Організаційно-економічний механізм ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Організаційно-економічний механізм ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах регіону»

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Кушнірук Віктор Степанович

Миколаїв - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Єрмаков Олександр Юхимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри аграрної соціології та розвитку села.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Рульєв Віталій Андрійович,

Таврійський державний агротехнологічний університет,

директор навчально-наукового інституту економіки та бізнесу;

кандидат економічних наук, доцент

Полюхович Олена Анатоліївна

Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет”

Національного аграрного університету,

доцент кафедри менеджменту та маркетингу.

Захист відбудеться “12” грудня 2008 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий “11” листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Садівництво є важливою галуззю сільського господарства, яка покликана задовольняти потреби населення у плодах і ягодах, а плодопереробну промисловість необхідною кількістю різноманітної плодової сировини. Але на Миколаївщині у сучасних умовах господарювання, незважаючи на сприятливі ґрунтово-кліматичні умови цього регіону, продовжують зменшуватися обсяги валових зборів плодоягідної продукції, що обумовлено скороченням площ садів і ягідників та зниженням їх урожайності. Тому на сучасному етапі розвитку садівництва необхідно здійснити комплекс заходів щодо активізації дій організаційно-економічних та технологічних чинників, спрямованих на стабілізацію й економічне зростання галузі, як з боку держави, так і суб'єктів підприємницької діяльності.

Вищезазначені причини потребують запровадження системного підходу до ведення галузі та формування ефективного організаційно-економічного механізму функціонування садівницьких підприємств регіону.

Вивченню теоретичних і методологічних проблем формування організаційно-економічного механізму господарювання присвячена значна кількість праць вчених-економістів: Л.І. Абалкіна, В.Я. Амбросова, П.Г. Буніча, О.Д. Гудзинського, Й.С. Завадського, Ф.В. Зінов'єва, І.І. Лукінова, Т.Г. Маренич, О.М. Могильного, Ю.М. Осипова, В.О. Паламарчука, Ю.А. Полтавського, П.Т. Саблука, В.О. Тихонова, Ю.П. Ященка та ін.

Проблемам розвитку галузі та ефективності господарювання садівницьких підприємств присвячено наукові праці П.Ф. Дуброви, О.Ю. Єрмакова, В.І. Майдебури, О.А. Полюхович, В.А. Рульєва, Д.Ф. Чухна, О.М. Шестопаля, А.І. Шумейка та ін. Однак скорочення обсягів виробництва плодоягідної продукції й низький рівень забезпечення населення плодами і ягодами вимагають вирішення питань щодо ефективного ведення садівництва на інноваційній основі та формування високоефективного організаційно-економічного механізму господарювання аграрних підприємств регіону в ринкових умовах. Актуальність розв'язання цих питань зумовила вибір теми, завдання та мету дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету за темою «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка обґрунтованих наукових і практичних рекомендацій та пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах регіону. Для досягнення мети у дисертаційній роботі передбачено вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні і методичні аспекти організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в умовах ринкових трансформацій;

- проаналізувати організаційно-економічні зміни умов господарювання і тенденції розвитку плодоягідного виробництва в АПК регіону;

- дослідити ефективність виробництва плодоягідної продукції у садівницьких підприємствах регіону;

- оцінити виробничо-господарську діяльність садівницьких підприємств регіону; садівництво економічний ринковий

- надати обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання і підтримки виробництва садівницької продукції;

- обґрунтувати напрями підвищення конкурентоспроможності промислового садівництва на основі інноваційно-інвестиційного ведення галузі;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення організаційно-господарської структури садівницьких підприємств на основі агропромислового комбінування.

Об'єктом дослідження є процеси формування системи ефективного ведення садівництва та складові організаційно-економічного механізму господарювання аграрних підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних підходів щодо формування організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з даної проблеми, законодавчі та нормативні акти України з питань державного регулювання розвитку садівництва. В основу досліджень покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів.

Під час проведення досліджень використано ряд методів, які залежали від поставлених завдань у дисертаційній роботі, зокрема: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичної сутності і складових організаційно-економічного механізму); монографічний (при оцінці економічної ефективності плодоягідного виробництва); статистичний (ряди динаміки, кореляційно-регресійний аналіз, групування, графічне зображення даних); факторний (методи різниць та ланцюгових підстановок); економіко математичний (при розробці економіко-математичної моделі розвитку агропромислового садівницького підприємства на перспективу); розрахунково-конструктивний (у процесі розробки бізнес-проекту зі створення інтенсивного яблуневого саду за інноваційною технологією у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району).

Джерелами інформаційної бази для проведення дисертаційного дослідження слугували: законодавчо-нормативні акти України щодо державного регулювання підтримки садівництва, статистичні дані Головного управління статистики у Миколаївській області, первинні документи з бухгалтерського обліку та річні фінансові звіти окремих садівницьких підприємств, інформація по садівницьких підприємствах корпорації «Миколаївсадвинпром» з витрат коштів на закладання садів і фінансування з бюджету за рахунок 1% збору, типові технологічні карти розроблені Інститутом садівництва УААН, монографії та публікації вітчизняних і зарубіжних вчених-садоводів з досліджуваної проблематики, інші джерела тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад формування організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в умовах аграрних трансформацій, а саме:

вперше:

- запропоновано авторське визначення поняття «організаційно-економічний механізм ефективного ведення садівництва», який становить систему організаційних та економічних форм і методів ведення садівництва, що спонукає до ефективного управління та функціонування виробничо-економічної системи за умови задоволення попиту споживачів плодоягідною продукцією, забезпечення переробної промисловості високоякісною сировиною та одержання максимальних прибутків від виробничо-господарської діяльності для розширеного відтворення садів і ягідників з метою економічного зростання галузі;

вдосконалено:

- організаційно-економічний механізм ефективного функціонування садівницьких підприємств, що передбачає гармонійне поєднання важелів державного впливу на макрорівні та вплив організаційного, кредитного, податкового, страхового та маркетингового механізмів на мікрорівні, сукупна дія яких спрямована на економічне зростання садівницького підкомплексу;

- механізм обґрунтування та запровадження інноваційно-інвестиційних систем вирощування конкурентоспроможних і високопродуктивних плодових та ягідних насаджень, які ґрунтуються на узагальненні інноваційних розробок науково-дослідної мережі УААН та передового досвіду садівницьких підприємств і передбачають врахування особливостей галузі та природно-економічних умов конкретного регіону;

дістали подальший розвиток:

- методичні підходи щодо інноваційно-інвестиційного ведення садівництва через бізнес-проектування інтенсивних плодових насаджень, як важливої складової підвищення конкурентоспроможності промислового садівництва;

- пропозиції щодо вдосконалення організаційно-господарських структур садівницьких підприємств на основі різних варіантів (схем) агропромислового комбінування (виробництва, переробки, зберігання, реалізації плодоягідної продукції тощо);

- науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності галузі садівництва в аграрному підприємстві шляхом розвитку агропромислового комбінування на основі побудови і запровадження економіко-математичної моделі.

Практичне значення одержаних результатів. Дані досліджень щодо обґрунтування основних напрямів вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах регіону використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації при складанні відповідних програм (довідка 294/01-02/09-01-28/08 від 21 липня 2008 року); пропозиції щодо стабілізації виробничо-господарської діяльності садівницького підкомплексу на основі інноваційно-інвестиційного ведення галузі прийняті для впровадження у садівницьких підприємствах корпорації «Миколаївсадвинпром» (довідка №92 від 24 липня 2008 року); бізнес-проект на залучення довгострокового кредиту банку для створення інтенсивного яблуневого саду за інноваційною технологією і економіко-математична модель розвитку агропромислового садівницького підприємства прийняті до впровадження ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району Миколаївської області (довідка №118/1-10 від 15 липня 2008 року); пропозиції щодо системного ведення садівництва, вдосконалення організаційно-господарської структури на основі створення садівницької агрофірми та економічної оцінки різних типів насаджень яблуні прийняті до впровадження у ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району Миколаївської області (довідка №461 від 11 липня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором самостійно. Наведені в дисертації наукові результати з теоретико-методологічних і прикладних питань, висновки і рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва на інноваційно-інвестиційній основі, а також вдосконалення організаційно-господарських структур на основі агропромислового комбінування є особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатами особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дисертаційного дослідження обговорювались на таких науково-практичних конференціях: міжнародних - «Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України» (м. Луганськ, 2006 р.); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 2007 р.); «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (м. Тернопіль, 2007р.); «Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів» (м. Одеса, 2007 р.); «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (м. Мелітополь, 2007 р.); «Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика» (м. Миколаїв, 2007 р.); всеукраїнських - «Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі» (м. Полтава, 2007 р.); «Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації» (м. Миколаїв, 2007 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу (м. Миколаїв, МДАУ, 2006-2007 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 15 наукових працях загальним обсягом 3,95 д.а., у тому числі 9 статей (з них 8 одноосібні) - у фахових виданнях обсягом 3,15 д.а., 6 - в інших наукових виданнях обсягом 0,80 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 289 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 193 найменувань (18 сторінок), містить 51 таблицю (30 сторінок), 17 рисунків (14 сторінок) і 37 додатків (84 сторінки).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та головні завдання дисертаційного дослідження, визначено об'єкт, предмет, методологічні засади дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність результатів роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Наукові основи організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в ринкових умовах» розглянуто теоретичну сутність і складові організаційно-економічного механізму господарювання, розкрито особливості його формування у садівництві та обґрунтовано методичні підходи щодо дослідження ефективного ведення даної галузі аграрної економіки.

Основною метою господарської діяльності виробничого підприємства є одержання прибутку. Тому господарювання аграрних підприємств повинно бути спрямованим на підвищення продуктивності праці та забезпечення конкурентоспроможності виробленої продукції, оскільки лише за цієї умови вони можуть вигідно реалізувати товар і одержати максимальний прибуток, який може бути використаний на соціально-економічні потреби та розширене відтворення виробництва.

На основі теоретичних узагальнень та надбань вітчизняної та зарубіжної економічної науки у дисертації визначено, що серцевиною господарської діяльності є організаційно-економічний механізм, який становить систему організаційних та економічних форм і методів ведення господарства, що спонукає до підвищення ефективності функціонування виробничих систем та спрямований на свідоме використання економічних законів і досягнення поставлених стратегічних цілей суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема аграрними підприємствами.

Таким чином, у сучасних ринкових умовах для зростання обсягів виробництва плодоягідної продукції та прибутковості галузі потрібне не тільки зміцнення матеріально-технічної бази садівницьких підприємств, а й формування відповідного організаційно-економічного механізму їх господарювання. Лише на цих засадах можна забезпечити підвищення продуктивності праці, якості і конкурентоспроможності плодоягідної продукції, тобто ефективне ведення садівництва.

Особливої уваги при цьому заслуговує удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування садівницьких підприємств, що включає поєднання важелів державного впливу на макрорівні та вплив організаційного, кредитного, податкового, страхового та маркетингового механізмів на мікрорівні, сукупна дія яких повинна забезпечити стабілізацію і економічне зростання галузі (рис.1).

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм функціонування садівницьких підприємств

Стосовно державного регулювання розвитку плодоягідного виробництва, слід зауважити, що саме тут найбільш впливовим є прийняття дієвих законів і затвердження підзаконних нормативно-правових актів, на основі і в рамках яких установлюються принципи функціонування господарської системи.

Формування організаційно-економічного механізму господарювання об'єктивно пов'язане із системою ведення галузі садівництва, що є сукупністю соціально-економічних, організаційних, технічних і еколого-технологічних принципів побудови та здійснення виробничих процесів садівницькими підприємствами з метою виробництва, переробки, зберігання та реалізації плодоягідної продукції.

Відповідно до викладеного вище у дисертаційній роботі запропоновано авторське визначення поняття «організаційно-економічний механізм ефективного ведення садівництва», який становить систему організаційних та економічних форм та методів ведення садівництва, що спонукає до ефективного управління та функціонування виробничо-економічної системи задля задоволення попиту споживачів плодоягідною продукцією, забезпечення переробної промисловості високоякісною сировиною та одержання максимальних прибутків від виробничо-господарської діяльності для розширеного відтворення садів і ягідників з метою економічного зростання галузі.

На ефективність плодоягідного виробництва впливає комплекс взаємопов'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку садівництва в аграрних підприємствах. Для оцінки ефективності ведення даної галузі в дисертації було застосовано методичні підходи, за допомогою яких передбачалось, на основі використання сукупності вітчизняних і зарубіжних методів наукових досліджень, поетапно проаналізувати економічну ефективність виробництва плодів та ягід, виявити недоліки і переваги, запропонувати механізми підвищення конкурентоспроможності виробництва плодоягідної продукції та вдосконалити організаційно-господарську структуру садівницьких підприємств регіону.

У другому розділі «Тенденції розвитку та економічна ефективність ведення садівництва у Миколаївській області» проаналізовано організаційно-економічні зміни умов господарювання і тенденції розвитку плодоягідного виробництва в АПК регіону, визначено ефективність виробництва садівницької продукції та здійснено оцінку виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств Миколаївщини.

Аналіз сучасного стану садівництва у Миколаївській області свідчить про зосередження виробництва плодоягідної продукції в господарствах населення. Так, у 2004-2007 роках при урожайності 72,3 ц з 1 га ними було отримано 173,5 тис. ц плодоягідної продукції, що на 59,2% більше ніж вироблено сільськогосподарськими підприємствами, в яких середня урожайність становила 24,8 ц з 1 га. Основними причинами зменшення виробництва садівницької продукції є: порушення основних агротехнічних вимог вирощування плодоягідних культур, внаслідок слабкої матеріально-технічної бази господарств і скорочення кваліфікованої робочої сили, енергетичних, фінансових та інших ресурсів; зменшення внесення під плодові культури органічних і мінеральних добрив, а також погіршення їх захисту від шкідників і хвороб у зв'язку з подорожчанням отрутохімікатів і пального.

У сільськогосподарських підприємствах загальна площа плодоягідних насаджень за період 1980-2007 рр. зменшилася з 15,8 до 4,2 тис. га. Проведений нами аналіз темпів відтворення плодоягідних насаджень протягом 2002-2007 рр. показав, що у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області було посаджено 982 га плодоягідних насаджень, а вибуло з господарського обороту 6,9 тис. га. Поряд із цим, у регіоні спостерігається тенденція зменшення кількості сільськогосподарських підприємств, які займалися виробництвом садівницької продукції (протягом 2003-2007 років їх кількість скоротилась з 47 до 19 господарств).

Ґрунтово-кліматичні умови та достатній біологічний і економічний потенціал Миколаївщини створюють досить сприятливі умови для вирощування плодоягідних насаджень. Проте, в ринкових умовах господарювання на ефективність ведення садівництва має значний вплив комплекс взаємопов'язаних факторів, які формують рівень та визначають тенденцію розвитку галузі (табл. 1).

Таблиця 1. Економічна ефективність садівництва у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області

Так, аналіз ефективності садівництва у сільськогосподарських підприємствах вказує на значне збільшення прибутку у 2006 році з розрахунку на 1ц плодів (50,3 грн.), рентабельності продажу (30%), рівня рентабельності (42,9%) порівняно з 2000 роком. При цьому в господарствах продовжує спостерігатись низька врожайність плодоягідних культур, яка є свідченням того, що виробництво плодоягідної продукції у Миколаївській області має розвиватись на основі послідовної інтенсифікації. Тобто, необхідно переходити на інноваційно-інвестиційні технології ведення садівництва, які сприятимуть зниженню собівартості та витрат праці з розрахунку на одиницю продукції і забезпечать одержання кращих економічних показників виробничо-господарської діяльності. Низька якість садівницької продукції у 2007 році внаслідок посухи призвела до підвищення собівартості та зниження середньої ціни реалізації, що призвело до одержання збитків у розмірі 67,9 грн на 1 ц при рівні збитковості 28,7% по області у цілому.

Важливий вплив на ефективність галузі в регіоні має концентрація виробництва садівницької продукції. Проведені нами дослідженнями дали змогу виявити, що підвищення рівня концентрації садівництва (площа насаджень, обсяг валового збору і обсяг реалізованих плодів) у сільськогосподарських підприємствах Миколаївської області забезпечує значне зростання рівня інтенсивності і прибуткості галузі та зниження собівартості вирощування плодової продукції. Так, в 2004-2006рр. у господарствах з обсягом реалізації плодів понад 10 тис. ц прибуток з 1 га саду становив відповідно 1090, 2890 і 2671 гривень, а там де було реалізовано менше 100 ц збитки складали від 166 до 245 гривень на 1 га.

Монографічні дослідження виробничо-економічних умов господарювання садівницьких підприємств Миколаївської області виявили позитивну тенденцію зростання фондозабезпеченості та фондоозброєності, збільшення виробництва товарної продукції садівництва, тощо (табл. 2).

Слід зазначити, що на ефективність поглиблення спеціалізації галузі негативний вплив має нестача обігових фондів у садівницьких господарствах, особливо пального, добрив, отрутохімікатів, запасних частин, складність із реалізацією плодоягідної продукції, відсутність кредитних коштів тощо. Ці фактори найбільше стримують розвиток галузі і негативно впливають на кінцеві результати господарювання садівницьких підприємств, хоча в цілому вони мають задовільний фінансовий стан. За обставин, які склались нині в аграрному виробництві, тільки активна державна підтримка дасть змогу збільшити виробництво високоякісної плодоягідної продукції, знизити затрати праці та коштів, одержати прибутки в розмірах, необхідних для розширеного відтворення садівництва, зміцнення конкурентоспроможності продукції та конкурентоздатності сільськогосподарських товаровиробників.

Таблиця 2. Характеристика виробничо-економічних умов господарювання садівницьких підприємств Миколаївської області

У третьому розділі «Основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва» розглянуто основні напрями вдосконалення механізму державного регулювання і підтримки виробництва садівницької продукції, обґрунтовано механізм підвищення конкурентоспроможності промислового садівництва на основі інноваційно-інвестиційного ведення галузі, розглянуті методичні підходи щодо бізнес-проектування у галузі та сформульовані пропозиції стосовно вдосконалення організаційно-господарської структури садівницьких підприємств регіону на основі агропромислового комбінування.

Дослідженнями виявлено, що однією з причин скорочення обсягів виробництва садівницької продукції, а наразі і споживання їх населенням, є відсутність у сільгоспвиробників власних обігових коштів, незадовільна кредитна політика та недостатній обсяг фінансування з державного бюджету витрат на закладання та догляд за молодими садами, якого вистачало лише на покриття банківських відсотків та часткове погашення кредиту. Середній рівень компенсації витрат за 2004-2006 рр. по садівницьких підприємствах корпорації «Миколаївсадвинпром» склав 35,5%. Крім того, порівняльний аналіз розміру підтримки галузей садівництва і виноградарства за 2006 рік свідчить про те, що по корпорації «Миколаївсадвинпром» витрати на закладання та догляд були відшкодовані на 51%, а відносно нормативних витрат на 56%, у тому числі по виноградниках на 56 і 60%, а по садах і ягідниках на 34 і 42% відповідно. Вважаємо, що за такої фінансової підтримки галузі, система державного регулювання повинна передбачати надання виробникам безвідсоткових кредитів на закладання та догляд за плодоягідними насадженнями до вступу їх у товарне плодоношення. За даних умов потрібно знизити існуючі кредитні ставки на створення багаторічних насаджень і виробничої інфраструктури до 5-7 %, насамперед, за рахунок державного регулювання здешевлення кредитів.

Дія механізму справляння 1 % збору та контролю за використанням коштів на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства і науково-технічні дослідження повинна сприяти ефективному контролю за стадіями збору, розподілу та контролю за використанням бюджетних коштів спеціального фонду на державному та регіональних рівнях.

Важливу роль у розвитку галузі відіграють також податкове регулювання інноваційної діяльності, усунення міжгалузевого диспаритету цін, сприяння впровадженню інтенсивних технологій виробництва плодів і ягід, формування належної виробничої та соціальної інфраструктури, удосконалення внутрішньогосподарського механізму, залучення державних та іноземних інвестицій та жорсткий контроль за їх використанням. З цією метою потрібно внести зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» з тією метою, щоб сума нарахованого ПДВ за операціями із продажу зерняткових і кісточкових плодів залишалася у розпорядженні садівницьких господарств на спеціальному рахунку у банку і використовувалася на розширене відтворення плодових насаджень на інноваційній основі. Стосовно механізму страхового захисту садівництва, слід вказати, що він повинен передбачати систему встановлених державою форм, видів, методів і процедур, спрямованих на захист від ризиків (весняні заморозки, градобої тощо) і стабілізації розвитку плодоягідного виробництва з метою підвищення ефективності господарювання садівницьких підприємств. Доцільним також було б державне регулювання у плані використання частини коштів митного збору від імпорту плодів, ягід, цитрусових і бананів на інноваційно-інвестиційну діяльність науково-дослідних установ садівництва.

Однією з основних складових підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва плодів та ягід і розвитку вітчизняних (садівницьких) суб'єктів підприємницької діяльності стає здатність науково-дослідних установ садівництва УААН запропоновувати ідеї, розробляти концепції розвитку галузі і виготовляти нові продукти (сорти, типи насаджень, садивний матеріал), проводити апробацію інноваційно нових продуктів і цим заохочувати садівницькі підприємства до запровадження інноваційно-інвестиційних технологій виробництва і просувати на ринок плодоягідну продукцію з новими споживчими якостями, які орієнтовані на задоволення існуючих потреб населення регіону (рис. 2).

Рис. 2. Механізм створення та запровадження інноваційно-інвестиційних технологій вирощування конкурентоспроможних і високопродуктивних плодових і ягідних насаджень в умовах південного регіону

Для вітчизняних садівницьких підприємств саме інноваційний розвиток є тією рушійною силою, що спроможна забезпечити продовольчу безпеку України від імпорту і подолати розрив із розвиненими державами, які виробляють плодоягідну продукцію.

Серед основних елементів інноваційно-інвестиційних технологій виробництва плодів для регіону слід виділити такі: карликова підщепа М-9, загущення садів зі схемою посадки 4х2м, 4х1,5м, 4х1,25м, 4х1м залежно від наявної техніки для обробітку саду, інтенсивні конкурентоспроможні за урожайністю і якістю продукції сорти, оздоровлені короновані саджанці з високим місцем окулірування, гарантоване водо забезпечення із підживленням мінеральними добривами та встановлення індивідуальних опор або шпалери, інтегрована система захисту рослин, строк експлуатації насаджень 12-15 років.

Зі вступом України до СОТ і появою нових конкурентів бізнес-проектування виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств на основі інноваційно-інвестиційних технологій, безперечно, є важливою умовою підвищення конкурентоспроможності промислового садівництва, збільшення обсягів плодової продукції та виходу на міжнародні ринки збуту.

Розроблений у дисертації бізнес-проект на закладання у ЗАСТ «Зоря Інгулу» яблуневого саду площею 20 га за інноваційною технологією передбачає капітальні вкладення на створення насаджень у розмірі 2129,78 тис. грн. При цьому рівень беззбиткового виробництва яблук становитиме 1154,3 ц, тоді як за технологічною картою при впровадженні даної технології планується отримати з площі 20 га валовий збір 7000 ц. Результати економічної оцінки інвестиційного проекту свідчать про його прибутковість (табл. 3).

Таблиця 3. Розрахунок ефективності впровадження інвестиційного проекту закладання інтенсивного яблуневого саду у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району

Ринкові умови господарювання змушують садівницькі підприємства переходити на принципово нові системи виробництва садівницької продукції, запроваджувати нові способи і методи переробки плодів та ягід, зберігання та реалізації кінцевої продукції. При цьому виникає об'єктивна необхідність поглиблення інтеграційних процесів на основі агропромислового комбінування у різних галузях сільськогосподарського виробництва, зокрема у галузі садівництва, що дасть можливість підвищити ефективність його ведення в регіоні.

На основі вищевикладеного нами розроблено стратегію розвитку ефективного ведення садівництва у Миколаївській області на 2010 рік за умов переходу садівницьких підприємств на інтенсивні системи виробництва яблук, економічна оцінка яких наведена у табл. 4.

Таблиця 4. Економічна оцінка інтенсивних систем ведення садівництва у Миколаївській області*

*Власні розробки автора.

**Тип насадження:

І - схема садіння 6х4м (417 дерев на 1 га); підщепа ММ-106; 54-118;

ІІ - схема садіння 6х3м (560 дерев на 1 га); підщепа ММ-106; 54-118;

ІІI - схема садіння 5х3м (670 дерев на 1 га); підщепа ММ-106; 54-118;

ІV - схема садіння 4х2,5м (1000 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;

V - схема садіння 4х2м (1250 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;

VI - схема садіння 4х1,5м (1667 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;

VII - схема садіння 4х1,25м (2000 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;

VIII - схема садіння 4х1м (2500 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;

IX - схема садіння 3,3х1м (3000 дерев на 1 га); кніп-баум; краплинне зрошення.

*** З урахуванням лага.

Дана стратегія передбачає різні схеми садіння із загущенням від 417 до 3000 дерев на 1 га саду, залежно від наявності у садівницьких підприємств необхідної матеріально-технічної бази для здійснення агротехнологічних заходів, трудових та фінансових ресурсів тощо. При цьому передбачено закладання саду сортами Айдаред, Голден Делішес, Симиренківець та Джонаголд з використанням середньорослих підщеп (ММ-106; 54-118) без краплинного зрошення і карликових підщеп (М-9; 62-396) на краплинному зрошенні зі встановленням шпалери (трьохдротової) і за типами насаджень (4х1,25м; 4х1м; 3,3х1м) бамбукових підпор. У перший рік після садіння необхідною умовою є залуження міжрядь злаковими травами, а утримання пристовбурної смуги у рядку під гербіцидним паром.

Розрахунки щодо виробництва яблук за різними системами показали, що найбільш інтенсивними є насадження V-IX типів, які вступатимуть у плодоношення і забезпечуватимуть покриття поточних витрат на 3-4 рік, а строк окупності капітальних вкладень з урахуванням лага у них складатиме біля 4 років.

На основі опрацьованого вітчизняного і світового досвіду агропромислового комбінування і врахування перспектив розвитку виробничої та ринкової інфраструктури пропонуються такі варіанти створення подібних організаційно-виробничих структур у галузі садівництва регіону: садівницькі агропромислові підприємства; садівницькі агрофірми; контрактна інтеграція шляхом об'єднання економічних інтересів сільськогосподарських, переробних і торгівельних підприємств із залученням фінансових структур.

Важливим фактором розвитку агропромислового комбінування у садівництві є застосування науково обґрунтованих економіко-математичних моделей (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна оцінка агропромислового комбінування на основі розв'язання економіко-математичної моделі у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району

Згідно з розв'язку економіко-математичної моделі розвитку агропромислового садівницького підприємства встановлено, що за умов оптимізації породно-сортового складу, використання високопродуктивних зерняткових і кісточкових культур та інноваційно-інвестиційного ведення галузі у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району буде одержано прибуток від виробництва плодів у розмірі 8639 тис. грн., а максимальне використання переробних потужностей (консервного цеху) забезпечить одержання середнього прибутку від реалізації продуктів переробки 1678 тис. грн. Загальна потреба у фінансових ресурсах для вирощування і переробки плодів за даною моделлю складатиме 10,4 млн. грн., а у трудових ресурсах відповідно 462,5 і 15,1 тис. люд.-год.

Висновки

1. На основі теоретичних узагальнень і надбань вітчизняної та зарубіжної економічної науки у дисертації визначено, що під організаційно-економічним механізмом ефективного ведення садівництва слід розуміти систему організаційних та економічних форм і методів ведення садівництва, що спонукає до ефективного управління та функціонування виробничо-економічної системи задля задоволення попиту споживачів плодоягідної продукції, забезпечення переробної промисловості високоякісною сировиною та одержання максимальних прибутків від виробничо-господарської діяльності для розширеного відтворення садів і ягідників з метою економічного зростання галузі.

2. Актуальність відродження, стабілізації та подальшого розвитку садівництва Миколаївщини, як однієї з провідних галузей регіону, зумовлено потребою повного забезпечення внутрішнього ринку плодоягідною продукцією та найповнішого використання експортного потенціалу галузі. Крім того, на сучасному етапі потрібна термінова реструктуризація сільськогосподарських виробників, у плані якої аграрна політика повинна виходити не з руйнування організаційних форм великого плодоягідного виробництва, а із зміцнення та надання відповідного спрямування в реформуванні власності й вдосконаленні виробничо-організаційної структури.

3. Результати дослідження вказують на те, що за період 1980-2007 рр. темпи скорочення площі плодоягідних насаджень становили у середньому 359 га на рік за стійкості галузі 89%, що зумовлено активними темпами вибуття з господарського обороту багаторічних насаджень у зв'язку з закінченням продуктивного терміну їх експлуатації. Валовий збір плодів і ягід у сільськогосподарських підприємствах регіону зменшився протягом 1980-2007 років з 199,8 до 109,0 тис. ц, або на 45,4%. При цьому максимальний валовий збір було одержано у 1984-1987 роках (230,5 тис. ц з площі 10,6тис. га), а мінімальний (109,0 тис. ц) у 2004-2007 роках, що обумовлено значним зменшенням плодоносних площ, скороченням кваліфікованої робочої сили, енергетичних, фінансових та інших ресурсів, а також порушенням основних агротехнічних вимог вирощування плодоягідних культур, внаслідок слабкої матеріально-технічної бази господарств, зменшення доз внесення добрив, погіршення захисту культур від шкідників та хвороб.

4. Проведені в дисертації монографічні дослідження свідчать, що підвищення рівня концентрації та поглиблення спеціалізації плодоягідного виробництва відбувається, насамперед, у господарствах з високим рівнем механізації виробничих процесів, прогресивними формами організації та мотивації праці. Так, у 2006 році у ВАТ «Зелений Гай» при рівні спеціалізації 67,1% прибуток з 1 га становив 689 грн, а зі збільшенням рівня спеціалізації до 98,7% у ЗАСТ «Зоря Інгулу» прибуток з 1 га досягав 2743 грн.

5. Аналіз показників ліквідності і фінансової стійкості свідчить про те, що садівницькі підприємства корпорації «Миколаївсадвинпром» мають задовільний фінансовий стан. Але в цілому садівницька галузь регіону потребує фінансового оздоровлення, шляхом пільгового кредитування, введенням державного страхування плодових насаджень, встановлення державного замовлення на плодову продукцію та подальшого збереження 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства для її ефективного ведення. Однією з важливих умов ефективного розподілу і використання бюджетних коштів на закладання та догляд за багаторічними насадженнями є налагоджена система контролю державних органів. Адже активізація дії механізму справляння 1 % збору з алкогольних напоїв і пива та контролю за використання коштів на розвиток садівництва і науково-технічні дослідження сприятимуть економічному зростанню галузі.

6. Основними напрямами державного регулювання економіки садівництва у сфері аграрної політики є: створення регулюючої законодавчої бази для забезпечення сприятливих правових і економічних умов стабілізації і розвитку агропромислового садівницького комплексу, удосконалення економічного механізму, поліпшення інвестиційної аграрної політики, здійснення необхідного протекціонізму для вітчизняних виробників плодоягідної продукції з метою захисту їх від демпінгового імпорту і різних коливань світової кон'юнктури.

7. Для покращення фінансової підтримки галузі система державного регулювання повинна передбачати надання виробникам безвідсоткових кредитів на закладання та догляд за плодоягідними насадженнями до вступу їх у товарне плодоношення. У даному випадку потрібно знизити існуючі кредитні ставки на створення багаторічних насаджень і виробничої інфраструктури до 5-7 %, насамперед, за рахунок державного регулювання здешевлення кредитів.

8. Зважаючи на важливу роль у розвитку галузі податкового регулювання інноваційної діяльності, необхідність усунення міжгалузевого диспаритету цін, сприяння впровадженню інтенсивних технологій виробництва плодів і ягід, потрібно внести зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» з тією метою, щоб сума нарахованого ПДВ за операціями із продажу зерняткових і кісточкових плодів залишалася у розпорядженні садівницьких господарств на спеціальному рахунку у банку і використовувалася на розширене відтворення плодових насаджень на інноваційній основі.

9. Механізм страхового захисту садівництва повинен передбачати систему встановлених державою форм, видів, методів і процедур, спрямованих на захист від ризиків (весняні заморозки, градобої тощо) і стабілізацію розвитку плодоягідного виробництва з метою підвищення ефективності господарювання садівницьких підприємств. Економічно доцільним також було б державне регулювання щодо використання частини коштів митного збору від імпорту плодів, ягід, цитрусових і бананів на інноваційно-інвестиційну діяльність науково-дослідних установ садівництва.

10. Перехід на інноваційно-інвестиційне ведення галузі є основним шляхом збільшення виробництва плодів та ягід і підвищення ефективності садівництва. З цією метою в дисертації запропоновано механізм створення та запровадження інноваційно-інвестиційних систем виробництва конкурентоспроможної плодоягідної продукції за показниками якості і високої економічної ефективності. Прискорення темпів науково-технічного прогресу у даній галузі забезпечить більш швидке оновлення породно-сортового складу плодових і ягідних насаджень, враховуючи критерії впливу позитивних та негативних факторів.

11. Розроблений автором бізнес-проект на залучення довгострокового банківського кредиту для створення інтенсивного яблуневого саду за інноваційною технологією на прикладі ЗАСТ «Зоря Інгулу» надасть можливість збільшити обсяги виробництва яблук, задовольнити потреби ринку та сприяти підвищенню конкурентоспроможності промислового садівництва в регіоні. Реалізація даного бізнес-проекту потребує залучення довгострокового кредиту обсягом 2129780,46 грн. При дисконтній ставці 15% і 20% вкладені кошти повернуться до інвестора, відповідно на 3-4 рік. Розрахована внутрішня норма доходності надала можливість визначити максимальну межу дисконту у розмірі 38%, яка забезпечує беззбиткову реалізацію інвестиційного проекту.

12. Агропромислове комбінування є найважливішим напрямом ефективного ведення садівництва. Тому, з огляду на вітчизняний і світовий досвід та наявні і перспективні можливості розвитку ринкової інфраструктури, пропонуються такі варіанти створення організаційно-виробничих структур у галузі садівництва регіону: 1) садівницьке агропромислове підприємство; 2) садівницька агрофірма; 3) контрактна інтеграція шляхом об'єднання економічних інтересів сільськогосподарських, переробних і торгівельних підприємств та з залученням фінансових структур. Важливим фактором його ефективного розвитку вважаємо застосування науково обґрунтованих економіко-математичних моделей. Так, за умови оптимізації породно-сортового складу, використання високопродуктивних зерняткових і кісточкових культур та інноваційно-інвестиційного ведення галузі у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району буде одержано прибуток від виробництва плодів у розмірі 8639 тис. грн., а максимальне використання переробних потужностей (консервного цеху) забезпечить отримання середнього прибутку від реалізації продуктів переробки 1678 тис. грн.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кушнірук В.С. Тенденції розвитку та ефективність садівництва регіону / В.С. Кушнірук // Зб. наук. пр. Луганського НАУ / Сер. «Економічні науки»; за ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - №61(84). - С. 298 - 303. - 0,34 д.а.

2. Кушнірук В.С. Теоретична сутність і складові організаційно-економічного механізму господарювання / В.С. Кушнірук // Інноваційна економіка. - Тернопіль: ТІ АПВ УААН, 2007. - №3[5]. - С. 65 - 67. - 0,19 д.а.

3. Кушнірук В.С. Розвиток та ефективність організаційно-правових форм господарювання садівницьких підприємств Миколаївської області / В.С. Кушнірук //Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва /Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2007. - №3. - С. 99-105. - 0,4 д.а.

4. Кушнірук В.С. Проблеми, стан та перспективи розвитку садівництва у Миколаївській області / В.С. Кушнірук //Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. - Одеса, 2007. - Вип. №37. - С. 186 - 190. - 0,27 д.а.

5. Кушнірук В.С. Поглиблення спеціалізації садівницьких підприємств / В.С. Кушнірук // Економіка АПК. - 2007. - №8. - С. 52 - 56. - 0,28 д.а.

6. Кушнірук В.С. Напрями інтенсифікації садівництва та ефективність його ведення в регіоні / В.С. Кушнірук //Збірник наукових праць Черкаського ДТУ /Сер. «Економічні науки». - 2007. - Вип. 18: Частина ІІ. - С. 161 - 164. - 0,28 д.а.

7. Кушнірук В.С. Оцінка фінансового стану садівницьких підприємств регіону / В.С. Кушнірук //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2007. - Спец. вип. 3 (42). - Т.1. - С. 93 - 99. - 0,42 д.а.

8. Єрмаков О.Ю. Економічний механізм державного регулювання і підтримки виробництва садівницької продукції / О.Ю. Єрмаков, В.С.Кушнірук //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2006. - №4(38). - С. 31 - 40. - 0,56 д.а. (Особистий внесок: збір даних щодо державної підтримки галузі, їх аналіз, обґрунтування основних напрямів удос...