Удосконалення механізму створення та підвищення ефективності функціонування акціонерних підприємств

18

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення механізму створення та підвищення ефективності функціонування акціонерних підприємств

цивілізований ринковий економіка акціонерний

Формування цивілізованої ринкової економіки в Україні неможливе без радикальних змін існуючих відносин власності.

Пріоритетне завдання цих перетворень полягає в створенні мотиваційного механізму економічної діяльності і підвищення ефективності суспільного виробництва. В основі цього механізму повинні бути потужні імпульси, закладені в інтересах людей та пов'язані з реформуванням відносин власності.

В процесі трансформації відносин власності велике теоретичне і практичне значення має проблема становлення і розвитку акціонерної форми власності, яка в конкретних умовах України здатна принести суттєвий економічний і соціальний ефект. Разом з тим, рівень наукової розробки проблем акціонерної діяльності та її практичне використання в Україні дуже далекі від потреб сьогодення.

Відсутність грунтовних теоретичних досліджень позначається на безлічі практичних проблем і питань, що виникають в процесі акціонування і не дозволяють досягти головної мети - підвищення ефективності виробництва. Неефективна робота акціонерних підприємств обумовлена певними причинами. Перш за все, сам процес створення акціонерних підприємств (АТ) в Україні відрізняється від порядку створення АТ в країнах з розвиненими ринковими відносинами. В цих країнах АТ створювалися, як правило, шляхом об'єднання коштів акціонерів для реалізації переваг акціонерної форми господарювання. В Україні акціонерні підприємства створюються шляхом перетворення існуючих державних підприємств та успадковують застарілий виробничий апарат і високі витрати виробництва неконкурентоздатної продукції.

Серед причин неефективної роботи акціонерних підприємств також можна виділити:

відсутність механізму адаптації новостворених акціонерних підприємств до умов ринку:

а) підприємства не орієнтовані на задоволення платоспроможного попиту внутрішніх і зовнішніх споживачів в умовах конкуренції;

б) не вирішена проблема розробки стратегії поведінки на ринку, яка постає для українських підприємств досить новою і поки що незрозумілою;

в) незадовільно здійснюється модифікація організаційних форм управління акціонерними підприємствами.

недосконалість існуючого механізму акціонування державних підприємств:

а) він базується на використанні недосконалих методик оцінення вартості майна підприємств, які підлягають акціонуванню;

б) він не вирішує проблеми захисту інтересів простих акціонерів та перерозподілу прав власності;

в) він не створює передумов ефективного функціонування акціонерних підприємств і реалізації переваг акціонерної власності.

Необхідністю дослідження і розв'язання зазначених вище проблем обумовлена актуальність обраної теми дисертації, її методична та практична спрямованість.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є вдосконалення механізму створення і підвищення ефективності функціонування акціонерних підприємств.

Для досягнення поставленої мети в дисертації виконані такі завдання:

досліджена еволюція відносин власності й виявлені особливості форм і відносин власності в країнах з перехідною економікою;

проаналізовані існуючі методи оцінення вартості майна акціонерних підприємств, створених на базі державних, розроблена методика визначення ринкової вартості майна підприємств;

обгрунтований порядок підготовки АТ до вторинної емісії акцій;

розроблена програма маркетингових досліджень для визначення ринкових можливостей підприємств;

розроблені пропозиції щодо вдосконалення організаційних форм управління акціонерними підприємствами;

обгрунтований склад функцій, що делегуються підприємствами асоціативним органам управління, розроблена методика визначення вартості цих функцій.

Предмет дослідження - процес акціонування державних підприємств і функціонування АТ.

Об'єкт дослідження - промислові підприємства України різних галузей.

Теоретичною і методичною основою дослідження стали положення економічної теорії з питань відносин власності на засоби виробництва, законодавчі і нормативні акти України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, науково-методичні розробки, матеріали конференцій і семінарів.

Інформаційними матеріалами для дослідження стали офіційні та статистичні дані про техніко-економічні показники діяльності промислових підприємств, результати досліджень, виконаних за безпосередньої участі автора.

У процесі дослідження використовувалися методи економічного, економіко-статистичного, економіко-математичного і графічного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

обгрунтована структурно-логічна і системно-функціональна побудова власності, взаємозв'язку типів і форм власності;

виявлені та систематизовані відмінні особливості акціонерних підприємств, створених на базі державних;

при розробленні методики визначення ринкової вартості майна підприємств обгрунтований новий методичний підхід, який полягає в альтернативному оціненні майна шляхом співставлення залишкової вартості та одержаного методом капіталізації прибутку;

вперше обгрунтований взаємозв'язок величини вартості майна, норми дисконту і періоду дисконтування, що дає змогу виявити тенденції змінення вартості майна при деяких значеннях норми дисконту і періоду дисконтування;

конкретизований склад зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на вибір маркетингової стратегії підприємства, запропонована структурна схема складання плану маркетингу, яка містить обгрунтування плану маркетингової стратегії, оцінку результатів її реалізації та впливу на показники діяльності підприємств;

обгрунтована доцільність і принципи створення організаційної структури асоціативного типу, що базується на делегуванні їй певних управлінських функцій акціонерних підприємств;

при розробленні механізму економічних відносин асоційованих структур та акціонерних підприємств обгрунтований склад і розроблена методика оцінення функцій, що делегуються підприємствами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

розроблена методика оцінення майна дає змогу об'єктивно оцінювати вартість підприємств, більш точно формувати статутний фонд акціонерних підприємств, використовувати одержану оцінку в поточній виробничій діяльності при визначенні величини амортизаційних відрахувань, суми податку на майно і т.ін.;

запропонована схема підготовки емітента до вторинної емісії допоможе здійснювати випуск додаткової кількості акцій з урахуванням інтересів емітента і потенційних інвесторів;

виявлений взаємозв'язок оцінення майна методом капіталізації прибутку, норми дисконту і періоду дисконтування дає змогу суттєво спростити розрахунки при тривалому періоді дисконтування;

пропозиції щодо розроблення програми дослідження ринкових можливостей підприємства дають можливість обгрунтувати загальну стратегію розвитку акціонерних підприємств в умовах ринку;

рекомендації з формування організаційно-правової структури асоціативного типу можуть бути корисними при створенні ефективної системи управління акціонерними підприємствами.

Розроблена в дисертації програма проведення комплексних досліджень ринку і вироблення стратегії підприємства, одержані висновки і рекомендації про стратегію поведінки ВАТ «Дніпродзержинський авторемонтний завод» у перехідний до ринкових відносин період використані функціональними службами підприємства при розробленні прогнозного плану розвитку акціонерного товариства, що підтверджується актом впровадження від 8 січня 1998 року.

Обгрунтовані в дисертаційній роботі передумови і принципи створення організаційно-правових структур асоціативного типу, а також групування функцій, делегованих акціонерними підприємствами, склали основу створення нової структури - координаційного центру «Придніпров'я», до якого на добровільних засадах увійшли підприємства місцевої і легкої промисловості Дніпропетровської області, що підтверджується актом впровадження від 12 вересня 1996 року.

Особистий внесок здобувача. Всі положення наукової новизни і практичного значення дисертації належать автору. В публікаціях, написаних у співавторстві, його вклад полягає в наступному:

викладені методичні положення і виконаний аналіз фінансового стану промислових підприємств [1].

виявлена наявність взаємозв'язку величини вартості майна, визначеної методом капіталізації прибутку, норми дисконту і періоду дисконтування [2];

запропонована структурна схема складання плану маркетингу, яка містить обґрунтування плану маркетингової стратегії, оцінку результатів її реалізації і впливу на показники діяльності підприємства [8, 9];

Апробація результатів роботи. Результати дослідження доповідалися на II Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг: теорія і практика», м. Київ, 1998р.; Всеукраїнській науково-методичній конференції: «Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти у вищій школі України», м. Кіровоград, 1998р.; Третій міжнародній науковій конференції «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти», м. Ялта-Форос, 1998р., семінарах кафедри економіки промисловості Державної металургійної академії України.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано десять наукових праць, які відображають її наукові положення.

Обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел (96 найменувань), додатків (8), викладена на 180 сторінках друкованого тексту, містить 21 таблицю, 19 рисунків.

В першому розділі досліджені проблеми розвитку форм і відносин власності у відповідності до рівня індустріально-економічного розвитку суспільства.

В роботі обгрунтована структурно-логічна і системно-функціональна побудова відносин власності. Типи власності, на думку автора, відображають конкретний історичний спосіб поєднання факторів, умов виробництва і поділяються на індивідуальний, колективний і суспільний. Вони, в свою чергу, поділяються на різноманітні форми власності, які відображають суперечливість економічних умов її реалізації.

Виконаний в роботі аналіз шляхів трансформації приватної власності є підтвердженням того, що еволюція відносин власності визначається рівнем розвитку продуктивних сил. Дослідження процесів становлення, розвитку і трансформації приватної власності свідчить про наявність двох шляхів її перетворення: еволюційного (зміна приватної власності суспільною - не державною - і революційного - шляхом націоналізації і перетворення приватної власності у державну).

У результаті дослідження типів приватної власності, що мали місце в різні періоди економічного розвитку країн з ринковою економікою, встановлено, що нині приватна власність у чистому вигляді збереглася у дрібному бізнесі, а у великому виробництві визначну роль стала відігравати корпоративна (акціонерна) власність, яка уособлює в собі риси суспільно-корисної праці і, що особливо важливо, усуспільнення економічних форм присвоєння її результатів.

У дисертації систематизовані протиріччя, притаманні відносинам соціалістичної власності, і обгрунтована необхідність їх трансформації.

Аналіз процесів трансформації відносин власності, які проводяться в Україні, свідчить, що ці перетворення недостатньо ефективні.

Перші підсумки перетворень відносин власності дають підстави для висновку про те, що дослідження причин негативних результатів трансформації власності потребує системного підходу, комплексного аналізу, який складається з вивчення, систематизації і конкретизації особливостей економіки постсоціалістичних країн, що вплинули як на процеси створення підприємств нової форми власності, так і на умови їх функціонування.

Обгрунтовано, що вдосконалення механізму створення акціонерних підприємств потребує, в першу чергу, об'єктивної оцінки реальної вартості майна підприємств, а також вдосконалення порядку емісії і розподілу акцій.

Вивчення і класифікація різноманітних факторів, які впливають на ефективність роботи акціонерних підприємств, дозволили виділити з них ті, що обумовлені економічним, технічним і фінансовим станом державних підприємств на момент їх приватизації. Акціонерні підприємства успадкували від державних їх майно в тих же масштабах, з виробничими потужностями, які склалися і не повністю використовуються, застарілими технологіями, низькою конкурентоспроможністю продукції, громіздкою виробничою структурою, неадекватним масштабам виробництва чисельним, кваліфікаційним і професійним складом кадрів.

Внаслідок аналізу шляхів і засобів підвищення ефективності функціонування акціонерних підприємств обгрунтована першочерговість розроблення і реалізації маркетингової стратегії поведінки кожного підприємства в ринкових умовах, яка забезпечить досягнення поставлених цілей. Успішній роботі акціонерних підприємств може сприяти також пошук нових форм управління, зокрема, створення об'єднань асоціативного типу для розв'язання спільних завдань, заснованих на добровільному делегуванні певних управлінських функцій.

Другий розділ дисертації присвячений удосконаленню методики оцінення вартості майна державних підприємств і порядку емісії та розподілу акцій.

Виконаний аналіз методів оцінення вартості майна підприємств, які використовуються в країнах з ринковими відносинами виявив, що не існує єдиного погляду на цю проблему. Використовуються різні методи оцінення майна: за балансовою вартістю активів; порівнянням з аналогічними підприємствами, ринкова оцінка яких відома; за поточною оцінкою майбутніх доходів; на основі комбінації оцінок, одержаних вищеназваними методами. Перераховані методи мають як переваги так і недоліки, а кожний окремо взятий метод враховує лише частину факторів, що впливають на оцінку майна, і в цьому відношенні обмежений.

Обгрунтовані принципові положення, які рекомендується покласти в основу вибору методів оцінки, найбільш прийнятних для оцінення вартості майна підприємств. Вибір методу базується на тому положенні, що будь-який товар, у тому числі й засоби виробництва, має вартість і споживчу вартість. Споживча вартість засобів виробництва, використовуваних у виробництві матеріальних благ, виражається в їх здатності приносити прибуток. Тому при оціненні майна і формуванні статутного фонду акціонерних підприємств ціни на засоби виробництва слід визначати за їх «капіталізованою» вартістю, тобто через доход, який приносять ці активи, і ринкову ставку процента. Цьому принципу відповідає метод капіталізації прибутку, який рекомендується покласти в основу методики оцінення вартості підприємств.

За вартістю оцінювані об'єкти становлять собою уречевлену минулу працю, і володарю не байдуже, як використовуються ресурси, вкладені в ці активи. Тому слід співставляти вартість майна, одержану методом капіталізації прибутку, з вартістю, визначеною балансовим методом.

Запропонована методика визначення ринкової вартості майна підприємств базується на співставленні результатів, одержаних методом капіталізації прибутку з урахуванням стану активів на момент оцінення, і балансовим способом. У випадку, коли при співставленні оцінка методом капіталізації прибутку більша за балансову, слід приймати для оцінення об'єкта ціну, одержану методом капіталізації прибутку, якщо балансова вартість вища за оцінку, одержану методом капіталізації прибутку, використання останньої означатиме втрату частини балансової вартості. Однак, продаж за балансовою вартістю невигідний покупцю. Тому слід розглянути можливість реструктуризації підприємства, диверсифікації виробництва, зміни сортаменту. Якщо ці заходи не дають належного ефекту, доцільно ліквідувати підприємство або продати його активи з втратою частини вартості. Остаточна оцінка вартості майна підприємства повинна враховувати вартість земельної ділянки.

При використанні методу капіталізації прибутку вартість майна підприємства () визначається як сума прогнозованого на перспективу прибутку (П), приведеного до поточного періоду за допомогою норми дисконту ( r ):

, (1)

де t = 1, 2 , ..., Т - період дисконтування, років.

При досить тривалому періоді дисконтування (теоретично безкінечному) вартість майна складе:

, (2)

Застосування даного методу в умовах перехідного до ринкових умов періоду вимагає розв'язання низки питань, основними з яких є такі:

прогнозування величини майбутнього прибутку;

обгрунтування періоду дисконтування;

обгрунтування ставки дисконтування.

Для розрахування майбутнього прибутку необхідно дослідити ринок конкретного товару (визначити тип, еластичність, стан ринку і т.ін.), а потім, виходячи з потреб ринку, розрахувати витрати підприємства та обсяг реалізації з кожного виду продукції, а також перспективний план по прибутку. Точність розрахунків буде залежати від якості проведених маркетингових досліджень, кваліфікації спеціалістів.

Обгрунтування періоду дисконтування є одним із найбільш складних у методичному відношенні питань, оскільки від тривалості періоду залежить в решті решт вартість майна, що визначається шляхом капіталізації прибутку. Рекомендується брати за оптимальний період дисконтування нормативний строк служби активної частини основних фондів. Коректність даного методичного підходу обумовлена тим, що саме активна частина основних фондів призначена для здійснення технологічного процесу виробництва, а нормативний строк служби характеризує економічно обгрунтований період відшкодування вартості основних фондів.

При такому підході період дисконтування буде неоднаковим для підприємств різних галузей виробництва і тим меншим, чим меншим буде нормативний строк служби активної частини основних фондів. Для нових підприємств період дисконтування дорівнюватиме нормативному строку служби , а для існуючих - різниці між нормативним і фактичним строком служби , тобто вартість майна визначається:

, (3)

Або

, (4)

Важливою методичною проблемою у визначенні вартості майна методом капіталізації прибутку є визначення норми дисконту ( r ). Враховуючи світову практику і виходячи з економічної ситуації в Україні, рекомендується за норму дисконту використовувати процентну ставку по банківських депозитах (), яка представляє собою безризикову норму прибутку, збільшену на певний процент, який можна характеризувати як премію за ризик покупців при вкладанні коштів у придбання акцій або як «промисловий» чи «чистий» доход покупця :

(5)

Встановлено наявність взаємозв'язку величини вартості майна, розрахованої за методом капіталізації прибутку, норми дисконту і періоду дисконтування (рис.1). Виконані в роботі експериментальні розрахунки дали змогу зробити такі узагальнення:

за однаковим протягом кількох років розміром прибутку, відсутності додаткових капітальних вкладень і періодом дисконтування понад 7 років, рівняння

(6)

Рис.1. Взаємозв'язок між вартістю майна (С), нормою дисконту (r) і періодом дисконтування (t).

Процент розходжень у результатах не перевищує 7,3%. Із цього випливає, що якщо активна частина основних фондів має тривалий нормативний і невеликий фактичний строк служби, то вартість майна такого підприємства слід розраховувати за простішою формулою (2). Якщо ж фактичний строк служби значний або основні фонди мають короткий нормативний строк служби (менше 7 років), то розрахунки слід робити за формулами (3, 4);

при нормі дисконту понад 150% незалежно від періоду дисконтування спостерігається рівність результатів розрахунків за формулами (2).

вартість майна прогресивно зростає при зниженні норми дисконту;

зростання вартості майна уповільнюється при значенні норми дисконту понад 60% і тривалості періоду дисконтування понад 5 років.

У процесі експериментальних розрахунків були визначені коригуючі коефіцієнти , які показують ступінь збіжності результатів при обчисленні вартості майна за формулами (2) і (3, 4) і дають змогу спростити розрахунки при використанні формул (3, 4). Розрахунки коефіцієнта виконуються за формулою:

, (7)

Значення даних коефіцієнтів використовуються для розрахунків вартості майна за формулою:

(8)

На основі аналізу розподілу акцій первинної емісії виявлені суттєві недоліки, обумовлені існуючим в Україні порядком акціонування, помилками і прорахунками, допущеними в ході реформування підприємств. Запропонована схема підготовки емітентів до вторинної емісії, яка складається з чотирьох етапів: розроблення бізнес-плану розвитку АТ, підготовки основних інформаційних матеріалів, дослідження ринку і вивчення можливостей інвесторів (вивчення кон'юнктури ринку, факторів, які впливають на оцінку емітента інвесторами, вибору стратегії емісії), організацію розміщення акцій.

Третій розділ дисертації присвячено дослідженню напрямків підвищення ефективності функціонування акціонерних підприємств, створених на базі державних. В роботі встановлено, що низька ефективність функціонування новостворених АТ обумовлена, крім традиційних причин, впливом нових, які виникли у зв'язку з переходом до ринкової економіки. Новими проблемами для підприємств є відсутність замовлень, труднощі з енергозабезпеченям, сировиною, висока дебіторська заборгованість, зниження споживчого попиту, зростання цін і витрат і т.ін.

Обгрунтовано, що в цих умовах для кожного підприємства найважливішим є формування власної ринкової стратегії, яка забезпечила б підготовку підприємства до можливих змін ринкової ситуації і зменшила несприятливий вплив непередбачених факторів.

Аналіз зарубіжного досвіду формування ринкової стратегії підприємства свідчить про те, що вироблені економічною теорією і практикою підходи хоча і містять напрямки діяльності з урахуванням кон'юнктури ринку, однак вони занадто загальні і недостатньо адаптовані до місцевих умов.

На основі вивчення зарубіжного досвіду розроблення маркетингової стратегії, аналізу стану теорії і практики даного питання в Україні, врахування особливостей вітчизняної економіки розроблена програма проведення маркетингових досліджень і визначення стратегії поведінки акціонерних підприємств, яка передбачає поєднання інтересів зовнішніх груп, внутрішніх ресурсів, взаємозалежних завдань і планів для досягнення стратегічної мети. Програма складається з кількох етапів: аналізу факторів, що характеризують зовнішнє середовище, аналізу потенційних можливостей підприємства, дослідження товарної структури ринку, розроблення маркетингової стратегії, складання плану маркетингу.

Враховуючи важливість дослідження впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на ринкові можливості підприємства конкретизована їх структура. Зокрема, запропоновано розширити склад економіко-правових та соціальних факторів для більш повного врахування їх впливу на ступінь успіху чи невдачі підприємства в досягненні своїх цілей.

Для реалізації обраних стратегій запропоновано скласти план дій, який містить перелік можливих заходів, вихідну інформацію, її джерела, розрахунок витрат, строки виконання заходів і передбачувані результати. Використовуючи ці планові розробки, працівники маркетингових служб на підприємстві можуть сформулювати аналітичну модель, яка править за організаційний інструмент створення системи забезпечення цільових функцій структурних підрозділів. Аналітична модель дає змогу визначити частку кожного підрозділу і посадових осіб у виконанні накреслених заходів.

Важливою частиною маркетингових досліджень є вибір цінової стратегії. В роботі обгрунтована доцільність застосування і порядок розрахунку оптимальної ціни, що дає змогу досягнути максимального прибутку.

Виконані дослідження за запропонованою схемою розробки маркетингової стратегії та плану її реалізації дозволили розробити стратегію поведінки на ринку акціонерного товариства «Дніпродзержинський авторемонтний завод», створеного на базі державного підприємства.

Встановлено, що однією з причин недостатньої ефективності роботи новостворених акціонерних підприємств є необхідність самостійного виконання ними всіх функцій управління в умовах економічної системи, яка змінилася, і недосконалого господарського механізму. У зв'язку з цим обгрунтована доцільність створення організаційної структури асоціативного типу, заснованої на розмежуванні функцій управління і створенні якісно нових відносин між виробничими структурами.

В дисертації сформульовані принципи і передумови створення такої організаційної структури, її завдання та права, а також функції, які підприємства можуть їй делегувати. Обгрунтована доцільність делегування

цим структурам функцій представництва і координації господарської діяльності, що охоплює питання технічної, маркетингової, зовнішньоекономічної діяльності, охорони навколишнього середовища і соціальної політики.

Одним із складних методичних питань регулювання економічних відносин між організаційними структурами і підприємствами є визначення вартості послуг, що надаються цими структурами, особливо тих, які не піддаються кількісному виміру, зокрема, вартості послуг з координації виробничо-господарської діяльності. Автором запропонований методичний підхід, заснований на визначенні додаткових витрат підприємства на виконання управлінських функцій, делегованих організаційним структурам, за умови, що підприємство буде виконувати їх самостійно.

Для визначення додаткових витрат підприємствам необхідно розрахувати для кожного новоствореного чи діючого підрозділу додаткову чисельність працівників, фонд оплати праці з відрахуваннями, витрати на технічне оснащення, площі (в розмірі орендної плати), оплати за послуги Internet, витрати на відрядження, вартість передплати спеціальної літератури і т.ін. Після розрахунку додаткових витрат підприємств визначається та частина , яку слід перерахувати організаційній структурі для виконання переданих їй функцій. Зацікавленість підприємств досягається тим, що перераховані суми повинні бути меншими за власні витрати у випадку самостійного виконання всіх управлінських функцій.

У висновках викладені найбільш важливі наукові та практичні результати дисертації та рекомендації:

У реформуванні економічних відносин в Україні першочергове значення має розв'язання проблеми власності. Перетворення відносин власності здійснюється, в основному, шляхом створення на базі державних підприємств акціонерних і колективних. Новостворені акціонерні товариства функціонують не досить ефективно.

Обгрунтована структурно-логічна і системно-функціональна побудова власності, взаємозв'язку типів і форм власності.

Систематизовані фактори, зумовлені станом державних підприємств на момент змінення форми власності, що негативно вплинули на функціонування новостворених акціонерних підприємств

Встановлено, що однією з важливих передумов поліпшення механізму створення і наступного функціонування акціонерних підприємств є вдосконалення методики оцінення вартості майна державних підприємств, а також порядку емісії та розподілу акцій.

Обгрунтовані принципові положення щодо вибору методу оцінення майна державних підприємств. Вибір методу оцінення майна базується на тому положенні, що кожен товар має вартість і споживчу вартість.

Запропонована методика визначення вартості майна державних підприємств базується на співставленні результатів оцінення методом капіталізації прибутку з урахуванням фінансового стану підприємства та його балансовою вартістю. Остаточна оцінка вартості майна державного підприємства повинна враховувати вартість земельної ділянки.

Вдосконалена методика оцінення вартості майна методом капіталізації прибутку. Обгрунтоване використання нормативного строку служби активної частини основних фондів як оптимального періоду дисконтування.

Встановлений взаємозв'язок між величиною вартості майна, обчисленою методом капіталізації прибутку, нормою дисконту і періодом дисконтування, що дає змогу спростити розрахунки при оціненні об'єктів з тривалим строком служби.

Запропонована схема підготовки емітента до вторинної емісії акцій з розробкою перспективного плану розвитку АТ, підготовкою основних інформаційних матеріалів, дослідженням ринку і вивченням можливостей інвесторів та організацією розміщення акцій.

Створена програма дослідження ринкових можливостей підприємств, що містить аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, дослідження товарної структури ринку, розробки маркетингової стратегії і складання плану маркетингу.

Сформульовані передумови і принципи створення, завдання та права об'єднань підприємств асоціативного типу, а також функції, які можуть бути делеговані підприємствами. Запропонована методика оцінення вартості послуг об'єднання підприємств.

Література

1. Єфремова Н., Саніна О., Ткаченко І., Швець В. Фінансовий механізм та його вплив на ефективне функціонування підприємства // - К.: «Вища школа». - 1998. - 145с.

2. Бень Т.Г., Швец В.Я. Об оценке имущества предприятий методом капитализации прибыли // Теория и практика металлургии. - 1997. - № 2. - С. 55-56.

3. Швец В.Я. Повышение эффективности функционирования акционерных предприятий // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1998. - № 1. - С. 88-90.

4. Швец В.Я. Делегирование предприятиями управленческих функций: региональный опыт // Академічний огляд. - 1998. - № 1. - С. 64-69.

5. Швець В.Я. Теоретичні та практичні аспекти трансформації відносин власності в контексті становлення сучасної ринкової економіки // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - № 58 (125). - С. 11-15.

6. Швець В.Я. Діагностика й прогнозування фінансового стану підприємств: теоретичний і практичний аспект // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - № 68 (135). - С. 85-98.

7. Швец В.Я. Особенности функционирования акционерных предприятий в переходный период к рыночным отношениям // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1998. - № 83 (150). - С. 1-4.

8. Бень Т.Г., Швец В.Я. Разработка маркетинговой программы развития акционерного общества // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг: теорія і практика». - К.: КНЕУ. - 1998. - С. 12-13.

9. Бень Т., Швець В., Латишева Н. Маркетинг обладнання індивідуального і дрібносерійного виробництва // Демографія, економіка праці та соціальна політика. Фаховий збірник наукових статей. - Кіровоград. - 1998. - С. 64-65.

10. Швец В.Я. Проблемы реструктуризации производства (на примере горно-металлургического комплекса Днепропетровской области) // Матеріали третьої міжнародної наукової конференції «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: регіональні і соціально-економічні аспекти». - Ялта-Форос. - 1998. - Вісник Тернопільської академії народного господарства. Спеціальний випуск № 6. - 1998. - С. 123-124.

Размещено на Allbest.ru