Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (перерабатывающая промышленность). - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2008.

Paderin I.D. Increasing economic efficiency of an industrial enterprise. - Manuscript.

Основні результати полягають у такому:

уперше:

обґрунтовано та сформульовано категорію "сучасне підприємство" стосовно трансформаційної економіки, що характеризує рівень соціально-економічного розвитку підприємства порівняно з кращими з існуючих аналогами;

доведено необхідність розробки Державної цільової програми підтримки сучасних підприємств на основі використання методу кількісної оцінки рівня сучасності підприємства, що включає систему показників: маркетингу, менеджменту, підвищення кваліфікації персоналу, комп'ютерної техніки, участь у зовнішньоекономічній діяльності, інвестування, досягнення екологічної чистоти, конкурентоспроможність продукції підприємства;

запропоновано і реалізовано економіко-математичну модель оптимізації інвестиційної діяльності промислового підприємства, що полягає у визначенні на основі його статистичних даних рівнянь регресії капітальних вкладень та прибутку від ряду факторів із використанням програми STATISTICA, для досягнення сучасного рівня;

розроблено інтегрований показник оцінки соціально-економічної результативності промислового підприємства на основі системи таких критеріїв: ефективність, фінансовий стан, прибуток, продуктивність праці та капіталу, умови праці, інноваційність, рівень сучасності підприємства;

удосконалено:

метод комплексної системи планування діяльності промислового підприємства за умов змішаної економіки, що включає блок основних планів у складі: стратегічного плану, тактичного на основі методики техпромфінплану та оперативних планів, а також коригуючого блоку з прогнозування, бізнес-планування та основами бюджетування, що враховує науковий і практичний досвід із використанням позитивного досвіду щодо планової та ринкової економіки для вдосконалення планування роботи підприємства;

систему управління маркетингом на промисловому підприємстві, у якій об'єктом управління є комплекс маркетингу, а суб'єктом управління - служба маркетингу та її керівник. Механізм управління маркетингом включає прямий зв'язок - управлінські рішення, рекламу та ділову інформацію; зворотний зв'язок - результати маркетингових досліджень і звітність;

дістали подальшого розвитку:

методи дослідження факторів, які визначають розвиток малих промислових підприємств у регіоні на основі анкетування їх керівників. Результати дослідження анкетування становлять основу формування системи підтримки малого бізнесу в регіоні;

методи запобігання та зниження ризиків у малому бізнесі за умов невизначеності. Доведено, що в умовах неможливості уникнути ризиків необхідне формування відповідного механізму управління та зменшення негативних наслідків ризиків.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методу оцінки соціально-економічної результативності промислового підприємства, визначенні рівня сучасності підприємства, розробці цільових програм щодо підвищення економічної ефективності підприємств. Вони забезпечують: здійснення об'єктивного аналізу фінансово-економічного стану підприємства, своєчасне прогнозування, створення на підприємствах адаптованої до нових умов господарювання системи планування з використанням методики розробки техпромфінплану, формування адекватних організаційних структур управління підприємствами, організацію комплексної системи інтегральної оцінки ефективності підприємства.

Запропоновані методи та підходи використано на промислових підприємствах і в організаціях України: метод оцінки соціально-економічної результативності діяльності промислового підприємства (довідка про використання методики у ВАТ "Дніпрошина" від 18.11.2003 р. №11230/019); організація служби маркетингу і впровадження результатів госпрозрахункової науково-дослідної роботи "Дослідження і розробка програми підвищення економічної ефективності підприємства на базі ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод" (довідка про впровадження від 25.05.2003 р. № 467/018). Комплекс завдань з економічного аналізу та фінансового розрахунку на базі програмного забезпечення і сучасної комп'ютерної техніки впроваджено у ВАТ "Дніпропетровський приладобудівний завод" (довідка від 22.01.2004 р.). Результати дисертаційної роботи з проблеми розвитку потенціалу малих підприємств промислового регіону застосовано Управлінням підприємництва і регуляторної політики обладміністрації (довідка від 03.07.2002 р. № 615/22-09). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Дніпропетровської державної фінансової академії при викладанні дисциплін "Маркетинг" і " Бізнес-планування" (довідка від 13.02.2004 р. № 9).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї, методологія і виконані методичні розробки належать особисто авторові та висвітлюють його погляди на методи щодо підвищення економічної ефективності промислового підприємства, оцінку соціально-економічної результативності підприємства, визначення його рівня сучасності, планування діяльності й управління підприємством за умов перехідної економіки.

Внесок автора у колективні опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Проблемы повышения экономической эффективности производства" (м. Єкатеринбург, 1999 р.); "Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине" (м. Донецьк, 2000 р.); симпозіумі "Молодежный рынок труда в странах с переходной экономикой" (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); "Проблеми і перспективи фінансів місцевого самоврядування в Україні" (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2003 р.); "Дні науки - 2005" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); "Розвиток економіки у трансформаційний період: глобальний і національний аспекти" (м. Запоріжжя, 2005 р.); "Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення" (м. Ялта, 2005 р.); "Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології" (м. Кривий Ріг, 2005 р.); "Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю (м. Кривий Ріг, 2005 р.).

Прикладні результати дисертації розглядалися на економічних радах промислових підприємств, де здійснювалося їх упровадження.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 42 роботах, з яких чотири монографії, у тому числі дві особисті, 22 статті у фахових виданнях, три навчальних посібники, 10 тез науково-практичних конференцій.

Загальний обсяг робіт становить 83,7 д.а., з яких 53,9 д.а. належить особисто авторові.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 368 сторінках, вона містить 37 рисунків на 31 сторінці, 18 таблиць на 27 сторінках, список використаних джерел із 212 найменувань на 18 сторінках, два додатки на 21 сторінці.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретичні основи і концепція підвищення ефективності промислового підприємства" розглянуто визначення поняття "підприємство", викладені в законодавчих актах України, монографіях, навчальних посібниках і підручниках відомих українських учених-економістів та інших виданнях. Аналіз показав, що основними ознаками даного поняття є організаційна ланка, виробнича одиниця, самостійність, самооплатність та прибутковість. Однак не було публікацій і обґрунтувань стосовно того, якими ознаками характеризується сучасне підприємство. Тому особливу увагу приділено обґрунтуванню категорії "сучасне підприємство", яке повинно мати необхідні і достатні ознаки за ринкових умов.

Теоретично сучасне підприємство (промислове підприємство світового рівня за умов перехідної економіки) можна визначити як базову ланку суспільного поділу праці, господарську одиницю, що забезпечує процес відтворення на основі самостійності, самооплатності, має основні ознаки ринкової економіки, до яких належать: конкурентоспроможність, рівень маркетингу, менеджменту і ринкової структури управління, зовнішньоекономічна діяльність, інвестиційна привабливість, постійне підвищення кваліфікації персоналу, широке використання комп'ютерної техніки і сучасних засобів зв'язку, а також екологічна чистота виробництва.

Концепцію підвищення економічной ефективності підприємства визначають ознаками, які оцінюються кількісно як орієнтири в таких показниках:

1. Конкурентоспроможність продукції: наявність прибутку і висока рентабельність продукції щодо забезпечення розширеного відтворення, оцінка - 1,0; рівноважний стан (беззбитковість) - 0,5; потенційний банкрут - непоправні збитки - 0.

2. Маркетингова діяльність: служба функціонує - 1,0; функціонує не повною мірою - 0,5; відсутня маркетингова діяльність - 0.

3. Ринкова структура управління підприємством: наявність - 1,0; у стадії становлення - 0,5; відсутня - 0.

4. Постійне підвищення кваліфікації персоналу: є система підвищення - 1,0; періодичне підвищення кваліфікації - 0,3; система відсутня - 0.

5. Застосування комп'ютерної техніки й сучасних засобів зв'язку з управління підприємством: системне застосування - 1,0; часткове застосування - 0,5; застосування відсутнє - 0.

6. Зовнішньоекономічна діяльність: відповідний показник обсягу експорту до загального обсягу продажів, оцінка - від 0 до 1,0.

7. Інвестиційна привабливість: наявність інвестицій - 1,0; у процесі оформлень - 0,5; відсутність інвестицій - 0.

8. Екологічна чистота виробництва: чисте виробництво - 1,0; наявність очисних споруд - 0,5; екологічно брудне виробництво - 0.

Розрахункова або експертна оцінка здійснюється в межах зазначених критеріїв з точністю до 0,01.

Показник рівня сучасності підприємства розраховується за формулою

, (1)

де К¹_конк - коефіцієнт рівня конкурентоспроможності продукції;

К²_марк - коефіцієнт рівня маркетингової діяльності підприємства;

К³_мен - коефіцієнт рівня менеджменту підприємства;

К⁴ _пкп - коефіцієнт підвищення кваліфікації персоналу;

К⁵_комп - коефіцієнт рівня застосування комп'ютерної техніки та сучасних засобів зв'язку;

К⁶_зед - коефіцієнт рівня зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

К⁷_інв - коефіцієнт рівня інвестування;

К⁸_екол - коефіцієнт рівня екологічної чистоти виробництва;

n - кількість факторів, що враховуються за умови розрахунку показника рівня сучасності підприємства.

Основним методом визначення показаних коефіцієнтів є розрахунковий, заснований на звітності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Оціночна шкала підприємства перехідної економіки має такий вид:

сучасне підприємство - KРСП ? 0,7;

підприємство перехідного періоду - KРСП від 0,7 до 0,3;

несучасне підприємство - KРСП ? 0,3.

Запропоновано метод, який дозволяє кількісно оцінити сучасний рівень підприємства за умов переходу до ринкових відносин і звернути увагу на необхідність вживання відповідних заходів щодо вдосконалення управління підприємством.

Даний підхід може служити методичною основою для відбору підприємств при розробці Державної цільової програми підтримки сучасних підприємств, ураховуючи доцільність збільшення їх частки щодо підвищення економічної ефективності промисловості і суспільного виробництва.

У процесі управління діяльністю підприємства необхідно інтегровано оцінювати його результативність, що виражає досягнення підприємством поставлених цілей. Схему методики оцінки результативності промислового підприємства наведено на рис. 1.

Рис. 1. Схема оцінки результативності промислового підприємства

Як видно зі схеми, метод включає дев'ять критеріальних напрямів і систему істотних показників, а також інтегральний показник результативності підприємства.

Система критеріальних напрямів і показників оцінки результативності підприємства та їх позначень:

1. Ефект підприємства (Еп).

1.1 Обсяг продажів (Оп).

1.2 Частка ринку підприємства (Чр).

1.3 Виробнича потужність підприємства (Впп).

1.4 Вартість підприємства (Вп).

2. Ефективність підприємства (Ефп).

2.1 Фондоємність (Фє).

2.2 Капіталоемність (Кє).

2.3 Енергоємність (Еє).

2.4 Зарплатоємність (Зє).

3. Фінансовий стан підприємства (Фс).

3.1 Платоспроможність підприємства (Ппр).

3.2 Фінансова стійкість (Фст).

3.3 Фінансова ліквідність (Флік).

4. Прибуток (П).

4.1 Фонд розвитку виробництва (капіталізація) (Пфрп).

4.2 Фонд соціального розвитку (Пфср).

4.3 Виконання зобов'язань перед бюджетами (Пбюд).

5. Продуктивність капіталу (Прк).

5.1 Фондовіддача основних засобів (Фо).

5.2 Віддача інвестицій (Ві).

5.3 Оборотність обігових коштів (Ообк).

6. Продуктивність праці (Ппр).

6.1 Вироблення продукції на одного працюючого (Впр).

6.2 Вироблення продукції за одиницю робочого часу (Вроб).

7. Умови праці (Упр).

7.1 Рівень безпечних місць (Рбм).

7.2 Рівень використання робочого часу (Рврч).

8. Інноваційність (І).

8.1 Кількість упроваджених винаходів і раціональних пропозицій на одного працівника (крпп).

8.2 Коефіцієнт відновлення продукції (Квп).

8.3 Частка витрат на НДДКР (Чндк).

9. Рівень сучасності підприємства (Крсп).

9.1 Коефіцієнт конкурентоспроможності продукції (Кконк).

9.2 Коефіцієнт рівня маркетингу на підприємстві (Кмарк).

9.3 Коефіцієнт рівня менеджменту підприємства (Кмен).

9.4 Коефіцієнт підвищення кваліфікації персоналу (Кпкп).

9.5 Рівень комп'ютеризації підприємства (Ккомп).

9.6 Рівень зовнішньоекономічної діяльності (Кзед).

9.7 Інвестиційна привабливість (Кінв).

9.8 Рівень екологічної чистоти виробництва (Кекол).

10. Інтегральний показник результативності підприємства (Іп).

10.1 Фактичне значення критеріальних напрямів (xi,j).

10.2 Еталонне значення критеріальних напрямів (хi, m+1).

Критеріальні напрями розраховуються як середньоарифметичне значення від їх показників і оцінюються в частках одиниці.

Інтегральний показник результативності підприємства визначається за формулою відстаней. Дана методика реалізована із застосуванням комп'ютерної програми EХСEL.

Використання інтегрального показника результативності підприємства дозволяє здійснити комплексну оцінку його діяльності та намітити заходи щодо підвищення економічної ефективності.

У цьому розділі обґрунтовано і визначено кількісну оцінку синергетичного ефекту від комплексного використання заходів щодо підвищення ефективності на прикладі конкретного промислового підприємства. Використання методу синергетизму на промисловому підприємстві є цілеспрямованим, позитивним процесом впливу на всі рівні функціонування підприємства з метою підвищення економічної ефективності. промисловий менеджмент інвестиція регіон

У другому розділі "Управління маркетингом на промисловому підприємстві" досліджено формування ефективної маркетингової служби з урахуванням особливостей промислового підприємства, запропоновано механізм управління маркетингом промислового підприємства на основі комплексу маркетингу.

Аналіз й узагальнення виробничого досвіду ряду підприємств показав, що на шляху створення служби маркетингу діють певні фактори, які впливають на становлення цієї найважливішої служби: психологічний, освітній, кадровий, організаційний, інформаційний, фінансовий та інші. Наявність психологічного бар'єра у керівників підприємств характерна для першого етапу входження в ринок.

До організаційних проблем належать: формування комплексу основних завдань маркетингової служби, її організаційної структури; визначення функцій маркетингових підрозділів, регламентація їх діяльності, встановлення повноважень і затвердження посадових положень керівників і фахівців.

В Україні поки що відсутня належна система маркетингової інформації. Таку інформацію підприємства намагалися одержати на платній основі в територіальних відділеннях торгово-промислових палат. Однак ці фірми в основному здійснюють оптово-посередницьку діяльність.

Активізація діяльності маркетингових служб підприємств здатна принести бажані результати.

У дисертації розроблено нову систему управління маркетингом на промисловому підприємстві на основі комплексу маркетингу (рис. 2). Об'єктом управління є комплекс маркетингу, а суб'єктом - служба маркетингу та її керівник.

Прямий зв'язок у системі включає управлінські рішення, рекламу та ділову інформацію, зворотний - результати маркетингових досліджень і звітність.

Відомо більше тисячі показників, якими користуються в сучасному маркетингу, і тільки на чотири групи показників впливає промислове підприємство. Дані показники контролюються підприємством і називаються комплексом маркетингу у складі продукту, ціни, комунікацій і збуту. Комплекс маркетингу відображає основні вимоги маркетингової політики, включає механізм управління.

Рис. 2. Система управління маркетингом на промисловому підприємстві на основі комплексу маркетингу

Першою складовою комплексу маркетингу є товарна політика, що характеризує продукт, означає загальне поняття і включає ідею, товар, роботу або послуги. У товарній політиці розглядається характеристика товарів, їх класифікація, стратегія розробки нового товару, життєвий цикл товару та конкурентоспроможність продукції підприємства.

Другою складовою комплексу маркетингу є цінова політика, яка насамперед залежить від типу ринку, на якому реалізується продукція підприємства: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія та чиста монополія.

На кожному з ринків визначається ціноутворення, що містить основні рішення за базовою ціною товару або послуг, а також встановлення остаточної ціни.

Третя складова комплексу маркетингу включає політику комунікацій, до складу якої входять рекламна діяльність підприємства, методи стимулювання продажу та робота з громадськістю з метою збільшення попиту.

Четвертою складовою комплексу маркетингу є політика збуту, до якої входить оптимальне формування системи збуту на підприємстві і рішення щодо транспортування та збереження товарів. Головні завдання цієї політики: збільшення обсягу продажу, частки ринку, ступеня розподілу товару, зниження витрат на збут та підвищення іміджу каналів збуту. Для вирішення даних завдань відносно нових товарів використовується стратегія "зняття вершків" і стратегія "міцного впровадження на ринок".

Для успішного функціонування системи управління службою маркетингу розробляється програма маркетингу, положення про стимулювання персоналу, здійснюється контроль за виконанням стратегічних і річних планів, а також за прибутковістю, що забезпечує підвищення економічної ефективності промислового підприємства.

У третьому розділі "Комплексна система планування діяльності промислового підприємства" розроблено концепцію комплексної системи планування діяльності підприємства за умов змішаної економіки, досліджено питання стратегічного, тактичного й оперативного планів із використанням методики техпромфінплану, бізнес-планування та основ бюджетування, а також прогнозування економічних показників роботи підприємства. Запропоновано методику розробки цільової програми щодо підвищення економічної ефективності промислового підприємства.

Схему комплексної системи планування діяльності підприємства за умов змішаної економіки наведено на рис. 3. Запропоновано систему планування діяльності промислового підприємства за умов переходу до ринкових відносин, яка включає блок основних планів із використанням методики техпромфінплану і коригуючий блок у складі прогнозування, бізнес-планування та основ бюджетування, що підкріплюються організацією виробництва продукції, обліком, комплексним аналізом господарської діяльності підприємства. У процесі виробничої діяльності здійснюється контроль за виконанням оперативних, тактичних і стратегічних планів підприємства. За умови відхилення від виконання планів здійснюється їх коригування. У разі серйозних змін у кон'юнктурі ринку приймаються рішення з коригування цілей підприємства, в результаті чого система планування повертається до вихідного стану.

Рис. 3. Комплексна система планування на промисловому підприємстві за умов змішаної економіки

За умов переходу до ринкової економіки особлива увага приділяється бізнес-плануванню товарів і послуг. Бізнес-план показує, яким чином керівник підприємства прагне досягти одержання прибутку. Цей план у системі служить активним елементом, що доповнює тактичні плани. У дисертаційній роботі здійснено аналіз структури і недоліків методик, які широко використовуються, та запропоновано узагальнюючу модель.

Запропонована економіко-математична модель оптимального вкладення інвестицій у промислове підприємство для досягнення сучасного рівня складається з таких кроків:

Крок 1. На початку здійснюється вибірка статистичних даних досліджуваного промислового підприємства за 7 і більше років у формі матриці, де за роками вказуються фактичні дані капітальних вкладень, одержаний балансовий прибуток і відповідні їм коефіцієнти рівня сучасності підприємства.

Крок 2. На основі зазначеної матриці за допомогою методу головних компонентів із використанням програми STATІSTІCA обчислюється узагальнений коефіцієнт (К) рівня сучасності підприємства

, (2)

де аі - коефіцієнт власного вектора кореляційної матриці коефіцієнтів рівня сучасності підприємства.

Крок 3. Далі з використанням програми STATІSTІCA визначаються регресійні рівняння залежності капітальних вкладень (КВ) і прибутку підприємства (F) від узагальненого коефіцієнта (К)

КВ=а 0+а 1К; (3)

F = b0+b1K, (4)

де а 0 і а 1,b0 і b1 - параметри рівнянь регресії, що оцінюються за допомогою методу найменших квадратів на основі наявних статистичних даних підприємства.

Крок 4. Для визначення оптимальних вкладень інвестицій у підприємство керівнику потрібно вказати необхідні коефіцієнти рівня сучасності і виконати з використанням програми STATІSTІCA розрахунок рівнянь регресії КВ та F і одержати кількісні оцінки параметрів цих рівнянь.

Бюджетування - це сучасний процес планування із застосуванням потужної комп'ютерної техніки, результати якого оформлюються системою бюджетів. Розробка бюджетів здійснюється в межах оперативного планування виходячи зі стратегічних цілей підприємства. Бюджети вирішують завдання розподілу найважливіших економічних ресурсів, що перебувають у розпорядженні підприємства, а також здійснюють облік і аналіз реалізованої продукції, собівартості та прибутку. Для впровадження системи бюджетування потрібне значне фінансування, кваліфіковані фахівці, сучасне комп'ютерне устаткування, великий обсяг нормативів, висока трудомісткість. Нині навіть великі українські підприємства не можуть самостійно забезпечити цю роботу, тому за умов перехідної економіки для більшості підприємств доцільно використовувати основи бюджетування у вигляді організації, аналізу й обліку оперативної собівартості на основну продукцію.

У дисертації наведено приклади прогнозування діяльності конкретного промислового підприємства з використанням доступної програми Excel Mikrocoft.

За результатами науково-дослідної роботи на прикладі ВАТ "Дніпропетровський приладобудівний завод" розроблено методику та цільову програму підвищення економічної ефективності на перспективу.

Методика передбачає здійснення економічного і фінансового аналізу підприємства з урахуванням його особливостей, розробку заходів щодо підвищення економічної ефективності, для чого необхідно обґрунтувати метод розрахунку, підготувати вихідні дані, виконати розрахунок і оформити цільову програму, попередньо розглянувши її на економічній раді підприємства і зборах акціонерів. Після цього цільова програма затверджується керівництвом підприємства. Загальний економічний ефект цільової програми по ЗАТ "Дніпропетровський приладобудівний завод" склав 4,8 млн. грн., по ВАТ "Дніпропетровський силікатний завод" - 7,8 млн. грн.

У четвертому розділі "Менеджмент на промисловому підприємстві" досліджено наукові основи менеджменту підприємства, системний підхід до управління, наведено приклади використання менеджменту на практиці, запропоновано алгоритм управління на промисловому підприємстві за умов переходу до ринкової економіки, що зображено на рис. 4. Алгоритм включає формування місії підприємства, визначення цілей, вибір стратегій, розробку ринкової структури управління з установленням повноважень і відповідальності підрозділів, системи планування діяльності підприємства за умов змішаної економіки на основі методики техпромфінплану, бізнес-планування і прогнозування, здійснення мотивації персоналу, організацію управління виробництвом і контролю за діяльністю підприємства.

Керівник підприємства приймає остаточне рішення у разі виконання всіх зазначених етапів.

Умова успіху підприємства ? створення команди управлінців. Інноваційний підхід до управлінської діяльності буде результативним, якщо всередині підприємства існує певна структуризація: усі знають, які бізнес-процеси відбуваються, хто за що відповідає; цікавляться ситуацією на ринку; впевнені у своєчасній підтримці і належній оцінці пропозицій стосовно нових тенденцій у менеджменті та внутрішньофірмовій ідеології, яка спрямована на вирішення головного завдання.

Рис. 4. Алгоритм управління на промисловому підприємстві за умов переходу до ринкової економіки

Високі результати бізнесу пов'язані головним чином з інноваційним підходом до питань управління та усвідомлення всіма членами команди змін у внутрішньофірмовому стандарті, положеннях і посадових інструкціях.

У дисертаційній роботі запропоновано кількісну оцінку рівня менеджменту підприємства на основі взаємодії його функцій за такою формулою:

 (5)

де - рівень менеджменту підприємства, частки одиниці;

Е_пл - рівень планування;

Е_орг - рівень організації і взаємодій;

Е_мот - рівень мотивації праці;

Е_конт - рівень контролю.

Застосування на практиці показника рівня менеджменту дозволить кількісно оцінити стан менеджменту на підприємстві для подальшого його вдосконалення.

У п'ятому розділі "Роль малого бізнесу в інноваційному розвитку підприємств" досліджено потенціал розвитку малих промислових підприємств у Дніпропетровській області на основі розробленої методики соціально-економічного дослідження малих підприємств, здійснено анкетування, а також комплексний аналіз малих промислових підприємств у регіоні, зроблено висновки і розроблено рекомендації, включені до програм розвитку малого підприємництва м. Дніпропетровська та області на 2003-2004 рр.

Мета дослідження полягає в розробці конкретних пропозицій і рекомендацій на основі виявлення об'єктивних закономірностей і факторів, що визначають можливості використання внутрішнього потенціалу розвитку малого бізнесу у Дніпропетровській області.

Методика складається з трьох етапів:

1. Порядок збору, групування та аналізу статистичної звітності про розвиток малого бізнесу в регіоні з висновками та пропозиціями.

2. Анкетування суб'єктів малого бізнесу за основними напрямами: правового забезпечення, оподаткування, фінансування, інвестування, вдосконалення організаційних форм. При цьому здійснюється обробка результатів, їх аналіз, обговорення і підготовка відповідних висновків.

3. Розробка пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення умов розвитку малого бізнесу промислового регіону. Статистичні дані про малий бізнес регіону групувалися по містах і районах області, за сферами економіки. Статистика накопичувалася поквартально і за роками, дані оброблялися методом відхилень для виявлення тенденцій змін показників, що досліджуються, а також використовувалися регресійний і кореляційний аналізи з метою прогнозування розвитку малого бізнесу.

Інформаційну базу дослідження становлять результати анкетування суб'єктів малого бізнесу регіону з урахуванням їх репрезентативної вибірки.

Результати анкетування піддавалися комп'ютерній обробці з використанням програми "Соціолог" з наступним аналізом даних і підготовкою висновків та пропозицій. Вирішення поставлених завдань здійснювалося методом системного аналізу досліджуваних явищ і процесів. При вивченні окремих питань застосовувалися методи економічного, статистичного і графічного аналізів із використанням порівнянь і групувань, економіко-математичного моделювання, програмно-цільового підходу. У дослідженні враховувалися чинні законодавчі та нормативні акти з питань малого підприємництва і реформування економіки країни. За результатами досліджень на основі

аргументованих висновків розроблено рекомендації, які офіційно направлено в Обладміністрацію і міськвиконкоми області для включення їх до програм підтримки малого бізнесу регіону.

Основна соціально-економічна проблема дослідження: протиріччя між потребами України в широкому розвитку малого підприємництва як основи стабільності та безпеки суспільства і перешкодами об'єктивного та суб'єктивного характеру, що постають на шляху цього розвитку.

Особливу увагу приділено дослідженню: організаційної і виробничої структури малих промислових підприємств регіону, цілей їх створення та стратегії розвитку.

Основним методом збору емпіричного матеріалу є соціологічне опитування у вигляді інтерв'ю керівників малих підприємств.

За допомогою спеціально розробленої анкети опитано більше ніж сто керівників малих підприємств м. Дніпропетровська. Респонденти були відібрані за допомогою імовірнісного методу вибірки.

За результатами аналізу анкет:

1) здійснено системологічну оцінку виробничих, економічних, юридичних, політичних та психологічних факторів, що сприяють і протидіють розвитку малого підприємництва;

2) виявлено соціально-економічні основи розвитку малого бізнесу в місті;

3) надано соціальну характеристику функціонально-рольовим і особистісним якостям керівників малих підприємств;

4) визначено структуру мотивів підприємницької діяльності керівників малих підприємств;

5) визначено роль соціально-демографічних факторів щодо розвитку підприємницької діяльності у сфері малого бізнесу;

6) розроблено рекомендації органам місцевої влади зі створення більш сприятливих умов для розвитку малого підприємництва як основи соціальної стабільності та економічного розвитку України.

Дослідження дозволили виявити фактори, які гальмують розвиток малих промислових підприємств: бюрократизм, несправедлива податкова політика, слабка підтримка у регіоні, недоліки законодавства у бізнесі, нестійкий стан економіки, високий банківський відсоток.

Малі промислові підприємства регіону стали невід'ємною частиною економіки, носіями інноваційних ідей та їх виконавцями, важливим фактором підвищення рівня зайнятості працездатного населення. Найбільш плідне вирішення проблем малого підприємництва безпосередньо пов'язане з політикою держави в даній сфері, її реалізацією в регіоні шляхом підкріплення організаційним механізмом з метою створення конкретних сприятливих умов для функціонування малого бізнесу. На процес формування, розвитку і стабілізації роботи суб'єктів малого бізнесу значно впливає велика кількість різних факторів, які за своїм характером впливу систематизовані в дисертації на чотири групи: соціально-економічні; організаційно-правові, фінансово-ресурсні; психолого-професійні. За умови цілеспрямованого впливу у комплексі вони становлять систему підтримки малих підприємств, насамперед промислових.

Висновки

У дисертаційній роботі викладено теоретичні обґрунтування та нові вирішення актуальної науково-прикладної проблеми щодо підвищення економічної ефективності вітчизняних промислових підприємств на основі розробки цілісної наукової концепції підвищення економічної ефективності підприємств до сучасного рівня.