Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Волошин Володимир Іванович

УДК 338.2:658.0(477):65.012

Спеціальність: 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва

Волошин Володимир Іванович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті стратегічних досліджень.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мокій Анатолій Іванович, Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, проректор з міжнародних зв'язків.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мунтіян Валерій Іванович, Міністерство економіки України, заступник міністра;

- кандидат економічних наук, доцент Реверчук Надія Йосипівна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, доцент кафедри менеджменту економіки і соціології.

Захист відбудеться 28 листопада 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 28 жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотації

Волошин В.І. Пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.

У дисертації розглянута сукупність питань обґрунтування змісту та удосконалення механізмів зміцнення економічної безпеки підприємництва країни як базису безпеки національної економіки. В якості об'єкта дослідження обрано економічну безпеку малого і середнього підприємництва в системі економічної безпеки держави. Окреслено зміст поняття економічної безпеки підприємництва, об'єктивні передумови дослідження цієї проблеми, а також її роль у механізмі забезпечення національної економічної безпеки. Розроблено методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки малого і середнього бізнесу. Проаналізовано тенденції розвитку та проведено аналіз рівня економічної безпеки сектора МСП. З використанням економіко-математичних методів виявлено фактори впливу на рівень економічної безпеки цього сектора економіки. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення державної політики у сфері розвитку та забезпечення економічної безпеки сектора МСП в Україні. Обґрунтовано пріоритети, методи і засоби удосконалення інституційного базису економічної безпеки МСП на центральному і регіональному рівнях ієрархії управління економікою.

Ключові слова: національна економіка, економічна безпека, мале і середнє підприємництво, пріоритети та засади державної політики.

Волошин В.И. Приоритеты и средства укрепления экономической безопасности малого и среднего предпринимательства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2008.

В диссертации приведены теоретическое обобщение и новые как теоретические, так и прикладные аспекты формирования системы укрепления экономической безопасности МСП в системе экономической безопасности государства. Проведен анализ эффективности государственной политики в сфере обеспечения экономической безопасности предпринимательства. Предложено новое определение понятия экономическая безопасность предпринимательства.

Объективные предпосылки исследования проблемы экономической безопасности предпринимательства заключаются в стихийно хаотическом и недостаточно управляемом со стороны государства формировании предпринимательской среды в период трансформации экономики и общества, более высоком уровне уязвимости предприятий сектора МСП через их размеры, недостаточную обеспеченность материальными и финансовыми ресурсами, несовершенство конкурентной среды, чрезмерно высокий уровень криминализации и тенизации этого сектора экономики.

Обобщение научной литературы по исследуемой проблеме позволило охарактеризовать понятие "экономическая безопасность предпринимательства" как состояние системы государственного регулирования, при котором обеспечиваются гарантии защищенности жизненно важных интересов отдельно взятых субъектов предпринимательской деятельности и предпринимательства в целом от внутренних и внешних угроз. Причем уровень экономической безопасности бизнеса является не статическим понятием, а включает такие три компоненты: экономическая независимость предприятий (в части ресурсного обеспечения производственно-хозяйственной и финансовой деятельности, формирования необходимой материально-технической базы); экономическая эффективность функционирования; способность к последующему развитию (увеличение объемов и улучшение эффективности финансово-хозяйственной деятельности, формирование рациональной территориально-отраслевой структуры, повышение уровня конкурентоспособности предприятий).

В работе проведен анализ экономической безопасности предпринимательства и выявлен ее низкий уровень. Об этом свидетельствуют: невысокие показатели ликвидности предприятий; незначительные объемы финансовых расходов предприятий на расширенное воспроизводство и осуществление инноваций; низкая доля предприятий, использующих инструменты страхования и самострахования; рост количества криминальных посягательств на предпринимателей, "рейдерства", коррупционных и дискриминационных действий, в том числе со стороны представителей органов государственной власти; недостаточный уровень конкурентоспособности предприятий (особенно в сравнении с иностранными компаниями); несостоятельность большинства предприятий в формировании действенной системы обеспечения коммерческой тайны и физической безопасности собственного имущества и персонала.

С использованием регрессионного анализа доказана актуальность разработки и реализации механизмов укрепления экономической безопасности предпринимательства для значительной части регионов Украины. В диссертации сделан вывод, что государственная политика обеспечения экономической безопасности предпринимательства должна реализовываться как на макро-, так и на мезоуровне управления.

Неотъемлемой составляющей механизма обеспечения экономической безопасности предприятий сектора МСП является содействие укреплению конкурентоспособности этого сектора экономики на внутреннем и внешнем рынках сбыта. Этому аспекту проблемы обеспечения надлежащего уровня экономической безопасности бизнеса в Украине также отведено внимание в работе и предложены соответствующие мероприятия для органов государственной власти (в частности региональных) по повышению уровня конкурентоспособности отечественных предприятий этого сектора экономики.

Ключевые слова: национальная экономика, экономическая безопасность, малое и среднее предпринимательство, приоритеты и средства государственной политики.

Voloshyn V.I. Priorities and facilities of economic security of SMEs strengthening. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of economic sciences in specialty 08.00.03 - economy and management of national economics. - Institute of regional researches National academy of sciences of Ukraine, Lviv, 2008.

In dissertation the question of essence and improvement of mechanisms of economic security of SMEs sector of country strengthening is considered as the base of national economic security. As the object of research economic security of SMEs sector in the system of state economic security is select. Maintenance of concept of enterprise economic security, objective pre-conditions of research of this problem, and also its role in the mechanism of providing is found out national economic security. Methodical approaches to the estimation of economic security of SMEs level are developed. The tendencies of development are analyzed and the analysis of economic security of this sector of economy in a regional cut is conducted. With the use of economic mathematical methods the factors of influence on the level of economic security of SMEs sector are found out. The complementary to existing conceptual approaches in relation to the improvement of public policy in the field of development and providing of economic security of SMEs sector in Ukraine are developed. Spheres of improvement of institutional base of economic security of SMEs on the central and regional levels of management are grounded.

Key words: national economy, economic security, small and middle enterprises, priorities and facilities of government policy.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема забезпечення економічної безпеки набуває виняткового значення для національного господарства в умовах трансформаційних змін та глобалізації. Як показує світовий досвід, високий рівень економічної безпеки є гарантією незалежності країни, визначальною передумовою стабільного розвитку економіки і суспільства. З погляду системного підходу безпека національної економіки є складною багаторівневою системою, яка об'єктивно потребує захищеності життєво важливих інтересів усіх її елементів на різних рівнях ієрархії управління: держави, регіону, галузі, сектора економіки, підприємства, домашнього господарства, особи. На сучасному етапі важливість зміцнення економічної безпеки набуває особливої гостроти для малого і середнього підприємництва (МСП) внаслідок таких причин: недостатньо керованого державою процесу формування цього сектора у період трансформації економіки і суспільства; об'єктивно вищого рівня загроз безпеці малих і середніх підприємств через їх розміри, рівень забезпеченості матеріальними і фінансовими ресурсами; значної частки підприємств, які не розпочали свою діяльність, збиткових чи фінансово нестійких; недосконалого конкурентного середовища; проявів монополізму, клієнтських відносин і корупції у відносинах "бізнес-влада"; надмірно високого рівня криміналізації і тінізації господарювання.

Процеси формування і розвитку сектора МСП в Україні знайшли достатньо широке висвітлення у працях Є. Бойка, З. Варналія, Л. Воротіної, М. Козоріз, О. Кузьміна, В. Мікловди, Н. Мікули, С. Писаренко, С. Реверчука, Н. Реверчук, І. Тивончука та ін. Удосконаленню системи національної безпеки, у тому числі економічної, присвячені дослідження Л. Абалкіна, О. Барановського, О. Власюка, А. Гальчинського, В. Геєця, В. Горбуліна, Я. Жаліла, А. Качинського, В. Мунтіяна, Г. Пастернак-Таранушенка, С. Пирожкова, В. Сєнчагова, А. Сухорукова, інших вітчизняних і зарубіжних вчених.

Проте вагомий доробок вітчизняних вчених не заперечує необхідності розробки теоретико-прикладних засад та удосконалення механізмів зміцнення безпеки МСП у системі економічної безпеки на посттрансформаційному етапі розвитку економіки. Особливої важливості ці питання набувають в умовах інтеграції економіки в глобальні та мегарегіональні економічні системи. Важливість зазначеної проблеми, її актуальність, теоретична і практична значущість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана із темами наукових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень "Стратегія соціально-економічних перетворень в Україні" (номер державної реєстрації 0106U002632) - окреслено проблеми забезпечення економічної безпеки підприємництва, "Стратегічні пріоритети регіональної політики України" (номер державної реєстрації 0107U002508) - обґрунтовано пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки сектора МСП на регіональному рівні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методичних засад і прикладних інструментів зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва в Україні.

З урахуванням визначеної мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

- з'ясувати роль економічної безпеки малого і середнього підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки;

- узагальнити підходи та уточнити сутнісні характеристики категорії "економічна безпека підприємництва";

- удосконалити методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки малого і середнього підприємництва;

- з'ясувати тенденції розвитку малого і середнього підприємництва та здійснити оцінку рівня його економічної безпеки з метою виявлення основних загроз та окреслення найважливіших проблем її зміцнення;

- обґрунтувати стратегічні пріоритети та принципи забезпечення економічної безпеки малого і середнього підприємництва в Україні;

- визначити організаційно-економічні засоби державної політики зміцнення економічної безпеки малих і середніх підприємств;

- запропонувати напрями і засоби підвищення рівня конкурентоспроможності як цільової функції економічної безпеки малих і середніх підприємств;

- обґрунтувати концептуальні засади та заходи з удосконалення інституційного базису економічної безпеки малого і середнього підприємництва на різних рівнях ієрархії управління економікою.

Об'єктом дослідження є розвиток малого і середнього підприємництва в контексті безпеки національної економіки.

Предметом дослідження виступають теоретико-методичні засади, пріоритети та засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є положення теорій економічного зростання, інституціалізму та трансакційних витрат, перехідних економічних систем, регіоналізму. У процесі роботи використовувались загальнонаукові та емпіричні методи: аналізу та синтезу (для обґрунтування ролі економічної безпеки малого і середнього підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, визначення стратегічних пріоритетів та принципів забезпечення економічної безпеки цього сектора економіки); системно-структурного аналізу та теоретичного узагальнення (для систематизації існуючих концепцій, уточнення сутнісних характеристик категорії "економічна безпека підприємництва" та удосконалення методичних підходів до оцінки рівня економічної безпеки малого і середнього підприємництва); регресійного аналізу (для визначення залежностей між тенденціями розвитку малого і середнього підприємництва та рівнем його економічної безпеки, виявлення перешкод її зміцненню); методи групувань, логічного аналізу, стратегічного менеджменту (для дослідження механізму державного регулювання підприємництва та обгрунтування організаційно-економічних засобів зміцнення економічної безпеки малих і середніх підприємств і заходів з удосконалення її інституційного базису); метод системного підходу (при визначенні пріоритетних напрямів та інструментів підвищення рівня конкурентоспроможності малих і середніх підприємств).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних підходів та прикладних рекомендацій щодо визначення концептуальних засад, пріоритетів та засобів зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва. Зокрема, у дисертації:

вперше:

- обґрунтовано визначальну роль економічної безпеки малого і середнього підприємництва у зміцненні безпеки національної економіки, що дозволило окреслити пріоритети і методи подолання таких системних ризиків на посттрансформаційному етапі її розвитку, як: посилення диспропорцій галузевої, регіональної і внутрішньо-регіональної структури економіки; зростання підприємницької активності в "центрі" за рахунок "периферії"; скорочення обсягів надходжень до бюджетів; зниження рівня якості ресурсного потенціалу (людського, природного, матеріально-технічного, фінансового); посилення міжнародної трудової міграції; надмірна територіальна концентрація бізнесу і господарських ресурсів;

удосконалено:

- інституційні засади та організаційно-економічні засоби забезпечення економічної безпеки малого і середнього підприємництва, які полягають у: доповненні національної, регіональних та місцевих цільових програм розвитку підприємництва комплексом заходів зі зміцнення його економічної безпеки; окресленні інституційної інфраструктури підтримки та зміцнення безпеки підприємств; регламентації дій та раціоналізації діяльності суб'єктів цієї інфраструктури; удосконаленні нормативно-методичної бази економічної безпеки сектора МСП в економіці;

- методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки малого і середнього підприємництва, на основі чого запропоновано запровадження її оперативного моніторингу, зокрема, обґрунтовано сукупність критеріїв та індикаторів з числовими пороговими значеннями, алгоритм оцінки як послідовності дій: аналіз стану розвитку підприємництва; розрахунок показників рівня економічної безпеки підприємництва за компонентами її внутрішньої структури; порівняння показників з їх критичними значеннями; оцінка рівня економічної безпеки з урахуванням регіональної та галузево-секторальної специфіки;

- концептуальні засади розробки стратегії зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва: генеральна мета (як формування підприємницького середовища з високим рівнем захисту життєво важливих інтересів суб'єктів сектора МСП та сприятливого для структурно збалансованого розвитку цього сектора економіки), принципи, послідовність формування і реалізації стратегії, стратегічні цілі (за напрямами: підвищення рівня ресурсної забезпеченості малих і середніх підприємств, покращання показників ефективності їх функціонування та розширеного відтворення економічного потенціалу);

дістали подальшого розвитку:

- сутнісні характеристики поняття "економічна безпека малого і середнього підприємництва" як стану системи державного регулювання, рівня ділової активності, при яких дотримується захищеність важливих інтересів підприємництва від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також, на відміну від усталених підходів, доведено, що рівень економічної безпеки підприємництва є не статичним показником, а включає динамічно змінні компоненти рівня економічної незалежності, ефективності, здатності до подальшого розвитку;

- пріоритети державної політики посилення конкурентоспроможності як цільової функції економічної безпеки малих і середніх підприємств, які передбачають зниження рівня енерго- та ресурсомісткості виробництва; зменшення рівня регіональної та місцевої концентрації ринків збуту продукції; стимулювання експорту та посилення інвестиційної активності; покращання якості продукції (послуг) та підвищення ефективності управління; забезпечення рівного доступу до ресурсів та транспарентності державних замовлень; скорочення кількості збиткових підприємств; сприяння створенню нових підприємств та кооперації між ними; посилення безпеки та захисту суб'єктів підприємницької діяльності від злочинних посягань; упорядкування контрольних функцій державних органів; сприяння розвитку страхової сфери.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації зі зміцнення економічної безпеки підприємництва використані при підготовці Експертної доповіді "Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку" в межах підготовки щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Заходи з формування та розвитку мережі регіональних інноваційних центрів як інфраструктурного елемента економічної безпеки підприємництва використані при виконанні науково-дослідної роботи "Стратегії розвитку регіональних інноваційних структур та розробка статусних документів" (довідка № 2183/03-0608 від 26.09.2007 р.). Обґрунтовані автором інституціональні засади та організаційно-економічні заходи зі зміцнення економічної безпеки сектора МСП використано у діяльності Волинської торгово-промислової палати (довідка № 19-22/01-3/314 від 02.06.2008 р.) та при розробці Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 рр. (довідка № 5/13-6764/1-10 від 19.12.2007 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін "Економіка підприємства" та "Іллегалізація економічної діяльності" у Львівській комерційній академії (довідка № 126/20.24.18 від 14.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати досліджень доповідались автором на таких конференціях та науково-практичних семінарах: XII та XIII міжнародні науково-практичні семінари "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк, 2006 та 2007 рр.); II та III міжнародні науково-практичні семінари "Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції" (м. Шацьк, 2006 р. та м. Львів, 2007 р.); I міжнародний науково-практичний семінар "Проблемы и перспективы сотрудничества между государствами Южно-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ" (м. Свіштов, Болгарія, 2006 р.), а також на засіданнях круглих столів та семінарах Національного інституту стратегічних досліджень та його регіонального філіалу у м. Львові: "Особливості та шляхи детінізації економіки України" (м. Київ, 2007 р.); "Економічна безпека підприємництва у контексті заходів детінізації економіки" (м. Львів, 2008р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових статей, з яких 9 ? у фахових наукових виданнях загальним обсягом 3,5 д.а., з них особистий внесок дисертанта складає 2,7 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 196 сторінок, у тому числі 161 сторінка основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань) та 11 додатків обсягом 24 сторінки. Робота ілюстрована 11 рисунками та містить 7 таблиць.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методичні засади дослідження економічної безпеки малого і середнього підприємництва (МСП)" розкрито об'єктивні передумови дослідження та ролі економічної безпеки підприємництва у розвитку національного господарства, а також визначено завдання, принципи та індикатори економічної безпеки МСП.

Економічна безпека підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки є важливою компонентою національної безпеки країни. Захищеність економічних інтересів підприємств забезпечує стале їх функціонування та розвиток в умовах європейської інтеграції України і сприяє економічному зростанню, формуванню конкурентного середовища та передумов інвестиційної активності. Про це свідчить досвід розвинених країн, у більшості яких рівень безпеки підприємницької діяльності є високим, а сектор МСП представлений великою кількістю дрібних підприємств, які в силу своєї масовості значною мірою визначають соціально-економічний розвиток країни, сприяючи удосконаленню ринкових механізмів та конкуренції, наповненню ринку товарами необхідної якості, збільшенню зайнятості населення, формуванню середнього класу, інтенсифікації інноваційної діяльності.

Відсутність достатньої уваги з боку органів державного управління до забезпечення належного рівня економічної безпеки підприємництва не дозволяє створити умови, необхідні для підвищення економічної ефективності функціонування підприємств, і є одним з основних чинників загроз функціонуванню і подальшому розвитку підприємництва та економіки загалом. В умовах недостатнього рівня відповідальності держави, нестабільних "правил гри" та певної нелегітимності прав власності, особливо набутих під час приватизації, суб'єкти підприємницької діяльності не зацікавлені здійснювати довготермінові капіталовкладення (у інноваційній сфері та у низькорентабельних і капіталомістких галузях) і забезпечувати структурну перебудову економіки, формувати ресурсну базу економічного розвитку для наступних поколінь. Наслідком цього є порушення структури розподілу ВВП, структурні та галузеві диспропорції в економіці.

Узагальнення теоретичних положень з досліджуваної проблематики дозволило охарактеризувати поняття "економічна безпека підприємництва" як такий стан системи державного регулювання та рівень ділової активності, при яких дотримуються гарантії захищеності життєво важливих інтересів суб'єктів господарювання та підприємництва загалом від внутрішніх і зовнішніх загроз. Причому доведено, що економічна безпека бізнесу є не статичним поняттям, а включає такі три змінні компоненти: економічна незалежність підприємств (щодо ресурсного забезпечення виробничо-господарської та фінансової діяльності, формування необхідної матеріально-технічної бази); економічна ефективність функціонування підприємств; здатність до подальшого розвитку (збільшення обсягів та ефективності фінансово-господарської діяльності, формування раціональної територіально-галузевої структури, підвищення рівня конкурентоспроможності).

Актуальність і важливість проблеми зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва посилюється її місцем у забезпеченні безпеки держави, що відображає: створення сприятливого та безпечного підприємницького середовища > забезпечення високого рівня "життєздатності" первинної ланки економіки (підприємства) > формування належного рівня економічної безпеки підприємництва > забезпечення безпеки національної економіки та її основних складників (енергетичної, фінансової, соціальної, інноваційно-технологічної, продовольчої, зовнішньоекономічної, демографічної та екологічної безпеки).

У відповідності до цього алгоритму основними принципами побудови системи економічної безпеки сектора МСП визначено: визнання безпеки підприємництва невід'ємною компонентою економічної безпеки держави; формування нормативно-методичного забезпечення безпеки підприємництва та реалізація політики її зміцнення на всіх рівнях державного управління; протидія монополізації економіки; взаємна відповідальність бізнесу і влади щодо формування безпечного підприємницького середовища; запровадження рівних умов доступу до ресурсів; формування ресурсної бази економічного розвитку для наступних поколінь; забезпечення прозорості регуляторної політики; створення стимулів для ефективного використання суб'єктами підприємницької діяльності ресурсного потенціалу, впровадження інноваційних та ресурсоощадних технологій; посилення рівня адаптивності національної економіки до умов глобалізації та відкритості; створення сприятливих умов для перевищення граничної схильності до інвестицій над схильністю до споживання, експорту над імпортом; формування раціональної галузевої структури економіки з переважанням частки сектора малого і середнього підприємництва.

Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки підприємництва базуються на компаративному аналізі стану безпеки та його відповідності окресленій сукупності критеріїв та індикаторів. Як показано у роботі, доцільно формувати перелік останніх згідно складників внутрішньої структури системи економічної безпеки бізнесу. Зокрема, до переліку критеріїв економічної безпеки МСП в межах складової економічна незалежність віднесено: ресурсний, науковий і виробничо-технічний потенціал; ресурсоозброєність виробництва; зношеність матеріально-технічної бази; ліквідність та платоспроможність; рівень злочинності по відношенню до суб'єктів підприємництва; сформованість системи гарантування комерційної таємниці та фізичної безпеки майна і персоналу. Критеріями ефективності функціонування малих і середніх підприємств визначено: ефективність фінансово-господарської діяльності; частка прибуткових та діючих підприємств; рівень ефективності використання ресурсного забезпечення; витратомісткість виробництва; конкурентоспроможність продукції (послуг). До критеріїв економічної безпеки МСП, які характеризують здатність підприємств цього сектора економіки до розширеного відтворення, включено: динаміку обсягів господарської діяльності та кількості діючих підприємств (зокрема, у базових галузях економіки); галузеву структуру; інвестиційну та інноваційну активність підприємств; темпи зростання експортного потенціалу; стабільність регуляторної політики, відсутність дискримінаційних дій з боку органів влади, розвиненість інфраструктури безпеки підприємництва. За цими критеріями запропоновані індикатори економічної безпеки сектора МСП (з числовими пороговими значеннями).

У другому розділі "Системно-структурний аналіз економічної безпеки малого і середнього підприємництва в Україні" проведено діагностику механізму підтримки і регулювання розвитку підприємництва у контексті забезпечення його економічної безпеки, здійснено оцінку рівня економічної безпеки сектора МСП та виявлено передумови і чинники її зміцнення. підприємництво державний економічний безпека

Більшість показників розвитку МСП протягом останніх років покращуються (ці тенденції збереглись і у 2008 році), що певною мірою свідчить про підвищення рівня безпеки підприємництва у нашій країні. Зокрема, зростає кількість суб'єктів підприємницької діяльності, чисельність зайнятих та частка малих і середніх підприємств у загальній кількості. Проте спостерігаються і негативні явища: незначними є обсяги виробництва та реалізації продукції; зменшується частка досліджуваного сектора економіки у обсягах реалізованої продукції (наданих послуг) та частка діючих підприємств, зростає частка збиткових; погіршуються показники ефективності фінансово-господарської діяльності та використання ресурсного потенціалу; низьким є рівень заробітної плати, особливо на малих підприємствах приватної форми власності; значна частина підприємств функціонує в тіньовому та напівофіційному секторах ринку; невисоким є рівень інвестиційної активності.

Недостатній рівень економічної безпеки сектора МСП в Україні підтверджується також низькими показниками ліквідності підприємств, незначними обсягами фінансових витрат на розширене відтворення та здійснення інновацій, часткою підприємств, які використовують інструменти страхування та самострахування, а також зростанням кількості кримінальних посягань на підприємців, корупційних та дискримінаційних дій, у тому числі з боку окремих представників органів державної влади. У сукупності це зумовлює низький рівень конкурентоспроможності більшості підприємств (особливо у порівнянні з іноземними), здатності до формування дієвої системи забезпечення комерційної таємниці та фізичної безпеки власного майна і персоналу.

Проведена у роботі економетрична оцінка рівня економічної безпеки підприємництва в регіонах України (у секторі МСП) дозволила сформувати п'ять груп (кластерів) регіонів країни. Так, за параметрами, значення яких оцінювалося (табл. 1), виявлено найвищий рівень економічної безпеки бізнесу у м. Києві, Запорізькій, Полтавській, Луганській та Донецькій областях. До другої групи увійшли Дніпропетровська та Волинська області; третьої - Закарпатська область. Львівська область за рівнем економічної безпеки підприємництва посідає 10-е місце та входить до 4-ї групи разом з такими областями, як Черкаська, Рівненська, Чернігівська, Хмельницька, Харківська, Одеська, Сумська, Миколаївська, Київська, Івано-Франківська та Вінницька. Ще шість областей України (Тернопільська, Чернівецька, Житомирська, Херсонська, Кіровоградська, АРК) характеризуються найнижчим рівнем економічної безпеки підприємницької діяльності. Отримані результати підтверджують актуальність розробки та реалізації засобів зміцнення економічної безпеки підприємництва для значної кількості регіонів України. Враховуючи обмежені ресурси цільового фінансування державних програм сприяння підприємницькій діяльності, підтримка на загальнодержавному рівні повинна мати селективний характер, тобто концентруватись у регіонах, які за досліджуваними показниками займають нижчі позиції.

Таблиця 1. Показники економічної безпеки підприємництва за регіонами України (станом на 1 січня 2007 р.)

Рис. 1. Групування галузей економіки за рівнем економічної безпеки підприємництва у Львівській області (станом на 1 січня 2007 р.)

У галузевому розрізі найвищий рівень економічної безпеки підприємництва (на прикладі області) спостерігається у торгівлі та будівництві (рис. 1). Доволі високим рівнем безпеки характеризується сектор колективних, громадських та особистих послуг; середнім ? промисловість; транспорт і зв'язок; готелі та ресторани; освіта; охорона здоров'я. Найнижчий рівень економічної безпеки виявлено у таких галузях, як операції з нерухомістю та сільське господарство. За результатами аналізу обґрунтовано доцільність цільової орієнтації політики зміцнення безпеки саме у цих галузях.

Результати регресійного аналізу виявили тенденцію до покращання таких індикаторів економічної безпеки сектора МСП в Україні, як: обсяги реалізації у розрахунку на одне підприємство; частка діючих та прибуткових підприємств. Подібну тенденцію слід вважати позитивною і такою, що відображає поступове зміцнення економічної безпеки досліджуваного сектора економіки.

Результати оцінювання впливу обраних факторів представлено у відповідних регресійних рівняннях:

(1),

(2),

(3)

де у - обсяг реалізації у розрахунку на одне діюче підприємство сектора МСП, тис.грн; у₂ - частка діючих підприємств; у₃ - частка прибуткових підприємств; -- статистично незначущі факторні змінні стану розвитку підприємств сектора МСП; - річний фінансовий результат у розрахунку на одне підприємство, тис.грн; - кількість підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, од.; - обсяг реалізованої продукції у відсотках до загального обсягу; - кількість зареєстрованих злочинів, од.; - середньомісячна заробітна плата одного працюючого, тис. грн.; - частка промислових підприємств, %; - ефективність діяльності органів місцевої влади щодо створення сприятливого підприємницького середовища; - стан інфраструктури та громадської підтримки бізнесу.

Аналіз виявив прямий зв'язок між збільшенням обсягів реалізації продукції у розрахунку на одне підприємство та такими показниками: середньорічний фінансовий результат діяльності підприємств сектора МСП; середньомісячна заробітна плата одного працюючого; ефективність діяльності органів місцевої влади щодо формування сприятливого підприємницького середовища. Обернений зв'язок існує між збільшенням обсягів реалізації продукції у розрахунку на одне підприємство та такими показниками: частка реалізованої продукції малими і середніми підприємствами у загальному обсязі реалізованої продукції; рівень злочинності та стан розвитку інфраструктури і громадської підтримки бізнесу.

На динаміку частки діючих підприємств сектора МСП позитивно впливає збільшення величини середньорічного фінансового результату підприємств цього сектора економіки; у той же час, до зменшення частки діючих підприємств призводить загальне збільшення кількості підприємств та частки промислових підприємств у їх загальній кількості. Негативно на зміну частки прибуткових підприємств сектора МСП впливає збільшення середньорічного фінансового результату, а позитивно - збільшення кількості підприємств (у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення) та частки промислових підприємств у загальній кількості.

Проведений системно-функціональний аналіз виявив, що основними недоліками існуючого в країні та її регіонах механізму, покликаного забезпечувати належний рівень економічної безпеки підприємництва, є: недосконалість програмного і нормативно-методичного забезпечення державної політики; недостатня ефективність роботи органів державного управління усіх рівнів (особливо регіонального та місцевого) щодо забезпечення економічної безпеки підприємництва; несформованість вітчизняної інфраструктури безпеки бізнесу (особливо регіональної та місцевої). Відповідно, для подолання цих недоліків в Україні необхідно розвивати дієвий механізм інституційного, громадського та правового регулювання сектора МСП, метою якого має стати усунення перешкод розвитку і ризиків для життєздатності малих і середніх підприємств.

Третій розділ "Пріоритети та інструменти забезпечення економічної безпеки малого і середнього підприємництва" присвячений обґрунтуванню напрямів удосконалення концептуальних засад політики держави у сфері економічної безпеки МСП, а також організаційно-економічних засобів її зміцнення.

Як доведено у роботі, з позицій системного підходу державна політика забезпечення економічної безпеки МСП в Україні повинна реалізовуватись не лише на макро-, а й на мезорівні управління (рис. 2). У цьому контексті до пріоритетних організаційно-економічних заходів, які необхідно реалізувати на центральному рівні управління, видається доцільним включити покращання нормативно-методичного забезпечення, а також підвищення рівня мотивації органів місцевого управління до здійснення дієвих заходів зі зміцнення економічної безпеки підприємництва.

Рис. 2. Напрями та організаційно-економічні засоби зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва

У свою чергу, регіональним та місцевим органам державного управління потрібно активізувати роботу у таких пріоритетних напрямах: формування безпечного підприємницького середовища; удосконалення регуляторної політики; ліквідація проявів монополізму, "клієнтських" відносин та корупції у відносинах "влада-бізнес"; посилення рівня фінансової безпеки підприємництва через розвиток регіональної мережі страхових та гарантійних фондів, кредитної кооперації.

Як критерії ефективності державної політики на всіх рівнях ієрархії управління економікою визначені: рівень захищеності підприємницького середовища; доступ до ресурсного забезпечення діяльності підприємств; показники ефективності функціонування підприємств; наявність розширеного відтворення економічного та ресурсного потенціалу підприємств; цільова орієнтація регуляторної політики на зміцнення економічної безпеки підприємств сектора МСП.

Зміцнення економічної безпеки малого і середнього підприємництва, а також належна його роль у соціально-економічному розвитку держави є неможливими без забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємств. Виявлений зв'язок між посиленням конкурентоспроможності підприємств цього сектора та підвищенням рівня їх економічної безпеки обумовлює такі головні пріоритети політики зміцнення конкурентних позицій: сприяння зниженню рівня енерго- та ресурсомісткості виробництва; зменшення регіональної та місцевої концентрації ринків збуту продукції; сприяння популяризації продукції підприємств на зовнішніх ринках та підвищення їх інвестиційної активності; покращання якості продукції (послуг) та ефективності управління підприємствами; спрощення доступу до кредитних ресурсів; скорочення кількості збиткових підприємств; сприяння створенню підприємств та посилення коопераційних зв'язків між ними, особливо між підприємствами малого і великого бізнесу; підвищення рівня захисту суб'єктів підприємницької діяльності від злочинних посягань; сприяння розвитку вітчизняної страхової сфери як чинника безпеки підприємництва.

Оцінку економічної безпеки малих і середніх підприємств доцільно проводити із застосуванням методики, яка передбачає розрахунок інтегрального показника її рівня як добутку часткових показників безпеки на коефіцієнти їх вагомості. У свою чергу, у роботі пропонується розраховувати економічний ефект державної політики забезпечення економічної безпеки підприємництва у вигляді різниці між експертно оціненим у вартісному вираженні сукупним збитком як для суб'єктів підприємництва, так і економіки (внаслідок настання ризиків) та обсягами витрат на реалізацію заходів з попередження загроз економічній безпеці сектора МСП.

Державна політика у сфері забезпечення економічної безпеки підприємництва в Україні буде неповноцінною без організації моніторингу цього процесу ? систематичної оцінки рівня розвитку досліджуваного сектора економіки з огляду на економічну безпеку його суб'єктів та сектора МСП загалом і рівня загроз державним інтересам як наслідку недостатньо дієвих заходів. Для уможливлення здійснення та організаційного забезпечення цього процесу необхідно: визначити та чітко зафіксувати у відповідних нормативно-правових документах функції та обов'язки компетентних органів державної влади чи їх підрозділів, які здійснюватимуть моніторинг; сформувати механізм тісної взаємодії органів державної влади у процесі моніторингу; розробити алгоритм узагальнення результатів моніторингу на загальнодержавному рівні; уповноважити орган державної влади для здійснення контролю за моніторингом; визначити цільові програми короткотривалого та стратегічного характеру, в процесі розробки яких повинні здійснюватись обов'язкові процедури моніторингу та протидії загрозам економічної безпеки підприємництва.

Політика зміцнення економічної безпеки МСП повинна стати важливим напрямом активізації підприємницької діяльності населення, покращання рівня життя громадян, залучення інвестиційних ресурсів у економіку та забезпечення соціально-економічного розвитку України. Для того, щоб посилити можливості місцевих громад та надати, таким чином, додаткового імпульсу політиці зміцнення економічної безпеки підприємництва під час адміністративної реформи слід внести відповідні зміни у законодавство, які розширять організаційні та фінансові можливості органів місцевої влади, забезпечать врахування інтересів підприємництва та розвиток інфраструктури його державної підтримки на місцевому рівні, що особливо важливо для промислово слаборозвинених регіонів, малих міст, сільських територій нашої країни.

Висновки

У дисертації наведено узагальнення та нові теоретичні і прикладні підходи до вирішення науково-прикладної задачі зміцнення економічної безпеки МСП в системі економічної безпеки держави. Отримані науково-теоретичні, методичні та практичні результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Економічна безпека підприємництва відіграє визначальну роль у зміцненні безпеки національної економіки та є передумовою її стабільного розвитку. Існує взаємозалежність між розвитком сектора МСП та забезпеченням таких функціональних складових безпеки держави, як: фінансова, соціальна, технологічна, продовольча, зовнішньоекономічна, демографічна, енергетична та екологічна. Розвиток місцевих малих і середніх підприємств спроможний запобігти загрозам безпеці держави в умовах глобалізації, а також забезпечує: удосконалення галузевої, регіональної та внутрішньо-регіональної структури економіки; розвиток менш промислово розвинених територій, малих міст; впровадження інновацій; збільшення обсягів надходжень до місцевих бюджетів; реалізацію ресурсного потенціалу економіки; збільшення рівня зайнятості та покращання якості життя населення; формування середнього класу.

2. Удосконалення сутнісних характеристик категорії "економічна безпека підприємництва" дозволило визначити перелік критеріїв економічної безпеки сектора МСП, які необхідно враховувати органам державного управління при здійсненні моніторингу економічної безпеки підприємництва: ефективність фінансово-господарської діяльності та використання ресурсного забезпечення; частка прибуткових та діючих підприємств; витратомісткість виробництва; конкурентоспроможність продукції (послуг); динаміка обсягів господарської діяльності та кількості діючих підприємств (зокрема, у базових галузях економіки); галузева структура; інвестиційна та інноваційна активність; реалізація експортного потенціалу; стабільність регуляторної політики; наявність дискримінаційних дій по відношенню до суб'єктів підприємницької діяльності; розвиненість інфраструктури безпеки підприємництва.

3. Результати аналізу засвідчили, що рівень економічної безпеки МСП в Україні є недостатнім. Це актуалізує потребу в розробці та реалізації механізмів зміцнення економічної безпеки цього сектора економіки для більшості областей України. У галузевому розрізі, як показав аналіз на прикладі окремої області, найвищий рівень економічної безпеки МСП спостерігається у торгівлі та будівництві, секторі колективних, громадських та особистих послуг; середній ? у промисловості, транспорті і зв'язку, готельному та ресторанному бізнесі, освіті та охороні здоров'я; найнижчий ? в операціях з нерухомістю та у сільському господарстві.

4. Висновки з проведеного регресійного аналізу дозволяють стверджувати, що існує негативний вплив на обсяги реалізації продукції у розрахунку на одне підприємство таких показників: частка реалізованої продукції у цьому секторі; рівень злочинності; стан інфраструктури і громадської підтримки бізнесу; на динаміку частки діючих підприємств сектора МСП негативно впливають: збільшення кількості підприємств на 10 тис. осіб наявного населення та частки промислових підприємств, а на зміну частки прибуткових підприємств сектора МСП ? збільшення середньорічного фінансового результату підприємств цього сектора економіки. Певна суперечливість виявлених взаємозв'язків підтверджує також недосконалість статистичного спостереження за сектором МСП в Україні (усталений перелік кількісних індикаторів розвитку підприємництва є неповним та недостатнім для проведення адекватної оцінки рівня його безпеки).

5. У роботі аргументовано, що органам державного управління необхідно формувати стратегічні цілі політики зміцнення економічної безпеки МСП за такими пріоритетними напрямами: підвищення рівня ресурсного забезпечення малих і середніх підприємств; покращання показників ефективності їх функціонування та забезпечення розширеного відтворення економічного потенціалу. Водночас, генеральною метою політики доцільно визначити формування підприємницького середовища з високим рівнем захисту життєво важливих інтересів малих і середніх підприємств та сприятливого для структурно збалансованого розвитку цього сектора економіки.

Основними принципами державної політики повинні стати: забезпечення нормативно-методичного регламентування економічної безпеки підприємницької діяльності та реалізації політики її зміцнення на всіх рівнях державного управління; солідарна відповідальність бізнесу і влади щодо формування безпечного підприємницького середовища; створення рівних умов доступу до ресурсів; забезпечення прозорості регуляторної політики та відносин "влада-бізнес"; стимулювання ефективного використання ресурсного потенціалу, запровадження інноваційних та ресурсоощадних технологій; посилення рівня адаптивності підприємництва до умов глобалізації та відкритості національної економіки.

6. Механізм інституційного забезпечення та громадського контролю за зміцненням економічної безпеки сектора МСП в Україні потрібно акцентувати на таких аспектах: ефективна регуляторна політика та система нормативно-методичного, фінансового, організаційно-економічного регулювання діяльності підприємств; участь органів державної влади усіх рівнів у забезпеченні економічної безпеки підприємництва; повноцінна інфраструктура та розгалужена мережа недержавних інституцій сприяння розвитку і безпеці підприємницької діяльності.

7. Як доведено у роботі, державна політика забезпечення економічної безпеки МСП в Україні повинна реалізовуватися на всіх рівнях ієрархії управління економікою. До пріоритетних інституційних та організаційно-економічних заходів органів державного управління центрального рівня видається доцільним включити: покращання програмного та нормативного регламентування економічної безпеки підприємництва, посилення мотивації органів місцевого самоврядування до здійснення заходів зі зміцнення економічної безпеки.

До стратегічних пріоритетів політики регіональних та місцевих органів державного управління віднесені: посилення ролі регіональних та місцевих органів влади у формуванні безпечного підприємницького середовища; удосконалення регуляторної політики; протидія проявам монополізму, "клієнтських" відносин та корупції у відносинах "влада-бізнес"; зміцнення фінансової безпеки підприємництва через розвиток мережі страхових та гарантійних фондів, кредитної кооперації.

8. Невід'ємним складником механізму забезпечення економічної безпеки МСП є всебічне сприяння зміцненню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств цього сектора економіки шляхом зниження рівня енерго- та ресурсомісткості виробництва, зменшення регіональної та місцевої концентрації ринків збуту, популяризації продукції підприємств на зовнішніх ринках та підвищення їх інвестиційної активності, покращання ефективності управління та підвищення доступності кредитних ресурсів.