Ринкові структури в перехідній економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РИНКОВІ СТРУКТУРИ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Погребняк Олена Олександрівна

Львів - 2008

Анотація

ринок економіка регулювання

Погребняк О.О. Ринкові структури в перехідній економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2007.

Дисертація присвячена проблемам становлення та функціонування ринкових структур у перехідній економіці України. Систематизовано сучасні теоретичні підходи до визначення рівня концентрації, а також наявності монопольної влади, як невід'ємних елементів функціонування ринкових структур. Значну увагу приділено еволюції поглядів представників різних економічних шкіл та напрямів економічної науки на роль ринкових структур та особливості їх функціонування в економіці. Визначено і досліджено особливості концентрації виробництва у командній економіці. Проаналізовано вплив стабілізаційної політики на ринкові структури у вітчизняній економіці. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування. Обґрунтовано основні напрями поліпшення застосування інструментарію державного регулювання ринкових структур в Україні та доцільність застосування світового досвіду антимонопольного регулювання в економіці України.

Ключові слова: ринкові структури, природна монополія, олігополія, досконала конкуренція, монополістична конкуренція.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливою умовою ефективного використання ресурсів національної господарки є дієвий ринковий механізм. У командній економіці більшість цін встановлювалась адміністративно, сфера ринкових відносин була надзвичайно звужена, а ринковий механізм діяв на ринках окремих благ та в тіньовому секторі. Усе це спричиняло неефективний розподіл економічних ресурсів та хронічний дефіцит багатьох видів продукції та погіршувало галузеву структуру командної економіки.

Перехід від командної до ринкової економіки поширив дію ринкового механізму на всі сфери вітчизняної економіки, за винятком виробництва благ громадського вжитку. Проте результативність дії цього механізму усе ще є невисокою унаслідок недостатньої зрілості товарних, ресурсних і фінансових ринків, які розвиваються з різною швидкістю.

Функціонування ринкового механізму на ринках товарів і послуг залежить від їхніх структур, які перебувають між двома крайніми полюсами конкуренції - досконалою конкуренцією та чистою монополією. Демонополізація більшості галузей вітчизняної економіки, здійснена у 90-х роках ХХ ст., лібералізація внутрішньої та зовнішньої торгівлі значною мірою знизили ступінь монополізації економіки, усунули значну частину перешкод для розвитку внутрішньогалузевої і міжгалузевої конкуренції. Однак процес формування ефективних ринкових структур в економіці України ще далеко не завершений, ознакою чого є низька конкурентоспроможність багатьох видів вітчизняної продукції, високі витрати та в багатьох випадках надвисокі ціни.

Ефективні ринкові структури є однією з головних умов стабільного зростання економіки та підвищення життєвого рівня. Цей процес в Україні протікає поволі, оскільки його гальмують економічні, інституційні та соціальні перешкоди. Усе це актуалізує узагальнення зарубіжного досвіду функціонування ринкових структур, вивчення особливостей становлення та оцінки сучасного їх стану в економіці України.

Питання про роль і місце ринкових структур у національній економіці завжди перебували у полі зору дослідників. Суть та умови вільної конкуренції, причини виникнення монополій, доцільність та межі державного втручання в дію ринкового механізму досліджували класики економічної теорії - А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, А. Маршал, М. Туган-Барановський, А. Курно, Л. Вальрас, В. Парето, А. Пігу, Ф. Еджворт, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Дж.Б. Кларк, Г. Штакельберг, Й. Шумпетер та інші.

Проблеми становлення ринків товарів і послуг та ефективність їх функціонування привертають увагу багатьох сучасних вітчизняних дослідників, зокрема Ю. Бажала, В. Базилевича, Г. Башнянина, Е. Лібанової, В. Гейця, С. Кілієвича, О. Костусєва, О. Мертенса, А. Наливайка, О. Несторенка, С. Панчишина, О. Пасхавера, В. Полуянова, С. Реверчука, І. Топішка та ін. Вагомий внесок у дослідження ринкових структур у перехідних економіках зробили зарубіжні вчені: Д. Норт, Л. Бальцерович, Дж. Сакс, Дж. Сломан, С. Авдашева, І. Буздалов, В. Гальперін, А. Ємельянов, С. Ігнатєв, В. Моргунов, Р. Нуреєв, Н. Розанова, А. Селіщев та інші.

Різні аспекти становлення та функціонування ринкових структур у перехідній економіці проаналізовано у низці дисертаційних досліджень, зокрема І. Білецької, В. Гаркуші, І. Копачинської, Ю. Кравченка, В. Кривуцької, Н. Малахової, О. Мостовенка, С. Черненко та інших.

Питання, пов'язані з висвітленням становлення і функціонування ринкових структур, широко обговорюються на сторінках таких наукових журналів і часописів, як: „Економіка України”, „Фінанси України”, „Урядовий кур'єр”, „Державний інформаційний бюлетень про приватизацію”, “Галицькі контракти”, „Дзеркало тижня”, „Бизнес”, „Економіка: проблеми теорії та практики” та ін.

Водночас у вітчизняній економічній літературі усе ще відсутні комплексні дослідження особливостей становлення і функціонування ринкових структур у перехідній економіці. Це є помітною слабиною, оскільки лише за умови всебічного вивчення структур товарних ринків можна об'єктивно оцінити глибину ринкових перетворень в Україні. Усе це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, визначення завдань, об'єкта і предмета дослідження, логіку викладення матеріалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з виконанням досліджень, передбачених планом науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії факультету економіки та підприємництва Національного університету водного господарства та природокористування; викладені у дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми „Формування стратегії сталого розвитку економіки України” та плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка "Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні", затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0103U005947).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб дослідити основні закономірності становлення і функціонування ринкових структур в економіці України та запропонувати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їхнього регулювання.

Для досягнення зазначеної мети у дисертації визначено такі завдання дослідження:

- уточнити сутність категорії „ринкова структура” та систематизувати аналітичний інструментарій дослідження закономірностей становлення і функціонування ринкових структур у перехідній економіці;

-- проаналізувати наявні підходи до визначення рівня концентрації та монопольної влади як важливих ознак реальних ринкових структур;

- дослідити еволюцію поглядів представників провідних економічних шкіл на роль ринкових структур у національній економіці;

- визначити особливості концентрації виробництва у командній економіці;

- вивчити вплив стабілізаційної політики на ефективність функціонування ринкових структур в економіці України;

- виявити найважливіші слабини функціонування вітчизняних ринкових структур та запропонувати практичні рекомендації щодо їх подолання;

- оцінити ефективність виробництва у кількох вітчизняних галузях, що належать до різних типів ринкових структур;

- обґрунтувати основні напрями поліпшення застосування інструментарію державного регулювання ринкових структур в Україні;

- виявити особливості функціонування ринкових структур у країнах із перехідною економікою;

- вивчити світовий досвід державного регулювання ринків товарів і послуг та оцінити перспективи його застосування в економіці України.

Окреслені завдання покладено в основу структурної побудови дисертації.

Об'єкт дослідження - структури ринків товарів і послуг як невід'ємний елемент економіки України.

Предметом дослідження є особливості та закономірності становлення і функціонування ринкових структур у перехідній економіці України.

Теоретична та методологічна основа дослідження. Методологічною основою дослідження є система економічних законів, принципів та прийомів аналізу, поширених у сучасній мікроекономічній теорії, теорії галузевих ринків, зокрема, у вивченні ринкових структур.

У роботі використано різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема методи дедукції та індукції, діалектичний та історичний методи (для аналізу теоретичних поглядів на суть ринкових структур), економічне моделювання (для дослідження впливу фіскальної та монетарної політики на ринкові структури), метод системного підходу (для підбору показників концентрації, що формують систему антимонопольного моніторингу, яку використовують для визначення типу структури ринку, а також показників для вимірювання ефективності реальних ринкових структур), економіко-статистичні методи, зокрема табличний (для аналізу функціонування ринкових структур), методи кореляційного аналізу (для визначення щільності зв'язку між інструментами стабілізаційної політики та ефективністю функціонування ринкових структур), метод групувань (для систематизації основних показників, що характеризують поведінку домогосподарств і фірм) тощо.

Інформаційною основою дослідження є праці українських та зарубіжних економістів за темою дисертації, офіційні статистичні матеріали, звіти міжнародних та вітчизняних державних інституцій, закони України та нормативно-правові акти, а також інформація, що розміщена в мережі ІINTERNET.

Наукова новизна отриманих результатів. До основних наукових результатів, що становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:

Уперше:

- на рівні дисертаційного дослідження здійснено багатосторонній аналіз структур вітчизняних товарних ринків із широким застосуванням мікроекономічного та макроекономічного інструментарію, що дало змогу з'ясувати тенденції становлення та розвитку окремих їх видів;

- на основі кореляційно-регресійного аналізу виявлено взаємозв'язок між окремими видами та інструментами застосовуваної стабілізаційної політики і станом ринкової кон'юнктури, що підтвердило наявність тісного зв'язку між макроекономічною стабільністю та якістю функціонування ринкових структур в Україні та дає змогу прогнозувати можливий їх розвиток у залежності від змін у макроекономічній політиці;

- виявлено і систематизовано особливості структур окремих вітчизняних ринків товарів і послуг та проведено їх дослідження з урахуванням їхнього життєвого циклу.

Удосконалено:

- визначення понять “ринок” і “ринкові структури”, обґрунтовано зростання ролі ринкових структур в умовах трансформаційної економіки та визначено головні напрями поліпшення застосування інструментарію державного регулювання вітчизняних ринків товарів і послуг;

- методику визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на вітчизняних ринках товарів і послуг та систематизовано кількісні показники концентрації і наявності монопольної влади.

Набуло подальшого розвитку:

- узагальнення поглядів представників головних напрямів економічної науки на місце ринкових структур у національній господарці та доцільність і межі державного регулювання їх функціонування;

- обґрунтування можливості визначення ефективності ринкових структур за допомогою розрахунку відповідних показників виробничих та господарських результатів ділових одиниць;

- вивчення світового досвіду антимонопольного законодавства і можливості його повнішого застосування задля подальшої демонополізації економіки та підвищення якості конкуренційної політики в Україні.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні знань з особливостей та ефективності функціонування ринкових структур у перехідній економіці України.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняної антимонопольної політики, визначення рівня концентрації, поліпшення ситуації на окремих товарних ринках. Отримані теоретичні результати можуть бути використані у процесі викладання економічних дисциплін, а також при написанні навчальних посібників і підручників з політичної економії, мікроекономіки та теорії галузевих структур.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою, виконаною автором самостійно. Наукові результати, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержані автором самостійно й опубліковані у фахових наукових виданнях. Більшість публікацій на тему дисертації - одноосібні. Внесок здобувача у публікації, написані у співавторстві, визначено окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні результати дисертаційного дослідження доповідались та отримали схвальні відгуки на Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Україна в ХХІ ст.: Формування економічної системи” (Львів, 3-5 травня 2001 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Формування нової парадигми економічної теорії в Україні” (Львів, 23-24 листопада 2001 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції “Актуальні проблеми формування економічної системи України” (Львів, 16-17 травня 2002 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській конференції “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (Львів, 7-8 травня 2003 р.), Науково-практичній конференції “Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року” (Київ, 6-7 червня 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 24-25 жовтня 2003 р.), Міжнародній студентсько-аспірантській конференції „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (Львів, 23-24 квітня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції” (Рівне, 8-9 жовтня 2004 р.), Міжнародній науковій конференції „Економіка України в євроінтеграційних процесах ” (Львів, 22-23 жовтня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 21-22 жовтня 2005 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.), Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції „Філософія економіки: І. Франко й сучасні економічні проблеми” (Львів, 5-6 травня 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць, у тому числі: 8 статей у наукових виданнях, що визнаються положенням ВАК України (загальним обсягом 3 друк. арк.), 8 - у збірниках матеріалів конференцій (загальним обсягом 1 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (335 найменувань) та 7 додатків на 69 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках машинописного тексту. Дисертація містить 13 рисунків на 5 сторінках і 6 таблиць на 4 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

ринок економіка командний

У вступі схарактеризовано стан дослідження проблем становлення та функціонування вітчизняних ринкових структур, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання дисертаційного дослідження, отримані наукові результати та їхнє практичне значення, а також зазначено особистий внесок автора в друкованих працях, виконаних у співавторстві, подано інформацію про апробацію і публікації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження ринкових структур”, який складається з трьох параграфів, проаналізовано теоретичні підвалини дослідження ринкових структур, з'ясовано сутнісні характеристики, ознаки і моделі ринку, розглянуто інструментарій дослідження їх ефективності та еволюцію поглядів представників головних економічних шкіл на умови, що визначають структуру ринків товарів і послуг.

У першому параграфі дисертант виокремив шість важливих ознак ринку та визначив головні його функції - узгодження попиту і пропозиції та зниження трансакційних витрат. Рішення фірми щодо обсягу виробництва та рівня ціни залежать від особливостей структури галузі, зокрема типу взаємозв'язку між попитом та пропозицією, який визначає конкретний механізм встановлення ціни та досягнення ринкової рівноваги. Різноманітні модифікації ринку впливають на ступінь його конкурентності.

Автор зазначає, що найбільший внесок у теорію ринкових структур зробили представники неокласичного напряму. Використавши інструментарій мікроекономіки, дисертант дослідив моделі досконалої конкуренції та чистої монополії, які є базовими у вивченні реальних ринків - олігополії, монополістичної конкуренції та природної монополії. Дисертант виходить з того, що головними ознаками, на підставі яких розмежовують види ринкових структур, є кількість і розмір фірм, характер продукту, умови входження в ринок і виходу з нього, контроль за цінами, доступ до інформації, методи збуту (нецінова конкуренція). Усе це визначає поведінку ділових одиниць на ринку.

У другому параграфі розглянуто аналітичний інструментарій дослідження ефективності функціонування ринкових структур. Вивчення альтернативних теоретичних підходів, на яких ґрунтується аналіз ринкових структур крізь призму ефективності, дозволило дисертантові дійти висновку про те, що кожна ринкова структура має певні переваги та слабини, здатна чинити як позитивний, так і негативний вплив на ефективність функціонування економіки в цілому. Отож, найбільш бажана, з позиції неокласичної теорії, досконала конкуренція дозволяє досягати і розподільної, і виробничої ефективності за умови, що: Р=МС=minАТС. Проте, з позиції критиків цієї теорії, недосконалі ринки панують в реальній економіці і в багатьох випадках саме вони стимулюють науково-технічний прогрес, сприяють розширенню асортименту товарів і послуг, поліпшенню якості продукції і виробничих показників учасників цих ринків.

Поряд з ринковим механізмом дисертант аналізує й інший спосіб координування економічної поведінки ділових одиниць - ієрархію й владу. Монопольна влада притаманна усім реальним ринковим структурам і є проявом недосконалої конкуренції. Джерела останньої пов'язують з бар'єрами входження на ринок і виходу з нього, що виникають унаслідок диференціації продукту чи його унікальності, економії на масштабах виробництва, інституційних бар'єрів тощо.

Задля удосконалення процедури оцінки можливої поведінки фірми на ринку і визначення виду ринкової структури автор систематизував показники монопольної влади: індекс Бейна (рівень економічного прибутку); індекс Лернера; індекс Тобіна; індекс Папандреу. Для дослідження структури ринків із недосконалою конкуренцією і оцінки монопольної влади фірм, що функціонують на цих ринках, особливе значення має ступінь їхньої концентрації. Ступінь концентрації ринку певним чином впливає на поведінку фірм - що він вищий, то більшою мірою фірми залежать одна від одної. Дисертант відібрав і проаналізував такі показники концентрації: індекс концентрації; індекс Герфіндаля-Гіршмана; індекс Гана і Кея; індекс ентропії; індекс Гола-Тайдмана; індекс Лінда; індекс відносної концентрації; індекс Джині; показник дисперсії ринкових часток; показники дисперсії логарифмів ринкових часток. Ці показники враховують різні аспекти концентрації і їм властиві певні переваги та слабини. Тому дисертант уважає, що доцільно розробити універсальний показник, який би характеризував ринок чи галузь не лише за одним критерієм, а за багатьма можливими. Інший шлях удосконалення оцінки структури ринку і рівня його концентрації - це розрахунок зазначених показників і оформлення їх у вигляді відповідної таблиці.

Завершує перший розділ параграф, в якому розкрито розвиток теоретичних ідей щодо умов ефективного функціонування ринкових структур. Дисертант проаналізував еволюцію поглядів на ринок і його структури представників класичної економічної теорії, марксистської політекономії, неокласичної теорії та різних гілок інституціоналізму (“старого” інституціоналізму, “повоєнного” інституціоналізму та неоінституціоналізму).

Представники класичної школи сформулювали принцип необмеженої свободи підприємницької діяльності, або вільної конкуренції, і розглядали лише дві моделі ринку - вільну конкуренцію та монополію. Останню вони вважали швидше винятком, аніж правилом ведення бізнесу. Один із завершувачів класичної школи Дж. С. Мілль дослідив природні монополії та олігополії, і дійшов висновку, що вони обмежують вільне ціноутворення. Марксистський аналіз ринків та їх структур ґрунтується на теорії трудової вартості і розглядає лише ті ринки, на яких виявляють себе конкуренція і монополія.

Ідеї неокласиків - У. Джевонса, Ф. Еджворта, Дж. Б. Кларка, А. Маршала, Ф. Найта, В. Парето, А. Пігу, та інших - вилились у створення принципово нового наукового інструментарію дослідження ринкових структур. Вагомий внесок у розроблення теорії монополістичної конкуренції та олігополії зробили Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Г. фон Штакельберг та інші. Дисертант зазначає, що неокласичний інструментарій дослідження ринків та їхніх структур є недостатнім для розв'язання низки теоретичних проблем, і тому його мають доповнювати такі категорії інституційної економічної теорії, як трансакційні витрати, контракти, права власності тощо. Зазначені категорії розроблено у працях Т. Веблена, Дж. Гелбрейта, Дж. М. Кларка, Дж. Комонса, Г. Мінза, („старий” і „повоєнний” інституціоналізм), Р. Коуза, Д. Норта, О. Вільямсона (неоінституціоналізм) та інших чільних представників інституціоналізму. Усе це дає змогу вивчати ринки товарів і послуг не лише з економічного, а й з юридичного, історичного та технократичного підходів.

У другому розділі „Аналіз та оцінка стану функціонування ринкових структур в Україні”, який містить три параграфи, досліджено причини та наслідки надмірної концентрації виробництва у командній економіці, особливості функціонування та залежність ринкових структур від якості стабілізаційної політики у перехідній економіці України.

Причини та наслідки надмірної концентрації виробництва в Україні в радянський період її історії проаналізовано у першому параграфі. Одним із постулатів радянської політичної економії була абсолютизація ефекту масштабу, що зрештою і стало причиною швидкого створення величезних державних підприємств. Цей процес було доповнено переведенням у державну власність практично всіх матеріальних ресурсів країни.

Дослідивши особливості концентрації та централізації виробництва упродовж усього періоду панування командної системи в Україні, дисертант дійшов висновку, що ці процеси покликані були полегшити централізоване планування та управління народним господарством.

Створення великих виробничих ділових одиниць, що входили до складу союзних і республіканських промислових об'єднань (до 1970-х років) та міжгалузевих і територіальних комплексів (з кінця 1970-х років), мало за мету зміцнити виробничі зв'язки між окремими галузями та підприємствами. Проте за відсутності ринкового механізму обслуговування цих зв'язків ефективність функціонування цих комплексів була низькою.

Однак концентрація виробництва мала і деякі позитивні економічні наслідки. Так, у дисертації проаналізовано діяльність підприємств галузей харчової промисловості - кондитерської та цукрової - наприкінці 70-х - початку 80-х років ХХ ст. і з'ясовано, що кращі економічні показники - нижчі витрати виробництва, вищу фондовіддачу і продуктивність праці -демонстрували групи підприємств, які володіли порівняно більшими виробничими потужностями.

З'ясовано, що галузі командної економіки у переважній своїй більшості були подібні до олігополії та природної монополії. Проте вони не обслуговувались ринковим механізмом, їхні структури формувались під впливом адміністративних методів управління і відзначались низькою ефективністю використання виробничих ресурсів.

Загалом дисертант доходить висновку, що посилення концентрації виробництва в економіці СРСР здебільшого сприятливо впливало на основні макроекономічні показники упродовж 50-х років ХХ ст. Проте вже з 1960-х років темпи економічного зростання знижуються, а радянська господарка занепадає.

Другий параграф цього розділу присвячено вивченню впливу стабілізаційної політики на функціонування ринкових структур у перехідній економіці України. Тут проаналізовано причини таких негативних економічних явищ, як зростання темпів інфляції та рівня безробіття, стрімке зменшення реального ВВП і зниження реальних доходів населення у 1990-х роках. Усе це вимагало негайного проведення в Україні дієвої стабілізаційної політики. Для вивчення впливу стабілізаційної політики на вітчизняні ринкові структури дисертант розробив відповідну модель (рис. 1). Згідно з цією моделлю, основною умовою усунення ознак нестабільності вітчизняної економіки, які мали місце у 1990-х роках, було своєчасне застосування відповідних інструментів стабілізаційної політики. Своєю чергою, ця політика мала позитивно впливати на ринкову кон'юнктуру, і зрештою на мікроекономічному рівні сприяти становленню ефективних ринкових структур, що покликані забезпечити досягнення основних макроекономічних цілей.

У результаті проведеного аналізу дисертант дійшов висновку, що низка прорахунків, які мали місце у стабілізаційній політиці в 1990-х роках, негативно вплинули на ринкову кон'юнктуру і на функціонування ринкових структур. Це призвело до деформації галузевої структури вітчизняної економіки унаслідок збільшення в ній частки сировинних і зменшення частки високотехнологічних галузей.

На основі кореляційно-регресійного аналізу виявлено взаємозв'язок між окремими видами та інструментами застосовуваної стабілізаційної політики і станом ринкової кон'юнктури, що підтвердило наявність тісної залежності між макроекономічною стабільністю та якістю функціонування ринкових структур. Це дозволило дисертантові зробити висновок про те, що, застосовуючи фіскальні та монетарні інструменти, держава може як сприяти

Рис. 1. Модель взаємозв'язку стабілізаційної політики та ринкових структур

У таблиці 1 представлено результати застосування методу рангової кореляції К. Спірмена для визначення щільності зв'язку між основними показниками поведінки домогосподарств та ознаками макроекономічної стабільності. Отримані результати дають підстави вважати, що ці ознаки прямо впливають на поведінку домогосподарств, бо між відповідними показниками, наведеними у цій таблиці, існує або тісний, або помірний зв'язок.

У третьому параграфі на прикладі вітчизняних ринків товарів та послуг - кондитерських виробів, пива, слабоалкогольних напоїв, мобільного зв'язку, міського та міжміського зв'язку - автор досліджує особливості та закономірності становлення і функціонування ринкових структур з урахуванням життєвого циклу цих ринків. Це дало змогу виокремити у розвитку досліджуваних ринків такі етапи: зародження, розвиток і насичення, а також старіння і зникнення ринку. Річ у тім, що зародження об'єктивно передбачає, що з перебігом часу відбудеться моральне старіння продукту і ринку, на якому його продають. Що ж до етапу зникнення, то він настає унаслідок появи нових продуктів чи звуження попиту на продукт „старого” ринку, що призводять до виходу виробників із депресивного ринку. Усі проаналізовані ринки наблизилися чи наближуються до етапу насичення. Тому структура цих ринків поступово змінюється, бо відбуваються зміни в бар'єрах входження на ці ринки та виходу з них.

Висока прибутковість окремих ринків стимулює до входження в них сильних конкурентів і витіснення аутсайдерів. Приклади такого розвитку подій дають вітчизняні ринки пива, кондитерських виробів, мобільного зв'язку. Так, поява новітніх технологій істотно послабила природного монополіста на вітчизняному ринку міського та міжміського зв'язку, а лібералізація зовнішньої торгівлі змінила структуру ринку пива.

Таблиця 1

Щільність зв'язку між показниками поведінки домогосподарств та ознаками макроекономічної стабільності в Україні, 1992-2005 рр.

Дисертант обчислив відповідні показники результатів виробничої та господарської діяльності учасників кількох вітчизняних ринків товарів і послуг, які репрезентують окремі типи ринкових структур, а саме: монополістичну конкуренцію (оптова і роздрібна торгівля); олігополію (транспорт і зв'язок); природну монополію (виробництво та розподіл електроенергії, газу і води). Проведений аналіз дозволив зробити висновок про те, що у сфері оптової й роздрібної торгівлі показники ефективності і за виробничими, і за господарськими результатами є вищими, ніж у інших досліджуваних галузях. Було виявлено також, що найнижчі відповідні показники є у природних монополій, оскільки тарифи на їхні послуги регулює держава. З позиції макроекономічної ефективності найкращі показники серед досліджуваних галузей (за обсягом випуску продукції, чисельністю зайнятих та фондом оплати праці) мають транспорт і зв'язок.

Третій розділ „Удосконалення державного регулювання ринкових структур в економіці України”, який містить два підрозділи, присвячено аналізу державного регулювання ринків товарів та послуг в Україні і світі; зокрема досліджено результативність використання окремих інструментів державного регулювання та визначено напрями поліпшення їх застосування у вітчизняній економіці.

У першому підрозділі проаналізовано такі види державного регулювання ринкових структур, як: підтримка окремих галузей економіки за допомогою надання їм дотацій і субсидій, пільгового кредитування і оподаткування; непрямі податки; ліцензування; встановлення мінімальних та максимальних цін; квоти тощо. Можливі соціально-економічні наслідки державної підтримки розглянуто на прикладі гірничо-металургійного комплексу України. Результатом експерименту з державної підтримки підприємств цього комплексу, що здійснювався упродовж 1999-2001 років, стала, на думку дисертанта, безповоротна втрата частини добробуту суспільства на фоні позитивних змін окремих економічних показників цих підприємств.

Проведений аналіз впливу непрямих податків (акцизного збору та ПДВ) на поведінку учасників окремих вітчизняних ринків (пива, цукру, кондитерських виробів та інших) дозволив дисертантові зробити висновок, що зниження податкових ставок розширює пропозицію цих благ. Цей висновок цілком узгоджується з відповідними аналітичними результатами, які пропонує неокласична теорія.

Можливі наслідки державного регулювання цін у реферованому розділі проаналізовано на прикладі вітчизняного ринку цукру. Уряд упродовж тривалого часу намагається впливати на ціну і обсяги продажу цього блага через запровадження мінімальної ціни та квотування його імпорту. Цей ринок є одним із найбільш регульованих в Україні. Недостатньо виважена політика уряду, на думку дисертанта, спричинила низку складних проблем у цій галузі - зменшення кількості цукроварень, ввезення контрабандного цукру, браку коштів для здійснення технічного переоснащення галузі тощо. Уряд повинен удосконалити механізм стимулювання продуцентів цукрових буряків та виробників цукру, і краще це робити за допомогою відповідного ліцензування, аніж дотацій. Ліцензування як інструмент державного регулювання стимулюватиме передовсім ефективних виробників.

На основі проведеного дослідження автор пропонує здійснити такі заходи щодо удосконалення державного регулювання ринкових структур, що сприятиме зменшенню безповоротних втрат національного добробуту: раціоналізувати механізм надання дотацій та субсидій; зменшити податкове навантаження на виробників, зокрема через встановлення економічно обґрунтованих пільг для галузей з олігопольною структурою з одночасним зменшенням кількості пільг для природних монополій; знизити ставку ПДВ до 15%; узгоджувати розподіл квот на виробництво з механізмом отримання відповідних ліцензій; створити більш прозору та оперативну систему ліцензування; здійснювати попередній ситуаційний моніторинг ринків перед прийняттям рішення про встановлення мінімальних (максимальних) цін та митних тарифів.

Другий параграф присвячений аналізу світового досвіду державного регулювання ринкових структур та перспективам його застосування в економіці України.

Вивчення антимонопольного законодавства окремих європейських країн дозволило автору зробити висновок про те, що доволі часто його застосовують для недопущення обмеження конкуренції у процесі горизонтальної інтеграції. Подібна практика має місце і в Україні, бо вертикальна інтеграція є бажанішою для економіки.

Створення нових інтегрованих фірм в Україні регулюється відповідними законодавчими актами про концентрацію суб'єктів господарювання. Вивчаючи доцільність концентрації, відповідні державні установи в кожному окремому випадку повинні, на думку дисертанта, враховувати таке: владу покупця; стабільність ринку; здатність виробників змінювати обсяги випуску продукції; симетричність фірм; прозорість інформації; структурні зв'язки; мультиринкові контакти і стадію життєвого циклу фірми. Особливістю процесу концентрації у вітчизняній економіці нині є непоодинокі випадки рейдерства. У дисертації з'ясовано їх причини та наслідки, а також запропоновано певні заходи щодо обмеження та усунення цього негативного явища.

Рис. 2. Система антимонопольного моніторингу (САМ)

Автор дослідив також особливості регулювання ринків природних монополій відповідними Національними комісіями і пропонує для унеможливлення зловживання перевагами з боку їх членів включати до складу цих комісій представників потенційних конкурентів природного монополіста.

На прикладі вітчизняних ринків кондитерських виробів і пива дисертант обчислив деякі з показників концентрації. Це дало підстави пропонувати використовувати в Україні систему антимонопольного моніторингу, або інтегральну динамічну модель залежності, яку подано на рис. 2. Ця модель містить узагальнюваний показник рівня динамічної концентрації (Р_ДК), який базується на коефіцієнтах-синергетиках, за допомогою яких можна досліджувати ринкову ситуацію не лише у статиці, а й у динаміці з урахуванням й інших, крім концентрації, ознак монопольного ринку. Автор пропонує використати запропоновану систему для удосконалення методики визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку. У антимонопольному законодавстві України нині використовують лише індекс концентрації.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - формування ефективних ринкових структур в Україні, що виявилося в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад поліпшення їх функціонування для усталеного зростання вітчизняної економіки.

У результаті дослідження зроблено такі висновки:

1. Ринкові структури є сукупністю умов, які визначають характер ринкової конкуренції, і на які продавці чи покупці не мають змоги впливати. Теоретичною основою дослідження ринкових структур є вивчення і застосування таких фундаментальних понять, як „ринок”, „конкуренція”, „трансакційні витрати”, „економічна ефективність”, „попит”, „пропозиція”, „ціна” тощо. Найвагоміший внесок у дослідження ринкових структур зроблено представниками неокласичного напряму. Вони виділили такі основні види ринкових структур: досконала конкуренція, чиста монополія, олігополія, монополістична конкуренція.

2. Монопольна влада є важливою ознакою всіх реальних ринкових структур - природної монополії, олігополії, монополістичної конкуренції. Серед важливих її причин виокремлюють бар'єри входження на ринок і виходу з нього. Своєю чергою ці перешкоди постають унаслідок унікальності чи диференційованості продукту, економії на масштабах виробництва, існування інституційних обмежень тощо. До інших причин монопольної влади належать, зокрема невелика кількість фірм на ринку товару, нееластичність ринкового попиту на нього тощо.

3. Основними формами ринкової концентрації виробників є: горизонтальна концентрація (інтеграція), вертикальна концентрація (інтеграція), діагональна (конгломератна) концентрація або диверсифікація. Усі вони значно обмежують конкуренцію і спричиняють зміни у структурі ринку. Для визначення рівня та особливостей концентрації ринку у трансформаційній економіці пропонуємо використовувати низку показників: індекс концентрації; індекс Герфіндаля--Гіршмана; індекс Гана і Кея; індекс ентропії; індекс Гола-Тайдмана; індекс Лінда; коефіцієнт відносної концентрації; індекс Джині; показник дисперсії ринкових часток; показники дисперсії логарифмів ринкових часток.

4. Концентрація та централізація виробництва у командній економіці мали полегшити директивне планування та управління народним господарством. Створення в Радянському Союзі великих підприємств, що входили до складу союзних і республіканських промислових об'єднань (до 1970-х років) та міжгалузевих і територіальних комплексів (з кінця 1970-х років), мало за мету зміцнити виробничі зв'язки між окремими галузями та підприємствами. Проте за відсутності ринкового механізму обслуговування цих зв'язків їхня ефективність була низькою. Посилення концентрації виробництва в командній економіці здебільшого позитивно впливало на основні макроекономічні показники у 50-і роки ХХ ст. Проте з 1960-х років розпочалось зниження темпів економічного зростання, а пізніше й занепад радянської господарки.

5. Основною умовою усунення ознак нестабільності вітчизняної економіки, які мали місце в 1990-х роках, було своєчасне застосування відповідних інструментів стабілізаційної політики. Ця політика мала позитивно вплинути на ринкову кон'юнктуру, і зрештою на мікроекономічному рівні сприяти становленню ефективних ринкових структур. Низка прорахунків у стабілізаційній політиці 1990-х років несприятливо позначилися на ринковій кон'юнктурі, а, відтак, і на функціонування ринкових структур. Це призвело до деформації галузевої структури вітчизняної економіки унаслідок збільшення в ній частки сировинних галузей.

6. Тісна кореляційна залежність існує між окремими видами та інструментами застосовуваної стабілізаційної політики і станом ринкової кон'юнктури, що підтверджує наявність зв'язку між макроекономічною стабільністю та якістю функціонування ринкових структур у трансформаційній економіці. Застосовуючи монетарні та фіскальні інструменти, уряд може як сприяти розвитку ринкових структур, так і стримувати його.

7. Аналіз становлення і функціонування ринкових структур на прикладі вітчизняних ринків пива, кондитерських виробів, мобільного зв'язку, слабоалкогольних напоїв та телекомунікацій засвідчив, що всі вони прямують до етапу насичення. На формуванні структур цих ринків істотно позначився прихід на них іноземних інвесторів, а також створення адміністративних і економічних бар'єрів входження в ці ринки, диференціація продукції, обмеження інформації про діяльність фірм у відповідних галузях.

8. Дослідження практики регулювання ринків природних монополій відповідними Національними комісіями дає підстави для пропозиції, що до їхнього складу доцільно вводити представників потенційних конкурентів природного монополіста. Це зробить діяльність цих комісій більш прозорою, а відтак і ефективнішою.

9. В Україні доцільно використовувати систему антимонопольного моніторингу, яка містить коефіцієнти-синергетики, за допомогою яких можна досліджувати ринкову ситуацію не лише у статиці, а й у динаміці з урахуванням й інших, крім концентрації, ознак монопольного ринку. Використання запропонованої системи дозволить удосконалити методику визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку, оскільки в антимонопольному законодавстві України нині використовують лише індекс концентрації, що не дає змоги отримувати повну інформацію про ступінь монополізації обстежуваних ринків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Погребняк О. Державне втручання у формування ринкових структур в Україні на прикладі ринку цукру // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія „Економіка”. Частина 1. Механізми відтворення людських і матеріальних ресурсів. Вип. 4(36). - Рівне, 2006. - С. 141-148.

2. Погребняк О. . Галузева структура економіки України та необхідність формування ринкових структур // Вісник Львівського Університету. Серія „Економіка”. Вип. 31. - Львів: Інтереко, 2002.- С. 502-507.

3. Погребняк О. Ринкові структури у розрізі критеріїв економічної ефективності // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Серія „Економіка”. Спецвип. 4.- Рівне, 2002. - С. 92-97.

4. Погребняк О.О. Антимонопольне регулювання вітчизняних ринкових структур // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвип. 9. - Львів: Інтереко, 2002.- С. 204-210.

5. Погребняк О.О. Деякі аспекти функціонування природних монополій // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. Науковий збірник. Спецвип. 8.- Львів: Інтереко, 2001. - С. 91-96.

6. Погребняк О.О. Деякі аспекти світового досвіду функціонування ринкових структур // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія „Економіка”. Вип. 4. - Рівне, 2004.- С. 88-93.

7. Островерх П.І., Погребняк О.О. Деякі особливості функціонування ринкових структур в Україні // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвип. 13. - Львів: Інтереко, 2004.- С. 39-47 (особистий внесок: з'ясовано особливості становлення деяких вітчизняних ринків товарів і послуг).

8. Островерх П.І., Островерх О.М., Погребняк О.О. Власність і приватизація // Вісник Львівського Університету. Серія „Економіка”. Вип. 30.- Львів, 2001.- С. 83-86 (особистий внесок: з'ясовано співвідношення понять „власність” і „приватизація”).

9. Погребняк О.О. Вплив ринкових структур на ефективність // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Україна в ХХІ ст.: Формування економічної системи”, 3-5.05.2001. - Львів, 2001.- С. 262-263.

10. Погребняк О.О. Деякі аспекти еволюції теорії ринкових структур // Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції “Актуальні проблеми формування економічної системи України”, 16-17.05.2002. - Львів, 2002. - С. 250-251.

11. Погребняк О.О. Інституційні умови функціонування ринкових структур // Матеріали Міжнародної студентсько-аспірантської конференції “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку”, 7-8.05.2003. - Львів, 2003. - С. 251-252.

12. Погребняк О.О. Ринкові структури і показники рівня концентрації та монопольної влади на ринку // Тези науково-практичної конференції “Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року”, 6-7.06.2003. - Київ, 2003. - С. 48- 51.

13. Погребняк О.О. Особливості визначення етапів формування ринкових структур у перехідній економіці України //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи”, 24-25.10.2003. - Львів, 2003. - С. 212-213.

14. Погребняк О.О. Дослідження інвестиційного аспекту формування ринкових структур в Україні // Матеріали міжнародної студентсько-аспірантської конференції „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації”, 23-24 квітня 2004 р. - Львів, 2004. - С. 250-251.

15. Островерх П.І., Погребняк О.О., Островерх О.М До питання про суть та структуру ринку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє”, 21-22 жовтня 2005 р. - Львів, 2005. - С. 17-18 (особистий внесок: з'ясовано співвідношення понять „ринок” і „структура ринку”).

16. Погребняк О.О. Ринок цукру та вплив держави на формування його структури // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції „Філософія економіки: І. Франко й сучасні економічні проблеми”, 5-6 травня 2006 р. - Львів, 2006. - С. 178-179.

Размещено на Allbest.ru