Актуальність теми. На сучасному етапі становлення України ефективне формування продуктивних сил є важливим питанням її розвитку. Людина як основний формуючий елемент виводиться на перший план, особливо з огляду на соціалізацію державної політики та економіки.

Одним із факторів ефективного розвитку продуктивних сил України є забезпечення належного стану здоров'я її громадян. Тут важлива роль відводиться системі охорони здоров'я та ринку медичних послуг. Остання зорієнтована перш за все на людину, яка потребує медичної допомоги, та на лікаря, що її надає; на профілактику захворювань, та їх лікування, оскільки значення системи медичного обслуговування у збереженні і відновленні здоров'я населення дуже велике. Крім того, система медичного обслуговування виконує і важливу соціально-політичну функцію, сприяючи формуванню почуття впевненості в майбутньому. На жаль, система охорони здоров'я України перебуває не в належному стані. Причинами цього є низький рівень фінансування, ресурсного та правового забезпечення, диспропорції в її структурі. Командно-адміністративна модель управління сферою охорони здоров'я тривалий час обмежувала її розвиток у ринкових умовах.

Ситуація, що склалась, обумовлена не лише відсутністю належної правової бази, а й наявністю суттєвих суперечностей між її складовими елементами. Це насамперед стосується сфери державного управління, соціального піклування про здоров'я населення та професійної медичної діяльності. Населення нашої держави з острахом відноситься до змін у системі охорони здоров'я з огляду на її комерціалізацію, оскільки існує залежність між вартістю ліків, упровадженням нових технологій, підходів до обстеження та лікування і ціною медичних послуг. І лише за умов урахування інтересів населення, належної інформаційної бази, прозорості використання державних коштів, автономізації надавачів медичних послуг, контрактних основ їх надання створюються можливості ефективного розвитку системи охорони здоров'я, ринку медичних послуг як на державному, так і регіональному рівні. З огляду на це виникла необхідність дослідження сучасного ринку медичних послуг, упровадження нових механізмів його діяльності задля досягнення головної мети функціонування системи охорони здоров'я - забезпечення належного рівня здоров'я населення держави.

Проблеми вдосконалення розвитку системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг викликають значний інтерес серед економістів. Зокрема, в працях П. Барстової, О. Голяченко, Б. Данилишина, В. Євсеєва, В. Куценко, В. Москаленка, В. Пономаренка, Р. Салтмана, В. Слабінського, Г. Старостенко, М. Фащевського, Дж. Фігейраса та інших викладені теоретичні основи розвитку медичної сфери. Фінансові механізми її забезпечення досліджують М. Дейкун, А. Вялкова, Е. Ковжарова тощо. Питанням ресурсного та кадрового забезпечення медичної сфери приділяється увага в роботах Л. Богуш, І. Вітенко, Ю. Вороненко, В. Лехан, Г. Трілленберг, Л. Шевчук. Проблемами залучення інновацій в системі охорони здоров'я займаються В. Дорофієнко, М. Йохна, Д. Карамишев, В. Колосюк, І. Мазур, В. Стадник, В. Шапіто; конкурентоспроможності медичних послуг - А. Бутенко, Т. Зеленська, І. Поляков, І. Шевчук та інші.

Проте в роботах зазначених авторів ще недостатньо висвітлені організаційно-економічні підходи до розвитку сфери охорони здоров'я, ринку медичних послуг; визначення пріоритетів та перспектив, зокрема, на регіональному рівні.

Тому наведені положення та низка інших причин вплинули на вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його актуальність, наукову та практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дисертаційне дослідження пов'язане з темами науково-дослідних робіт РВПС України НАН України, зокрема такими: 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (номер державної реєстрації 0100V000657), у якій автор проводив дослідження стану системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг як складової соціальної сфери та брав участь у розробці прогнозу розвитку її інфраструктури на тривалу перспективу; 3.1.5.72 "Регіональні особливості розвитку соціальної сфери: теоретико-методологічні та практичні аспекти" (номер державної реєстрації 010IV007874), де дисертантом зроблено внесок у розробку концепції та стратегії розвитку системи охорони здоров'я регіонів України, а також прогнозу розвитку та розміщення ресурсної бази системи охорони здоров'я на період до 2015 р.; 3.1.5.85 "Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року" (номер державної реєстрації 0104V003168), в якій були використані матеріали щодо розрахунку прогнозних показників розвитку системи охорони здоров'я регіонів України, підготовлені та запропоновані автором.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних засад формування ринку медичних послуг регіону та обґрунтуванні шляхів його поліпшення.

Досягнення сформульованої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

поглибити соціально-економічну сутність понять медична послуга і ринок медичних послуг;

розкрити основні передумови виникнення та розвитку ринку медичних послуг як основи надання медичної допомоги;

визначити основні фактори та принципи розвитку ринку медичних послуг;

дати оцінку сучасного стану системи охорони здоров'я України та регіонів (на прикладі Вінницької області), виявити основні тенденції її розвитку;

медична послуга ринок регіон

запропонувати методичні підходи до виявлення регіональних відмінностей ринку медичних послуг;

розробити модель територіально-економічної доступності ринку медичних послуг, яка б забезпечила ефективність його подальшого розвитку;

розробити та обґрунтувати прогнозні показники системи охорони здоров'я й ринку медичних послуг регіону;

удосконалити основні напрями розвитку системи охорони здоров'я й ринку медичних послуг на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є процес становлення й формування системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг як основного механізму її функціонування на регіональному рівні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-економічні засади формування й функціонування системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг на регіональному рівні.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось на основі фундаментальних положень і принципів теорії та методології класичної економічної теорії, ринкової, регіональної економіки.

У дослідницькій роботі було використано основні методи наукового дослідження. Зокрема такі: історичний - для визначення послідовності розвитку системи охорони здоров'я, становлення ринку медичних послуг; абстрагування - для вивчення та узагальнення теоретико-методологічних і методичних основ територіальної організації системи охорони здоров'я; системно-логічний - як метод, що вивчає людину як об'єкт економічної діяльності; класифікаційно-аналітичний - для оцінки факторів розвитку ринкових відносин у системі охорони здоров'я; економіко-статистичний - для оцінки ресурсних потреб сфери; математичний - для розрахунку вартості послуг та ціноутворення; системно-структурного аналізу - для визначення взаємозв'язків між різними елементами системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг; типології та групування - для виявлення територій одного таксономічного рангу, що характеризуються якісно особливими регіональними ознаками тощо.

Інформаційну базу дослідження становила статистична інформація, надана Державним комітетом статистики України, Міністерством охорони здоров'я України, міжнародними організаціями (ООН, ВООЗ), Управлінням охорони здоров'я та курортів Вінницької області, обласним Центром медичної статистики, Управлінням статистики Вінницької області.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі наукові положення:

вперше:

розкрито сутність ринку медичних послуг як системи соціально-економічних відносин між охороною здоров'я та населенням з надання та отримання відповідних послуг як у межах держави, так і її регіонів;

розроблено методологічні підходи до секторизації території за рівнем територіально-економічної доступності медичних послуг, застосування яких дає змогу адекватно оцінити рівень розвитку ринку медичних послуг, визначити основні потреби населення у медичному обслуговуванні і на основі цього сформувати пропозиції відповідних послуг;

удосконалено:

систему принципів розвитку ринку медичних послуг, що сприяють вирівнюванню його рівнів з урахуванням міжнародного досвіду, територіальній збалансованості структури медичних послуг;

поняття медична послуга яке, на відміну від існуючих тверджень, поєднує в собі медичну (досягнення певного рівня здоров'я людини) та економічну (вид економічної діяльності, що характеризується критерієм платності) складові;

набули подальшого розвитку:

обґрунтування системи показників, об'єднаних у чотири блоки, що характеризують рівень розвитку ринку медичних послуг як на регіональному, так і загальнодержавному рівнях;

методичні підходи до прогнозування основних параметрів розвитку ринку медичних послуг, критеріальними ознаками яких є поліпшення системи охорони здоров'я та медичного обслуговування населення регіону;

пропозиції щодо вдосконалення ресурсного та кадрового потенціалу ринку медичних послуг регіону на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методологічні положення дослідження ринку медичних послуг регіону розширюють наукову базу для подальшого теоретичного вивчення цієї проблематики.

Виявлені особливості та тенденції розвитку ринку медичних послуг як регіону, так і держави можуть бути використані Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством економіки України, Міністерством праці і соціальної політики України при розробці державної та регіональних стратегій розвитку системи охорони здоров'я.

Основні положення й висновки дисертації можуть також застосовуватись при підготовці фахівців із економіки охорони здоров'я і соціальної політики.

Одержані наукові результати були використані Вінницькою обласною державною адміністрацією при розробці перспективних планів соціально-економічного розвитку області (довідка № 01-1-38-2584 від 03.05.2006 р.); при підготовці перспективних планів розвитку системи охорони здоров'я Вінницької області (довідка №07-1866 від 14.08.2007 р.). Основні положення застосовані також при виконанні науково-дослідних робіт РВПС України НАН України за темами 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу", 3.1.5.85 "Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року", що підтверджується довідкою про впровадження результатів дисертаційної роботи (довідка № 01-11/1137 від 19.12.2007 р.); при викладанні курсу "Економіка охорони здоров'я" Вінницьким Національним медичним університетом (довідка №03/721 від 03.05.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій представлено авторське вирішення важливого наукового завдання - створення теоретико-методологічної та практичної бази дослідження ринку медичних послуг регіону й перспектив його розвитку.

В дисертації особисто автором запропоновано методичні підходи до оцінки сучасного стану ринку медичних послуг регіону шляхом сегментації території області за рівнем його розвитку; нові підходи до розробки стратегії та прогнозування основних параметрів розвитку основних складових ринку медичних послуг, зокрема, методику ланцюгів Маркова для обрахунку прогнозних показників; обґрунтовано напрями вдосконалення ринку медичних послуг як регіону, так і держави в цілому.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 9 наукових, науково-практичних конференціях, серед яких: міжнародний форум молодих учених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (м. Харків, 12-13 травня 2005 р.); міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців "Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право" (м. Луцьк, 19-20 травня 2005 р., 17-18 травня 2007 р.); міжнародна наукова конференція "Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития в регионе ЦЕИ", (м. Мінськ, 20-21 жовтня 2005 р.); наукова конференція молодих учених РВПС України НАН України "Актуальні проблеми економічного розвитку України" (м. Київ, 1 листопада 2005 р.); міжнародні науково-практичні конференції: "Регіон - 2006: стратегія оптимального розвитку" (м. Харків, 15-16 травня 2006 р.), "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія" (м. Харків, 23-24 травня 2006 р.), "Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи" (м. Житомир, 26-27 квітня 2007 р.); всеукраїнська науково-практична конференція "Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст" (м. Вінниця, 20-22 березня 2008 р.).

Публікації. Одержані в процесі дисертаційного дослідження наукові результати викладено у 17 наукових працях загальним обсягом 4,86 друк. арк. (особисто автору належить 4,34 друк. арк.), з низ 8 статей, які опубліковано в наукових фахових виданнях, 9 - в матеріалах наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, у тому числі 25 рисунків, 15 таблиць. Список використаних джерел із 237 найменувань викладено на 20 сторінках, 12 додатків - на 44 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет, об'єкт, методологічну базу, практичне значення і наукову новизну отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні аспекти розвитку ринку медичних послуг в умовах ринкової економіки" викладено економічну сутність і розкрито особливості формування ринку медичних послуг (РМП), визначено теоретико-методичні підходи до його дослідження, обґрунтовано основні положення регіонального розвитку ринку медичних послуг, організаційно-економічного забезпечення, проаналізовано світовий досвід формування ринку медичних послуг, визначено основні фактори та принципи його розвитку.

Здійснено аналіз сучасних підходів до дослідження термінологічного апарату, що обслуговує систему охорони здоров'я та механізм її діяльності - ринок медичних послуг; встановлено сутність та структуру понять здоров'я населення, система охорони здоров'я; розмежовано категорії: медична допомога та медична послуга, що дало змогу безпосередньо визначити сутність цих понять; сформовано визначення ринку медичних послуг, що, у свою чергу, дозволяє проводити подальші дослідження у цій сфері.

Аналіз історичних передумов розвитку ринку медичних послуг, економічної сутності системи охорони здоров'я показав, що медичні послуги мають фінансове вираження і, відповідно, володіють економічною сутністю, а система охорони здоров'я через надання таких послуг може вважатись не лише соціальною, але й економічною складовою держави. Це, у свою чергу, сприяє впровадженню різноманітних форм діяльності медичних закладів, через які система охорони здоров'я безпосередньо виходить на сучасний ринок послуг.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що ринок медичних послуг має декілька рівнів функціонування: РМП І, ІІ, ІІІ порядків і надає різні рівні медичних послуг: первинні медико-санітарні послуги (ПМСП), вторинні лікувально-профілактичні послуги (ВЛПП) та третинні медичні послуги (ТМП).

Ринок медичних послуг характеризує низка показників, об'єднаних у чотири блоки, на основі якісного та кількісного аналізу яких досліджено рівень розвитку ринку медичних послуг. Розглядаючи різноманітні методологічні підходи до вивчення та аналізу системи охорони здоров'я й ринку медичних послуг, обґрунтовано підходи до відповідних досліджень.

Як свідчать результати наших досліджень, ринок медичних послуг є багатогранною системою державних, суспільних, соціально-економічних і медичних заходів та взаємозв'язків, основу яких становлять профілактична спрямованість, єдність медичної науки і практики, широке використання їх досягнень, розробка і впровадження науково обґрунтованої системи заходів, здійснюваних органами державного і місцевого самоврядування, що дозволяють найбільш повно й результативно поєднати потреби населення в медичних послугах, лікарському забезпеченні та економічні можливості їх задоволення.

У другому розділі "Основні тенденції та умови формування і розвитку ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я" дана оцінка стану і тенденцій розвитку системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг на загальнодержавному й регіональному рівнях, зокрема фінансового, матеріально-технічного, кадрового потенціалу.

Основні тенденції розвитку сфери охорони здоров'я визначалися спробами реформувати її згідно з сучасними економічними засадами та передовими технологіями функціонування (на жаль, бажаного результату не досягнуто, що пов'язано з організаційними недоліками та суттєвим недофінансуванням).

Система охорони здоров'я України представлена державною, комунальною та приватною складовими.

Вирішальну роль у забезпеченні охорони здоров'я населення України відіграє державно-комунальна складова системи охорони здоров'я, яка охоплює близько 98% всіх ресурсів системи, що включає велику кількість державних органів, підприємств, установ, організацій. За даними Державного комітету статистики України, до складу державно-комунальної системи охорони здоров'я у 2006 р. входило 24 тис. закладів та установ системи Міністерства охорони здоров'я України (в т. ч.7,7 тис. амбулаторно-поліклінічних, 2,9 тис. лікарняних закладів, 989 станцій (відділень) швидкої медичної допомоги, 16 тис. фельдшерсько-акушерських пунктів) та майже 200 вищих медичних навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та науково-дослідних установ.

Низка міністерств і відомств має паралельні системи охорони здоров'я для своїх працівників, у складі яких зосереджено близько 12% установ охорони здоров'я (біля 200 відомчих лікарняних закладів) від загальної кількості організацій, що діють у державному секторі охорони здоров'я.

Ринкові відносини в Україні обумовили формування недержавного (приватного) сектору в системі охорони здоров'я. Останній розвивається як альтернатива відповідним закладам державної і комунальної форм власності, розширюючи інфраструктуру цих закладів.

Протягом останніх десятиліть ресурсний потенціал системи охорони здоров'я зазнав суттєвих змін. Динаміка розвитку закладів охорони здоров'я мала тенденцію до постійного скорочення лікарняних закладів поряд із збільшенням кількості амбулаторно-поліклінічних. Так, за попереднє десятиріччя кількість лікарняних закладів загалом по країні зменшилась на 25,6%. Лідерами за темпами скорочення були Сумська, Чернігівська та Житомирська області - 48,8%, 54,3 та 57,4% відповідно (рис.1). Сталими залишились позиції таких регіонів, як: міста Севастополь та Київ, Волинська область з показниками зменшення до 7,9%. Стосовно амбулаторно-поліклінічної ланки, то майже всі регіони, окрім міст Київ та Севастополь, Одеської, Черкаської, Дніпропетровської й Чернігівської областей (зниження показника з 18,6 до 3,2%), мали позитивні показники розвитку.

Реструктуризація медичної допомоги на користь форм позастаціонарного лікування зумовила скорочення ліжкового фонду. Кількість лікарняних ліжок у цілому по Україні в період 1995-2007 рр. зменшилася на 30,5%; забезпеченість ними населення, завдяки депопуляційним процесам, знижувалася повільніше (на 23,6%), склавши 95,5 од. на 10 тис. населення. Стабільність у поширенні мережі мають лікарні швидкої медичної допомоги, хоча кількість їх станцій протягом останніх років зменшується (табл. 1.). Варто зазначити, що за всіма показниками (виняток становлять жіночі консультації, де зафіксовано збільшення на 8,1%) відбулось суттєве скорочення мережі, особливо кількості фельдшерських пунктів охорони здоров'я, яких у 2006 р. стало менше на 67,3%.

Кількісні показники кадрового потенціалу, на жаль, з кожним роком погіршуються. Так, кількість лікарів усіх спеціальностей у 2006 р. була на 2,3% та 0,6% нижчою порівняно з 1995 р. та 2000 р. і становила 224,9 тис. осіб. Ситуація з середнім медичним персоналом теж не є втішною (відповідно 17,1 і 8,8% та 493,2 тис.). При аналізі забезпеченості населення медичними кадрами на регіональному рівні було використано метод групувань, що дало змогу виділити 4 групи регіонів України за цим показником, а саме з високим, середнім, достатнім та низьким рівнем забезпеченості населення лікарями усіх спеціальностей і середнім медичним персоналом (рис. 2,3).

Економічна криза в державі спостерігається й у фінансовій складовій системи охорони здоров'я. Вона зазнає таких самих трансформацій як і вся система загалом. Твердження про не сформованість фінансової система охорони здоров'я в Україні було доведено аналізом статистичної інформації.

Розвиток мережі лікарняних закладів Вінниччини характеризується хвилеподібними тенденціями. З 1990 р. кількість лікарняних закладів скоротилась з 215 до 130 у 2006 р., амбулаторно-поліклінічних - навпаки, зросла з 332 до 355 відповідно. Водночас кількість лікарняних ліжок у 2006 р. порівняно з 2000 р. зменшилась на 3,3% Однак показник забезпеченості населення лікарняними ліжками порівняно з 2000 р. був вищим. Ємність АПЗ залишилась практично на рівні початку 90-х рр. Однак показник ємності АПЗ на 10 тис. населення у 2006 р. був на 11,9% та 9,1% вищим, ніж у 1995 р. та 2000 р. відповідно.

За показником кількості лікарів усіх спеціальностей регіон перевищує загальнодержавний на 3%; за рівнем забезпеченості населення лікарями - на 3,1% відповідно. Кількість середнього медичного персоналу перевищувала загальнодержавну на 0,5%. Вінниччина за рівнем забезпеченості населення лікарями усіх спеціальностей входить до ІІІ групи регіонів (від 50 до 40 осіб на 10 тис. населення), середнього медичного персоналу - до ІІ групи (від 105 до 115 осіб на 10 тис. населення).

Фінансування сфери охорони здоров'я області відповідає загальнодержавним тенденціям. Поряд із загальними видатками на фінансування всієї сфери держава виділяє кошти на різноманітні програми з покращення здоров'я населення області. Для вирішення проблемних питань в охороні здоров'я медичними закладами Вінниччини у 2006 р. залучено додаткові кошти з різних джерел фінансування в сумі 53,4 млн. грн., або 19,2% від обсягу фінансування із загального фонду.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що тенденції розвитку системи охорони здоров'я Вінницької області повністю відповідають загальнодержавним. Це, у свою чергу, дозволило нам обрати названий регіон для розробки моделі територіально-економічної доступності медичних послуг.

У третьому розділі "Шляхи вдосконалення системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг регіону в умовах ринкової економіки" викладено методологічні й методичні засади розвитку ринку медичних послуг як основного механізму функціонування системи охорони здоров'я.

Територіальна організація ринку медичних послуг вимагає перш за все чіткого встановлення особливостей його розвитку в кожному окремому районі області. Визначити подібність цих районів можна використовуючи модель територіально-економічної доступності медичних послуг. До розробленої нами моделі включено основні блоки, що безпосередньо формують ринок медичних послуг регіону: І блок - матеріально-технічна база системи охорони здоров'я області; ІІ - власне територіальна доступність медичних послуг (можливість населення області найшвидше отримати медичну допомогу у відповідній кількості та якості); ІІІ - економічна доступність медичних послуг (визначається ціновою політикою стосовно цих послуг, доходами населення, бажанням бути здоровим та готовністю за це платити); ІV - результати діяльності ринку медичних послуг (рівень захворюваності населення області, рівень задоволеності населення медичним обслуговуванням). Маючи всі характеристики складових моделі територіально-економічної доступності ринку медичних послуг, стало можливим провести секторизацію території Вінницької області за рівнем розвитку ринку медичних послуг і, таким чином, виділити дев'ять секторів (рис.4).

Для цього було обраховано інтегровані індекси розвитку для всіх чотирьох блоків, що визначають діяльність ринку медичних послуг регіону. Надалі кожен з показників об'єднано за чотирма рівнями: високим, середнім, помірним та низьким. Числові межі кожного рівня по кожному блоку представлені у таблиці 2.

Використавши модель територіально-економічної доступності ринку медичних послуг регіону; встановивши, шляхом кореляційно-регресійного аналізу, особливості впливу на нього основних факторів; було визначено прогнозну динаміку розвитку складових системи охорони здоров'я та ринку медичних послуг регіону.

Прогноз побудований до 2020 р. на основі показників базового 2006 р. з кроком у 5 років. За розрахованими прогнозними показниками мережа лікарняних закладів області та їх потужності, забезпеченість населення ними залишаться на рівні 2006 р., кількість АПЗ у 2010 р. збільшиться на 5% від рівня 2006 р., у 2015 - на 12% та у 2020 р. - на 14%. Таку ж тенденцію буде мати показник планової ємності АПЗ та відвідуваність населенням області поліклінічних закладів у розрахунку на 10 тис. населення.

В 2010 р. забезпеченість населення лікарями зросте на 1,8%, у 2015 - на 3,1% та у 2020 р. - на 4% порівняно з 2006 р. До 2020 р. забезпеченість населення середніми медичними працівниками збільшиться на 4% від рівня 2006 року. Таким чином, можливим стане підвищення співвідношення лікар: середній медичний працівник з 1: 2,2 у 2006 р. до 1: 2,3 - у 2020 р. Однак нормативного 1: 3,5 він так і не досягне.

На основі прогнозних показників розвитку для кожного фактора чотирьох блоків можливо спрогнозувати основні характеристики попиту та пропозиції на регіональному ринку медичних послуг.

Із покращенням матеріально-технічної складової системи охорони здоров'я, її кадрового потенціалу (блок І), вдосконаленням територіальної та економічної доступності медичних послуг (блок ІІ і ІІІ) у майбутньому їх обсяг буде зростати (рис. 5).

Щодо загальних перспектив розвитку ринку медичних послуг шляхом зміцнення системи охорони здоров'я, то вважаємо за доцільне серед узагальнених напрямів визначити наступні: визначення і затвердження пріоритетів розвитку охорони здоров'я, виходячи з обґрунтованих медико-санітарних потреб населення, вартості та ефективності медичних послуг; зміцнення фінансової бази охорони здоров'я; перехід від адміністративно-командної моделі управління медичним обслуговуванням до надання медичних послуг на договірних (контрактних) умовах; визначення і затвердження базового пакета медичних послуг, що мають надаватися громадянам безоплатно за рахунок громадських джерел фінансування; законодавче визначення форм і розмірів участі населення у витратах на покриття вартості медичної допомоги; подальший розвиток інституту сімейного лікаря; формування системи забезпечення і підтримки якості медичної допомоги; здійснення активної кадрової політики; створення привабливого інвестиційного клімату для покращення розвитку ринкових пріоритетів медичних послуг; підвищення ролі інноваційних процесів у розвитку системи охорони здоров'я, стимулювання розвитку основних факторів конкурентоспроможності медичних послуг.

Висновки

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины. - Киев, 2008.

В диссертации разработаны теоретико-методические основы и практические подходы к изучению и усовершенствованию рынка медицинских услуг региона и обоснованы пути его улучшения.

Определена экономическая сущность, особенности формирования и развития рынка медицинских услуг, проведены исследования исторических предпосылок его возникновения и развития как составляющей не только социальной сферы, а и экономики в целом. Рынок медицинских услуг - это механизм, который обеспечивает отношения между системой здравоохранения и населением по предоставлению и получению соответствующих услуг как на уровне государства, так и его регионов для сохранения соответствующего уровня трудовой активности и здоровья населения - главной производительной силы государства, достижения высокого уровня его социальной и экономической стабильности.

В работе рассмотрены ряд факторов и принципов, которые определяют уровень развития системы здравоохранения и рынка медицинских услуг как на уровне государства в целом, тик и на уровне регионов.

Установлено, что медицинские услуги имеют финансовое выражение и, соответственно, владеют экономической сущностью, а система здравоохранения через оказание такого рода услуг есть не только составляющей частью социальной сферы, но и экономики в целом. В процессе проведения научного исследования были установлены основные составляющие рынка медицинских услуг и объединены в четыре блока. В их основу положены показатели, которые достаточно полно характеризируют деятельность рынка медицинских услуг региона.

Осуществлена комплексная оценка состояния системы здравоохранения и рынка медицинских услуг на государственном и региональном уровне, а именно: материально-технической базы, финансовой составляющей, кадрового потенциала, уровня доходов населения, объема медицинских услуг, уровня здоровья населения. Используя метод группировки, были выделены регионы государства с разным уровнем обеспечения населения медицинским персоналом. В процессе анализа уровня развития системы здравоохранения Украины установлено, что Винницкая область полностью отвечает общегосударственным особенностям ее функционирования, а это позволило в дальнейшем использовать ее для внедрения предложений по улучшению функционирования рынка медицинских услуг.

На основе проведенного анализа была предложена и разработана модель территориально-экономической доступности рынка медицинских услуг региона (на примере Винницкой области), что позволило выделить 9 секторов области за уровнем развития этого рынка, проанализировать особенности его развития в каждом секторе.

Путем корреляционно-регрессионного анализа установлены особенности влияния основных факторов на рынок медицинских услуг; рассчитаны прогнозные показатели уровня развития составляющих рынка на перспективу до 2020 г.; обоснованы и разработаны основные направления, а также предложения относительно развития рынка медицинских услуг на перспективу.

Ключевые слова: медицинская услуга, рынок медицинских услуг, медицинская помощь, система охраны здоровья, спрос, предложение, качество медицинских услуг, территориально-экономическая доступность.

Nosulich T.M. The formation of the medical services market at the regional level (organizational and economic aspect). - A manuscript.

A thesis written to obtain a scientific degree of the candidate of economic sciences in the specialized field 08.00.05 - the development of productive forces and the regional economy. - The Council for the Study of Productive Forces of Ukraine of the NAS of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation develops a theoretical and methodical foundation and practical approaches to the study and bringing-up to date the medical services market of the region and substantiates the ways of its improvement.

The economic essence and the peculiarities of the formation and development of the medical services market were identified. The research of historical preconditions of its occurrence and development as a component of not only the social sphere but also the economy as a whole was conducted. A complex evaluation of the condition of the health care system and the medical services market both at the state and regional level was carried out. A territory and economy-based model of the development of the medical services market of the region was proposed. On its basis, the forecasting development indicators of the major market components up until 2020 were calculated, perspective basic trends and proposals pertaining to the development of the given market were established and developed.

Key words: a medical service, the medical services market, medical aid, health care system, demand, supply, quality of medical services, territorial and economic accessibility.

Размещено на Allbest.ru