Удосконалення механізму підвищення ефективності використання рибогосподарського ресурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 631.1, 338.43: 639.02

Спеціальність: 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення механізму підвищення ефективності використання рибогосподарського ресурсу

Козій Сергій Олександрович

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Демченко Дмитро Михайлович, Управління освіти та наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації, начальник

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови з наукової роботи

- кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Мартієнко Антоніна Іванівна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування

Захист відбудеться 18 квітня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 11 березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ковальова Н.Г.

Анотації

Козій С.О. Удосконалення механізму підвищення ефективності використання регіонального рибогосподарського ресурсу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06. - Економіка природокористування і охорони зовнішнього середовища. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2007.

Дисертаційна робота присвячена розробці організаційно-економічних інструментів регулювання, планування розвитку та підвищення ефективності використання природного рибогосподарського комплексу приморського регіону. Сформульовано і уточнено категорію інтегрального рибогосподарського ресурсу. Проведено аналіз ринку риби і рибної продукції. Дано результати дослідження методичних підходів до вирішення задач прогнозного оцінювання ефективності використання регіонального рибогосподарського ПРП. Обґрунтовано шляхи і напрями вдосконалення системи організаційно-економічних механізмів використання рибогосподарського ПРП, запропоновано стратегію розвитку регіональної рибогосподарської діяльності. Вдосконалено систему ліцензування рибальства та обґрунтовано доцільність її апробування в формі адміністративного експерименту на території Одеської області.

Ключові слова: природно-ресурсний потенціал, рибопродуктивний потенціал, рибогосподарська діяльність, рибогосподарський комплекс, еколого-економічна система, товарне рибне господарство, рибогосподарсько-аграрне підприємство, технополіс, водні живі ресурси, система ліцензування.

Козий С.А. Совершенствование механизма повышения эффективности использования регионального рыбохозяйственного ресурса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06. - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2008

Диссертация посвящена разработке эффективных методов контроля и организации рыбохозяйственной деятельности и стратегии развития регионального рыбохозяйственного комплекса.

В диссертационной работе на основе теоретических понятий и категорий эконологии разрабатываются методологические основы оценки величины и эффективности использования регионального рыбохозяйственного природно-ресурсного потенциала (ПРП), а также исследуются способы его прогнозного оценивания.

Объектом исследования является процесс использования рыбохозяйственного природно-ресурсного потенциала Одесской области и экономико-экологическая оценка перспектив его развития.

Предметом исследования являются методологические подходы и методические основы формирования механизма повышения экономико-экологической эффективности использования рыбохозяйственного потенциала.

Новизна научных результатов диссертационного исследования состоит в развитии и углублении известных и обосновании ряда новых концептуально-методологических основ формирования организационно-экономического механизма повышения эффективности использования регионального рыбохозяйственного природно-ресурсного потенциала.

В работе представлены результаты теоретико-методологического исследования понятия рыбохозяйственного ПРП, сформулированы методологические принципы его изучения на основе комплексного эколого-экономического подхода. Сформулирована и уточнена категория интегрального рыбохозяйственного ресурса.

Проанализировано влияние общего экономического кризиса на взаимосвязанную динамику рыбохозяйственной деятельности и рыбного рынка, который при снижении покупательской способности населения и зависимости от импорта, стал источником существенных деформаций в структуре национального рыбохозяйственного комплекса. Выявлено, что одной из важнейших причин, лимитирующих развитие рыбохозяйственного комплекса, является несовершенство нормативно-правовой базы регулирования рыбохозяйственной деятельности.

Даны результаты исследования методических подходов к решению задач прогнозного оценивания эффективности использования регионального рыбохозяйственного ПРП как структурированной стохастической системы. Обосновано и предложено использование подходов прогнозной оценки, основанного на методологии выявления схожести в динамике рядов данных и сделаны прогнозные оценки объемов вылова рыбы в природных водоемах Одесской области.

В работе большое внимание уделяется обоснованию путей и направлений совершенствования системы организационно-экономических инструментов использования ПРП регионального рыбохозяйственного комплекса. Предложена стратегия развития региональной рыбохозяйственной деятельности, в основе которой лежат инновационные модели развития экономики.

Определено, что наиболее перспективными направлениями развития рыбохозяйственного комплекса Одесской области являются: товарное рыболовство в соленых лиманах, товарное выращивание моллюсков, рекультивация внутренних водоемов и прибрежных морских акваторий для осуществления рыбохозяйственной деятельности. Обоснована необходимость создания инновационных форм рыбохозяйственной деятельности - рыбохозяйственных технополисов.

На основе анализа мирового опыта и мирового рынка, с учетом закономерностей и тенденций использования природно-ресурсного потенциала рыбного хозяйства Украины обоснован и предложен организационно-экономический механизм регулирования, контроля и повышения эффективности использования рыбохозяйственного природно-ресурсного потенциала региона.

Предложена усовершенствованная система лицензирования рыболовства. В лицензии предлагается указывать вид рыбы, на вылов которой она выдается, количество и тип орудий лова, объемы вылова рыбы и место промысла. Обоснована целесообразность ее апробирования в форме административного эксперимента на территории Одесской области.

Ключевые слова: природно-ресурсный потенциал, рыбопродуктивный потенциал, рыбохозяйственная деятельность, рыбохозяйственный комплекс, эколого-экономическая система, товарное рыбное хозяйство, рыбохозяйственно-аграрное предприятие, технополис, водные живые ресурсы, система лицензирования.

Koziy S.O. Perfecting of the mechanism of efficiency's increase of the use of regional fish-industry resource. Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.06. - Economy of Nature Management and Environment Protection. Institute of Market Problems and Economic-Ecological Researches, National Academy of Science of the Ukraine. - Odessa, 2007.

This work is connected with the development of methodological bases of evaluation of regional fish-industrial naturally-resource potential (NRP) quantity and using efficiency, and also research of methods of it's prognosis evaluation, as bases for development of effective methods of fish-industrial activity management and strategic planning of regional fish-industrial complex development. The category of integral fish-industrial resource is formulated and specified. The results of research of methodical approaches are given to the decision of problem of prognosis evaluation of the using efficiency of regional fish-industrial NRP. The ground of ways and directions of perfection of the system of organizationally-economic mechanisms of the use of regional fish-industrial complex NRP is disclosed. Strategy of development of regional fish-industrial activity; and also the improved licensing system of fishing and expedience of its approbation in the form of administrative experiment on territory of the Odessa region is offered.

Keywords: natural-resource potential, fish-productive potential, fish-industrial activity, fish-industrial complex, ecological-economical system, commodity fish economy, fish-industrial-agrarian enterprise, techno-city, waters living resources licensing system.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Рибогосподарський природно-ресурсний потенціал України розміщено по території країни нерівномірно і, в основному, сконцентровано у Причорноморському регіоні, в якому Одеська область вирізняється виключно сприятливим поєднанням позитивних чинників розвитку рибного господарства, а саме: багатством рибних ресурсів Чорного моря та внутрішніх водойм, найбільшим науково-технічним потенціалом, відносно високими показниками економічного та соціального розвитку, рівнем розвитку інфраструктури та інших галузей промисловості, наявністю кадрів, традиційно високим рівнем споживання риби та рибопродуктів. Ці обставини дають змогу розглядати Причорноморський регіон як найбільш перспективний для інвестування у розвиток рибогосподарського комплексу.

Першорядною суспільною задачею при використанні приморського природно-ресурсного потенціалу (ПРП) є максимально ефективне здійснення господарської діяльності. Найбільш адекватним для вирішення питань ефективності використання відновлюваних рибних ресурсів є комплексний економіко-екологічний підхід, в якому аналіз еколого-економічної ефективності використання і раціонального перерозподілу природних ресурсів є одним з центральних об'єктів дослідження, а екологічні пріоритети оцінюються з точки зору економічних реалій та з урахуванням соціально-економічних внутрішньо-суспільних закономірностей. Складність оцінювання рибогосподарської діяльності (РГД) за цими показниками полягає у відсутності адекватної методології досліджень та чітких критеріїв оцінювання інтегральних еколого-економічних показників.

Особливого значення для визначення стратегії розвитку регіональних рибогосподарських комплексів (РГК) приморського типу набувають методологічні та методичні аспекти прогнозного оцінювання величини ПРП та ефективності його використання. Розробка і дослідження принципів еколого-економічного оцінювання приморського рибогосподарського ПРП має високу теоретичну і прикладну актуальність і може стати теоретичною підтримкою для оцінювання ефективності відповідних управлінських рішень, які мають спиратися на глибокий еколого-економічний аналіз ситуації в галузі і регіоні, на об'єктивну інформацію щодо його стану і кількісну оцінку величини регіонального ПРП. Загальнодержавні програми і проекти не достатньо деталізовані та не враховують регіональну специфіку і можливі проблеми місцевого рівня.

Вищезазначене обумовлює актуальність проблематики дисертаційного дослідження, яке присвячене питанням актуального та прогнозного оцінювання ефективності використання регіонального природно-ресурсного потенціалу на прикладі Одеської області.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Головні результати дисертаційної роботи одержано при виконанні науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (2000-2005 р.р.): "Економіко-екологічне прогнозування ресурсно-екологічних трансформацій в приморських регіонах України" (номер державної реєстрації 0101U00708, 2001-2003 роки), у якій автором сформульовано принципи комплексної екологічної оцінки природно-ресурсного потенціалу водойм та акваторій; "Економіко-екологічна безпека морегосподарської діяльності" (номер державної реєстрації 0104U000577, 2004-2006 роки), у якій автором надано характеристику стану риболовецьких підприємств; "Система механізмів забезпечення антикризових управлінських рішень в сфері морського природокористування" (номер державної реєстрації 0107U001070, 2007 рік), де автором розглянуто кризові явища у рибогосподарському комплексі України. Дослідження окремих питань проводилися в рибодобувних господарствах Кілійського, Ренійського та Ізмаїльського районів Одеської області.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних та методологічних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення еколого-економічної ефективності розвитку рибогосподарського комплексу приморського типу.

Досягнення зазначеної мети обумовило вирішення таких основних задач:

- провести теоретико-методологічне дослідження поняття "природно-ресурсного потенціалу" та еколого-економічного оцінювання ефективності використання регіонального рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу;

- надати розгорнуту характеристику приморського рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу та рибогосподарського комплексу (на прикладі Одеської області) та існуючих форм організації і регулювання рибогосподарської діяльності (зокрема, рибальства);

- розробити та обґрунтувати рекомендації щодо напрямів розвитку та підвищення ефективності приморського рибогосподарського комплексу;

- виконати прогнозне оцінювання ефективності використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу Одеської області із використанням методів статистичного моделювання;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання рибогосподарської діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси ефективності використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу приморського типу.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні підходи до формування механізму підвищення ефективності використання приморського рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу.

Методи дослідження. Методичною основою дослідження є теоретичні розробки вітчизняних і закордонних фахівців в галузях економіки природокористування, теорії прогнозного оцінювання, охорони навколишнього середовища та державного управління в напрямку використання живих природних ресурсів. Для вивчення питань, що складають перелік задач роботи, було використано методи економіко-екологічного, системного та статистичного аналізу. При розробці рекомендацій щодо вдосконалення нормативної бази регулювання рибальства значну увагу приділено концептуальному аналізу діючої нормативно-правової бази регулювання РГД.

Інформаційною базою досліджень є Закони України, Укази Президента України, Законодавчі акти Верховної Ради (включаючи Проекти Законів), Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, органів регіонального управління, офіційні статистичні матеріали, офіційні документи статистичної та бухгалтерської звітності рибодобувних підприємств Одеської області, аналітичні огляди з питань рибогосподарської діяльності, маркетингові дослідження ринку риби і рибної продукції, інші відомості, що були опубліковані в монографічній літературі та періодичних виданнях, матеріали офіційної звітності ряду діючих підприємств рибогосподарського комплексу районів Одеської області, а також інші матеріали розміщені на офіційних вебсайтах вітчизняних, закордонних та міжнародних організацій: урядових, комерційних, суспільних неприбуткових.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в понятійно-категоріальному полі теорії економіко-екологічної взаємодії проведено розгорнуте теоретико-методологічне дослідження механізму використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу, на основі чого визначено принципи прогнозного еколого-економічного оцінювання його величини та надано рекомендації щодо використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу та розвитку рибного господарства.

Найбільш важливими результатами досліджень, що мають наукову новизну є такі:

вперше:

- розроблено організаційно-економічні механізми регулювання та контролю використання регіонального рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу в залежності від кількості та типу знарядь лову та місця промислу;

удосконалено:

- методичні принципи вивчення природно-ресурсного потенціалу рибогосподарського комплексу на основі комплексної еколого-економічної оцінки; теоретико-методологічну інтерпретацію понять "природно-ресурсний потенціал" та "інтегральний рибогосподарського ресурс";

- методичні та методологічні підходи до вирішення задач прогнозного оцінювання ефективності використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу як структурованої стохастичної системи, що дозволяє визначити перспективи розвитку рибогосподарської галузі;

дістало подальший розвиток:

- принципи економіко-екологічної оцінки приморського рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу як множини рибних потенціалів окремих водойм з урахуванням кліматологічних, географічних, природних, виробничих та інших особливостей;

- механізм регулювання використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу із урахуванням тенденцій і закономірності використання природно-ресурсного потенціалу рибного господарства України та світового досвіду.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи використовуються відділами Одеської обласної держадміністрації при аналізі діяльності РГК Одеської області для науково обґрунтованої оцінки еколого-економічної ефективності управлінських рішень. Результати практичних розробок залучені до "Програми вдосконалення регулювання використання регіонального рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу Одеської області". Проект "Положення про експериментальне ліцензійне промислове рибальство в дельті Кілійського гирла р. Дунай" подано на розгляд Кабінету Міністрів України згідно листа Одеської обласної держадміністрації (№ 07-22-6055 від 19.10.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною працею, у якій викладено авторський підхід до розв'язання практичних проблем щодо розвитку регіонально РПРП Одеської області, і особисто розроблено методологічні підходи до задачі прогнозного оцінювання вилову риби за ретроспективними даними та обґрунтовано стратегії розвитку РГК причорноморського регіону України. Автором обґрунтовано та розроблено проект ліцензійної системи рибальства. В дисертації використано тільки ті положення, що викладені в наукових публікаціях, які є результатами особистих ідей та досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані в доповідях і одержали позитивну оцінку на міжнародних, національних і науково-практичних конференціях: Розширена нарада з питань Придунав'я (Вилково, 2003); Міжнародна конференція "River Restoration 2004. Principles, Processes & Practises Zagreb, Croatia, 17-21 May 2004" (Загреб, Хорватія, 2004); VI Всеукраїнська науково-методична конференція з міжнародною участю "Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи створення екологічно чистих технологій" - Дніпродзержинськ. - 28-29 листопада 2006 р.; Друга міжнародна науково-практична конференція "Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи" (3-5 вересня 2006, Одеса - 2006).

Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 6 друкованих праць загальним обсягом 6 д.а., з яких 4 д.а. належить особисто автору. В цьому числі: 1 стаття у науковому журналі, 3 статті у збірках наукових праць, 1 стаття в матеріалах і тезах конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел і 5 додатків, які доповнюють практичну сторону дисертації. Дисертацію викладено на 245 сторінках машинописного тексту, у тому числі 18 рисунків на 9 сторінках, 19 таблиць на 12 сторінках та 5 додатків на 18 сторінках. Список літератури включає 207 джерел на 20 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і задачі, викладено методологію та методи дослідження, сформульовано наукову новизну результатів, що отримані, та їхнє практичне значення, виділено особистий внесок здобувача.

У першому розділі "Методологічні аспекти вивчення ресурсного потенціалу рибного господарства" на основі принципів еконології детально проаналізовано базове поняття природно-ресурсного потенціалу (ПРП) та рибогосподарського ПРП, визначено принципи комплексного економіко-екологічного оцінювання регіонального ПРП та ефективності його використання. Висунуто та розвинуто положення про поняття інформаційної компоненти ПРП, яка являє собою сукупність різноманіття елементів та відношень, що обумовлюють цілісність екосистеми, біологічні особливості виду (сорту) рослин, (породи) тварин чи риби та цінність вказаної інформаційної складової.

Чинники негативних трендів і явищ у рибній галузі України досліджено у великій кількості праць, висновки яких можна вважати обґрунтованими або очевидними, розбіжності стосуються лише кількісної сторони таких оцінок, що може впливати на структуру тієї або іншої системи чинників, що пропонується різними авторами як пояснення таких процесів як формування ринку, взаємодії між ринком та виробництвом, та їхнього впливу на інтенсивність використання рибогосподарського ПРП. Головним в подібних аналізах є визначення впорядкування чинників за оцінкою сили їхнього впливу. Перелік провідних чинників визначається автоматично, бо мінорні чинники (вплив яких менше певного порогу) виключаються з аналізу, або об'єднуються в певні смислові групи. Огляд стану української рибної галузі приводить до висновку, що формування негативних явищ є наслідком загальноукраїнської кризи, яка нівелювала варіацію можливостей та стану рибного господарства в регіонах.

Проаналізовано джерела невизначеності поняття ПРП та індикаторів його стану. Показано, що високий ступінь невизначеності об'єкту дослідження обумовлює змішаний характер можливих інтегральних оцінок величини ПРП та ефективності його використання, які мають поєднувати як числові, так і концептуальні оцінки. Обґрунтовано підхід до визначення поняття еконологічної ефективності використання рибогосподарського ПРП як багатовимірного понятійного конструкту, що має принципово сценарний характер. Виходячи з цього висвітлено провідне значення прогнозного оцінювання наслідків та результатів рибогосподарської діяльності (РГД) для підвищення її ефективності. Порівняно принципові сценарні підходи до задачі прогнозного оцінювання обсягів вилову та описано джерела невизначеності вихідних даних, що обмежують можливості прогнозування.

На основі проведеного методологічного аналізу розроблено підхід до створення системи критеріїв ефективності використання ПРП. Запропоновано загальну числову форму для обчислення низки кількісних показників ефективності використання (E) ПРП певного регіону за принципом оптимізації структури кінцевої ринкової продукції:

E=(УРijЧYij) -C) / ((УРijЧ?ij) -(C+?C)),

де E - ефективність використання ПРП; Р - оціночна функція; Yij - поточний обсяг виробництва j-ого продукту на i-ому об'єкті; ?ij - оптимальні обсяги виробництва j-ого продукту на i-ому об'єкті; C - сукупні виробничі витрати; ?C - додаткові витрати на оптимізацію виробництва.

Така форма адаптована для оцінювання (в тому числі, й прогнозного) ефективності рибницького використання водних ландшафтів, який базується на уявленні про водойму як відкриту екосистему, що створює достатньо великі можливості для цілеспрямованого регулювання її стану та потенціалу. Висунуто концепцію комплексного агропромислового виробництва в межах певного ландшафту даного регіону, провідним компонентом якого є здійснення РГД та випуск риби і рибної продукції. З такої точки зору, впровадження аквакультури означає розширення площі земної поверхні, з якої збирається маса та енергія. Водний об'єкт виступає як місце концентрування маси та енергії, що отримані на цій площі, а водна екосистема - як інструмент трансформації потоків маси та енергії, що продукуються неводними ландшафтними елементами у іншу матеріальну форму, яка має вищу споживчу цінність.

Подальша переробка розглядається як процес трансформації первісної господарсько-цінної продукції у новий продукт з іншою споживчою цінністю. Тому, найбільша ефективність використання природних ресурсів може бути реалізована в комплексних аграрно-рибницьких господарствах, що розміщені на водних ландшафтах і спеціалізовані на випуску риби і рибної продукції. Виробництво кінцевих продуктів в такому господарстві може бути достатньо гнучким для швидкого реагування на коливання ринкових цін, що ще більше підвищує їхню економічну ефективність. Тому, ці підприємства здатні забезпечити максимально ефективне використання ландшафту, всього регіонального природно-ресурсного потенціалу та орієнтовані на використання потенціалу внутрішніх водойм та територіальних вод України. Реструктуризація РГД в цьому напряму може бути здійснена за рахунок державно спрямованого перерозподілу коштів з інших галузей економіки, зовнішніх або внутрішніх запозичень, надходження інвестицій із сфери торгівлі - як частина прибутків, що формуються на ринку риби і рибної продукції. В зв'язку з цим, проаналізовано вплив загальної економічної кризи на взаємопов'язану динаміку РГД та рибного ринку, який при зниженні купівельної спроможності населення та небезпечному підвищенні залежності від імпорту, став джерелом суттєвих деформацій у структурі національного РГК. Показано, що специфічною провідною рисою українського рибного ринку є його криміналізація на всіх структурних рівнях. Прибутковість імпортних торгівельних операцій, яка вища за прибуток від власне виробничої РГД, стимулює трейдерів активно інвестувати прибутки у розширення саме імпорту, що різко знизило можливості внутрішнього самофінансування розвитку українського рибальства та рибництва. Це створило петлю негативного зворотного зв'язку між актуальним станом рибодобуваючих підприємств та їхньою здатністю до подальшого сталого існування та розвитку. Наслідком цих негативних явищ є вкрай неефективне використання рибогосподарського ПРП Одещини зокрема і України в цілому, нездатність економічної складової забезпечити збереження його для майбутніх поколінь. Високий ступінь залежності українського рибного ринку від імпорту актуалізує задачу аналізу світових тенденцій розвитку РГД. Вичерпання глобального потенціалу рибальства на тлі зростання потреби в рибі і рибній продукції призвело до посилення тенденції інтенсифікації використання глобального рибогосподарського ПРП, в першу чергу, за рахунок поширення аквакультур та рибницького використання внутрішніх водойм. З цього висновку витікає оцінка як некоректних будь-яких програм розвитку РГК України, що віддають пріоритет розвитку океанічного та морського екстериторіального рибальства.

У другому розділі "Оцінка інтегрального рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу приморського регіону (на прикладі Одеської області)" надано розгорнуту характеристику РПРП та сучасного стану РГК Одеської області. Показано, що природні водойми Одещини використовуються неефективно, потужна рибопереробна база не повністю завантажена, внаслідок чого державний і місцеві бюджети недоодержують від суб'єктів РГК значних коштів. Таке становище стало причиною недофінансування з боку держави самої рибної галузі, включаючи науково-дослідні роботи, селекцію, зариблення, меліорацію, тощо. Визначено гострі проблеми, які потребують термінового вирішення: вдосконалення регулювання рибальства, зокрема, квотування вилову (квоти на вилов риби значною кількістю користувачів постійно недоосвоюються), припинення браконьєрського лову риби, її розкрадання та незаконної торгівлі рибою та іншими водними живими ресурсами на ринках м. Одеси. Аналіз сучасного стану рибної галузі в Одеській області дозволяє зробити висновок про позитивне значення організаційних трансформацій останніх 5-и років - переходу організації РГД на ряді водойм до режиму СТРГ, що посилило тенденцію посткризового відновлення РГК (табл.1).

Таблиця 1. Ефективність використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу озер Одеської області та української ділянки р. Дунай

Висновки

У дисертаційної роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні заходів та інструментів, спрямованих на підвищення ефективності використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу приморського регіону. Результати дослідження дозволили автору сформулювати такі висновки та рекомендації:

1. У дисертаційній роботі природний рибогосподарський потенціал приморського регіону розглянуто як основу розвитку рибогосподарського комплексу, який є суспільно-економічним інструментом забезпечення продовольчої, сировинної, екологічної, соціальної та валеологічної безпеки України. Об'єктом діяльності цього інструменту в широкому розумінні є та частина загального природно-ресурсного потенціалу країни, яка необхідна для виробництва риби і рибної продукції, взагалі продукції із водних живих ресурсів харчового та іншого господарського використання. Рівень ефективності використання національного природно-ресурсного потенціалу обумовлюється особливостями організації рибогосподарської діяльності.

2. Автором запропоновано визначення поняття ПРП в основі якого покладено акцентування на провідну властивість природних екосистем - здатність до самовідтворення. Поняття рибогосподарського ПРП відображає інтенсивність процесу відновлення обсягу водних живих ресурсів у сукупності водойм регіону і є сумою рибопромислового потенціалу природних водойм та потенціалу рибництва у природних та штучних водоймах.

3. В ході дослідження установлено, що стан рибогосподарського комплексу як України в цілому, так і Одеської області зокрема, не відповідає потенційним можливостям, рибогосподарський ПРП використовується неефективно, що є причиною низького рівня надходження коштів від РГД до бюджетів усіх рівнів. Загальним чинником занепаду рибогосподарської діяльності є економічна криза 90-х років ХХ ст. та тісне причинно-наслідкове сплетіння негативних соціо-економічних явищ і чинників посткризового суспільства, що знизило рівень купівельної спроможності населення, сформувало деформацію стосунків між ринком риби і рибної продукції, рибодобувними, харчовими і переробними підприємствами.

4. Дисертант вважає, що відновлення обсягів продукції РГК Одеської області, що спостерігається в останні 5 років, та подальший розвиток рибної галузі потребує принципово інноваційних способів оптимальної регуляції рибогосподарської діяльності, впровадження цілісного комплексу науково обґрунтованих організаційних заходів, створення сучасної інфраструктури рибної галузі з урахуванням місцевих умов, коректного прогнозного оцінювання обсягів вилову водних живих ресурсів з метою ефективного планування розвитку галузі та оптимізації використання рибогосподарського ПРП.

5. В дисертації доведено, що існуюча на сьогоднішній день у рибному господарстві нормативна база не сприяє оптимальній організації рибогосподарської діяльності та ефективному використанню водних живих ресурсів. Існуюча система розподілу квот на вилов є архаїчною та призводить до негативних явищ, розподіл квот на вилов водних живих ресурсів між юридичними та фізичними особами здійснюється без участі місцевих державних адміністрацій та органів самоврядування, що обмежує їх право контролю за ефективним використанням рибогосподарського ПРП.

6. В дисертаційній роботі автором показано, що конкретним заходом вдосконалення локального регулювання РГД є запровадження ліцензійного промислового рибальства з єдиним фіксованим податком, при якому ліцензія стає документом, який є дозволом на вилов риби. У ліцензії зазначено вид риби, на вилов якої вона надається, кількість та тип знарядь лову, обсяги вилову риби та місця промислу. Запропоновану ліцензійну система рибальства розроблено автором у відповідності основним принципам державної політики у сфері ліцензування, в тому числі, положенню ст. 3 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Ліцензійну систему, що пропонується, доцільно опрацювати на промислі дунайського оселедця у гирлі р. Дунай на період 2007-2010 рр. в окремій адміністративно-територіальній одиниці - на території Кілійського району Одеської області. В разі позитивних результатів система ліцензійного промислового рибальства з єдиним фіксованим податком може бути поширена і на інші регіони України.

7. В роботі дисертантом доведено, що в умовах недостатності ретроспективної та сучасної інформації щодо стану РГК та значного рівня її невизначеності доцільно застосувати спрощені підходи до прогнозного оцінювання обсягів вилову водних живих ресурсів, які ґрунтуються на методології виявлення та використання подібності у динаміці рядів даних. Отримані за таким методом наближені прогнозні оцінки обсягів вилову риби у внутрішніх природних водоймах Одеської області відхиляються від фактичних в середньому на 17,1 %, а середні щорічні темпи зростання фактичного вилову від прогнозної оцінки - на 7,6 %.

8. Доведено, що підвищення ефективності використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу як величезного резерву розвитку рибогосподарського комплексу та забезпечення продовольчої безпеки України, має враховувати та передбачати таке: впровадження цілісного комплексу науково обґрунтованих організаційних заходів, створення сучасної інфраструктури рибної галузі з урахуванням місцевих умов, коректного прогнозного оцінювання обсягів вилову водних живих ресурсів з метою ефективного планування розвитку галузі та оптимізації використання природного рибогосподарського потенціалу.

Перелік публікацій за темою дисертації

В монографіях та брошурах

1. Козий С.А. Ожидаемые перспективы использования рыбохозяйственного потенциала приморских регионов (на примере Одесской области) // Прогнозирование ресурсно-экологических и экономических трансформаций (на примере приморских регионов). - Одесса, 2004. -С.131-169.

2. Козий С.А. Современные проблемы и тенденции развития рыбного хозяйства приморских регионов Украины // Прогнозная оценка развития рыбохозяйственного комплекса приморского региона (на примере Одесской области). - Одесса: Феникс, 2004. -С. 7-27.

В наукових фахових виданнях

3. Козій С.О. Перспективи розвитку ринку риби і рибної продукції // Экономические инновации: Сб. науч. трудов. - Одесса, 2004. - Вып. 19. - С. 230-236.

4. Кульбіда М.П., Козій С.О. Методи прогнозного оцінювання ефективності використання рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу (на прикладі внутрішніх водойм Одеської області) // Регіональна економіка. - 2005. - №3 (37). - С. 119-127. (Особистий внесок здобувача - розроблено підходи до оцінювання регіонального рибогосподарського природно-ресурсного потенціалу).

5. Козій С.О. Еколого-економічна оцінка потенціалу рибогосподарського комплексу Одеської області // Збірник наукових праць "Водний транспорт". - 2007. - № 8. - С. 80-86.