Державне регулювання енергозбереження в сільському районі (на матеріалах Грайворонського району Белгородської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний університет

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Державне регулювання енергозбереження в сільському районі (на матеріалах Грайворонського району Белгородської області)»

Спеціальність 08.02.03.

Організація управління, планування і регулювання економікою

Худаєв Дмитро Васильович

Харків 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки та менеджменту Харківського державного університету Міністерства освіти України

Науковий керівник

доктор економічних наук АНТОНЕНКО Леонід Анисимович, Харківський державний університет, професор кафедри економіки та менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор ПРЕЙГЕР Давид Каспарович, Міністерство економіки України, м. Київ

кандидат економічних наук, професор ГOРКАВИЙ Володимир Кузьмич, Харківський державний аграрний університет, завідувач кафедрою статистики і аналізу, Міністерство агропромислового комплексу

Провідна організація:

Харківський філіал Академії державного управління при Президентові України, м. Харків

Захист відбудеться 25 грудня 1998 р. о 1700 годині на засіданиі Спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського державного університету за адресою: 310002, Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 3-23.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету за адресою: 310077, Харків, пл. Свободи,4.

Автореферат розісланий 25 листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стороженко О.А.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність дослідження. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішніх та зовнішніх ринках потребує від російських товаровиробників значного скорочення всіх видів затрат на одиницю продукції. По питомій енергоємності продукція Російської Федерації та країн СНД в 2,5 - 4 разів перевищує кращі світові аналоги. Тому проблема енергозбереження виступає довгостроковою, від вирішення якої буде залежати економічний стан країни та соціальна стабільність.

Все це обумовлює необхідність осмислення процесів, що відбуваються у світовій практиці з питань енергоспоживання та енергозбереження, розробки принципово нових концептуальних засад, які б охоплювали всі аспекти і сфери. державний регулювання енергозбереження

Роботи вчених-економістів Росії, України та інших країн, які досліджували ці проблеми, в основному присвячені розробці питомих галузевих нормативів енергоспоживання та здійснення адміністративних та економічних санкцій в умовах централізованої планової економіки. Ринкове реформування економіки потребує принципово нових підходів у вирішенні проблеми державного регулювання енергозбереження на всіх рівнях управління. Серед найбільш вагомих робіт з питань теорії та практики енергоспоживання та енергозбереження можна назвати праці Булаткіна Г.А., Вудменсі Р.Г., Євтенко В.Г., Жученко А.А., Медведовського О.К., Одум Г., Пітькова В.І., Зінова А.А. та ін.

Роботи цих та інших вчених присвячені висвітленню окремих сторін енергетичної проблематики в економічній науці. Розробка наукових засад щодо державного регулювання енергозбереження на регіональному рівні, зокрема адміністративних районів, залишається не відпрацьованою.

Таким чином, актуальність дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні концептуальних підходів в формуванні механізмів державного регулювання енергозбереження в умовах перехідної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт кафедри економіки та менеджменту Харківського державного університету. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної теми "Основні напрямки регулювання ринкових відносин в Україні", номер державної реєстрації 0197U009318.

Мета та задачі дослідження. Мета роботи розробка концептуальних основ управління енергозбереженням на регіональному рівні в умовах перехідної економіки. У відповідності до цієї мети в процесі дослідження вирішені такі задачі:

- розроблена концептуальна модель енергозбереження основних видів енергоресурсів на рівні адміністративного району;

- виявлено вплив подорожчання енергоресурсів на соціальні процеси і структурні зміни сімейного бюджету населення;

- досліджено вплив енергоресурсів на конкурентоспроможність життєвого рівня населення;

- виконана класифікація основних типів енергоспоживачів по семи групах факторів, які обумовлюють їх адаптацію до ринкових механізмів управління енергозберіганням;

- виконано аналіз механізмів енергозбереження в основних галузях виробництва та переробки агропромислового комплексу;

- підготовлені пропозиції щодо удосконалення механізму енергозбереження по вертикалі: область ? район ? господарчий суб'єкт ? населення.

Предметом дослідження є економічні процеси та організаційно-економічний механізм державного регулювання енергозбереженням на рівні адміністративного району.

Об'єктом дослідження є споживачі енергоресурсів та органи державного управління на обласному та муніципальному рівнях.

Теоретичну та методологічну основу роботи складають Закони Російської Федерації по реформуванню паливно-енергетичного комплексу, енергозбереженню, постанови та розпорядження Белгородської Обласної Думи по енергозбереженню, теоретичні положення та методологічні підходи вчених Російської Федерації, України і інших держав по ринковому реформуванню економіки, зокрема регіональному управлінню енергозбереженням.

При виконанні поставлених в роботі задач використовувались системний підхід, функціонально-вартісний аналіз, методи логічного моделювання статистичних групувань, монографічні дослідження та ін.

Теоретичною і методологічною базою проведення досліджень є законодавча база Російської Федерації з питань енергозбереження, фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які вивчали проблему енергоспоживання та енергозбереження.

Для досягнення мети застосовувалися загально-наукові методи досліджень: спостереження, аналіз, логічне моделювання, статистичних групувань, монографічні, графічний метод та ін.

Наукова новизна виконаного дисертаційного дослідження заклечається в наступному:

- обґрунтуванні концептуальної моделі енергозбереження на регіональному рівні у перехідній економіці;

- класифікуванні енергоспоживачів по семи групах ознак, які забезпечують їх адаптацію до ринкових механізмів енергозбереження;

- в детальному розгляді стану енергозбереження в основних галузях та населенням, виявленні стримуючих факторів на регіональному рівні;

- обгрунтуванні комплексної програми енергозбереження з урахуванням різних механізмів мотивації зниження рівня енергоспоживання;

- розробці рекомендацій по створенню більш ефективних механізмів управління енергозбереженням на місцевому та районних рівнях.

Практична значимість роботи визначається тим, що розроблена концепція і програма енергозбереження, а також рекомендації по удосконаленню механізму управління енергоспоживання сприяють практичному здійсненню галузевими та муніципальними органами управління Белгородської області зниження енерговитрат в виробничій і соціальній сферах.

Впровадження та апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи та результати дослідження використані в доповіддях і виступах автора на науково-практичних конференціях (Харків, 1997, 1998 рр.), міжнародному українсько-німецькому семінарі з проблем екологічної освіти населення (м. Пологи Запорізької області, 1997 р.) та виробничих нарадах і семінарах різного рівня у Белгородській області (1994-1998 рр.).

За результатами дослідження опубліковано 4 наукові роботи загальним обсягом 1,2 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Структура роботи визначена логікою дослідження. Дисертація складається з вступу, тексту трьох розділів, висновків, списку використаної наукової літератури, що складається з 154 найменувань.

Робота має повний обсяг 152 сторінки машинописного тексту, 29 таблиць, 6 малюнків та додатків.

Загальний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, методологічну основу роботи, інформаційну базу дослідження, практичне значення та апробацію отриманих результатів.

У першому розділі "Соціально-економічна сутність енергоресурсів" розкривається суть енергетичної проблеми на сучасному рівні розвитку, вплив енергоресурсів на економічне зростання суспільного виробництва та соціальний прогрес.

У другому розділі "Аналіз енергоспоживання в Грайворонському районі" проведений аналіз структури енергоспоживання Грайворонського району Белгородської області, досліджено вплив існуючих методів державного регулювання ринку енергоресурсів на економічну ефективність основних видів продукції та зміни в сімейному бюджеті населення.

У третьому розділі "Обґрунтування концептуальних підходів державного регулювання енергозбереження" виконано класифікацію енергоспоживачів за основними ознаками, що зумовлюють адаптацію до ринкових умов господарювання та обґрунтовано концептуальну модель енергозбереження на рівні адміністративного району, запропоновано шляхи зменшення нераціональних енерговитрат з застосуванням мотивації енергоспоживачів різних рівнів.

У заключній частині викладено основні висновки та пропозиції, що випливають з проведених досліджень та аналізу вивченої літератури.

Основні положення

Сільські регіони є специфічними споживачами енергоресурсів внаслідок декількох причин. По-перше, агропромисловий комплекс виробляє сільськогосподарську сировину в умовах жорстокої некерованої залежності від природних некупованих ресурсів: енергії сонця, енергії природньої родючості, природних опадів. З цієї причини споживані енергоресурси завжди є основними, які повинні сполучатися з енергетичними ресурсами природи некупованими.

По-друге, сільське населення, на відміну від міського, переважно має індивідуальний житловий сектор і використання енергоресурсів для опалення житла, приготування їжі і інших побутових потреб (особливо для підсобного господарства) суттєво відрізняється від міського як по структурі використання енергоресурсів по спроможності їх обліку, так і формі оплати їх.

По-третє, господарюючі суб'єкти, які споживають енергоресурси на виробничі потреби, органи місцевого самоврядування (сільські і селищні адміноргани і органи регіонального державного управління) обласні адміністрації і їх функціональні служби по різних організаційно-економічних механізмах використовують різні види енергоресурсів (газ, тверде паливо, електроенергію) і розраховуються за них з паливно-енергетичним комплексом держави.

Аналіз, виконаний автором по основних товарних продуктах агровиробництва в динаміці, дозволяє простежити вплив вартості енергоносіїв на ефективність виробництва основних видів продукції району.

Витрати на енергоносії в розрахунку на центнер продукції залежать від кількох чинників. В першу чергу, від ступеню участі механізмів у створенні нової вартості. Так, у собівартості одного центнера зерна витрати на енергоресурси в 1990 р. склали 24,2% (2 крб. з 8,26 крб.), по соняшнику ? 31,6% (5 крб. з 15,9 крб.), по цукровому буряку ? 33,6% (2 крб. з 4,72 крб.). Виходячи з наведених даних, можна зробити висновок про надто істотну роль вартості енергоносіїв в загальних витратах. За аналізований період питома вага вартості енергоносіїв підвищалася по зерну ? до 35%, по соняшнику ? до 41%, по цукровому буряку ? до 30% .

Дослідження показали, що вартість енергоносіїв та ефективність виробництва характеризуються наявністю істотних зв'язків. При занадто високих темпах зростання витрат реалізаційні ціни на вказані продукти також зростали. Однак темпи були декілька нижчі: зокрема по зерну ? собівартість зросла в 4,2 тис. раз, реалізаційна ціна ? в 3,2 тис. раз. Це призвело до скорочення прибутковості, рентабельності, яка зменшилась майже вдвічі. Внаслідок невідповідності (диспаритету) цін, виробництво цукру в районі в 1996-1997 рр. стало збитковим. По цукру витрати зросли в 6 тис. разів, а ціни ? в 3 тис. разів.

По всім продуктам, що аналізуються, диспаритет цін по енергоносіям призводить до різкого зниження ефективності виробництва, а звідси, до неможливості в таких умовах вести рентабельно виробництво.

Витрати на енергоносії і видатки по зарплаті є основними (по значенню і питомій вазі) елементами витрат, саме вони визначають рівень виробничої собівартості. Від того, як міняються ці статті видатків, "ведуть себе" собівартість і ціна реалізації. На думку деяких вчених, саме зростання зарплати в аграрному секторі стало основною причиною інфляції. Однак, цей висновок виявляється не скрізь і не завжди. З п'яти продуктів, що аналізуються (зерно, соняшник та ін.), у 1990-1996 рр. темпи зростання зарплати були вищі, ніж витрати на оплату енергоносіїв, по двом продуктам (цукровий буряк і цукор) тенденція зворотня, по сиру темпи зростання однакові.

Таблиця 1. Вплив вартості енергоресурсів на ефективність виробництва основних видів продукції АПК у Грайворонському районі Белгородської області (по розрахунку на 1 ц крб.)

		Зерно	Соняшник	Цукор	Сир твердий
№№ п/п	Показники	1990	1996	1996 до 1990 (раз)	1990	1996	1996 до 1990 (раз)	1990	1996	1996 до 1990 (раз)	1990	1996	1996 до 1990 (раз)
1.	Виробнича собівартість	8,2	35466	4293	15,9	46628	4424	0,7	3476	5000	2,0	12844	6000
1.1.	енергоресурси	2	12413	6206	5	16786	3357	0,03	730	24000	0,14	732	5000
1.2.	зарплата	1	7448	7448	2	9326	4663	0,02	382	19000	0,16	899	5000
2.	Реалізаційна ціна	18,35	60467	3295	29,8	85606	2872	0,8	2300	3000	2,5	14552	5000
3.	Прибуток	10,47	25437	2429	13,0	36388	2799	+0,1	- 1737	- 1737	0,2	385	2000
4.	Рентабельність,%	133	73		78	74					10	3
5. 5.1.	Питома вага енергоресурсів: у виробничій собівартості	25	35		30	36		4	21		7,0	5,7	- 1,3
5,2.	у реалізаційній ціні	11	21	+10	17	20	+3	3	31	+28	5,6	5,0	- 0,6

Вартість енергоносіїв в структурі витрат залежить не тільки від цін на них. Мають значення і питомі показники витрат їх, зокрема, витрати електричної енергії на одиницю продукції. В таблиці 1 наведені дані по молочному твариництву у господарствах Грайворонського району. Виходячи з неї можна зробити наступні висновки.

За 1990-1996 рр. поголів'я корів в районі скоротилося на 43%. За зазначений період продуктивність дійної череди також знизилася на 414 кг, або на 15%. До останнього часу в районі зберігається строкатість в продуктивності молочного стада: мінімальний надій 1387 кг на 1 корову, максимальний 3505 кг, тобто співвідношення 1:2,5. Ця обставина є визначальною для вивчення динаміки витрат електроенергії на одиницю продукції. При цьому витрати електроенергії на 1 корову за цей період збільшилися на 38% (з 456 кВт/ годин в 1990 р. до 630 кВт/годин в 1996 р.).

Аналізуючі дані витрат електроенергії в молочному тваринництві по господарствах Грайворонського району, слід відмітити, що хоча в цілому по району витрати електроенергії в молочному тваринництві за аналізований період знизився на 7,9%, однак у розрахунку на 1 голову і 1 ц молока вони залишаються досить високими.

В усіх господарствах зменшилося поголів'я худоби в межах 33-64%, знизився надій. Так, по колгоспу "Комінтерн" поголів'я корів знизилося на 34,4%, надій впав на 15%, а витрати електроенергії на 1 голову збільшились на 57%, на 1 ц молока на 59%. По колгоспу "Дружба" поголів'я зменшилося на 41%, надій на 20%, а видаток електроенергії збільшився в розрахунку на голову на 32% і на 1 ц молока на 57%. Практично не змінився видаток електроенергії на 1 голову по таким господарствам, як ім. Ілліча, АТ "Росія" (103%), АТ "Батьківщина" (105%). А в АТ "Восход" знизився на 5%. Кількість поголів'я в цих господарствах зменшилося майже вдвічі. По АТ "Красний Октябрь" за період, що досліджується, поголів'я корів зменшилося на 57%, надій знизився на 22%, а видаток електроенергії на 1 голову на 63%, на 1 ц молока на 44%.

В цілому по району на 1 ц молока витрачається зараз в 1,38 раз більше електроенергії, ніж у 1990 р., а в окремих господарствах (АТ "Нива") на 1 ц молока витрачається електроенергії в 1,8 разів більше.

З 13-ти господарств району тільки в одному з них (АТ "Пороз") витрати електроенергії на центнер молока за цей період зменшилися на 22%. Виходячи з того, що в умовах нинішньої економічної кризи практично відсутні заходи щодо енергозбереження, самим суттєвим чинником скорочення кількості електроенергії на одиницю продукції є зростання продуктивності корів. Показовим у цьому відношенні є АТ "Більшовик", в якому при середній продуктивності дійної череди в районі 2384 кг, отримано 3505 кг молока на 1 корову. В результаті були одержані дещо нижчі витрати енергії на 1 ц молока.

Таким чином, державному регулюванню цін на енергоресурси повинен передувати глибокий галузевий аналіз динаміки енергомісткості по сновних галузях АПК у розрізі господарств. Спроба з центру вирішити цю задачу без урахування реальних відмінностей регіонального характеру, на наш погляд, не може вирішити цю проблему без шкоди для держави.

Аналіз споживання теплової та електричної енергії в порівнянні з галузевими нормами показує, що за останні 2 роки всі галузі виробництва завдяки впровадженню системи комплексного енергозбереження досягли деякою мірою скорочення питомих витрат енергії на одиницю продукції (табл. 2).

Таблиця 2. Потреба в електроенергії та теплоенергії на одиницю продукції

№ п/п	Показники	Електроенергія, кВт/ч	Теплоенергія, Гкал
		по нормі	фактично	по нормі	фактично
			1997 р.	1998 р. (9 міс.)		1997 р.	1998 р. (9 міс.)
1.	На 1 т. цукру	60,4	60,2	60,6	1,3	1,2	1,2
2.	На 1 т вантажу (транспорт)	16,0	14,0	18,0	0,1	0,1	0,1
3.	На 1 тис. крб. (будівництво)		120	201
4.	На 1 т молока	135	143	139	0,37	0,4	0,5
5.	На 1 т приросту живої ваги ВРХ	391	401	390	0,64	0,5	0,6
6.	На 1 т масла	1,5	1,3	1,6	0,1	0,1	0,1
7.	На 1 т сиру	1,7	1,5	1,8	0,1	0,1	0,1

Автором виконана класифікація сільських енергоспоживачів основними факторами ринкового регулювання енергоспоживання. На цій основі розроблені організаційно-економічні заходи зменшення енергоспоживання сільських районів з використанням методів державного регулювання енергоспоживання.

Як основні об'єкти споживання енергоресурсів нами взяті всі основні типи енергоспоживання сільських районів. Мотивація енергозберігання, на нашу думку, на всіх трьох рівнях (місцевому, районному, обласному) хоч і мають загальну економічну спрямованість, але все ж суттєво відрізняються. Основними механізмами енергозбереження в нашій концептуальній моделі першого рівня є:

1. Використання диференційованих (пільгових, знижених та ін.) розцінок на всі види споживання енергоресурсів.2. Зменшення потреби в енергоресурсах на основі освоєння енергозберігаючих технологій.

3. Зниження рівня споживання енергоресурсів за рахунок зменшення нераціонального витрачання.

Таким чином, в запропонованій нами моделі на всіх рівнях державного регулювання, виділені основні суб'єкти енергоспоживання і органи управління. Кожний з них має свою мотивацію енергозбереження і основні механізми реалізації власної мотивації. В цьому заклечається наукова новизна авторського підходу до вирішення проблеми.

Аналізуючи структуру капітальних вкладень по газифікації в розрізі галузей з 1994 по 1998 рр., можна виділити такі тенденції:

- за період, що аналізується, доля інвестиційних ресурсів по промисловості значно зросла: з 5,1% в 1994 р. до 15% в 1996 р., але різко знизилася у 1998 р. (до 2,6%);

- по будівництву з 1996 р. інвестування не проводилося взагалі;

- по транспорту бачимо таку ж ситуацію ? припинення інвестування з 1997 р.;

- по АПК чіткої тенденції за період, що аналізується немає: якщо з 1994 по 1996 рр. можна бачити зменшення з 77,1% до 69,4%, то з 1997 р. спостерігається значне зростання капітальних вкладень ? до 92,7% в 1997 р. та 91,8% в 1998 р.

Рис.1. Схема концепції енергозберігання на регіональному рівні (авторська розробка)

Основне державне інвестування по покращенню енергопостачання йде у соціальну інфраструктуру, що зумовлюється територіальною роззосередженістю об'єктів енергоспоживання. З іншого боку, зменшення капітальних вкладень по газифікації в промисловість, транспорт та будівництво, пов'язано з тим, що ці галузі за останні роки не розвивалися і в них уже досягнутий достатній рівень газифікації.

Аналізуючи структуру капітальних вкладень на рівні "область район", можна виділити одну загальну тенденцію: за період, що аналізується, доля району значно зменшилася, а в 1998 р. це джерело було відсутнє зовсім.

Висновки та пропозиції

В дисертації проведено дослідження впливу енергоспоживання на собівартість основних видів продукції та зміни в сімейному бюджеті, що викликані відсутністю обгрунтованої державної політики щодо сільських територій. Здобуті розробки дозволили розробити нові концептуальні засади енергозбереження на рівні адміністративного району.

Основні висновки та пропозиції полягають в наступному:

1. Існуючи методи держрегулювання енергоспоживання в сільських районах Російської Федерації в теперішній час не сполучені по рівнях управління. Діюча нормативно-регулююча база не враховує мотивацію енергозбереження, а спирається на адміністративні методи і форми прямого відключення енергоспоживачів, що приносить великий економічний і соціальний збиток всім галузям виробництва і сільському населенню.

2. Вирівнювання тарифів на електроенергію для сільського і міського населення не має економічного обгрунтування, так як розрив у рівні доходів міського і сільського населення за роки ринкового регулювання не згладжується, а наростає.

3. Предметом держрегулювання енергоспоживання в сільських районах на регіональному рівні в перехідній економиці з позицій довготермінової переорієнтації держави є іноваційні енергозберігаючі технології, а не механічне встановлення лімітів і економічних санкцій за їх перевищення.

4. Реальними шляхами економічного впливу на зниження енергоємкості готової продукції, яка випускається в АПК, є:

заміна твердого і рідкого палива (вугіля, мазуту) на газ;

перехід до енергозберігаючих технологій при виробництві цукру та інших продуктів;

введення системи прямих диференційованих галузевих нормативів енергоспоживання за порами року і годинами доби;

введення в постійну практику регулярної атестації виробничих і управлінських працівників по раціональному енергоспоживанню і врахування результатів енергоатестації при присвоєнні кваліфікаційних розрядів, підвищення в посаді управлінських працівників.

5. Зниження питомої енергоємкості продукції, що виробляється в усіх галузях регіональної економіки є ключовою основною ланкою регіональної економіки, від якої залежить конкурентоздатність, а значить і нарощування обсягів виробництва.

6. В межах Національної програми енергозберігання в кожному регіоні, в т.ч. на районному рівні, необхідно розробляти власні програми на єдиній концептуальній основі. Це предбачає обгрунтування концептуальної моделі енергозберігання на регіональному рівні управління. Структура спожитих енергоресурсів показує прямий вплив не тільки на собівартість виробленої продукції, але і на екологічну ситуацію в регіоні, тому заміна одних видів енергоресурсів іншими повинна базуватись не тільки на економічному аналізі, але і на результатах екологічної оцінки.

7. Основні види енергоресурсів мають відособлені форми енергозбереження, що передбачає при розробці програми енергозберігання на рівні господарюючих суб'єктів конкретизувати енергоспоживачів за видами енергоресурсів, які споживаються, незалежно від типу господарювання і галузевої належності.

8. Заходи організаційно-економічного характеру забезпечують в запропонованій концептуальній моделі активізацію людського фактору на технологічному рівні. При цьому факторами організаційно-економічного характеру, які можуть забезпечити це, виступають:

підвищення кваліфікації всіх категорій робітників і населення, ріст мотивації зниження споживання енергоресурсів;

використання приладів роздільного обліку;

використання системи економічних санкцій за наднормативне споживання енергоресурсів;

застосування диференційованих розцінок на електроенергію, яка споживається в денний і нічний час доби, для згладжування напружених циклів.

9. Враховуючи, що норми технологічного проектування відбивають технічне відставання вітчизняного машинобудування і будівельної індустрії, назріла необхідність проведення комплексних еколого-енергетичних експертиз у розрізі основних блоків галузевих програм "Зерно", "Цукрові буряки", "Молоко" та ін.

Реалізація цих пропозицій може зменшити втрати, які завдаються сільським районам при використанні методу прямих відключень і необгрунтованих штрафних санкцій.

При цьому може формуватися на всіх рівнях система якісно іншого відношення до енергоресурсів, які в перспективі здатні забезпечити і здійснити зниження питомого енергоспоживання в усіх галузях виробництва і соціальній сфері.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Худаев Д.В. Электроснабжение сельских районов требует государственной поддержки // Экономика сельского хозяйства России 1998. № 1. С. 12-13.

2. Худаев Д.В. Энергоресурсы и бюджет района // АПК: Экономика, управление. 1998. № 4. С. 59-62.

3. Худаев Д.В. Динамика потребления энергоресурсов на региональном уровне // Проблемы стабилизации и экономического развития // Вестн. Харьк. гос. ун-та. № 404 Ч. 3. Харьков: Основа, 1998. С. 25-28.

4. Худаев Д.В. Влияние энергоресурсов на результаты работы АПК // Бизнесинформ. 1998. № 19.

Анотація

Худаєв Д.В. Державне регулювання енергозбереження в сільському районі /на матеріалах Грайворонського району Белгородської області/. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата еономічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управліния, планування і регулювання економікою. - Харьківський державний університет Міністерства освіти України, Харків, 1998.

Дисертація присвячена проблемам державного регулювання енергозбереження на рівні адміністративного району в перехідній економіці. В роботі аналізується сутність енергетичної проблеми в світовій економіці, зокрема вплив енергомісткості на собівартість основних видів продукції АПК та на структуру сімейного бюджету населення. Вивчається вплив цінового диспаритету на енергоносії та на продукцію АПК. Проаналізований стан нормування питомих витрат основних видів енергоносіїв та регулюючих дій обласної адміністрації в цій сфері. Показані недосконалість та необгрунтованість державного регулювання енергозбереження.

Обгрунтовані концептуальні основи енергозбереження та напрямки здійснення запропонованих пропозицій.

Ключові слова: державне управління, державне регулювання, організація енергозбереження, питомі енерговитрати, конкурентоспроможність продукції.

Аннотация

Худаев Д.В. Государственное регулирование энергосбережения в сельском районе /на материалах Грайворонского района Белгородской области/. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономикой. Харьковский государственный университет Министерства образования Украины, Харьков, 1998.

Диссертация посвящена проблемам государственного регулирования энергосбережения на уровне административного района в переходной экономике. В работе анализируется сущность энергетической проблемы в мировой экономике, в отдельности влияние энергоемкости на себестоимость основных видов продукции АПК и на структуру семейного бюджета населения. Изучается влияние ценового диспаритета на энергоносители и на продукцию АПК. Проанализировано состояние нормирования удельных затрат основных видов энергоносителей и регулируемые действия областной администрации в этой сфере. Показаны несовершенство и необоснованность государственного регулирования энергосбережения.

Обоснованы концептуальные основы энергосбережения и направления осуществления предлагаемых пропозиций.

Ключевые слова: государственное управление, государственное регулирование, организация энергосбережения, удельные энергозатраты, конкурентоспособность продукции.

Annotation

Hudaev D.V. State regulation of power savings in the rural area. Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economy by speciality 08.02.03 - Organization of management, planning and control of economy. - Kharkiv State University of the Ministry of education of Ukraine, Kharkiv, 1998.

The thesis is devoted to the problems of state regulation of power savings on the level of an administrative district during the transitional period. In this work the essense of the energetical problem in the world economy is analysed, the influence of the holding power on the cost price of the main kinds of the agro-industrial complex production and on the structure of family budget of the population each tаken separately. The influence of the price disparity on the power carriers and the AIC production is studied. The analysed state of the normalization of the relative expenditures of the main sorts of power carriers and regulated actions of the local authority in this sphere. The imperfection and groundlessnes of the state regulation of power savings are shown. The conceptual bases of power savings and trends of realization of the given proposals are grounded.

Key words: state management, state regulation, the organization of power savings, relative energy expenses, the competibility of the production.

Размещено на Allbest.ru

...