Економіко-географічний аналіз життєдіяльності населення тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Серед найважливіших проблем економічного і соціального розвитку України провідне місце займають питання підвищення добробуту та життєвого рівня населення. Для вирішення цих актуальних питань необхідно розробити науково обгрунтовані напрями економічного, соціального і екологічного та територіального аспектів, які дозволять залучити у суспільне виробництво всі наявні місцеві ресурси. Особливе значення у цьому плані має економіко-географічний напрям дослідження територіальної організації системи життєдіяльності населення.

Цим проблемам присвячено багато наукових розробок різних авторів, зокрема для Тернопільського регіону: Б.Я.Заставецького, О.В Заставецької,

Актуальність згаданих проблем, їхня наукова і практична значимість, водночас недостатня розробка, особливо на реґіональному та нижчих рівнях, зумовили вибір теми і завдання дисертаційного дослідження.

Об'єкт дослідження -- життєдіяльність населення Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу.

Предмет дослідження -- територіальна організація життєдіяльності населення Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження формування і функціонування обласної системи життєдіяльності населення та розробка напрямів удосконалення її територіальної структури на обласному та районному рівнях. Відповідно до поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

-- проаналізувати та поглибити відповідно до сучасних умов суть поняття життєдіяльності як системи, виявити зміни в структурі та основні територіально-функціональні форми в економіко-географічному аспекті;

-- розробити методичні основи інтегральної оцінки систем життєдіяльності населення на різних ієрархічних рівнях та в різних аспектах;

-- дослідити вплив умов і факторів на формування обласної системи життєдіяльності населення та основних її підрозділів;

-- виявити особливості територіальної структури обласної системи життєдіяльності населення;

-- обгрунтувати напрями та рекомендації щодо удосконалення територіальної організації системи життєдіяльності Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу (СТК).

Методологічною основою дослідження є теорія пізнання, системний підхід до вивчення життєдіяльності населення. В роботі використані порівняльно-географічний, картографічний, типологічний, статистичний та інші методи.

Істотний внесок у розв'язання проблем, пов'язаних із просторовими та соціально-економічними аспектами життя людини, зробили М. Т. Агафонов, О. І. Алексеєв, А. Б. Альохін, А.О.Анохін, Г.В.Балабанов, Є.Ф.Вальчук, А.П.Голіков, Г.А.Гольц, А.Г.Гольцов, М.І.Гонак, О.А.Долінін, А.І.Доценко, Я.І. Жупанський, Ф.Д.Заставний, В.В,Загородній, С.І.Іщук, Р.М.Кабо, Є.І.Калмуцька, П.С. Коваленко, Г.М.Лаппо, Н.П.Лебідь, М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук, М.Д.Пістун, Ю.І.Пітюренко, А.С.Пузанов, В.П.Руденко, Л.Г.Руденко, А.В.Степаненко, О.У.Хомра, М.І.Фащевський, О.І.Шаблій та інші.

У роботі використані матеріали Тернопільського обласного та районних управлінь статистики, обласного та районних управлінь сільського господарства та інших установ, статистичні дані Міністерства статистики України, наукові публікації, поточна звітність та власні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів : поглиблено теоретичні основи дослідження системи життєдіяльності населення, обґрунтувано з економіко-географічних позицій поняття системи життєдіяльності населення, виявлено її структуру, проаналізовано вплив умов та факторів на формування і територіальну організацію життєдіяльності населення обласного суспільно-територіального комплексу. Розроблено методичні основи дослідження та інтегральної оцінки систем життєдіяльності населення різних ієрархічних рівнів. Проаналізовано в економіко-географічному аспекті життєдіяльність населення Тернопільського обласного СТК . Розроблено напрямки удосконалення структури та територіальної організації життєдіяльності населення Тернопільської області. До найбільш вагомих результатів, що є предметом захисту, відносяться:

- обґрунтування методичних основ дослідження життєдіяльності населення;

- оцінка антропогенного навантаження на територію основних видів діяльності, зокрема соціоприродної;

- проведенаа бальна оцінка компонентів системи життєдіяльності населення;

- вивчення основних факторів формування системи життєдіяльності Тернопільського обласного СТК;

- аналіз компонентної, функціональної, територіальної та організаційно-управлінської структури системи життєдіяльності населення обласного СТК;

- виявлення і типізація основних форм територіальної організації Тернопільської обласної системи життєдіяльності;

- кількісна та якісна характеристика основних компонентів системи життєдіяльності населення області;

- розробка напрямів удосконалення структури та територіальної організації системи життєдіяльності населення Тернопільського обласного СТК.

Практичне значення одержаних результатів.

Головні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження, можуть бути використані в процесі управління регіональним розвитком як напрями удосконалення територіальної організації обласної системи життєдіяльності населення обласного СТК. Виділення ієрархічного ряду форм територіальної організації життєдіяльності населення, типів районних систем життєдіяльності населення ( на основі розвитку розселенської, виробничої і соціоприродної діяльностей ) дозволяють виявити додаткові резерви підвищення ефективності системи життєдіяльності населення.

Особистий внесок здобувача. На основі аналізу об'єктивних факторів формування та процесів життєдіяльності населення Тернопільської області розкрито суть поняття життєдіяльності населення як складної, цілісної системи; дано визначення цього поняття; виявлено різні типи структур та основні форми територіальної організації; розроблено методичні основи дослідження територіальних систем життєдіяльності населення різних рівнів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлені у статтях, надрукованих у фахових журналах та збірниках наукових праць, зокрема в Українському географічному журналі (№3, 1998 р.), Придніпровському науковому віснику (№ 58 (125), червень 1998 р.), Наукових записках Тернопільського державного педагогічного університету, серія Географія, (№1 та №2 (7), 1998 р.) та інших. Матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку» /м. Тернопіль, 1997 р./, на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів» /м. Львів, 1997 р./, на Міждержавній науковій конференції «Сучасні проблеми охорони землі» /м. Київ, 1997 р./. на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського педагогічного інституту /1995, 1996 рр./, Тернопільського педагогічного університету /1997,1998 рр./. Загальний обсяг друкованих праць 2,1 авторських аркушів.

Структура і обсяг дисертації: дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 188 найменувань) і додатків (60). Повний обсяг дисертації 229 сторінок, основна частина - 150 сторінок.

У вступі показано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито теоретичну і практичну значимість роботи, окреслено об'єкт і предмет дослідження, методологічну і методичну базу.

У першому розділі «Теоретичні і методичні основи дослідження територіальної організації життєдіяльності населення» розкрито суть поняття "життєдіяльность населення" як системи, виявлено її структуру. Проведено типологію систем, сформульовано теоретичні основи формування циклів та комплексів життєдіяльності населення, розроблено методичні підходи до вивчення територіальної організації життєдіяльності населення обласного суспільно-територіального комплексу. Науково-методичні положення дисертаційного дослідження відображають послідовність етапів вивчення системи життєдіяльності як складного системного утворення.

У другому розділі «Об'єктивні фактори формування системи життєдіяльності населення Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу» розглядаються природно-екологічні, геодемографічні, економічні та соціальні групи факторів, які впливають на формування обласної системи життєдіяльності населення.

Третій розділ «Структура системи життєдіяльності Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу» присвячений вивченню та аналізу основних компонентів системи життєдіяльності населення.

У четвертому розділі «Територіальна організація системи життєдіяльності Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу і основні напрямки її удосконалення» на основі аналізу територіальних відмінностей розвитку різних компонентів системи, величини системоформуючих центрів виділено форми територіальної організації життєдіяльності населення, проведено їх типізацію, дано кількісну і якісну характеристику.

Основні положення і висновки дисертації.

1. Населення і трудові ресурси поряд з іншими чинниками є основою формування різноманітних функціонально-територіальних поєднань, які, взаємодіючи, формують інтегральну систему життєдіяльності населення обласного СТК. Обласна система життєдіяльності населення (ОСЖ) - це територіальне поєднання різноманітних форм діяльності населення в результаті використання природних, соціально-економічних та історичних чинників, що забезпечує відтворення та функціонування системи, її участь у територіальному поділі праці.

2. Обласна система життєдіяльності населення складається із спеціалізованих видів діяльності, основними з них є: соціоприродна, розселенська, виробнича, споживча, відтворювальна та управлінська ( рис. 1). У процесі функціонування ці види поєднуються і формують інтегральну обласну систему життєдіяльності населення. Між ними існують тісні функціональні зв'язки - поселенські, трудові, обслуговуючі, соціоприродні, матеріально-технічні, управлінські та ін. Завдяки цим зв'язкам забезпечується внутрішня цілісність та функціонування ОСЖ .

3. Система життєдіяльності населення має специфічну компонентну, функціональну, територіальну та організаційно-управлінську структури. Основні види діяльності населення є одночасно її компонентами (підсистемами). Виробнича підсистема відображає процеси виробництва матеріальних благ та послуг з метою задоволення потреб населення області та інших регіонів, визначаючи її участь в міжобласному поділі праці. Розселенська підсистема характеризує просторово-часову локалізацію населення, форму його організації і особливості протікання життєдіяльних процесів, споживча підсистема-- використання матеріальних благ і послуг. Відтворювальна підсистема розкриває демографічні та інші аспекти відтворення населення області і його соціальних характеристик. Соціоприродна підсистема відображає взаємодію людини з навколишнім середовищем; в широкому розумінні вона розглядається, як споживання та відтворення природних ресурсів шляхом трудової, споживчої та розселенської діяльності. Управлінська підсистема відбиває координацію розвитку та функціонування інтегральної обласної системи життєдіяльності населення.

Функціональна структура відображає роль різних компонентів у розвитку окремих систем життєдіяльності і показує їх місце в інтегральному циклі життєдіяльності та функцію у внутрішньообласному і міжобласному поділі праці. Основними елементами цієї структури є цикли життєдіяльності населення.

Основою циклу життєдіяльності є соціоприродний підцикл. На його базі формуються вертикальні поєднання інших підциклів (виробничого, розселенського, споживчого та ін.). Соціоприродний підцикл охоплює ресурсокористування, ресурсоспоживання, відтворення ресурсів, охорону природи, рекреаційну діяльність. Розселенський і виробничий підцикли функціонують паралельно, забезпечуючи умови для споживчого, відтворювального та управлінського підциклів.

4. Територіальна структура системи життєдіяльності населення -- це співвідношення і взаємне розміщення форм територіального зосередження різних видів діяльності. Елементи територіальної структури утворюють відповідний ієрархічний ряд:

-- елементарна система життєдіяльності (ЕСЖ) - поєднання різних видів діяльності в межах одного населеного пункту. Необхідною умовою ЕСЖ є наявність виробничого підприємства і центру виконавчої влади. У функціональному відношенні ЕСЖ відповідає циклу життєдіяльності населення. За функціональним значенням ЕСЖ поділяються на прості (мають системоутворююче значення лише в межах населеного пункту) і складні, які є базою для формування систем життєдіяльності вищих територіальних рівнів, зокрема кущових, районних, міжрайонних та обласної систем життєдіяльності;

-- кущові системи життєдіяльності (КСЖ) -- територіальні поєднання життєдіяльності населення декількох ЕСЖ, що тяжіють у своєму функціонуванні до ядер, які виконують функцію кущових систем розселення;

-- районні системи життєдіяльності (РСЖ) включають життєдіяльність населення всіх ЕСЖ та КСЖ у межах адміністративного району. Системоутворююча роль в більшості випадків виконується районним центром;

-- міжрайонні системи життєдіяльності (МСЖ) - це територіальні системи, що формуються на базі складної ЕСЖ, яка своїм системоутворюючим значенням (потенціалом) притягує окремі РСЖ;

-- обласна система життєдіяльності (ОСЖ) поєднує життєдіяльність населення усіх районних і міжрайонних систем у межах адміністративної області.

5. Організаційно-управлінська структура -- це ієрархічно впорядкована система органів управління процесами життєдіяльності населення в межах певних територій. Вона територіально реалізує механізм прийняття рішень, від яких залежить стратегія і тактика життєдіяльності населення. Управління системою життєдіяльності базується на адміністративно-територіальному та галузевому принципах. Адміністративно-територіальний принцип включає різні територіальні форми управління системами життєдіяльності, які відповідають певним територіальним системам розселення. За галузевим принципом здійснюється управління окремими видами суспільної діяльності людей. Ці два принципи взаємоповязані.

6. Територіальна організація життєдіяльності населення охоплює розселення та впорядкування на території різноманітних видів діяльності. Вони визначають характер протікання життєдіяльних процесів у різних її територіальних формах і створюють усі об'єктивні передумови для відтворення і забезпечення життя людей з урахуванням територіальних аспектів управління. Формами територіальної організації життєдіяльності населення є елементи територіальної структури, пов'язані системою управління.

7. Основою функціонування системи життєдіяльності населення є сукупність об'єктивних умов та факторів, що формують середовище проживання. Воно розглядається як поєднання на певній території природного, економічного, соціального, правового, культурного та морального середовищ, що сформувались історично і значною мірою визначають життєдіяльність населення. Зокрема, серед умов і факторів в Тернопільському обласному СТК виділяється декілька груп факторів, що найбільшою мірою впливають на здоров'я і життєдіяльність населення: природно-екологічні, геодемографічні, економічні, соціальні та інші.

Природно-екологічні умови є матеріальною основою життєдіяльності населення загалам та її спеціалізованих видів: природні умови для розвитку агровиробничої діяльності, промислово-виробничої, розселенської діяльності, природно-рекреаційні та природно-культурні умови.

На території області найбільш сприятливими є умови, що належать до першої групи умов. Вони зумовлюють її сільськогосподарську спеціалізацію. Найбільш перспективним для розвитку промислово-виробничої діяльності є видобуток будівельної сировини та виробництво будівельних матеріалів. Поєднання рівнинного рельєфу, помірно-континентального клімату та досить густої гідросітки значною мірою визначили форми поселень і розселення населення, вплинули на формування міст та інших населених пунктів. Значний рекреаційний та природно-культурний потенціал також створюють умови для розселення та відтворення населення (наявна велика кількість мінеральних вод і грязей, різноманітних пам'яток живої і неживої природи, в тому числі Подільські Товтри та печери в гіпсах).

Розвиток розселенської підсистеми значною мірою зумовлюється геодемографічними факторами, які в свою чергу залежать від економічного та соціального розвитку області. Кризовий стан господарства негативно вплинув на демографічні процеси. Це виявилося у зниженні природного приросту населення, позначилося на напрямах, величині та структурі міграцій, а також динаміці чисельності населення області, трудових ресурсах, їх територіальному зосередженні та зайнятості. Тенденція до зниження природного відтворення населення, особливо у сільській місцевості, посилюється, незважаючи на виявлені зворотні міграції - з міст до сільських поселень. Це найбільше виражено у Кременецькій та Заліщицькій РСЖ.

8. Компонентна структура Тернопільської ОСЖ включає соціоприродну, розселенську, виробничу, споживчу, відтворювальну і управлінську підсистеми.

Соціоприродна підсистема - це по суті всі види природокористування, які можна поділити на три групи: руральні, напівруральні та неруральні. Вони поєднують у собі вплив усіх видів життєдіяльності населення на навколишнє середовище. В області переважає руральний тип господарювання, який охоплює агровиробничу, рекреаційну та природоохоронну діяльність. У територіальному плані найбільше він виражений у південній, центральній і східній частинах області, які характеризуються значним розвитком сільського господарства. Рекреаційна і природоохоронна діяльність мають ареальний тип поширення і локалізуються на півдні -- Борщівська і Заліщицька, на сході -- Гусятинська, на півночі -- Кременецька районні системи життєдіяльності населення. Напівруральні види характерні місць розробки природних корисних копалин, переважно будматеріалів. Ареали їх поширення найбільше концентруються на заході області -- Бережанська та Монастириська РСЖ, а також у Кременецькій, Збаразькій, Гусятинській, Теребовлянській, Борщівській РСЖ. Неруральна діяльність в основному тяжіє до міських поселень і територіально співпадає зі смугою найбільшої концентрації міського населення, що простягнулася з півночі від м Кременець на південний схід до м. Борщів.

У структурі розселенської підсистеми Тернопільської області переважає сільське розселення. Це позначається на функціях всіх інших підсистем:

-- визначає негативні тенденції у відтворювальній підсистемі;

-- зумовлює сільськогосподарську спеціалізацію області і переважання у структурі промислово-виробничої діяльності зайнятості у галузях, пов'язаних із переробкою сільськогосподарської сировини та обслуговуванням сільського господарства;

-- відбивається на структурі і величині товарообігу і споживання населення.

9. Тернопільська ОСЖ у територіальному плані є цілісною інтегральною формою територіальної організації обласного рівня. У функціональному аспекті -- це інтегральний цикл життєдіяльності, що формується на основі різних типів зв'язків між основними видами діяльності населення. Територіальні відмінності розвитку компонентів системи (насамперед виробничої) та наявність на території області поселень, що виконують системоутворюючу функцію на різних рівнях територіальної організації, створили передумови для функціонування в ОСЖ чотирьох міжрайонних, 17 районних, 26 кущових та 610 елементарних систем життєдіяльності населення.

Виділення основних форм територіальної організації здійснюється на основі:

-- величини бальної оцінки системоутворюючого значення центрів територіальних систем життєдіяльності (табл. 1);

-- величини інтегральної бальної оцінки розвитку всіх компонентів (підсистем) територіальних систем життєдіяльності, яка визначається як сума індексів розвитку комплексу показників для кожного виду діяльності населення. Це дає можливість визначити роль певного виду діяльності у розвитку системи життєдіяльності, відтак функціональне значення та спеціалізацію територіальних систем.

Опорним каркасом територіальних форм життєдіяльності населення є розселенська підсистема. Вона виконує функцію базису для формування територіальних спільностей населення і їх життєдіяльних типів. Проте роль населених пунктів у визначенні типів життєдіяльності не завжди є вирішальною, оскільки напрямок і рівень розвитку життєдіяльності населення залежать також від природно-ресурсного, демографічного потенціалу та соціально-економічних умов території. Розвиток розселенської підсистеми (за бальною оцінкою) зумовив виділення в області чотирьох груп ЕСЖ, які відіграють різну роль у системоутворенні і визначають зосередження окремих територіальних форм життєдіяльності населення.

Перша група поселень об'єднує найбільші міські поселення області (Тернопіль, Чортків, Кременець, Бережани) з оцінкою розвитку розселенської компоненти 3,5 бала і більше. Вони характеризуються вищим розвитком промислово-виробничої та соціально-побутової діяльностей і незначним рівнем розвитку агровиробничої сфери. Системоутворююче значення поселень даної групи покладене в основу виділення чотирьох міжрайонних систем (рис. 2): Тернопільської МСЖ, що охоплює життєдіяльність населення 8 адміністративних районів (Тернопільського, Теребовлянського, Козівського, Зборівського, Збаразького, Лановецького, Підволочиського, Гусятинського); Чортківської МСЖ -- 4 районів(Чортківського, Бучацького, Борщівського, Заліщицького); Кременецької МСЖ -- 2 районів (Кременецького, Шумського); Бережанської МСЖ -- 3 районів (Бережанського, Підгаєцького, Монастириського).

До другої групи поселень відносять 17 центрів районних систем (оцінка розселенської діяльності 1,9-3,4 бали). Для них характерний багатогалузевий розвиток виробничої підсистеми. Високі показники зайнятості у галузях матеріального виробництва і особливо в невиробничій сфері (53% працюючих) забезпечують повноцінний процес життєдіяльності населення адміністративних районів. Поселення цієї групи є основою для функціонування форм життєдіяльності населення районного рівня. Вивчення особливостей різних видів діяльності у наведених формах територіальної організації дало змогу виділити такі типи життєдіяльності.

Таблиця. Елементарнi системи життєдiяльностi та їхнє системоутворююче значення

За розселенською та відтворювальною життєдіяльністю населення виділено 5 типів:

-- з позитивною динамікою чисельності в цілому (Бучацька, Підгаєцька РСМ та м. Тернопіль);

-- з позитивною динамікою в сільській місцевості і негативною в містах (Тернопільська РСЖ без м. Тернопіль);

-- з негативною динамікою чисельності в цілому, при позитивних показниках у містах (Бережанська, Монастириська, Козівська, Зборівська, Збаразька, Лановецька, Шумська, Підволочиська, Чортківська і Борщівська РСЖ);

-- з негативною в цілому, при позитивних показниках у сільській місцевості (Кременецька, Заліщицька РСЖ);

-- з негативною динамікою в цілому (Теребовлянська та Гусятинська РСЖ).

За розвитком соціоприродної виділено 3 типи, які відображають величину антропогенного навантаження на середовище:

-- з незначним навантаженням внаслідок переважання руральних видів діяльності (Шумська і Підгаєцька РСЖ);

-- із значним навантаженням за рахунок переважанням руральних видів (Лановецька, Заліщицька Зборівська, Козівська) та переважанням неруральних і руральних видів соціоприродної діяльності (Монастириська і Бучацька РСЖ);

-- з найбільшим антропогенним навантаженням з переважанням руральних видів (Підволочиська, Гусятинська, Теребовлянська, Чортківська) та переважанням неруральних видів діяльності (Кременецька, Збаразька, Тернопільська РСЖ).

За особливостями розвитку виробничої та інших підсистем виділено 3 типи:

-- із значним розвитком виробничої підсистеми та досить розвинутими розселенською споживчою та соціоприродною підсистемами (Тернопільська з врахуванням м. Тернопіль, Кременецька, Чортківська, Бережанська, Збаразька та Теребовлянська РСЖ);

-- із середнім розвитком виробничої підсистеми та розвинутими соціоприродній, відтворювальній і споживчій підсистемами (Лановецька, Підволочиська, Гусятинська, Бучацька та Борщівська РСЖ);

-- із низьким розвитком виробничої підсистеми та значним розвитком споживчої та відтворювальної підсистем (Зборівська, Козівська, Заліщицька, Монастириська, Шумська і Підгаєцька РСЖ).

Для третьої групи елементарних систем життєдіяльності (інші міста і селища міського типу, що не є центрами районних систем) з балом розселенської діяльності від 0,6-1,8 характерна вузькогалузева структура виробничої діяльності, значна частка якої припадає на промислово-виробничу. Цим поселенням властива також відносно висока зайнятість у агровиробничій сфері і незначна у соціально-побутовій. Дана група поселень є основою для виділення кущових систем життєдіяльності.

Особливості четвертої групи поселень зумовлюються статусом (села) і проявляються у найнижчій серед груп поселень бальній оцінці розселенської діяльності (менше 0,5 бала), специфічній структурі зайнятості, малих обсягах виробництва та інших рисах, характерних для життєдіяльності сільського населення.

10. Основні напрямки удосконалення територіальної організації системи життєдіяльності населення Тернопільського обласного СТК.

Сучасний розвиток та специфічна структура і територіальна організація обласної системи життєдіяльності показує, що їх удосконалення повинно проходити в таких основних напрямах:

-- підвищити рівень екологізації системи життєдіяльності населення шляхом скорочення розораності сільськогосподарських угідь. Зокрема у РСЖ із найвищою концентрацією агро-виробничої діяльності (Підволочицька, Гусятинська, Теребовлянська. Чортківська) та у РСЖ, в структурі сільськогосподарських угідь яких значна доля схилів більше 7 градусів (Монастириська. Бережанська та Бучацька ) ; збільшення рівня використання біологічних методів боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур і меліоративно контурної організації території; раціоналізації структури посівів за рахунок зменшення обсягів вирощування цукрових буряків та інших заходів;

-- раціоналізувати використання місцевих будівельних ресурсівв Бучацькій, Заліщицькій, та Збаразькій РСЖ, зокрема вапняків, гіпсових мергелів, будівельного каменю, пісків та інших для посилення функціонування будівельно-індустріального комплексу, як одного з найбіль рентабельних в області та посилити його розвиток в інших РСЖ. Це буде сприяти економічному розвитку області та вирішенню багатьох соціальних проблем: скороченню безробіття, створенню нових робочих місць, підвищенню матеріального становища населення;

-- у структурі виробничої підсистеми ОСЖ, передусім у легкій промисловості, доцільно провести переорієнтацію на можливі джерела сировини;

-- активізувати діяльність сільськогосподарських підприємств різних форм власності,використовуючи високоякісний агроресурсний потенціал, багаті сільські трудові ресурси,традиції населення. Увязати усі господарства в єдину систему, шляхом створення спільної ринкової інфраструктури, машинно-технічних станцій, маркетингової та агрохімічної служби;

-- регулювати міграційні потоки та стимулювати народжуваність шляхом розширення мережі лікувальних закладів і створення сприятливих соціально-економічних умов для молодих сімей, особливо в РСЖ з найбільш негативною демографічною ситуацією ( Теребовлянська, Гусятинська, Лановецька та інші);

-- раціонально використовувати можливості основних ядер системи життєдіяльності населення ( міст ) для створення необхідних соціальних обєктів у сільській місцевості, передусім у Кременецькій, Чортівській та Бережанській РСЖ;

-- удосконалювати адміністративно-територіальний поділ області відповідно до сформованих ядер життєдіяльності населення, шляхом пісилення в них управління і самоврядування на низовому рівні, зокрема в Гусятинській, Заліщицькій та інших РСЖ.

Література

1. Природно-екологічні умови території як матеріальна основа життєдіяльності населення регіонального суспільно-територіального комплексу //Современные проблемы охраны земли: Тр. межгос. науч. конфер.- К.: СОПС, 1997.-- Т. 3.-- С. 126-129.

2. Питання соціально-економічного та екологічного прогнозу розвитку приміського району //Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів: Наук. доп. наук.-прак. конф., 17-18 квітня 1997. -- Львів: ІРД НАН Укр., 1997. -- Т.2. -- С. 145-149 /в співавторстві/.

3. Територіальна організація життєдіяльності населення //Регіональні аспекти розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. праць. -- Тернопіль, ТАНГ, 1997. -- С. 101-106.

4. Економічні і соціальні фактори формування Тернопільської обласної системи життєдіяльності //Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія Географія. -- Тернопіль, 1997. -- №1. -- С. 55-60.

5. Природні ресурси території як матеріальна основа життєдіяльності населення //Ефективність реформування аграрної сфери і шляхи раціонального використання природних ресурсів Поділля : Матеріали наук.-практ.конф. -- Тернопіль: ТАНГ, 1996.-- С. 64-66.

6. Економіко-географічні підходи до вивчення системи життєдіяльності населення //Україна і світ (історія: минуле і сучасність): Тем. зб. пр. студ. і асп. істор. ф-ту ТПІ.-- Тернопіль,1995.-- С. 132-134.

7. До проблеми врахування фактора водних ресурсів в розміщенні продуктивних сил регіону //Зб. наук. пр. за мат. міжн. наук.-практ.конф. «Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку».-- Тернопіль:ТАНГ, 1997.-- С. 18-19 /в співавторстві/.

8. Екологічні умови формування системи життєдіяльності населення в обласному суспільно-територіальному комплексі //Тези доп. наук.-практ. конф.-- Ніжин: НПІ, 1995.-- С. 34-35.

Управлінська та соціоприродна підсистеми життєдіяльності населення Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу // Придніпровський науковий вісник. Сер. Економіка. -- 1998. - №58 (125). -- С. 36-45.

Територіальна організація Тернопільської обласної системи життєдіяльності населення та основні напрямки її удосконалення //Український географічний журнал 1998, № 3. -- С. 32-36.

11. Економіко-географічний аналіз соціоприродної підсистеми життєдіяльності населення Тернопільського обласного суспільно-територіального комплексу // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету. Серія Географія. -- Тернопіль, 1998. -- № 2. -- С. 65-68.

Размещено на Allbest.ru