Теоретико-методологічні засади формування та реалізації регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку

В цілому проведене дослідження фінансової безпеки сталого розвитку регіону свідчить про незадовільний рівень фінансування першочергових потреб населення, екологічних проблем, що створює реальну загрозу відтворенню економічної, екологічної та соціальної сфер регіонів.

У п'ятому розділі роботи «Механізми реалізації регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку» розроблено механізм оптимізації розподілу фінансових потоків регіону за сферами сталого розвитку, визначено інструменти регіонального вирівнювання у системі міжбюджетних відносин, розроблено алгоритм фінансового забезпечення реалізації пріоритетів сталого розвитку регіону на основі критеріїв результативності.

У роботі розроблено типологію регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку, яка передбачає наступні ознаки: рівень збалансованості фінансового забезпечення регіону та особливості реалізації регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку. Згідно першої ознаки регіональна політика розподіляється з врахуванням результатів оцінки фінансового забезпечення соціальної, економічної та екологічної сфер на збалансований та незбалансований типи. Збалансований тип регіональної політики притаманний регіонам, у яких фінансового забезпеченою відносно потреб є кожна сфера сталого розвитку. Незбалансований тип регіональної політики притаманний регіонам з непропорційним розподілом фінансових потоків відносно потреб сталого розвитку. За другою ознакою регіональна політика розподіляється на агресивний, помірний та консервативний типи згідно отриманих результатів оцінки інвестиційного, фіскального забезпечення регіону та рівня його фінансової безпеки. Агресивний тип політики притаманний регіонам з високим рівнем інвестиційного і фіскального забезпечення та задовільним рівнем фінансової безпеки. Помірний тип політики притаманний регіонам з середнім рівнем забезпечення потреб регіону та незначною інтенсивністю впливу фінансових дестабілізаторів на фінансову безпеку сталого розвитку регіону. Консервативний тип політики притаманний регіонам з низьким рівнем фінансового забезпечення сталого розвитку та значним рівнем інтенсивності впливу фінансових дестабілізаторів на рівень фінансової безпеки регіону. Така типологія дозволяє визначити фінансові потреби кожного регіону та диференційовано підійти до формування регіональної політики, що стане передумовою визначення пріоритетних напрямків перерозподілу фінансових потоків.

З метою забезпечення збалансованого розвитку соціальної, економічної та екологічної сфер регіонів, у роботі розроблено механізм формування та розподілу бюджету сталого розвитку у складі місцевих бюджетів, що дозволить забезпечити: регулювання фінансових потоків відповідно до встановлених регіональною політикою сталого розвитку пріоритетів; стимулювання економічної активності суб'єктів господарювання; підтримання найменш фінансово забезпечених сфер сталого розвитку, адже саме бюджетні кошти можуть забезпечити інвестування стратегічно важливих, але низькоприбуткових сфер (соціальна, екологічна). У цьому напрямку у роботі вирішено завдання: по-перше, пошуку реальних стабільних джерел наповнення бюджету сталого розвитку регіону; по-друге, визначення пріоритетних напрямків спрямування сформованих ресурсів; по-третє, розробки методики розподілу бюджету сталого розвитку між регіонами.

Встановлення нових податків, як джерела фінансового забезпечення бюджету сталого розвитку, за умов переобтяженості реального платника є недоцільним, що може стати причиною поглиблення процесів тінізації доходів, зростання обсягів нелегальної економіки. У зв'язку з цим, у роботі розроблено умови розширення бази оподаткування, які базуються на виконанні трьох основних критеріїв: недопущення надмірного навантаження на платників податків; забезпечення прозорості бази оподаткування; недопущення провокування тінізаційних процесів.

З цієї позиції, джерелами надходжень до бюджету сталого розвитку мають стати: податок на нерухомість; кошти фонду цільових субвенцій, що формуватиметься із частки ресурсних платежів та загальнодержавних податків; міжнародні гранти; вітчизняні та іноземні інвестиції, відповідальність за залучення яких покладатиметься на регіональні органи влади; добровільні внески; позикові кошти, ін.

З метою реалізації покладених на бюджет сталого розвитку регіону завдань, у роботі розроблена методика його формування та використання, що передбачає поділ бюджету сталого розвитку на дві частини: стимулюючий та підтримуючий бюджети розвитку. Між регіонами з низьким рівнем фінансового забезпечення розподілятиметься підтримуючий бюджет сталого розвитку, між регіонами з середнім чи високим - стимулюючий бюджет, що дозволяє узгодити основне протиріччя регіональної політики сталого розвитку: забезпечення раціонального розподілу фінансових ресурсів між регіонами згідно сформованого на їх території фінансового потенціалу (з метою стимулювання соціо-еколого-економічного зростання) та мінімізації регіональної асиметрії збалансованості сфер сталого розвитку.

У роботі запропонований алгоритм запровадження регіонального підходу до формування нормативів бюджетної забезпеченості за групами суспільних послуг на основі розробки коригуючих коефіцієнтів до встановлення нормативів бюджетної забезпеченості, яка базується на врахуванні факторів, які визначають поточні та інвестиційні потреби кожного регіону, та передбачає зміну економічної структури нормативу шляхом включення у його склад поточних та інвестиційних витрат.

З метою підвищення ефективності регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку, у роботі розроблені критерії оцінки її результативності, які лягли в основу стимулювання регіонів до ефективного витрачання бюджетних коштів на основі використання диференційованого підходу до планування дохідної частини місцевих бюджетів. Для регіонів з високим рівнем ефективності використання бюджетних коштів (який перевищує середній по країні) доцільно зменшити відрахування з місцевого у державний бюджет згідно вставлених нормативів, що дозволить збільшити надходження до фонду цільових субвенцій для фінансування потреб сталого розвитку.

У роботі розроблено методику оцінки доцільності залучення на платній основі додаткових джерел фінансування видатків місцевих бюджетів для забезпечення сталого розвитку. Ефективність кожної додаткової одиниці фінансових ресурсів, що спрямовуються у місцеві бюджети на платній основі запропоновано розрахувати на основі оцінки співвідношення між узагальнюючим показником ефективності використання фінансових ресурсів регіону та середньозваженою ціною позикового капіталу.

Усі розроблені у роботі методики апробовані автором і подані у дисертації.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової проблеми - забезпечення сталого розвитку регіону на основі використання фінансових інструментів регіональної політики, дієвість якої визначатиме фінансову міць держави, баланс між загальнодержавними та регіональними інтересами, соціальну, економічну та екологічну безпеку регіону. У процесі дослідження зроблено такі висновки:

1. На основі дослідження еволюції підходів до екологізації та соціалізації економічних моделей суспільного розвитку, у роботі обґрунтовано засади сучасної моделі регіонального розвитку, за якою пошук механізмів гармонізації у еколого-економічних чи соціо-економічних відносинах переходить до пошуку механізмів гармонізації у соціо-еколого-економічних відносинах. Це дало можливість віднайти місце соціальної, економічної та екологічної складових у концепції сталого розвитку регіону та визначити інструменти їх збалансування при формуванні регіональної політики сталого розвитку.

2. Доведено, що збалансованість соціальної, економічної та екологічної сфер сталого розвитку держави може бути забезпечена за умови врахування регіональних особливостей розвитку факторів виробництва. У зв'язку з цим у роботі розроблено наукові засади регіональної політики сталого розвитку регіонів. На основі дослідження взаємозв'язків соціальної, економічної та екологічної складових регіональної системи, у роботі структуровано цілі та завдання регіональної політики сталого розвитку, що дозволило визначити пріоритети їх фінансового забезпечення.

3. Встановлено, що, з одного боку, нераціональна фінансова політика може спричинити розбалансування регіональної системи за сферами сталого розвитку, однак з іншого, фінанси є тим інструментом регіонального менеджменту, що дозволяє збалансувати розвиток кожної сфери на основі перерозподілу валового внутрішнього продукту між окремими регіонами та всередині регіонів - між їх сферами. Це обґрунтувало необхідність формування та реалізації регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку, дозволило визначити її зміст, сформувати мету, виділити цілі та завдання.

4. На основі вивчення зарубіжного досвіду автором зроблено висновки щодо необхідності перенесення механізмів вирішення проблем сталого розвитку на регіональний рівень, де найбільш повно враховуються місцеві умови та ресурси. Виявлені у роботі особливості регіональної політики сталого розвитку закордонних країн та її фінансового забезпечення дозволили виділити завдання для реалізації принципів сталого розвитку в Україні, серед яких основаними є: підтримка регіональних ініціатив; ефективне використання конкурентних переваг регіонів; зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування; запровадження дієвих фінансових стимулів при формуванні засад регіональної політики; вдосконалення міжбюджетних відносин; розробка механізму оптимізації фінансових потоків за цілями сталого розвитку; вдосконалення фіскальної політики, що стимулюватиме інвестиційну та інноваційну діяльність для вирішення екологічних та соціальних завдань.

5. Доведено, що мету сталого розвитку регіону як задоволення потреб нинішніх та майбутніх поколінь можна тлумачити через призму забезпечення безпеки, як стану захищеності найважливіших економічних, соціальних та екологічних інтересів регіону. Це дозволило включити у регіональну політику фінансового забезпечення сталого розвитку одну із його функціональних складових - фінансову безпеку, що дає можливість визначити основні групи фінансових ризиків, загроз та небезпек задоволенню регіональних інтересів сталого розвитку, виділити зони інтенсивності впливу фінансових дестабілізаторів, сформувати сценарії ймовірних наслідків їх негативного впливу з метою обґрунтування механізмів їх уникнення та нейтралізації.

6. Розроблено методологічний підхід визначення соціальних, економічних та екологічних проблем регіонів, що передбачає застосування авторської методики оцінки рівня сталого розвитку регіону, яка, на відміну від існуючих, дозволяє врахувати рівень збалансованості розвитку його сфер. Це дозволило визначити регіональні асиметрії у рівнях сталого розвитку держави, проаналізувати джерела та рівень фінансового забезпечення соціальної, економічної та екологічної сфер регіонів. Оцінка фіскального забезпечення сталого розвитку регіонів дозволила зробити висновок, що в Україні відбувається перерозподіл бюджетних доходів на користь державного бюджету, що зумовлює поступове зменшення ролі місцевих бюджетів у фінансуванні потреб усіх сфер сталого розвитку. Рівень забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами свідчить про значні регіональні диспропорції за рівнем самофінансування місцевих бюджетів, тоді як за рівнем витрат на душу населення регіони України досить однорідні, що зумовлено використанням дотацій вирівнювання з державного бюджету, яке не стимулює регіони до нарощення податкоспроможності. Екологічні збори займають досить малу частку у надходженнях місцевих бюджетів, до того ж спостерігається невідповідність між отриманими коштами та їх цільовим витрачанням. Розроблена методика оцінки інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів дозволила виявити недостатній рівень використання ними можливостей нарощувати інвестиційний потенціал для реалізації цілей сталого розвитку.

7. Розроблено методику діагностики впливу фінансових дестабілізаторів на забезпечення регіональних пріоритетів сталого розвитку на основі обґрунтування системи порогових критеріїв фінансової безпеки соціальної, економічної та екологічної сфер регіону, що містить систему внутрішніх та зовнішніх відносно регіону індикаторів, дозволяє здійснити об'єктивну оцінку інтенсивності впливу несприятливих факторів на рівень фінансової безпеки сталого розвитку та обґрунтувати механізми їх уникнення та нейтралізації. За сферами сталого розвитку найвищими є показники фінансової безпеки економічного розвитку регіонів держави, однак прослідковується їх негативна динаміка протягом останніх років. Найменш фінансово забезпеченою є екологічна сфера сталого розвитку, жоден з регіонів України не досяг рівня фінансової безпеки і соціальній сфері. У роботі визначено, що більшість регіонів України знаходяться у зоні реальних фінансових загроз, що зумовлює необхідність розробки заходів їх протидії.

8. Обґрунтовано стратегічні і тактичні заходи забезпечення фінансової безпеки сталого розвитку регіонів України, в рамках яких розроблена методика оцінки тінізації заробітків працюючих та визначено систему превентивних заходів та заходів ліквідаційного характеру детінізації доходів громадян, що дозволить забезпечити збільшення дохідної бази місцевих бюджетів через збільшення основного джерела - податку на доходи фізичних осіб.

9. Доведено, що в умовах обмеженості фінансових ресурсів важливе місце на різних етапах реалізації політики фінансового забезпечення сталого розвитку належить розподільчим процесам. Тому для забезпечення цільового використання фінансових ресурсів у роботі розроблено модель оптимізації розподілу фінансових потоків регіону за сферами сталого розвитку, що базується на формуванні бюджету сталого розвитку у складі місцевих бюджетів регіонів. Основна ідея, закладена у оптимізаційну модель, базується на обґрунтованому розподілі фінансових потоків за сферами сталого розвитку регіону, які потребують найбільшої підтримки або ж стимулювання, що дасть змогу зменшити регіональні асиметрії фінансового забезпечення та підвищити зацікавленість регіонів у збільшенні власної фінансової бази. У цьому напрямку у роботі вирішено завдання: пошуку реальних стабільних джерел наповнення бюджету сталого розвитку регіону; визначення пріоритетних напрямків спрямування сформованих ресурсів; розробки методики розподілу бюджету сталого розвитку між регіонами.

10. Розроблено систему коригуючих коефіцієнтів при розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості за групами суспільних послуг, яка спрямована на врахування регіональних особливостей надання таких послуг відповідно до поточних та інвестиційних потреб кожного регіону зокрема, що дозволить забезпечити необхідний обсяг суспільних благ населенню незалежно від території проживання.

11. Обґрунтовано критерії оцінки результативності регіональної політики фінансового забезпечення сталого розвитку, що стануть визначальними при стимулюванні регіонів до ефективного витрачання бюджетних коштів шляхом запровадження розробленої у роботі системи залежностей між результуючими критеріями та часткою бюджетних коштів, що спрямовуються з регіону у Державний бюджет.

12. Розроблено методику визначення суб'єктами регіональної політики доцільності залучення на платній основі у місцеві бюджети додаткових джерел фінансування видатків на реалізацію цілей сталого розвитку регіону, що передбачає оцінку співвідношення між узагальнюючим показником ефективності використання фінансових ресурсів регіону та середньозваженою вартістю позикового капіталу.

13. Запропоновані у роботі заходи спрямовані на забезпечення переходу регіонів України до сталого розвитку на засадах удосконалення фінансового інструментарію регіональної політики.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Вахович І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону: теоретико-методологічні та прикладні засади: Монографія. - Луцьк, ЛДТУ, 2007. - 496 с. - Бібліогр.: с. 478-493.

2. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону: Монографія. Луцьк, ЛДТУ, 2002. - 248 с. - Бібліогр.: с. 155-166. Особистий внесок здобувача: обґрунтування методологічних засад механізму формування та реалізації стратегії регіонального розвитку.

3. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Камінська І.М. Управління фінансовими ресурсами регіону: Монографія. Луцьк, Надстир'я, 2005. - 198 с. - Бібліогр.: с. 170-172. Особистий внесок здобувача: формування балансу фінансових ресурсів регіону та його оцінка.

4. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Камінська І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону: Монографія. - Луцьк, Надстир'я, 2006. - 220 с. - Бібліогр.: с. 214-217. Особистий внесок здобувача: розроблено методологічні засади формування політики сталого розвитку регіону; обґрунтовано методику оцінки фінансової політики сталого розвитку регіону, що дозволило виділити її типи, розроблено механізм розподілу коштів бюджету розвитку.

5. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Голян В.А., Олексюк О.О. Трансформація інституціонального механізму природокористування в умовах глобалізації: екологічні імперативи та системні суперечності: Монографія. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 228 с. - Бібліогр.: с. 215-225. Особистий внесок здобувача: розроблена методика оцінки екологічної безпеки регіону, обґрунтовано основні напрямки, методи і підходи аналізу екологічного ризику.

Размещено на Allbest.ru