Енерговикористання в сільському господарстві України (методологія, динаміка, оптимізація)

8. Динаміка енергетичної ефективності антропотехногенних затрат в аграрному виробництві України протягом ХХ століття характеризувалась складними, наближеними до синусоїдних залежностей, закономірностями. Сільське господарство екстенсивного типу, енергетичною основою виробничої дiяльностi якого є праця людей та використання тяглової худоби, мало найменшу енергетичну вiддачу технологiчних затрат. Максимальні значення енерговіддачі були досягнуті в період механiзацiї основних трудомістких виробничих процесiв у рослинництві в кінці 50-х - на початку 60-х років поточного століття. Подальша його iнтенсифiкацiя одночасно із зростанням затрат зумовили стале зменшення ефективностi виробництва. Загалом аналогічні залежності були встановлені відносно динаміки диференціальної ефективності сукупних енергетичних затрат. Відсутність тенденції щодо більш інтенсивного використання виробничих ресурсів стала одним з найбільш суттєвих прорахунків аграрної політики в цей період. Значне зростання продуктивності праці відбувалося за умов падіння темпів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, що, при незадоволенні попиту на цю продукцію, не можна вважати позитивною тенденцією.

9. Структурні характеристики агроландшафтів України щодо потенційних можливостей використання сонячної енергії істотно погіршились протягом першої половини нинішнього століття. В подальшому ці тенденції були загалом більш консервативними. Головною ознакою змін, що відбувалися в другій половині ХХ століття, слід вважати якісну трансформацію енергетики рослинництва, яка призвела до різкого підвищення ефективності використання сонячної енергії. Максимальні значення останньої було досягнуті на початку 70-х років за рахунок зростання продуктивності землеробства, що можна віднести до безпосереднього результату збільшення рівня його технічного оснащення.

10. Тенденція до зменшення енергетичного потенціалу грунтів в агроекосистемах є одним з основних протиріч розвитку цивілізації протягом ХІХ-ХХ століть. Структура та інтенсивність використання земельних ресурсів у сільському господарстві України зумовили постійний значний дисбаланс між затратними і відтворювальними енергетичними чинниками, що в свою чергу призвело до зниження відтворення потенціалу родючості грунтів. Техногенний характер розвитку сільського господарства призвів до зростання мінералізації грунтів, яка досягла максимуму в середини 50-х років, а відтак - і до падіння їх природної родючості. Однак, подальші позитивні зміни щодо підвищення ефективності використання та відтворення енергетичного потенціалу грунтів були зумовлені зростанням рівня антропотехногенних затрат і технологічного забезпечення, застосування органічних добрив і продуктивності галузі.

11. Інтенсифікація сільського господарства України з початку століття і до другої половини 80-х років (порівняно з 1913 р.) супроводжувалась збільшенням чисельності населення у 1,5 рази, розораності території - майже в 1,4; використання енергії антропотехногенного походження - майже в 4, загальної продуктивності - в 3,6, щільності і продуктивності тваринництва відповідно в 2 та 5,5, продуктивності праці - більш, ніж у 26, частки просапних культур (і чорних парів) - у 5, інтенсивності мінералізації гумусу грунту - в 1,8, його відновлення - в 3,1, ефективності використання сонячної енергії - в 4 рази. Виникли такі складові технологічного забезпечення галузі, як її механізація, хімізація, електрифікація. Площа сільськогосподарських угідь за цей час зменшилась на 7%. Енергоємність первинної сільськогосподарської продукції при цьому практично не змінилась

12. Енергетична сутність кризи 90-х років у сільському господарстві України полягає насамперед у різкому - в 1,7 рази - зменшенні затрат в галузі за рахунок зменшення використання мінеральних добрив, пестицидів, пально-мастильних матеріалів та інших техногенних ресурсів. Це призвело до зниження продуктивності сільського господарства в 1,5 рази. Узагальнені показники в обох випадках зменшились до рівня кінця 60-х років. При цьому майже вдвічі впала продуктивність праці. Особливо несприятливий стан склався в такій економічно вразливій галузі, як тваринництво. Крім цього, різко загострюється проблема відтворення родючості грунтів. За незмінної ситуації прогнози розвитку галузі можуть бути надзвичайно невтішними.

13. Подальший розвиток сільського господарства в Україні буде зумовлюватись насамперед економічними й екологічними можливостями та мотиваціями в аграрній сфері. Високий рівень затрат у сучасному аграрному виробництві має значно меншу перспективність у зв'язку з різким зниженням їх ефективності. Актуальним є якнайширше використання нетрадиційних джерел органічних добрив. Жорсткою вимогою застосування будь-якої технології повинна стати необхідність досягнення сталого позитивного відтворення енергетичного потенціалу грунтів.

14. Перспективи розвитку аграрного сектора України полягають у заміні провідних техногенних кількісних якісними, інтелектуальними чинниками інтенсифікації, стабілізації енергетичних інвестицій у сільське господарство та збільшенні частки затрат на наукоємні розробки, а також у підвищенні ролі людини як визначального чинника й мети виробництва. З іншого боку, перспективним слід вважати збільшення затрат саме в еколого-біологічну основу виробничих процесів, що дасть можливість істотно підвищити як продуктивність, так і ефективність функціонування агроекосистем. Об"єктивною передумовою таких змін повинно стати створення обгрунтованої структури і обсягів затрат, які відповідали б рівню економічного і науково-інтелектуального розвитку суспільства та були спроможні забезпечити продовольчу безпеку країни. За умови створення ефективного мотиваційного економічного механізму господарювання це призведе до збільшення рівня затрат антропотехногенного походження в середньому на 40% порівняно з нинішнім.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

В сучасних умовах здійснення аграрної реформи оптимізація сільськогосподарського землекористування, структури виробництва та обмеженого ресурсо-технологічного забезпечення є найбільш важливими, реальними і дешевими заходами управління родючістю грунтів, сталістю, продуктивністю та ефективністю сільськогосподарського виробництва, підвищенням рівня його екологічної безпеки. Використання матеріально-технічних, енергетичних та трудових ресурсів доцільно сконцентрувати на екологічно стійких і родючих землях для того, щоб істотно підвищити ефективність і конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства.

З цією метою необхідно в найближчій перспективі здійснити такі заходи:

Реструктуризація (ренатуралізація) аграрного землекористування.

Основу змін становить адаптація землекористування до рельєфних та грантових особливостей ландшафтів, проведення упорядкування водоохоронної зони тощо. Загалом слід зменшити розораність земельного фонду і сільськогосподарських угідь, обмеживши їх рівень в Україні загалом відповідно 40 і 65%, в т. ч. в Лісостепу - 60% і 80%. Потрібно досягти співвідношення природних, в т.ч. природних кормових угідь до орних земель в Україні від 1:1,8 до 1:1,1. В зоні Лісостепу співвідношення території безпосереднього проживання населення, природних, в т.ч. природних кормових угідь, а також орних земель довести відповідно до співвідношення 1:2:4. Це вимагатиме виведення з ріллі загалом по Україні до 9 млн. га. Зокрема, 4,7 млн. га з цієї площі мають бути переведені в природоохоронні зони, а 4,3 млн. га слід трансформувати в сіножаті і пасовища. Необхідно збільшити площі лісів у 1,5 рази, сіножатей і пасовищ - у 1,6 рази.

Зміни в структурі аграрного виробництва.

Основною передумовою цих змін має бути всебічна адаптація сільського господарства до економічних, екологічних та енергетичних обмежень і мотивацій для того, щоб виробляти конкурентоспроможну сільськогосподарську продукцію.

В практичному плані в зв'язку з цим необхідно збільшити частку зернових культур у посівних площах загалом по Україні до 72-75%, насамперед за рахунок колосових культур, обмеживши частку просапних культур до 20-22%. В Лісостеповій зоні слід довести частку зернових колосових і зернобобових культур у структурі посівних площ до 60-70%, а технічних - максимум до 12%, в т.ч. цукрових буряків - до 10%. У цілому в цій зоні просапні культури не повинні перевищувати 25% площі орних земель. Водночаз доцільно довести площі післяжнивних та післяукісних посівів, в т. ч. сидератів, до 25-30% ріллі.

Жорсткою й обов”язковою вимогою всіх агротехнологій має стати забезпечення сталого розширеного відтворення енергетичного потенціалу грунтів. При цьому слід використовувати не менше 40% обсягів побічної продукції рослинництва як органічного добрива, забезпечивши його частку в загальному балансі енергетичного відтворення потенціалу родючості грунтів до 5-10%.

Пріоритетний розвиток зернового господарства.

Розробити і здійснити Національну програму розвитку зернового господарства в Україні як пріоритетної галузі народного господарства на період до 2010 р. Послідовна реалізація заходів щодо інтенсифікації та реструктуризації зернового господарства дасть можливість довести в перспективі до 2010 р. середньорічні валові збори зерна до 75-80 млн. т.

5. Посилення державного контролю за ефективністю сільськогосподарського виробництва.

З метою об'єктивної та своєчасної оцінки реального стану в народному господарстві, зокрема, в сільському господарстві, необхідно створити Службу стратегічного економічного прогнозування при Президентові України, функції якої полягатимуть у моніторингу, аналізі та плануванні економічної ситуації.

Необхідним також є запровадження механізму регулювання розширеного відтворення родючості грунтів у сільському господарстві. З цією метою в бізнес-планах або ж інших перспективних планах розвитку суб'єктів господарювання обов'язковим має бути планування обґрунтованої системи відповідних заходів. Їх затвердження та контроль за неухильним виконанням в агротехнологіях повинні здійснюватися природоохоронними службами місцевої влади.

землеробство агроекосистема енергетичний демографічний

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Всього по темі дисертації опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 45,5 д.арк.

Монографії

Мороз О.В. Енергетична еволюція сільського господарства України.- К.: ІАЕ УААН, “ВІПОЛ”, 1997.- 263 с.

Мороз О.В., Мороз О.О., Рогальський С.В., Морозова С.А. Теорія коливань енергетичної ефективності агроекосистем // За ред О.В.Мороза.- Вінниця: Резонанс, 1998. - 294 с. (в т.ч. автора с. 1-119, 145-218, 265-294).

Статті в наукових виданнях

Мороз О.В., Мороз О.О. Ефективність використання антропогенної енергії в агросистемах України // Економіка АПК.- 1995.- №6.- С. 45-52, в т.ч. автора - с. 46-52.

Мороз О.В., Ніжегородцев І.П., Гавриш В.П., Михайлов А.П. Ефективність технологій вирощування кукурудзи у північних районах Лісостепу // Вісник аграрної науки. - 1997.- №11.- С. 13-18, в т. ч. автора - с. 13-17.

Мороз О.В. Ефективність використання трудових ресурсів у сільському господарстві: ретроспективний аналіз // Економіка АПК.- 1997.- №11.- С. 60-66.

Мороз О.В. Сталість сільськогосподарського виробництва // Економіка України.- 1998.- №3.- С. 78-83.

Мороз О.В. Динаміка економічної родючості агроландшафтів України // Агроінком. - 1998.- №3-4.- С. 23-26.

Мороз О.В. Енергетична оцінка прогресивності тенденцій розвитку сільського господарства України // Економіка АПК.- 1998.- №7.- С.34-38.

Мороз О.В. Агроландшафти України: проблеми і перспективи економічної родючості // Бюл. Інституту с.-г. мікробіології.- Чернігів, 1998.- №2.- С. 18-21.

Мороз О.В. Принципи побудови і параметри оптимізованої моделі землекористування в агроландшафтах Лісостепу України // Агрохімія і грунтознавство / міжвідомчий тем.наук.зб. - Харків, 1998. - С. 196-197.

Мороз О.В., Гавриш В.П., Султанов А.У. Еколого-агрономічні аспекти вирощування кукурудзи в умовах північного Лісостепу України // Бюл. Ін-ту кукурудзи. Вип.77.- Дніпропетровськ, 1993.- С. 41-42, в т.ч. автора с. 41.

Мороз О.В., Ніжегородцев І.П., Гавриш В.П. Вплив інтенсифікації та біологізації на урожай зерна кукурудзи і його енергетична оцінка // Землеробство / Міжвідомчий тем. наук. зб.- Вип. 69.- Чабани, 1994.- С. 38-40, в т.ч. автора - с. 38-390,3 д.ар.

Мороз О.В. Енергетична ефективність антропогенних витрат в процесі інтенсифікації типових виробничих агроландшафтів Лісостепу України // Проблеми АПК Карпат / Міжвідомчий тем. наук. зб.- Вип.5.- В.Бакта, 1996.- С. 32-37.

Мороз О.В. Дослідження енергомасообміну як показника функціонування агроекосистеми // Екологія Полісся: проблеми, сучасність, майбутнє / Матер. міжнар. наук. конф. - Харків-Луцьк, 1993. - С. 6-9.

Мороз О.В. Еколого-енергетичний аналіз технологій вирощування кукурудзи // Матер. IV зїзду грунтознавців та агрохіміків України. - Харків, 1994. - С. 48-49.

Мороз О.В., Рогальский С.В., Мороз Е.Е. Эколого-энергетические основы оптимизации современных агроландшафтов Лесостепи Украины // Проблемы использования земли в условиях реформирования сельскохозяйственного производства и проведения земельной реформы / Матер.междунар.науч.конф.- Киев-Чабаны, 1995.- С.126-128, в т.ч. автора с.126-127.

Мороз О.В. Ефективність енерговикористання в сільському господарстві України Раціональне використання і охорона земельних ресурсів / Матер. міжнар. наук.-прак. конф.-Київ, 1994. - С.45-47.

Мороз О.В. Оптимізація аграрного землекористування в ландшафтах Лісостепу України // Актуальні питання збереження і відновлення степових екосистем / Матер міжнар. наук. конф. - Асканія-Нова, 1998. - С. 340-342.

АНОТАЦІЇ

Мороз О.В. Енерговикористання в сільському господарстві України (методологія, динаміка, оптимізація). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК.- Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1998.

В дисертації досліджено закономірності економіко-енергетичного розвитку інтенсифікації сільського господарства України. Сформульовано теоретичні, методичні та прикладні положення комплексної оцінки ефективності функціонування агроекосистем за енергетичними характеристиками використання агроресурсного потенціалу, а також проаналізовано історико-демографічні чинники енергетичної еволюції вітчизняних агроландшафтів. Розроблена концепція підвищення рівня інтенсифікації, ефективності та екологічної безпеки сільського господарства. Обгрунтовано критерії, завдання, напрями та методи економіко-екологічної оптимізації сільськогосподарського виробництва України в умовах здійснення аграрної та земельної реформи. Ключові слова: сільськогосподарське виробництво, енерговикористання, динаміка розвитку, ефективність, інтенсифікація, оптимізація.

Мороз О.В. Использование энергии в сельском хозяйстве Украины (методология, динамика, оптимизация).- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК.- Институт аграрной экономики, Киев, 1998. В диссертации исследованы закономерности экономико-энергетического развития интенсификации сельского хозяйства Украины. Сформулированы теоретические, методические и прикладные положения комплексной оценки эффективности функционирования агроэкосистем по их энергетическим характеристикам использования агроресурсного потенциала, а также проанализированы историко-демографические факторы энергетической эволюции национальных агроландшафтов. Разработана концепция повышения уровня интенсификации, эффективности и экологической безопасности сельского хозяйства. Обоснованы критерии, задания, направления и методы экономико-экологической оптимизации сельскохозяйственного производства Украины в условиях проведения аграрной и земельной реформы. Ключевые слова: сельскохозяйственное производство, использование энергии, динамика развития, эффективность, интенсификация, оптимизация.

Moroz O.V. Uses of energy in agriculture of the Ukraint (methodology, dynamic, optimization).- Manuscript.

The thesis is submitted for the Scientific Degree of Doctor of Economic Sciences of the speciality 08.07.02. - Economics of Agricultural and АІС- Institute of Agricultural Economics of Ukrainian Academy of Agricultural Sciencis, Kyiv,. 1998. In the dissertation regularities of economic-energetic development of Ukrainian agriculture are studied. Theoretical, methodical, and applied propositions are formulated on the integrated estimation of agroecosystems efficiency by the energetic characteristics of their potential agronomic resources usage. Besides, historical-demographic factors of energetic evolution of nationfl landscapes are analyzed. Concept is developed of agriculture intensification, efficiency, and ecological safety increase. Criteria, objectives, directions, and methods are substantiated for agricultural production in the Ukraine optimization in the conditions of agriculture and land reformation.

Key words: agricultural production, energy uses, development dynamic, efficiency, intensification, optimization.

Размещено на Allbest.ru