Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

УДК: 338.24:339.9:658

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства

Пудрик Денис Валерійович

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному вищому навчальному закладі "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України на кафедрі економіки підприємства.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Хобта Валентина Михайлівна, Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідуючий кафедрою міжнародної економіки;

- кандидат економічних наук, доцент Гриньова Неллі Євгенівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

Захист відбудеться "22" лютого 2008 року о 1330 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "22" січня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

Анотації

Пудрик Д.В. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість). - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств у контексті лібералізації їх діяльності. Систематизовано організаційно-правові аспекти регулювання ЗЕД підприємств. Здійснено оцінку позицій українських металургійних підприємств на основі аналізу експортної діяльності. Доведено, що дієвість механізму регулювання ЗЕД на підприємстві залежить від проведення відповідних організаційних змін та процедури деталізації стратегії підприємства на цілі, підцілі та систему показників для функціональних підрозділів. Узагальнення світового досвіду та вітчизняної практики дозволило визначити особливості регулювання ЗЕД на регіональному рівні.

Запропоновано підходи до впровадження сценарного планування як сучасного інструменту управління, що дозволить визначити ймовірні загрози та знизити їх негативний вплив. Дістали подальшого розвитку підходи до визначення та вимірювання ризику реалізації інвестиційного проекту.

Основні результати дисертації використовуються металургійними підприємствами з метою оптимізації регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Ключові слова: підприємство, зовнішньоекономічна діяльність, регулювання, стратегія, цілі, сценарне планування, ризик.

Пудрик Д.В. Регулирование внешнеэкономической деятельности промышленного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (обрабатывающая промышленность). - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2008.

В диссертационной работе всесторонне исследованы теоретические, методологические и практические аспекты регулирования внешнеэкономической деятельности промышленных предприятий в условиях либерализации внешнеэкономических связей.

В исследовании обосновано, что регулирование является неотъемлемой составляющей процесса управления‚ которое способствует разработке механизма корректировки нежелательных последствий‚ продвижению системы в запланированном направлении с минимальными затратами и достижению максимального эффекта. Обосновано, что отсутствие регулирования или запаздывание в регулировании увеличивают вероятность появления рисков в любой сфере деятельности, что ослабляет позиции предприятия в конкурентной борьбе.

Либерализация экономики и интеграционные процессы обусловливают вовлечение предприятий в мирохозяйственные связи, а значит - необходимость формирования адекватного механизма регулирования внешнеэкономической деятельности не только государств, но и хозяйствующих субъектов - предприятий. Обосновано, что регулирование ВЭД должно быть подчинено задаче укрепления позиций страны в системе международного экономического сотрудничества. Основными инструментами регулирования внешнеэкономической деятельности как в Украине, так и во всем мире являются тарифные (таможенные тарифы) и нетарифные (квоты, лицензии, субсидии, демпинг) методы.

Стабильное и эффективное функционирование промышленных предприятий, в том числе и металлургических, связано с удовлетворением определенных потребностей. Это становится возможным при условии соответствия и взаимоувязки ресурсного потенциала предприятия и способности реагировать на изменения конъюнктуры рынка. Выполнена оценка позиций металлургических предприятий на мировом рынке металлопродукции, позволившая выявить особенности и тенденции развития на ближайшую перспективу.

Сохранение и укрепление конкурентных позиций на международном рынке во многом предопределяется системой управления экспортоориентированного предприятия. Для повышения эффективности управления внешнеэкономической деятельностью разработаны рекомендации по совершенствованию организационной структуры предприятия; подходы к декомпозиции миссии в цели, подцели и систему показателей, что повысит управляемость структурными подразделениями и будет способствовать распределению полномочий и ответственности за достижение показателей внешнеэкономической деятельности.

В работе освещены региональные особенности регулирования внешнеэкономической деятельности в Украине, обоснована целесообразность создания специальных экономических зон, которые способствуют повышению открытости национальной экономики, привлечению иностранных инвестиций и современных технологий.

Обосновано, что оптимизация регулирования внешнеэкономической деятельности промышленного предприятия связана с апробацией современных управленческих технологий и инструментов. Предложена оценка внешней среды предприятия на основе сценарного планирования, основу которой составляет систематическое выявление потенциальных угроз и нежелательных отклонений, с целью минимизации их влияния на его внешнеэкономическую деятельность. Обоснована целесообразность использования процедуры SWOT-анализа, позволяющего выявлять и структурировать сильные и слабые стороны предприятия, потенциальные возможности и угрозы.

Разработаны рекомендации по оценке и измерению риска реализации инвестиционного проекта, способствующего повышению внешнеэкономического потенциала промышленного предприятия. Предложения основываются на взаимоувязке при определении операционного риска реализации инвестиционного проекта изменения цен на продукцию, уровня неопределенности цен на факторы производства, структуры затрат производства. Обосновано, что необходимо определять риск на каждом этапе реализации инвестиционного проекта. Определение и оценка потенциальных рисков способствует повышению эффективности всех направлений деятельности предприятия, в том числе и внешнеэкономического.

Ключевые слова: предприятие, внешнеэкономическая деятельность, регулирование, стратегия, цели, сценарное планирование, риск.

Pudryk D.V. Regulation of foreign economic activity of an industrial enterprise. - Manuscript.

Thesis for the candidate of economic science in specialty 08.00.04 - Economics and Enterprise Management (Process Industry). - Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2008.

The thesis investigates theoretical and practical aspects in regulation of foreign economic activity (FEA) of industrial enterprises in the context of liberalization of their activities. Organizational and economic aspects in regulating FEA of enterprises are brought into system. Position of Ukrainian metallurgical works is estimated on the basis of export activity. It is shown that effectiveness of the mechanism for regulating FEA depends on corresponding organizational changes made and on detailed strategy of the enterprise divided into goals, subgoals and system of indicators for functional subdivisions. Generalization of foreign experience and national practice made possible to define specific features in regulating FEA at the regional level.

The author has offered some approaches to introduction of scenario planning as a modern management tool. This will allow to define possible threats and to reduce their negative affect. The approaches to determination and measuring risks connected with implementation of an investment project are offered.

Main results obtained are applied at metallurgical works in order to optimize the regulation of foreign economic activity.

Key words: enterprise, foreign economic activity, regulation, strategy, goals, scenario planning, risk.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин, євроінтеграційні процеси та підготовка до вступу до СОТ супроводжуються лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Новий етап входження у світове господарство потребує істотних зусиль як від держави в цілому, так і від окремих підприємств, від яких залежатиме подальший економічний та соціальний розвиток країни. За даних умов виникає необхідність у формуванні дієвого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності всіх учасників, у першу чергу - промислових підприємств. Значна кількість вітчизняних підприємств вже завоювали певні сегменти зарубіжних ринків, вони мають стійкі взаємовигідні відносини з іноземними партнерами. Однак за умов лібералізації, інтеграції у світовий економічний простір все більшого значення набувають прогресивні форми регулювання ЗЕД, які сприяли б завоюванню та утриманню міцних конкурентних переваг на існуючих і нових ринках.

Різні аспекти формування і розвитку зовнішньоекономічних зв'язків знайшли відображення в дослідженнях зарубіжних (Р. Акоффа, І. Ансоффа, В.А. Вінокурова, У.Дж. Дункана, Д. Клілланда, У. Кінга, Б. Карлоффа, Ф. Котлера, К. Макконнелла, Т. Пітерса, М. Портера Р. Уотермена, М.Х. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі) і вітчизняних учених-економістів (О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, Я.Г. Берсуцького, І.П. Булєєва, А.Е. Воронкової, В.М. Гейця, В.Т. Герасимчука, С. Грищенка, Н.Є. Гриньової, О.І. Кредісова, І.В. Крючкової, Ю.В. Макогона, І.В. Мельничука, Т.В. Ландиної, В.П. Письмака, М.Д. Прокопенка, В.Р. Сиденка, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченка, М.А. Янковського).

Однак розвиток теоретичних і прикладних аспектів регулювання ЗЕД промислових підприємств, пов'язаний із формуванням ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні і обумовлює набуття конкурентних переваг та зміцнення позицій в умовах загострення конкурентної боротьби на світовому ринку, потребує подальшого дослідження. Тому існує необхідність узагальнення, систематизації світового і вітчизняного досвіду з урахуванням умов ринкової економіки. Дані обставини визначили вибір теми дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: "Розвиток теорії управління і створення методів регулювання інвестиційної діяльності в регіоні в умовах зон економічного сприяння" (номер держреєстрації 0100U001047, 2000-2002 рр.), у рамках якої автором запропоновано напрями підвищення ефективності використання підприємствами можливостей, які надаються механізмами, що напрацьовано світовою та національною практикою господарювання; "Розвиток теоретичних основ формування господарських рішень в умовах ризику" (номер держреєстрації 0102U001239, 2002-2003 рр.), у межах якої автором розроблено методичні підходи до запровадження системи ризик-менеджменту на промисловому підприємстві.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, спрямований на оптимізацію їх діяльності на світовому ринку в умовах загострення конкуренції.

Для досягнення вказаної мети у роботі поставлено і вирішено такі задачі:

узагальнено теоретичні підходи до формування ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств;

на основі системного підходу визначено передумови ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств та залучення їх до світових інтеграційних процесів та глобалізації;

критично проаналізовано нормативно-правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в Україні;

здійснено оцінку позицій українських металургійних підприємств у міжнародному конкурентному просторі на основі аналізу експортної діяльності;

проаналізовано організаційну структуру управління зовнішньоекономічною діяльністю промислового підприємства, узагальнено етапи визначення місії, формування дерева цілей з метою підвищення ефективності регулювання ЗЕД на мікрорівні;

обґрунтовано передумови створення на регіональному рівні сприятливого підприємницького клімату з використанням важелів та інструментів сприяння учасникам зовнішньоекономічних зв'язків;

розроблено методичні підходи до оцінки зовнішнього середовища металургійного підприємства на основі сценарного підходу;

підготовлено практичні рекомендації щодо реалізації інноваційно-інвестиційного проекту на основі запровадження сучасних інструментів та теоретичних положень ризик-менеджменту.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні відносини у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств в умовах нестабільного середовища існування.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні підходи до регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які забезпечують підвищення його адаптації до умов функціонування на зовнішньому ринку.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні положення економічної теорії, теоретичні і методологічні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України. Джерелом аналітичної інформації є статистичні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств.

Вірогідність одержаних результатів базується на системному підході до вирішення розглянутих проблем і застосування: методів пізнання (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, кількісного та якісного аналізу) - для дослідження та розвитку теоретичних положень з регулювання ЗЕД підприємства; теоретичного узагальнення і порівняння - для уточнення наукового визначення управлінської категорії "регулювання"; статистичного аналізу - для групування, оцінки, визначення особливостей і напрямів розвитку світового ринку металу протягом останнього часу і на перспективу; методів експертних оцінок для визначення питомої ваги ризиків на кожному етапі реалізації інноваційно-інвестиційного проекту; фінансової математики - при вимірюванні впливу операційного ризику реалізації інноваційного проекту.

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є поглиблення існуючих теоретичних положень щодо регулювання ЗЕД та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оптимізації діяльності промислового підприємства на світовому ринку в умовах загострення конкурентної боротьби.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

уперше:

запропоновано науково-методичні підходи до вимірювання операційного ризику реалізації інвестиційного проекту металургійного підприємства на основі узгодження коливання цін на продукцію, ступеня невизначеності цін на фактори виробництва, структури витрат підприємства. Це дозволить заздалегідь прогнозувати ймовірні загрози та підвищить ефективність прийняття управлінських рішень щодо заходів з регулювання ЗЕД металургійних підприємств;

удосконалено:

підходи до формування дерева цілей зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства на основі узгодження місії, стратегії підприємства, цілей, специфіки функціонування та масштабів зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення ефективності регулювання та його конкурентоспроможності;

методику оцінки зовнішнього середовища металургійного підприємства на основі сценарного підходу, заснованої на систематичному дослідженні ймовірних загроз та небажаних відхилень із подальшою мінімізацією їх впливу на ЗЕД;

розрахунок загального показника ризику реалізації інноваційно-інвестиційного проекту металургійного підприємства, основу якого становлять показники ризиків на кожному етапі його реалізації з метою уникнення небажаних наслідків для зовнішньоекономічної діяльності. Це дозволить забезпечити вибір найбільш ефективних напрямів діяльності підприємства на світовому ринку;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства; визначення його особливостей, відмінностей, що є передумовою підвищення ефективності регулювання;

методичні підходи до залучення промислових підприємств України до інтеграційних процесів з урахуванням привабливості міжнародних ринків і конкурентного потенціалу підприємств, що обумовлено лібералізацією світової економіки;

підходи до вибору варіанта регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств за допомогою відповідного інструментарію з метою формування ефективної державної політики залежно від стану розвитку економічної системи країни.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційна робота містить результати прикладного характеру, спрямовані на підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового підприємства, на посилення конкурентних переваг в умовах лібералізації зовнішніх економічних зв'язків. Запропоновані в дисертації методичні підходи до формування зовнішньоекономічної стратегії впроваджено в практику діяльності ВАТ "Донецький металургійний завод" у вигляді методичних розробок та внутрішніх положень (довідка № 56/19-0341 від 05.05.2007 р.), Міністерства фінансів України (довідка № 31-01090-07 від 09.10.2007 р.).

Окремі положення, методичні розробки та результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрі "Економіка підприємства" Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін "Економіка підприємства" та "Міжнародні економічні відносини" (довідка № 01-165/27 від 01.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є особистим науковим здобутком автора щодо розвитку науково-методичних основ регулювання зовнішньоекономічної діяльності обробних підприємств. Особистий внесок здобувача у наукові статті, які опубліковано у співавторстві, конкретизовано у списку літератури.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, рекомендації, результати виконаних досліджень доповідались і обговорювалися на науково-практичних конференціях: IV Міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів "Проблемы обеспечения экономического роста" (м. Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Инновационный менеджмент: проблемы формирования в условиях переходной экономики" (м. Київ, 2001 р.); "Донбас-2020: наука і техніка виробництву" (м. Донецьк, 2002 р.).

Публікації. Основні ідеї, положення і результати дисертаційної роботи викладено у 14 наукових працях (у тому числі 1 монографія (у співавторстві), 8 наукових статей, 2 тези матеріалів конференцій). Загальний обсяг публікацій становить 97,5 д.а., з яких особисто автору належить 41,3 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Основний текст викладено на 171 сторінці, робота містить 9 таблиць, 14 рисунків, 4 додатки і список використаних джерел із 165 найменувань.

Основний зміст дисертації

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності регулювання ЗЕД промислових підприємств на зарубіжних ринках в умовах посилення конкурентної боротьби.

Розділ 1. Теоретичні основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств. На підставі аналізу в роботі визначено, що складність сучасних процесів, які відбуваються в економіці, та різноманіття специфічних факторів, що суттєвим чином впливають на умови ведення бізнесу, обумовлюють необхідність регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств. Оскільки підприємство є сукупністю динамічно пов'язаних між собою елементів та характеризується великою кількістю параметрів, регулювання необхідно розглядати з позицій теорії систем. Розвиток теоретичних основ за допомогою логічного узагальнення дозволив визначити регулювання як процес, за допомогою якого можливо утримати параметри системи на заздалегідь визначеному рівні та траєкторії розвитку. З точки зору складності параметрів та взаємозв'язків усередині підприємства, а також залежно від ступеня передбачуваності його поведінки, на підставі аналізу та синтезу було визначено декілька різновидів регулювання, а саме:

регулювання шляхом вирівнювання відхилень дійсного стану змінних від заздалегідь встановленого;

регулювання шляхом усунення з навколишнього середовища системи факторів, під впливом яких система виходить із заданого стану. Такий тип регулювання має характер компенсації можливих витрат, що виникли внаслідок відхилення фактора від заданої величини;

регулювання, яке здійснюється шляхом відокремлення системи від можливих збурень.

Доведено, що регулювання, по-перше, завдяки механізмам зворотного зв'язку і порівняння заздалегідь визначених показників із плановими забезпечує компроміс інтересів об'єктів управління різного рівня, а по-друге, само є дієвим механізмом для реалізації даних інтересів до тимчасового або постійного консенсусу, що закладає основу підвищення стабільності, ефективності і результативності будь-якого напряму діяльності підприємства або іншої системи. Регулюванню підлягають взаємозв'язки між кількістю і якістю робіт, що виконуються, кількістю витраченого часу і витратами, що змінюються під впливом зовнішнього і внутрішнього середовища.

Дискусії про роль держави та доцільність регулювання економічних процесів, у тому числі ЗЕД, ступінь, сфери, напрями та методи провадяться здавна та викликають інтерес у теоретиків та економістів-практиків.

Започаткував дослідження у даному напрямі А. Сміт, визначивши роль міжнародного розподілу праці в системі світогосподарських зв'язків. Поступовий та цілеспрямований розвиток наукових положень дозволив на початку ХХ ст. розкрити причини міжнародної торгівлі продукцією обробної промисловості і сформулювати закон пропорційності факторів, що пояснює спеціалізацію і спрямованість міжнародної торгівлі наявністю у країні виробничих ресурсів (концепція Хекшера - Оліна). Спробу перевірки та розвитку цієї концепції було зроблено на основі розрахунків статистичних даних про експорт та імпорт США (В. Леонтьєв).

Пошук шляхів розвитку теорії зовнішньоекономічної діяльності фірм і неокласичної теорії було продовжено американським дослідником М. Портером. За результатами його дослідження розроблено теорію, що базується на взаємоузгодженні факторів, які обумовлюють конкурентоспроможність країни на світовому ринку.

Отже, зроблено такий висновок: теорії, які розглянуто, дають загальне уявлення про розвиток міжнародного розподілу праці і торгівлі. Аналіз даних теорій свідчить про наявність у них спільних рис і певної спадковості. Разом із тим варто визнати, що не можна віддати перевагу будь-якій з них, - кожна теорія розвиває попередню і відповідає певному етапу економічного розвитку. Тому на основі узагальнення теоретичних підходів визначено, що концептуальні погляди на проблеми міжнародного розподілу праці, формування світового ринку, міжнародної торгівлі обумовлюють зростаючу роль підприємства як економічного агента ринку, здатного випускати конкурентоспроможну продукцію. Визначено, що саме відповідне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств з боку держави на підставі відповідності критеріям економії на масштабах і високому рівні витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) обумовило стрімке економічне зростання таких країн, як Японія і Південна Корея.

Доведено, що вибір типу зовнішньоекономічної політики має активно сприяти посиленню позицій країни в системі світогосподарських зв'язків. Таким чином, регулювання ЗЕД підприємств має бути націлене на досягнення цієї мети, що обумовлює використання відповідних інструментів, методів і засобів.

Узагальнення світових тенденцій та вітчизняної практики вказує на те, що серед адміністративних методів регулювання найбільш значущими та поширеними є мита, за допомогою яких держава цілеспрямовано здійснює та формує власну зовнішньоекономічну політику.

Відповідно до чинного законодавства митні ставки встановлюються переважно залежно від наявності та рівня товарів-аналогів, що виробляються в Україні. Для товарів, які не виробляються в Україні, застосовуються низькі, або нульові, ставки, а до товарів, виробництво яких поширене та достатньо налагоджене, - високі ставки. Поглиблений аналіз структури митного тарифу України свідчить про те, що найбільш поширеними є адвалерні ставки.

До методів нетарифного регулювання, запроваджених в Україні, належить також реєстрація зовнішньоекономічних договорів, ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій, отримання дозволів державних органів на виконання зовнішньоекономічної діяльності тощо. Так, ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено підстави та види ліцензування і квотування експортно-імпортних операцій.

Сучасна практика регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, крім захисного, має і наступальний арсенал - заходи щодо розширення національного експорту, які здійснюються за допомогою широкого спектра засобів з прямого субсидування сільськогосподарських товарів, стимулювання виробництва, дослідно-конструкторських розробок, з надання різних послуг експортерам, виділення субсидій за рахунок бюджетних коштів, податкових і страхових пільг, надання кредитів і державних гарантій по них. Доведено, що саме в цей бік у світовій практиці зміщується центр ваги в зовнішньоекономічній політиці різних держав. Розвиток міжнародних економічних відносин найближчим часом пов'язується з лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, послідовним зниженням мит, встановленням їх на досить низькому рівні, близько 3-4%. Висновки про доцільність зниження податкового тиску на експортовані товари зроблено на основі останніх тенденцій, статистичних джерел та праць сучасних фахівців.

Визначено, що регулювання ЗЕД в Україні включає сукупність програмно-координаційних, вартісних, інституціональних, правових форм, методів, принципів, інструментів і важелів, які використовуються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Основні складові даного механізму регулювання подано на рисунку.

На основі критичного аналізу нормативно-правових актів доведено, що система регулювання ЗЕД в Україні є сукупністю засобів, форм і методів, яким притаманні зміни та перевтілення. Під впливом соціально-економічних, політичних та інших умов застарілі інструменти змінюються на більш ефективні або додаються нові.

Отже, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

захист економічних інтересів України і законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

створення однакових можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з метою розвитку всіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, використання доходів і здійснення інвестицій;

заохочення конкуренції і ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Розділ 2. Передумови регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств. Теоретичні положення регулювання ЗЕД підприємств дозволили здійснити поглиблений аналіз світового ринку металів, визначити його особливості та тенденції розвитку; довести ефективність організаційної складової процесу управління підприємством для підвищення його конкурентоспроможності; обґрунтувати необхідність підвищення ролі регіонів у регулюванні ЗЕД з огляду на їх особливий статус у сучасних умовах.

У структурі національного експорту значною є частка продукції підприємств металургійної галузі. Географія експорту металопродукції українських підприємств свідчить про те, що більша частка припадає на країни, на ринках яких панує жорстка конкурентна боротьба (країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії, ЄС). Для даних підприємств гостро постає питання про посилення та зміцнення конкурентних позицій на зовнішньому ринку. Це підтверджено практичною діяльністю ВАТ "ДМЗ" та ЗАТ "Донецьксталь - металургійний завод", які за масштабами функціонування є типовими галузевими підприємствами.

Стабільне положення на конкретному ринку свідчить про здатність підприємства адекватно оцінювати свої можливості, співвідносити їх із кон'юнктурою ринку, виявляти закономірності конкурентної боротьби та забезпечувати потреби споживачів. Визначено, що розробці відповідного механізму регулювання ЗЕД промислового підприємства має передувати оцінка його потенційних можливостей на конкретному ринку на основі узгодження структури та обсягів експортного потенціалу з вимогами світового ринку.

Сучасна структура світового ринку сталі є результатом об'єктивних процесів формування національних політик відносно металургійної галузі і її місця в системі стратегічних пріоритетів окремих держав. Загальновідомою є пріоритетність і та особлива роль, яка належить металургії у всіх промислово розвинутих країнах світу.

Рисунок. Складові механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

В окремих країнах використовувалися різні інструменти регулювання функціонування галузі і визначалися різні орієнтири, проте в цілому до середини 80-х років ХХ ст. металургія знаходилася під захистом урядів відповідних країн. Так, у США, де металургійні підприємства традиційно були приватними, уряд країни захищав ринок від впливу міжнародних конкурентів, використовуючи інструменти прямого і перехресного субсидування. У країнах ЄС (фактично у всіх, крім Німеччини) до середини 80-х років ХХ ст. переважала державна власність (уряди окремих держав прагнули до створення національних монополістів у галузі). У Японії, що використовувала в державній політиці тарифний захист, прямі експортні субсидії, індикативне планування виробничих показників підприємств, а також інші інструменти, головним було сприяння обмеженій конкуренції на ринку.

Тенденцію щодо консолідації металургійного сектору на світовому рівні можна пояснити процесами, які відбуваються у світовій економіці. Для підприємств, що мають технологічну орієнтацію, виробництво продукту спільно з учасниками вартісного ланцюга, тобто постачальниками та споживачами, є основною стратегією. Визначено, що основними функціональними формами консолідації є такі: глобальна, регіональна консолідація (у географічному плані), консолідація вгору та консолідація вниз (у технологічному плані).

Як свідчать результати аналізу, найбільш активними у створенні альянсів є японські корпорації, і виникає така форма співпраці в першу чергу серед постачальників прокату для автомобілебудування: Arcelor і Nippon Steel, Kobe Steel і US Steel, Sumitomo Metals і Corus.

Лідером світового виробництва сталі протягом останніх років залишається Китай. Далі - країни Європейського Союзу, Північної Америки, СНД та Африки. Сьоме місце у списку світових виробників металу посідає Україна. Однак розвиток її металургійної галузі не повною мірою відповідає загальносвітовим тенденціям. Вітчизняна металургія має особливості та відмінності функціонування: високий рівень використання виробничих потужностей, відставання від конкурентів у запровадженні прогресивних технологій та інновацій, нерозвиненість організаційно-економічних відносин.

У роботі обґрунтовано, що у промислових підприємствах із зростанням лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків та відкритості економіки збільшується потреба в поступовому проникненні на зарубіжні ринки, які є для них джерелом інвестиційних коштів та можливості збільшення обсягів реалізації, а отже, стабілізації доходів.

Залежність від ситуації та кон'юнктури на світовому ринку металу позбавляє багатьох підприємств галузі можливості повноцінного вибору, тому підвищується значущість управління факторами, які підконтрольні керівництву та фахівцям підприємства. Функціонування підприємства в умовах посилення конкурентної боротьби виявило неефективність застосування традиційних інструментів управління, необхідність упровадження сучасних інструментів, які органічно враховували б можливості підприємства та проблеми ринку.

На основі одержаних результатів про взаємозалежність організаційної структури підприємства та механізмів управління та регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств у роботі запропоновано запровадження жорсткої ієрархічної структури управління, що обумовлюється доцільністю концентрації повноважень та відповідальності в умовах посилення конкурентної боротьби. Також визначено доцільність створення спеціалізованого структурного підрозділу, який відповідав би за координацію зовнішньоекономічної діяльності. Таку структуру - службу з продажів та зовнішньоекономічних зв'язків - було створено на ВАТ "ДМЗ". Основою став відділ маркетингу, який акумулював експортні операції, запровадив нові схеми пошуку потенційних замовників, оформлення договорів та збуту готової продукції.

Наступним кроком було визначення мети зовнішньоекономічної діяльності на підставі декомпозиції місії підприємства, що в свою чергу сприяло мінімізації невизначеності, визначенню потенційних ринків збуту та ефективності використання власного капіталу та ресурсів. Місія (глобальна мета) має стратегічний характер, тому з урахуванням системи принципів її було деталізовано та наведено у вигляді цілей та підцілей. Цілі підрозділяються за такими ознаками: функціональні (економічні, технічні, соціальні, екологічні); ієрархічні (загальнофірмові, структурних підрозділів, виконавців); за ступенем формалізації (структуровані, слабоструктуровані, неструктуровані). Далі вони трансформуються та доводяться до підрозділів вже як конкретні нормативи та показники (система показників), виконання або невиконання яких свідчить про рівень досягнення цілей.

Виходячи із принципу системності, регулювання зовнішньоекономічної діяльності відбувається на макро-, мезо- та мікрорівнях. У дисертаційній роботі висвітлено роль регулювання зовнішньоекономічної діяльності саме на регіональному рівні з огляду на збільшення економічної самостійності регіонів, переваг міжрегіональної кооперації та розподілу праці. Доведено, що відповідно до сучасного етапу економічного розвитку регіон набуває все більшої значущості як багатофункціональна складова в системі "держава - підприємство".

Однією з поширених форм регулювання ЗЕД у межах окремих територій є створення та функціонування територій з визначеним набором привілеїв: якщо спочатку це були торговельні порто-франко, то тепер це зони універсального типу (комплексні). На основі узагальнення досвіду США та країн Південно-Східної Азії визначено, що специфічними ознаками вільних економічних зон є такі: використання вигоди економіко-географічного розташування території - на перехресті важливих транспортних магістралей, біля морських та річних портів, міжнародних аеропортів; особливий адміністративно-правовий режим; звільнення від сплати податків, спрощення митного контролю; отримання іноземними інвесторами "податкових" канікул. Аналіз впливу цих територій на економіку відповідних регіонів свідчить про зростання виробництва завдяки створенню нових підприємств, його технічне оновлення, у тому числі і за рахунок залучення іноземних інвестицій, активізацію експортної діяльності.

Запровадження спеціальних режимів в Україні мало на меті залучення та сприяння інвестиціям, активізацію підприємницької діяльності, виробництво та постачання на ринок високоякісної продукції і послуг із подальшим збільшенням експорту товарів та послуг, залучення та впровадження сучасних технологій, ринкових методів господарювання, розвиток інфраструктури ринку.

У Донецькій області також було створено спеціальні економічні зони ("Донецьк" та "Азов") та визначено зони пріоритетного розвитку (у 22 містах області). Для цих територій було встановлено податкові та митні пільги, що надавало їм певної переваги. Аналіз результатів функціонування СЕЗ та ТПР свідчить про підвищення інвестиційної та економічної активності, поліпшення ситуації на ринку праці, зниження соціальної напруженості, позитивні бюджетні зрушення. Найбільш привабливими для інвесторів стали такі галузі: хімічна, харчова, транспорт і зв'язок, металургійна, машинобудівна та легка. Однак повноцінне функціонування гальмувалося через деякі причини, основними з яких були нестабільність законодавчої бази та той факт, що в більшості випадків не бралася до уваги можливість ефективного функціонування даних зон і територій та їх вплив на економіку регіону в довгостроковій перспективі. Незважаючи на те що зараз ці території функціонують неповною мірою, дослідження практики зарубіжних країн вказує на доцільність та ефективність створення таких ареалів, особливо за умов високого рівня диференціації регіонів за основними соціально-економічними показниками.

Розділ 3. Основні напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств. Запропоновано сценарний підхід до визначення позицій металургійного підприємства у конкурентній боротьбі, основою якого є поглиблений аналіз зовнішнього середовища на підставі взаємоузгодження аналітичних та експертних оцінок та підходи до визначення та вимірювання ризику реалізації інвестиційного проекту на основі врахування ризиків на кожному з його етапів. зовнішньоекономічний металургійний експорт інвестування

Визначено, що з урахуванням масштабів діяльності для металургійних підприємств найбільш привабливою є стратегія диверсифікації за країнами (позиціювання продукції обмеженого асортименту одразу на ринках декількох країн). За таких умов зміцнення позицій, формування стійких конкурентних переваг стає можливим завдяки розробці відповідної стратегії, підґрунтям для якої мають стати результати моніторингу зовнішнього середовища.

Поглиблений аналіз експортної діяльності металургійних підприємств (на базі ВАТ "Донецький металургійний завод" та ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод"), сутність якого полягає у зіставленні частки експорту, що належить кожному регіональному ринку, виявив підвищену залежність підприємства від ринків декількох країн за основними товарними позиціями. У разі небажаних стрімких змін на цих ринках (коливання цін, загострення конкурентної боротьби, антидемпінгові розслідування) погіршаться не тільки ринкові позиції підприємств, але і суттєвим чином їх фінансовий стан.

Обсяг реалізації експортної продукції є агрегованим показником, тобто являє собою сукупність, схильну до структурних змін у динаміці. Абсолютне значення показників за сукупністю в цілому може або зберігати стабільність, або бути схильним до змін. Проте у будь-якому разі важливо відстежувати і прогнозувати структурні зрушення, що впливають на розвиток сукупності, і можливості регулювання цього розвитку з використанням відповідного інструментарію. Передбачення розвитку систем (використання економіко-математичних методів) можливе за наявності певної кількості спостережень, тобто репрезентативної вибірки. Якщо кількість вхідних даних не є ідеальною, то для формування лінії тренду розмір вибірки має бути ще більшим. Здійснення цих розрахунків через недостатність та неоперативність відповідної первинної інформації не завжди можливе. Тому з метою оптимізації зовнішньоекономічної діяльності, збалансованості експортних поставок продукції, що випускається, пропонується доповнити кількісні методи прогнозування стану зовнішнього середовища підприємства якісними, а саме сценарним підходом.

Визначено, що процес доцільно починати з аналізу проблеми, формування цілей та завдань, визначення та структуризації сфери дослідження. Далі має здійснюватися аналіз основних факторів внутрішнього та зовнішнього оточення, що є необхідним як для уточнення тактичних завдань, так і стратегічних цілей. На наступному етапі визначаються ступінь та якісні характеристики впливу зовнішнього середовища на потенційні сфери діяльності та формуються вимоги до альтернативних рішень. Після цього здійснюється групування та узагальнення конкретних параметрів зовнішнього середовища для визначення ймовірного їх розвитку в майбутньому. Завершальним є формулювання та оцінка альтернатив, що становлять основу розробки сценарію.

Для підвищення якості та достовірності прогнозного документа (сценарію) на етапі аналізу стану зовнішнього середовища пропонується запровадити процедуру SWOT-аналізу. Це дозволить виявити та структурувати сильні та слабкі сторони підприємства, потенційні можливості та ймовірні загрози, що є підґрунтям складання SWOT-матриці. Для цього необхідно сформувати експертну групу, до складу якої залучають керівників підприємства та структурних підрозділів. Спочатку вони заповнюють відповідні зони матриці (до 10 пунктів у кожній зоні). Потім ці таблиці групуються та складається узагальнена матриця, яка обговорюється та аналізується з урахуванням того, що сильні та слабкі сторони - це внутрішні риси підприємства, ті, що воно в змозі контролювати, а можливості та загрози пов'язані із характеристиками ринкового середовища та непідвласні його впливу. Безпосередньо ця матриця й буде основою подальшої розробки відповідного сценарію (у подальшому - стратегії) та системи цільових показників, які доводяться до кожного структурного підрозділу. Розробка сценарію в такій спосіб сприяє підвищенню ефективності системи планування на підприємстві і є основою для моніторингу основних напрямів його зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз конкурентного середовища свідчить про те, що збереження ринкових позицій можливе за умови реалізації масштабних інвестиційних проектів. Однак не тільки реалізація інвестиційних проектів, але і функціонування підприємства пов'язане з ризиком. Правильна оцінка ризику дозволить підприємству скоротити ймовірні втрати (збитки) завдяки розробці відповідної системи заходів щодо їх зменшення. На прикладі проекту ЗАТ "Донецьксталь-металургійний завод" з розвитку основного виробництва (спорудження установки "піч-ковш"), що підвищить його експортний потенціал, запропоновано методичні положення ризик-менеджменту.

Найбільш значущим в аналізі ризиків є визначення ймовірних обсягів втрат або тяжкості наслідків. Доведено, що підприємство має визначити не тільки ризики, пов'язані із значними втратами, але і ті, ймовірність виникнення яких є достатньо високою (на підставі експертних оцінок, аналізу досвіду підприємств галузі). Ризики, які за певних обставин не були враховані спочатку, не будуть проаналізовані, тобто є небезпечними в майбутньому та загрожують погіршенням фінансового стану. Визначено, що існує залежність між ризиком та масштабами діяльності й результатами, що очікуються. Застосування математичного апарату дозволяє оцінити обсяги ймовірних втрат.

З метою вимірювання ризику реалізації інвестиційного проекту, який завдяки освоєнню конкурентоспроможної продукції підвищить ефективність зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтовано запровадження аналізу чутливості з урахуванням масштабів здійснення зовнішньоекономічної діяльності та специфічних галузевих ознак. Відмінністю цих пропозицій є висока надійність результатів розрахунків: ризик визначається як ступінь чутливості результуючих показників до зміни умов реалізації проекту. Метою аналізу є: визначення змін (погіршення) кожного показника проекту (ціни продукції, що експортується, вартості капіталу, структури витрат) за інших однакових умов, доки це не призведе до зміни рішення про доцільність реалізації інноваційно-інвестиційного проекту, тобто до досягнення його мінімального рівня ефективності.

Аналіз чутливості може запроваджуватися відносно будь-якої характеристики інвестиційного проекту. В умовах обмеженості вільних коштів найбільш значущим є показник вартості капіталу. За таких умов вимірювання ризику проекту пропонується провести на основі аналізу чутливості. Оцінку здійснено на підставі визначення максимально допустимої величини показника середньозваженої вартості капіталу і, як наслідок, максимальної вартості залучених коштів. Залежність співвідношень для розрахунків значення критичних показників із використанням методів фінансової математики наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Залежності для критичних показників за проектом

Назва показника	Формула розрахунку
Вартість продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, грн.
Вартість продукції, що експортується, грн.
Приріст обсягів виробництва в результаті реалізації проекту, тис. т
Частка реалізації продукції на внутрішньому ринку, тис. т
Зміна собівартості продукції, грн.
Максимально припустима ставка податку на прибуток, %

де:

;

?Сб - зміна собівартості в результаті реалізації проекту, грн.;

ДВ - частка продукції, що виготовляється та реалізується на внутрішньому ринку;

ЦВ - ціна одиниці продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, грн.;

Сб 0 - собівартість продукції до реалізації проекту, грн.;

О 0 - обсяг виробництва до реалізації проекту, тис. т;

?О - зміна обсягів виробництва після реалізації проекту;

ЦЕ - ціна одиниці продукції, що реалізується на зовнішньому ринку, грн.;

Інвt - обсяг інвестиційних витрат у t-му році, тис. грн.;

Ам - сума амортизаційних відрахувань у t-му році, тис. грн.;

r - середньозважена вартість авансованого капіталу.

Наступним етапом аналізу чутливості є аналіз еластичності результуючого показника (індексу прибутковості - IП) до зміни заданих параметрів. Результати такого аналізу на прикладі ВАТ "ДМЗ" наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Результати аналізу чутливості за проектом

Назва показника	Критичне значення	Еластичність, %
Вартість капіталу, %	94,22	0,61
Зміна собівартості продукції, грн.	+2,15	0,39
Вартість продукції, що реалізується на внутрішньому ринку, грн.	443,04	1,18
Вартість продукції, що експортується, грн.	595,19	1,26
Приріст обсягів реалізації, тис. т	-0,539	0,46
Частка реалізації продукції на внутрішньому ринку, тис. т	1,268962	0,35

З урахуванням індексу прибутковості пропонується здійснювати оцінку середньозваженої вартості капіталу. Результати аналізу чутливості проекту (наприклад, критичний показник вартості капіталу, необхідного для реалізації проекту, що дорівнюватиме показнику внутрішньої рентабельності) можуть бути підґрунтям для визначення структури капіталу.

Обґрунтовано, що при реалізації інвестиційних проектів на металургійних підприємствах основними етапами виникнення ризиків є такі: підготовчий, будівництва та монтажу, функціонування. Для кожної стадії експертами здійснено оцінку ймовірних видів ризиків, визначено негативний вплив, який вони можуть спричинити, та його наявність для даного проекту.

Таким чином, усвідомлення ймовірних ризикових ситуацій надає змогу керівництву підприємства визначати взаємозв'язки та рівень впливу ризиків, що є потенційними при реалізації великомасштабного інвестиційного проекту з розвитку основного виробництва з метою поліпшення показників зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки

У дисертаційній роботі викладено теоретичні узагальнення і розроблено практичні рекомендації з оптимізації регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в умовах лібералізації ЗЕД.

Проведене дослідження дозволило зробити нові висновки, підтвердити деякі існуючі положення, які стосуються регулювання ЗЕД на всіх рівнях, значущості та впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства, особливо на зарубіжних ринках, визначення підходів до мінімізації втрат при реалізації інвестиційних проектів.

Згідно із поставленою метою та конкретними задачами основні результати роботи зводяться до такого:

1. Визначено, що регулювання є невід'ємною складовою процесу управління підприємством та підвищує ефективність системи управління. На основі теорії систем доведено, що регулювання - процес, який дозволяє утримувати параметри системи на визначеному рівні та траєкторії розвитку. Узагальнено види регулювання: регулювання шляхом вирівнювання відхилень дійсного стану змінних від заздалегідь встановленого; регулювання шляхом усунення з навколишнього середовища факторів, під впливом яких система виходить із заданого стану; регулювання, яке здійснюється шляхом відокремлення системи від можливих збурень.

2. Доведено, що держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності з використанням відповідного інструментарію (мита, ліцензії, квоти, пільги), які становлять основу формування зовнішньоекономічної політики. Крім цього, регулювання ЗЕД здійснюється у рамках нормативно-правової бази - законів, постанов, інструкцій, методичних матеріалів, що регламентують організаційні, технічні процедури і правила ЗЕД. Інструменти та складові механізму регулювання ЗЕД можуть змінюватися під впливом розвитку економіки країни.

...