Організаційно-економічний механізм комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

УДК 330.341.1: 334.012.64

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами

Попов Сергій Федорович

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України у відділі фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу.

Науковий керівник - член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Вишневський Валентин Павлович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідуючий відділом фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Бузько Ірина Романівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), завідуюча кафедрою міжнародної економіки;

- кандидат економічних наук Кучеров Андрій Вікторович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), старший науковий співробітник відділу економічних проблем розвитку промислового виробництва.

Захист відбудеться "27" березня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "25" лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

Анотації

Попов С.Ф. Організаційно-економічний механізм комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2008.

Основний науковий результат дослідження полягає в розробці науково-методичних положень зі створення у рамках національної інноваційної системи організаційно-економічного механізму комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами типу "спін-офф", які засновуються при державних університетах і інститутах на базі інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів державного бюджету.

Адаптовано модель Шертлера для оцінки можливості залучення зовнішнього венчурного капіталу в інституціональних умовах України до державних університетів і науково-дослідних інститутів, які беруть участь у науково-виробничих комплексах з бізнес-інкубаторами технологій або науковими парками, що складаються з малих підприємств типу "спін-офф", заснованих університетами та інститутами.

Ключові слова: національна інноваційна система, малі підприємства типу "спін-офф", комерціалізація і трансфер технологій, інтелектуальна власність, венчурний капітал, бізнес-інкубатор технологій, науковий парк.

Попов С.Ф. Организационно-экономический механизм коммерциализации и трансфера наукоемких технологий малыми предприятиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2008.

Целью исследования является развитие теоретических основ процессов коммерциализации и трансфера наукоемких технологий малыми предприятиями и разработка практических рекомендаций по совершенствованию организационно-экономического механизма обеспечения таких процессов в рамках национальной инновационной системы в условиях рыночной трансформации экономики и перспектив европейской интеграции Украины.

Основной научный результат исследования состоит в разработке научно-методических положений по созданию в рамках национальной инновационной системы организационно-экономического механизма коммерциализации и трансфера наукоемких технологий малыми предприятиями типа "спин-офф", которые будут учреждаться при государственных университетах и институтах на основе интеллектуальной собственности, созданной за счет средств государственного бюджета.

Решение теоретических и практических задач базируется на общенаучных принципах проведения научных исследований, положениях экономической теории, трудах ведущих отечественных и зарубежных ученых-экономистов по вопросам научно-технологического и инновационного развития.

При выполнении исследований и обосновании их результатов использовались методы структурно-логического и качественного анализа - для сравнительного исследования результатов, основанных на современных экономических теориях; методы количественного и статистического анализа экономических показателей - для определения состояния научно-технологического потенциала и направлений научно-технологического развития; методы экспертных оценок и портфельного анализа - для обработки данных и оценки схем реализации организационно-экономического механизма функционирования малых предприятий типа "спин-офф".

Проанализированы мировые тенденции современного развития институциональных структур и организационно-экономических механизмов активизации научно-технологического и инновационного развития университетов, научных учреждений, малых предприятий, регионов и стран.

Разработана микроэкономическая модель привлечения венчурного финансирования в украинские государственные университеты для организации выпуска высокотехнологичной продукции на основе интеллектуальной собственности, созданной за счет средств государственного бюджета.

Адаптирована модель Шертлера для оценки возможности привлечения внешнего венчурного капитала в институциональных условиях Украины в государственные университеты и институты, которые участвуют в научно-производственных комплексах с бизнес-инкубаторами технологий или научными парками, состоящими из малых предприятий типа "спин-офф", учрежденных этими университетами и институтами.

Разработаны и проанализированы схемы реализации организационно-экономического механизма в рамках национальной инновационной системы для привлечения венчурного финансирования в процессы коммерциализации и трансфера наукоемких технологий, созданных в государственных университетах и институтах.

Обоснован методический подход к комплексной оценке предложенных схем организации и деятельности малых предприятий типа "спин-офф" с позиций эффективности в национальной институциональной среде и привлекательности этих схем для украинских государственных университетов и научных учреждений, а также венчурных инвесторов.

Выполнены вычислительные эксперименты на основе данных проведенных опросов мнений экспертов относительно разных схем организации и деятельности малых предприятий, которые могут создаваться при государственных университетах и научных учреждениях для обеспечения коммерциализации и трансфера технологий.

Оценены условия и последствия развития малых предприятий типа "спин-офф" при государственных университетах и институтах, которые ориентируются на разработку и внедрение новых наукоемких технологий.

Разработаны и обоснованы научно-методические рекомендации для последующего совершенствования организационно-экономического механизма в рамках национальной инновационной системы и по его продвижению в правовое поле Украины.

Предложены инфраструктуры национальной и университетских инновационных систем, адаптированных к условиям украинской институциональной среды в сфере науки и технологий, в виде практических и методических рекомендаций относительно построения организационно-экономического механизма содействия коммерциализации и трансферу технологий в государственных университетах и институтах.

Реализация этих предложений позволит создать условия для повышения эффективности механизма коммерциализации и трансфера технологий, созданных за счет государственного бюджета, и развития национальных и университетских инновационных систем, основанных на взаимовыгодном сотрудничестве государства, индустрии и науки, что соответствует стратегическим интересам Украины.

Ключевые слова: национальная инновационная система, малые предприятия типа "спин-офф", коммерциализация и трансфер технологий, интеллектуальная собственность, венчурный капитал, бизнес-инкубатор технологий, научный парк.

Popov S.F. Organizational and Economic Mechanism for Commercializing and Transferring Science-based Technologies by Small-sized Enterprises. - Manuscript.

Thesis for candidate of economic science in speciality 08.00.03 - Economics and Management of the National Economy. - Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk, 2008.

The thesis deals with elaboration of scientific-methodical propositions to develop within the framework of the national innovation system organizational and economic mechanism for commercializing and transferring science-based technologies by small-sized enterprises of "spin-off" type. They are supposed to be founded in state universities and institutes on the basis of intellectual property created due to financing from the state budget.

Model of A. Shelter is adapted to assess the possibilities for receiving external venture capital under present institutional conditions in Ukraine by state universities and research institutes which participate in scientific-production complexes with business incubators for technologies and science parks consisting of small-sized enterprises of "spin-off" type founded by universities and institutes.

Key words: national innovation system, small-sized enterprises of "spin-off" type, commercialization and technology transfer, intellectual property, venture capital, business incubators for technologies, science park.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інтеграція української науково-технологічної сфери в європейський і світовий науковий простір неможлива без створення національної інноваційної системи зі спеціальною інфраструктурою підтримки процесів організації і діяльності малих підприємств, орієнтованих на впровадження нових технологій. Процеси комерціалізації та трансферу наукоємних технологій, створених за рахунок бюджетного фінансування малих підприємств, завжди привертали увагу дослідників своєю постійною актуальністю і різноманітністю можливостей реалізації цих процесів у різних правових, організаційних і економічних умовах.

Ці проблеми досліджувалися у роботах провідних зарубіжних учених - Н. Агапітової, Ц. Бакстера, П. Бенневорта, А. Грудзінського, І. Дежиної, Б. Клаумана, Л. Гузеті, Н. Хансена, Н. Морау, В. Полтеровича, А. Шертлера, Д. Сієгела, а також вітчизняних учених - О. Амоші, І. Бузько, В. Вишневського, В. Гейця, В. Денисюка, А. Землянкіна, С. Кацури, А. Кінаха, З. Корсунського, А. Кучерова, В. Ляшенка, В. Семіноженка, Н. Шеставіна.

При цьому у зарубіжних учених досліджуються можливості використання для комерціалізації і трансферу наукоємних технологій нових малих підприємств як стандартна інституційна ситуація, а у вітчизняних - така можливість в основному не аналізується через відсутність адекватних організаційно-економічних і інституційних механізмів трансферу технологій із державного сектору в приватний.

Ситуація, що склалася в Україні через невизначеність структури національної інноваційної системи і проблеми комерціалізації і трансферу технологій, зумовила вибір теми, визначила цілі і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк) за темою "Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу" (номер державної реєстрації 0104U003430, 2004-2006 рр.), у рамках якої проаналізовано українську систему фінансової підтримки розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу, проведено порівняння з аналогічними системами інших країн і розроблено рекомендації щодо вдосконалення цієї системи.

У рамках проекту Донецького національного університету "Досягнення і перспективи європейської освітньої і науково-технологічної інтеграції" (Grant of the Jean Monnet Project No. 2002-4425, 2002-2007 рр.), підтриманого Європейською Комісією, а також у рамках договорів № 04 ЄС від 08.01.2006 р. та № 11 ЄС від 02.10.2006 р. із Національним інформаційним центром із співробітництва з Європейським Союзом у сфері науки і технологій при Київському державному центрі науково-технічної і економічної інформації (Київ ЦНТЕІ) й при виконанні наказів МОН України "Про створення підрозділів комерціалізації інтелектуальної власності" № 533 від 24.06.2004 р. та "Про створення підрозділів з питань інтелектуальної власності" № 631 від 01.11.2005 р. розроблено моделі і схеми комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які створені за кошти державного бюджету, і виконано оцінки їх ефективності і привабливості на основі аналізу думок експертів у сфері комерціалізації і трансферу технологій та інноваційного розвитку.

За договорами № 09/2004 ЄС від 01.08.2004 р. та № 28/2005 ЄС від 09.08.2005 р. між Донецькою обласною громадською організацією "Асоціація розвитку освітніх і наукових мереж" та КиївЦНТЕІ виконано дослідження наукового та науково-технологічного потенціалу України і Донецької області, одержано відповідні індикатори, які порівнюються з їх значеннями для розвинутих країн світу.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних основ процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму для забезпечення таких процесів у рамках національної інноваційної системи.

Для досягнення мети дослідження поставлено і вирішено такі задачі:

проаналізовано світові тенденції сучасного розвитку інституціональних структур і організаційно-економічних механізмів активізації науково-технологічного й інноваційного розвитку університетів, наукових установ, малих підприємств, регіонів та країн;

розроблено мікроекономічну модель залучення венчурного фінансування в українські державні університети для організації випуску високотехнологічної продукції на основі інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів державного бюджету;

розроблено і проаналізовано схеми реалізації організаційно-економічного механізму в рамках національної інноваційної системи для залучення венчурного фінансування в процеси комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, створених у державних університетах та інститутах;

обґрунтовано методичний підхід до комплексної оцінки запропонованих схем організації і діяльності малих підприємств типу "спін-офф" з позицій ефективності у національному інституціональному середовищі та привабливості цих схем для українських державних університетів і наукових установ, а також венчурних інвесторів;

виконано обчислювальні експерименти на основі даних проведених опитувань думок експертів щодо різних схем організації і діяльності малих підприємств, які можуть створюватися при державних університетах і наукових установах для забезпечення комерціалізації і трансферу технологій;

оцінено умови і наслідки розвитку малих підприємств типу "спін-офф" при державних університетах і наукових установах, які орієнтуються на розробку і впровадження нових наукоємних технологій;

розроблено і обґрунтовано науково-методичні рекомендації для подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму в рамках національної інноваційної системи і його просування у правове поле України в умовах ринкової трансформації економіки з урахуванням перспектив європейської інтеграції України.

Об'єктом дослідження є національні економічні, організаційні і нормативно-правові умови забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які розробляються за рахунок коштів державного бюджету.

Предмет дослідження - організаційно-економічний механізм у рамках національної інноваційної системи для забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій шляхом використання можливостей малих підприємств типу "спін-офф".

Тут і далі під малим підприємством типу "спін-офф" розуміється мале підприємство, створене університетами, науково-дослідними інститутами, підприємствами і фізичними особами шляхом передачі до їх статутного фонду прав на об'єкти інтелектуальної власності, які розроблено за рахунок коштів державного бюджету.

Методи дослідження. Вирішення теоретичних і практичних задач базується на загальнонаукових принципах проведення досліджень, положеннях економічної теорії, працях провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань науково-технологічного та інноваційного розвитку.

При виконанні досліджень для обґрунтування їх результатів використовувалися методи структурно-логічного і якісного аналізу - для порівняльного дослідження результатів, основаних на сучасних економічних теоріях; методи кількісного і статистичного аналізу економічних показників - для визначення стану науково-технологічного потенціалу і напрямів науково-технологічного розвитку; методи експертних оцінок і портфельного аналізу - для обробки даних та оцінки схем реалізації організаційно-економічного механізму функціонування малих підприємств типу "спін-офф".

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і науково-методичних основ формування організаційно-економічного механізму забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами типу "спін-офф".

До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відносяться такі:

уперше:

для інституціональних умов національної інноваційної системи обґрунтовано концепцію комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які розробляються в державних університетах і інститутах за рахунок коштів державного бюджету шляхом створення науково-виробничих комплексів із статусом інкубаторів технологій або наукових парків, у рамках яких організуються і функціонують малі підприємства типу "спін-офф". Такий підхід до комерціалізації і трансферу наукоємних технологій забезпечує ефективне використання накопиченого в державних університетах та наукових установах інтелектуального капіталу;

розроблено науково-методичний підхід до оцінки різних схем організації і діяльності малих підприємств типу "спін-офф", що дає можливість визначити найбільш досконалу організаційну схему для українського інституціонального середовища;

удосконалено:

неокласичну економіко-математичну модель венчурного фінансування А. Шертлера з метою її адаптації до умов наукової і науково-технологічної діяльності вітчизняних державних університетів і інститутів, що створюють малі підприємства типу "спін-офф" за участю венчурних інвесторів. Це дозволяє виконувати оцінку попиту на венчурний капітал з урахуванням потенціалу українського ринку високотехнологічної продукції;

методи порівняльного аналізу індикаторів наукового, науково-технологічного та інтелектуального потенціалу країни і регіонів на основі введення відносних параметрів, що дозволяє порівнювати індикатори для різномасштабних країн і регіонів;

дістали подальшого розвитку:

концептуальний підхід до методів розрахунку ефективності та привабливості різних схем організації і діяльності малих підприємств типу "спін-офф". Такий підхід дає можливість разом з об'єктивними економічними параметрами використовувати суб'єктивні оцінки експертів;

критерії оцінки придатності технологій для подальшої комерціалізації і трансферу з позицій венчурного інвестора, а саме: рівень складності технології; ступінь компетенції розробників технології і команди упровадження; оцінка обсягів фінансування, очікуваного прибутку і можливостей виходу з бізнесу; обґрунтованість потреб у технології, її ринку збуту і часу її незамінності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що виконаний аналіз і розроблені рекомендації дозволять активізувати процес комерціалізації і трансферу технологій, розроблених за рахунок коштів державного бюджету, в українську і зарубіжну індустрію.

Результати виконаних досліджень, методичні розробки і практичні рекомендації використано в Донецькому національному університеті при створенні інфраструктури управління інтелектуальною власністю, при виконанні договорів з передачі технологій (довідка № 24/14.0-6 від 09.02.2007 р.) та в діяльності Національного інформаційного центру зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій у рамках Регіонального опорного пункту при Донецькій асоціації розвитку освітніх і наукових мереж (довідка № 12/10-06 від 20.10.2006 р.) при визначенні наукового і науково-технологічного потенціалу.

Результати досліджень використовуються також при викладанні дисциплін "Інноваційний менеджмент" та "Інвестиційний менеджмент" у Макіївському економіко-гуманітарному інституті (довідка № 48-06/234 від 14.07.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. Науково-методичний, теоретичний і практичний внесок автора в колективні наукові роботи конкретизовано у списку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень обговорювалися і одержали схвалення на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: Віддалена інженерія та віртуальний інструментарій (Віллаш, Австрія - 2004); Науковий потенціал світу - 2004 (Дніпропетровськ - 2004); Наука і освіта - 2005 (Дніпропетровськ - 2005); Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг (Донецьк - 2006); Сучасній стан та проблеми інноваційного розвитку держави (Луцьк - 2006); Інтелектуальна власність та інновації в контексті формування регіональної стратегії розвитку малого і середнього бізнесу (Львів - 2006); Стратегія якості в індустрії та освіті (Варна, Болгарія - 2007).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 17 наукових працях: 10 - у наукових журналах і збірниках наукових праць та 7 - у матеріалах наукових конференцій і семінарів. Загальний обсяг публікацій - 5,06 д.а., з яких автору належить 3,49 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Основний зміст викладено на 199 сторінках, дисертація містить 40 рисунків і 6 таблиць. Список літературних джерел зі 196 найменувань розміщується на 19 сторінках, 7 додатків - на 19 сторінках.

Основний зміст роботи

У розділі 1 "Теоретичні аспекти процесів комерціалізації і трансферу технологій" розглянуто сучасну теоретичну базу інституціональних систем у сфері науково-технологічної та інноваційної діяльності з метою забезпечення науково-технічного прогресу (НТП) у країні, регіонах, вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах (ВНЗ/НДІ), на підприємствах, у тому числі і на малих підприємствах (МП).

Відзначено постійне зниження кількості МП, орієнтованих на науку, і зайнятих на них, що вказує на деградацію науково-технологічного потенціалу України з таких причин, які виявлені на основі аналізу взаємодії чинників інституціональної системи НТП: копіювання (трансплантація) передових методів і інститутів для організації і управління НТП без урахування існуючих інституційних умов у країні, регіонах і на підприємствах; ігнорування мотиваційних чинників як індивідуумів, так і організацій при спробах активізації інноваційних процесів на підприємствах шляхом самофінансування; зведення державної участі в інноваційній діяльності тільки до рівня реєстрації, контролю і управління без забезпечення стимулювання і заохочення; лобіювання інтересів окремих підприємств і галузей без урахування їх ролі в перспективах глобального, національного і регіонального розвитку.

Порівнюючи динаміку індикаторів науково-технологічного розвитку для України і Донецької області, можна зазначити таке:

недостатні обсяги фінансування науково-технологічного розвитку в масштабах всієї України, у тому числі в Донецькій області;

стійкі тенденції у використанні різних джерел фінансування науково-технологічного розвитку країни і регіону, які необхідно істотно змінити для забезпечення розвитку Донецької області;

оцінка кількості і напрямів наукових публікацій підтверджує високу активність вітчизняних дослідників і розробників;

виявлено структурні особливості джерел і напрямів фінансування наукових і науково-технічних робіт (ННТР).

Аналіз існуючих у світі процесів комерціалізації і трансферу технологій (КТТ) дозволяє вибрати найприйнятніший для умов України організаційно-економічний механізм створення МП при державних університетах і інститутах для комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності (ІВ), яка створена за державні кошти. Такі самостійні МП типу "спін-офф" можуть стати привабливими для венчурного фінансування.

Виконаний порівняльний аналіз пріоритетних напрямів науково-технологічного й інноваційного розвитку, які були схвалені Європейським Союзом (ЄС) і Україною, вказує на переважання в українських пріоритетах середньо- і низькотехнологічних напрямів досліджень і розробок, що відображається в кількості наукових публікацій і патентів на винаходи у відповідних напрямах.

Для забезпечення ефективної європейської науково-технологічної інтеграції України пропонується, враховуючи обмеженість українських ресурсів, не копіювати шлях будівництва "моста над інноваційною прірвою", створюючи інноваційну інфраструктуру (технологічні і наукові парки, інформаційні та інноваційні центри тощо) за європейськими зразками (це дорога в чергову "інституційну пастку"), а зосередити увагу держави і представників українського бізнесу на підтримці ініціатив з науково-технологічного партнерства у рамках європейських програм та проектів.

У розділі 2 "Організаційно-економічні і методичні основи забезпечення процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами" проаналізовано пропозиції європейських дослідників і розробників про співпрацю у сфері науки і технологій, а також очікування українських партнерів від цієї співпраці, розроблено оцінки стану і перспектив науково-технологічного співробітництва країн-членів ЄС і України, а саме:

реальні економічні і соціальні умови в Україні (низькі матеріальні витрати на проведення досліджень, високий інтелектуальний потенціал наукового і технологічного персоналу) сприятимуть співробітництву в індивідуальних, колективних і інституційних рамках;

очікування українських партнерів від участі в європейській науково-технологічній інтеграції здебільшого пов'язані з можливостями реалізації своїх планів досліджень і впровадження технологій, а не з повноправною участю в європейських проектах і програмах, де цілі і напрями ННТР визначаються європейськими партнерами.

Така невідповідність пропозицій про співробітництво і очікувань від співпраці призводить до ризиків на індивідуальному, колективному й інституційному рівнях розвитку українського наукового співтовариства.

Проаналізувавши досвід створення і діяльності європейських інститутів трансферу технологій (ІТТ) та аналогічні починання в Росії і Україні, пропонуються рекомендації щодо організації в периферійних регіонах активного і взаємовигідного процесу комерціалізації, трансферу і дифузії технологій: створення незалежного ІТТ у вигляді регіональної громадської організації; створення підрозділу у ВНЗ/НДІ; створення при ВНЗ/НДІ мережі МП типу "спін-офф", які функціонують у рамках бізнес-інкубатора технологій або наукового парку.

Аналіз можливих і різних джерел фінансування процесів комерціалізації і трансферу наукоємних технологій вказує на перспективність використання методів венчурного фінансування для забезпечення виходу на ринок технологій, які розроблені у ВНЗ/НДІ за рахунок державного бюджету.

На основі методів мікроекономічного аналізу розроблено модель науково-технологічної діяльності ВНЗ/НДІ з урахуванням можливостей застосування внутрішніх і зовнішніх ресурсів, яка дозволяє, на відміну від прототипу - моделі А. Шертлера Schertler A. Under what Conditions do Venture Capital Markets Emerge // Kiel Working Paper No. 1119. - Kiel: Keil Institute of World Economics, 2002. - 22 p., аналізувати взаємозалежності як для окремого університету і створених при ньому МП, так і ситуацію в науково-технологічній сфері для всієї країни.

Якщо цю модель адаптувати до умов науково-технологічної й інноваційної діяльності українських державних ВНЗ/НДІ, то можна виділити ряд основних зовнішніх і внутрішніх елементів моделі і їх взаємозв'язки з урахуванням чинного законодавства (інституціональне середовище. У цій моделі враховано систематичні взаємозалежності між зовнішніми і внутрішніми ресурсами ВНЗ, НДІ, банками і венчурним інвестором, виконавцями і споживачами базової, традиційної і високотехнологічної продукції ВНЗ/НДІ.

Максимізація функції корисності для результатів фундаментальних і прикладних держбюджетних тем, госпдоговірних робіт і інноваційних проектів дозволяє оцінити попит на високотехнологічну продукцію ВНЗ/НДІ, що базується на ІВ ВНЗ/НДІ, яка буде комерціалізуватися МП типу "спін-офф". Вибір МП типу "спін-офф" як розробника, так і виробника високотехнологічної продукції дозволяє венчурним інвесторам брати участь в управлінні МП, що підвищує їх шанси бути "успішними".

Споживач максимізує функцію корисності, яка складається з базового гомогенного продукту - результатів ННТР, виконаних за рахунок держбюджету; традиційних продуктів - результатів госпдоговірних ННТР; інноваційних високотехнологічних продуктів, заснованих на ІВ.

Традиційні і інноваційні продукти зв'язані функцією еластичності у вигляді константи. Функція корисності споживання має вигляд:

, (1)

де вS з S { B, T } - частки доходу споживачів, які витрачаються на придбання базової продукції і сукупності традиційних продуктів, тобто для державних ВНЗ/НДІ фактично це частки бюджетного і госпрозрахункового фінансування науково-технологічної діяльності;

XB - кількість базової продукції, яку можна визначити як кількість наукових тем у ВНЗ/НДІ, які фінансуються з держбюджету;

Xnt - кількість традиційної продукції, тобто кількість госпдоговірних тем ВНЗ/НДІ, результати яких захищені мінімум одним патентом на винахід;

Xmi - кількість інноваційної продукції, що може бути виготовлена на базі високих технологій, які є ІВ ВНЗ/НДІ, тобто кількість патентів на винаходи;

сj з 0 < сj < 1, j { i, t } - ступінь диференціювання продуктів на монопольному ринку для традиційних і інноваційних продуктів.

Споживачі в особі держави максимізують функцію корисності (1) при таких бюджетних обмеженнях:

, (2)

де pB - ціна основного гомогенного продукту, тобто середня ціна однієї бюджетної теми ВНЗ/НДІ;

pnt - ціна традиційного продукту, тобто середня ціна однієї госпрозрахункової роботи;

pmi - ціна інноваційного продукту, тобто та орієнтовна ціна нового продукту, яка буде після освоєння інвестиції "запуску" і виходу на ринок;

Y - частина доходу держави та інших інвесторів, яку вони можуть виділити для фінансування ННТР.

Порівняльний аналіз ефективності різних схем організації і діяльності МП при українських ВНЗ/НДІ проводиться з використанням методу експертних оцінок для кількісної обробки результатів опитування експертів, на основі яких непараметричними методами знаходяться дані для портфельного аналізу.

Аналіз можливостей розглянутих методів оцінки ефективності і конкурентоспроможності, а також подання результатів у вигляді матриці Мак-Кінсі дозволяють сформулювати алгоритм визначення найефективнішого механізму комерціалізації і трансферу університетських технологій. Цей алгоритм розрахунку ефективності схем організації і діяльності МП типу "спін-офф" заснований на використанні в якості вхідних і вихідних даних результатів опитувань експертів за спеціальними питаннями.

У розділі 3 "Вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку малих підприємств типу "спін-офф" аналізуються перспективи і формуються пропозиції щодо залучення венчурних інвестицій у сферу науково-технологічної та інноваційної діяльності ВНЗ/НДІ шляхом створення сприятливих умов розвитку нових МП типу "спін-офф" для забезпечення можливостей участі венчурних інвесторів в управлінні цими МП. Також запропоновано концептуальний підхід до перебудови існуючої національної інноваційної системи з інфраструктурою державних ВНЗ/НДІ, який повинен здійснюватися з умовою збереження позитивних чинників, накопичених за попередні роки науково-технологічної діяльності ВНЗ/НДІ, при послідовній ліквідації перешкод на шляху комерціалізації і трансферу технологій. інноваційний комерціалізація наукоємний

Оцінка кількості МП типу "спін-офф", які можуть бути створені українськими ВНЗ/НДІ для освоєння і виробництва високотехнологічної продукції на базі результатів виконаних ННТР, проводилася з урахуванням значень величин сi = вT = вB = 0,5, які характерні для європейських венчурних інвесторів. У результаті побудована залежність кількості інноваційних підприємств (Ni*) від величини інвестиції "запуску" (Ii) при різних рівнях витрат на фінансування ННТР - wL (рис. 3).

Діапазон одержаних на рис. 3 залежностей кількості нових інноваційних підприємств з високими технологіями від величини запрошуваної інвестиції "запуску" цілком узгоджується з аналогічними значеннями для розвинених країн світу і пов'язаний з практикою європейських венчурних інвесторів.

Аналіз поведінки залежностей кількості нових інноваційних підприємств, які можуть виникнути в Україні при підтримці венчурних інвесторів, показує, що збільшення величини інвестиції "запуску" знижує потенційну кількість таких підприємств, а збільшення фінансування науково-технологічної сфери сприятиме збільшенню цієї кількості, особливо різко при зниженні величин інвестиції "запуску".

Визначено принципи відбору технологій для їх подальшої комерціалізації в пільгових умовах бізнес-інкубаторів технологій (БІТ), які могли б створювати державні ВНЗ/НДІ для просування своїх результатів наукових досліджень і технологічних розробок на ринок, з урахуванням як освітніх, наукових і економічних інтересів ВНЗ/НДІ, так і інтересів творців ІВ - їх співробітників.

Рис. 3. Залежність кількості інноваційних підприємств від величини інвестиції "запуску" при однакових рівнях витрат на ННТР

Розглянуто декілька оригінальних схем організації інноваційної інфраструктури в структурі ВНЗ/НДІ, що забезпечить підвищення ефективності комерціалізації і трансферу в індустрію університетських технологій.

На відміну від традиційної схеми реалізації ІВ ВНЗ/НДІ - продаж ліцензій, нові схеми засновані на пропонованому нововведенні в українське законодавство: дозвіл державним ВНЗ/НДІ передавати свою ІВ на МП як внесок до статутного фонду, тобто участь в акціонерному капіталі МП.

На основі опитування експертів виконано порівняння щодо ефективності і конкурентоспроможності на ринку високих технологій, а також привабливості для адміністрації і співробітників ВНЗ/НДІ та для венчурних інвесторів запропонованих нових чотирьох схем з організації і діяльності МП типу "спін-офф" при державних ВНЗ/НДІ:

Схема 2 - "Акціонерного капіталу", коли університет передає ліцензії на ІВ різним МП і одержує частину акціонерного капіталу цих МП, тобто університет самостійно управляє портфелем акцій таких МП;

Схема 3 - "Неприбуткового буфера", який є структурним підрозділом університету з управління ІВ і може передавати університетську ІВ МП типу "спін-офф" в обмін на акції цих МП;

Схема 4 - "Прибуткового інкубатора", створеного університетом як співзасновника, що передає до його статутного фонду права на об'єкти ІВ університету і надає в пільгову оренду приміщення і устаткування, самостійного прибуткового підприємства у вигляді БІТ або наукового парку, який вже самостійно буде створювати МП типу "спін-офф" (рис 4).

Переваги схеми 4 дуже істотні: безпосередній вихід на ринок; необмежені можливості залучення капіталу й інвестицій; участь у діяльності співробітників університету; постійне перебування на контролі засновників.

Але є і недоліки: фактична невелика самостійність і незалежність БІТ та МП типу "спін-офф"; вірогідність втрати контролю над створеними МП; високі юридичні витрати при вирішенні питань комерціалізації і трансферу технологій; висока вартість послуг.

Також було розглянуто схему 5 - "Менеджера ІВ", який є незалежним від ВНЗ/НДІ прибутковим підприємством, але одержує від них на договірних умовах всі повноваження на управління об'єктами права ІВ, яка була створена за бюджетні кошти.

Використовуючи методи експертних оцінок і портфельного аналізу, доведено ефективність і привабливість схеми "Прибуткового інкубатора", яка фактично є реалізацією організаційних принципів БІТ або наукових парків при заснуванні ними МП типу "спін-офф" для умов діяльності українських державних ВНЗ/НДІ.

Оброблено результати опитування експертів методом експертних оцінок з урахуванням проставлених експертами балів за шкалою від 1 до 100 одиниць для вхідних (А) та вихідних (С) параметрів, а також відповідних вагових коефіцієнтів (v та u) для визначених спеціальних питань. При цьому шляхом попередньої співбесіди проводилося визначення коефіцієнтів компетентності експертів.

Для визначення вхідних параметрів у схемах механізму комерціалізації університетських технологій оцінено і наведено в табл. 1 відповіді на питання - q: 1 - можливість залучення венчурних інвестицій; 2 - можливість використання бюджетного фінансування; 3 - використання внутрішніх фінансових і матеріальних ресурсів; 4 - залучення співробітників ВНЗ/НДІ до роботи в МП; 5 - участь керівництва ВНЗ/НДІ в управлінні МП.

Таблиця 1. Вхідні параметри в схемах реалізації механізму КТТ

Питання - q	Схема 1	Схема 2	Схема 3	Схема 4	Схема 5
	vq	Аq	vq	Аq	vq	Аq	vq	Аq	vq	Аq
1	0,1	12	0,2	23	0,1	15	0,8	73	0,9	84
2	0,8	100	0,5	74	0,6	88	0,7	84	0,1	37
3	0,6	100	0,6	65	0,7	63	0,6	57	0,2	28
4	0,2	42	0,7	47	0,4	37	0,5	61	0,3	16
5	0,1	28	0,4	82	0,5	31	0,4	37	0,0	12
? vqАq	152,4	146,3	128,7	196,7	93,3

Для визначення вихідних параметрів у схемах механізму комерціалізації університетських технологій оцінено і надано в табл. 2 питання - r: 1 - вихід інноваційної продукції на ринок високих технологій; 2 - створення прибуткового МП для випуску продукції; 3 - створення додаткових робочих місць; 4 - отримання доходу ВНЗ/НДІ; 5 - отримання додаткового доходу співробітниками університету.

Таблиця 2. Вихідні параметри в схемах реалізації механізму КТТ

Питання - r	Схема 1	Схема 2	Схема 3	Схема 4	Схема 5
	ur	Сr	ur	Сr	ur	Сr	ur	Сr	ur	Сr
1	0,5	26	0,7	53	0,8	68	0,9	62	0,6	38
2	0,1	7	0,8	62	0,4	32	0,8	81	0,8	37
3	0,2	38	0,9	24	0,3	45	0,7	48	0,7	42
4	0,7	52	0,5	38	0,5	36	0,6	27	0,3	17
5	0,3	14	0,1	17	0,2	32	0,5	26	0,2	12
? urСr	61,9	129,0	105,1	183,4	89,3

Подальші обчислення значень для сум дозволяють одержати коефіцієнти ефективності за формулою (? urСr / ? vqАq): схема 1 - 0,41; 2 - 0,88; 3 - 0,82; 4 - 0,93; 5 - 0,96. А якщо прийняти максимальне значення cуми виходу четвертої схеми з табл. 2 за одиницю, тоді одержимо коефіцієнти привабливості схем за формулою (? urСr / 183,4) для державних ВНЗ/НДІ: схема 1 - 0,34; 2 - 0,70; 3 - 0,57; 4 - 1,00; 5 - 0,49.

Побудована за одержаними даними матриця Мак-Кінсі вказує на найефективнішу схему 4 - "Прибуткового інкубатора", реалізація якої в даний час стримується недосконалістю чинного законодавства у сфері ІВ, вищої освіти, наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності.

Запропоновано ряд поправок до законодавчих актів України, введення в дію яких забезпечить сприятливі умови і ефективні можливості для реалізації накопичених у державних ВНЗ/НДІ заділів інтелектуальної праці - результатів наукових досліджень і технологічних розробок, виконаних за рахунок коштів державного бюджету. Також розроблено пропозиції щодо адаптації до українських інституціональних умов структури національної інноваційної системи для забезпечення ефективної комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, створених за результатами завершених ННТР, виконаних за рахунок коштів державного бюджету.

Ці поправки до законодавчих актів України та інші пропозиції подано у Міністерство освіти і науки України від Донецького національного університету, в діяльності якого реалізуються результати дисертаційної роботи, для інституціональних перетворень структури управлінні ІВ університету та організації виконання ННТР.

Визначено напрями подальших досліджень для підвищення ефективності і конкурентоспроможності української наукової і науково-технологічної сфери в глобальній економіці, заснованій на знаннях.

Висновки

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної задачі комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, які створені в державних університетах і науково-дослідних інститутах за рахунок коштів державного бюджету, для підвищення ефективності, конкурентоспроможності і привабливості національного господарства шляхом удосконалення національної й університетських інноваційних систем. Як наслідок досліджень досягнуто такі нові наукові результати і положення теоретичного, методичного і практичного характеру:

1. У теоретичному плані - вирішено важливу наукову задачу розвитку інституційних положень у сфері передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності, створеної за рахунок коштів державного бюджету в рамках існуючих та запропонованих законодавчих норм і організаційних структур національної й університетських інноваційних систем.

Розкрито основні суперечності української економіки, які перешкоджають здійсненню процесів передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності з вигодою як для держави, так і авторів цієї інтелектуальної власності, а також причини неефективності інфраструктури сприяння створенню і передачі цієї власності.

Встановлено, що процеси комерціалізації і трансферу технологій мають різні економічні відносини до основних учасників цих процесів: держава в особі університетів та інститутів; автори технології; підприємства індустрії, - зацікавлені у впровадженні технології; венчурні інвестори та інші джерела фінансування - очікують значних прибутків.

Обґрунтовано економічну суть механізму сприяння з боку держави і приватного капіталу процесам комерціалізації і трансферу технологій державних університетів та інститутів, яка ґрунтується на можливості привласнення частини прибутку від використання цієї технології.

Запропоновано концептуальну модель формування у рамках національної інноваційної системи організаційно-економічного механізму комерціалізації інтелектуальної власності державних університетів, яка відрізняється від традиційно лінійних моделей своєю багатофакторністю.

2. У методичному плані - вдосконалено способи і методи оцінки конкретних схем і моделей реалізації в українських інституціональних умовах процесів комерціалізації і трансферу технологій, принципів залучення венчурного фінансування, напрямків міжнародного науково-технологічного співробітництва, організації і діяльності малих підприємств типу "спін-офф" при державних університетах і науково-дослідних інститутах.

Адаптовано модель Шертлера для оцінки можливості залучення зовнішнього венчурного капіталу в інституціональних умовах України в державні університети і науково-дослідні інститути, які беруть участь в науково-виробничих комплексах спільно із науковими парками, що фактично стають венчурними фондами для малих підприємств типу "спін-офф", заснованих цими університетами та їх співробітниками.

Розкрито суть малого підприємства типу "спін-офф" як фірми, створеної для комерціалізації університетської інтелектуальної власності співробітниками цього університету, зокрема авторами цієї інтелектуальної власності, коли до статутного фонду цієї фірми вноситься ця інтелектуальна власність за узгодженою вартістю, при цьому університет надає необхідні ресурси цій фірмі на пільгових умовах.

Визначено і розроблено методи оцінки різних схем організаційно-економічного механізму комерціалізації і трансферу наукоємних технологій малими підприємствами. Їх відмінна особливість полягає у тому, що можна із результатів опитування експертів одержувати інформацію про ефективність, конкурентоспроможність і привабливість конкретних схем цього механізму.

У результаті порівняльного аналізу п'яти схем вибрано схему організаційно-економічного механізму, яка є найефективнішою за рядом параметрів і критеріїв, для організації й сприяння процесу комерціалізації і трансферу наукоємних технологій від державних університетів до малих підприємств типу "спін-офф" і далі до промислових підприємств як до кінцевих користувачів цих технологій.

3. У практичному плані - розроблено пропозиції щодо створення національної та університетської інноваційних систем, адаптованих до умов українського інституціонального середовища у сфері науки і технологій, у вигляді практичних і методичних рекомендацій із побудови інфраструктури сприяння комерціалізації і трансферу технологій у державних університетах і науково-дослідних інститутах.

Розроблено Положення про структурний підрозділ у сфері управління інтелектуальною власністю і трансферу технологій, яке упроваджене в Донецькому національному університеті і поширене по інших університетах і науково-дослідних інститутах. Практична реалізація методичних рекомендацій із пошуку партнерів і інвесторів для комерціалізації і трансферу технологій здійснюється в Донецькій області на базі колективних членів Донецької асоціації освітніх і наукових мереж, послугами якої користуються більше 300 регіональних дослідників і розробників.

Запропоновано зміни до законодавчих актів України, які представлено в Міністерство освіти і науки України від імені Донецького національного університету і направлено на лібералізацію відносин у контексті удосконалення національної інноваційної системи у сфері управління інтелектуальною власністю, створеною за рахунок державного бюджету.

Реалізація цих пропозицій дозволить створити умови для підвищення ефективності механізму комерціалізації і трансферу наукоємних технологій, розроблених за рахунок коштів державного бюджету і послідовного розвитку національних, регіональних і університетських інноваційних систем, заснованих на плідній та взаємовигідній співпраці держави, індустрії і наукової сфери, як це прийнято у більшості розвинених країн, що відповідає стратегічним інтересам України.

Список основних опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Попов С.Ф. Сравнительный анализ интеллектуального потенциала Украины и Европейского Союза // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 196, т. ІІ. - С. 403-409.

2. Попов С.Ф. Анализ предложений ЕС о сотрудничестве в сфере научно-технологического развития // Зб. наук. пр. Дон. держ. ун-ту управління. Сер.: Економіка. - Донецьк: ДонДУУ. - 2004. - Т. V, вип. 41. - С. 62-73.

3. Попов С.Ф. Диффузия технологий в периферийные регионы: роль университетских малых предприятий // Вісник Хмельницького національного університету. Сер.: Економічні науки. - 2005. - Т. 3, ч. 2. - № 5. - С. 162-166.

4. Маглаперидзе А.С., Попов С.Ф. Университетские малые предприятия и процессы распространения технологий // Прометей: Регіон. зб. наук. пр. - Донецьк: ДЕГІ; ІЕПД НАН України, 2005. - Вип. 2(17). - С. 181-185. Особистий внесок: обґрунтування особливої ролі малих підприємств у процесах комерціалізації і трансферу університетських технологій.

5. Попов С.Ф., Шеставин Н.С. Динамика индикаторов научно-технологического потенциала (на примере Донецкой области) // Проблеми науки. - 2005. - № 3. - С. 28-35. Особистий внесок: виконання порівняльного аналізу індикаторів науково-технологічного потенціалу України і Донецької області, а також порівняння з іншими країнами і регіонами.

6. Шеставин Н.С., Маглаперидзе А.С., Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: состояние и перспективы // Проблеми науки. - 2005. - № 11. - С. 28-34. Особистий внесок: виконання порівняльного аналізу існуючих та можливих пріоритетів і напрямів європейської науково-технологічної інтеграції України.

7. Шеставин Н.С., Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: возможности и риски // Проблеми науки. - 2006. - № 6. - С. 38-45. Особистий внесок: оцінка можливостей і ризиків європейської науково-технологічної інтеграції України і Донецької області, а також порівняння з іншими країнами, регіонами і підприємствами.

8. Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: роль малых предприятий // Проблеми науки. - 2006. - № 7. - С. 44-48.

9. Попов С.Ф. Европейская научно-технологическая интеграция: организационно-экономические механизмы для малых предприятий // Проблеми науки. - 2006. - № 8. - С. 44-50.

Матеріали наукових конференцій

1. Shestavin M.S., Popov S.F. Creation of an infrastructure of remote transfer technologies on the small enterprises // Proceedings International REV Symposium "Remote Engineering & Virtual Instrumentation" (28-29 Sept. 2004). - Villach, Austria: Carinthia Technical Institute. - 2004. - P. 1-16. Особистий внесок: обґрунтування провідної ролі малих підприємств при трансфері технологій.

2. Попов С.Ф. Создание информационной инфраструктуры содействия процессам передачи технологий на малые предприятия // Матеріали І міжнар. наук.-практ. конф. "Науковий потенціал світу - 2004" (1-15 жовт. 2004 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 33-35.

...