Удосконалення економічного та організаційного інструментарію забезпечення екологічної безпеки в морському природокористуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення економічного та організаційного інструментарію забезпечення екологічної безпеки в морському природокористуванні

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування i охорони навколишнього середовища

Одеса - 1998

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Фундаментальний характер екологічних проблем соціального та економічного розвитку суспiльства визначає необхідність подальшого удосконалення організаційного та економічного механізмів природокористування. Орієнтація на екологічно безпечний розвиток, в умовах ринкових перетворень економіки, повинна стати одним із основоположних факторів у розбудові регіональних основ концепції економічної стабілізації і росту в Україні.

Досягнення економічного зростання в Причорноморському регіоні України потребує високого ступеню організації і введення сучасної системи менеджменту на всіх рівнях ієрархії управління мікроекономічними процесами, включаючи систему екологічного менеджменту.

Розробка економічного та організаційного інструментарію вказаної системи за своєю сутністю являє собою конкретні заходи забезпечення екологічної безпеки в морськії береговії зоні Українського Причорномор'я. Актуальність їх розробки обумовлюється пріоритетністю національних інтересів, необхідністю своєчасного прийняття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз у сфері морського природокористування.

Реальна потреба їх удосконалення в системі управління морським природокористуванням визначена, з одного боку, - процесами структурної перебудови економіки, що найбільш активно здійснюються в морегосподарської діяльності, а з іншого боку, - процесами деградації морських екосистем, перша ступень якої пройшла в надзвичайно короткий термін, - за останні 30 років.

У сучасних ринкових умовах одержання прибутку в морегосподарській діяльності можливо при найбільш ефективному використанні усіх видів ресурсів, в тому числі природних, їх захисту від забруднення і деградації, економічному ризику і дотримання умов екологічної безпеки.

Це повинно заохочувати підприємця застосовувати всі види попереднього економіко-екологічного аналізу, оцінки та контролю на стадії прийняття управлінських рішень.

Через це незалежний екологічний аудиторський контроль в умовах ринкових перетворень повинен набути функції каталізатора для активізації підприємницької діяльності на принципах екологічно безпечного розвитку.

Комплекс представлених розробок може бути особливо корисним для підприємницьких структур, орієнтованих на стійке та обширне завоювання ринку.

Взаємозв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами.

Робота виконана в межах проекту Міннауки (колишнього ДКНТ ФФД України №8.3/70-94-95 «Екорозвиток «) тема: «Наукові і методичні основи розробки механізму економіко-екологічного регулювання природокористування в Українському Причорномор'ї для забезпечення збалансованого розвитку», НДР Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України ЕО-67 «Розробка теоретико-методологічних і прикладних основ управління сталим розвитком виробничих сил і природокористування в береговій зоні Чорного і Азовського морів (в межах України)», 1994-1997 рр., № держреєстрації 0298U001160; НДР Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України ЕО-72-96 «Розробка проекту Державної Програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я», № держреєстрації 0195U009755.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення методів контролю в системі управління морським природокористуванням в умовах ринкових перетворень, направлених на стимулювання ефективної морської екологічної політики для вирішення проблем екологічно безпечного економічного розвитку морської берегової зони Українського Причорномор'я. Для досягнення вказаної мети в роботі поставлені слідуючі завдання:

розвинути теоретичні основи і сформувати основні положення концепції екологічно безпечного соціально-економічного розвитку в морській береговій зоні;

розробити основні напрямки розвитку морської екологічної політики в береговій зоні Українського Причорномор'я. Визначити цілі, завдання, принципи, пріоритети і умови реалізації;

здійснити дослідження по удосконаленню методичних основ економіко-екологічного аналізу екологічно безпечного морського природокористування; удосконалити систему узагальнюючих показників екологічно безпечного розвитку в морській береговій зоні;

розробити методичні основи оцінки ефективності функціонування основних фондів мореохоронного призначення;

обгрунтувати необхідність удосконалення структури контролю в системі управління морським природокористуванням і розмежування його функцій в умовах ринкових перетворень;

розробити загальну модель, алгоритм управління і методичний апарат екологічного аудиту; визначити сферу його дії в морському природокористуванні.

Предметом дослідження є економіко-екологічні методи та інструменти в системі управління морським природокористуванням для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку берегової зони Українського Причорномор'я з дотриманням принципів екологічної безпеки.

Об'єктом дослідження є економічний механізм управління морським природокористуванням в умовах ринкових перетворень.

Методологічною і методичною основою досліджень є сучасна теорія ринкової економіки, теорія взаємодії суспільства і природи, загальна теорія систем, теорія управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю, концептуальні розробки по сталому соціально-економічному розвитку і забезпеченню екологічної безпеки.

В якості методичної бази дослідження застосовувались системний аналіз, методи економіко-екологічного аналізу, статистичний, метод експертних оцінок, розрахунково-аналітичні методи.

У роботі використовувались Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Національні доповіді Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, статистичні матеріали по охороні навколишнього природного середовища Одеської, Миколаївської, Херсонської областей і Автономної Республіки Крим, наукові розробки Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України по формуванню Державної Програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я на період до 2010 року.

Використовувались наукові розробки зарубіжних і вітчизняних вчених з кола питань, що розглядались, в тому числі наукових шкіл: Київських, Львівської, Одеської, Сумської та ряду інших.

Наукова новизна досліджень полягає в слідуючому:

розширені і поглиблені теоретичні основи екологічно безпечного соціально-економічного розвитку шляхом розкриття процесів внутрішніх економіко-екологічних протирічь розвитку морської берегової зони;

розроблені основні напрямки розвитку морської екологічної політики в береговiй зоні Українського Причорномор'я;

розроблені методичні основи економіко-екологічного аналізу і удосконалена система економіко-екологічних показників екологічно безпечного розвитку в морській береговій зоні;

розроблені методичні основи оцінки ефективності функціонування основних фондiв мореохоронного призначення;

удосконалена структура контролю в системі управління морським природокористуванням і проведено розмежування його функцій в умовах ринкових перетворень на основі введення нового елемента контролю - екологічного аудиту в морському природокористуванні;

вперше розроблена загальна модель, алгоритм управління, методичний апарат та сфера дії екологічного аудиту в морському природокористуванні.

Особистий вклад здобувача. Автором удосконалена структура економіко-екологічного аналізу, оцінки ефективності мореохоронної діяльності та контролю в системі управління морським природокористуванням в береговій зоні Українського Причорномор'я.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розвитку регіональних основ теорії та практики управління морським природокористуванням і мореохоронною діяльністю, в удосконаленні методів економічного та організаційного інструментарію забезпечення екологічно безпечного розвитку в береговій зоні Українського Причорномор'я в умовах ринкових перетворень; виявляється в системі рекомендацій по організації незалежних служб (фірм) екологічного аудиту, в їх науково-методичному забезпеченні і визначенні сфери дії екологічного аудиту в морському природокористуванні.

Вказані методичні розробки використані в процесі економіко-екологічних оцінок комплексу інвестиційних проектів реконструкції і розширення очисних споруд приморських міст і берегових об'єктів морського транспорту, а також проектних розробок Державної Програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я.

Апробація роботи: основні теоретичні і практичні результати досліджень доповідались і одержали позитивну оцінку на Науковій конференції з проблем оптимізації природокористування в умовах ринкових відносин (Нальчик, 1991); II Міжнародному конгресі українських економістів (Одеса, 1994); Науково-практичній конференції «Екологічні проблеми Одеського регіону і їх рішення»; Міжнародному семінар із екологічних проблем регіону Тілігульский лиман (Одеса, 1994); Міжнародній конференції раціонального використання рекреаційних ресурсів Причорноморського регіону України (Одеса, 1995); Міжнародному науково-практичному семінарі з економіко-екологічних проблем приморських регіонів (смт. Сергіївка, 1996); VII українсько-польському науковому семінарі (Одеса, 1997); Міжнародному форумі з питань стратегічного плану дій «Чорне море» (Одеса, 1997).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 26 робіт, в тому числі: 7 брошур, 8 статей, розділ в двох монографіях, 9 матеріалів і тезисів наукових конференцій.

Загальний обсяг опублікованих робіт - 35,6 друк. арк., з яких особисто автору належить 16,6 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Основний зміст дисертації викладено на 160 стор., 12 таблиць на 14 стор., 8 малюнків на 7,5 стор., 44 формули, список використаної літератури містить 154 найменування на 16 стор.

У вступі обгрунтована актуальність проведених наукових досліджень, визначена мета, показана наукова новизна і практична значимість одержаних результатів.

у першому розділу роботи «Розробка основних положень концепції екологічно безпечного соціально-економічного розвитку берегової зони Українського Причорномор'я» одержали розвиток теоретичні основи формування вказаної концепції, дана економіко-екологічна оцінка факторів, що визначають загострення екологічної ситуації в морській береговій зоні, стану і перспектив розвитку морського транспорту і його мореохоронних структур, а також мореохоронній діяльності приморських міст.

Розроблені основні напрямки розвитку морської екологічної політики в Українському Причорномор'ї.

У другому розділі «Удосконалення методичних основ економіко-екологічного аналізу морського природокористування» виявлені методологічні основи інтеграції економічних та екологічних показників природокористування, розроблена методика економіко-екологічного аналізу морського природокористування, удосконалена система узагальнюючих показників економічно безпечного розвитку в морській береговій зоні, розроблені методичні основи оцінки ефективності функціонування основних фондів мореохоронного призначення.

У третьому розділі «Підвищення ефективності контролю екологічно безпечного розвитку Україньского Причорномор'я» обгрунтована необхідність удосконалення структури економіко-екологічного контролю в умовах ринкових перетворень, розроблені організаційні і методичні основи екологічного аудиту в морському природокористуванні. Наводяться матеріали по практичному використанню різних форм контролю в оцінці мореохоронних заходів.

Наприкінці сформульовані основні результати досліджень, узагальнені висновки і рекомендації.

Основні положення дисертації

Розроблені теоретичні основи формування концепції екологічно безпечного розвитку морської берегової зони Українського Причорномор'я.

Встановлено, що в останній час суспільний прогрес досягається за рахунок деградації природного середовища, і це співвідношення неухильно просувається в сторону регресивних змін.

Визначено, що мінімізація регресивних змін морських ресурсів та екосистем при максимізації отриманих від природи благ, і складає сутність, екологічно безпечного розвитку морської берегової зони.

У зв'язку із викладеним, були визначені пріоритетнi наукові напрямки, вирішення яких у даному дисертаційному дослідженні обгрунтовано як методологічні, методичні та організаційні основи удосконалення системи контролю для забезпечення екологічно безпечного соціально-економічного розвитку морської берегової зони Українського Причорномор'я.

Виходячи із методології системного підходу, сутність економіко-екологічних протиріч розвитку морської берегової зони розкрита за допомогою п'яти спеціальних альтернатив, в яких найбільш чітко фіксуються тенденції та особливості соціально-економічного розвитку: 1) підкорення - гармонізація; 2) песимізм - оптимізм; 3) статичність - динамізм; 4) нескінченне - кінечне; 5) «людина економічна - людина цілісна».

Сформульовані методологічні принципи та установки були продуктивно використані як ціннісні орієнтири при формуванні концепції екологічно безпечного розвитку виробничих сил і покладені в основу розробки методів і методичних підходів для аналізу, осмислення, контролю і розв'язання економіко-екологічних протиріч локального характеру.

Результати цих досліджень дозволили обгрунтувати необхідність розробки концептуальних основ екологічно безпечного розвитку морської берегової зони Українського Причорномор'я.

Практична апробація теоретичних досліджень полягає у використанні екологічних орієнтирів в соціально-економічному розвитку регіону.

Сформовані основні положення концепції екологічно безпечного соціально-економічного розвитку морської берегової зони Українського Причорномор'я.

Виявлені, з позицій економіко-екологічної оцінки, основні фактори, які визначають загострення екологічної ситуації в морській береговій зоні. Це приморські міста і об'єкти морського транспорту. Обгрунтована необхідність формування основних напрямків морської екологічної політики України як основи концепції екологічно безпечного розвитку берегової зони Українського Причорномор'я.

Визначені сучасні тенденції розвитку морегосподорського комплексу України, дана економіко-екологічна оцінка стану і перспектив розвитку морського транспорту в умовах ринкових перетворень і його мореохоронних структур. Здійснений техніко-економічний аналіз діяльності морського флоту, морських торгових портів, судноремонтних і суднобудiвних заводів та інфраструктури морського транспорту; дана оцінка зміни структури, характеру і обсягів вантажопотоків, відзначено збільшення частки транзитних вантажів. Дана економіко-екологічна оцінка перспектив розвитку флоту і його берегових об'єктів, згідно якої прогнозується побудувати 45 портових перевантажних комплексів, а також перспектив створення транспортних комунікацій Європа-Україна-Азія з утворенням системи нових паромних шляхів на Чорному морі і швидкісних залізничних магістралей між країнами Західної і Східної Європи, нових національних транспортних комунікацій.

Здійснена економічна та екологічна оцінка сучасного стану великих морських торгових портів Українського Причорномор'я в умовах ринкових реформ.

В цілому визначено, що програма майбутнього розвитку флоту і берегових об'єктів морського транспорту потребує розробки збалансованої, з позицій екологічної безпеки, мореохоронної діяльності.

Проведена економіко-екологічна оцінка мореохоронної діяльності приморських міст.

Здійснено ранжування їх очисних споруд за величиною економічного збитку, локалізованного в береговій зоні Чорного моря.

Розроблені основні напрямки розвитку морської екологічної політики в береговій зоні Українського Причорномор'я. Сформульовані ії цілі, завдання і принципи. Вони визначались основами державної політики національної безпеки України і являють собою конкретні заходи і шляхи забезпечення екологічної безпеки у морській береговій зоні, і є обумовлені пріоритетністю національних інтересів та необхідністю своєчасного прийняття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз у сфері морської екології.

Встановлено, що найбільш важливим пріоритетом морської екологічної політики є оздоровлення морських ресурсів та морських екосистем ї їх ефективний захист від антропогенних навантажень для успішного соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень і створення конкурентоздатних галузей морського господарства.

Розроблена методика економіко-екологічного аналізу морського природокористування. Згідно із сучасними уявленнями про класифікацію цінностей стосовно проблем раціоналізації природокористування в умовах ринкових перетворень, запропонована систематизація показників, що відображають ринкові і неринкові цінності в сфері морського природокористування.

Удосконалена система, узагальнюючих показників екологічно безпечного розвитку в морській береговій зоні. Вона призначена для здійснення техніко-технологічних та економічних оцінок рівня надійності та екологічної безпеки діючих мореохоронних споруд або відповідних об'єктів, що проектуються.

До системи узагальнюючих включені показники, що відображають природомісткість виробництва і його ресурсомісткість (по всьому комплексу ресурсів, що використовуються), а також система показників, що відображають ступень впливу об'єкту на природні середовища. Ці показники можуть бути виражені у відповідних одиницях виміру у розрахунку на кількість продукції, що випускається, або виробничих робіт, послуг (екологомісткість, збиткомісткість та інші).

Оцінку ефективності інвестицій у проекти мореохоронного призначення рекомендується визначати на основі використання таких показників.

Загальний економічний результат (П_t) від реалізації мореохоронного проекту:

П_t = U_n + D (1)

де: U_n - величина запобігаючого економічного збитку від забруднення морського середовища, грн/рік;

D - додатковий економічний результат від реалізації мореохоронного проекту, грн/рік.

Рентабельність мореохоронного проекту (P_n) - рекомендується визначити за слідуючою формулою:

(2)

де: П_t - загальний економічний результат від реалізації мореохоронного проекту за рік t, грн/рік;

A_t - амортизація на реновацію за рік t, грн/рік;

H_t - податок на прибуток від D (додатковий економічний результат), грн/рік;

t_p - розрахунковий рік;

K - капітальні вкладення, грн;

i - коефіцієнт, що враховує норму дисконта (величина реального річного банківського проценту).

Для включення проекту до інвестиційного плану необхідно, щоб індекс рентабельності перевищував 1,0.

Оцінка всієї сукупності показників за окремим проектом дозволяє визначити ранг кожного з них у загальній сукупності проектів, що об'єднані в загальний інвестиційний план. Таке ранжування дозволить експерту визначити пріоритети в інвестиційному процесі.

Розроблені методичні основи оцінки ефективності функціонування основних фондів очисних споруд мореохоронного призначення.

Запропонована система показників для оцінки ефективності основних фондів очисних споруд мореохоронного призначення; фондовіддача, фондомісткість, фондозабезпеченність охорони морського середовища, рівень інтенсивності використання обладнання, його фізичне та моральне зношення.

Встановлено, що їх кількісна оцінка дозволяє приймати економічно обгрунтовані рішення з урахуванням екологічного фактору у приватизаційних процесах, у процедурах аудиторської перевірки фірми (підприємства) і розробці аудиторських рекомендацій, а також у передінвестиційний період на стадії оцінки блоку мореохоронних проектів у програмах соціально-економічного розвитку регіону.

Виконана оцінка (на базі всієї сукупності методичних рекомендацій) ряду інвестиційних пректів по реконструкції і розширенню очисних споруд берегових об'єктів морського транспорту і приморських міст у процедурах екологічного аудиту.

Обгрунтована необхідність удосконалення структури контролю та розмежування його функцій в умовах ринкових перетворень. Це дозволить без додаткових бюджетних витрат поліпшити управління морським природокористуванням і підвищити його ефективність.

На основі системного підходу відпрацьовані організаційні основи і питання управління аудиторською діяльністю.

екологічною аудиторською діяльністю запропонований алгоритм управління.

Визначена сфера дії екологічного аудиту з урахуванням специфічних особливостей розміщення господарських об'єктів у морській береговій зоні і розповсюдження полютантів у морському середовищі, відповідно, 5 км узбережжя і 12 миль морської акваторії по периметру.

Виявлено, що екологічний аудит є ефективним засобом контролю при його оснащенні розробленим в дисертації методичним апаратом. Він дозволяє аудитору виявити стан екологічної безпеки об'єкту і його екоменеджменту, визначити екологічно неблагополучні точки об'єкту і запропонувати керівництву фірм (підприємства) заходи по їх усуненню при збереженні (або підвищенні) конкурентоздатності та прибутковості підприємства.

Здійснена апробація і практичне використання різноманітних форм екологічного контролю і оцінка мореохоронних заходів.

Автор, на базі методичних рекомендацій за екологічною експертизою ділянок гарячого металопокриття, гальванічних цехів, систем локальної

очистки стічних вод, приймав участь у здійсненні експертизи проектів реконструкції очисних споруд Севастопольського морського заводу, Їллічівського судноремонтного заводу, очисних споруд м. Ізмаїла і берегових об'єктив морського транспорту - морських торгових портів Одеса, Ізмаїл, Рені, Южний, Їллічівськ.

Здійснена апробація методів і засобів екологічного аудиту при розробці підпрограми «Ресурсно-екологічне забезпечення Програми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я на період до 2010 року».

За результатами аудиторської діяльності були скоректовані показники капіталомісткість об'єктів і запропонована нова структура джерел фінансування, орієнтування на «розвантаження» державного бюджету.

Відпрацьований підхід визначений як фактор, що стимулює регіони на пошук джерел фінансування і обгрунтування інвестиційної привабливості даних об'єктів з урахуванням екологічних вимог.

Визначено, що найбільш пріоритетним для здійснення інвестицій за показниками екологічної обгрунтованності і економічної ефективності, є мореохоронні проекти, розроблені в приморських містах Одеса, Миколаїв, Севастополь та Маріуполь.

Автором рекомендовано одночасно із продовженням наукових розробок інвестиційних проектів, здійснити розробку засобів і методів одержання інвестиційних ресурсів і залучення інвесторів (вітчизняних і зарубіжних) на умовах довгострокового пільгового фінансування з боку інвесторів і лібералізації політики оподаткування та надання гарантій з боку держави.

Висновки

Результати виконаних досліджень дозволили зробити такі висновки та рекомендації.

Морська берегова зона Українського Причорномор'я, особливо в районах великих приморських міст і морських торгових портів, відноситься до районів підвищеного екологічного ризику. В останній час суспільний прогрес досягається тут за рахунок регресивних змін морських ресурсів та екосистем.

Тому в дисертаційній роботі досліджені та рекомендовані елементи механізму екологічного менеджменту на мікроекономічному рівні - для господарських об'єктив морської берегової зони.

Розширені та поглиблені теоретичні основи екологічно безпечного соціально-економічного розвитку. Сутність їх полягає у розкритті процесів внутрішніх економіко-екологічних протиріч розвитку морської берегової зони.

Сформульовані методологічні принципи та настанови, закладені в основу розробки методів аналiзу, контролю та розширення економіко-екологічних протиріч локального характеру.

Пріоритетність інтересів національної безпеки обумовила необхідність розробки автором основних напрямків розвитку морської екологічної політики в межах основних положень концепції екологічно безпечного соціально-економічного розвитку морської берегової зони Украинського Причорномор'я.

екологічний береговий море охоронний економічний

Размещено на Allbest.ru