Формування ринкового механізму ціноутворення на підприємствах машинобудування

Предмет і обєкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти ціноутворення на продукцію промислового підприємства, економічні методи реалізації даного процесу. Обєктом дослідження є промислове підприємство, яке здійснює виробничо-збутову діяльність в умовах економічної самостійності і розширення сфери вільного ціноутворення.

дослідження теоретичних передумов вільного ціноутворення у ринковій економіці;

виявлення і врахування основних умов і закономірностей формування механізму ціноутворення в перехідній економіці;

здійснення аналізу існуючих підходів і методів ціноутворення на продукцію промислового підприємства під час становлення ринкових господарських відносин;

обґрунтування маркетингових і мікроекономічних підходів до процесу формування ціни на продукцію підприємства, а також виявлення основних факторів, які визначають особливості ціноутворення в період становлення ринкових відносин в Україні;

обґрунтування комплексного підходу до ціноутворення, підходів та практичних методів визначення оптимальних цін із врахуванням конкретних умов роботи промислового підприємства;

розробки практичних рекомендацій, які дозволяють максимізувати прибуток підприємства, підвищити ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів в умовах зміни ринкової конюнктури.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведення досліджень є комплексний підхід до процесів ціноутворення, основні наукові положення вітчизняної і зарубіжної економічної науки з досліджуваної проблеми, законодавчі акти, рішення органів виконавчої влади, методичні матеріали з проблеми. В дисертації здійснено дослідження процесів ціноутворення із застосуванням методів математичного аналізу, оптимізаційного моделювання, статистичних угрупувань, регресійного аналізу. Як джерела первинної інформації було використано документи Міністерства статистики України, дані періодичних видань, а також дані статистичної звітності ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", дослідного виробництва УкрНДІметалургмаш.

Наукова новизна результатів досліджень. Основна наукова ідея дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні методології комплексного підходу на основі врахування багатофакторності цінових обмежень, обумовлених особливостями перехідного періоду, та їх використання в оптимізаційних цінових моделях з метою підвищення ефективності функціонування підприємств.

До найбільш суттєвих результатів, в яких полягає наукова новизна проведеного дослідження, відносяться такі:

концепція цінової політики промислового підприємства в умовах ринкових відносин, що формуються в Україні, суть якої полягає у комплексному підході до процесу формування ціни на основі багатофакторності цінових обмежень, що дозволяє підвищити ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства;

пропозиції щодо спільного розгляду як цінових обмежень таких ціноутворюючих факторів: витрат виробництва, обсягів випуску продукції, рівня цільового прибутку, обмеженості оборотних коштів, можливих варіантів сполучення циклів виробництва і реалізації продукції, а також обсягів платоспроможного попиту, що дозволяє підвищити ефективність функціонування промислових підприємств в умовах перехідного періоду;

пропозиції щодо розгляду як критеріїв оптимальності при формуванні ціни двох граничних цілей: цільової настанови на забезпечення процесу виживання і різних варіантів максимізації рівня прибутку;

методичний підхід до формування ціни, суть якого полягає у визначенні оптимального діапазону ціни на основі розгляду різних комбінацій цілей і цінових обмежувальних факторів, що дає можливість встановлення меж цінового простору для даного виду продукції;

пропозиції щодо застосування в процесі формування ціни коефіцієнту еластичності прибутку, який дозволяє більш ефективно прогнозувати результати комерційної діяльності підприємства.

Теоретичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність результатів дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, а також вдосконаленні та розвитку методів ціноутворення на продукцію підприємств машинобудування в нових умовах господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість дисертаційної роботи полягає у розробці оптимізаційних цінових моделей, що дозволить підприємствам із урахуванням конкретних умов економічної ситуації і поставлених цілей ефективно використовувати наявні матеріальні та фінансові ресурси, обґрунтовано прогнозувати кінцеві результати виробничо-збутової діяльності, оптимізувати співвідношення цін, обсягів і номенклатури виробленої продукції.

Прикладні аспекти результатів, одержаних у дисертації, використовуються в навчальному процесі під час підготовки спеціалістів за напрямком "економіка" і "менеджмент" у Донбаській державній машинобудівній академії, Донбаському інституті техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету. Викладені у дисертаційній роботі висновки і пропозиції щодо організації цінової політики промислового підприємства використано при формуванні цін на продукцію дослідного виробництва УкрНДІметалургмаш.

Використання результатів дослідження, рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення методів ціноутворення дозволило одержати на дослідному виробництві УкрНДІметалургмаш економічний ефект у сумі 237,0 тис. грн., у тому числі економічний ефект, який відображає внесок автора, складає 47,0 тис. грн.

Апробація результатів дисертації . Основні наукові положення і практичні результати досліджень викладено на 5-ти науково-практичних конференціях і семінарах: "Актуальні проблеми економіко-екологічного та соціально-культурного розвитку суспільства" (Краматорськ, 1995р.); "Проблеми техніки, технології та економіки машинобудівного виробництва" (Краматорськ, 1996р.); "Економіко-екологічні та соціально-культурні проблеми України в сучасних умовах" (Краматорськ, 1996р.); "Нові економічні відносини та кадрове забезпечення виробництва" (Краматорськ, 1996р); "Соціально-економічні аспекти регіональної промислово політики" (Донецьк, 1997р.), а також засіданнях науково-методичного семінару кафедри "Організація управління виробництвом" Донбаської державної машинобудівної академії.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 робіт загальним обсягом 4,1 друк. арк., з котрих особисто автору належить 3,85 друк. арк.

Реалізація та впровадження результатів дослідження. Викладені в дисертаційній роботі висновки та пропозиції щодо вдосконалення методів ціноутворення використано при формуванні цін на продукцію дослідного виробництва УкрНДІМеталургмаш.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків по розділам, загального висновку, викладених на 188 сторінках машинописного тексту, у тому числі включає 13 малюнків і 10 таблиць на 23 сторінках, а також вміщує список використаних джерел із 115 найменувань і додатків.

Основний зміст дисертації

Розділ 1. Теоретичні передумови формування механізму ціноутворення в ринковій економіці. Основні переваги і відмітні риси ринкової економіки значною мірою визначаються дією цінового механізму, заснованого на коливанні вільних цін, що обумовлює необхідність зміни теоретичної бази ціноутворення. Неокласична теорія цін, що є теоретичною базою ціноутворення в розвинених країнах на сучасному етапі, поєднує положення трудової теорії вартості і теорії маржиналізму. Згідно з таким підходом ціна товару в рівній мірі визначається попитом, повязаним із категорією граничної корисності, і пропозицією, яка формується під впливом витрат виробництва. Ринкові ціни поєднують найкращі показники обсягів виробництва з оптимальною величиною споживання, а також безпосередньо впливають на показники ефективності виробничого процесу. Функція збалансованості попиту і пропозиції, а також стимулююча функція визначає основні переваги механізму ринкового ціноутворення: гнучкість, адаптивність, здатність до швидкого коректування і здійснення звязку між виробництвом і споживанням, переважний розвиток найбільш ефективних сфер виробництва, стимулювання економії витрат ресурсів, застосування передової техніки, технології, організації виробництва та інших.

Реалізація переваг ринкового ціноутворення в Україні можлива на основі багатофакторного підходу, який враховує стан попиту, пропозиції, споживчого вибору, альтернативних виробничих можливостей, у результаті здійснення лібералізації цін. Основною рисою останньої є перехід від державної політики цін до цінової політики окремого підприємства. Наслідки радикальної лібералізації цін при практичній відсутності конкурентного середовища, недостатньо насиченості товарних ринків, високому ступені монополізації економіки негативно позначаються на господарській діяльності підприємств, що виявляється в падінні обсягів виробництва. За таких умов найбільш прибутковою сферою вкладення капіталу стає перерозподільна діяльність при відтоку ресурсів від виробничої сфери. В умовах перехідного періоду введення вільного ціноутворення веде до монопольного характеру цінової поведінки виробника. Стійка інфляція витрат, яка походить із паливно-енергетичного та сировинного секторів економіки, обмежує можливості зниження цін на продукцію кінцевого споживання. Цінова політика ринкового субєкта зводиться за цих умов до максимально можливого їх підвищення. За даними Міністерства статистики України динаміка рівня інфляції у період з 1992 р. по 1997 р. характеризується такими даними: у 1992 р. індекс оптових цін промисловості становив 4234,9%, у 1993 р.-9767,5%, у 1994 р.-656,5%, у 1995 р. -277,4%, у 1996 р.-117,3%, у 1997 р.-105,0%. Уповільнення темпів інфляції було досягнуто в результаті проведення заходів щодо фінансової стабілізації. Але ці заходи, хоча і стабілізували ціни, однак не ліквідували найважливіші наслідки одночасної лібералізації - скорочення платоспроможного попиту, погіршення фінансового стану підприємств, дефіцит оборотних коштів. У цій ситуації підприємства орієнтуються на стратегію виживання або закриваються внаслідок збитковості. Зміна економічної ситуації, обумовлена необхідністю ринкових перетворень для відновлення дієздатності і розвитку ділової активності промислових підприємств, ставить нові вимоги до механізму ціноутворення з орієнтацією на ринкові підходи до формування ціни. Значні корективи в процес усвідомлення основних закономірностей, функцій і видів ринкового ціноутворення, а також у можливість їх застосування в економічних умовах України, вносять специфічні особливості перехідного періоду, які вимагають детального розгляду, зокрема, у сфері ціноутворення на промислову продукцію.

Запропонована концепція ціноутворення передбачає комплексний підхід до даного процесу. Сутність концепції полягає у наступному. В сучасних умовах задача здійснення цінової політики підприємства полягає у визначенні оптимальних цін у межах цінового простору, обмеженого мінімальним рівнем, основаним на беззбитковості, і максимальним рівнем, який визначається економічною конюнктурою. Цінові обмеження, які формують рівень оптимальних цін, повинні враховувати у взаємозвязку дві групи ціноутворюючих факторів - цінові обмежувальні фактори виробництва і цінові обмежувальні фактори зовнішнього ринкового оточення. До цінових обмежувальних факторів виробництва, крім традиційних (обсяг виробництва, розміри витрат, рівень прибутку), необхідно включити фактори, обумовлені особливостями перехідного періоду, а саме: обмеженість оборотних коштів (обсягів виробництва), циклічність виробництва всієї або окремих видів продукції та ряд інших.

Цінові обмежувальні фактори, які характеризують вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства, включають в першу чергу попитові обмеження. Їх вивчення і визначення цінової функції попиту дозволяє підприємству здійснювати цінову політику, яка враховуює вимоги споживачів. Необхідність спільного врахування відзначених груп ціноутворюючих факторів у поєднанні із критеріями оптимальності - цільовою настановою на максимізацію прибутку або забезпечення процесу виживання, обумовлює потребу в створенні оптимізаційної моделі цінової поведінки підприємства, що є передумовою підвищення ефективності функціонування промислових підприємств.

Концептуальна модель економічного управління ціноутворенням підприємства в перехідний період подана на рис. 1.

Рис. 1 Концептуальна модель економічного управлінняціноутворенням

Розділ 2. Аналіз існуючих підходів і методів ціноутворення на продукцію промислового підприємства. Аналіз світової та вітчизняної теорії і практики ціноутворення дозволяє зробити висновок, що основоположним принципом цінової політики підприємства в умовах ринку є комплексний підхід, який дозволяє повязувати цілі діяльності підприємства, ресурси і виробничі можливості з вимогами ринкового попиту, предявленого на даний вид продукції. Тому реалізація комплексного підходу до процесу формування ціни на вітчизняних підприємствах висуває необхідність послідовного рішення таких питань:

постановки цілей ціноутворення, пріоритетне значення серед яких має максимізація прибутку в результаті реалізації продукції;

оцінки попиту, закономірності формування котрого визначаються типом ринкової структури, у межах якої функціонує підприємство, виробляючи певний вид продукції;

визначення витрат, закономірності зміни яких визначаються з урахуванням фактора часу, в звязку з чим вони аналізуються окремо в коротко- і довгострокових періодах. Велике значення в практиці ринкового ціноутворення має поділ витрат на змінні і постійні, а також аналіз середніх та граничних витрат;

аналізу цін і товарів конкурентів, який передбачає використання нормативно-параметричних методів, а також врахування рівня конкурентоспроможності випущеної продукції, реакції конкурентів на цінові зміни даного підприємства;

вибору методів ціноутворення, найбільш ефективним з яких є метод, заснований на застосуванні мікроекономічної цінової моделі, яка у максимальній мірі враховує обмеження попиту і витрат;

визначення кінцевої ціни на продукцію підприємства з врахуванням законодавчих обмежень і сприятливого психологічного сприйняття дано ціни. ціноутворення машинобудування збутовий

Розробка стратегії й тактики формування ціни є обовязковим елементом політики ціноутворення в умовах ринку, який дозволяє у максимальній мірі використовувати фактор ціни для підвищення ефективності діяльності підприємства.

Розглянутий підхід до ціноутворення, як свідчать результати аналіза, можна запропонувати як відправну базу для формування цінової політики промислового підприємства в умовах переходу до ринку, а мікроекономічні цінові моделі - як основу оптимізаційного ціноутворення. Однак виникає необхідність певного коректування та виправлення з врахуванням специфіки умов перехідного періоду в Україні.

Аналіз економічної ситуації, в якій знаходяться промислові підприємства України в умовах перехідного періоду до ринкових економічних відносин, дозволяє зробити висновок, що вона характеризується високими темпами перетворення відносин власності. За даними Міністерства статистики в Україні у 1996 р. у колективній власності було 70% підприємств від їх загальної кількості, у державній-29,8%, у власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав-0,18%, у тому числі для машинобудування та металообробки ці показники складають відповідно-73,6%; 26,1%; 0,3%. Докорінна зміна структури власності на користь колективно форми передбачає свободу вибору поведінки підприємств, у тому числі і в галузі ціноутворення. За даними Міністерства економіки України сучасна економічна ситуація характеризується розширенням сфери вільного ціноутворення. Так, у 1994 р. державне регулювання охопило 75% цін і тарифів, у 1995 р.- 11% цін. У теперішній час тільки незначний перелік цін на паливно-енергетичну продукцію, транспорт та комунальні послуги, як і раніше, регулюються державними органами (у 1995 р. на 88 товарних ринках, у 1996 р.- на 58 ринках, у 1997 р.- на 23 ринках).

Висока собівартість і низька конкурентоспроможність, невідповідність цін споживчим якостям продукції вітчизняних підприємств обумовлюють значні проблеми з реалізацією. Останнє є підґрунтям постійного погіршення фінансового стану промислових підприємств, показників ефективності х функціонування. Рівень рентабельності промисловості України з 1993 р. по 1997р. зменшився з 35,6% до 4,7%. В 1997 р. в результаті падіння попиту на продукцію, дефіциту фінансових і матеріальних ресурсів 42% промислових підприємств виявилися збитковими (в 1996 р. - 28%). Цінова стратегія підприємства в цей час має на меті забезпечення процесу виживання або збереження стабільного стану. В міру стабілізації економічного положення промислового підприємства головним мотивом його діяльності стає настанова на максимізацію прибутку. За належністю до певної ринкової структури більшість підприємств машинобудування здійснює свою господарську діяльність в умовах монополії або олігополії. Рівень монополізації окремих галузей машинобудування досягає 90-100%. Ступінь насичення товарних ринків характеризується як недостатній, потенціальний попит на продукцію виробничо-технічного призначення перевищує пропозицію.

Підприємства здійснюють свою виробничо-збутову діяльність в умовах гострого дефіциту оборотних коштів, обумовленого високими темпами інфляційних процесів на перших етапах лібералізації цін, низьким платоспроможним попитом, жорсткістю системи оподаткування. Виробничо-збутова діяльність характеризується неритмічністю, частими зупинками, вимушеною циклічністю виробничого процесу. Оскільки на даному етапі фінансовий стан підприємств не дозволяє здійснювати інвестування у засоби виробництва, то при розробці цінової політики необхідно розглядати короткостроковий період. При відсутності зовнішніх джерел фінансування більшість підприємств розраховує на особисті кошти в процесі здійснення виробничо-господарської діяльності.

Аналіз існуючих методів ціноутворення свідчить про те, що більшість промислових підприємств орієнтується на витратний механізм ціноутворення, (у 1992 р.- 77% підприємств, у 1996 р. - 69,5%),що знижує конкурентоспроможність випущеної продукції і ставить до ряду першочергових завдань необхідність оптимізації процесу ціноутворення, який максимально враховує інтереси виробника продукції та її замовника.

Розділ 3. Вдосконалення методів ціноутворення на продукцію підприємств машинобудування. Методичний підхід до процесу ціноутворення. Рішення задачі визначення оптимального рівня ціни та встановлення меж цінового простору для даного виду продукції здійснюється шляхом реалізації комплексного підходу до процесу ціноутворення на основі використання цінової оптимізаційної моделі. Економічний зміст етапів цінової оптимізаційної моделі подано на рис. 2.

Запропонований методичний підхід до формування вихідного рівня ціни випущеної продукції включає чотири основні етапи:

1) вибір мети цінової політики підприємства;

2) встановлення цінових обмежувальних факторів виробництва;

3) встановлення цінових обмежувальних факторів зовнішнього середовища;

4) визначення оптимального діапазону ціни, який обмежений з одного боку максимальним рівнем прибутку, а з іншого - таким, що забезпечує беззбитковість виробництва, для можливості встановлення меж цінового простору щодо даного виду продукції.

Як пріоритетні цілі діяльності підприємства відповідно до запропонованого підходу розглядаються такі: забезпечення процесу виживання та досягнення максимально можливого прибутку.

Рис. 2 Основні етапи процесу ціноутворення на продукцію промислового підприємства

Як цінові обмежувальні фактори розглядаються витрати виробництва; обсяг випуску продукції; сума оборотних коштів, які вкладаються у виробництво; платоспроможний попит, що предявляється на даний вид продукції. Визначення меж цінового простору для даного виду продукції пропонується здійснювати за такими напрямками:

визначення мінімального рівня ціни на основі раціоналізації витрат виробництва дрібносерійної та серійної продукції, побудови ізопрофіт та на їх основі виділення сфери найбільш пріоритетних цін в умовах платіжної кризи;

визначення оптимальної ціни в залежності від вибору обмежувальних факторів і різних варіантів максимізації прибутку: за абсолютною величиною; по відношенню до використаних для даного виду продукції оборотних коштів; при обмеженому обсязі виробництва; при різних варіантах поєднання циклів виробництва і реалізації продукції.

Розглянуті напрямки визначають основний зміст запропонованої методики.

Визначення області цін, які переважають за умов платіжної кризи. В основі цінових обмежувальних факторів виробництва лежать витрати виробництва і закономірності їх зміни в залежності від обсягів виробництва, і рівня заданого прибутку, а також наявність необхідного обсягу оборотних коштів.

Використання квадратичної залежності величини валових витрат від обсягу випущеної продукції та рівня цільового прибутку дозволило обґрунтувати і виділити сферу мінімальних цін і обсягів виробництва продукції (рис. 3). Одержана залежність може розглядатися як пріоритетна для підприємств, цінова політика яких враховує кризу платоспроможного попиту, і спрямована на забезпечення процесу виживання. При розгляданні як цінового обмежувального фактора виробництва обмеженого обсягу оборотних коштів, необхідних для покриття валових витрат, у роботі також розглянуто залежність, яка визначає співвідношення цін і обсягів виробництва продукції, котра задовольняє умові максимізації рентабельності оборотних коштів.

Визначена таким чином сфера цін і обсягів виробництва продукції, яка максимізує рентабельність оборотних коштів, дозволяє підприємством з обмеженим їх обсягом досягти граничного збільшення прибутку при заданому рівні цін на продукцію. Результатом комплексного розгляду цінових обмежувальних факторів виробництва є, таким чином, обґрунтування сфери цін та обсягів виробленої продукції в якій підприємства можуть досягти мінімізації цін, і максимізації рентабельності оборотних коштів.

Попит як один із основних цінових обмежувальних факторів. В основі цінових обмежувальних факторів зовнішнього середовища знаходяться попитові обмеження, котрі описуються функцією попиту. Ця функція має низхідний характер і може бути отримана на основі використання статистичних методів дослідження попиту на продукцію підприємства. Комплексний розгляд цінових обмежувальних факторів зовнішнього середовища та внутрішніх виробничих ціноутворюючих факторів на основі запропонованого підходу дозволяє визначити характерні точки цінового простору на продукцію підприємства (рис.3):

мінімальну ціну, яка визначається попитом і знаходиться у сфері мінімальних цін, котрі змінюються в залежності від рівня заданого прибутку;

оптимальну ціну, яка задовольняє умові отримання максимального за абсолютною величиною прибутку з урахуванням попиту, який предявляється на даний вид продукції;

ціну, яка максимізує рентабельність оборотних коштів при певному попиті на вироблену продукцію.

В аналітичній формі визначення цін наведено в табл. 1. Для оцінки впливу відхилення цін від оптимального значення в межах знайденого цінового простору на динаміку зміни прибутку в роботі розглянуто коефіцієнт еластичності прибутку, обґрунтовані основні залежності для його визначення за такою формулою:

де _G - еластичність прибутку по ціні;

В - емпіричний коефіцієнт, який характеризує величину попиту;

р₁ - оптимальний рівень ціни, який відповідає рівності граничних витрат і граничного доходу, грн.;

G₁ - максимальний рівень прибутку, який відповідає оптимальній ціні р₁,грн.; - величина відхилення ціни від оптимального значення р₁, грн.

Отримані залежності дозволяють в подальшому перейти до розрахунку вихідного рівня ціни із врахуванням обмеженості оборотних коштів при випуску декількох видів продукції, а також за умов обмеженого сукупного обсягу виробництва.

Рис. 3 Схема формування цін на продукцію промислового підприємства з урахуванням цінових обмежень: 1 - крива попиту; 2 - крива середніх витрат; 3 - ізопрофіти з цільовим рівнем прибутку; 4 - ізопрофіти з нульовим рівнем прибутку; 5 - графік максимальної рентабельності оборотних коштів.

Врахування впливу обмеженості оборотних коштів у процесі формування ціни. Для рішення задачі оптимізації обсягів випуску продукції та цін на неї з урахуванням обмежувальних факторів виробництва запропоновано порядок розрахунку оптимального значення ціни та обсягу виробництва при досягненні максимально сукупної рентабельності оборотних коштів, розподілених між декількома видами продукції. Сутність даного підходу полягає у початковій настанові на обмеження вихідної суми оборотних коштів, необхідних для покриття валових змінних витрат по виробництву декількох видів продукції. При цьому ставиться задача оптимального перерозподілу цієї суми між окремими видами продукції з метою досягнення максимально сукупно рентабельності оборотних коштів при неможливості її максимізації по окремому виду продукції. Запропоновані шляхи оптимізації цін і обсягів випуску декількох видів продукції при обмеженні виробничих можливостей відносно сукупного обсягу випуску, які полягають у мінімізації втрат прибутку при відхиленні обсягів випуску продукції від значень, що відповідають обсягу попиту при оптимальній ціні.

Одержані залежності дозволяють з урахуванням цілей цінової політики підприємства конкретизувати ціни у вихідному ціновому просторі кожного виду продукції та добитися раціонального використання оборотних коштів при сукупному випуску всіє номенклатури виробів.

Визначення рівня ціни з урахуванням темпів реалізації продукції при обмежених оборотних коштах. За умов перехідного періоду економіки України до ринку функціонування багатьох промислових підприємств характеризується частими та тривалими зупинками, неплановими простоями машин і обладнання, що негативно позначається на обсягах виробництва продукції, показниках прибутку підприємств, ефективному використанні оборотних коштів. В основі цих негативних явищ лежить неврахований попит на продукцію, а також відсутність врахування впливу темпів її реалізації на рівень ціни.

Комплексний підхід передбачає розгляд залежностей, які дозволяють із врахуванням цінових попитових обмежень визначити найбільш раціональне поєднання тривалості періодів виробництва і реалізації продукції.

Сутність такого підходу полягає в імітації умов нерівномірної роботи підприємства циклічними процесами, які відображають різний взаємозвязок циклів виробництва і реалізації продукції за часом з урахуванням інформації про стан попиту, наявність оборотних коштів, настанови на максимізацію прибутку в заданий проміжок часу.

Таблиця 1. Значення цін та обсягів виробництва в межах цінового простору

Примітки: р - ціна одиниці продукції, грн.;

Q - обсяг виробництва продукції, шт.;

F - умовно - постійні витрати виробництва, грн.;

k - витрати, пов'язані з оперативною підготовкою виробництва, грн.;

L, D - емпіричні коефіцієнти, які характеризують витрати виробництва, пов'язані зі збільшенням потреби в оборотних коштах при зростанні обсягів виробництва;

А, В - емпіричні коефіцієнти, які характеризують величину попиту;

с - середні витрати виробництва, грн.;

R - рентабельність оборотних коштів.

Це дозволяє здійснювати процес ціноутворення на продукцію підприємства із врахуванням ефективного використання його виробничих і фінансових ресурсів, отримання максимального рівня прибутку при заданому режимі роботи підприємства, запобігти затоварювання продукцією, підвищити ефективність використання оборотних коштів.