Удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт

Дніпропетровськ - 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Пріоритетний напрямок реструктуризації шахтного фонду, прийнятий діючою Стратегією розвитку галузі, полягає в зменшенні кількості шахт, залишаючи лише потужні (для умов України) і ефективно працюючі вуглевидобувні підприємства. При цьому однаково важливе, як удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт, так і забезпечення економічної ефективності тих збиткових підприємств, де видобувається вугілля цінних сортів. Крім того, в умовах існуючого дефіциту вугілля в Україні склалася явна суперечність між надзвичайними потребами в коксівному паливі та незадовільним станом багатьох шахт, де видобувається вугілля таких марок.

Необхідність збереження потенційно життєздатних вугільних підприємств зумовила актуальність вирішення задач, пов'язаних з комплексною оцінкою доцільності відпрацювання запасів коксівного вугілля на глибоких горизонтах, розкриттям внутрішніх резервів, підвищенням рівня економічної надійності і зниження інвестиційних ризиків. Реалізація таких задач передбачає одночасний аналіз доцільності проектів виїмки запасів на верхніх горизонтах діючих шахт.

Питання, пов'язані з оцінкою ефективності роботи вугільних шахт, моделюванням параметрів гірничих підприємств привертали увагу багатьох дослідників. Серед них: Амоша О.І., Астахов О.С., Вагонова О.Г., Галушко О.С., Губерна Г.К., Іванов М.І., Кабанов А.І., Нейєнбург В.Є., Петенко І.В., Райхель Б.Л., Рассуждай Л.М., Решетілова Т.Б., Саллі В.І. та ін.

Але і дотепер залишається невирішеним основне завдання - забезпечення інвестиційної політики з простого відтворення потужності шахтного фонду у регіонах, де видобувається вугілля у надзвичайно складних умовах, як, наприклад, у Центральному районі Донбасу. Крім того, потребує подальшого дослідження сама концепція оцінки стану кожного конкретного вугільного підприємства з точки зору доцільності його збереження.

Різноманітні погляди на видобуток вугілля в складних умовах з урахуванням тільки рейтингу за собівартістю та граничної глибини розробки залишають невирішеними проблеми відбору шахт для інвестування, не існує єдиних економічних пріоритетів щодо відробки запасів, залишених на верхніх горизонтах. Це потребує розробки наукової концепції удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт з крутими пластами з метою можливості продовження терміну їх служби в залежності від комплексного впливу природних факторів в умовах обмеженого фінансування.

Вирішенню цих актуальних завдань присвячена дана робота, її мета та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення в планових держбюджетних науково-дослідних роботах кафедри менеджменту Національного гірничого університету «Розробка і обґрунтування методів оцінки економічної надійності і інвестиційної привабливості вугільних шахт» (№ держреєстрації 0103U001287, 2003-2004 рр.) і госпдоговірній темі «Розробка і обґрунтування методів оцінки економічного стану шахт в умовах реструктуризації, механізму визначення збалансованої ціни на вугілля та оптимального розподілу дотацій з урахуванням специфіки окремих регіонів Донбасу» (№ держреєстрації 0104U004633, 2003-2004 рр.). Особистий внесок здобувача полягає у визначенні можливості комплексного аналізу ефективності діяльності шахти (виробничого об'єднання, вугільного регіону) за допомогою багатофакторної оцінки показників з використанням методів кластерного аналізу. Автором запропоновано використання міжкластерної відстані, як основи інтегрованого показника ефективності роботи вугледобувного підприємства, розроблено методичні принципи формування стратегічної пропозиції шахти і досягнення запланованого результату в умовах обмежених зовнішніх інвестицій з урахуванням імовірності еволюційного або інволюційного розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка інструментарію і практичних рекомендацій щодо удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено наступні задачі:

- доведена доцільність удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугільних шахт;

- визначено можливості комплексного аналізу ефективності діяльності шахти (виробничого об'єднання, вугільного регіону);

- досліджений і вибраний інтегрований (за багатофакторною оцінкою) показник ефективності з урахуванням критерію досягнення максимальних можливостей за кожним чинником;

- здійснено оцінку поточних результатів діяльності шахти щодо максимального набору досягнень за допомогою показника міжкластерної відстані та визначено групування шахт, до яких можуть бути рекомендовані однорідні стратегічні пропозиції;

- науково обґрунтовано методичний підхід до визначення ступеня порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, що видобувають цінне коксівне вугілля;

- розроблена система прогнозування результатів діяльності шахти (виробничого об'єднання, вугільного регіону) на підставі параметрів певних стратегічних угруповань з урахуванням значення імовірності еволюційного чи інволюційного розвитку;

- досліджені можливості і доведена економічна доцільність видобування запасів, залишених на верхніх горизонтах;

- узагальнені параметри доцільності збереження глибоких шахт з крутими пластами на базі комплексної оцінки їх стану та можливості відпрацювання залишених запасів.

Об'єкт дослідження - процес комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.

Предмет дослідження - теоретико - методичні засади та інструменти комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт.

Методи дослідження - в основу дисертаційного дослідження покладені принципи та емпіричні і теоретичні методи проведення комплексних досліджень. При виконанні роботи використані результати досліджень та наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених в сфері управління діяльністю виробничих систем та визначення інвестиційної привабливості вугільних шахт. На етапі побудови загальної логіки та структури дослідження в роботі використані методи структурно-логічного аналізу. Теоретичне обґрунтування доцільності удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугільних шахт здійснено за допомогою системного підходу та методів: історичного, абстрагування, аналізу і синтезу. Для визначення можливості комплексного аналізу ефективності діяльності шахти використані методи порівняння та економічного аналізу. В роботі також використані методи: статистичного та кластерного аналізу (для вирішення задач дослідження і вибору інтегрованого показника ефективності, аналізу поточних результатів діяльності шахт Центрального району Донбасу і формування стратегічних пропозицій щодо їх розвитку); кореляційно-регресійного аналізу та економіко-математичні (для визначення зв'язку основних параметрів шахти з глибиною розробки та ступенем порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи збиткових шахт); ситуаційного аналізу та економіко - математичні (при дослідженні економічної доцільності видобування запасів, залишених на верхніх горизонтах). Узагальнення параметрів доцільності збереження глибоких шахт виконано на основі абстрагування і синтезу отриманих результатів дослідження.

Під час здійснення аналітичних розрахунків було використано програмне забезпечення для роботи із статистичною інформацією SPSS 13.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти України, програми Уряду України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства вугільної промисловості України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Джерелом аналітичної інформації були матеріали статистичної звітності вугільних шахт Центрального району Донбасу.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в удосконаленні системи оцінки ефективності роботи вугільних підприємств в умовах обмежених надходжень коштів державної підтримки і зовнішніх інвестицій шляхом визначення еволюційного потенціалу шахт.

Найбільш суттєві наукові результати полягають у такому:

Уперше:

- доведено, що імовірність зміни потенціалу розвитку (еволюційного або інволюційного) вугледобувних підприємств пропорційна ступеню зниження глибини гірничих робіт та обсягам капітальних вкладень на збереження виробничої потужності та запропоновано показник «еволюційний потенціал шахти», який враховує імовірність якісної еволюції шахти і є підставою для визначення черговості розподілу обмежених зовнішніх інвестицій;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінки ступеня порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, який враховує показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, співвідношення фактичного і квазінормативного рівня собівартості та продуктивності праці;

- теоретичні та методичні підходи до кількісної оцінки доцільності розробки раніше залишених запасів на базі запропонованого комплексного критерію мінімізації витрат з урахуванням довжини лагу на здійснення відновлюваних робіт;

дістали подальшого розвитку:

- методичні підходи до формування механізму збереження потужності глибоких шахт з крутими пластами на основі кластерного аналізу відхилення показників поточної діяльності підприємства від оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників роботи шахти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання розробленої системи комплексної оцінки ефективності роботи вугледобувних підприємств для здійснення реальної оцінки перспектив розвитку шахти в умовах обмежених розмірів державної підтримки і комерційних інвестицій, прогнозування результатів майбутньої діяльності залежно від максимальних досягнень, які передували періоду планування та оцінки економічної доцільності розробки запасів, залишених на верхніх горизонтах. Результати дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на правліннях ДП «Артемвугілля», «Дзержинськвугілля», наукових радах інституту «Дніпродіпрошахт».

Запропоновані рекомендації з оцінки доцільності видобутку вугілля із запасів верхніх горизонтів реалізовані на вугільних шахтах Центрального району Донбасу при реструктуризації галузі, зокрема при вирішенні питань, пов'язаних з доцільністю розподілу коштів держпідтримки, використанням ресурсів на ліквідацію вузьких місць, враховані при розробці річних і стратегічних планів шахт ДП «Артемвугілля» (акт впровадження від 6.03. 2007 р.) і ДП «Дзержинськвугілля» (акт впровадження від 12.04.2007 р.). Складові комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт використані інститутом «Дніпродіпрошахт» при формуванні перспективних планів розвитку шахт та проектах з підготовки нових горизонтів (акт впровадження №М-06-58 від 06.12.2006 р.). Теоретичні положення та запропонована автором система показників комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт впроваджені у навчальний процес Національного гірничого університету і використовуються при вивченні дисциплін: «Планування», «Інвестиційне проектування», «Менеджмент» студентами напряму 0502 «Менеджмент» (довідка №9812 - 11/1 - 115 від 12.02.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, в якій викладено результати особистих досліджень і розробок автора щодо вирішення наукових задач з удосконалення комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт. Внесок автора до опублікованих колективних праць конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати здійснених досліджень доповідалися і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми економічної освіти і науковий прогрес» (м. Кривий Ріг, 2006 р.), «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект» (м. Донецьк, 2006 р.), науковій конференції «Mlodzi pracownicy uczelni ekonomicznych wobec wyzwan wspolczesnej gospodarki» (м. Поляніца, Польща, 2006 р.), міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ 2005, 2006 і 2007 р).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в 11 наукових публікаціях, у тому числі 6 статей у виданнях, включених ВАК України до переліку спеціалізованих видань з економіки і 5 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій і семінарів, загальний обсяг складає 3,5 д.а., з них безпосередньо автору належать 3,4 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 192 сторінки, у тому числі 21 рисунок та 30 таблиць на 14 сторінках, список використаних джерел із 181 найменування на 18 сторінках, 10 додатків на 33 сторінках.

шахта міжкластерний видобування запас

Основний зміст роботи

У першому розділі «Аналіз методів багатофакторної оцінки ефективності роботи вугільних шахт» згідно з аналізом стану шахт доведено, що економічна ефективність роботи вугільної промисловості може бути характеризована інтегрованими показниками, заснованими на врахуванні обраної групи факторів. При цьому акцентовано, що забезпечення стабільної роботи глибоко збиткових шахт стримується не тільки недостатністю бюджетних коштів, а і відсутністю ефективного механізму адресності інвестування.

В умовах, коли постійно ускладнюються гірничо-геологічні параметри видобутку вугілля, зростає його собівартість, ціна, визначена умовами внутрішньої політики України, не спроможна задовольнити потреби вугільних шахт на покриття поточних та накопичених збитків. Тому ще значний час розвиток галузі буде визначатися рівнем державної підтримки та комерційних інвестицій. Потрібні дуже зважені підходи щодо зниження збитковості та підвищення загальної ефективності роботи підприємств вугільної галузі. В першу чергу, це стосується принципів визначення показників, якими оцінюються результати роботи шахт, а також напрямів підтримки їх потужності.

На підставі системного аналізу встановлено, що в сучасних умовах, коли фактично неможливо спрямовано визначитися з цільовою функцією роботи вугільних шахт, для оцінки ефективності набувають поширення інтегровані показники, відомі як «економічна надійність», «економічна безпека», «економічна ентропія» та ін. Загальною рисою цих підходів є те, що вони використовують комплекс визначених параметрів діяльності шахти: інтегрований показник ефективності (рейтинг), гірничо-геологічні показники, технологічні показники, економічні показники. Тобто, перевагою використання таких інтегрованих показників є можливість урахування якомога розширених характеристик діяльності шахт. В цілому вони дозволяють досить коректно оцінити поточний стан та інвестиційну привабливість вугледобувного підприємства.

Доведено, що основним недоліком таких підходів є те, що при цьому або зовсім не враховується ступінь взаємозв'язку між окремими показниками і групами, або для цього використовуються процедури факторного аналізу, що не завжди призводить до коректних результатів.

Для того, щоб уникнути цього недоліку, у дисертаційній роботі в результаті аналізу сутності періодичних змін обсягів виробництва запропоновано використання кластерного аналізу, за допомогою якого встановлюється ступінь спорідненості не тільки між чинниками, за якими здійснюється оцінка, а й між об'єктами, відносно яких виконується оцінка.

З урахуванням стандартної методики кластерного аналізу було сформовано послідовність проведення оцінки ефективності діяльності вугільних шахт. В процесі аналізу були розглянуті показники роботи 14 шахт Центрального району Донбасу за наступними критеріями (табл. 1). Критерієм відповідності показників було обрано квадрат евклідової відстані, вірогідність дослідження було підтверджено малою частотою зміни кластеру (21%) кожної шахти впродовж 5 років. Таким чином, було обґрунтовано, що кластерний аналіз сприятиме підвищенню надійності й достовірності оцінки економічного стану групи збиткових шахт у режимі зіставлення.

Таблиця 1. Показники поточної діяльності шахт та критерії вибору оптимального значення

У другому розділі «Методичні особливості оцінки ефективності продовження експлуатації або закриття шахт» запропоновано науково обґрунтовані методичні підходи щодо моделювання розвитку вугільних шахт в умовах обмежених зовнішніх інвестицій з урахуванням показника імовірності якісних перетворень.

В процесі застосування кластерного аналізу доведено, що для одержання більш коректної та детальної картини, аналіз даних необхідно проводити у межах трьох кластерних угруповань «Регіон», «Виробниче об'єднання» та «Шахта» за схожими сценаріями для кожного угруповання.

За міру при здійсненні кластерного аналізу використано показник міжкластерної відстані (квадрат евклідової відстані), який відповідно до оцінки ефективності відображає рівень відхилення показників поточної діяльності підприємства від умовної оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників, згідно з табл. 1.

Відповідно до вірогідності кластерного аналізу, сформовано 5 кластерів, які отримали ідентифікацію стратегічних груп, оскільки шахти в межах групи мають однорідні показники і як наслідок подібні початкові умови подальшого розвитку.

Встановлено, що у 2006 році тільки 4 шахти із 14 мали позитивні стратегічні тенденції розвитку і достатньо високу імовірність досягнення беззбитковості тільки за рахунок власних коштів. Проведені розрахунки підтвердили коректність використання методів кластерного аналізу для оцінки ефективності роботи вугільних шахт і дозволили сформулювати принципи визначення стратегічних пропозицій щодо подальшого їх розвитку.

На основі системного підходу до формування індивідуальних особливостей вугільної шахти (топологія мережі виробок), її внутрішньої структури й взаємодії виробничих процесів встановлено міру негативного впливу глибини розробки на техніко-економічні показники підприємств.

Аналіз статистичної інформації свідчить про постійне зниження обсягів видобутку при одночасному зростанні витрат на виробництво. Зростання глибини розробки зумовило також зменшення посування загальної лінії очисних вибоїв і, як наслідок, зниження середньодобового навантаження на вибій. Під впливом чинника глибини мають тенденцію до погіршення і інші найважливіші техніко-економічні параметри роботи глибоких шахт Центрального району Донбасу. Дуже важливою є та обставина, що посування лінії очисних вибоїв нижче передбаченого планами в 1,2-1,4 рази, а в деяких випадках у 3 рази. На основі отриманих даних проаналізовані календарні графіки відпрацювання запасів (освоєння потужності) на горизонті, вважаючи, що збільшення посування лінії очисних вибоїв в порівнянні з досягнутими на вищих горизонтах зумовлює неможливість освоєння потужності шахти на проектному горизонті.

В дисертаційній роботі разом з кластерним аналізом розглянуто і ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт, де добувається досить цінне коксівне вугілля. Статистична оцінка загального рівня ризику встановлена за допомогою сімейства спеціальних кривих. Перш за все, визначається показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, що будується

(1)

де S₁ - рівень витрат на 1т підготовлених запасів, грн/т; K_i - обсяг капітальних витрат на завершення підготовки чергового глибокого горизонту, грн; Z_i - об'єм запасів робочого і знов розкритого горизонту, т.

Виділено три основні області ризику діяльності компанії (держави) при здійсненні інвестиційних проектів збереження або закриття шахти:

1) гарантована область - характеризується відсутністю втрат при інвестиційній діяльності з гарантією отримання, як мінімум, розрахункового прибутку;

2) область підвищеного ризику - характеризується коректуванням показника гарантованої області на рівень витрат виробництва на i-й шахті

(2)

де C_i і C_b - фактична собівартість видобутку по шахті і квазінормативний її рівень, прийнятий для шахт Центрального району рівним 300 грн/т;

3) область абсолютного ризику - характеризується коректуванням показника гарантованої області на рівень продуктивності праці робітника з видобутку на i-й шахті

(3)

де P_b і P_i субоптимальний рівень місячної продуктивності праці,

прийнятий для шахт Центрального району рівним 18 т/міс і фактична місячна продуктивність праці робітника по видобутку по шахті.

У дисертації прийнято, що ступінь порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт вимірюється від 0 до 1, причому, більшому ризику відповідає значення показника ризику ближче до одиниці. Побудова граничних ліній по різних періодах дозволяє порівнювати рівні ризику за ступенем кривизни цих ліній. Видно (див. рис. 2), що ступінь ризику - різний по шахтах регіону, і він тим вище, чим складніші господарство шахти та умови залягання пластів, і більше обсяг інвестицій, необхідних для здійснення приросту потужності. З цих причин виявилося найскладнішим нарощувати потужність, наприклад, шахти ім. К. Маркса, оскільки для цього потрібні значні обсяги робіт і витрат.

Аналогічним чином можна розраховувати рівень ризику не тільки для даних кожного року минулих спостережень, але і в цілому за весь даний період часу, що досліджується.

У третьому розділі «Комплексна оцінка ефективності роботи вугільних шахт» розкрито сутність та можливість вибору підходів щодо оцінки ефективності використання інвестицій шахтами регіону за допомогою показника «еволюційний потенціал шахти» в залежності від прогнозованої імовірності еволюційного або інволюційного стану підприємства, а також розглянуто доцільність відпрацювання запасів на погашених горизонтах.

Запропонований у роботі підхід щодо оцінки ефективності поточної діяльності шахт дозволяє більш зважено підійти до планування стратегічного розвитку. Якщо зазначити зростання ефективності, як еволюційний розвиток, можна визнати, що граничне значення квадрату евклідової відстані, яке дорівнює 0, відповідає моменту у діяльності шахти з потенційною можливістю якісного зростання (суттєва зміна технологій або організаційна реструктуризація). І, навпаки, якщо граничне значення квадрату евклідової відстані дорівнює мінус 1, стан підприємства можна характеризувати як кризовий. Це дає можливість за допомогою статистичного методу частотного аналізу розрахувати імовірність одного чи іншого якісного перетворення.

Цей показник може бути використаний для прогнозування потенційних обсягів видобутку вугілля за рахунок власного потенціалу:

D_p = D_o Pe, (4)

де D_p - прогнозований обсяг видобутку вугілля, тис. т; D_o - оптимальний обсяг видобутку за даними аналізу, тис. т; Pe - імовірність якісної еволюції шахти, част. од.

Прогноз обсягу видобутку вугілля за рахунок власного потенціалу шахти