Регулювання зовнішньої торгівлі в процесі стабілізації економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Регулювання зовнішньої торгівлі

в процесі стабілізації економіки України

Фомін Ігор Сергійович

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіки НАН України

Науковий керівник:

доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Кононенко Віталій Іванович,

Інститут економіки НАН України,

завідувач відділу теоретичних проблем

регулювання економіки

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Поручник Анатолій Михайлович,

Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Панфілова Тамара Олександрівна,

Рада національної безпеки і оборони України,

державний експерт аналітичної служби

Провідна установа:

Інститут світової економіки таміжнародних відносин НАН України,

відділ проблем економічної трансформації Росії, м. Київ.

Захист відбудеться “ 26 ” листопада 1998 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.01 в Інституті економіки НАН України,

м. Київ - 11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися

в бібліотеці Інституту економіки НАН України,

252011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “ 15 ” жовтня 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шаблиста Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми дослідження. Вивчення питань регулювання зовнішньої торгівлі є одним з найважливіших напрямів сучасної економічної науки. Воно має велике значення не тільки в теоретичному, але й у практичному плані, оскільки результати регулювання зовнішньої торгівлі в значній мірі обумовлюють ефективність здійснення ринкової трансформації економіки України, її виведення з економічної кризи та інтеграцію у світове господарство. Саме через зовнішню торгівлю здебільшого діють зовнішньоекономічні чинники інфляції, яким належала значна роль в процесі стрімкого та необгрунтованого зростання цін, яке мало місце в Україні в 1992-1993 рр. Таким чином, вивчення питань зовнішньоторговельного регулювання нерозривно пов'язане з вивченням проблем виникнення і розвитку інфляції. Зовнішньоекономічні фактори інфляції продовжують діяти і на сучасному етапі, сприяючи накопиченню інфляційного потенціалу в економіці України, що обумовлює необхідність вжиття серйозних економічно обгрунтованих заходів щодо їх нейтралізації. Існуючі в світі, насамперед у розвинутих країнах, методи досягнення цілей стабілізаційної політики шляхом регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин не можуть бути автоматично застосовані щодо України, економіка якої перебуває в процесі переходу від адміністративно-командних до ринкових форм господарювання, характерні риси яких є діаметрально протилежними. У вищезазначеному контексті необхідно також враховувати своєрідність та глибину сучасної кризи вітчизняного народного господарства і той факт, що українській економіці притаманні її власні національні особливості та конкурентні переваги. Все це створює обгрунтовані підстави для розробки на базі вивчення світового досвіду системи взаємопов'язаних заходів, спрямованих на вирішення визначених вище проблем економіки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Положення дисертаційного дослідження використовувались у ході виконання планових наукових тем відділу теоретичних проблем регулювання економіки Інституту економіки НАН України: "Проблеми формування і функціонування ринку на Україні" та "Розробка теоретичних основ взаємопов'язаного функціонування та комплексного удосконалення ринкових регуляторів".

Мета дослідження полягає в розробці системи державного регулювання зовнішньої торгівлі в умовах дії зовнішньоекономічних чинників інфляції, опрацюванні і розширенні засобів нейтралізації цих факторів. Відповідно до вищезазначеної головної мети були поставлені такі задачі:

- розкрити зовнішньоекономічні механізми, які обумовили швидке та часом економічно необгрунтоване зростання цін і можуть загрожувати позитивним результатам стабілізаційної політики;

- проаналізувати ефективність сучасної системи регулювання сфери зовнішньоекономічних відносин як фактор економічної стабілізації, показати її розвиток у ретроспективі, існуючі або можливі позитивні та негативні наслідки використання тих чи інших її елементів;

- на підставі узагальнення світового досвіду, визначити основні напрями розвитку існуючих форм і методів регулювання зовнішньоекономічної сфери ;

- розробити пропозиції щодо використання нових засобів зовнішньоекономічного регулювання в контексті антиінфляційної політики.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що на базі проведення системного аналізу зовнішньоекономічних чинників інфляції в Україні, механізму їх впливу на динаміку інфляційних процесів у народному господарстві комплексно досліджено напрями і методи державного регулювання зовнішньої торгівлі в цілях нейтралізації дії зазначених факторів. Це створило основу для наступних наукових висновків, яким притаманні елементи новизни:

- визначено взаємозв'язок між балансом зовнішньої торгівлі, дефіцитом державного бюджету та динамікою інфляційних процесів в Україні, виявлено вплив неефективності структури експорту та імпорту на накопичення інфляційного потенціалу в Україні та розроблено рекомендації щодо вдосконалення структури зовнішньої торгівлі шляхом державного втручання у зовнішньоекономічну сферу;

- на основі теоретичних положень світової науки розроблено принципи регулювання зовнішньої торгівлі в Україні шляхом застосування тарифних квот. Практична реалізація зазначених принципів могла б сприяти позитивним результатам у сфері стабілізаційної політики на підставі забезпечення ефективного захисту національного товаровиробника від надто жорсткої конкуренції та досягнення таким чином зростання обсягів випуску вітчизняної продукції при збереженні водночас певного рівня цін і конкуренції на національному ринку;

- розроблено пропозиції щодо впровадження в зовнішньоторговельну практику України законодавчо визначених критеріїв для прийняття державними підприємствами та установами рішень щодо придбання товарів національного або іноземного походження (різниця в цінах, наявність або відсутність вітчизняних аналогів), що дозволить значною мірою запобігти накопиченню інфляційного потенціалу, сприяючи обгрунтованому скороченню імпорту;

- визначено основні критерії державного субсидування експортних галузей та виробництв, додержання яких дозволить запобігти вжиттю іноземними державами компенсаційних заходів щодо імпорту товарів українського походження (та скороченню внаслідок цього експорту національної продукції) у разі отримання Україною статусу “країни з ринковою економікою”;

- проведено дослідження антидемпінгової практики, що застосовується іноземними державами (насамперед США) по відношенню до України. Виходячи з положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), розроблено рекомендації, які можуть бути використані в процесі переговорів на міжнародному рівні з питань отримання Україною статусу “країни з ринковою економікою”. В цих рекомендаціях обгрунтовується дискримінаційний характер зазначеної антидемпінгової практики та її невідповідність положенням ГАТТ щодо визначення статусу країни в антидемпінгових розслідуваннях. Практична реалізація зазначених рекомендацій може сприяти прискоренню надання Україні ринкового статусу та збільшенню в результаті обсягів експорту національної продукції.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що одержані наукові результати можуть бути використані для подальшого опрацювання законодавчої бази України, яка регулює взаємовідносини між суб'єктами господарської діяльності у зовнішньоекономічній сфері. На матеріалах дисертаційного дослідження здійснювались підготовка проектів Постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 669 "Про внесення доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1997 р. N 310" стосовно запровадження на 1997 р. режиму ліцензування щодо експорту до країн-членів Європейського Союзу магнію походженням з України та Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованих імпортних поставок з інших країн, митних союзів або економічних угруповань", а також подання до Кабінету Міністрів України пропозицій та зауважень щодо пункту 8 розділу II Програми діяльності Кабінету Міністрів України на серпень 1997 - жовтень 1999 років, який стосується експортно-імпортної політики України.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичній конференції "Зовнішньоекономічна діяльність України: проблеми та перспективи" в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (м. Київ) 7-8 червня 1996 р.

Результати дослідження опубліковані в двох наукових статтях та в частині колективної монографії. Всі публікації без співавторів. Загальний обсяг публікацій складає 2,5 др.арк.

Структура дисертації. Робота викладена на 167 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить 5 таблиць, з них 2 на окремих сторінках. Список використаних літературних джерел включає 83 найменування і наведений на 8 сторінках.

державне регулювання зовнішньоекономічний стабілізаційний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1.1. Систематичні наукові дослідження у сфері регулювання зовнішньої торгівлі почали з'являтися в епоху меркантилізму у XIV - XVII сторіччях. Меркантилісти фактично вперше сформулювали один з найголовніших фундаментальних принципів торговельної політики: необхідність забезпечення позитивного сальдо балансу зовнішньої торгівлі шляхом нарощування експорту при паралельному обмеженні імпорту. Однак меркантилістська політика призводила до занадто жорсткого обмеження імпорту ( який розглядався лише як джерело відтоку грошей з держави), гальмуючи тим самим розвиток міжнародної торгівлі. Це обумовило розклад меркантилізму, який розпочався з середини XVII сторіччя.

Подальший розвиток теоретико-практичних засад зовнішньоторговельної політики відбувався за двома основними напрямами: фритредерство та протекціонізм, представники яких додержувалися, відповідно, ідей фактично повної лібералізації зовнішньої торгівлі та підтримки національного товаровиробника шляхом державного регулювання імпорту.

В роботах сучасних представників світової та національної економічної науки, присвячених вищеназваним питанням, розглядаються, зокрема, тарифні та нетарифні засоби регулювання зовнішньої торгівлі, наводяться основні аргументи на користь та проти політики протекціонізму, висвітлюються проблеми, пов'язані з платіжним балансом та напрямами поліпшення його стану в разі існування дефіциту. Однак у роботах як іноземних, так і вітчизняних авторів не надаються комплексні рекомендації щодо основних напрямів зовнішньоторговельної політики України або інших країн з перехідною економікою, що й обумовлює необхідність проведення дисертаційного дослідження в цій сфері.

1.2. Основним напрямом досліджень, здійснених у даній дисертаційній роботі, є вивчення світового досвіду регулювання зовнішньоекономічних відносин з метою надання пропозицій щодо вдосконалення національної господарчої практики в зазначеній сфері та нейтралізації на цій основі дії досить широкого кола зовнішніх чинників, що сприяють накопиченню інфляційного потенціалу у вітчизняній економіці.

2.1. Для країн з перехідною економікою на сьогодні практично не існує всебічно розроблених та опрацьованих рецептів вирішення зовнішньоекономічних, а на цій основі і багатьох інших господарських проблем. Однією з основних причин такої ситуації є те, що протягом тривалого часового періоду в економіці зазначених країн мало місце домінування державної монополії зовнішньої торгівлі. Однак світовий досвід державного регулювання експортно-імпортної сфери в ринкових умовах господарювання є цілком прийнятним у контексті зазначених цілей.

Найбільш розповсюдженими в світі засобами експортного регулювання є експортне (вивізне) мито та стимулювання експорту шляхом вжиття заходів інвестиційного характеру. Застосування експортного мита щодо поставок певного товару зменшує прибутки від його експорту, сприяючи підвищенню пропозиції цього товару на національному ринку та відповідно зменшенню внутрішніх цін на нього, що набуває важливості в контексті стабілізаційної політики. В міру виводу економіки з кризової ситуації, наближення внутрішніх цін до світового рівня, здійснення ринкових перетворень доцільним є поступовий перехід до політики стимулювання експорту шляхом державного субсидування та залучення приватних інвестицій.

Класичними засобами регулювання імпорту в ринковій економіці є ввізне (імпортне) мито та імпортна квота. В результаті впливу імпортного мита на динаміку прибутків споживачів, виробників та надходжень до державного бюджету країна імпорту в цілому зазнає збитків від вжиття зазначеного заходу внаслідок перевищення сумою збитків споживачів величини прибутків виробників та надходжень до державного бюджету від оподаткування імпорту. Однак, як свідчить світовий досвід, якщо в економіці країни імпорту існують істотні внутрішні проблеми, вирішення яких за рахунок використання інших засобів державного регулювання (наприклад, субсидування, кредитування під заставу майбутніх прибутків) є значно менш ефективним або неможливим, застосування імпортного мита є оптимальним для цієї країни рішенням. Це твердження цілком застосовне до країн з перехідною економікою, використання якими тарифного регулювання імпорту, зокрема в стабілізаційних цілях, на економічно обгрунтованих засадах є цілком виправданим та ефективним. Хоча при цьому уряди цих держав повинні враховувати негативні наслідки вжиття цього заходу.

На відміну від ввізного мита, імпортні квоти повністю нейтралізують будь-який вплив іноземної конкуренції на ціни національного ринку країни імпорту, надаючи імпорту кількісну визначеність. З огляду на вищезазначене, та враховуючи високий ступінь монополізації економіки України та інших країн, народне господарство яких перебуває в процесі ринкової трансформації, очевидно, що застосування в цих державах імпортних квот може дати оптимальний ефект лише за умов паралельного проведення грамотної антимонопольної політики.

2.2. Дефіцит торговельного балансу є одним з найсерйозніших зовнішньоекономічних чинників інфляції в Україні. Від'ємне сальдо торговельного балансу, тобто ситуація, коли імпорт держави перевищує її експорт, справляє негативний вплив на державний бюджет, сприяючи виникненню його дефіциту. При покритті останнього (як шляхом емісії , так і випуску облігацій державної позики) створюються сприятливі умови для посилення інфляційної нерівноваги ринків. Аналіз зовнішньоторговельного балансу України в регіональному аспекті свідчить про те, що у 1994-1996 рр. його динаміка визначалася, насамперед, динамікою сальдо по експортно-імпортних операціях з країнами СНД і Балтії. Існування негативного сальдо у зовнішньоторговельних відносинах України з цими державами пов'язано, в першу чергу, з наближенням цін на імпортні енергоресурси, сировину і матеріали до рівня світових, а також з неузгодженістю досить широкого кола питань у сфері зовнішньоторговельних відносин з Російською Федерацією, яка є основним торговельним партнером України. Розгляд торговельного балансу України в товарному аспекті свідчить про неефективність структури експортно-імпортних операцій. Така ситуація у сфері експорту сприяє поступовому відставанню України від розвинутих країн у виробництві сучасної промислової продукції з високим рівнем технічних параметрів, скорочуючи можливості держави щодо широкомасштабного виходу на світові ринки з аналогічними товарами національного виробництва, збільшення на цій основі експорту та поліпшення, таким чином, стану торговельного балансу. Неефективна структура імпортних операцій негативно впливає на торговельний баланс, оскільки постійне зростання в них частки енергоносіїв скорочує можливості щодо імпорту продукції, необхідної для імпортозаміщення та для виробництва товарів на експорт. Основним напрямом досягнення поступового скорочення дефіциту торговельного балансу України є вжиття заходів державного регулювання зовнішньої торгівлі, спрямованих на нарощування експорту при паралельному раціональному скороченні імпорту.

Стимулювання розвитку експортного потенціалу в Україні можливо забезпечити шляхом реалізації конкурентних переваг, пов'язаних із високими технологіями (як існуючими, так і майбутніми), поступового збільшення продукції високого ступеня обробки в загальному обсязі українського експорту, а також проведення державою обгрунтованої валютної, кредитної, податкової політики, політики у сфері страхування. Прискоренню вирішення зазначеної задачі сприятиме також розвиток експорту озброєння та поширення використання можливостей військово-промислового комплексу. Заходи зовнішньоторговельного регулювання щодо поліпшення імпортної складової торговельного балансу України фактично зводяться до економічно обгрунтованої імпортозамінної політики та здійснення комплексу заходів щодо захисту національного товаровиробника. При проведенні політики імпортозаміщення слід ураховувати критерій критичності, який передбачає задоволення за допомогою імпорту обов'язкового рівня потреб та забезпечення на цій підставі життєдіяльності країни. У сучасній економічній ситуації стає необхідною розробка дієздатної системи, яка б органічно поєднувала обгрунтоване збільшення відкритості національної економіки з метою забезпечення певного рівня конкуренції на внутрішньому ринку та гнучкий захист національного товаровиробника для запобігання руйнівному впливу імпорту на ті сфери та галузі народного господарства України, які внаслідок його сучасного кризового стану неспроможні повноцінно конкурувати з імпортною продукцією та для підвищення конкурентоздатності яких потрібен певний час.

2.3. Починаючи з 1995 р., в Україні була досягнута певна фінансова стабілізація, за допомогою якої вдалося до деякої міри приборкати розвиток інфляції попиту. На сьогодні однією з найголовніших задач щодо виводу української економіки з кризової ситуації є досягнення істотного зменшення темпів інфляції витрат на основі вирішення проблем, пов'язаних з енергозабезпеченням та наданням українській економіці національного характеру. Основними напрямами реалізації зазначеної задачі є нейтралізація енергетичної складової української інфляції витрат через здійснення диверсифікації джерел забезпечення української економіки енергетичними ресурсами та проведення політики енергозберігання, а також збільшення в структурі економіки України частки виробництв із замкненими технологічними циклами.

3.1. У сучасній економічній ситуації стале збільшення обсягів експорту справляє суперечливий вплив на інфляційні процеси в Україні. З одного боку, це явище призводить до поліпшення зовнішньоторговельного балансу та державного бюджету, стримуючи тим самим інфляцію. З іншого боку, оскільки зростання експорту відбувається на фоні сталого спаду виробництва, воно сприяє скороченню товарної пропозиції національної продукції на внутрішньому ринку України, збільшенню на цій основі попиту на імпортні товари, стимулюючи розширення обсягів імпорту, що призводить до діаметрально протилежних результатів. З огляду на вищезазначене очевидно, що для стримування інфляційних процесів розширення обсягів експорту повинно супроводжуватися адекватним зростанням випуску національної продукції, чого можна досягти насамперед шляхом стимулювання в обгрунтованих межах платоспроможного попиту на внутрішньому ринку України. Паралельно повинно проводитися грамотне регулювання експортної сфери, важелі якого умовно можна поділити за їх характером на економічні, адміністративні та технічні.

До економічних важелів експортного регулювання слід насамперед віднести експортне мито; митні пільги, що надаються при імпорті товарів, необхідних для виробництва продукції на експорт; політику щодо захисту інтересів держави та національних товаровиробників в антидемпінгових розслідуваннях, що порушуються іноземними державами проти України; а також інвестиційну політику.

В контексті стабілізаційної політики доцільним є розширення сфери застосування експортного мита з її подальшим скороченням у міру виводу народного господарства з кризової ситуації.

Митні імпортні пільги, що надаються на товари, призначені для використання в експортноорієнтованих секторах економіки, є ефективним засобом стимулювання експорту та поліпшення, таким чином, торговельного балансу. Але при цьому слід ураховувати існування значного кола фінансово-адміністративних труднощів, пов'язаних із складністю процедур повернення раніше сплаченої суми мита, а також проблем, пов'язаних із визначенням частки імпорту в продукції, що експортується. Останні істотно ускладнюють створення механізмів, що передбачають повне повернення сплаченого ввізного мита.

Комплекс дій держави щодо захисту національних інтересів у антидемпінгових розслідуваннях - істотний важіль експортного регулювання. Його основним напрямом є проведення переговорів на міжнародному рівні щодо отримання Україною статусу “країни з ринковою економікою”. Отримання Україною ринкового статусу створить підстави для визначення факту існування демпінгу на базі порівняння української експортної ціни з внутрішньою ціною аналогічної продукції (а не з нормальною вартістю, розрахованою на базі виробничих факторів країни зіставлення) та дозволить позбавити, таким чином, компетентні органи іноземних держав можливості завищення нормальної вартості та вжиття антидемпінгових заходів дискримінаційного характеру стосовно імпорту товарів походженням з України. Це сприятиме поліпшенню експортної складової торговельного балансу та прискоренню стабілізаційних процесів у державі.

Проведення інвестиційної політики, спрямованої на розширення капітальних вкладень в експортноорієнтовані сектори, заохочення приватних (як іноземних, так і вітчизняних) інвестицій у національну економіку, їх захист та запобігання інвестуванню, яке суперечить національним інтересам, також стимулюватиме розвиток експортного потенціалу України, створюючи підстави для стримування інфляції.

Основними адміністративними засобами експортного регулювання є квотування і ліцензування експорту. Істотне скорочення кількості товарних позицій, на які поширюється режим експортного квотування, має як позитивні (поліпшення зовнішньоторговельного балансу, підвищення валютних надходжень від зовнішньої торгівлі за рахунок зростання експорту, запобігання значною мірою прийняттю необгрунтованих рішень щодо експортного регулювання), так і негативні наслідки (скорочення можливостей України щодо запобігання зменшенню товарної пропозиції на національному ринку, що сприяє зростанню обсягів імпорту та відповідно погіршенню стану торговельного балансу). Останнє свідчить про те, що для ефективної нейтралізації зовнішньоекономічних чинників інфляції режим експортного квотування в Україні слід застосовувати лише щодо поставок на експорт гостродефіцитної та стратегічно важливої продукції. З 1993 р. режим експортного ліцензування в Україні також зазнав змін у бік лібералізації. На сучасному етапі доцільним є запровадження по переважній більшості товарних позицій так званого автоматичного ліцензування експорту, яке передбачає видачу державою експортних ліцензій фактично всім суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які за ними звертаються, що надасть можливість органам державної влади здійснювати облік експортних поставок, простежувати їх динаміку та на цій підставі ефективно реагувати при виникненні негативних тенденцій в експортній сфері, які можуть справити вплив на стан торговельного балансу.

Основною метою вжиття технічних заходів державного регулювання експорту в Україні повинен бути контроль за якістю експортної продукції, що дозволить істотно підвищити її конкурентоздатність, розширити на цій основі обсяги експорту, поліпшити стан торговельного балансу, сприяючи тим самим прискоренню стабілізаційних процесів у державі. На сучасному етапі державний контроль якості повинен поширюватися на переважну більшість експортноорієнтованих товарів. Зменшення радіусу його дії можливе в міру зростання в структурі народного господарства України частки крупних виробників продукції на експорт, а також підприємств, що входять в галузеві асоціації виробників і експортерів, які будуть спроможні частково взяти на себе функції контролю за якістю зазначеної продукції.

3.2. Основним напрямом регулювання імпорту є поєднання в оптимальній пропорції заходів щодо лібералізації зовнішньої торгівлі та заходів обмеженого протекціонізму. З урахуванням кризового стану вітчизняної економіки на сучасному етапі перевага повинна надаватися останнім. Методи державного регулювання імпорту умовно можна поділити на економічні, адміністративні, адміністративно-економічні та технічні.

Серед економічних важелів імпортного регулювання слід насамперед виділити імпортне мито, митні збори та імпортні податки, а також антидемпінгові та компенсаційні заходи.

У цілому імпортне мито сприяє розвитку протилежних тенденцій у динаміці інфляційних процесів в державі. Його запровадження призводить до зростання цін як на імпортну продукцію (на величину ставки мита), так і на аналогічні товари національного виробництва, внаслідок скорочення товарної пропозиції та зменшення конкуренції на внутрішньому ринку. З іншого боку, впровадження ввізного мита сприяє імпортозаміщенню, захисту галузей національної економіки для підвищення конкурентоздатності яких потрібен певний час, справляючи тим самим позитивний вплив на стан торговельного балансу. Отже, для отримання оптимального позитивного ефекту від вжиття заходів тарифного регулювання імпорту вони повинні супроводжуватися проведенням грамотної антимонопольної та цінової політики.

У світовій практиці регулювання зовнішньої торгівлі ставки окремо взятих митних зборів є невисокими, але в цілому вони можуть складати істотну суму і служити, таким чином, інструментом захисту внутрішнього ринку. З огляду на вищезгадане, досить ефективним може бути певне підвищення ставок митних зборів в Україні або їх поєднання в єдиний консолідований імпортний податок. На відміну від ввізного мита імпортні податки не регулюються міжнародними угодами та їх застосування меншою мірою пов'язане із зобов'язаннями за торговими договорами, що робить їх більш гнучким інструментом регулювання імпорту. Однак використання зазначеного зовнішньоторговельного важеля повинно здійснюватися з урахуванням технічних, господарських можливостей та інших об'єктивних умов запровадження певного податку на імпорт.

На сучасному етапі роль антидемпінгових та компенсаційних заходів у системі заходів протекціоністської політики більшості країн світу постійно зростає. Основною задачею, що стоїть на сьогодні перед Україною в цій сфері є завершення найближчим часом роботи над антидемпінговим та компенсаційним законодавством, що дозволить захистити національного товаровиробника від недобросовісної конкуренції з боку імпорту, створюючи додаткові підстави для поліпшення стану зовнішньоторговельного балансу та прискорення стабілізаційних процесів у народному господарстві.

Найбільш поширеними у світовій практиці адміністративними важелями імпортного регулювання є квотування, ліцензування імпорту та обмеження ввозу іноземних товарів у рамках державних закупок. У цілому на сьогодні розширення радіусу дії режиму квотування імпорту за умов паралельного проведення грамотної антимонопольної та цінової політики в Україні може навіть більшою мірою сприяти поліпшенню стану торговельного балансу, ніж вжиття заходів тарифного регулювання, призводячи до впровадження більш жорсткої системи захисту національного товаровиробника, оскільки квоти на відміну від мита забезпечують строгу фіксацію обсягів імпорту. Окрім забезпечення розподілу квот між імпортерами, за імпортним ліцензуванням закріплена також функція запобігання ввезенню на територію держави недоброякісної та/або шкідливої продукції, що дозволяє уникнути бюджетних витрат, пов'язаних з фінансуванням заходів щодо ліквідації збитків, завданих її імпортом суб'єктам господарювання та населенню. У цьому контексті доцільним є запровадження в Україні системи автоматичного ліцензування по імпорту переважної більшості товарів, що надасть можливість швидко перекрити канали ввезення продукції, споживчі або техніко-економічні параметри якої не відповідають українським та міжнародним стандартам, іншим нормативам, шляхом відмови її імпортерам у видачі ліцензій.

Для створення системи обмеження імпорту в рамках державних закупок в Україні необхідними є розробка та впровадження в торговельну практику закону, що визначав би критерії, якими державні підприємства та установи мають керуватися в процесі прийняття рішень щодо придбання товарів національного або іноземного походження. Основними з цих критеріїв повинні бути різниця в цінах та наявність або відсутність вітчизняних аналогів.

Основним адміністративно-економічним засобом імпортного регулювання є тарифні квоти, які передбачають ввезення обмеженої кількості певного товару за звичайними ставками мита в рамках квоти та необмеженої кількості цього товару - за ставками мита, розмір яких зростає в міру збільшення обсягів імпорту. Запровадження в торговельну практику України тарифних квот створить сприятливі умови для забезпечення ефективного захисту національного товаровиробника та досягнення на цій основі зростання обсягів випуску вітчизняної продукції при паралельному збереженні певного рівня конкуренції на внутрішньому ринку з боку імпорту.

Використання технічних засобів імпортного регулювання (стандартизація, сертифікація, митне оформлення імпортної продукції, встановлення вимог щодо її пакування та маркування, застосування різних форм санітарного та фітосанітарного контролю тощо) за їх безпосереднім призначенням, як це практикується в Україні, дає можливість запобігти надходженню на національну митну територію низькоякісної або шкідливої продукції іноземного виробництва та здійсненню бюджетних витрат на ліквідацію наслідків таких імпортних поставок. Поряд із цим доцільним є також запровадження в зовнішньоторговельну практику України застосування технічних інструментів регулювання імпорту в протекціоністських цілях, яке слід здійснювати під прикриттям захисту прав споживачів (як це робиться в багатьох країнах світу), за допомогою чого можна забезпечити як досягнення необхідного рівня захисту національного товаровиробника, так і вжиття заходів у відповідь щодо українського експорту з боку іноземних держав.

ВИСНОВКИ

1. До зовнішньоекономічних чинників, що впливають на накопичення інфляційного потенціалу в народному господарстві України, належать насамперед дефіцит торговельного балансу та фактично монопольна залежність від поставок енергоносіїв з країн СНД. Послаблення дії вищезазначених факторів можна досягти, насамперед, на підставі вжиття заходів державного регулювання зовнішньої торгівлі, а також проведення диверсифікації джерел енергозабезпечення української економіки та збільшення в економіці України виробництв із замкненими технологічними циклами.

2. На сучасному етапі заходи регулювання експортної сфери повинні вживатися у поєднанні з внутрішньоекономічною політикою, спрямованою на стимулювання попиту на вітчизняну продукцію на національному ринку, що дозволить забезпечити розширення експортних поставок без відповідного скорочення товарної пропозиції в державі. Регулювання експорту слід здійснювати на підставі комплексного вжиття економічних, адміністративних та технічних інструментів торговельної політики.

3. В цілях досягнення макроекономічної стабілізації економічні засоби експортного регулювання в Україні слід вживати у напрямку стимулювання експорту переважної більшості товарів при паралельному обмеженні вивозу гостродефіцитних товарів національного виробництва , а також запобіганні реекспорту енергоносіїв. В міру виводу національної економіки з кризової ситуації значення обмежувальної функції експортного регулювання має зменшуватися. До економічних заходів регулювання експорту, що мають обмежувальний характер, належить, насамперед, експортне (вивізне) мито, застосування якого сприяє збільшенню пропозиції товарів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку та певному зростанню бюджетних надходжень від зовнішньої торгівлі. Застосування таких інструментів стимулювання експорту , як митні пільги, що надаються при імпорті товарів, необхідних для виробництва продукції на експорт, захист національних інтересів в антидемпінгових розслідуваннях, порушених іноземними державами проти України та вжиття заходів інвестиційного характеру, надасть можливість збільшити експортні обсяги вітчизняних товарів та поліпшити на цій основі торговельний баланс.

4. Основними адміністративними засобами експортного регулювання є квотування та ліцензування експорту. Враховуючи значний негативний ефект застосування квотування експорту, в цілях підвищення ефективності нейтралізації зовнішньоекономічних чинників інфляції зазначений торговельний режим повинен поширюватися на поставки на експорт гостродефіцитної та стратегічно важливої продукції.

На сьогодні доцільним є впровадження по переважній більшості товарних груп режиму автоматичного ліцензування експорту. Це надасть державним органам України можливість здійснювати облік експортних поставок, простежувати їх динаміку та на цій основі швидко і ефективно реагувати при виникненні негативних тенденцій в експортній сфері, які можуть справити негативний вплив на стан зовнішньоторговельного балансу, обсяги товарної пропозиції вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та сприяти, таким чином, подальшому розгортанню інфляційних процесів.

5. Основною метою вжиття технічних заходів державного регулювання експорту (стандартизація та сертифікація) повинно бути здійснення більш ретельного контролю за якістю продукції, що виробляється на експорт. Це дозволить істотно підвищити якісні показники конкурентоздатності українських товарів, досягти їх відповідності світовим вимогам щодо якості, поліпшити на цій основі зовнішньоторговельний баланс за рахунок освоєння нових ринків та розширення експортних поставок, що створить сприятливі умови для досягнення макроекономічної стабілізації.

6. Регулювання імпорту в цілях стабілізаційної політики повинно здійснюватися у напрямку поєднання заходів щодо лібералізації зовнішньої торгівлі, що забезпечуватиме конкуренцію між іноземними та вітчизняними товарами на внутрішньому ринку, і заходів обмеженого протекціонізму. Причому, на сучасному етапі, який характеризується неспроможністю продукції багатьох галузей національної економіки повноцінно конкурувати з імпортними товарами, перевага повинна надаватися протекці0оністським заходам, які мають вживатися на базі застосування економічних, адміністративних, адміністративно-економічних та технічних інструментів регулювання імпорту.

7. Вдосконалення системи економічних засобів імпортного регулювання (до яких насамперед належать імпортне (ввізне) мито, митні збори та імпортні податки, антидемпінгові та компенсаційні заходи) та запровадження в торговельну практику України адміністративно-економічних інструментів втручання держави у сферу імпорту (тарифні квоти) сприятиме досягненню позитивних результатів у галузі стабілізаційної політики шляхом забезпечення захисту національного товаровиробника від надто жорсткої конкуренції з боку імпорту, що обумовлюватиме зростання обсягів випуску вітчизняної продукції та, відповідно, підвищення ефективності політики імпортозаміщення, при збереженні у той же час певного рівня конкуренції на національному ринку з боку іноземних товарів, що запобігатиме монопольному зростанню внутрішніх цін та сприятиме їх зниженню;

8. Адміністративні заходи імпортного регулювання (основними з яких є квотування, ліцензування та обмеження імпорту у рамках державних закупок) в значно більшій мірі сприяють обмеженню імпорту, зменшенню конкуренції з боку іноземних товарів на внутрішньому ринку, розвитку на базі цього національного виробництва. З огляду на вищезазначене та виходячи з кризового стану переважної більшості галузей і виробництв національної економіки, на сучасному етапі доцільним є істотне розширення радіусу дії та арсеналу засобів адміністративного регулювання імпорту в Україні. Це надасть змогу в значній мірі поліпшити стан зовнішньоторговельного балансу, запобігти ввезенню на територію України недоброякісної продукції та уникнути бюджетних витрат, пов'язаних з фінансуванням заходів щодо ліквідації збитків, завданих таким чином національним суб'єктам господарювання та населенню, наситити внутрішній ринок товарами вітчизняного виробництва, сприяючи прискоренню макроекономічної стабілізації в державі. Але у вищезазначеному контексті слід враховувати те, що в цілях забезпечення ефективності заходів адміністративного регулювання імпорту в Україні, ці заходи повинні супроводжуватися грамотною ціновою та антимонопольною політикою та вживатися (особливо після вступу України до СОТ) у відповідності до норм міжнародного права, насамперед вимог ГАТТ/СОТ.

9. В контексті стабілізаційної політики необхідним є застосування в Україні технічних засобів регулювання імпорту в протекціоністських цілях під прикриттям захисту прав споживачів. Це може дати позитивний стабілізаційний ефект на базі поліпшення стану торговельного балансу, надаючи змогу, з одного боку, забезпечити скорочення імпорту, а з іншого, запобігти вжиттю іноземними державами заходів у відповідь та скороченню внаслідок цього експорту.

10. З огляду на вищезазначене очевидно, що нейтралізація дії зовнішньоекономічних чинників інфляції є однією з найважливіших задач сучасної економічної політики України, вирішення якої повинно базуватися на глибокому та всебічному аналізі як самих цих факторів, так і методів скасування їхньої дії, побічних ефектів та позитивних наслідків їх застосування.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ

1. Формування ринкових регуляторів у перехідній економіці України / Кононенко В.І., Шаблиста Л.М., Шевченко Л.І. та ін. - К.: Інститут економіки НАН України, 1996. - 164 с. (автора - С. 132 - 139).

2. Фомін І.С. Використання світового досвіду при вирішенні фінансових проблем розвитку експортного потенціалу України // Проблеми використання світового досвіду державного регулювання економіки: Зб. наук. Пр. - К.: Інститут економіки НАН України, 1997. - С. 108 - 116.

3. Фомін І.С. Дефіцит торговельного балансу як один з найголовніших чинників інфляції в Україні //Економічні реформи сьогодні. - 1997. - № 1. - С.27 - 30.

АНОТАЦІЯ

Фомін І.С. Регулювання зовнішньої торгівлі в процесі стабілізації економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Інститут економіки НАН України, Київ, 1998.

У дисертації на базі проведення системного аналізу зовнішньоекономічних чинників інфляції в Україні досліджено напрями і методи державного регулювання зовнішньої торгівлі в цілях нейтралізації дії зазначених факторів. Визначено взаємозв'язок між балансом зовнішньої торгівлі, дефіцитом державного бюджету та динамікою інфляційних процесів в Україні. Розроблено принципи здійснення регулювання зовнішньої торгівлі в Україні шляхом застосування тарифних квот. Розроблено пропозиції щодо визначення в законодавчому порядку критеріїв придбання товарів національного або іноземного походження в рамках державних закупок. Визначено основні принципи державного субсидування експортних виробництв. Розроблено пропозиції, які можуть бути використані в процесі переговорів з питань отримання Україною статусу “країни з ринковою економікою”. Зокрема, доведено дискримінаційний характер критеріїв визначення статусу України в антидемпінгових розслідуваннях, які застосовуються іноземними державами на сучасному етапі.

Ключові слова: зовнішньоекономічні чинники інфляції, баланс зовнішньої торгівлі, розвиток експортного потенціалу, імпортозаміщення, економічні, адміністративні, адміністративно-економічні та технічні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

АННОТАЦИЯ

Фомин И.С. Регулирование внешней торговли в процесе стабилизации экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Институт экономики НАН Украины, Киев, 1998.

В диссертации на основе осуществления системного анализа внешнеэкономических факторов инфляции в Украине исследованы направления и методы государственного регулирования внешней торговли в целях нейтрализации действия указанных выше факторов. Определена взаимосвязь между балансом внешней торговли, дефицитом государственного бюджета и динамикой инфляционных процессов в Украине. Разработаны принципы осуществления регулирования внешней торговли в Украине путем использования тарифных квот. Разработаны предложения относительно определения в законодательном порядке критериев приобретения товаров национального или иностранного происхождения в рамках государственных закупок. Определены основные принципы государственного субсидирования экспортных производств. Разработаны предложения, которые могут быть использованы в процессе переговоров по вопросам предоставления Украине статуса “страны с рыночной экономикой”. В частности, раскрыт дискриминационный характер критериев определения статуса Украины в антидемпинговых расследованиях, которые используются иностранными государствами на современном этапе.

Ключевые слова: внешнеэкономические факторы инфляции, развитие экспортного потенциала, замещение импорта, экономические, административные, административно-экономические и технические методы регулирования торговли.

ANNOTATION

Fomin I.S. External Trade Regulation in the Process of Stabilization of the Economy of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for candidatе degree in economics by speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation of economy. - The Institute of Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1998.

In the dissertation directions and methods of external trade which should be used to nullify the effect of the external economic factors of inflation in Ukraine are explored on the basis of systematic analysis of these factors. The connection among the external trade balance, budget deficit and trends in the process of inflation in Ukraine is defined. The principles of carrying out external trade in Ukraine through using tariff quotas are worked out. The proposals regarding definition of the legislative criteria of handling government procurement of goods originating either in Ukraine or in foreign states are made. The main principles of state subsidization of export industries are defined. The proposals regarding use in the process of negotiations of obtaining by Ukraine the market economy status of the arguments connected with discriminating character of the criteria of the Ukraine's status definition in the anti-dumping investigations used by the foreign states at the present stage are devised.

Key words: external economic factors of inflation, external trade balance, the development of export potential, import substitution, economic, administrative, administrative and economic, technical methods of external trade regulation.

Размещено на Allbest.ru