Регулювання відтворення сировинних ресурсів регіону (на прикладі деревної сировини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ДОЛИНЕЦЬ Ігор Миколайович

УДК 330.1.15: 634.0.6.65

РЕГУЛЮВАННЯ ВІДТВОРЕННЯ СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ДЕРЕВНОЇ СИРОВИНИ)

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, старший науковий співробітник Дяченко Яків Якович, Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, завідувач відділу проблем економіки лісопромислового комплексу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Коваль Ярослав Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем використання і охорони лісових ресурсів

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Приступа Григорій Кіндратович, Поліська лісова науково-дослідна станція, старший науковий співробітник

Провідна установа Український державний лісотехнічний університет Міністерства освіти України, кафедра економіки і менеджменту лісових підприємств, м. Львів

Захист відбудеться “20” травня 1999 р. о 14³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України та Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем м. Києва за адресою: 252601 МСП м. Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України за адресою: 252601 МСП

м. Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28

Автореферат розісланий “19” квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А. В. Базилюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Концепція розвитку суспільного виробництва визначається фінансово-економічними, матеріально-технічними можливостями та станом природних ресурсів того чи іншого регіону. В умовах переходу до ринкової економіки проблеми інтенсифікації природокористування, збереження сировинних і матеріальних ресурсів безпосередньо пов'язані з правильною організацією відтворення, використання та охорони природних ресурсів. Лісове господарство, як галузь матеріального виробництва, підпорядковується дії загальних економічних законів, особливості прояву яких характеризуються специфічними рисами галузі. Тому відтворення лісових ресурсів є складовою народногосподарського відтворення, має спільну з ним спрямованість, принципи і тенденції розвитку, зберігаючи при цьому власну мету, завдання, стратегію і тактику їх досягнення.

Необхідність проведення дослідження проблем інтенсифікації відтворення лісосировинних ресурсів обумовлена в основному неспроможністю лісогосподарських підприємств задовольняти попит на деревину за рахунок власного виробництва і змушеністю шукати шляхи повного забезпечення сировиною виробничої програми, а також нерозробленістю багатьох теоретичних та методичних положень регулювання процесу розширеного відтворення лісосировинних ресурсів з орієнтацією на інтенсифікацію виробництва в умовах ринку.

Проблеми раціонального природокористування, функціонування й розвитку лісового комплексу і, зокрема, розширеного відтворення лісових ресурсів висвітлені в працях вітчизняних та закордонних учених, таких як Антанайтіс В.В., Бойко М.М., Вакулюк П.Г, Васильєв П.В., Воронін І.В., Генсірук С.А., Дялтувас Р.П., Дяченко Я.Я., Коваль Я.В., Кожухов М.І., Мойсєєв М.О., Петров А.П., Пила В.І., Синякевич І.М., Судачков Є.Я., Туниця Ю.Ю., Фурдичко О.І., Янушко А.Д. та інші. Однак, незважаючи на накопичений досвід і отримані результати, розвиток досліджень проблем лісового комплексу в умовах незалежності України і становлення ринкових відносин ще не відповідає значущості лісів та їх ресурсів у розв'язанні завдань перебудови економіки за ринковою моделлю господарювання. Це спонукає до подальшої розробки теорії розширеного відтворення лісових ресурсів, як методологічної основи розв'язання економічних проблем лісової галузі країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, що проводились автором при виконанні планів науково-дослідних робіт Науково-дослідним економічним інститутом (НДЕІ) Міністерства економіки України за період 1994-1998 років по темах: 11-95 - “Вивчення тенденцій попиту і пропозицій, обсягів сортиментної структури деревини та шляхів забезпечення потреби в сировині провідних галузей народного господарства України”; 54-98 - “Опрацювання економічного механізму регулювання ефективності відтворення та використання деревних ресурсів”.

Дисертаційне дослідження є науковим супроводженням, розробкою наукової частини Державної програми розвитку лісогосподарського і лісопромислового комплексів на період до 2015р. (КМ України №14959/10 від 02.08.93).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є створення системи регулювання процесу відтворення лісосировинних ресурсів, а також розробка пропозицій щодо реформування господарського механізму в лісовому комплексі, що забезпечить розширення лісосировинної бази та задоволення економічних, екологічних і соціальних потреб суспільства в лісосировинних ресурсах і послугах лісу за рахунок власного виробництва.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження було визначено такі основні задачі:

визначити та обґрунтувати основні складові (елементи) системи регулювання відтворення лісосировинних ресурсів;

дослідити існуючу систему регулювання відтворення і користування деревними ресурсами та її вплив на стан лісосировинної бази України і ВО “Київліс”;

вивчити закордонний досвід щодо визначення розміру користування лісом за приростом, як ключової складової системи регулювання, та установити можливості його адаптації до умов господарювання в Україні;

розробити методичне забезпечення регулювання відтворення деревних ресурсів;

визначити основні напрями інтенсифікації та можливе збільшення відтворення лісосировинних ресурсів;

розробити систему показників і методичні пропозиції щодо визначення ефективності регулювання відтворення лісосировинних ресурсів.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дисертаційного дослідження одержано такі результати, що становлять його наукову новизну:

запропоновано систему регулювання відтворення лісосировинних ресурсів, яка включає методи і важелі інтенсифікації відтворення і користування деревними ресурсами, застосування яких забезпечить доведення лісистості території держави та регенерацію компонентів середовища до оптимальних значень, розширення лісосировинної бази та задоволення попиту на деревину за рахунок власного виробництва, що дозволяє, згідно з теорією експлуатації відновлюваних природних ресурсів, використовувати розроблені методичні підходи в інших галузях матеріального виробництва;

систематизовані існуючі концепції визначення продукції лісогосподарського виробництва в залежності від показників обліку і оцінки продукції, що дозволило науково обґрунтувати необхідність застосування концепції приросту деревини, як кінцевого продукту, виходячи з переваг її впливу на розвиток лісової галузі країни;

удосконалено методику обліку низькоповнотних і похідних деревостанів шляхом введення нової форми, що розширює уявлення про наявність за площею і запасом деревостанів певної деревної породи у конкретному типі умов місцезростання, конкретного бонітету в розрізі класів віку і повнот, застосування якої дозволяє отримати інформацію для системного аналізу стану зазначених категорій деревостанів та розробки і реалізації широкомасштабного проекту їх реконструкції;

розроблено методику визначення ефективності розширеного відтворення лісосировинних ресурсів, яка базується на розрахунку інтегрального ефекту від використання всіх корисних функцій лісу та його ресурсних можливостей, що дозволяє визначити перспективні варіанти формування стратегії розвитку лісового господарства;

розроблено концепцію розвитку лісового комплексу країни, яка дозволяє забезпечити умови розширеного відтворення лісосировинних ресурсів, зокрема, ведення лісового господарства за приростом і класами віку на основі реформування господарського механізму, що передбачає удосконалення існуючої системи планування, здійснення взаємопов`язаних економічних перебудов організаційно-виробничої структури галузі;

в межах запропонованої концепції розроблено комплекси методів правового, економічного та технологічного (лісівничого) забезпечення державного регулювання. А саме: доповнення до законів і нормативних актів, що регламентують діяльність галузей лісового комплексу, реалізація яких сприяє становленню ринкових інститутів, наданню економічної самостійності підприємствам і розвитку горизонтальних зв`язків між ними, удосконаленню управління лісами. Комплекс економічних методів включає: регульоване грошово-кредитне забезпечення (відстрочка виплати позик, субсидування частини витрат за використання кредитних ресурсів, надання гарантій для відстрочки виплати позик); ринкове ціноутворення та податкову систему (прогресивний податок на лісову вартість - приріст, плата за ресурси та послуги лісу); регульовані виробничі відносини (надання в оренду машин і устаткування, що перебувають у державній власності на пільгових умовах; субсидування частини витрат за оренду машин і устаткування, що здійснюється на ринкових засадах). Комплекс технологічних (лісівничих) методів включає встановлення пріоритетів розвитку лісового господарства (багатоцільове лісовирощування, оптимізація розширеного відтворення лісосировинних ресурсів), оптимізацію використання продукції лісогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені основні напрями інтенсифікації розширеного відтворення лісосировинних ресурсів України можуть бути використані при плануванні розвитку лісосировинної бази на рівні регіону (Київської області) чи держави загалом. Методичні підходи дозволяють проектним організаціям прогнозувати зведені показники розвитку лісогосподарського виробництва.

Окремі елементи запропонованих методичних підходів використані ВО “Київліс” при формуванні зведеного проекту розвитку лісогосподарського виробництва на 1996-2000 роки.

Наукові матеріали, висновки і пропозиції щодо регулювання інтенсифікації розширеного відтворення лісосировинної бази використовуються галузевим відділом Мінекономіки України при аналізі та коригуванні щорічних планів рубок лісу, реконструкції деревостанів, а також при формуванні напрямів реструктуризації виробництва.

Особистий внесок здобувача. В статті, опублікованій спільно з Я.Я. Дяченком, здобувачеві належить класифікація і систематизація концепцій визначення продукції лісогосподарського виробництва. У депонованій роботі, опублікованій спільно з колективом авторів, здобувачеві належать аналіз економічних характеристик стану деревостанів, обґрунтування та розрахунки показників збільшення обсягів відтворення та користування деревними ресурсами.

Апробація результатів дисертації. Принципові положення та основні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу лісогосподарського факультету НАУ (м. Київ, 1995-1997рр.), на Міжнародній ювілейній науково-практичній конференції “Лісівнича наука та освіта: стан та перспективи розвитку” (м. Київ, 1995р.), а також шляхом публікації результатів дослідження у відкритій пресі.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,2 друк. арк., з яких особисто авторові належить 4 наукові праці загальним обсягом 2,3 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація містить 176 сторінок комп'ютерного набору, в т.ч. 29 таблиць, 8 схем, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 130 найменувань, додатку.

У вступі акцентується увага на тому, що охорона, раціональне використання та відтворення природних ресурсів є обов'язковою умовою становлення ринкової економіки; з'ясовується роль і місце лісової галузі у розв'язанні економічних і соціальних проблем розвитку держави.

У першому розділі “Теоретичні аспекти розширеного відтворення лісосировинних ресурсів” викладено економічну інтерпретацію різноманітних функцій лісу. Проведено детальний аналіз стану лісосировинної бази України та ВО “Київліс”, який дозволив виявити резерви збільшення сировинної бази. Узагальнено основні положення теорії розширеного відтворення лісосировинних ресурсів в умовах України.

У другому розділі “Методичні підходи до інтенсифікації розширеного відтворення лісосировинної бази” розглянуто методологічні принципи переходу лісового господарства на багатоцільову основу. Класифіковано і систематизовано концепції визначення продукції лісогосподарського виробництва. Розроблено методичне забезпечення регулювання відтворення лісосировинних ресурсів. Сформульовано методичні рекомендації щодо удосконалення господарського механізму.

У третьому розділі “Економічна оцінка ефективності інтенсифікації відтворення лісосировинних ресурсів” визначено перспективні обсяги додаткових ресурсів деревини за умови реалізації основних напрямів інтенсифікації відтворення лісосировинних ресурсів. Обґрунтовано систему економічних показників для якісного вимірювання рівня і динаміки ефективності розширеного відтворення. Запропоновано один з підходів до визначення інтегрального ефекту розширеного відтворення лісосировинних ресурсів та використання його у визначенні стратегічних напрямів розвитку лісогосподарського комплексу.

У заключній частині дисертаційної роботи викладено висновки щодо результатів проведеного дослідження.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Народногосподарська значущість лісогосподарського комплексу України відчутно зросла в умовах незалежності держави та становлення ринкової моделі господарювання. Традиційно в минулому Україна задовольняла попит на деревину за рахунок власного виробництва лише на третину, а решта лісоматеріалів гарантовано поставлялась із інших республік колишнього Союзу. Зараз же за такі поставки потрібно розраховуватись за світовими цінами і якби рівень виробництва підняти до обсягів 1990 р. та зберегти старі тенденції задоволення попиту на деревину, то державі необхідно було б щорічно купувати деревних ресурсів в обсязі близько 22 млн. куб. м. Це спонукає науковців і виробничників до пошуку внутрішніх резервів відтворення та користування деревними ресурсами з метою задоволення попиту на деревні ресурси за рахунок власного виробництва.

2. Однією з причин, що заважають веденню лісового господарства на госпрозрахункових засадах є відсутність загальновизнаного способу обліку і оцінки продукції лісогосподарського виробництва, а звідси й основних економічних показників, які характеризують це виробництво (витрати, ціна, прибуток, рентабельність). Складність і неоднозначність наслідків вибору таких економічних показників, а також їх важливість для визначення ефективності лісогосподарського виробництва значною мірою обумовили історичну динаміку їх визначення для обліку і оцінки.

В період планової економіки основним показником, що визначав підходи до обліку і оцінки лісогосподарської продукції, були витрати праці на виробництво того чи іншого виду продукції незалежно від доцільності та особливостей її реалізації. Це пояснюється пануванням трудової теорії вартості при визначенні підходів до обліку і оцінки продукції. Це повністю узгоджувалось з затратною концепцією, коли калькулювання ціни продукції не відігравало належної ролі в процесах прийняття рішень про доцільність виробництва та впливу на розвиток економіки.

Подальша орієнтація на планові методи господарювання в умовах екстенсивного розвитку економіки призвела до знеособлення показників, що характеризують результати діяльності лісогосподарського виробництва. Такий підхід до обліку і оцінки продукції базувався на тезі про однорідність лісогосподарської продукції без урахування її корисності для проміжного і кінцевого споживача та його можливості виявляти платоспроможний попит на продукцію.

З початком ринкових перетворень виникла необхідність купувати продукцію, що має чітко окреслені характеристики для того, щоб вона якнайповніше задовольняла потреби різних споживачів. Це обумовило використання натуральних (фізичних) показників обліку і оцінки продукції лісогосподарського виробництва. Головною особливістю орієнтації на ці показники є те, що вони придатні для використання як на рівні окремого господарюючого суб`єкта, так і на рівні всієї економіки, бо це вдало характеризує продукцію з точки зору попиту і пропозиції.

В залежності від методів господарювання, ступеню розвиненості економіки та традицій, що склались у певній країні, на сучасному етапі розвитку лісосировинної бази всі перераховані економічні показники можуть слугувати основою обліку і оцінки продукції лісогосподарського виробництва.

3. Відповідно до зазначеного, стосовно визначення кінцевої продукції лісогосподарського виробництва на сьогоднішній день можна сформулювати три основні концепції. З метою подальшої належної класифікації цих концепцій, а також враховуючи відмітні ознаки кожної з них, запропоновано назвати їх наступним чином:

1) перша концепція - концепція виконаних робіт;

2) друга концепція - концепція стиглого лісу;

3) третя концепція - концепція приросту деревини.

По концепції виконаних робіт слід зазначити, що вона найбільш придатна для планового господарства, оскільки ґрунтується на плануванні лісогосподарської діяльності за створюваними результатами на проміжних етапах. Концепція дає змогу зробити розподіл собівартості за видами робіт, але не дозволяє встановити безпосередньо собівартість кінцевого продукту, оскільки розподіл на проміжні етапи не завжди є коректним, бо не всі етапи можуть давати продукт, який стане об`єктом реалізації або задоволення економічних чи соціальних потреб суспільства, що є дуже важливим при переході до ринкових методів господарювання.

Концепція стиглого лісу може бути придатною при аналізі однорідних масивів, оскільки вона обчислює собівартість знеособленої одиниці продукту (гектар або кубометр). Заслуговує на увагу її використання при розгляді показників лісового господарства загалом, як сектору економіки, тому що вона містить синтетичний підхід до обчислення собівартості. В той же час ця концепція не може бути застосована до окремих лісових господарств та територіальних комплексів, тому що вона не дає можливості показати економічні показники в розрізі окремих порід або їх груп.

Концепція приросту деревини базується на використанні фізичних показників, зокрема, фізичного кубометра деревини, як об`єкта калькуляції при визначенні собівартості вирощування деревини різних деревних порід. Це пояснюється тим, що матеріальний облік елементів лісогосподарського виробництва здійснюється в натуральних (фізичних) показниках, які в свою чергу дозволяють виразити результати виробництва як суму споживчих вартостей. Така орієнтація концепції дозволяє співвідносити її основні характеристики з такими економічними показниками, як ринкова ціна і прибуток. Застосування цієї концепції можливе як для окремих господарств, незалежно від їх структурної (породної) однорідності, так і для всього сектору економіки. Вона найбільше відповідає ринковим методам господарювання, оскільки найповніше описує кінцевий продукт, що дозволяє оптимально визначати пропозицію і попит з боку конкретних споживачів.

4. Економічний аналіз стану лісогосподарського і лісопромислового виробництв показує, що внаслідок застарілої технічної політики у лісовому господарстві України все ще продовжується екстенсивна діяльність підприємств - постійних користувачів лісових земель. Загальний обсяг заготівлі деревини щорічно встановлюється на рівні 10,5 млн. куб. м, у тому числі ресурсів державного значення близько 6 млн. куб. м. Лісовий фонд має ряд негативних характеристик: занижену на 20-50% (залежно від породи) продуктивність, велику частку похідних і розстроєних деревостанів (близько 13%), велику частку насаджень (51%), в яких користування обмежене або ж зовсім заборонене (в інших країнах захисні ліси становлять до%), превалювання частки заготовленої деревини від рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства, порівняно з головним користуванням. У лісопромисловому виробництві склалася негативна структура споживання сировини і випуску продукції на деревній основі. У цілому в продукції міститься близько 40% переробленої деревини, а відносний випуск прогресивних видів лісоматеріалів (плит, паперу, картону) з 1 куб. м заготовленої деревини в десятки і сотні разів є меншим, ніж у розвинутих країнах світу.

5. Наочне уявлення про стан деревостанів Київської області дають розрахункові показники лісотаксаційного характеру, які визначено для соснових, дубових і березових деревостанів (табл. 1). Ці види деревостанів займають майже 90% вкритих лісовою рослинністю земель, що дає можливість виконати аналіз, зробити висновки та дати пропозиції щодо удосконалення виробництва деревних ресурсів.

Загальною тенденцією оцінки стану досліджуваних деревостані є високі і позитивні показники в обох групах середньовікових лісів, де, як правило, фактичний запас на 1 га і на всій площі вищий, ніж нормативний. Це пояснюється високою їх продуктивністю і дотриманням вимог ведення лісогосподарських заходів, нормативних матеріалів

Абсолютно протилежна тенденція спостерігається в лісах 1-ї і 2-ї груп в пристигаючих і стиглих деревостанах. В цілому втрати деревини складають 1,35 млн. куб. м чи 5,5 відсотка запасу нормальних деревостанів (24,34 млн. куб. м), а в стиглих деревостанах втрати складають 0,78 млн. куб. м деревини чи 35,9 відсотка запасу стиглих нормальних деревостанів (2,17 млн. куб. м).

Для підтвердження тези про “перекачування” головного користування в проміжне нами були співставленні дані про фактичні обсяги вирубаної деревини з 1 га в процесі рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства, з нормативними, які наведені в таблицях ходу росту. Виявилося, що при прочистках і проріджуваннях з 1 га вибирається менша маса деревини, ніж передбачено нормативами. При прохідних рубках, навпаки, вибирається деревини більше, ніж передбачено таблицями ходу росту. За такої системи господарювання щорічно недобирається майже 2 млн. куб. м деревини при головному користуванні лісом.

6. З метою виявлення резервів збільшення лісосировинної бази виконано аналіз матеріалів лісовпорядкування по Київській області, який дозволив визначити площі похідних і низькоповнотних деревостанів основних лісоутворюючих порід.

Таким чином, для підвищення продуктивності лісів і збільшення віддачі з кожного гектара земель лісового фонду потрібно, з урахуванням місцевих природно-економічних умов, виконати комплекс заходів, визначити обсяги й терміни виконання робіт з реконструкції, встановити їх ефективність, яка знайде своє відображення в зміні площ насаджень та їх породного складу, збільшенні середнього приросту і запасу.

Таблиця 1. Лісотаксаційний аналіз деревостанів Київської області

Переважаючі	Одиниці	1 група лісів	2 група лісів
деревостани	виміру	середньовікові	пристигаючі	стиглі	середньовікові	пристигаючі	стиглі
Соснові
Запас на 1 га	м3	296	340	367	279	317	347
Запас на 1 га за таблицями ходу росту	м3	267	428	514	207	324	428
Запас на всій площі фактичний	млн.м3	9,40	2,65	0,33	7,92	3,33	0,59
за нормативом	млн.м3	5,69	2,82	0,67	5,59	3,40	0,73
Фактичні втрати	млн.м3	+3,71	-0,17	-0,34	+2,33	-0,07	-0,14
	%	65,2	6,0	50,7	41,7	2,1	19,2
Дубові
Запас на 1 га	м3	191	188	180	187	221	207
Запас на 1 га за таблицями ходу росту	м3	177	310	375	177	280	336
Запас на всій площі фактичний	млн.м3	2,84	0,	0,18	2,49	0,53	0,29
за нормативом	млн.м3	2,00	0,28	0,337	1,66	0,728	0,437
Фактичні втрати	млн.м3	+0,84	-0,13	-0,7	+0,83	-0,198	-0,147
	%	42,0	46,4	46,6	50,0	27,2	33,6
Березові
Запас на 1 га	м3	121	167	200	126	180
Запас на 1 га за таблицями ходу росту	м3	1	9	233	1	9	233
Запас на всій площі фактичний	млн.м3	0,34	0,10	0,06	1,13	0,18
за нормативом	млн.м3	0,32	0,095	0,07	1,04	0,16	0,023
Фактичні втрати	млн.м3	+0,02	+0,005	-0,01	+0,09	+0,02
	%	6,3	5,3	14,3	8,7	12,5

Розрахунок економічної ефективності впровадження реконструктивних заходів виконано за наступною формулою:

,

де NРV - чиста теперішня вартість;

R - надходження;

C - витрати;

t - період розрахунку;

n - рік періоду розрахунку;

i - ставка дисконтування.

Алгоритм розрахунку базується на використанні методу дисконтування. Він дозволяє порівняти всі витрати і надходження, що утворилися, за умови приведення їх до початкового періоду обороту рубки. Іншими словами, можна визначити еквівалентну величину всіх наступних витрат і надходжень, якщо привести їх до базового періоду. За базовий період ми приймаємо 1998 рік.

Необхідно зазначити, що в перший рік реалізації проекту, коли грошові потоки не дисконтуються, потрібно провести наступні заходи: вирубка деревостанів, саджання лісових культур, реалізація заготовленої деревини.

Продисконтувавши майбутні грошові потоки (як витрати, так і надходження), ми отримали чисту теперішню або приведену вартість проекту окремо по кожній породі, яка склала:

а) по сосні - 364,05 млн. грн.;

б) по дубу - 175,58 млн. грн.;

в) по березі - 13,90 млн. грн.;

г) по вільсі - 16,39 млн. грн.;

д) по осиці - 0,95 млн. грн.

Чиста приведена вартість всього проекту (за всіма породами) склала 570,87 млн. грн.

Розрахунок внутрішньої норми окупності проекту показав, що він окупний за будь-якої ставки. Тобто на протязі всього виробничого циклу сума дисконтованих витрат буде меншою, ніж сума дисконтованих надходжень. Така ситуація досягається за рахунок того, що ми включили в складові проекту грошові надходження від реалізації вирубаної на початку проекту деревини.

Якщо не включати в складові проекту грошові надходження від реалізації деревини, що виросла раніше, то сума дисконтованих витрат за вищих дисконтних ставок може бути більшою, ніж дисконтовані грошові надходження від реалізації кінцевої продукції. Тобто проект був би більш окупним, чим меншою була б ставка. Проте збільшити обсяги грошових надходжень можна ще до кінця обороту рубки, отримавши проміжну лісопродукцію для реалізації на ринку. Це може істотно вплинути на кінцеву прибутковість проекту по вирощуванню деревини.

7. Переорієнтація політики господарювання в Україні і, зокрема, здійснення заходів щодо розширеного відтворення лісосировинних ресурсів неможливі без розробки сучасної концепції розвитку лісового комплексу країни. Основні методологічні положення цієї концепції, що забезпечують реалізацію проблем і створюють умови госпрозрахунковості, вміщують: принципи державного регулювання економіки (програмно-цільовий метод організації робіт чи його модифікація проблемно-орієнтованого управління), принципи формування структур управління (асоціаційність управління лісогосподарською діяльністю підприємств, комплексність організації робіт, розподіл галузевих функцій між державними управлінськими структурами), розвиток фінансово-кредитної системи і ціноутворення (вид податку та загальна ставка, регулювання ставок за видами користування ресурсами лісу, компенсації за завдану лісам шкоду, кадастрова оцінка лісів і лісових земель), комплекси методів правового, економічного та технологічного (лісівничого) забезпечення державного регулювання.

Правове забезпечення, яке включає Лісовий кодекс, Правила рубок головного користування в лісах України, Правила рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок; Інструкцію про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, слід доопрацювати з орієнтацією на господарювання в умовах ринку. Зміни в цих документах повинні надавати право проводити головні рубки в усіх стиглих деревостанах при досягненні певного виду стиглості з використанням поступових і багатоприйомних видів рубок. В цілому ведення всіх робіт лісового господарства повинно включати прогресивні (світові) напрями: за приростом деревини і класами віку.

Комплекс економічних методів включає регульоване грошово-кредитне забезпечення (відстрочка виплати позик, субсидування частини витрат за використання кредитних ресурсів, надання гарантій для відстрочки виплати позик); ринкове ціноутворення та податкову систему (прогресивний податок на лісову вартість приріст, плата за ресурси та послуги лісу); регульовані виробничі відносини (надання в оренду машин і устаткування, що перебувають у державній власності на пільгових умовах; субсидування частини витрат на оренду машин і устаткування, що здійснюється на ринкових засадах).

Комплекс технологічних (лісівничих) методів включає встановлення пріоритетів розвитку лісового господарства (багатоцільове лісовирощування, оптимізація розширеного відтворення лісосировинних ресурсів), оптимізацію використання продукції лісогосподарського виробництва.

Використання зазначених підходів, методів і важелів господарювання має забезпечити ведення лісогосподарського виробництва за приростом і класами віку, бо воно спонукатиме до впровадження госпрозрахунку в лісове господарство, до формування прибутку для розвитку виробництва та формування державного і місцевого бюджетів.

8. Обов'язковим елементом концепції розвитку лісового комплексу є набір показників ефективності господарської діяльності. Автором запропоновано систему показників для визначення ефективності розширеного відтворення лісосировинних ресурсів, яка базується на загальних методичних положеннях з урахуванням економічної природи затрат у лісовому господарстві (рис. 2). Такий підхід надасть можливість регулювати темпи і пропорції розвитку галузі у загальному процесі розширеного відтворення. В цілому система показників орієнтує окремі підприємства і лісовий комплекс загалом на виконання основного завдання - виробництво конкретних споживчих і необхідних вартостей для задоволення потреб суспільства з оцінкою діяльності матеріально-речового забезпечення, економії матеріальних і трудових ресурсів.

9. Функціонування лісового комплексу спрямовано на задоволення потреб в продукції з деревини, а в зв'язку з актуальністю екологізації народногосподарської діяльності та пріоритетним значенням лісу в розв'язанні цієї проблеми - і на збільшення унікальних можливостей впливу лісових насаджень на соціальні та екологічні показники життєдіяльності суспільства. Тому при оцінці ефективності господарських заходів нарівні з економічними показниками потрібно враховувати екологічні і соціальні фактори.

Для визначення перспективних варіантів формування стратегії розвитку лісового господарства необхідно розраховувати інтегральний ефект від використання всіх корисних функцій лісу і його ресурсних можливостей.

Еквівалентом порівняння оптимальних значень всіх функцій лісу є оптимізація відтворення лісових ресурсів на засадах багатоцільового лісовирощування з орієнтацією на максимум продуктивності деревостанів за оборот рубки і сумарної корисності впливу на навколишнє середовище. З позицій комплексного підходу критерій оптимізації може ототожнюватись з сумарною, інтегральною корисністю лісу.

Автором запропоновано модель інтегрального ефекту розширеного відтворення лісосировинних ресурсів. Особливість цієї моделі полягає у тому, що до її складу введені параметри у вигляді коефіцієнтів, які посилюють або послаблюють фізичне використання продукції лісогосподарського виробництва для її відповідності потребам та задоволення нею попиту на деревні ресурси і послуги лісу з точки зору суспільства загалом, тобто з урахуванням екологічного та соціального ефекту.

10. Регулювання відтворення лісових ресурсів входить, з одного боку, до складу системи галузевого регулювання виробництва цих ресурсів і їх споживання, а з іншого - до єдиної загальнодержавної системи регулювання природокористування. У зв`язку з цим обґрунтовано необхідність розробки довгострокової програми відтворення лісових ресурсів (ДПВЛР) як складової всієї системи планів економічного і соціального розвитку країни. Суть складання таких довгострокових програм полягає в необхідності забезпечення динамічного збалансування виробництв, пов`язаних з лісом, та безперервно зростаючих потреб суспільства в різних продуктах і корисностях лісу за допомогою проведення комплексу заходів(соціально-економічних, технічних, організаційних і т.д.). В економічному відношенні ці програми моделюють процес розширеного відтворення лісосировинних ресурсів на різних рівнях централізованого його регулювання. Звідси випливає призначення ДПВЛР в системі планування: вони є основним засобом довгострокового прогнозування для вибору найбільш ефективних варіантів розвитку і розміщення виробництв, пов`язаних з використанням ресурсів лісу.

ВИСНОВКИ

1. Значущість лісового комплексу в умовах екологічної кризи і самостійності України суттєво зросла у зв'язку зі здатністю лісів регенерувати оптимальний стан компонентів середовища (ґрунтів, води, повітря) та задовольняти потребу в деревині, продукції на деревній основі та послугах лісу. За радянських часів галузь не була зорієнтована на максимальне забезпечення потреби народного господарства за рахунок власних лісосировинних ресурсів, оскільки понад 60 відсотків потреби в деревині покривалось імпортними поставками (переважно із Росії). Зараз же за такі поставки потрібно розраховуватись за світовими цінами, що спонукає науковців і виробничників до пошуку внутрішніх резервів відтворення та користування деревними ресурсами.

2. Для забезпечення ефективного функціонування лісового господарства визначена мета господарювання, в основі якої лежить доктрина про ліс як капітал, який спроможний створювати додаткову (споживчу) вартість: задоволення попиту держави і всіх громадян на лісосировинні ресурси, продукцію на деревній основі та послуги лісу (екологічні, культурно-оздоровчі, науково-дослідні) в основному за рахунок власного виробництва.

3. Економічний аналіз стану лісогосподарського і лісопромислового виробництв, розглянуті аспекти інтенсифікації розширеного відтворення свідчать про резерви підвищення лісистості території, отримання додаткових лісосировинних ресурсів за рахунок відтворення лісів, переорієнтації ведення господарства в захисних лісах за промислово-експлуатаційним типом, організації плантаційного лісовирощування, підвищення продуктивності лісів, повного використання біомаси лісосічного фонду, економії деревини в процесі промислової переробки.

4. Для успішного застосування ринкових механізмів у лісовому господарстві слід впровадити принципи концепції, в якій кінцевим результатом виробництва обґрунтовується поточний приріст деревини, який підлягає обліку і вартісній оцінці. Це дозволить встановити чіткі і науково обґрунтовані обсяги користування деревними ресурсами. Головне користування лісом буде визначатись не як середня лісосіка на основі першої і другої вікових, інтегральної, за стиглістю і за станом, а виходячи з приросту деревостанів та нормативів його використання.

5. У сучасних умовах здійснення заходів щодо розширеного відтворення лісосировинних ресурсів неможливе без розробки нової концепції розвитку лісового комплексу країни. Ця концепція включає комплекси методів правового, економічного та технологічного (лісівничого) забезпечення державного регулювання.

6. Реалізація проекту по вирощуванню деревини дозволяє обґрунтувати необхідність багатоцільового лісовирощування, оціненого за допомогою запропонованого в дисертації інтегрального ефекту. Вона дає змогу досягти не лише самоокупності проекту, як економічної складової інтегрального ефекту, а й забезпечити успішне виконання лісом екологічних і соціальних функцій, що відображено екологічною і соціальною складовими інтегрального ефекту.

7. Для ефективного функціонування лісового господарства в умовах ринкової економіки необхідно переглянути основні методологічні положення, які характеризують стан і ефективність використання ресурсно-виробничого потенціалу лісового комплексу; визначити сукупність факторів, які впливають на ефективність функціонування господарюючих суб`єктів на етапі переходу до ринку, їх пріоритетність у забезпеченні основних перспективних завдань розвитку національної економіки.

8. Для забезпечення раціонального природокористування в масштабах країни потрібно буде розробити загальнодержавну довгострокову комплексну програму охорони, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. За основу такої програми треба прийняти систему еколого-економічних моделей оптимального регулювання процесів природокористування, включаючи еколого-економічні моделі використання та відтворення лісових ресурсів. За такого підходу розв'язуються актуальні проблеми галузі: відшкодування витрат на просте й розширене відтворення лісових ресурсів, оцінка результатів лісогосподарської діяльності з позиції збалансування попиту і пропозиції, ув'язка лісокористування з лісовирощуванням, тобто, іншими словами, весь комплекс питань управління лісами стосовно до умов ринкової економіки. З'являється реальна можливість “введення” сфери відтворення лісових ресурсів у цілісну систему ринкових відносин.

деревний ресурс лісосировинний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Долинець І.М. Напрями удосконалення методики інтенсивного відтворення лісосировинних ресурсів// Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1996. - Вип. 2. - С. 210-214.

2. Долинець І.М. Методичне забезпечення регулювання відтворення сировинних (деревних) ресурсів // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1997. - Вип. 3. - С. 163-168.

3. Долинець І.М. Регіональні особливості розширеного відтворення лісосировинних ресурсів // Регіональні перспективи. - 1998. - №2 (3).- С. 58-60.

4. Дяченко Я.Я., Долинець І.М. Державне регулювання лісового господарства в економічній системі відтворення природних ресурсів // Економіка України. -1997. - №9. - С. 68-73.

5. Потенціал відтворюваних природних ресурсів: ефективність використання, перспективи збалансування попиту і пропозиції (на прикладі лісоматеріалів) /Я.Я. Дяченко, І.М. Долинець, М.О. Поляков, С.В. Розвод, І.І. Шейко; НДЕІ Мінекономіки України. - К., 1997. - 140 с. - Укр. - Деп. в ДНТБ України 23.02.98, №119 - Ук 98 // Анот. в бібліограф. покажч. ИНИОН РАН “Депонированные научные работы”, - 1998, №4 (316), №б/о 45.

6. Долинець І.М. Методичні аспекти регулювання відтворення деревних ресурсів // Матеріали міжнародної ювілейної науково-практичної конференції “Лісівнича наука та освіта: стан та перспективи розвитку”. - К., 1997. - С. 45-46.

АНОТАЦІЯ

Долинець І.М. Регулювання відтворення сировинних ресурсів регіону (на прикладі деревної сировини). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено питанням розширеного відтворення лісосировинних ресурсів, механізмам його регулювання при переході до ринкових методів господарювання. Проведено детальний аналіз стану лісосировинної бази України та ВО “Київліс”, який дозволив виявити резерви збільшення сировинної бази. Класифіковано і систематизовано концепції визначення продукції лісогосподарського виробництва. Розроблено методику визначення ефективності розширеного відтворення лісосировинних ресурсів, яка базується на розрахунку інтегрального ефекту від використання всіх корисних функцій лісу та його ресурсних можливостей.

Ключові слова: розширене відтворення, державне регулювання, господарський механізм, лісосировинні ресурси, ефективність, інтегральний ефект.

АННОТАЦИЯ

Долинец И.Н. Регулирование воспроизводства сырьевых ресурсов региона (на примере древесного сырья). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам расширенного воспроизводства лесосырьевых ресурсов, механизмам его регулирования при переходе к рыночным методам хозяйствования. Проведен детальный анализ состояния лесосырьевой базы Украины и ПО “Киевлес”, который позволил выявить резервы увеличения сырьевой базы. Классифицированы и систематизированы концепции определения продукции лесохозяйственного производства. Разработана методика определения эффективности расширенного воспроизводства лесосырьевых ресурсов, которая базируется на расчете интегрального эффекта использования всех полезных функций леса и его ресурсных возможностей.

Ключевые слова: расширенное воспроизводство, государственное регулирование, хозяйственный механизм, лесосырьевые ресурсы, эффективность, интегральный эффект.

ABSTRACT

Dolynets' I.M. Region's raw materials resources reproduction regulation (on the example of timber resources). Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in economics by speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation of the economy. - Institute for economic research under the Ministry of Economics of Ukraine, Kyiv, 1999.

Dissertation is devoted to issues of timber resources extended reproduction regulation system formation for the transition to market management methods.

An importance of forestry essentially grew up with forests ability to renew environment components (soils, water, air) optimal conditions and to meet requirements in timber resources and forest services within ecological crisis under Ukraine's independence.

Traditionally in the past our country satisfied a demand for timber produced inside only by one third, and the rest of timber was delivered from other republics of former Soviet Union for granted. Now such deliveries require settlements by world prices and lifting the production level up to volumes of 1990 with old tendencies of demand satisfaction being unchanged will face our state to buy almost 22 mln. m³ of timber resources annually.

The aim of forestry management was determined on the basis of forest-as-capital doctrine which can create a supplementary consuming value in order to satisfy forestry effective functioning, concerning society's demand for timber resources, timber-based goods and forest service's satisfaction mainly by own production.

The forestry and timber industry economic situation analysis, intensification of extended reproduction considered aspects proved the increasing potential existence of territory timber reserves and receipt of supplementary timber resources by means of forestry reproduction, management in protective forests reorientation on industrially-operational base, plantation al growing of timber organization by means of forest productivity increasing, bioweight timber fund complete use, timber effective utilization during industrial processing.

Successful application of market mechanisms in forestry requires implementation of concept principles in which current timber additional growth is taken for final forestry product, as a subject of accounting and valuation. This conception can be applied for both separate production units irrespective of their structural homogeneity and for economy sector as a whole. It is mostly corresponds to market management methods, because of the most full finished good description, allowing optimal supply and concrete consumers demand determination.

The concept of forestry development has been worked up in order to arrange extended reproduction of timber resources. It includes not only technological methods of production intensification but also reforming of normatively-legal insurance, economic methods of timber base increasing regulation and progressive world directions: forestry management by additional timber growth and age classes with targeted indexes achievement.

The calculation of reorganization economic efficiency is based on discounting method. It allows to compute net present (starting rotation cut period) value (NPV) of the project, comparing all revenues and expenditures in time. The calculation of timber growing project internal rate of return (IRR) proved its profitability with any discount rate, that is through over the production cycle the sum of discounted expenditures will be less than the sum of discounted revenues. This is due to the including to production cycle revenues from existing timber cut at the beginning of the project.

The parameters system has been worked up for timber resources extended reproduction efficiency definition, based on general methodical principles including expenditures economic nature in forestry. Such approach will allow to regulate effectively rates and ratios branch development in the general process of the extended reproduction. The system orients specific enterprises and forestry in general at main task fulfillment - production of concrete consuming and necessary values for society's needs satisfaction.

Forestry functioning is aimed at timber goods needs satisfaction and because of ecologizational actuality of economic activities and forest priority in this problem solution - at forest unique opportunities concerning social and ecological vitality parameters increasing. That is why economic measures efficiency evaluation together with economic parameters, should be provided with ecological and social ones.

Forest resources reproduction optimization based on multi-purpose timber growing, oriented at maximal forest productivity in rotation cut and total utility of influence on environment is an equivavalent of all forest functions optimal values comparison. Optimization al criterion can be an equivalent of total integrated forest utility from the point of complex approach. Thus the timber resources extended reproduction model of integrated effect has been worked out. The parameters were included to the model as ratios reflecting ecological and social value of forestry goods and services.

Key words: extended reproduction, state regulation, economic mechanism, timber resources, efficiency, integrated effect.

Размещено на Allbest.ru

...