Вiдтворення квалiфiкованої робочої сили в умовах переходу до ринкової економiки

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ УНIВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

08.01.01- Економічна теорiя

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата економiчних наук

Вiдтворення квалiфiкованої робочої сили в умовах

переходу до ринкової економiки

Фещенко Євгенiя Аркадiївна

Київ-1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки природничих факультетів

Національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

доктор економічних наук ШЕГДА А.В., професор, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки Національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук ВРУБЛЕВСЬКИЙ Віталій Костянтинович, Інститут соціології НАН України

кандидат економічних наук, доцент РОЗИНКО Олександр Миколайович, Київський інститут інвестиційного менеджменту

Провідна установа:

Полтавський інженерно - будівельний університет, м.Полтава

Захист відбудеться “30” грудня 1998 р. о 14.00 годині на за-сіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:м.Київ, вул. Володимирська, 90-а, ауд.704

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:м.Київ, вул.Володимирська, 58, кім. 10

Автореферат розісланий “30” листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Леоненко П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Економiка України переживає складний i суперечливий перiод переходу вiд адмiнiстративно-командної до ринкової економiки, який зумовлює глибоку трансформацiю всiєї системи виробничих вiдносин. Вирiшення складних завдань перехiдного перiоду ускладнюється необхiднiстю проведення корiнних структурних зрушень нацiональної економiки у вiдповiдностi з логiкою економiчного розвитку передових країн свiту. Ця логiка передбачає глибинну перебудову сучасного виробництва на основi всебiчного розвитку потенцiалу головної продуктивної сили суспiльства. В наш час все бiльшого стратегiчного значення набувають такi форми суспiльного багатства, як знання та iнформацiя. Лише тi країни, народи яких володiють (мають у своєму розпорядженнi) таким багатством, як освiченими висококвалiфiкованими трудовими ресурсами, пiдготовленими за останнiми досягненнями науки i технiки, - зможуть впоратися iз тими проблемами, що виникають або виникатимуть в майбутньому.

Актуальнiсть вирішення проблеми формування адекватної вимогам сучасного виробництва системи пiдготовки кадрiв зумовлюється тим, що саме висококваліфікована робоча сила спроможна успiшно здійснити перебудову суспiльно-економiчного базису нашої країни шляхом впровадження новiтних досягнень науки і техніки, нових форм органiзацiї виробництва. Люди - головний ресурс i найпотужнiша сила вирiшення складних завдань економiки нашої країни.

Пiдвищенi вимоги, що висуває до працiвника технологiчна перебудова економiки, спричиняють зростання iнтересу до органiзацiї та вдосконалення системи пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв на засадах її структурної перебудови. Ця реорганiзацiя стосується, по-перше, форм i методiв самого навчального процесу i, по-друге, постiйного пошуку та впровадження нових шляхiв фiнансування процесу пiдготовки квалiфiкованих кадрiв.

Для нашої держави важливого значення набуває врахування свiтового досвiду у впровадженнi промiжних, альтернативних форм оплати освiти. Як засвiдчує свiтовий досвiд, традицiйнi форми оплати студентами, фiнансування державою, фiрмами, в умовах ринкових вiдносин не завжди забезпечують ефективне функцiонування сфери пiдготовки квалiфiкованих кадрiв. В багатьох країнах вiдпрацьована практика рiзних змiшаних форм, коли оплата розподiляється мiж суб"єктами чи надається допомога на принципах кредитування.

Проблема пiдготовки квалiфiкованих кадрiв як важлива частина дослiджень закономiрностей функцiонування ринку працi глибоко розкривається у працях вiдомих вiтчизняних учених: Бесчастного Л.К.,Богинi Д.П., Врублєвського В.К., ,Гейця В.М.,Долiшнього М.I., Шаленко М.В., Тiтової Г.В., Чухно А.А. та iн. Питання реформування системи освiти фундаментально дослiджуються в працях таких вiдомих учених , як Зарецька С.Л., Можаєва Л.Г., ГродзинськоїI.О., Махотiн В.А., Щокiн Г.В. та iн.

Разом з тим проблема вдосконалення пiдготовки квалiфiкованих робiтникiв в конкретно-iсторичних умовах України ще недостатньо вивчена i висвiтлена у вiтчизнянiй лiтературi. Потребують свого вивчення та аналiзу питання реформування системи освiти, пiдвищення її ефективностi та вiдповiдальностi за якiсть пiдготовки робочої сили.

Необхiднiсть поглибленого дослiдження питань пiдготовки високо квалiфiкованої робочої сили у рiзноманiтних за формою органiзацiї закладах освiти, а також актуальнiсть проблеми забезпечення нацiональної економiки квалiфiкованими кадрами зумовили вибiр теми, постановку мети i логiку дисертацiйного дослiдження.

Мета i задачi дослiдження. Метою дисертацiйного дослiдження є розробка концептуальних пiдходiв та теоретичних засад органiзацiйно-економiчного механiзму вiдтворення висококвалiфiкованої робочої сили як вирiшального фактору сучасного виробництва, визначення основних напрямкiв вдосконалення нацiональної системи освiти.

Поставлена мета зумовила необхiднiсть вирiшення наступних

задач:

-вивчення основних соціально-економічних умов, що зумовлюють змiну вимог з боку сучасного виробництва до робочої сили;

-встановлення iєрархiї якiсних характеристик сучасної висо-коквалiфiкованої робочої сили, розкриття змiсту поняття "квалiфiкацiя" працiвника в сучасному розумiннi;

- визначення особливостей перебудови системи підготовки квалiфiкованих кадрiв з врахуванням свiтового досвiду;

- аналiз елементів ринкового характеру вiдтворення робочої сили;

- визначення ролi та функцiй держави як головного суб'єкта вiдносин по пiдготовцi квалiфiкованих кадрiв;

- вивчення сучасного стану сфери навчання квалiфiкованих кадрiв в Українi; квалiфiкований робочий кадри

- розробка пропозицiй по визначенню перспективних напрямкiв розвитку системи пiдготовки висококвалiфiкованої робочої сили тощо.

Предмет i об'єкт дослiдження. Предметом дослiдження є суспільні відносини, що виникають в процесі формування та відтворення висококвалiфiкованої робочої сили, адекватної вимогам сучасного виробництва.

Об'єктом дослiдження є конкретнi форми органiзацiї підготовки та перепідготовки кваліфікованих фахівців в навчальних закладах системи освiти України.

Методологiя та методика дослiдження грунтується на фундамен-тальних положеннях класичної та сучасної економiчної теорiї, де робоча сила розглядається як вирiшальний фактор економiчного та соцiального прогресу.

При вирiшеннi поставлених задач використовувались методи аналiзу i синтезу, конкретного i абстрактного, порiвнянь. Теоретико-методологiчною основою дисертацiйного дослiдження стало вивчення i критичне переосмислення головних досягнень вiтчизняної та зарубiжної економiчної думки з проблем вiдтворення квалiфiкованої робочої сили.

Методичною основою дослiдження є законодавчi акти, постанови, положення, рiшення органiв державної влади України з питань реформування галузi освiти, розвитку системи перепiдготовки кадрiв, професiйної орiєнтацiї тощо. В роботi використано вiтчизнянi та iноземнi матерiали стосовно особливостей органiзацiї освiтньої iндустрiї, досвiду впровадження перспективних форм пiдготовки та використання квалiфiкованої робочої сили.

Дисертацiйна робота грунтується на даних вiтчизняної та свiтової статистики.

Наукова новизна дисертацiйного дослiдження та особистий внесок здобувача полягає в розробцi теоретичних положень, якi збагачують концепцiю вiдтворення квалiфiкованої робочої сили в умовах змiшаної економiки та в обгрунтуваннi основних вимог до статусу квалiфiкованого працiвника з позицiї потреб розвитку сучасного виробництва, зокрема:

-визначено сутнiсть категорiї "квалiфiкована робоча сила" яка поряд з чисто професійними знаннями і навичками все більше включає соцiальнi характеристики ( участь в акціонерному капіталі , управлінні господарством і т.і. ), що відображає тенденцію соціалізації відтворення головної продуктивної сили суспільного розвитку;

-визначенi найбiльш характернi ознаки становлення та розвитку системи вiдтворення квалiфiкованої робочої сили за умов перехiдної економiки (підпорядкованість процесу праці створенню якісної та конкурентоспроможної продукції, яка здатна задовольнити вимоги людини. Ринок пред'являючи нові вимоги до праці, істотно змінює мотивацію праці, стимули її змін). При цьому загальна спрямованість розвитку даної системи забезпечується державною політикою в галузі освіти;

-обгрунтована необхiднiсть поряд з пiдготовкою квалiфiкованої робочої сили забезпечити соціальний захист населення, бо саме на ці прошарки негативно впливає безробіття, спад виробництва та інші негаразди;

-система підготовки і збереження кваліфікованої робочої сили є реальним фактором структурних зрушень та економiчного зростання.Але вона може виконати цю роль за умови, коли поряд з професійно-кваліфікаційним зростанням буде одночасно розвиватись оволодіння ринковими умовами праці і господарювання;

-сформульованi основнi напрямки реформування системи пiдготовки фахiвцiв, спрямованої на становлення конкурентних вiдносин мiж навчальними закладами через розвиток рiзноманiтних форм навчання пiд контролем держави;

-запропонована методика розрахунку вартості підготовки фахівців передбачає не лише врахування усіх витрат учбового закладу, безпосередньо пов'язаних з організацією і проведенням навчально-педагогічного процесу, але і очікуваного ефекту від праці фахівця на виробництві, дефіцитності даної спеціальності тощо.

Теоретичне значення дослiдження полягає в узагальненнi основних чинникiв формування якiсно нової системи освiти, яка спроможна забезпечувати пiдготовку квалiфiкованих кадрiв у вiдповiдностi з прогнозованим попитом виробництва на них та з урахуванням перспективних зрушень економiки.

Практичне значення дисертацiйного дослiдження полягає у розробцi конкретних пропозицiй щодо пiдвищення соцiально-економiчної ефективностi функцiонування системи пiдготовки квалiфiкованої робочої сили та їх впровадження в освiтянську практику.

Матерiали дисертацiї : використовуються в процесi проведення лекцiйних та сеьiнарських занять в Київському промислово-економiчному коледжi (довiдка N27р вiд 18.02.1997р.). Окремi результати дослiджень знайшли своє практичне застосування при розробцi та створеннi навчально-науково-виробничих комплексiв. (довiдки N39 вiд 17.09.1996р.; N01-118, вiд 20.01.1997р.).

Апробація результатів дослідження. Основнi положення дисертацiї обговорювались на засiданнi кафедри економiки природничих факультетiв Київського унiверситету iменi Тараса Шевченка в березнi 1997 р. та лютого 1998 р., на науково-методичному семiнарi Київського промислово-економiчного коледжу та кафедри економiки фiлiї Iнституту пiдвищення квалiфiкацiї керiвних кадрiв Мiнiстерства зв'язку в травнi 1991 р., на спiльних методологiчних семiнарах (вересень 1996р., лютий 1997р.) в рамках виконання Договору про спiвробiтництво мiж кафедрою економiки Нацiонального технiчного унiверситету України "КПI" та Київським про-мислово-економiчним коледжем, на засiданнях мiського об'єднання викладачiв напрямку економiки (грудень 1995р.), на засiданнi Ради директорiв навчальних закладiв I-II рiвнiв (червень 1993р.).

Результати дослiдження доповiдались на науковiй конференцiї "Сучаснi психолого-педагогiчнi проблеми навчання та виховання у вищих навчальних закладах I-II рiвнiв акредитацiї (м.Київ, 20-21 червня 1996р.)

Пiд керiвництвом автора роботи розробленi професiйно-освiтянськi програми та навчальнi плани пiдготовки молодших спецiалiстiв з спецiальностей "Економiка пiдприємства", "Комерцiйна дiяльнiсть" в Київському промислово-економiчному коледжi, а на базi матерiалiв дисертацiйної роботи згiдно з вищевказаними навчальними планами розроблено методичнi вказiвки до вивчення предмету "Управлiння трудовими ресурсами" для спецiальностей економiчного напрямку.

Публікації. Основнi результати дослідження опубліковано в 6 наукових роботах загальним обсягом 3,4 друкованих аркушi: 3 - у науково-методичних збiрниках; 1 - у збірнику наукових праць; 1 - у навчально-методичному посiбнику; 1 - тези.

Структура та обсяг роботи. Дисертацiя складається зi вступу, 3-х роздiлiв, висновкiв, список використаних джерел, додатки. Обсяг дисертації 165 сторінок, в тому числі 10 таблиць на 9 сторінках, 4 схеми на 3 сторінках, 10 додатків на 17 сторiнках, 145 лiтературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ

У вступi обгрунтовано актуальнiсть теми, показано стан розробки наукової проблеми, мета та задачi дослiдження, теоретичне та практичне значення одержаних результатiв, наукова новизна та апробацiя роботи.

В першому розділі "Кваліфікована робоча сила: суть та ринковий характер відтворення", досліджуються сутність та зміст економічної категорії кваліфікована робоча сила з позиції ринкового характеру її відтворення.

Теоретичним вихiдним пунктом дисертацiйного дослiдження є концепція квалiфiкованого працiвника як вирiшального фактору економiчного прогресу, який не просто є cкладовою чатиною процесу виробництва, а й рушiйною сили ринкових перетворень в Українi. Обгрунтування зростання ролi особитого фактору в подоланнi економiчної кризи суспiльного виробництва зумовило необхiднiсть дослiдження питань методологiї визначення категорiального апарату та основних складових аспектiв, що формують поняття квалiфiкованого працiвника стосовно умов перехiдної економiки.

На основі аналізу структури поняття "квалiфiкована робоча сила", яке включає двi групи елементiв: природнi вiдмiнностi людини i такi, що iсторично складаються пiд впливом соцiально-економiчних умов, встановлено, що природнi якостi працiвника складають проблему вiдтворення фiзичного потенцiалу робочої сили, яка надзвичайно загострюється в сучасних умовах ринкових перетворень в нашiй країнi. Вiдтворення фiзичної здатностi працiвника до ефективної трудової дiяльностi, як відомо, потребує, в першу чергу, достатнього рiвня задоволення первинних потреб, що для значної частини населення України сьогодні є проблемою.

В дисертацiйному дослiдженнi акцентується, що особливiстю другої групи якостей робочої сили є те, що вони, по-перше, є вторинними i багато в чому визначаються факторами першої групи. При цьому звертається увага на те, якщо у працiвника вiдтворення його фiзичного потенцiалу вiдбувається на достатньому рiвнi, тодi його зусилля будуть направленi на пiдвищення професiйної майстерностi, на якiсне i ретельне виконання своїх виробничих обов'язкiв. I по-друге, цi якостi розвиваються i можуть бути суттєво пiдвищенi в процесi освiти та професiйної пiдготовки. З пiдвищенням культурного та професiйного рiвня працiвника, при умовi достатнього задоволення первинних потреб для своєї життєдiяльностi, мотивами дiяльностi його все бiльше будуть ставати такi моральнi орiєнтири, як досягнення високого авторитету i поваги в колективi, самореалiзацiя i постiйне самовдосконалення.

Поглиблений аналiз складових частин категорiї робоча сила на сучасному етапi розвитку продуктивних сил дав змогу виявити якiснi змiни у вiдносинах класичного тандему "капiталiст - найманий працiвник". Система виробничих вiдносин, основними суб'єктами в якiй виступають найманi працiвники i капiталiсти, а об'єктом робоча сила, розширюється i ускладнюється. Це зумовлюється, по-перше, змiною становища працiвника в процесi виробництва - його функцiями стають не лише виконання певних операцiй, а й iнтелектуальна творча дiяльнiсть, участь в процесi прийняття управлiнських рiшень тощо. А по-друге, розвиток вiдносин власностi, характерний для сучасного суспiльства, "розмиває" поступово чiтку межу мiж двома полярними власниками: власником засобiв виробництва i власником робочої сили.

Автор реферованої роботи виходить з того, що система виробничих вiдносин в сучасних умовах включає також i тi вiдносини, що складаються мiж найманими працiвниками i вищим управлiнським апаратом, мiж ними i приватними власниками в процесi виробництва, управлiння спiльною власнiстю, розподiлу та формування доходiв не лише вiд трудової дiяльностi, а й вiд власностi. Процес вiдтворення робочої сили перестає бути особистою справою працiвника.

Формування робочої сили певного рiвня освiти i квалiфiкацiї не може вiдбуватися стихiйно в сучасних умовах, а вимагає вiдповiдних дiй з боку всiх суб'єктiв ринкових вiдносин: пiдприємцiв як работодавцiв, бiзнесменiв як суб'єктiв забезпечення приватних форм професiйної пiдготовки, держави та самих працiвникiв.

Аналiз досвiду формування i використання робочої сили в системі соціально-економічних відносин дозволив видiлити наступнi важливi характеристики квалiфiкованої робочої сили, здатної виступати головною продуктивною силою сучасного виробництва.

По-перше, це високий рiвень загальної освiченостi та спецiальної професiйної пiдготовки. Стрiмкий розвиток науково-технiчного прогресу постiйно пiдвищує обсяг необхiдних знань для сучасного працiвника не тiльки вищого, а й будь-якого iншого рiвня квалiфiкацiї.

По-друге, поряд iз суто професiйними навичками зростає значення особистих якостей працiвника, серед яких провiдне мiсце займає здатнiсть до творчої працi. Сучасне виробництво вимагає вiд працiвника не конкретних знань чи виробничого досвiду, але й вмiння застосовувати цi знання в нестандартних ситуацiях. Тому вся система пiдготовки квалiфiкованих кадрiв повинна орiєнтуватися не просто на надання знань, а на те, щоб навчити їх дiяти в складнiй ситуацiї, вирiшувати неординарнi завдання, якi постiйно виникають в сучасному виробництвi.

По-третє, особливе значення надається також таким якостям сучасного працiвника, як вмiння працювати в колективi, вмiння спiльно вирiшувати виробничi та технiчнi проблеми. Це стосується працiвникiв усiх рiвнiв квалiфiкацiї, але найбiльшою мiрою - управлiнського персоналу. Важливими функцiями якого є створення спокiйної творчої атмосфери серед учасників виробничого процесу, органiзацiя працi робiтникiв з урахуванням їх особистих якостей, пiдвищення їх заiнтересованностi в кiнцевих результатах.

По-четверте, важливими якостями сучасного працiвника єгнучкiсть i мобiльнiсть, тобто здатнiсть переходити з одного виробничого процесу на iнший, здатнiсть постiйно вчитися i перенавчатися, для багатьох професiй актуальною стає i територiальна мобiльнiсть, готовнiсть до переїздiв чи вiдряджень.

По-п'яте, сучасний працiвник повинен досконало володiти новiтньою технiкою (i перш за все електронно-обчислювальною),тому що вона все бiльше стає невiд'ємним атрибутом побуту i органiзацiї справ на будь-якому пiдприємствi чи в органiзацiї.

В дисертацiї вiдмiчається, що вищезазначенi риси виступають проявом глобального процесу - зростання ролi людського фактору в процесі розвитку продуктивних сил суспільства. Саме людина з її професiйними якостями та моральними характеристиками стає рушiйною силою використання новiтньої технiки, а також її розвитку i вдосконалення. Професiйний i духовний розвиток людини в наш час вважається найважливiшим засобом економiчного зростання, а також - його кiнцевою метою. Сьогодні людина розглядається не просто як робоча сила, витрати на яку слiд мiнiмiзувати, а ресурс, який треба мобiлiзовувати i розвивати, який вимагає iнвестицiй в обмiн на вiдповiдну вiддачу. Людськi ресурси i управлiння ними набувають стратегiчного значення.

Дисертацiйний аналiз засвiдчив, що здiйснення корiнної перебудови виробничих вiдносин в Українi в процесi переходу вiд адмiнiстративно-командної до соцiально-орiєнтованої ринкової економiки неможливе без вирiшення проблеми вiдтворення квалiфiкованих кадрiв на загальнонацiональному рiвнi.

По-перше, успiхи нашої перебудови залежать вiд квалiфiкації тих людей, якi керують цим процесом в Українi. Успiшне керiвництво ходом реформ має грунтуватися на знаннi об'єктивних економiчних законiв i закономiрностей, досвiду iнших країн у здiйсненнi економiчної полiтики, що будується на рiзних теоретичних платформах.

По-друге, успiшне вирiшення проблем приватизацiї, розвитку пiдприємництва багато в чому залежать вiд тих людей, яких цi проблеми стосуються. Наскiльки ефективно буде формуватися цивiлiзоване пiдприємницьке середовище, залежить вiд загального рiвня освiти, економiчної грамотностi, моральних якостей наших людей i,безперечно, вiд вiдданостi своїй країнi.

По-третє, серйозною проблемою в Українi є ефективне використання iнтелектуального потенцiалу великої кiлькостi квалiфiкованих робiтникiв i спецiалiстiв.

По-четверте, вiтчизняна система освiти вже зараз повинна орiєнтуватися на цей новий тип квалiфiкованого працiвника (широкого профiлю, здатного мiняти спецiальнiсть, перенавчатися i працювати по широкому колу завдань). Та робоча сила, яку ми формуємо сьогоднi i яка буде працювати завтра в новому суспiльствi повинно розглядатися як джерело зростання національного багатства. Вірно побудована система освiти та професiйної пiдготовки дозволить виховувати працiвникiв, здатних ефективно діяти в умовах швидких змін.

В дисертаційній роботі доводиться, що з розвитком товарного виробництва спостерiгається модифiкацiя дiї закону вартостi, вiдбувається звуження товарного характеру вiдтворення робочої сили. В умовах "чистої" ринкової економiки (мається на увазi етап вiльної конкуренцiї з мiнiмальним втручанням держави в економiку) основною формою прояву вартостi товару робоча сила виступала заробiтна плата. Усуспiльнення процесу вiдтворення робочої сили робить недостатнiм наявнiсть тiльки цiєї форми для вiдшкодування її вартостi та вiдновлення здатностi до працi. Збiльшення витрат на виробництво робочої сили сучасного працiвника робить неможливим для нього забезпечення нормального рiвня самовiдтворення.

У другому розділі "Організація системи підготовки кваліфікованої робочої сили в умовах переходу до змішаної економіки" досліджується еволюція функцій держави по забезпеченню підготовки кваліфікованих кадрів. Ретроспективний аналіз розвитку вітчизняної системи освіти дозволив виявити тенденцiю, згiдно якої в сукупностi потреб, необхiдних для вiдтворення робочої сили нормальної якостi, суттєво зростає частка потреб, якi можуть бути задоволенi тiльки на колективнiй чи суспiльнiй основi. Органiзацiя їх вимагає великомасштабних дiй з боку держави, великих корпорацiй, чи громадських органiзацiй. Цим зумовлюється i поява нових форм вартостi робочої сили, вiдтворення яких все бiльше здiйснюється на iнтегрованiй основi: iндивидуальнiй, колективнiй, суспiльнiй. Особливiстю цих форм є неринковий характер вiдтворення, тобто задоволення таких потреб здiйснюється не на платнiй, або на обмежено платнiй основi.

Теоретично обгрунтовується, що в умовах змiшаної економiки освiта набуває властивостей суспiльного товару. В реальнiй практицi iснує багато можливостей для здобуття освiти чи пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв: це i безоплатне навчання, i навчання по невисоких розцiнках, i здобуття освiти в елiтних приватних закладах за високу платню. Суспiльний характер освiти визначається необхiднiстю вiдповiдного рiвня освiти всього населення, а не окремих його груп.

Важливим висновком дослiдження є те, що функцiонування приватного капiталу в галузi освiти обмежується специфiчними особливостями цiєї галузi. Дiя ринкового механiзму (коли метою господарюючих суб'єктiв є одержання високих прибуткiв) не встановлює оптимальну мiру задоволення суспiльно необхiдної потреби у квалiфiкованих кадрах. Приватний капiтал не здатний бачити i вирiшувати завдання, якi не спiвпадають з його головною метою - отриманням прибутку. Такi проблеми, як загальний рiвень освiти населення, здоров'я нацiї, охорона навколишнього середовища та багато iнших мають велике соцiальне, але не ринкове значення.

В дисертаційній роботі досліджується проблема ризику інвестицій в освіту. Велика міра ризику інвестування є головною причиною відсутності "абсолютного" панування приватного капіталу в сфері освіти. Підтвердженням цього положення є світовий досвід. Причому цей ризик значний i для iндивидiв, якi хочуть поглибити свої знання, i для пiдприємцiв, якi функцiонують в цiй галузi i намагаються отримувати прибутки, i для керiвникiв фiрм, якi хочуть, щоб їх працiвники пiдвищили рiвень своєї професiйної пiдготовки.

Автор реферованої роботи виходить з того, що найбiльш ризико-ваною, непривабливою i для iндивiда, i для приватного сектору є сфера загальнотеоретичної, фундаментальної пiдготовки, яка надається навчальними закладами. Тiльки держава може поставити на перший план завдання пiдготовки робочої сили, а не отримання прибутку, що може сприяти забезпеченню суспiльного виробництва робочою силою вiдповiдної якостi. Причому роль держави не зводиться лише до фiнансування освiти; вiд неї чекають органiзацiї альтернативних форм оплати навчання.

Критичний аналiз конкретної практики господарювання дозволив зробити висновок про те, що поява нових джерел доходу працiвника, який використовується на вiдтворення власної робочої сили, свiдчить про звуження товарного характеру вiдтворення робочої сили. Але на даному етапi мова iде тiльки про звуження, тому що основним джерелом iснування найманого працiвника та його сiм'ї залишається заробiтна плата.

Освiта виступає головним засобом формування та розвитку робочої сили. В свою чергу розвиток робочої сили зумовлює i появу нових вимог до системи пiдготовки квалiфiкованої робочої сили, системи освiти. Зростання ролi людського фактору в розвитку продуктивних сил змiнює роль освiти та її структуру. В сучасних умовах освiта розумiється не як кiнцевий продукт одного з етапiв життя людини, а як постiйний процес. Навчання починається з народження людини та продовжується протягом всього життя. Здобуття квалiфiкацiї вiдбувається не в короткому вiдрiзку життя людини, а

стає необхiдною умовою його ефективної роботи.

В дисертацiйнiй роботi доведено, що розширення сфери впливу освiти об'єктивно веде до розширення мережi навчальних закладiв. Традицiйнi навчальнi заклади доповнюються курсами професiйної пiдготовки i перепiдготовки, органiзованими великими корпорацiями, школами бiзнесу, якi мають право надавати вищi вченi ступенi. Багаточисельнiсть каналiв, за якими здiйснюється професiйний розвиток та пiдготовка працiвникiв усiх рiвнiв є основою диференцiацiї навчальних програм, забезпечує можливiсть їх вибору на конкурентнiй основi, найкраще врахування рiзноманiтних потреб виробництва. Така практика дозволяє чiтко зорiєнтувати програми згiдно з поставленими кадровими i виробничими завданнями, посадовими особливостями та рiвнем пiдготовки кожного слухача.

Для України актуальною залишається проблема збереження та змiцнення ключової ролi державних закладiв освiти по прiоритетних напрямах економiчного розвитку країни. Поява нових рiзноманiтних суб'єктiв надання освiтнiх послуг в умовах формування ринкових вiдносин повинна сприяти гнучкостi системи пiдготовки кадрiв, лiквiдацiї монополiї держави в освітній дiяльностi. При цьому необхiдно враховувати, адаптувати досвiд багатьох країн в забезпеченнi рiзних змiшаних форм пiдготовки квалiфiкованої робочої сили.

Важливою залишається функцiя держави у вирiшеннi багатьох специфiчних проблем, зокрема, перепiдготовка безробiтних, профорiєнтацiйна робота тощо. Але найбiльш глобальною функцiєю держави повинна бути розробка загальної концепцiї розвитку системи освiти, яка включала б стратегiчну мету цiєї галузi, конкретнi напрями її реалiзацiї, сприяла координацiї та взаємодiї всiх рiвнiв та сфер освiти. Уряд повинен не просто визначати цiлi, прiоритети, шляхи їх досягнення, а сприяти iнтеграцiї усiх видiв освiти - сiмейної та шкiльної, формальної та неформальної - в єдиний навчально-виховний процес. Такi стратегiчнi установки, побудованi на загальнолюдських цiнностях i прiоритетах, стануть дiйсними напрямами розвитку системи пiдготовки квалiфiкованих кадрiв лише при умовi стабiльної, виваженої державної полiтики та вiдповiдної фiнансової пiдтримки.

В третьому розділі дисертації "Основні напрямки вдосконалення системи підготовки кваліфікованої робочої сили" є предметом дослiдження є основнi напрямки системи пiдготовки квалiфiкованих кадрiв в Українi.

Вiтчизняна система освiти переживає тяжкий i болiсний процес реорганiзацiї. З одного боку, за останнi роки з'явилася широка мережа альтернативних навчальних закладiв рiзного рiвня: курсiв, коледжiв, iнститутiв. Державну лiцензiю отримали бiльше 125 вищих навчальних закладiв, заснованих на недержавних формах власностi. З iншого боку, спостерiгається тенденцiя скорочення чисельностi учнiв та студентiв. Динамiка кiлькостi учнiв та студентiв вважається важливим показником стану системи освiти в суспiльствi. В розвинених країнах зростання контингенту учнiв на всiх рiвнях освiти - постiйна тенденцiя.

В Українi, не дивлячись на збiльшення кiлькостi навчальних закладiв в 90-тi роки, зберiгається негативна тенденцiя. За 10 рокiв з 1986 по 1996 рiк кiлькiсть учнiв, що навчаються в навчальних закладах 1-2 рiвнiв акредитацiї, зменшилася загалом на 23,6%. Зростання ж кiлькостi студентiв в навчальних закладах 3-4 рiвнiв акредитацiї склало лише 8,2% за десять рокiв.

В роботі акцентується, що зростання кількісних показників системи освіти повинно супроводжуватися підвищенням якості підготовки фахівців.

Перспективною тенденцiєю в цьому напрямі є формування конкуренцiї мiж навчальними закладами. Розвинена iнфраструктура, багаточисельнiсть закладів освiти буде сприяти конкурентним вiдносинам мiж ними, пiдвищенню вiдповiдальностi навчальних закладiв за випуск конкурентоспроможних спецiалiстiв, їх працевлаштування, в цiлому зростанню їх зацiкавленостi у забезпеченнi високої якостi професiйного навчання. Рейтинг конкуруючих навчальних закладiв залежать вiд того, наскiльки успiшно знаходять роботу їх випускники.

За багато рокiв в Українi нагромаджено багатий досвiд органiзацiї процесу пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв, сформованi педагогiчнi колективи, наявна потужна матерiально-технiчна база наших традицiйних навчальних закладiв. Тому прiоритетним напрямом державної полiтики в галузi освiти повинна стати пiдтримка дiючих державних навчальних закладiв рiзних рiвнiв. Але пiдтримка держави повинна здiйснюватися при умовi готовностi навчальних закладiв до змiн. Бiльш конкретно ця проблема розглядається на прикладi Київського промислово-економiчного коледжу.

Важливою ланкою в системi вищої освiти по пiдготовцi квалiфiкованих кадрiв для народного господарства виступають технiкуми, училища, коледжi. Пiдготовка молодшого спецiалiста для виробництва була, є i буде головним завданням технiкумiв i коледжiв. Виходячи з цього, формуються навчальнi плани, складаються програми, визначається напрямок навчального процесу. Враховуючи соцiально-економiчнi особливостi нинiшнього перiоду, випускник повинен бути i керiвником середньої ланки, i висококвалiфiкованим робiтником, здатним не просто працювати, а творчо

будувати свою роботу, виходячи з технологiчних вимог. Враховуючи це, навчальнi заклади I - II рiвнiв акредитацiї перебудовують навчальний процес у напрямку створення необхiдних умов набуття майбутнiм спецiалiстом практичних навичок та умiнь. Для цього в навчальний план вводяться до 2-х робiтничих професiй, якi розширюють можливостi випускника в процесi працевлаштування. В технiкумах впроваджується 2-ступеневе навчання: робiтнича професiя - молодший спецiалiст. Коледжам надана можливiсть вести пiдготовку по 3-х ступенях: робiтнича професiя - молодший спецiалiст - бакалавр.

В Київському промислово-економiчному коледжi є два напрями навчальної дiяльностi: пiдготовка молодших спецiалiстiв i пiдготовка бакалаврiв. Бакалаврат - це стандарт якостi базової вищої освiти, це державна норма, i вiн повинен бути єдиним для всiх вузiв певного напрямку пiдготовки спецiалiстiв. Для виконання на вiдповiдному рiвнi завдання пiдготовки спецiалiстiв вищого ступеня потрiбний науковий потенцiал вищого навчального закладу 3-4 рiвнiв. Вирiшення цiєї проблеми - у створеннi навчально-науково-виробничих комплексiв, якi повиннi забезпечувати координацiю спiльної дiяльностi навчальних закладiв та пiдприємств, впроваджувати систему ступеневої пiдготовки фахiвцiв за наскрiзними навчальними планами та програмами. Київський промислово-економiчний коледж входить до такого навчально-наукового комплеку при Нацiональному технiчному унiверситетi "Київський полiтехнiчний iнститут". Створення такого комплексу дозволяє залучати до навчального процесу провiдних викладачiв iнших навчальних закладiв через фiлiї кафедр, сформованих при коледжi.

При коледжi створене спецiальне вiддiлення для осiб, якi мають середню спецiальну освiту або квалiфiкацiю молодшого спецiалiста з метою їх перепiдготовки та отримання нової спецiальностi. Перепiдготовка незайнятого населення та працiвникiв, що вивiльняються, спрямована на забезпечення ефективної зайнятостi та соцiального захисту громадян, а також пiдвищення їх конкурентоспроможностi на ринку працi. Навчання проводиться за направленням державної служби зайнятостi за професiями i спецiальностями, якi користуються пiдвищеним попитом.

В сучасних умовах дiяльнiсть Київського промислово-економiчного коледжу набуває все бiльш багатопрофiльного характеру: розширюється коло спецiальностей, урiзноманiтнюються форми та рiвнi пiдготовки фахiвцiв. керiвництво коледжу постiйно працює над тим, щоб, з одного боку, наблизити навчальний процес до реальної практики, до потреб сучасної промисловостi. А з iншого,- використати досвiд провiдних викладачiв (кандидатiв i докторiв наук) вищих навчальних закладiв в процесi пiдготовки квалiфiкованих кадрiв.

ВИСНОВКИ

По-перше - квалiфiкована робоча сила - це економічна категорія, яка постiйно розвивається i наповнюється новим змiстом. На сучасному етапi розвитку продуктивних сил поняття квалiфiкованої робочої сили включає в себе не тiльки традицiйнi характеристики, але й такі як виробничий досвiд, рiвень професiйної пiдготовки, вмiння використовувати свої знання та ефективно дiяти в непередбаченiй ситуацiї, працювати в колективi, бути членом ефективної команди. Ускладнення категорiї "квалiфiкована робоча сила" знаходить свiй прояв в тому, що вiдбуваються зрушення в системi виробничих вiдносин. Становище самого працiвника змiнюється в системi суспiльного виробництва, розвиток вiдносин власностi робить сучасного працiвника не лише суб'єктом по продажу власної робочої сили, а й спiввласником засобiв виробництва та iншого майна, учасником процесу управлiння виробництвом.

По-друге - зростання та ускладнення вимог, що висуває сучасне виробництво до квалiфiкованого працiвника, логiчно змiнює значення, структуру та форми пiдготовки квалiфiкованої робочої сили. Поряд iз значним збiльшенням строку навчання освiта перетворюється в безперервний процес. Все бiльше стираються чiткi розмежування мiж рiзними видами освiти, iснуючий ранiше подiл на початкову, середню, середню спецiальну, вищу в сучасних умовах має багато перехiдних, змiшаних форм. Бiльш рiзноманiтними стають i заклади, що забезпечують професiйну пiдготовку, i форми навчання.

По-третє - реформування системи освiти загострює проблему фiнансування процесу пiдготовки квалiфiкованої робочої сили. З одного боку, затрати на освiту - це довгостроковi iнвестицiї, якi можуть приносити значний ефект лише в майбутньому. З iншого витрати на освiту постiйно зростають i, як правило, перевищують платоспроможнiсть бiльшостi населення. А оскiльки високий рiвень освіти населення стає загальною умовою ефективного функцiонування сучасного виробництва, тому держава повинна управляти процесом фiнанового забезпечення пiдготовки квалiфiкованих кадрiв.

По-четверте - на основi проведеного аналiзу особливостей фiнансування системи освiти в рiзних країнах визначенi основнi напрями дiяльностi держави. По-перше, загальне керiвництво, що включає розробку стратегiї розвитку цiєї галузi, прогнозування перспективних зрушень зайнятостi населення, вирiшення вузьких мiсць, заходи по загальному розвитку та координацiї всiх сфер та рiвнiв освiти. По-друге, безпосереднє фiнансування навчальних закладiв, роль якого вiдрiзняється в країнах свiту залежно вiд iсторичних та нацiональних особливостей. По-третє, це ор-

ганiзацiйна допомога в проведеннi рiзних змiшаних форм оплати навчання, цiльових програм, пiдтримцi навчальних закладiв державної та iнших форм власностi.

По-п'яте - зростання кiлькості недержавних освiтнiх закладiв i чисельності студентiв, якi навчаються в них на платнiй основi об'єктивно веде до поступової втрати державою монополiї на фiнансування навчальних закладiв. В той же час скорочення безпосереднього фiнансування не означає зменшення ролi держави у забезпеченнi суспiльства квалiфiкованою робочою силою.

По-шосте - державна полiтика повинна бути спрямованана на формування конкурентних вiдносин мiж освiтнiми закладами, пiдвищення їх вiдповiдальностi за якiсть професiйної пiдготовки, готовностi їх до змiн, пошуку нових форм роботи.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ:

1. Фещенко Є.А. Перспективи пiдготовки квалiфiкованих кадрiв на базi навчально-науково-виробничих комплексiв. Проблеми освiти: Наук.-метод. зб.- Вип.7 -К.: IЗМН, 1997. С.259-269 (0,8 д.а.)

2. Фещенко Є.А. Розвиток системи освiти як основи формування сучасної квалiфiкованої робочої сили. Проблеми освiти: Наук.-метод. зб.- Вип.19. -К.: IЗМН, 1997. C.282-288 (0,5 д.а.)

3. Фещенко Є.А. Теоретичні аспекти інвестування освітянської діяльності в процесі відтворення кваліфікованої робочої сили. Нові технології навчання: Науково - методичний збірник. Вип. 24.-К.: ІЗМН, 1998.С.171-178 (0,6 д.а.)

4. Фещенко Є.А. Перспективи пiдготовки квалiфiкованих кадрiв. Тези наукової конференцiї "Сучаснi психолого-педагогiчнi проблеми навчання та виховання у вищих навчальних закладах I-II рiвнiв акредитацiї" (20-21 червня 1996 р.).-К.: 1996. C.120-124 (0,2 д.а.)

5. Фещенко Є.А. Национальная економика. Воспроизводство на макроекономическом уровне. В сб."Основы економических теорий". (Учебно - методическое пособие). Киевский международний университет гражданской авиации.-К.:1996.Авт.матеріал C.222-239 (1 д.а.)

6. Фещенко Є.А., Шегда А.В. Інвестиції в освіту-основа відтворення кваліфікованої робочої сили.//Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць професорсько-викладацького складу і аспірантів. Випуск 1. Київський університет імені Тараса Шевченка.Київ 1998р., с.10-16.Автор.матеріал (0,3 д.а.)

АНОТАЦIЯ

Фещенко Євгенiя Аркадiївна. Вiдтворення квалiфiкованої робочої сили в умовах переходу до ринкової економiки. Дисертацiя є рукописом. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спецiальнiстю 08.01.01. - економiчна теорiя - Київський унiверситет iменi Тараса Шевченко, Київ,1998.

В дисертацiї дослiджуються теоретичнi та практичнi проблеми вiдтворення квалiфiкованої робочої сили в умовах змiшаної економiки. На основi аналiзу основних тенденцiй розвитку системи пiдготовки кадрiв розглядаються економiчнi функцiї держави по забезпеченню пiдготовки фахiвцiв у вiдповiдностi з вимогами сучасного виробництва та з врахуванням перспективних зрушень в економiцi. На основi конкретних даних дослiджуються проблеми реорганiзацiї та вдосконалення системи освiти України.

Ключовi слова: вiдтворення, квалiфiкована робоча сила, власнiсть, система пiдготовки фахiвцiв, система освiти, освiта, безперервна освiта, державне регулювання, реформування, ринкова економiка, виробництво, ринок.

АННОТАЦИЯ

Фещенко Евгения Аркадьевна. Воспроизводство квалифицированной робочей силы в условиях перехода к рыночной экономике. Диссертация является рукописью. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. Киевский университет имени Тараса Шевченка. Киев - 1998.

В диссертации исследуются теоретические и практические проблемы воспроизводства квалифицированной робочей силы в условиях смешанной экономики. На основе анализа основных тенденций развития системы подготовки кадров рассматриваются экономические функции государства по обеспечению подготовки специалистов в соответствии с требованиями современного производства и с учетом перспективных сдвигов в экономике. На основе конкретных данных исследуются проблемы реорганизации и совершенствования системы образования Украины.

Ключевые слова: воспризводство, квалифицированная рабочая сила, собственность, система подготовки специалистов, система образования, образование, безпрерывное образование, государственное регулирование, реформирование, рыночная економика, производство, рынок.

ANNOTATION

Feschenko Ue.A. Reproduction of skilled labour under the conditions of transition to the market economy. The thesis is a manuscript. The given thesis stands for the degree of the candidate of economic sciences on speciality 0.8.01.01. Taras Shevchenko economical theory Kyiv University. Kyiv - 1997.Theoretical and practical problems of reproduction of skilled labour under the conditions of mixed economy are investigated. On the basis of analysis of the main tendencies in the development of the system of the personnel training, state economic functions of the stute providing the personnel training in accordance with the needs of modern production and in accordance with perspective of improvement, in the economy are considered. On the foundation of concrete data the problems of reorganisation and improvement of education in Ukraine are investigated.

Key words: reproduction, skilled labour, property, system of training specialists, system of education, education, continuing education state regulation, reforming, market economy production, market.

Размещено на Allbest.ru