Відповідно до означеної мети в дисертації поставлені і вирішувались такі завдання:

- провести історико-генетичний та системний аналіз існуючих поглядів на ринкову економіку як на функціонуючий механізм;

- розкрити сутність та зміст поняття "господарсько-політичний механізм (ГПМ) ринкової економіки";

- висвітлити вихідні теоретико-методологічні положення побудови інституціональної моделі ГПМ національної економіки, розробити критерії вибору базових елементів цієї моделі та обґрунтувати їх вибір;

- застосувати концепцію ГПМ і його інституціональну модель до систематизації економічних функцій держави, систематизації регуляторів сучасної ринкової економіки та типології сучасних суспільно-економічних систем;

- застосувати інституціональну модель ГПМ до відображення змісту суспільно-економічної трансформації та аналізу її інституціональних особливостей в Україні.

Об`єктом дослідження є взаємодія соціально-економічних та соціально-політичних відносин суспільно-економічної системи в процесі її функціонування та розвитку.

Предметом дослідження є інституціональна модель механізму взаємодії базових соціально-економічних та соціально-політичних відносин національної економіки в умовах її трансформації.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались загальні та спеціальні методи наукового пізнання, а саме: політекономічний (для розгляду сучасної ринкової економіки з точки зору суспільної сторони її функціонування та розвитку), історико-генетичний аналіз (для розгляду ідеї застосування основних понять теоретичної механіки до аналізу функціонування ринкової економіки); системний і синергетичний підходи та метод діалектичної єдності і протиріччя (для аналізу цілісності відображення ринкової економіки як функціонуючого механізму, визначення сутності і змісту понять "господарсько-політичний механізм сучасної ринкової економіки", "економічна трансформація" та "економічна демократія"); метод систематизації та класифікації (для розгляду економічних функцій держави, регуляторів сучасної ринкової економіки та типології суспільно-економічних систем); методи абстракції, моделювання, порівняльного аналізу та типології (для побудови інституціональної моделі ГПМ та вибору її базисних елементів); метод системного аналізу (для виявлення особливостей суспільно-економічної трансформації в Україні).

Теоретико-методологічною основою даного дисертаційного дослідження стали положення теорії ринкової економіки, теорії перехідної економіки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених різних шкіл та напрямів, які стосуються основних аспектів, принципових ідей і концепцій стосовно об'єкту та предмету даного дисертаційного дослідження. Інформаційною основою дослідження стали наукові монографії, статистичні матеріали Державного комітету статистики, періодичні видання, матеріали міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концепції господарсько-політичного механізму як моделі функціонування національної економічної системи та визначенні особливостей і перспектив формування інституціональної моделі господарсько-політичного механізму в Україні.

На захист виносяться наукові результати, одержані особисто автором, які полягають у тому, що в дослідженні

вперше:

- обґрунтовано тезу про невідповідність переважаючого у сучасній вітчизняній економічній науці значення категорії "господарський механізм" (як частини функціонуючої економіки) її пояснюючому потенціалу, закладеному світовою економічною наукою через аналогію економіки з об'єктами теоретичної механіки (економіка як функціонуючий механізм), що сталося внаслідок тривалого переважання у вітчизняній економічній теорії формаційного та функціонального підходів до розкриття сутності даної категорії. Це дозволяє поглибити сучасне розуміння принципів функціонування економічних систем;

- введено у науковий обіг поняття "господарсько-політичний механізм" сучасної ринкової економіки, сутністю якого є взаємодія базових соціально-економічних і соціально-політичних відносин суспільно-політичної системи. Запропоноване поняття є теоретичним відображенням функціонуючої ринкової економіки, розвиває погляди на неї як на функціонуючий механізм та ґрунтується на принципах діалектичного, інституціонального та синергетичного підходів, що дає змогу удосконалити категоріальний апарат сучасної економічної теорії;

- розроблено інституціональну модель функціонування національної економіки, представлену у вигляді чотирьох базових елементів (інститутів): власності, конкуренції, економічної демократії та державного управління, яка дозволяє вивчити взаємозв`язки та дослідити внутрішні рушійні сили трансформаційних процесів у країнах з перехідною економікою й обґрунтувати шляхи їх подальшої інституціональної трансформації;

вдосконалено:

- систематизацію регуляторів господарської діяльності, яка, на відміну від існуючих окремих їх групувань, ґрунтується на концепції ГПМ і має вигляд структурованої і багатовимірної системи. Регулятори господарської діяльності класифіковані за природою (об'єктивні та суб`єктивні), характером дії (закономірності та заходи), сутнісним джерелом (приватні та суспільні), змістом (ринкові та державні), формою (матеріальна та нематеріальна) і ступенем зростання їх узагальнюючих властивостей (важелі, інструменти, регулятори). Це дозволяє з`ясувати логіку взаємозв'язку сутнісних основ функціонування суспільно-економічної системи з практичним рівнем реалізації господарської діяльності;

- систематизацію економічних функцій держави, яка, на відміну від чисельних варіантів переліку різної кількості таких функцій, ґрунтується на концепції ГПМ і має вигляд узагальнення економічних функцій держави у дві наступні групи за критерієм відображення ними сутнісного взаємозв`язку між ринком та державою: 1) функції організаційного забезпечення ринкового механізму, 2) функції модифікування ринкового механізму (в тому числі функції пом'якшення недоліків ринку та функції доповнення регулюючих властивостей ринку). Таке групування допомагає визначити логіку сутнісного взаємозв'язку між ринком та державою як основними і невід`ємними регуляторами сучасної ринкової економіки, а також розкриває їх взаємодоповнюючий характер;

- змістовне тлумачення поняття "економічна трансформація", запропоноване на основі розробленої інституціональної моделі, а саме: економічна трансформація - це зміна співвідношення діалектично протилежних сторін базових інститутів господарсько-політичного механізму сучасної ринкової економіки, пов`язана з виникненням великої кількості взаємообумовлюючих проблем та необхідністю здійснення глибоких господарських змін, сконцентрованих у просторі та часі. Для власності така зміна означає зміну співвідношення між державною та приватною власністю, для конкуренції - між монополією та вільною конкуренцією, для економічної демократії - між авторитаризмом та демократією, для державного управління - між лібералізмом та патерналізмом. Це дає можливість поглибити теоретичне обґрунтування і зміст програм трансформаційних перетворень;

набуло подальшого розвитку:

- визначення поняття "економічна демократія", яке, на відміну від існуючих її значень як мікро- або макроекономічної категорії, обмеженої сферою суспільного виробництва, представляє собою системний погляд на неї як на інститут, а саме: економічна демократія - це спосіб організації суспільного господарського життя та управління ним шляхом реалізації спільних економічних інтересів господарюючими суб'єктами різних рівнів через створення та функціонування різноманітних інституційних утворень і формальних організацій;

- характеристика на основі розробленої інституціональної моделі ГПМ сучасних особливостей та проблем економічної трансформації в Україні, яка показує, що однією з головних проблем перехідного періоду для вітчизняної економіки була відсутність узгодженості між реформуванням кожного з базових інститутів національної економіки. Згідно із розроблено моделлю основними пріоритетними для забезпечення успішності подальшої трансформації економіки України повинні стати наступні заходи за такими напрямками 1) щодо власності - забезпечення законності, прозорості, планомірності, обґрунтованості, контролю та спостереження за ефективністю приватизації; 2) щодо конкуренції - забезпечення зниження рівня монополізації окремих загальнодержавних та регіональних ринків, удосконалення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, управління об'єктами державної власності; 3) щодо економічної демократії - забезпечення розробки механізмів ефективної співпраці неурядових організацій з органами державної влади різних рівнів; 4) щодо державного управління - забезпечення високої якості державного менеджменту, послідовної стратегії розвитку вітчизняної економіки та її реформування, розробки порогових значень параметрів національної економічної безпеки, зокрема, стосовно процесів приватизації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані у подальших дослідженнях трансформаційних перетворень і розвитку базових інститутів національної економіки.

Наукові розробки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження були використані співробітниками Полтавського агентства розвитку територій при розробці рекомендацій щодо вдосконалення стратегії економічного розвитку Полтавщини (довідка про впровадження № 125 від 23.03.2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження стосовно інституційної структури регуляторів господарсько-політичного механізму та базових елементів його інституціональної моделі були використані у практичній діяльності Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського при розробці методичних документів з питань організації навчального процесу щодо викладання основ економіки у 10-11 класах середніх шкіл м. Полтави та Полтавської області (довідка № 1600 від 29.12.2007 р.).

Матеріали дослідження використовуються у Полтавському університеті споживчої кооперації при викладанні дисциплін "Політична економія", "Економічна теорія", "Основи економічних теорій" на кафедрі економічної теорії (довідка № 53-60-1/14 від 25.10.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів. Серед них, зокрема: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Українська термінологія і сучасність" (м. Київ, 2001); тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції "Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття" (м. Полтава, 2001); матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (м. Тернопіль, 2003); матеріали науково-практичної конференції "Научная теория и практика" (м. Дніпропетровськ, 2005); тези міжнародної науково-практичної конференції "Економічна безпека країни: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади" (м. Полтава, 2007); матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції "Теория и практика экономики и предпринимательства" (м. Алушта, 2007).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,1 др. аркуша, з яких 3,8 др. аркуша належать особисто автору. З них - 7 у наукових фахових виданнях, 6 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 204 сторінки комп`ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 2 таблиці на 3 сторінках; 3 рисунки на 2 сторінках; 6 додатків на 6 сторінках; список використаних джерел містить 312 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь наукової розробки проблеми та її зв`язок з науковими програмами (планами, темами), сформульовано мету і завдання, визначено об`єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 "Теоретичні основи побудови моделі господарсько-політичного механізму (ГПМ) ринкової економіки" проведений історико-генетичний та системний аналіз існуючих в економічній теорії поглядів на економіку як на функціонуючий механізм, а також розкриті сутність та зміст поняття "господарсько-політичний механізм ринкової економіки".

Історико-генетичний аналіз ідеї застосування понять теоретичної механіки до аналізу функціонування економіки у світовій економічній думці показав, що дана ідея набула свого втілення ще у середині XVIII ст., але її наукова розробка у зарубіжній та вітчизняній економічній науці відбувалася різними шляхами. Так, завдяки Дж. Ст. Мілю у зарубіжній економічній науці функціонуюча економіка в цілому розглядалася у категоріях економічної статики та економічної динаміки, хоча при цьому сам термін "господарський механізм" не використовувався. У вітчизняній економічній науці у 20-х рр. ХХ ст. використання даного поняття для позначення функціонуючого народного господарства в цілому відбувалося скоріше інтуїтивно, і лише через декілька десятиліть свого застосування це поняття викликало необхідність свого наукового обґрунтування, яке пройшло досить тривалий та суперечливий історичний шлях.

Проведений системний аналіз теоретичних поглядів на ринкову економіку як на функціонуючий механізм показав, що пропозиція Дж. Ст. Міля щодо цілісного наукового погляду на функціонуючу економіку як на єдність статичного та динамічного її станів, з огляду на значну складність та грандіозність такої задачі, знайшла своє продовження лише у окремих теоретичних концепціях. Їх приклади - теорія суспільно-економічної системи, теорія господарського порядку, а також теорія змішаної економіки та теорія конвергенції, які уособлюють цілісний погляд на економіку як на єдність діалектично протилежних сторін. У вітчизняній економічній науці, на відміну від цілісного уявлення К. Марксом функціонуючої економіки як певного механізму, у наукових дискусіях радянсього періоду категорія "господарський механізм" поступово перетворилося на часткове відображення нею функціонуючої економіки, хоча у вітчизняній економічній науці були спроби цілісного її відтворення у даній категорії. Прикладами цього є теорії А. Богданова-Маліновського, С. Подолинського, М. Кондратьєва. Проведений аналіз також показав, що у сучасній вітчизняній економічній теорії суперечливість категорії "господарський механізм" є наслідком еклектичного змішування та одночасного використання окремих понять, які належать різним теоретичним підходам до його тлумачення. Подібна ситуація значно ускладнює розуміння категорії "господарський механізм" та заважає реалізації її пояснюючого потенціалу, закладеного світовою економічною наукою, згідно з яким економіка сама є функціонуючим механізмом.

Для реалізації такого потенціалу було запропоноване поняття "господарсько-політичний механізм ринкової економіки". Сутність даної категорії розкрита і обґрунтована за допомогою порівняння пропонованого поняття з іншими відомими категоріями подібного масштабу, зокрема, з категоріями "господарський механізм", "економічний механізм", "економічна система", і полягає у взаємодії двох діалектично протилежних регуляторів ринкової економіки: об`єктивних економічних законів, які реалізуються через соціально-економічні відносини, а також суб'єктивної економічної діяльності, яка реалізується у вигляді соціально-політичних відносин господарюючих суб`єктів. Зміст уведеної у науковий обіг категорії розкрито за допомогою понять, які включає в себе сам пропонований термін. Так, включення у назву теоретичної моделі ГПМ слова "політичний" в першу чергу вказує на те, що у пропонованому понятті особлива увага приділяється взаємозв`язку економічної та політичної сфери суспільного життя, а у сполученні із терміном "ринкова економіка" господарсько-політичний механізм вказує на розуміння ринкової економіки як системи, розвиток якої характеризується тісною взаємодією економічних та політичних феноменів суспільного господарювання, які підсилюють один одного.

У розділі 2 "Побудова інституціональної моделі ГПМ національної економіки" сформовані теоретико-методологічні засади побудови інституціональної моделі ГПМ, а також здійснений вибір її базових елементів.

Формування теоретико-методологічних засад побудови інституціональної моделі ГПМ було здійснене у відповідності до пізнавальних принципів методу моделювання. З огляду на основні його вимоги у якості теоретико-методологічних засад побудови інституціональної моделі ГПМ були окреслені наступні вихідні аксіоматичні теоретичні положення: функціонування ринкової економіки є кумулятивним процесом, сучасна ринкова економіка є розвинутою у цілісність системою, ринкова економіка є системою, здатною до самоорганізації та саморозвитку. Разом з цим, була сформульована мета побудови інституціональної моделі господарсько-політичного механізму, яка полягає у теоретичному відображенні базових інституціональних елементів сучасної ринкової економіки, які забезпечують її функціонування та розвиток. Завдання, які були визначені і поставлені перед побудовою даної моделі, пов`язані з необхідність відображення: 1) внутрішніх джерел розвитку ринкової економіки; 2) діалектичної єдності сучасної ринкової економіки; 3) елементів її саморегулювання та саморозвитку; 4) інституціональних основ ринкової економіки; 5) елементів, які уособлюють тісний взаємозв`язок економічної та політичної сфер суспільного життя.

У відповідності до мети та визначених завдань інституціональної моделі були обрані методологічні принципи побудови даної моделі, якими стали основні правила методу моделювання, а також системного, діалектичного, синергетичного, інституціонального та типологічного методів. Крім цього, до інституцоіональної моделі ГПМ були висунуті наступні вимоги: 1) придатність до аналізу сучасних трансформаційних суспільно-економічних процесів країнового масштабу, 2) придатність до порівняльного аналізу сучасних суспільно-економічних систем та до створення їх типології. Основними критеріями вибору базових елементів моделі ГПМ були визначені наступні: 1) критерій функціональної необхідності, 2) критерій співвідносності, 3) критерій реальності. Основними обмеженнями, зумовленими самим процесом побудови моделі, стали обмеженість її застосування для теоретичного аналізу доринкових і додержавних форм соціально-економічної організації; обмеженість щодо кон'юнкутурного аналізу та надання безпосередніх практичних рекомендацій; обмеженість даної моделі для аналізу інших рушійних сил соціально-економічних процесів, не викремлених у даній моделі; зосередженість даної моделі на основних інститутах ринкової економіки.

Вибір та обґрунтування базових елементів інституціональної моделі ГПМ були здійснені на основі методологічних принципів типологічного методу, а також на основі аналізу існуючого досвіду типологічних досліджень суспільно-економічних систем. Вирішеня проблеми окреслення теоретичних меж об'єкту типології було здійснене нами за допомогою залучення до цього основних сфер суспільного життя - економічної і політичної, які слугували основою для вибору базових елементів інституціональної моделі ГПМ. На основі аналізу досвіду виокремлення основних елементів ідеалізованих об'єктів існуючих типологій, а також співвіднесення таких елементів із завданнями інституціональної моделі ГПМ була сформульована гіпотеза про склад базових елементів даної моделі. Такими елементами є чотири основних інститути - власність, конкуренція, економічна демократія та державне управління, які з необхідністю і достатністю відображають внутрішні джерела розвитку ринкової економіки, її діалектичну єдність, елементи саморегулювання і саморозвитку, інституціональні основи та тісний взаємозв'язок економічної та політичної сфер суспільного життя, а також є придатними для відображення та опису багатоманіття і особливостей сучасних функціонуючих суспільно-економічних систем.

У розділі 3 "Застосування інституціональної моделі ГПМ національної економіки до аналізу функціонування сучасних економічних систем" було доведено наукову плідність розробленої концепції ГПМ та його інституціональної моделі у розв'язанні низки окремих теоретико-методологічних завдань.

Зокрема, за допомогою концепції ГПМ було систематизовано економічні функції держави у дві групи за критерієм відображення ними сутнісного взаємозв'язку між ринком та державою: 1) функції по організаційному забезпеченню ринкового механізму, 2) функції по модифікуванню ринкового механізму (розмежовані на функції пом'якшення недоліків ринку та функції доповнення регулюючих властивостей ринку). Це дало змогу узагальнити різноманітні варіанти групування економічних функцій держави, уникнути утвореного таким багатоманіттям враження про відокремленість проблем функціонування ринкового механізму і державного регулювання економіки і привести їх в системну цілісність.

Завдяки застосування концепції ГПМ була здійснена систематизація основних категорій сучасної ринкової економіки, проведена на основі залучення допоміжної системи субординованих понять "важіль" - "інструмент" - "регулятор" як своєрідного каркасу для впорядкування системи конкретних економічних категорій, а також філософських категорій "простір", "час", "форма", "зміст", "сутність", "характер дії" і "природа явища", які дозволили показати місце окремих економічних категорій у теоретичній системі національної економіки та прослідкувати взаємозв`язок глибинних теоретичних основ функціонування суспільно-економічної системи з конкретними явищами повсякденного господарського життя. Застосування інституціональної моделі ГПМ до відображення змісту економічної трансформації дало змогу уточнити визначення її сутності, яка полягає у зміні співвідношення діалектично протилежних сторін базових інститутів моделі ГПМ у зв`язку із виникненням великої кількості взаємообумовлюючих проблем та необхідністю здійснення глибоких господарських змін, сконцентрованих у просторі та часі.

Залучення інституціональної моделі ГПМ до аналізу особливостей суспільно-економічної трансформації в Україні дало змогу визначити вітчизняні проблеми перехідного періоду для вітчизняної економіки та окреслити напрямки формування ефективного господарсько-політичного механізму в Україні. Однією із головних проблем перехідного періоду в Україні була відсутність узгодженості між реформуванням кожного з базових інститутів господарсько-політичного механізму національної економіки. Зокрема, перетворення приватизації на самоціль суперечило ролі даного процесу у господарсько-політичному механізмі національної економіки: його інституціональна модель дозволяє пояснити, що лише за наявності конкуренції та державних гарантій права власності приватизація буде успішною. державний власність монополія інституціональний

З набуттям статусу країни з ринковою економікою Україна не позбулася вад перехідного періоду. Серед основних проблем сучасного функціонування кожного з базових інституів вітчизняної економіки слід виокремити наступні: 1) проблема законності приватизації, суперечки і невизначеність владних структур відносно її стратегії та тактики; 2) високий рівнь монополізації окремих загальнодержавних та регіональних ринків; 3) відсутність ефективної системи управління об'єктами державної власності; 4) низький рівень залучення господарюючих суб`єктів до участі у власності та управлінні різних рівнів; 5) відсутність цілісної та послідовної стратегії економічного розвитку країни.