Ефективність функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ефективність функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку Міжгосподарської кооперації

Паневник Тетяна Миколаївна

Київ - 2008

Анотація

кооперація економіка молокопродуктовий

Паневник Т.М. Ефективність функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації. - Рукопис.

Проаналізовано сучасний стан підприємств молокопродуктового підкомплексу та тенденції їх розвитку. На основі комплексної оцінки ефективності функціонування господарств різних організаційно-правових форм обґрунтовано необхідність стабілізації та підвищення результативності діяльності шляхом розвитку великотоварного виробництва.

Визначено основні організаційно-економічні шляхи підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу. Удосконалено варіанти міжгосподарської кооперації сільськогосподарських товаровиробників і визначено пріоритети розвитку кооперативних форм господарювання.

Ключові слова: міжгосподарська кооперація, кооператив, ефективність, молокопродуктовий підкомплекс, організаційно-економічні фактори, оптимізація, сільськогосподарське підприємство.

1. загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підприємства молокопродуктового підкомплексу України на сучасному етапі характеризуються погіршенням стану сільського-подарського виробництва, що знаходить відображення в зменшенні поголів'я корів та обсягів виробництва молока. Не налагоджені економічні взаємовигідні зв'язки між різними сферами АПК. Їх відособлене функціонування як окремих суб'єктів ринкових економічних відносин не сприяє раціональному господарюванню молоковиробників і зумовлює сучасну кризову ситуацію в галузі.

Ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу можливе лише за умови рентабельної діяльності підприємств аграрного сектору, молокопереробної промисловості та їх співробітництва на основі вдосконалення внутрішньогалузевих і міжгалузевих відносин між суб'єктами господарювання. Важливою складовою в цьому аспекті є розвиток міжгосподарської кооперації як особливої форми соціально-економічної діяльності. Кооперація є вагомим фактором підвищення економічної стійкості сільськогосподарського виробництва, забезпечує соціальну підтримку та соціальний захист населення. Дедалі більшої актуальності набуває необхідність обґрунтування підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу й розвитку сучасного конкурентоспроможного ринку молокосировини, які потребують науково-практичного розв'язання.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики кооперації зробили відомі дослідники В.В. Зіновчук, П.К. Канінський, О.В. Крисальний, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, М.І. Туган-Барановський, О.В. Чаянов. Теоретико-методологічні та практичні проблеми ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу зокрема та АПК в цілому досліджувалися в працях В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, В.І. Бойка, В.П. Галушко, В.М. Зимовця, М.М. Ільчука, М.В. Калінчика, О.А. Козак, Т.Л. Мостенської, О.М. Онищенка, В.О. Пабата, М.К. Пархомця, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, В.К. Терещенка, В.М. Трегобчука, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина. Разом з тим постає необхідність поглибленого вивчення проблем розвитку міжгосподарської кооперації, адаптації її сутності до сучасних реалій молокопродуктового підкомплексу в контексті підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, особливо в умовах вступу України до СОТ.

Важливість та актуальність теоретичного обґрунтування цих процесів зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету за темою “Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів її реалізації” (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обґрунтування пропозицій щодо ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації.

Для досягнення мети наукового дослідження в дисертації були поставлені такі основні завдання:

– узагальнити теоретичні та методичні аспекти формування й розвитку міжгосподарської кооперації в сільськогосподарському виробництві;

– проаналізувати стан і тенденції розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу та визначити причини, що його стримують;

– обґрунтувати стратегічні напрями розвитку міжгосподарської кооперації підприємств молокопродуктового підкомплексу на основі забезпечення ефективного функціонування великотоварних господарств;

– розробити методику оптимізації формування галузевої структури в підприємствах молокопродуктового підкомплексу на основі використання методів лінійного програмування;

– обґрунтувати комплекс організаційно-економічних заходів щодо підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації;

– визначити перспективні параметри розвитку підприємств молокопродуктового підкомлексу.

Об'єктом дослідження є система економічних процесів і відносин, що формують ефективну діяльність підприємств молокопродуктового підкомплексу України в умовах розвитку міжгосподарської кооперації.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування, функціонування й розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є концептуальні положення економічної теорії щодо форм і методів науково-пізнавальної діяльності у сфері економічних явищ і процесів, наукові праці провідних вітчизняних та іноземних учених з проблем функціонування й розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу та міжгосподарської кооперації. В дисертаційній роботі застосовувалися такі методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний (теоретичні та методологічні узагальнення, дослідження аспектів ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації), монографічний, системного і комплексного аналізу, групування, аналітичних порівнянь, економіко-статистичний (вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу), розрахунково-конструктивний (виявлення і вивчення залежностей між досліджуваними показниками), економіко-математичний (оптимізація формування галузевої структури в підприємствах молокопродуктового підкомплексу).

Інформаційною базою дослідження були: законодавчі та нормативно-правові акти України, дані Державного комітету статистики України, наукові праці вчених, довідково-інформаційні видання, звітність підприємств, результати досліджень, проведених автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних положень ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації.

Вперше:

- запропоновано методику оптимізації формування галузевої структури в підприємствах молокопродуктового підкомплексу з урахуванням наявних ресурсів на основі використання методів лінійного програмування, що забезпечить досягнення необхідних обсягів виробництва молока для постачання переробних підприємств якісною молокосировиною;

удосконалено:

- визначення сутності категорії “міжгосподарська кооперація”, яку слід розглядати як добровільне об'єднання суб'єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми та рівня економічного розвитку шляхом стимулювання концентрації, спеціалізації й раціонального використання ресурсів з метою забезпечення ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу;

- методику визначення ефективності виробництва в умовах розвитку міжгосподарської кооперації в частині розробки системи показників ефективності, яка дозволяє обґрунтувати доцільність участі господарств у кооперативному формуванні й оцінити результативність діяльності як окремих учасників, так і кооперативу в цілому;

- пропозиції щодо вибору оптимальних варіантів сучасної міжгосподарської кооперації сільськогосподарських товаровиробників, які полягають в обґрунтуванні організаційно-економічних відносин учасників кооперації на основі горизонтально-вертикальної інтеграції за територіально-галузевим принципом та визначаються наявними ресурсами господарств і можливостями розвитку майбутніх формувань через максимальну реалізацію індивідуальних інтересів завдяки узгодженню спільних економічних дій;

дістали подальший розвиток:

- комплексна оцінка функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу, в основу якої покладено аналіз ресурсного потенціалу підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. Дослідженням визначені негативні тенденції в галузі молочного скотарства, які свідчать про необхідність стабілізації та підвищення ефективності виробництва молока на основі розвитку великотоварного виробництва;

- система заходів щодо підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу, які охоплюють інтенсифікацію виробництва молока та розвиток великотоварних господарств шляхом державного регулювання діяльності суб'єктів молокопродуктового підкомплексу, взаємовідносин між ними та активізацією кооперативних процесів;

- прогнозні параметри розвитку молокопродуктового підкомплексу з урахуванням наявного виробничого потенціалу галузі та особливостей її функціонування в ринковому середовищі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих результатів дослідження як наукової основи для вирішення проблем підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу та конкурентоспроможності аграрного виробництва. Окремі результати дисертаційної роботи впроваджено в практику господарської діяльності ВП НАУ “Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка” Фастівського району Київської області (довідка № 191 від 25.10.2007 р.), а саме запропоновано економічний механізм розвитку підприємства, в основу якого покладено стратегію кооперування, що дозволяє найбільш ефективно застосовувати розроблену методику оптимізації формування галузевої структури господарств. Також результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі у Національному аграрному університеті при викладанні курсу “Економічна теорія”, що підтверджується актом від 02.11.2007 р.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати проведених досліджень доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.), Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П.Василенка, 19-20 квітня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць, у т.ч. 4 одноосібні статті у фахових виданнях обсягом 1,18 друк. арк., 2 статті в інших виданнях обсягом 0,17 друк. арк. та 1 публікація обсягом 1,09 друк. арк. в навчальному посібнику.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 187 сторінках. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що налічує 192 найменування; містить 47 таблиць, 38 рисунків, 11 додатків.

2. Основний зміст

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено апробацію й особистий внесок.

У першому розділі “Теоретичні засади ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах розвитку міжгосподарської кооперації” розкрито сутність, організаційний механізм формування й розвитку кооперації, досліджено світовий досвід, наведено методичні підходи до визначення ефективності виробництва підприємств молокопродуктового підкомплексу в умовах міжгосподарської кооперації.

Встановлено, що в умовах ринкової економіки важливим чинником ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств є розвиток кооперації. Узагальнюючи підходи іноземних і вітчизняних вчених до визначення сутності кооперації, обґрунтовано, що її мотиваційною основою є досягнення конкурентних переваг великотоварного виробництва й одержання ефекту не лише від виробництва, а й від переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, особливо в умовах вступу України до СОТ. Кооперація розглядається нами як соціально-економічне явище, яке за комплексом ознак і характеристик визначає не тільки спосіб організації виробництва, а й систему ефективного господарювання сільськогосподарських товаровиробників у сучасних умовах. Встановлено, що кооперація є адекватним способом ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, оскільки обслуговує інтереси тих господарств, які є її учасниками, на відміну від інших форм господарювання, в яких головним критерієм діяльності визначено забезпечення ефективного використання капіталу.

Дослідження світового досвіду довело доцільність функціонування кооперації в агропродуктовому підкомплексі, яка дозволяє залучати до великомасштабного бізнесу сільськогосподарських товаровиробників. Швеція, Німеччина, Данія, Голландія, Швейцарія, Австрія, США - це країни, в яких кооперативний сектор охоплює 60-90% сільськогосподарського виробництва. Найбільш широкого розповсюдження набула кооперація виробників молока в Ірландії, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Норвегії. З'ясовано, що привабливість кооперативної ідеї ґрунтується на принципах кооперації, а саме: відкрите добровільне членство, демократичний контроль, економічна участь членів, незалежність і самоконтроль, освіта, навчання, інформація, кооперація кооперативів, піклування про суспільство.

Обґрунтовано, що на сучасному етапі кооперація має три основні варіанти розвитку. Перший базується на колективно-дольовій формі використання власності, об'єднанні земельних і майнових паїв працівників сільськогосподарських підприємств. Другий напрям ґрунтується на приватній власності. Він реалізується шляхом утворення кооперативів, в яких кожний суб'єкт господарювання залишається юридичною особою. В процесі дослідження визначено, що оптимальним варіантом розвитку кооперативних відносин є третій напрям - це міжгосподарська кооперація - співпраця сільськогосподарських підприємств, фермерських, селянських господарств та окремих кооперативів. Вона об'єднує господарства для спільної діяльності незалежно від організаційно-правової форми та рівня економічного розвитку з метою раціонального використання ресурсів, зростання обсягів сільськогосподарського виробництва з мінімумом витрат на одиницю продукції. Важливість міжгосподарської кооперації полягає в тому, що її перевагами користуються не окремі підприємства, а створюються рівні можливості для усіх господарств, які є учасниками кооперації. Це зумовлює матеріальну заінтересованість у розвитку й підвищенні ефективності діяльності як кооперативного об'єднання в цілому, так і кожного підприємства зокрема.

Ефективна діяльність підприємств в умовах міжгосподарської кооперації передбачає одержання прибутку кожним господарством-учасником. При цьому суттєвим аспектом є еквівалентний розподіл доходів, одержаних від спільної діяльності, що зумовлено необхідністю обґрунтування методики визначення ефективного виробництва сільськогосподарських підприємств в умовах кооперації. В роботі запропоновано схему формування прибутку підприємств в умовах міжгосподарської кооперації (рис. 1), яка враховує не тільки ступінь ефективної діяльності кожного підприємства, а й результативність спільної діяльності учасників кооперації.

Рис. 1. Формування прибутку підприємств в умовах міжгосподарської кооперації.

В умовах міжгосподарської кооперації ефективність спільної діяльності залежить від результативності роботи його учасників, яку нами пропонується визначати за допомогою системи показників ефективності.

1. Коефіцієнт економічної ефективності міжгосподарської кооперації (формула (1)):

, (1)

де Пр_ук - прибуток, який підприємство одержало від участі в міжгосподарській кооперацій;

Пр - прибуток, який підприємство одержало раніше від відокремленої діяльності.

2. Коефіцієнт структурної участі підприємств у міжгосподарській кооперації (формула (2)):

, (2)

де - чистий дохід, що отримує кооператив від реалізації кінцевої продукції.

3. Чистий дохід кооперативу від реалізації продукції (формула (3)):

, (3)

де Др - дохід від реалізації кінцевої продукції;

Св - повна собівартість виробництва і реалізації молока в кооперативі.

4. Прибуток, який підприємство одержало від участі в міжгосподарській кооперацій (формула (4)):

або , (4)

де Св_ук - собівартість виробництва молока в господарстві, що є учасником міжгосподарської кооперації;

Q - обсяг продукції, виробленої в кооперативі;

Q_ук - обсяг продукції, виробленої в господарстві, що є учасником між господарської кооперації.

Дослідженнями встановлено, що розвиток міжгосподарської кооперації сприятиме підвищенню ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу.

У другому розділі “Сучасний стан та ефективність виробництва в підприємствах молокопродуктового підкомплексу України” досліджено стан підприємств молокопродуктового підкомплексу, проаналізовано ефективність виробництва молока в різних організаційно-правових формах.

На сучасному етапі для молокопродуктового підкомплексу України характерне значне зменшення чисельності худоби та обсягів виробництва молока. Загалом у всіх категоріях господарств за період 1990-2007 рр. поголів'я корів зменшилося на 63% і становило 3096 тис. голів. Кількість їх у сільсько-господарських підприємствах за цей період зменшилася на 89%, а в господарствах населення збільшилася на 11 відсотків. Таким чином, встановлено, що переважна частка поголів'я корів сконцентрована в господарствах населення - 78 відсотків. Динаміка середньорічних надоїв у всіх категоріях господарств має позитивну тенденцію. За досліджуваний період продуктивність тварин зросла в середньому на 28 відсотків. Найбільш інтенсивно цей процес відбувається в господарствах населення (45% зростання). Зменшення поголів'я корів і неврегульованість цін на сире молоко, зниження рівня споживання молокопродуктів населенням зумовили скорочення виробництва молока в Україні, яке порівняно з 1990 р. у 2007 р. досягло 50 відсотків. Воно перемістилося з великотоварних сільськогосподарських підприємств до приватно-індивідуальних. Це призвело до того, що первинне виробництво молока здійснюється при застосуванні застарілих технологій, неефективному використанні матеріальних, трудових ресурсів і потенційних можливостей господарств, що зумовлює скорочення обсягів, погіршення якості, підвищення собівартості, зниження ефективності виробництва молочної продукції та спричиняє проблеми із забезпеченням сировиною переробних підприємств. Аналіз сільськогосподарських підприємств за період 2001-2006 рр. свідчить про поступове зменшенні кількості виробників молока усіх форм господарювання: господарських товариств - на 59%, приватних підприємств - на 53, виробничих кооперативів - на 65%. У результаті дослідження встановлено, що стійке зменшення загальної кількості виробників молока не веде до скорочення кількості збиткових підприємств. Якщо у 2001 р. збитковими були 65% господарських товариств, 57% приватних підприємств, 71% виробничих кооперативів, то у 2006 р. частка збиткових господарських товариств збільшилась на 8%, приватних підприємств - на 12, виробничих кооперативів - на 9%. За період 1990-2006 рр. рівень рентабельності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах зменшився на 35,9 відсоткових пункти і становив -3,7 відсотки.

Отже, високий рівень збитковості серед виробників молока спричиняє поступове згортання виробничої діяльності, а це, в свою чергу, проявляється у суттєвому скороченні обсягів виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. Причиною цього явища можна назвати погіршення матеріально-технічної бази підприємств, недоліки в організації виробництва, селекційно-племінній справі, руйнування міжгосподарських зв'язків. Ці фактори зумовлюють низький рівень рентабельності.

Встановлено, що розподіл сільськогосподарських підприємств за рівнем рентабельності виробництва молока в Україні має широкий варіативний діапазон. Результати проведеного групування свідчать, що частка збиткових підприємств у 2006 р. має переважаючий рівень і становить 74 відсотки. Вони утримують в середньому на 46% корів менше в одному господарстві, ніж прибуткові підприємства. Середньорічний надій молока від однієї корови в прибуткових підприємствах на 35% вищий. Наслідком цього є менші обсяги виробництва молока в середньому на одне збиткове господарство на 65% порівняно із середнім рівнем прибуткових підприємств. Аналіз виробництва молока в досліджуваних групах господарств дає підстави стверджувати, що рівень рентабельності виробництва молока зростає при посиленні його концентрації (збільшення виробництва від 50 до 1000 т молока за рік спричиняє зменшення рівня збитковості від -44% до -9%) та спеціалізації (якщо частка молока в загальній виручці від реалізації сільськогосподарської продукції зростає від 10 до 50%, то рівень рентабельності збільшується від -26% до 13%).

Ефективне виробництво молока спостерігається, коли концентрація виробництва перевищує 1 тис. тонн молока за рік (рівень рентабельності становить 7,9%). У сільськогосподарських кооперативах при цьому рівень рентабельності досягає 8,8 відсотків. Таким чином, домінування відокремлених господарств, що утримують незначне поголів'я корів (до 300 голів), обумовлює їх неспроможність ефективно функціонувати та посилює кризову ситуацію в галузі.

Для більш детального аналізу ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств проаналізовано роботу ВП НАУ “Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка”, розташованого у Фастівському районі Київської області, яке входить в групу рентабельних господарств. За 2000-2007 рр. приріст рівня рентабельності в господарстві становив 12 відсоткових пункти. Підприємство характеризується високим рівнем спеціалізації (частка молока у загальній виручці від реалізації сільськогосподарської продукції становить 54%) та концентрації виробництва. Середньорічне поголів'я корів у господарстві стабільне, при цьому спостерігається зростання валового надою молока за період 2000-2005 рр. на 30 відсотків. Надій молока у 2005 р. досяг 5001 кг на одну корову, що перевищує середні показники по Україні на 43% та знаходить відображення у підвищенні ефективності виробництва.

За 2000-2005 рр. рівень рентабельності в господарстві збільшився на 13 відсоткових пункти. Основними чинниками, які вплинули на підвищення ефективності виробництва молока, була зміна ціни одиниці продукції та її собівартості. У результаті проведеного аналізу встановлено, що зростання ціни на 86,7 грн. за 1 ц спричинило підвищення рівня рентабельності на 164 відсоткових пункти, тоді як збільшення собівартості одиниці продукції на 60,53 грн. зумовило зменшення рівня рентабельності на 151 відсоткових пункти. У 2006-2007 рр. спостерігається підвищення рівня рентабельності на 24 відсоткових пункти. Встановлено, що зростання ціни на 61,26 грн. зумовило збільшення рівня рентабельності на 48 відсоткових пункти, тоді як зростання собівартості на 23,64 грн. за 1 ц призвело до зменшення рівня рентабельності на 24 відсоткових пункти. Проведений аналіз дає підстави для висновку про наявність потенційних можливостей сільськогосподарських товаровиробників у підвищенні ефективності діяльності та нарощуванні обсягів виробництва молока.

Дослідження ринку молочної продукції свідчить про необхідність розвитку сировинної бази молокопродуктового підкомплексу шляхом переходу відносин між сільськогосподарськими виробниками та переробними підприємствами у площину партнерських взаємовідносин, які дозволять вирівняти умови функціонування суб'єктів аграрного виробництва та зацікавити їх у подальшому розвитку своєї діяльності.

У третьому розділі “Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу в контексті розвитку міжгосподарської кооперації” досліджено організаційно-економічні заходи щодо підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу, запропоновано способи та методи їх удосконалення в контексті розвитку міжгосподарської кооперації, розроблено методику оптимізації формування галузевої структури господарств залежно від забезпеченості ресурсами, здійснено прогнозування функціонування молокопродуктового підкомплексу.

Визначено, що важливим заходом підвищення ефективності діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу є здійснення державної політики підтримки сільськогосподарських товаровиробників та їх соціального захисту на основі фінансування програм селекційно-племінної роботи, сприяння розвитку великотоварного виробництва, забезпечення пільгового кредитування сільськогосподарських товаровиробників, стимулювання підвищення якості продукції. Для вдосконалення взаємовідносин між суб'єктами господарювання необхідно сприяти відродженню й розвитку міжгосподарської кооперації на основі формування позитивної думки суспільства за допомогою наукового обґрунтування.

Встановлено, що вдосконалення функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу може здійснюватися шляхом горизонтальної та вертикальної кооперації. Реалізація горизонтального напряму зумовлена наявністю великої кількості дрібнотоварних виробників, переважно особистих господарств населення та фермерських господарств, кооперація яких спростить пошуки каналів реалізації продукції, дозволить підвищити ефективність виробництва молока шляхом мінімізації витрат, забезпечить соціальну підтримку й надасть гарантії соціального захисту. Така кооперація має безумовні вигоди, а саме: можливість продавати молоко за найкращими цінами, уникнення втрат особистого часу на реалізацію виробленої молокосировини, можливість зосередження уваги безпосередньо на виробництві та власному господарстві.

Другий рівень характерний для господарств, для яких кооперація є оптимальною можливістю ефективного функціонування шляхом поєднання переваг великомасштабного виробництва та участі в подальших стадіях технологічного ланцюга “виробництво, переробка та реалізація продукції”.

Учасниками кооперації даного рівня мають бути сільськогосподарські підприємства, первинні кооперативи, підприємства з переробки, транспортування, зберігання та збуту молочної продукції, що дозволяє формувати закінчений цикл заготівлі сировини, переробки й реалізації продукції з потужним маркетинговим забезпеченням.

У табл. 1 наведено розрахунки, які відображають рівень рентабельності виробництва молока у ВП НАУ “Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка” в умовах відокремленого функціонування за відсутності переробного підрозділу (І варіант), за наявності переробного підрозділу (ІІ варіант) та за умови участі в міжгосподарській кооперації й здійсненні переробки молока в обсягах, що надходитимуть від усіх учасників кооперації (варіант ІІІ). На основі порівняння ефективності виробництва молока в різних варіантах функціонування визначено, що на засадах індивідуальної діяльності сільськогосподарське підприємство має суттєво нижчий рівень рентабельності порівняно з молочарським кооперативом. Відповідно до наших розрахунків обґрунтовано доцільність міжгосподарської кооперації шляхом інтеграції переробних і спеціалізованих підприємств по виробництву молока.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика ефективності виробництва молока за умови відсутності та наявності міжгосподарської кооперації на базі ВП НАУ “Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка”

Розраховано за даними ВП НАУ “Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка”.

З метою виявлення можливих варіантів розвитку функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу здійснено прогнозування виробництва молока до 2012 р. з використанням методу екстраполяції на основі трьох сценаріїв розвитку: оптимістичного, песимістичного та очікуваного варіанта.

В результаті входження України в СОТ може змінитися цінова кон'юнктура, що обумовить подальше скорочення кількості корів внаслідок неконкурентоздатності вітчизняних сільськогосподарських виробників. Тому песимістичний варіант розраховано за допомогою лінійного рівняння регресії, яке передбачає посилення кризової ситуації в молочному скотарстві, що призведе до подальшого зменшення обсягів виробництва молока до 11782 тис. тонн. Оптимістичний сценарій розвитку молокопродуктового підкомплексу враховує невикористані потенційні резерви виробників, попит на молоко, кон'юнктуру та розширення ринків збуту. Для розрахунку використано поліномінальний тренд, згідно з яким обсяг виробництва молока буде становити 18213 тис. тонн. Найбільш очікуваний рівень виробництва розраховано за допомогою аналітичного вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту. За цим методом визначено, що у 2012 р. обсяги виробництва досягнуть 14770 тис. тонн молока.

На основі застосування методів лінійного програмування запропоновано методику оптимізації формування галузевої структури для ведення великотоварного виробництва з метою забезпечення сировиною переробних підприємств. Економіко-математична модель А.П. Курносова та М.М. Синельнікової використовувалась як базова. Вона була доповнена рівняннями, що враховують специфіку міжгосподарської кооперації в умовах здійснення інтеграції. Критерієм оптимізації вибрано функцію мінімізації ріллі під кормовими культурами, яка враховує кількість поголів'я корів, їх продуктивність та потужності переробних підприємств. Ці рівняння мають наступний вигляд:

- цільова функція (формула (5)):

, (5)

де Х_і - розмір площі під кормовою культурою і-го виду, яка забезпечує кормами оптимальне поголів'я корів;

- забезпечення переробних підприємств сировиною (молоком) (формула (6)):

гЧ, (6)

де Хⁿ - шукане поголів'я корів з n-ю продуктивністю;

г - добова продуктивність корів підприємств сировинної зони;

П - добова потужність переробного підприємства.

- інші обмеження передбачають:

1) умови використання ресурсів, які є в господарствах;

2) умови, що забезпечують виробництво необхідних для скотарства кормів;

3) умови, що забезпечують виконання окремих агротехнічних і технологічних вимог.

Використовуючи розроблену методику та сучасне комп'ютерне забезпечення було проведено оптимізацію галузевої структури підприємств молокопродуктового підкомплексу, яка дозволить забезпечити ВАТ “Яготинський маслозавод” необхідною молокосировиною (табл. 2). Для забезпечення заданого обсягу виробництва молока при середньорічному надої від однієї корови 4500 кг молока розрахункова кількість корів становить 24390 голів, а при середньорічних надоях 5500 кг - 19867 голів. Така продуктивність корів забезпечується на основі повноцінного та збалансованого рівня їх годівлі, що ґрунтується на нормативних витратах кормів на 1 кг молока, які становлять відповідно 1,03 корм. од. та 1,01 корм. од. Тобто забезпечення необхідного обсягу виробництва молока при збільшенні продуктивності корів дозволяє зменшити їх кількість, що зумовлює скорочення посівних площ на 18,5 відсотків. Суттєвий перехід від продуктивності 4500 кг до 5500 кг, пояснюється тим, що в сучасних умовах збільшення середньорічних надоїв у великотоварних підприємствах досягається за рахунок використання високопродуктивних порід корів, якості кормів, умов утримання тварин, здійснення належних зооветеринарних заходів.

Таблиця 2. Оптимальний план вирощування кормових культур для забезпечення поголів'я корів кормами в сировинній зоні переробного підприємства ВАТ “Яготинський маслозавод”

Розрахована оптимальна структура посівних площ кормових культур забезпечує раціональний рівень годівлі корів і має наступний вигляд: найбільша частка припадає на багаторічні трави та кукурудзу на силос (відповідно 33 і 18,7%), багаторічні трави на зелений корм - 17,79% посівних площ, ярий ячмінь - 13,21%, а культурні пасовища - 10,82 відсотки. У наведеній структурі посівних площ 35% відводиться під виробництво зелених кормів, що є важливим резервом підвищення продуктивності корів.

Таким чином, у результаті дослідження встановлено, що оптимізація виробничих процесів, удосконалення міжгосподарських взаємозв'язків шляхом кооперації є важливим чинником підвищення ефективності функціонування окремих сільськогосподарських підприємств і молокопродуктового підкомплексу в цілому.

Висновки

Результати дослідження дозволили зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Розвиток міжгосподарської кооперації в аграрній сфері та молокопродуктовому підкомплексі зокрема на сучасному етапі має бути домінуючим напрямом у загальній концепції сучасної моделі кооперації, яка повинна забезпечити ефективне функціонування підприємств і розширене відтворення галузі. Як показало дослідження, у високорозвинених країнах в результаті кооперації і під впливом удосконалення економічних відносин виникають нові, більш ефективні форми господарювання, які характеризуються високим технічним рівнем обладнання, високоякісною продукцією та продуктивністю корів, забезпечується наявність маркетингових каналів реалізації молока та їх контроль учасниками кооперації, що дозволяє одержувати ефект не лише від виробництва, а й від переробки та реалізації продукції.

2. Молокопродуктовий підкомплекс характеризується значним зменшенням чисельності поголів'я корів (за 1990-2007 рр. на 63%) та обсягів виробництва молока (на 50%). Структурний перерозподіл наявності корів між суспільним і приватним сектором (78% поголів'я корів сконцентровано в особистих господарствах) зумовив переміщення виробництва молока в господарства населення, які не можуть забезпечити високу його якість для виробництва конкурентоспроможної продукції на відміну від великотоварних підприємств.

3. Дослідженнями встановлено, що тенденція до зменшення кількості підприємств-виробників молока різних організаційно-правових форм зумовлена недостатнім і несвоєчасним ресурсним забезпеченням, суттєвим зношенням основних фондів, незбалансованою за структурою раціонів годівлею, низькою продуктивністю праці, а також труднощами з реалізацією молока та збільшенням собівартості продукції, яке не супроводжується відповідним зростанням ціни, низьким рівнем залучення інвестицій та кредитних ресурсів, порушенням внутрішньгалузевих і міжгалузевих відносин, недосконалістю ринкового механізму ціноутворення на продукцію.

4. Проведений аналіз ефективності функціонування шляхом групування сільськогосподарських товаровиробників доводить, що беззбиткове виробництво молока можливе за умови концентрації виробництва від 550 тонн молока за рік в господарстві, при утриманні понад 300 корів, що дозволить забезпечити високоефективне та рентабельне виробництво молока.

5. Запропоновані організаційно-економічні заходи підвищення ефективності функціонування підприємств молочної галузі передбачають подальше нарощування виробничого потенціалу молочного тваринництва, а саме: регулювання діяльності сфер (суб'єктів) підкомплексу (бюджетне фінансування програм селекційно-племінної роботи; спрямування дотування молочного скотарства не на забезпечення екстенсивного розвитку, а на поліпшення якісних показників поголів'я; забезпечення пільгового кредитування сільськогосподарських товаровиробників; стимулювання підвищення якості продукції; інтервенційні закупки) та взаємовідносин між ними шляхом сприяння розвитку міжгосподарської кооперації на основі її пропагування та наукового забезпечення.

6. Перехід від відокремленого функціонування сільськогосподарських молоковиробників до спільної діяльності у повному циклі виробництва молочної продукції на основі вертикальної кооперації дозволить підвищити рівень рентабельності виробництва до 55% шляхом одержання прибутку не тільки від виробництва, а й від переробки та реалізації молочної продукції.

7. Для виробників молока важливим шляхом підвищення ефективності виробництва є формування оптимального співвідношення галузей в сільськогосподарських підприємствах. Запропонована автором методика дозволяє оптимізувати формування галузевої структури підприємств молокопродуктового підкомплексу, яка забезпечить вигідні умови функціонування на основі поглиблення концентрації та спеціалізації в умовах міжгосподарської кооперації, та досягти необхідних обсягів виробництва молока для забезпечення переробних підприємств молокосировиною.

8. Дослідження основних параметрів розвитку молокопродуктового підкомплексу шляхом прогнозування дозволило визначити, що оптимальним є досягнення обсягів виробництва молока, які забезпечили би науково обґрунтовані норми споживання молокопродуктів (390 кг в рік на одну особу) в перерахунку на загальну кількість населення України (46,7 млн. осіб), що становить 18213 тис. тонн. Досягнення цього показника доцільно забезпечити шляхом інтенсифікації виробництва, зокрема за рахунок підвищення середньорічного надою корів, який значною мірою залежить від рівня їх годівлі.

список опублікованих за темою дисертації праць

1. Паневник Т.М. Загальні моделі оцінки діяльності сільськогосподарського підприємства // Науковий вісник НАУ. - 2004. - Вип. 76. - С. 249-254.

2. Паневник Т.М. Передумови розвитку міжгосподарської кооперації в молокопродуктовому підкомплексі // Вісник Житомирського державного технічного університету. Економічні науки. - 2006. - № 2. - С. 227-230.

3. Паневник Т.М. Міжгосподарська кооперація в системі молокопродуктового підкомплексу // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип.110. - С. 308-312.

4. Паневник Т.М. Ефективність виробництва молока в підприємствах різних форм господарювання //Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. - 2007. - Вип. 56. - С. 226-231.

5. Цигилик І.І., Паневник Т.М. Стратегія і контролінг в системі внутрішнього економічного механізму підприємства // Економіка, фінанси, право. - 2004. - № 11. - С. 11-14. (Особистий внесок - розглянуто сутність стратегії як передумови забезпечення ефективного функціонування підприємств).

6. Цигилик І.І., Паневник Т.М. Економічна безпека підприємства в системі внутрішнього економічного механізму підприємства // Економіка, фінанси, право. - 2004. - № 12 - С. 3-5. (Особистий внесок - запропонована методика оцінки забезпечення ефективності економічного механізму підприємства).

Размещено на Allbest.ru