Організаційно-економічні засади ефективної діяльності садівницьких підприємств Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Організаційно-економічні засади ефективної діяльності садівницьких підприємств Закарпаття»

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Пилипчинець Людмила Федорівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Єрмаков Олександр Юхимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений економіст України

Шестопаль Олександр Миколайович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник

лабораторії менеджменту і організації агробізнесу в садівництві

кандидат економічних наук, доцент

Мазур Катерина Василівна,

Вінницький державний аграрний університет,

доцент кафедри аграрного менеджменту

Захист відбудеться “20” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “19” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Основою стабільного розвитку сільського господарства України, в тому числі й садівницької галузі, в ринкових умовах є формування ефективних виробничо-господарських структур. Природно-економічний потенціал Закарпаття сприятливий для розвитку промислового садівництва і тут можна успішно вирощувати плодові та ягідні культури помірного клімату. Разом з тим, скорочення попиту на плодоягідну продукцію на початку 90-х років призвело до зниження прибутковості садівницьких господарств області та переходу їх на інші виробництва, істотного зменшення площ під садами і ягідниками. В результаті на сучасному етапі внутрішній попит на плодоягідну продукцію в регіоні не задоволений, а більшість садівницьких підприємств збиткові, що пов'язано з відсутністю у них обігових коштів для належного догляду за садами та понаднормативним терміном використання більшості плодових насаджень.

Це вимагає ретельного підходу до організації діяльності садівницьких підприємств з врахуванням основних факторів, що забезпечують високоефективне виробництво плодів та ягід, якими є використання інноваційно-інтенсивних технологій, орієнтація на вимоги ринку, розвиток інтеграційних процесів тощо.

Питання теорії, методології і практичного господарювання в садівництві досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти О.Ю. Єрмаков, В.І. Кашин, Н.М. Курінний, Д.Г. Легеза, В.В. Лазня, К.В. Мазур, В.І. Майдебура, Т.А. Маркіна, О.А. Полюхович, А.В. Рибак, В.А.Рульєв, Л.Д. Тулуш, Д.Ф. Чухно, О.М. Шестопаль, А.І. Шумейко, В.В. Юрчишин та ін. Однак вимагають вирішення питання, пов'язані з розвитком і функціонуванням садівницьких підприємств окремих регіонів, у тому числі Закарпаття, з урахуванням зональних особливостей останнього (малоземелля, низька родючість ґрунтів, велика насиченість сільського населення, значний рекреаційний та курортний потенціал тощо), які і стали темою наших досліджень. садівничий закарпаття агропромисловий

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету за темою ”Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві” (номер державної реєстрації 0106U007383).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування наукових засад і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на високо-ефективну виробничо-господарську діяльність садівницьких підприємств Закарпаття. Для досягнення мети в роботі поставлені такі наукові завдання:

- узагальнити теоретичні та методичні аспекти виробничо-господарської діяльності в садівництві в умовах ринкових трансформацій;

- оцінити ресурсний потенціал та організаційно-економічні умови функціонування садівницьких господарств у регіоні;

- проаналізувати економічну ефективність виробництва та реалізації плодів і ягід в регіоні;

- визначити шляхи вдосконалення механізму державного регулювання і підтримки розвитку промислового садівництва;

- обґрунтувати напрями високоефективного розвитку галузі, в тому числі опрацювати організаційно-економічну модель кластерного територіального об'єднання садівницьких підприємств, та визначити ємкість внутрішнього ринку плодоягідної продукції;

- опрацювати пропозиції щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності виробників плодів і ягід;

- розробити шляхи високоефективного розвитку агропромислового комбінування в садівництві;

- обґрунтувати напрями вдосконалення планування виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні процеси та механізм формування високоефективної виробничо-господарської діяльності в садівництві Закарпаття.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів забезпечення високоефективного виробництва плодоягідної продукції з урахуванням зональних особливостей.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених з предмету досліджень. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід, що дозволило комплексно вивчити ефективність виробництва плодів та ягід і обґрунтувати організаційно-економічні напрями її підвищення в ринкових умовах. При дослідженні теоретичних і методичних засад виробничо-господарської діяльності використовувались абстрактно-логічні методи пізнання. Рівень виробництва плодоягідної продукції та ефективність господарювання садівницьких підприємств оцінювалися за системою відповідних показників з використанням статистичних методів аналізу рядів динаміки; ефективність діяльності окремих садівницьких підприємств - за допомогою монографічного методу; залежність між показниками і факторами ефективності виробництва - методу групувань та аналізу трендових рядів з використанням лінійних і ступеневих функцій; обґрунтування основних напрямів і перспектив виробничо-господарської діяльності в садівництві здійснювалось з допомогою балансового та програмно-цільового; економічна оцінка технологічних рішень у галузі проводилась з допомогою нормативного методу. При обґрунтуванні напрямів високоефективного розвитку садівницьких підприємств використано кластерну модель галузево-територіального розвитку.

Інформаційною базою досліджень були офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Закарпатській області, Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, річні звіти і матеріали первинного обліку окремих садівницьких підприємств, технологічні карти і нормативи витрат засобів виробництва та праці в садах і ягідниках, наукові розробки Інституту садівництва УААН та Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному та методичному обґрунтуванні основних напрямів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств Закарпаття. Суть наукової новизни полягає в наступному:

Вперше

- розроблено кластерну модель галузево-територіальної організації плодоягідного виробництва в регіоні, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування галузі на основі тісної взаємодії товаровиробників садівницької продукції, постачальників ресурсів і послуг, наукових установ та державних органів управління (С. 10-11);

вдосконалено:

- організаційний механізм розвитку інтеграційних процесів у садівництві, зокрема запропоновано різні схеми агропромислового комбінування (організаційне поєднання технологічних стадій виробництва, реалізації, зберігання та переробки продукції), використання яких відповідно до умов господарювання забезпечують високу ефективність функціонування підприємств (С. 12);

- методику прогнозування прибутку від тривалого зберігання плодів залежно від якості продукції та терміну її зберігання на основі вдосконаленої імітаційної математичної моделі з врахуванням особливостей поділу витрат на постійні та змінні у садівництві (С. 13-14);

- методичні підходи до планування виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств, які полягають у визначенні галузевих принципів розробки бізнес-плану високоефективного виробництва плодоягідної продукції (С. 14);

дістали подальший розвиток:

- теоретичні, методичні та практичні засади формування системи високоефективної виробничо-господарської діяльності в садівництві Закарпаття в умовах ринкових перетворень, що передбачають врахування особливостей галузі та природно-економічних умов регіону (С. 4-9);

- пропозиції щодо механізму державного регулювання та підтримки діяльності садівницьких підприємств у напрямі розширення площ плодоягідних насаджень на основі інноваційно-інтенсивних технологій їх ведення та збільшення обсягів виробництва садівницької продукції через інструменти державного впливу (С. 9);

- напрями активізації інноваційно-інвестиційної діяльності товаровиробників плодоягідної продукції, зокрема використання інтенсивних типів садів яблуні найбільш ефективних для умов даного регіону та оптимальних рівнів виробничих витрат для досягнення найвищої ефективності виробництва (С. 10-12).

Практичне значення одержаних результатів. Дані досліджень щодо обґрунтування системи високоефективного господарювання в садівництві Закарпаття використані Головним управлінням агропромислового розвитку Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка 01-9/1337 від 31.08.07р.); пропозиції щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності виробників садівницької продукції прийняті для впровадження в обласному об'єднанні "Закарпатсадвинпром" (довідка №161 від 31.08.07р.); методика розрахунку прибутку від зберігання плодів на основі імітаційної математичної моделі впроваджується в фермерському господарстві "Коник" Ужгородського району Закарпатської області (довідка від 30.08.07р.).

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертаційній роботі результати досліджень отримані автором особисто. Вони полягають у науковому обґрунтуванні системи високоефективного господарювання в садівництві Закарпаття та розробці практичних рекомендацій щодо впровадження кластерної моделі територіального об'єднання садівницьких підприємств, а також інноваційних технологій вирощування плодів та механізмів поглиблення інтеграційних процесів у галузі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України" (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Євроінтеграція та конкуренто-спроможність продукції агропромислового комплексу України" (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Шляхи впровадження прогресивних технологій в галузі рослинництва в умовах ринкової економіки" (с. Велика Бакта, Закарпатський інститут АПВ УААН, 22 травня 2007р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури”, (м. Мелітополь, ТАТА, 12-14 червня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика", (м. Миколаїв, МДАУ, 26-28 вересня 2007р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ" (м. Київ, НАУ, 4-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 8 наукових працях обсягом 2,58 друк. арк., в тому числі 7 (з них 6 одноосібні) - у фахових виданнях обсягом 2,33 друк. арк., 1 - в інших наукових виданнях обсягом 0,25 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках комп'ютерного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 185 найменувань, містить 54 таблиці, 22 рисунки і 4 додатки.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретичні і методичні засади ефективної діяльності садівницьких підприємств" узагальнено теоретичні засади виробничо-господарської діяльності та організаційно-економічні передумови ефективного виробництва садівницької продукції, обґрунтовано методичні підходи щодо дослідження ефективності господарювання товаровиробників плодоягідної продукції.

Функціонування підприємства поєднує в собі як виробничу, так і господарську діяльність. До першої належить безпосередньо виробництво, коли в процесі взаємодії предметів праці, засобів виробництва та робочої сили створюється продукт, що має вартісний вираз. Господарська діяльність включає як сам процес виробництва продукції, так і дії щодо його організації, а в подальшому і реалізації виробленого товару.

Відповідно до цього, основним завданням виробничої діяльності є виготовлення максимальної кількості продукції за найменших затрат обмежених виробничих ресурсів, з метою отримання максимального прибутку, а також одержання соціального ефекту.

На основі теоретичних узагальнень нами визначено, що ефективне господарювання - це передусім діяльність, спрямована на одержання прибутку від виробництва та реалізації продукції, що досягається за рахунок підвищення продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва та прибутку з розрахунку на одиницю продукції. Ефективність виробництва є узагальнюючою економічною категорією, яка характеризує результативність використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці. Вона визначається як відношення результатів виробництва до витрат за двома принципами: максимального корисного ефекту і мінімальних витрат.

В сільському господарстві поняття "ефективність" пов'язується з одержанням максимальної кількості продукції з гектара земельної площі при найменших затратах суспільної праці, як живої, так і уречевленої, на виробництво одиниці продукції. При цьому виділяють технічну, економічну, соціальну та екологічну ефективність.

Для визначення впливу окремих факторів на формування ефективних виробничо-господарських структур в дисертаційній роботі їх розподілено на дві групи - внутрішнього та зовнішнього середовища. До першої належать ті, що безпосередньо стосуються процесу плодоягідного виробництва: вибір технології, рівень спеціалізації, планування виробництва, підбір кваліфікованих кадрів, рівень використання ресурсів та ін. В сукупності вони становлять три взаємодіючих складових внутрішнього середовища - організаційний, економічний та соціальний механізм.

Основними складовими зовнішнього середовища діяльності підприємств є ринок, державне регулювання та природно-економічні умови господарювання.

Ефективність виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств забезпечується врахуванням організаційно-економічних особливостей ведення галузі, основною з яких є використання багаторічних насаджень, що створюються безпосередньо в суб'єктах господарювання і не проходять при цьому стадії обміну (реалізації), тобто не мають товарної спрямованості. Фізична прикріпленість багаторічних насаджень до землі вимагає ретельного підходу до їх територіального розміщення, вибору ділянок під закладку з врахуванням найбільш повної відповідності умов зовнішнього середовища біологічним вимогам як окремих видів насаджень, так і сортів та сортопідщепних комбінацій плодових культур.

Створення садів і ягідників безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах значною мірою потребує єдності процесів їх відтворення і виробничого функціонування, оскільки з початком плодоношення багаторічні насадження стають основними засобами виробництва даних підприємств (основні фонди біологічного походження).

Важливою особливістю садівництва є й те, що воно за своєю природою належить до найбільш високо інтенсивних галузей сільського господарства і відзначається концентрацією на одиниці земельної площі значних обсягів основних виробничих фондів і оборотних засобів. Від початку садіння до вступу в період плодоношення плодові і ягідні насадження потребують великих трудових і матеріальних витрат, передусім здійснення великих капіталовкладень. На сьогодні для створення 1 га плодових насаджень необхідно від 40 до 70 тис. грн. залежно від типу саду. При цьому сучасні інтенсивні системи садівництва передбачають зростання питомих витрат на створення насаджень та формування відповідної матеріально-технічної бази. До того ж садівництво на відміну від інших рослинницьких галузей потребує більш чіткого дотримання технології і високого рівня спеціалізації виробництва.

Садівництво також залишається однією з найбільш трудомістких галузей сільського господарства. Питома вага механізованих робіт у загальних витратах праці на вирощуванні зерняткових культур не перевищує 14-15 відсотків. Плоди та ягоди швидко втрачають свої смакові та фізичні якості і здебільшого є мало транспортабельними, що має істотний вплив на результати виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств і особливості формування ринку цієї продукції.

Методика дослідження ефективності господарювання садівницьких підприємств включає такі складові: оцінка природних умов і економічних чинників діяльності садівницьких підприємств обраного регіону; дослідження стану розвитку садівницьких підприємств регіону, оцінка їх виробничої діяльності; визначення ефективності їх господарювання за системою показників, основними серед яких є прибуток та рівень рентабельності; пошук основних напрямів формування ефективних виробничо-господарських структур та шляхів їх впровадження.

Найвищу ефективність ведення промислового садівництва забезпечує інтегрована виробничо-господарська діяльність, коли в єдиному організаційно-технологічному циклі об'єднується виробництво плодів та ягід, їх переробка, тривале зберігання та реалізація садівницької продукції в свіжому та переробленому вигляді відповідно до вимог споживачів.

У другому розділі "Стан, тенденції розвитку і ефективність виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств Закарпаття" здійснена оцінка природного та ресурсного потенціалу садівницьких підприємств регіону, проведено аналіз організаційно-економічних змін умов господарювання в садівництві Закарпаття, визначена ефективність виробництва та реалізації плодоягідної продукції в регіоні в сучасних умовах господарювання.

Природно-економічні умови Закарпатської області сприятливі для ефективного вирощування плодоягідних культур. Разом з тим, необхідно відмітити деякі специфічні умови регіону, основними серед яких є: теплий клімат в передгір'ї та низинній частині Закарпаття; малоземелля; висока частка сільського населення і його низький рівень зайнятості; сусідство з чотирма іноземними державами.

Криза 90-х років призвела до руйнації великотоварного виробництва в сільському господарстві Закарпаття, де на сьогодні особисті селянські господарства виробляють 94,2% валової сільськогосподарської продукції при середньому її показникові в Україні 59,3 відсотка. В структурі валової продукції рослинництва найбільшу частку займають картопля та овочі, зернові, плодоягідні та виноград.

Негативні тенденції призвели до практично повної руйнації галузі промислового садівництва в регіоні. Площа плодоягідних насаджень за 1990 - 2006 рр. зменшилась більш ніж вдвоє і становить 13,6 тис. га, 85,3% якої сконцентровано в особистих господарствах населення. Скорочувалися площі в основному в сільськогосподарських підприємствах внаслідок їх реструктуризації та через відсутність коштів для забезпечення відповідного догляду за багаторічними насадженнями. В результаті цього обсяги виробництва плодоягідної продукції в регіоні знизились на 54,6 відсотка. Поряд з цим відбулося і зменшення кількості садівницьких підприємств - з 85 у 1995 р. до 16 у 2006 р.

У процесі аграрних трансформацій змінилися і розміри садівницьких підприємств (табл. 1). Так, досить істотним було скорочення площі плодоягідних насаджень з розрахунку на одне господарство і кількості працівників. Щодо інших показників, відзначимо деяке покращення фондооснащеності суб'єктів господарювання, позитивну тенденцію зростання продуктивності праці і досягнення у 2006 р. рентабельного ведення галузі.

Таблиця 1. Середні розміри садівницьких господарств Закарпаття

Роки	Припадає на 1 господарство	Рівень рентабельності (збитковості), %
	плодоягідних насаджень, га	основних виробничих фондів, тис. грн.	працівників, осіб	валової продукції, тис. грн.	валової продукції на 1 працівника, грн.
1995	146,4	4241,3	82	107,1	1306	-44,6
2001	87,7	3451,8	59	148,9	2523	-22,3
2002	69,5	3082,7	51	202,2	3964	-20,7
2003	90,9	2547,1	45	121,2	2693	-15,01
2004	85,7	2734,5	43	137,0	3186	-20,6
2005	104,9	4598,9	49	387,5	7908	28,0
2006	110,3	5163,7	51	393,4	7723	23,1
2006 р. у % до 1995 р.	75,3	121,7	62,2	х	х	х

Характеризуючи умови господарювання садівницьких підприємств Закарпаття необхідно звернути увагу на умови збуту їх продукції, що має значний вплив на ефективність ведення галузі. Структура каналів реалізації в області досить нестабільна за розподілом і в динаміці. Наприклад, у 2005 р. переробним підприємствам було реалізовано 10380 ц плодоягідної продукції, або 23,4% загального обсягу продаж. Але, в попередні роки його питома вага становила лише 1-4 відсотка. Такі коливання обсягів збуту продукції на переробку пов'язані насамперед з нестабільним економічним становищем плодопереробних підприємств в регіоні. Частка реалізації продукції на ринку через власні магазини, лотки та палатки є нестабільною, а значні обсяги садівницької продукції реалізуються організаціям, що виступають у ролі посередників.

В умовах 2006 р. середня реалізаційна ціна в регіоні на плодоягідну продукцію становила 61,4 грн./ц і вона має тенденцію до зростання. Разом з тим, середня ціна реалізації 1 ц плодів та ягід посередницьким організаціям становила 81,3 грн., а переробним підприємствам - 43,0 грн.

Собівартість плодоягідної продукції за 2001-2006 рр. дещо зросла (на 19,6%) і на кінець періоду становила 47,62 грн/ц. Щодо виробничих витрат з розрахунку на 1 га насаджень, то вони в останні роки зросли більш ніж вдвоє, що свідчить про ріст інтенсивності ведення садівництва. Відповідно підвищилась ефективність діяльності товаровиробників плодової продукції, яка з 2005 р. є прибутковою (табл. 2).

Таблиця 2. Економічна ефективність виробництва плодів в садівницьких господарствах Закарпаття

Показники	Роки
	2001	2003	2004	2005	2006
Обсяги реалізації плодів, ц	55990	31104	40912	44054	51614
Середня ціна реалізації, грн/ц	34,33	31,52	33,00	63,86	59,24
Виробничі витрати на 1 га насаджень, грн.	705,5	512,2	636,9	1295,7	1616,1
Урожайність, ц/га	17,7	14,8	18,4	28,7	36,0
Собівартість 1 ц реалізованих плодів, грн.	39,80	34,59	41,31	49,12	47,62
Виручка від реалізації, тис.грн	1922,1	980,5	1349,6	2813,3	3057,6
Прибуток (збиток), тис. грн.	-306,3	-95,4	-340,0	649,4	599,7
в т.ч. на 1га плодоносних насаджень, грн.	-78,5	-36,7	-144,1	400,3	399,8
на 1 ц продукції, грн.	-5,47	-3,07	-8,31	14,74	11,62
Рівень рентабельності (збитковості) виробництва плодів, %	-13,7	-8,9	-20,1	30,0	24,4

Аналіз діяльності підприємств різних організаційно-правових форм господарювання показав, що найбільш ефективними серед них є приватні господарства. В державних підприємствах, а також в господарських товариствах і виробничих кооперативах спостерігається збиткове виробництво плодоягідної продукції.

Однією з умов високоефективного ведення садівництва є високий рівень спеціалізації господарств. Занепад галузі в Закарпатській області на початку ринкових перетворень 90-х років призвів до зниження рівня спеціалізації садівницьких господарств в середньому до 15 відсотків. Але ефективність її поглиблення в даній галузі є безперечною.

У третьому розділі "Обґрунтування системи ефективного господарювання у садівництві Закарпаття" розглянуті основні напрями вдосконалення механізму державного регулювання в садівництві, обґрунтовані принципи ефективного розвитку садівницьких господарств, сформульовані пропозиції щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності товаровиробників плодів і ягід та організаційних механізмів розвитку агропромислового комбінування в садівництві регіону, розглянуті методичні підходи до планування виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств.

Необхідність державного регулювання садівництва зумовлена особливостями даної галузі, суть яких полягає у великій капіталомісткості і досить тривалих строках створення нових насаджень. Регулювання повинно здійснюватись у формі підтримки товаровиробників плодів та ягід через відповідні програми. На сьогодні основними документами, що регулюють діяльність галузі, є Закон України №587 "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" та Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства". Відповідно до цих нормативних документів здійснюється відшкодування коштів на створення нових насаджень. Механізм відшкодування полягає в наступному: за рахунок 1% збору від реалізації алкогольних напоїв формуються фонди відшкодування на державному та обласних рівнях; суб'єкт господарювання подає до регіональних комісій заявку з актами виконаних робіт та іншою кошторисною документацією про понесені витрати на створення багаторічних насаджень; визначається сума відшкодування відповідно до встановлених нормативів витрат на створення багаторічних насаджень (Наказ Міністерства аграрної політики №383 від 16 серпня 2005 року "Про затвердження нормативів на компенсацію витрат по закладенню молодих багаторічних насаджень").

В Закарпатській області в середньому сільськогосподарським підприємствам повертають близько 58 % здійснених витрат на розвиток садівництва, при цьому цей показник значно коливається в часі, що свідчить про недосконалість механізму відшкодування. В результаті площі багаторічних насаджень істотно не збільшились, що свідчить про недостатній рівень державної підтримки галузі, обмежений лише коштами одновідсоткового збору.

Основними напрямами державного регулювання садівництва на сьогодні мають бути: стимулювання розширення площ насаджень через відшкодування витрат на закладення багаторічних насаджень або надання пільгових кредитів, податкове регулювання та страхування; запровадження ефективної цінової політики, що забезпечить сталі доходи виробникам плодів і ягід; активізація застосування інтенсивних технологій; реформування торгівлі і заохочення виробників до експорту плодоягідної продукції.

Розроблена в дисертації стратегія ефективного розвитку садівницьких підприємств передбачає: збільшення обсягів виробництва за рахунок розширення площ інтенсивних насаджень та підвищення урожайності плодових і ягідних культур; поглиблення спеціалізації і доведення до раціонального рівня концентрації виробництва плодів та ягід; оптимізацію породно-сортового складу багаторічних насаджень з метою вирощування плодових культур найбільш адаптованих до умов Закарпаття і з високим рівнем ринкового попиту; найповніше використання ресурсного потенціалу для ефективного ведення галузі; поширення інноваційних та високо інтенсивних технологій вирощування плодів та ягід; поглиблення інтеграційних процесів та створення агропромислових організаційних структур промислового садівництва.

Згідно з проведеними в дисертації розрахунками, обсяг внутрішніх потреб у плодоягідній продукції в Закарпатті в найближчі роки може зрости до 1324 тис. ц , що вдвоє перевищує рівень їх сучасного виробництва. Уже на сьогодні спостерігається перевищення платоспроможного попиту над пропозицією даної продукції. При цьому основна роль повинна відводитись садівницьким підприємствам, оскільки збільшення виробництва товарної садівницької продукції в особистих селянських господарствах регіону обмежене і базується воно на примітивних технологіях вирощування плодів і ягід.

Одним з напрямів активізації діяльності садівницьких підприємств регіону є перехід до кластерної моделі територіальної організації виробництва, що передбачає тісну взаємодію між кінцевими товаровиробниками плодоягідної продукції, постачальниками сировини та послуг, науково-дослідними та навчальними установами, фінансовими структурами, регіональними органами управління. Це сприятиме підвищенню ефективності кожного окремого садівницького підприєм-ства через впровадження нових технологій, одержання доступу до фінансових ресурсів, підвищення конкурентоспроможності в отриманні вигідних контрактів, формування оптимальної структури виробництва плодів і ягід та нарощення її обсягів.

На основі проведених досліджень в дисертації визначено такі напрями впровадження інноваційних розробок у садівництві: перехід на вирощування нових сортів плодів та ягід вітчизняної чи зарубіжної селекції; застосування прогресивних технологій вирощування продукції; освоєння прогресивних ринків збуту шляхом розширення як територіальних меж, так і по каналах реалізації; застосування ефективних організаційно-правових форм виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств.

Основним фактором підвищення ефективності галузі в регіоні вважаємо впровадження інноваційних технологій вирощування плодоягідної продукції. Так, порівняльний аналіз різних типів насаджень (за розрахунковими показниками їх продуктивності) показав, що в умовах Закарпаття найбільш ефективним буде використання ІІІ типу насаджень (табл. 3). Разом з тим, відповідно до економічних умов регіону, для підприємств різних форм господарювання прийнятними будуть певні типи садів: глибоко спеціалізованих господарствах - насадження ІІ та ІІІ типу; господарствах, де садівництво є додатковою галуззю - насадження І типу.

Поряд з розвитком інноваційної діяльності важливим чинником ефективності галузі є інтенсифікація виробництва шляхом збільшення витрат з розрахунку на 1 га багаторічних насаджень. Наші дослідження, зокрема побудова моделі парної криволінійної кореляції, показали чітку залежність між показниками рівня витрат на 1 га саду та прибутком. При зміні величини витрат на одиницю площі розмір прибутку зміниться на 1,55 одиниці. Таким чином, для господарств даного регіону беззбитковим буде виробництво яблук при рівні витрат 3000 грн./га, які економічно доцільно збільшувати до 16000 грн./га. При цьому величина прибутку становитиме 8000 грн./га (за умови середнього рівня ціни).

Таблиця 3. Економічна ефективність різних типів насаджень яблуні в Закарпатській області

Показники	Типи насаджень*	Індекс - І тип=1,00
	І	ІІ	ІІІ	ІІ	ІІІ
Кількість дерев на 1га, шт.	650	1250	2500	1,92	3,85
Капітальні вкладення на створення 1 га саду, тис. грн.	39,7	42,5	48,3	1,07	1,22
Виробничі витрати на 1 га саду, тис. грн.	7,0	9,1	10,3	1,30	1,46
Планова урожайність відповідно до обраної технології, ц/га	200	300	350	1,50	1,75
Розрахункова собівартість 1 ц плодів, грн.	35,05	30,48	29,3	0,87	0,84
Прибуток, тис грн./га	5,9	10,4	12,5	1,73	2,09
Рівень рентабельності, %	85,5	113,3	121,2	1,32	1,42
Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень	0,15	0,24	0,26	1,6	1,73
Строк окупності капітальних вкладень, років товарного плодоношення	6,6	4,1	3,9	0,62	0,59

* І тип насаджень: схема посадки 5х3 м; підщепа ММ.106; сорти Голден Райндерса, Айдаред, Гала, Джонаголд

ІІ тип насаджень: схема посадки 4х2 м; підщепа М.9; сорти Голден Райндерса, Джонаголд, Айдаред

ІІІ тип насаджень: схема посадки 4х1 м; підщепа М.9; сорти Джонагоред, Ерлі Голд, Гала Маст, Пінова, Джонаголд, Айдаред

У дисертаційному дослідженні визначено необхідність в поглибленні інтеграційних процесів в садівництві Закарпаття. Процес господарювання садівницьких підприємств включає в себе кілька організаційно-технологічних стадій. Відповідно до цього, дані підприємства можна умовно поділити на 4 основні групи за розвитком інтеграційних процесів, а саме: 1) вирощування плодів та ягід;

2) вирощування і реалізація плодоягідної продукції; 3) вирощування, зберігання і реалізація плодів та ягід; 4) вирощування, зберігання, переробка і реалізація плодоягідної продукції.

Встановлено, що найбільш ефективними є садівницькі господарства другої та третьої груп. Завдяки застосуванню тривалого зберігання плодів і збуту їх за вищими цінами реалізації прибутковість виробничо-господарської діяльності садівницького підприємства зростає в 2,5 раза.

Для планування процесу агропромислового комбінування в садівництві нами запропонована методика визначення прибутку від зберігання плодів на основі вдосконаленої (з врахуванням поділу витрат на постійні та змінні) імітаційної математичної моделі, розробленої Т.Л. Пришутовою та О.С. Гордєєвим (формула (1)).

при обмеженні: y_ij(t)=1, t=0,1,…,

де t - поточне значення терміну зберігання, міс; і - номер помологічного сорту; j - номер товарного сорту; Ц _ij(t) - закупівельна ціна плодів помологічного сорту і та товарного сорту j в момент часу t, грн/ц; при t=0 - закупівельна ціна під час закладки на зберігання, грн/ц; у_ij(t) - питома вага виходу продукції помологічного сорту і, товарного сорту j в момент часу t; при t=0 - у_ij(t)=1; С_п - собівартість 1ц продукції при закладанні на зберігання, грн./ц; В_зм - обсяг змінних витрат на зберігання 1ц продукції протягом 1 міс., грн./ц; В_п - обсяг постійних витрат, грн.; z_ij - питома вага продукції і-го помологічного сорту, j-го товарного сорту в загальній кількості продукції на зберіганні; К_ij - обсяг продукції, закладеної на зберігання і-го помологічного сорту, j-го товарного сорту, ц.

Застосування даної методики дозволяє прогнозувати розмір прибутку з розрахунку на 1ц плодів (а також рівень рентабельності) при зберіганні продукції залежно від товарної якості плодів та терміну зберігання. Проведені в дисертації розрахунки показали, що найвища ефективність зберігання досягається у сорту Голден делішес, висока ціна реалізації плодів якого забезпечує отримання прибутку до 202,5 грн./ц при 263% рівня рентабельності (рис. 3). Найнижчу ефективність зберігання забезпечує сорт Джонатан, що зумовлено високим рівнем втрат продукції при її зберіганні та порівняно невисокою ціною реалізації яблук. Розмір прибутку від реалізації плодів даного сорту коливається від 6 до 136,8 грн/ц залежно від строку реалізації.

Важливою складовою організації ефективної виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств є планування, мета якого полягає в забезпеченні максимального прибутку за рахунок оптимізації та інтенсивного розвитку головних, додаткових і підсобних галузей господарства, тривалого зберігання і переробки плодоягідної продукції тощо. Особливості галузі садівництва вимагають окремих методичних підходів до складання бізнес-плану, зокрема плану маркетингу, з огляду на тривалий термін вступу насаджень в товарне плодоношення, оцінки ринку збуту на далеку перспективу, розробки проектної документації на створення плодових і ягідних насаджень та розрахунку грошових потоків.

Висновки

1. На основі теоретичних досліджень та узагальнень виробничого досвіду в дисертаційній роботі визначено, що ефективне функціонування садівницького підприємства забезпечується інтегрованою виробничо-господарською діяльністю. Під останньою розуміється система господарювання, спрямована на об'єднання в єдиному організаційно-технологічному циклі виробництва плодів та ягід, їх товарної обробки, переробки, тривалого зберігання і реалізації садівницької продукції відповідно до природно-економічних умов і попиту ринку.

2. Незважаючи на сприятливі природно-економічні умови Закарпаття, садівництво в області перебуває у скрутному становищі. Причиною цього стала загальна криза аграрного сектора та неспроможність садівницьких підприємств швидко адаптуватись до ринкових умов господарювання. В результаті значного скорочення площ багаторічних насаджень і низької врожайності плодових і ягідних культур обсяги виробництва садівницької продукції за 1990-2006 рр. зменшились в 2 рази. Така ситуація в основному зумовлена занепадом даної галузі в сільськогосподарських підприємствах регіону. Основними причинами такого стану є відсутність належного фінансового та матеріально-технічного забезпечення садівницьких підприємств, екстенсивні технології, понаднормативний термін експлуатації насаджень, відсутність постійних каналів реалізації продукції. Аналіз виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств засвідчує, що лише з 2005 р. вона вийшла на прибутковий рівень. Щодо ефективності функціонування садівницьких підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, то найбільш рентабельними серед них є приватні господарства.

3. Важлива роль в забезпеченні ефективного функціонування садівницьких підприємств належить державі, що пов'язано з такими особливостями галузі, як висока капіталомісткість виробництва та тривалий період окупності витрат. Невисока ефективність існуючої програми державної підтримки садівництва вимагає вдосконалення механізму її дії, зокрема впровадження пільгових форм кредитування та оподаткування підприємств-виробників плодів і ягід, цінове регулювання, сприяння впровадженню інноваційно-інтенсивних технологій вирощування садів і ягідників, реформування торгівлі плодами, заохочення виробників до експорту плодоягідної продукції.

4. Основними напрямами підвищення ефективності садівництва в сільськогосподарських підприємствах Закарпаття є орієнтація на інноваційно-інтенсивні технології й розвиток агропромислового комбінування. Підвищенню ефективності виробничо-господарської діяльності товаровиробників плодів та ягід сприятиме впровадження розробленої в дисертаційній роботі кластерної моделі галузево-територіального розвитку, яка передбачає тісну взаємодію садівницьких підприємств з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, споживачами плодоягідної продукції, державними органами та науковими установами. Це дасть змогу зменшити трансакційні витрати, що в свою чергу підвищить прибутковість плодоягідного виробництва регіону.

5. Проведені дослідження свідчать про незадоволений внутрішній попит на плоди та ягоди, що зумовлює необхідність збільшення обсягів їх виробництва. За нашими розрахунками, потреба в плодоягідній продукції в області в недалекій перспективі може зрости до 1324 тис. ц, що майже вдвічі перевищує сучасний обсяг виробництва.

6. Одним із визначальних факторів ефективного господарювання садівницького підприємства є його перехід на інноваційний шлях розвитку, який включає: технологічні і продуктові інновації, інновації в сфері збуту та інституціональні перетворення. Проведеними дослідженнями встановлено, що для умов Закарпаття найбільш ефективним є використання інтенсивних типів насаджень зі схемою садіння 1х4 та 2х4 м. Порівняно з традиційними типами насаджень рівень рентабельності при цьому зростає на 30-40%, а ефективність капітальних вкладень - на 60-70% відповідно.

7. Дослідженнями щодо інтенсифікації галузі встановлено, що із збільшенням рівня виробничих витрат на 1 тис. грн./га, урожайність плодових культур підвищується на 45 ц/га, а розмір прибутку - на 1,55 тис. грн./га. За проведеними розрахунками, в сучасних умовах розвитку галузі мінімальний рівень виробничих витрат, за якого досягається прибуткове виробництво плодів становить 3 тис. грн./га, а верхня гранична межа його збільшення досягає 16 тис. грн./га.

8. В дисертації встановлено, що при організації тривалого зберігання плодів в садівницькому підприємстві розмір прибутку зростає в 3 рази, а рівень рентабельності - в 1,5 раза. З метою планування ефективності даного процесу нами розроблена методика прогнозування рівня прибутку від тривалого зберігання плодової продукції залежно від її якості та терміну зберігання на основі вдосконаленої імітаційної математичної моделі. Вона дозволяє визначити оптимальні строки зберігання яблук для отримання найвищого економічного ефекту.

Бізнес-планування є важливим фактором забезпечення ефективної виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств. Важливим при цьому є врахування особливостей галузі при опрацюванні плану маркетингової діяльності; розробці проектно-кошторисної документації створення садів; розрахунках беззбиткового обсягу виробництва та грошових потоків; оцінки інвестиційного проекту методом дисконтування

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пилипчинець Л.Ф. Організаційно-економічні особливості функціонування садівничих підприємств // Проблеми агропромислового розвитку Карпат. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Виноградово: Виноградівська районна друкарня. 2005. - Вип.13-14. - С.48-52.

2. Єрмаков О.Ю., Пилипчинець Л.Ф. Сучасний стан та перспективи розвитку садівництва в Закарпатті // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 82. - С.168-171. (Особистий внесок - розраховано показники ефективності виробництва плодової продукції в садівницьких господарствах Закарпаття).

3. Пилипчинець Л.Ф. Оцінка ресурсного потенціалу садівницьких підприємств регіону // АгроІнКом. - 2006. - №3-4. - С.64-68.

4. Пилипчинець Л.Ф. Механізм державного регулювання діяльності садівничих підприємств // Економіка АПК. - 2006. - №5. - С.86-91.

5. Пилипчинець Л.Ф. До проблеми функціонування ринку плодоягідної продукції в регіоні // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 97. - С.164-167.

6. Пилипчинець Л.Ф. Розвиток і ефективність інноваційних процесів у садівництві // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 110. - С.166-170.

7. Пилипчинець Л.Ф. Моделювання інтеграційних процесів у садівництві // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господар-ства. - 2007. - №53. - С.218-224.

8. Пилипчинець Л.Ф. Кластеризація як фактор ефективної організації садівництва регіону // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2007. - №3(42). - Т.2. - С.169-174.

Анотація

Пилипчинець Л.Ф. Організаційно-економічні засади ефективної діяльності садівницьких підприємств Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо ефективної виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств Закарпатської області. Досліджено теоретичну суть та особливості виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств, визначено методичні основи ефективності їх функціонування.

Проаналізовано тенденції розвитку і сучасний стан садівницьких підприємств Закарпаття та ефективність їх діяльності. Визначено основні організаційно-економічні чинники впливу на ефективність виробничо-господарської діяльності товаровиробників плодоягідної продукції регіону.

Обґрунтовано механізм державного регулювання діяльності садівницьких підприємств та напрями розвитку галузі в Закарпатті. Запропоновано шляхи активізації інноваційної діяльності товаровиробників плодів та ягід, зокрема використання інтенсивних типів насаджень. Визначено напрями розвитку агропромислового комбінування в садівництві регіону. Розглянуто методичні підходи щодо планування виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств.

Ключові слова: садівницьке підприємство, ефективність, виробничо-господарська діяльність, державне регулювання, інноваційний розвиток, агропромислове комбінування, планування.

Аннотация

Пилипчинец Л.Ф. Организационно-экономические основы эффективной деятельности садоводческих предприятий Закарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретико-методических положений и практических рекомендаций относительно эффективной производственно-хозяйственной деятельности садоводческих предприятий Закарпатской области. Исследованы теоретическая сущность производственно-хозяйственной деятельности предприятий, определены основные факторы внешней и внутренней среды, влияющие на их эффективность. Рассмотрены организационно-экономические предпосылки эффективного производства плодов и ягод. Обоснованы методические подходы исследования эффективности хозяйствования товаропроизводителей плодоягодной продукции.

В диссертационной работе осуществлен анализ тенденций развития и современного состояния садоводства в Закарпатской области, которая характеризуется значительным уменьшением объемов производства плодов и ягод и низкой эффективностью функционирования предприятий. Основной причиной спада производства плодов и ягод явилось сокращение площадей насаждений (более чем в 2 раза за 1990-2006 гг.), что связано с реструктуризацией хозяйств и недостаточным уровнем ухода за насаждениями. Низкой является и урожайность плодоягодных культур, которая в 2006 г. в целом по садоводческим предприятиям составляла 34,5 ц/га. Лишь в 2005 г. садоводческие предприятия Закарпатья достигли уровня рентабельного производства. Определено, что основными причинами невысокой эффективности хозяйствования садоводческих предприятий Закарпатья являются: малая урожайность культур из-за недостатка финансовых ресурсов; низкие цены реализации плодов и ягод, вследствие невысокого качества продукции; отсутствие стабильных каналов реализации продукции, в том числе оптовых плодоовощных баз.

В работе обоснованы направления усовершенствования механизма государственного регулирования деятельности садоводческих предприятий, предусматривающие такие мероприятия: стимулирование расширения площадей насаждений посредством возмещения расходов на закладку многолетних насаждений или предоставления льготных кредитов; налоговое регулирование и страхование; внедрение рациональной ценовой политики, что обеспечит устойчивые доходы производителям плодов и ягод; содействие внедрению интенсивных технологий; реформирование торговли, поощрение производителей к экспорту плодовоягодной продукции.

В диссертации разработана стратегия эффективного развития садоводческих предприятий, основой которой является кластерная модель территориальной организации производства садоводческой продукции, предусматривающая тесное взаимодействие товаропроизводителей плодов и ягод с поставщиками сырья и услуг, научными учреждениями и властью. Таким образом, достигается уменьшение трансакционных расходов, более быстрое внедрение инновационных технологий, открываются возможности получения дополнительных финансовых ресурсов, что в общем итоге способствует более эффективной деятельности каждого отдельного садоводческого хозяйства.

На данном этапе развития отрасли остро стоит проблема увеличения объемов производства плодовоягодной продукции. По нашим расчетами, потребность области в плодах и ягодах в перспективе может вырасти до 1324 тыс. ц, что почти вдвое превышает нынешний объем производства.

Предложены направления активизации инновационной деятельности, одним из которых является использование инновационных технологий выращивания плодовых и ягодных культур. Их основой является внедрение интенсивных типов насаждений, которые предусматривают более плотные схемы насаждений, использование клоновых подвоев (способствующие более быстрому вступлению насаждений в товарное плодоношение) и выращивание сортов наиболее адаптированных для условий конкретного региона. Основными преимуществами интенсивных технологий являются высокие урожаи и более короткий срок окупаемости капитальных вложений. Оценка эффективности использования разных типов насаждений показала, что рентабельность выращивания плодов в интенсивных насаждениях возрастает на 30-40 процентов.

Определены оптимальные уровни производственных затрат из расчета на 1 га многолетних насаждений, обеспечивающие высокую эффективность выращивания плодовоягодной продукции.

Обоснованы схемы агропромышленного комбинирования в садоводческих предприятиях Закарпатья, которые обеспечат повышение эффективности их деятельности и дальнейшего развития отрасли на основе внедрения мероприятий по реализации продукции, ее хранения и собственной переработки. Исследования показали высокую эффективность организации процесса хранения продукции в садоводческом предприятии.

В диссертационной работе разработана методика расчета прибыли от длительного хранения плодовой продукции в зависимости от качества продукции и срока реализации на основе усовершенствованной имитационной математической модели. Данная методика также позволяет определить оптимальные сроки реализации продукции, заложенной на хранение, которые обеспечат наивысшую экономическую эффективность. Предложена также методика определения минимальной загруженности холодильника, при которой будет достигается безубыточность хранения плодов.

Предложены методические подходы к совершенствованию планирования производственно-хозяйственной деятельности садоводческих предприятий, в том числе составления бизнес-плана. Они предусматривают более тщательную разработку маркетинговой стратегии, производственного и финансового планов. Важным этапом при этом является оценка инвестиционного проекта методом дисконтирования.

Ключевые слова: садоводческое предприятие, эффективность, производственно-хозяйственная деятельность, государственное регулирование, инновационное развитие, агропромышленное комбинирование, планирование.

Summary

Pilipchinets L.F. Organization and economic principles of the effective activity of the horticulture enterprises of Zakarpattya. - Manuscript.

Thesis for the obtaining of Candidate of Economic Science degree in specialty 08.00.04 - economics and management of enterprises (by the types of economic activity).- National Agrarian University, Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the development of theoretical and methodical principles and practical recommendations of the effective production and economic activity of the horticulture enterprises in the Zakarpatskiy region. Theoretical essence and peculiarities of the horticulture enterprises production and economic activity are investigated, and methodical bases of the analysis of their effective functioning are defined.

...