Транскордонні економічні зв’язки карпатського єврорегіону та їх ефективність

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНIСТЕРСТВО ЗОВНIШНIХ ЕКОНОМIЧНИХ ЗВ'ЯЗКIВ I ТОРГIВЛI УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ТРАНСКОРДОННІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ КАРПАТСЬКОГО ЄВРОРЕГІОНУ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Дацків Ростислав Михайлович

Київ 1999

Анотація

економіка прикордонний транзит

Дацків Р.М. Транскордонні економічні зв'язки Карпатського Єврорегіону та їх ефективність. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.05.01 - Світове господарство та міжнародні економічні відносини, Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Київ, 1999.

У дисертації досліджуються особливості зовнішньоекономічної діяльності прикордонних областей України в умовах транскордонного співробітництва.

В результаті дослідження обгрунтовані методично-організаційні засади підвищення ефективності транскордонних економічних зв'язків міжрегіональної асоціації “Карпатський Єврорегіон”.

Ключові слова: міжнародні економічні відносини, транскордонне співробітництво, єврорегіони, ефективність транскордонних економічних зв'язків, спеціальні (вільні) економічні зони, міжнародні транспортні коридори.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Історія розвитку економічних відносин між державами свідчить про безперспективність курсу на самоізоляцію, який неминуче призводить до технологічного відставання та економічних втрат. Тому наша країна повинна прийняти активну участь в інтеграційних процесах, особливо тих, що відбуваються в сучасній Європі. Для реалізації цієї стратегічної мети необхідно сформувати сприятливе макросередовище, перш за все, шляхом вдосконалення правового поля, реалізації економічних реформ для максимального наближення показників соціально-економічного розвитку України до міжнародних стандартів. Особлива роль в розвитку цих процесів належить транскордонному співробітництву прикордонних територій України.

Наукове дослідження різних аспектів проблеми транскордонного співробітництва тільки починається. Але інтерес до цього напряму міжрегіональних економічних відносин постійно зростає, насамперед, завдяки успішному розвитку транскордонних інституцій в Європі. Інтеграційні процеси на регіональному рівні нашої країни реалізуються у формі єврорегіонів “Буг”, “Дунай” та “Карпатського Єврорегіону”, створених за участю прикордонних областей України та сусідніх держав. Але недооцінка можливостей сформованих в Україні транскордонних інституцій та відсутність окремих правових механізмів не дають можливості адаптувати повною мірою міжнародний досвід в цій сфері.

В працях вітчизняних вчених В. Андрійчука, Г. Башнянина, П. Бєлєнького, В. Будкіна, І. Бураковського, В. Гейця, М. Долішнього, С. Дзюбика, М. Дудченка, Л. Кістерського, В. Клочка, О. Кузьміна, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, А. Мокія, В. Новицького, В. Онищенка, О. Рогача, В. Сенченка, В. Сікори, А. Філіпенка, А. Хахлюка, І. Школи, М. Янківа, зарубіжних вчених Р. Гроуса, С. Захарова, А. Зінденберга, Дж. Інгрема, М. Портера, Дж. Хендерсона, Ф. Кінга, Є. Кітовського, Ф. Котлера, В. Кущенка, А. Медведєва, Д. Сакса, Л. Хоффмана, М. Чоколейдеса, Г. Шагалова та інших досліджуються окремі напрями розвитку економічних інтеграційних процесів. Однак можна стверджувати про недостатність розробки цих проблем, особливо в частині висвітлення економічних аспектів міжрегіональних, зокрема транскордонних зв'язків, їх змісту, видової структури, організаційно-економічних форм реалізації та методики оцінки економічної ефективності. Цим обумовлена актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з наступними науково-дослідними роботами Української академії зовнішньої торгівлі: “Дослідження змін у світогосподарських відносинах, визначення механізму забезпечення товарної та регіональної диверсифікації і реструктуризації зовнішніх економічних зв'язків, їх впливу на торговий баланс України” (номер державної реєстрації 0197U014990): етап 4 “Аналіз зовнішньо-торговельного балансу України в товарному та регіональному розрізі і розробка пропозицій по поліпшенню структури та підвищенню збалансованості товарообміну” (науково-аналітична записка); етап 5 “Узагальнення результатів досліджень та розробка пропозицій по вдосконаленню механізму регулювання зовнішньої торгівлі України, забезпечення її товарної та регіональної диверсифікації і реструктуризації на основі переходу від торговельної до виробничо-інвестиційної моделі зовнішніх економічних зв'язків”, а також “Розробка проекту раціоналізації імпортно-експортної політики України” (номер державної реєстрації 0197U014993): етап 1 “Тенденції розвитку зовнішньої торгівлі та їх відповідність економічним інтересам України” (аналітична записка); етап 2 “Концептуальні засади раціоналізації імпортно-експортної політики України”; етап 3 “Рекомендації по вдосконаленню нормативно-правової бази регулювання зовнішніх економічних зв'язків, приведення її у відповідність з вимогами ГАТТ/СОТ та потребами реформування і структурної перебудови економіки”.

Мета дослідження полягає в обгрунтуванні пріоритетних напрямів ефективної зовнішньоекономічної політики з урахуванням особливостей прикордонних областей України. Відповідно до поставленої мети передбачалось вирішити наступні завдання:

визначити зміст, видову структуру та організаційні форми реалізації транскордонних економічних зв'язків;

провести системний аналіз міжнародного досвіду транскордонного співробітництва та обгрунтувати напрями його застосування в Україні;

виявити сучасні тенденції розвитку транскордонних економічних зв'язків Карпатського Єврорегіону та їх вплив на процес зовнішньоекономічної інтеграції України;

розробити методичні підходи та провести оцінку ефективності транскордонних економічних зв'язків на основі показників відносної та абсолютної ефективності експортних операцій суб'єктів підприємницької діяльності Львівської області;

визначити роль спеціальних (вільних) економічних зон у розвитку ефективних транскордонних економічних зв'язків;

обгрунтувати рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання міжнародних транзитних товаропотоків.

Предмет дослідження - особливості зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України в умовах транскордонного співробітництва.

Об'єкт дослідження - підприємства, організації, органи державного управління та інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в межах транскордонного об'єднання “Карпатський Єврорегіон”.

Теоретичними і методологічними засадами дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, публікації українських та зарубіжних вчених з питань теорії міжнародних економічних відносин, міжнародного маркетингу та транскордонного співробітництва.

В роботі використані нормативні документи міжнародного права та законодавства України, що регулюють зовнішні економічні зв'язки, транскордонне співробітництво, порядок створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, режим міжнародних транспортних коридорів та транзитних перевезень.

У процесі дослідження застосовувались методи системного, порівняльного та економічного аналізу, а також статистичні, математичні та інші методи.

Інформаційною базою дисертаційної роботи були офіційні дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, їх територіальних органів, а також матеріали Міжнародного валютного фонду, Європейської Комісії, фондів TACIS, PHARE та дані, отримані з комп'ютерної мережі Інтернет. Систематизація інформаційної бази та аналітичні розрахунки проведені з використанням електронно-обчислювальної техніки. Обсяг інформаційно-аналітичних матеріалів, використаний в дисертаційному дослідженні є достатнім і репрезентативним, оскільки охоплює всі основні рівні транскордонних економічних зв'язків Карпатського Єврорегіону.

Наукова новизна одержаних автором результатів полягає у наступному:

запропоноване понятійне визначення “транскордонні економічні зв'язки”, як комплекс економічних відносин та інтересів, що формуються і реалізуються на міжрегіональному рівні і є складовою транскордонного співробітництва, а також розроблена класифікація транскордонних зв'язків за їх економічним змістом;

узагальнено зарубіжний досвід транскордонного співробітництва, визначені пріоритетні напрями його використання в Україні, зокрема обгрунтована економічна доцільність та запропоновані форми участі областей України у транскордонних об'єднаннях;

розроблені методичні підходи та проведена оцінка ефективності транскордонних економічних зв'язків на основі показників відносної та абсолютної ефективності експортних операцій суб'єктів підприємницької діяльності Львівської області;

розкрита роль спеціальних (вільних) економічних зон, як важливого інструменту концентрації інвестиційних ресурсів для вирішення соціально-економічних проблем прикордонних територій;

обгрунтовані рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання міжнародних транзитних товаропотоків, зокрема застосування фінансових гарантій та супроводження вантажів під митною вартою з метою недопущення неконтрольованого проникнення на митну територію України високоліквідних імпортних товарів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні концептуальних засад розвитку транскордонних економічних зв'язків Карпатського Єврорегіону. Запропоновані дисертантом методичні підходи і проведена оцінка ефективності зовнішньоекономічних зв'язків Львівської області використані в ході підготовки і виконання “Регіональної програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва у Львівській області на 1997-1998 роки та заходів щодо її реалізації” (довідка управління економіки Львівської облдержадміністрації від 3 червня 1999 року №6-1/1-747).

Обгрунтовані у дисертаційній роботі напрями і методи активізації транскордонного співробітництва Львівської області та підвищення ефективності багатогалузевої співпраці між регіонами-учасниками Карпатського Єврорегіону знайшли своє відображення в економічній програмі розвитку транскордонного співробітництва Львівської області, яка передана Комісії з питань прикордонної співпраці Українсько-Польської міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіональної співпраці (довідка комітету міжнародних відносин Львівської облдержадміністрації від 8 липня 1998 року №116).

Практичне значення для подолання інвестиційної кризи в господарському комплексі Львівської області, розвитку економічно доцільних зовнішньоекономічних зв'язків має стратегія формування сприятливого макросередовища на регіональному рівні, основні напрями якої визначені в розроблених за безпосередньою участю дисертанта “Концепції зовнішньоекономічної діяльності Львівської області та заходів щодо її реалізації протягом 1995-1997 років”, “Плані проведення робіт по вивченню доцільності створення спеціальних (вільних) економічних зон у Львівській області”. Крім того, пропозиції дисертанта щодо вдосконалення механізмів державного регулювання режиму іноземного інвестування знайшли втілення в “Основних засадах програми формування системи прийому іноземних капіталів у Львівській області на 1998-2000 роки” та матеріалах робочої підгрупи “Транскордонне співробітництво” Українсько-Польської робочої групи з питань лібералізації взаємної торгівлі (довідка Львівського обласного управління зовнішніх економічних зв'язків від 11 червня 1999 року №327).

Апробація результатів роботи та публікації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на восьми науково-практичних конференціях та семінарах, а саме: “Проблеми регіональної транскордонної співпраці” (Жешув, Республіка Польща, 1996 рік), “Трудовий потенціал України та його реалізація в умовах розбудови національної економіки” (Львів, 1997 рік), “Суспільна вартість транскордонних міграцій” (Жешув, Республіка Польща, 1997 рік), “Інтеграція економічних інтересів споживчої кооперації в національно-державні інтереси України” (Львів, 1997 рік), “Проблеми формування зовнішньоекономічної стратегії в умовах трансформаційних процесів в Україні” (Київ, 1998 рік), “Зовнішньоекономічні відносини України і Польщі” (Львів, 1998 рік), “Залучення фінансових ресурсів в Україні: сучасний стан, можливості, перспективи” (Львів, 1998 рік), “Чинники і бар'єри регіональної транскордонної співпраці - спроба синтезу” (Жешув, Республіка Польща, 1998 рік) та опубліковані в 12 статтях та матеріалах конференцій загальним обсягом в 5,4 д.а., з них особисто автора 4,3 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, містить 29 таблиць, 20 рисунків та 3 формули. Список використаних джерел об'єднує 150 назв. Зміст дисертації викладено на 176 сторінках машинописного тексту, з яких 162 текстова частина.

2. Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обгрунтована актуальність теми, визначена мета та завдання, предмет і об'єкт дисертаційної роботи, висвітлені наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

Розділ 1. “Транскордонне співробітництво - об'єктивна передумова інтеграції у світове господарство” включає три підрозділи. Розглянуто теоретичні передумови формування транскордонних економічних зв'язків, їх зміст, видову структуру, міжнародний досвід та напрями його застосування в Україні.

На основі порівняння ефектів вільної торгівлі та протекціонізму дисертант обгрунтовує доцільність активної участі нашої країни в економічних інтеграційних процесах, які сприяють підвищенню ефективності національного господарства. Особлива увага наголошується на ролі міжнародних міжрегіональних зв'язків - нового напряму зовнішніх відносин, що реалізується на регіональному рівні, яку активно проводять, насамперед, прикордонні області, для яких міжрегіональна співпраця здійснюється як прикордонна.

У вітчизняній та зарубіжній літературі під транскордонним співробітництвом, як правило, розуміють спільні дії, спрямовані на посилення та розвиток добросусідських відносин між територіальними органами влади прикордонних держав, які реалізуються шляхом укладення міжрегіональних угод і домовленостей.

На нашу думку, транскордонні зв'язки - це зв'язки, які виникають у сфері політики, економіки, охорони навколишнього середовища, культури, освіти, демографічного регулювання, інших галузях в межах визначеного транскордонного простору - території, яка охоплює два або більше регіонів прикордонних держав і об'єднує їх за певними географічними та соціально-історичними ознаками. Відповідно транскордонні економічні зв'язки - це система економічних відносин та інтересів на міжрегіональному рівні, що формуються та розвиваються в процесі функціонування спільного виробництва, поділу і спеціалізації суспільної праці, розширення продуктивних сил та визначаються дією економічних законів, нормативно-правовою базою і соціально-економічним середовищем прикордонних регіонів.

У дисертації пропонується структурувати транскордонні економічні зв'язки на три основні види, а саме: зовнішньоторговельні транскордонні зв'язки (охоплюють економічні відносини, пов'язані з рухом експортно-імпортних товаропотоків); фінансово-інвестиційні транскордонні зв'язки (оборот капіталу) та соціально-економічні транскордонні зв'язки (комплекс соціально-економічних проблем).

Системний аналіз міжнародного досвіду у розвитку транскордонного співробітництва показав, що найбільш ефективною організаційною формою концентрації міжрегіональних ініціатив є єврорегіони. Під цим поняттям слід розуміти територію добровільного транскордонного співробітництва, в межах якої шляхом економічної, культурної та гуманітарної взаємодії реалізуються конкретні транскордонні проекти, вирішуються проблеми зайнятості, розвитку інфраструктури, екології тощо.

Особлива роль у розвитку транскордонних зв'язків належить найбільшій у Європі транскордонній інституції - міжрегіональній асоціації “Карпатський Єврорегіон” (створена 14 лютого 1993 року за участю прикордонних регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії), оскільки її діяльність повністю відповідає принципам Європейської Рамкової Конвенції з транскордонного співробітництва між адміністративно-територіальними одиницями та органами влади. Відповідно до статуту Карпатського Єврорегіону та організаційної структури, найвищим органом асоціації є Рада єврорегіону.

До її складу входять по три представники від кожного учасника асоціації. Головною особою, що відповідає за функціонування структур єврорегіону, є виконавчий директор. Він обирається Радою з числа кандидатів на конкурсній основі і здійснює управління асоціацією через секретаріат і національних представників. На даному етапі функціонують 4 робочі комісії.

Враховуючи особливості сучасних транскордонних зв'язків в дисертації пропонується розширити склад робочих комісій шляхом формування комісії з питань транскордонної міграції робочої сили та комісії з питань дискримінації та урегулювання неофіційних транскордонних зв'язків. Крім того, недостатня дієвість транскордонних утворень, обумовлюється відсутністю реального фінансування, невизначеністю джерел фінансових ресурсів, форм і пріоритетів їх формування. Тому було б доцільним створити фонд розвитку транскордонної співпраці шляхом акумулювання коштів суб'єктів підприємництва прикордонних областей та спостережну раду для контролю за цільовим їх використанням та дотриманням принципу “прозорості”.

Аналіз діяльності міжрегіональної асоціації “Карпатський Єврорегіон” протягом останніх п'яти років підтвердив доцільність її існування і вагому роль у налагодженні добросусідських відносин та розвитку економічних та гуманітарних зв'язків прикордонних регіонів. Однак є ще низка стримуючих факторів серед яких недостатня активність місцевих органів державної влади та відсутність централізованого фінансування з боку держави, а також власних коштів регіонів на ці цілі. Окремою проблемою є розбіжності в митному, податковому та іншому спеціальному законодавстві країн-учасниць. При цьому слід зауважити, що недостатня увага надається розвитку виробничої кооперації між підприємствами сусідніх держав, хоча існуючі приклади економічного співробітництва вказують на її високу ефективність.

Розділ 2. Основні тенденції та передумови розвитку транскордонних зв'язків в умовах трансформації економічної системи України включає три підрозділи. Подано аналіз нормативно-правової бази, висвітлено тенденції розвитку транскордонних економічних зв'язків Карпатського Єврорегіону.

Ефективність проектів транскордонного співробітництва значною мірою залежить від стану політико-правового середовища як на рівні регіонів конкретної прикордонної держави, так і на міжнародній арені. Виходячи з того, що норми міжнародного права, які визнала Україна в комплексі з системою міждержавних та міжрегіональних угод забезпечують достатній рівень правового забезпечення транскордонного співробітництва, дисертант вважає, що немає потреби у формуванні особливої нормативної бази для регулювання питань транскордонного співробітництва в Україні. Його правові засади повинні розвиватися через вдосконалення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність загалом з врахуванням особливостей транскордонних зв'язків у спеціальному законодавстві.

Світова практика транскордонного співробітництва у формі “єврорегіонів” передбачає взаємодію між рівноцінними партнерами. Однак аналіз існуючих економічних зв'язків засвідчив нееквівалентність ринкових середовищ учасників транскордонного співробітництва, що призводить до еміграції кваліфікованої робочої сили з України в нецивілізованих формах, імпорту низькотехнологічного обладнання та торговельного капіталу, а також експорту капіталів в депозитній формі з нашої країни.

Розпочавши економічні реформи раніше від України завдяки лібералізації державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Польща, Словаччина, Румунія та Угорщина досягнули достатньо високих результатів розвитку зовнішньої торгівлі. За результатами 1998 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами на душу населення у Словаччині склав 3,7 тис. дол. США, в Угорщині - 2,7 тис. дол. США, у Польщі - 1,6 тис. дол. США, а в Україні лише 0,5 тис. дол. США. Порівняння обсягів експорту товарів вказаних країн на одиницю населення виглядає дещо менш контрастним. Відповідний показник в Угорщині склав 1,2 тис. дол. США, Польщі - 0,6 тис. дол. США, Словаччині та Румунії по 0,4 тис. дол. США, а в Україні - 0,3 тис. дол. США.

На підставі проведених досліджень автор стверджує, що процеси лібералізації державного регулювання зовнішньої торгівлі та фактор прикордонного розташування відіграють істотний вплив на обсяг транскордонних товаропотоків, незважаючи на відсутність режиму вільної торгівлі та наявність цілої гами тарифних та нетарифних обмежень. Це підтверджується виявленими в дослідженні тенденціями розвитку.

Дослідження транскордонних зовнішньоторговельних зв'язків показало, що їх ефективність значною мірою визначається структурою експортно-імпортних поставок, яка опосередковано свідчить про ефективність економіки всього регіону, його спеціалізацію, рівень технічного розвитку виробництва та експортні можливості. Аналіз товарної структури зовнішньоторговельних потоків Львівської області з країнами Карпатського Єврорегіону, зокрема з Польщею, показав недостатній рівень ефективності транскордонних зв'язків вказаного виду. Підтвердженням цього є від'ємне сальдо зовнішньоторговельного обороту та нераціональна структура експортно-імпортних операцій. Так лише за двома технологічно пов'язаними товарними групами, що були предметом експортно-імпортних операцій протягом 1998 року, внаслідок недостатньої переробки сировини на території України, і навпаки, вивезення її в Польщу та подальшого імпорту готової продукції, Львівська область зазнала умовних економічних втрат у вигляді інвестування зарубіжного виробництва в розмірі 4,5 млн. дол. США.

Розділ 3. Обгрунтування пріоритетів і методико-організаційних засад підвищення ефективності транскордонних економічних зв'язків включає чотири підрозділи. Обгрунтовано методичні засади оцінки ефективності транскордонних торговельних зв'язків, розкрито роль спеціальних (вільних) економічних зон та прикордонної інфраструктури у підвищенні ефективності транскордонних зв'язків Карпатського Єврорегіону. Подано рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання транзитних товаропотоків, що проходять через митну територію нашої держави.

При здійсненні економічного аналізу транскордонних зовнішньоторговельних зв'язків регіону важливе місце займає розрахунок відносних та абсолютних показників ефективності експортних операцій. З цією метою у дисертаційній роботі адаптовані існуючі методичні підходи до оцінки ефективності транскордонних експортних товаропотоків Львівської області у Республіку Польщу.

Безпосередньою оцінкою будь-якої експортної операції може служити показник валютної ефективності (валютний коефіцієнт, купівельна спроможність валюти, товарний курс тощо). Для застосування цього показника з метою оцінки ефективності експорту в рамках транскордонного співробітництва, застосуємо наступну формулу:

(1)

де В^од_Еі - зовнішньоторговельнаціна одиниці і-го товару або послуги, валютних од.;

N _Еі - кількість і-го виду експортного товару;

З^од_Еі - дисконтовані витрати на виробництво і реалізацію одиниці і-го виду товару грн.;

m - число назв товарів або послуг в експортному еквіваленті.

Аналіз показників валютної ефективності показав, що протягом 1998 року експорт практично всіх товарних груп у Польщу, за винятком вазеліну та парафіну нафтового був достатньо ефективним. Причому найвищий рівень валютної ефективності серед експортованих товарів мали поставки відходів та брухту чорних металів (0,769 дол. США/грн.), необроблених лісоматеріалів - дубових (0,761 дол. США/грн.), букових (0,723 дол. США/грн.) та хвойних (0,678 дол. США/грн.), плит з деревини (0,671 дол. США/грн.) та шкір великої рогатої худоби (0,629 дол. США/грн.). Використання формули (1) дає можливість розрахувати величину валютної ефективності експорту для всіх товарів, що входять у експортний еквівалент. Як показали розрахунки, при здійсненні експорту товарів, що мають найбільшу питому вагу у обсягах експорту, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Львівської області у 1998 році отримували на 1 грн. затрат 0,46 дол. США доходу.

З метою зіставлення корисного ефекту з дисконтованими витратами суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Львівської області у дисертації проведений розрахунок показників відносної ефективності. Відповідний показник, адаптований для оцінки відносної ефективності транскордонних зовнішньоторговельних операцій був розрахований за наступною формулою:

(2)

де V - показник обмінного курсу іноземної валюти по відношенню до гривні.

Вказаний показник відносної ефективності дозволив зіставити виручку від реалізації товару на зовнішньому ринку (виражену у гривнях) з дисконтованими витратами на виробництво та збут цієї продукції у національній валюті. Одержані у результаті розрахунків показники відносної ефективності експорту, крім одного (експорт вазеліну та нафтового парафіну) є вищими від одиниці, що свідчить про значний рівень цього показника. Розподіл показників ефективності за їх величинами дозволив виділити 4 групи товарів, що експортуються в рамках транскордонного співробітництва Львівської області з Польщею. До першої групи (з високим рівнем показника відносної ефективності) увійшли товари, значення показника ефективності яких є більшим від 2,0: відходи та брухт чорних металів (2,636 грн./грн.); лісоматеріали необроблені дубові (2,608 грн./грн.); букові (2,477 грн./грн.) та хвойні (2,322 грн./грн.); плити з деревини (2,30 грн./грн.) та шкіра великої рогатої худоби (2,157 грн./грн.). До другої групи (рівень показника відносної ефективності в межах від 1,5 до 2,0) увійшли металоконструкції (1,903 грн./грн.), прокат плоский з заліза і нелегованої сталі (1,538 грн./грн.), насіння соняшника (1,734 грн./грн.), сіль (1,713 грн./грн.), електричні акумулятори (1,674 грн./грн.) та насіння ріпаку (1,603 грн./грн.). Третю групу (з низьким рівнем показника відносної ефективності експорту в межах від 1,0 до 1,5) складають поліетилен (1,309 грн./грн.), фланці чорних металів (1,186 грн./грн.), казеїн (1,081 грн./грн.), молоко та вершки у порошку (1,072 грн./грн.). До четвертої групи відносяться товари з показником К_Ве<1, зокрема: вазелін та парафін нафтовий (0,541 грн./ грн.).

За допомогою формули (2) були розраховані показники відносної ефективності експорту для всіх товарів, що входять у експортний еквівалент. Так, при здійсненні експорту у Польщу товарних груп, які мають найбільшу питому вагу у обсягах експорту, підприємства Львівської області у 1998 році отримували на 1 грн. затрат 1,56 грн. доходу, тобто їх доходи від реалізації експортних операцій перевищували їх витрати у 1,56 разів.

На жаль, продукція з достатнім рівнем переробки має низький рівень відносної ефективності, що свідчить про необхідність вдосконалення механізмів державного регулювання та стимулювання виробництва високотехнологічної продукції.

Розширення та стимулювання експорту товарів у випадку низького рівня ефективності доцільно здійснювати лише у тому випадку, якщо реалізація експортної операції приносить достатньо високий ефект. В економічній літературі показники ефекту експорту у найзагальнішому вигляді розраховуються як різниця між обсягами експорту продукції і дисконтованими витратами на її виробництво та реалізацію. Показник ефекту експорту транскордонних зовнішньоторговельних операцій (ЕЕ) був розрахований за наступною формулою (умовні позначення ті ж самі, що і у попередніх формулах):

(3)

Проведені розрахунки показали, що найбільший ефект від експорту у Польщу був отриманий при експорті тих товарних груп, які мають найвищий показник відносної ефективності. Так, найбільший абсолютний ефект був отриманий при експорті у Польщу відходів та брухту чорних металів (3421580,71 грн.), дубових лісоматеріалів (2095915,43 грн.), букових лісоматеріалів (1033255,00 грн.) та металоконструкцій (531629 грн.). Тобто розподіл цих товарних груп за величиною ефекту експорту відбувається у тій ж послідовності, що і розподіл показників ефективності з найвищими значеннями.

Даючи оцінку ефективності фінансово-інвестиційних транскордонних зв'язків Карпатського Єврорегіону, дисертант стверджує, що незважаючи на вигідне геополітичне розташування, наявні природні ресурси, наявність кваліфікованих кадрів, досягнення у наукових дослідженнях, значну місткість внутрішнього ринку обсяги іноземних інвестицій, які надходять в економіку України, порівняно з аналогічними обсягами країн Східної Європи істотно нижчі. Так, в Україні на одиницю населення припадає близько 55 дол. США іноземних інвестицій, тоді як у більшості східноєвропейських країн цей показник перевищує 100 дол. США, а в Чехії та Угорщині сягає відповідно понад 500 та 800 дол. США.

На нашу думку, до основних причин низької інвестиційної активності зарубіжних компаній на українському ринку слід віднести нестабільне фінансово-економічне становище в Україні, постійні зміни законодавства правового поля, наявність надмірно жорсткого фіскального контролю, загострення кризи платежів, недостатній розвиток ринкової інфраструктури, відсутність належного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності, недостатньо розвинену мережу посередницьких структур, сервісних центрів, консультативних бюро тощо.

Досвід багатьох країн світу свідчить, що на процес формування сприятливого інвестиційного клімату впливає комплекс факторів як на макро, так і на мікрорівнях. Зважаючи на наявність конкуренції регіонів України щодо заохочення іноземного капіталу, створення додаткових можливостей для розгортання господарської діяльності та використання місцевих переваг, розмір іноземних капіталовкладень значно коливається на регіональному рівні, хоча прикордонні області України, що є учасниками Карпатського Єврорегіону випереджують інші регіони за кількістю створених спільних підприємств, однак відстають за обсягом залученого капіталу. Так, більш як 60 відсотків загальної чисельності підприємств з іноземним капіталом, розташованих у Закарпатській області, створені за участю інвесторів з досліджуваної групи держав. У Львівській області цей показник складає 38 %, в Чернівецькій - 21%, а відповідний показник в цілому по Україні - лише 16%.

У результаті проведеного дослідження виявлено односторонній напрямок розвитку фінансово-інвестиційних транскордонних зв'язків та майже нульовий рівень українських інвестицій у прикордонні держави, що зумовлено, на нашу думку, вимогами спеціального валютного законодавства України, яке обмежує інвестиції за межі держави. Дисертант наголошує, що з урахуванням майбутнього вступу країн Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу економічно вигідною стратегією могло б стати створення на території цих держав спільних та дочірніх підприємств за участю українського капіталу. Контрольований експорт капіталу дав би можливість, по-перше, закріпитись на території тієї чи іншої країни, по-друге, скористатися в найближчому майбутньому перевагами західноєвропейського ринку, не зазнаючи нетарифних та тарифних обмежень, полегшити просування капіталів і товарів на ринки більш розвинених країн.

Недостатня концентрація інвестиційних ресурсів у прикордонних регіонах України значно стримує реалізацію транскордонних ініціатив. Це зумовлює необхідність пошуку додаткових організаційно-економічних механізмів створення сприятливого інвестиційного середовища. На думку дисертанта, саме спеціальні (вільні) економічні зони, можуть реально сприяти залученню фінансових ресурсів як для вирішення соціально-економічних проблем прикордонних територій, так і реалізації транскордонних інтересів держави в цілому.

Враховуючи стратегічні інтереси України, спрямовані комплексну економічну інтеграцію у світове господарство у дисертації пропонується використати спеціальні (вільні) економічні зони, створені на прикордонних територіях, зокрема Карпатського Єврорегіону, як проміжну ланку у ліквідації обмежень на шляху руху товарів та капіталів у відносинах між регіонами прикордонних держав. Комплексне поєднання можливостей транскордонного співробітництва та спеціальних (вільних) економічних зон найбільшою мірою сприятиме підвищенню ефективності зовнішніх економічних зв'язків прикордонних областей нашої країни.

У процесі дослідження встановлено, що передумовою створення спеціальних (вільних) економічних зон у прикордонних регіонах повинна бути наявність зручного транспортно-географічного положення, трудових ресурсів, транспортної, виробничої і соціальної інфраструктури. Зважаючи на це, найбільш реальні можливості та перспективи розвитку в прикордонних областях України, що входять в Карпатський Єврорегіон, мають спеціальні (вільні) економічні зони “Яворів”, (Львівська область), та “Закарпаття” (Закарпатська область), оскільки для них властиве унікальне поєднання сприятливих геоекономічних, сировинних, трудових та інших факторів, що забезпечують високий рівень рентабельності і швидкої окупності інвестиційних проектів.

Визначальним напрямом підвищення економічної ефективності транскордонного співробітництва є розбудова об'єктів інфраструктури, особливо транспортної мережі прикордонних територій, що вимагає залучення підприємств різних форм власності, іноземних інвесторів до розбудови транспортних комунікацій відповідно до світових стандартів через співробітництво з міжнародними організаціями та послідовну інтеграцію в міжнародну транспортну систему.

Розвиток транспортно-шляхового комплексу неможливий без істотного збільшення обсягів міждержавних перевезень, особливо через прикордонні території, зростання обсягів транзитних перевезень вантажів автомобільним транспортом та включення національної мережі залізниць до міжнародної системи транспортних коридорів. Одночасно збільшення обсягів транскордонних перевезень через територію України потребує вдосконалення механізмів захисту економічної безпеки держави та вирішення ряду специфічних проблем. Серед них особливо важливе значення має необхідність забезпечення належного рівня державного контролю за рухом міжнародних транзитних товаропотоків. У дисертації наголошується, що найбільш ефективними механізмами забезпечення економічної безпеки міжнародних транзитних перевезень є фінансові гарантії та супроводження митною вартою. На думку дисертанта, саме економічний аналіз міжнародних транзитних товаропотоків дає можливість застосувати на практиці результати наукових досліджень для координації державного регулювання транзитної політики та подання рекомендацій щодо розбудови відповідної прикордонної, митної та транспортно-експедиторської інфраструктури.

Висновки

У дисертаційній роботі проведене детальне дослідження транскордонних економічних зв'язків Карпатського Єврорегіону, що дозволило зробити наступні висновки:

На основі вивчення передумов та міжнародної практики транскордонного співробітництва запропоноване понятійне визначення “транскордонні економічні зв'язки”, як комплекс економічних відносин та інтересів, що формуються і реалізуються на міжрегіональному рівні та визначаються дією економічних законів, нормативно-правовою базою і соціально-економічним середовищем прикордонних регіонів. Запропоновано класифікувати транскордонні зв'язки за їх економічним змістом на три види: зовнішньоторговельні, фінансово-інвестиційні та соціально-економічні зв'язки.

Системний аналіз вітчизняного і зарубіжного наукового доробку дав можливість обгрунтувати доцільність участі прикордонних областей України в єврорегіонах - інституціях транскордонного співробітництва, створених за участю регіонів сусідніх держав з метою формування сприятливого макросередовища для реалізації економічних інтеграційних процесів. Дисертантом запропоновані концептуальні засади інтеграції України в Європейський Союз засобом розвитку транскордонного співробітництва та лібералізації умов взаємної торгівлі з державами, що межують з Україною і є претендентами щодо вступу в Європейський Союз.

Проведена оцінка вітчизняного та міжнародного правового поля показала достатньо високий рівень розвитку нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва, однак, на думку дисертанта, і надалі актуальним залишається вдосконалення його норм шляхом врахування особливостей транскордонних зв'язків у спеціальному законодавстві України, зокрема у таких напрямах, як прикордонна торгівля, режим формування спеціальних (вільних) економічних зон та єврорегіонів.

Дослідження результатів зовнішньої торгівлі показало, що прикордонне розташування областей України в умовах лібералізації зовнішньоекономічної політики має істотний вплив на обсяг та динаміку транскордонних товарних потоків, що дозволило досягнути саме на регіональному рівні найбільших темпів росту обсягів прикордонної торгівлі.

На основі існуючих методик, адаптованих для визначення показників відносної та абсолютної ефективності транскордонних економічних зв'язків запропоновані рекомендації щодо підвищення ефективності експортних операцій суб'єктів підприємницької діяльності Львівської області.

Виходячи з того, що низька концентрація капіталу у прикордонних регіонах України значно стримує реалізацію транскордонних ініціатив, у дисертації запропоновані напрями використання спеціальних (вільних) економічних зон з метою залучення фінансових ресурсів для вирішення соціально-економічних проблем прикордонних територій і реалізації транскордонних інтересів держави в цілому.

Проведене дослідження показало, що розвиток транскордонного співробітництва неможливий без входження до міжнародної системи транспортних коридорів та розбудови прикордонної інфраструктури, які сприяють нарощенню обсягів міждержавних перевезень, в тому числі транзитних перевезень автомобільним та залізничним транспортом.

Запропоновані дисертантом рекомендації щодо використання апробованих світовою практикою механізмів державного регулювання міжнародних транзитних товаропотоків знайшли своє відображення в нормативно-правових документах, що дало можливість зменшити вірогідність неконтрольованого проникнення на митну територію України високоліквідних імпортних товарів.

Основні публікації за темою дисертації

1. Дацків Р.М. Транскордонне співробітництво - об'єктивна передумова інтеграції в світове господарство // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи: збірник наукових праць. - Х.: Акта, 1997.- 0,7 д.а.

2. Дацків Р.М. Інтеграція України в світовий маркетинговий простір та транскордонне співробітництво // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Випуск II / Під ред. М.І.Долішнього. - Львів: НАН України, Інститут регіональних досліджень, 1997.- 0,7 д.а.

3. Дацків Р.М. Геоекономічні інтереси України та транскордонне співробітництво // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи: збірник наукових праць. Випуск 2. - К.: УАЗТ, 1998. - 0,8 д.а.

4. Дацків Р.М. Транскордонне співробітництво - широкий простір для співпраці // Інтеграція економічних інтересів споживчої кооперації в національно-державні інтереси України, Збірник наукових праць / Львівська комерційна академія - Львів, 1997.- 0,1 д.а.

5. Дацків Р.М. Транскордонне співробітництво та геоекономічні інтереси України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів (Щорічник наукових праць). Випуск V / Під редакцією М.І.Долішнього. - Львів: НАН України, Інститут регіональних досліджень, 1998. - 0,8 д.а.

6. Дацків Р.М. Проблеми та перспективи транскордонного інвестиційного співробітництва в межах міждержавної асоціації Карпатський Єврорегіон // Зовнішньоекономічний кур'єр. - 1998. №2-3 - 0,2 д.а.

7. Дацків Р.М. Роль транскордонного співробітництва в реалізації геоекономічних інтересів України // Зовнішньоекономічний кур'єр.- 1998. №4-5 - 0,1 д.а.

8. Дацків Р.М., Андрійчук В.Г. Транскордонні економічні зв'язки // Діловий вісник.- 1998, №11 (54) - 0,3 д.а. (особистий внесок - 0,2 д.а.)

9. Дацків Р.М., Андрійчук В.Г., Петрова Ю.В. Регіональні проблеми зовнішньоекономічної діяльності в Україні // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи: збірник наукових праць. Випуск 2. - К.: УАЗТ, 1998. - 0,8 д.а. (особистий внесок - 0,2 д.а.)

10. Dackiw R., Szurgot B. Szanse i rzeczywistosc ukrainsko-polskiej wspolpracy regioonalnej // Problemy regionalnej wspolpracy transgranicznej / Rozprawy i monografie Widzialu Eonomicznego Filii Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej w Rzeszowie. - Rzesow, 1996. - 0,3 д.а. (особистий внесок - 0,2 д.а.)

11. Dackiw R., Szurgot В. Niektore problemy wspolpracy transgranicznej jako procesu integracji z rynkem miedzynarodowym // Spoleczne koszty migracji transgranicznych / Rozprawy I monografie Widzialu Eonomicznego Filii Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej w Rzeszowie, Rzesow. - 1997. - 0,4 д.а. (особистий внесок - 0,2 д.а.).

12. Dackiw R., Szurgot B. O tendencjach rozwoju ukrainsko-polskiej wspolpracy transgranicznej // Czynniki i bariery regionalney wspolpracy transgranicznej - proba syntezy/ Rozprawy I monografie Widzialu Eonomicznego Filii Universytetu Marii Curie-Sklodowskiej w Rzeszowie, Rzesow. - 1998. - 0,2 д.а. (особистий внесок - 0,1 д.а.).

Размещено на Allbest.ru