Планування відтворення основних промислово-виробничих фондів на машинобудівних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Планування відтворення основних промислово-виробничих фондів на машинобудівних підприємствах

Одеса - 1998

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перебудова та вдосконалення господарського механізму підприємства особливо в умовах ринкової економіки підвищують вимоги до організації процесу виробництва. Умовою успішного здійснення цього процесу є зосередження на підприємстві необхідних засобів виробництва, які відповідали б умовам науково-технічного прогресу. Однак економічна ситуація у нашій країні ускладнюється розбалансуванням ринкових відносин, різким зниженням платоспроможного попиту підприємств та населення. В цих умовах особливо актуальним є розвиток методів планування, але вже на новому рівні.

Актуальність роботи обумовлюється необхідністю поглибленого вивчення процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів і розробки методики планування цього процесу в зв'язку з особливостями його здійснення в умовах сучасних ринкових відносин в Україні. В нашій економічній літературі багато уваги приділено дослідженню питань використання і відтворення основних промислово - виробничих фондів, підвищення їх ефективності, але комплексний розгляд цього питання з урахуванням самостійного фінансування відновлення основних промислово-виробничих фондів не одержав достатнього застосування. Останнім же часом кризова ситуація в економіці, різкий спад виробництва та велика інфляція надали цьому питанню нових особливостей. Насамперед це необхідність адаптації підприємства до швидкозмінних умов внутрішнього та зовнішнього характеру.

Прискорення науково-технічного прогресу додає динамічності кругообігу основного капіталу, підвищуючи технічний рівень виробництва. В той же час безпідставне збільшення швидкості кругообігу основних промислово - виробничих фондів призводить до зростання собівартості продукції внаслідок підвищення суми амортизації, що відносять на вироби. Тому для кожного конкретного підприємства повинен розроблятися оптимальний цикл кругообігу основних виробничих фондів. Очевидно, що у визначений відрізок часу для кожного окремого підприємства може складатися свого роду ідеальний цикл кругообігу. Він засновується на оптимальній швидкості руху, відсутності зупинок, поетапному проходженні усіх стадій. Безсумнівно, чим ближче фактичний цикл, який складається, до ідеального, тим ефективніше працює підприємство.

У роботі було вивчено, яким чином на відтворення основних промислово-виробничих фондів впливають такі зовнішні фактори, як науково-технічний прогрес, державна інвестиційна політика, доступність ринку заходів виробництва, конкурентна боротьба у даній галузі.

Актуальність проблеми планування розвитку підприємства підсилюється тим, що поширення конкуренції між підприємствами потребує великих інвестицій у розвиток та удосконалення матеріально-технічної бази підприємства, а більшість з наших підприємств не мають досвіда роботи в ринкових умовах і потрібних коштів для розвитку виробництва. Таким чином, вивчення проблеми відтворення основних промислово-виробничих фондів і розробка методики планування цього процесу мають велике значення для кожного підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на базі тематичних планів кафедри економіки і організації промислового виробництва. Дисертаційна робота є часткою дослідження кафедри за темою «Проблеми підвищення ефективності приватизації в машинобудівному комплексі «, затвердженою наказом ДКНТ і промислової політики України №51 від 12.04.1995 р (реєстраційний №11.01.00/006-95), а також дослідження кафедри за темою «Особливості господарчої діяльності підприємств в приватизаційний та постприватизаційний період «, затвердженою рішенням Ради університету №6 від 13.05.1997 р.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та методологічні проблеми планування відтворення основних промислово - виробничих фондів на машинобудівних підприємствах та їх особливості в умовах сучасної ринкової економіки в Україні. Об'єкт дослідження - 30 підприємств машинобудівної галузі промисловості. Досліджувалась економічна інформація щодо цих підприємств за період з 1978 до 1996 року.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і теоретичне обгрунтування рекомендацій щодо удосконалення планування та організації відтворення основних промислово - виробничих фондів на промислових підприємствах.

Відповідно до поставленої мети дослідження визначено ряд конкретних завдань:

- виявити і визначити соціально-економічну суть умов і обставин проходження процесу відтворення основних виробничих фондів на промислових підприємствах у сучасний період економічної реформи в Україні;

- визначити специфічні риси організації основних виробничих фондів в умовах перетворень в економіці України;

- обгрунтувати необхідність і доцільність відновлення планомірного підходу до організації відтворення основних промислово-виробничих фондів;

- розробити пропозиції щодо удосконалення системи показників відтворення основних промислово-виробничих фондів;

- вивчити склад і провести аналіз факторів, які впливають на підвищення ефективності використання основних промислово-виробничих фондів і раціонально організації їх відтворення;

- розробити моделі впливу проходження відтворення основних промислово-виробничих фондів на кінцеві результати діяльності підприємства;

- розробити рекомендації щодо удосконалення системи планування відтворення основних промислово-виробничих фондів.

Методологія і методика дослідження. Методологічну основу дослідження склали діалектичний, системний та комплексний підхід до винесених на розгляд процесів та об'єктів. Мета і завдання дослідження обумовили використання різних економіко-математичних методів (табличного, графічного, кореляційно-регресійного аналізу, методу прогнозного обліку). Для розробки економіко-математичних моделей використовувалась електронно-обчислювальна техніка.

В роботі були використані Закони України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови та інструкції Кабінету Міністрів України. Емпіричну основу дисертації склали статистичні дані розвитку української економіки, які були опубліковані в пресі, дані Одеського обласного статистичного управління та звітні матеріали машинобудівних підприємств Одеського регіону.

Наукова новизна дослідження. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні необхідності відновлення планування в умовах ринку як засобу, без якого неможливо здійснювати подальший розвиток підприємства, а також розробки рекомендацій щодо удосконалення методики планування відтворення основних промислово-виробничих фондів на основі принципів пропорційності та збалансування економіки підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

- розкрито причини та суть загострення проблем організації відтворення основних промислово-виробничих фондів в умовах ринкових перетворень на промислових підприємствах в Україні;

- доказана наявність специфічних рис процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів у сучасний період ринкових реформ в Україні;

- обгрунтована роль пропорційності і збалансування як основних принципів організації відтворення основних промислово-виробничих фондів в умовах ринкової економіки;

- показана об'єктивна необхідність та доцільність відновлення планування основних промислово-виробничих фондів, що дозволяє підприємству бути готовим вирішувати складні проблеми існування в умовах ринку;

- розроблені рекомендації щодо удосконалення системи показників

відтворення основних промислово-виробничих фондів, використання яких дозволить мати об'єктивну характеристику організації матеріальної бази підприємства;

- визначені склад та значення факторів підвищення ефективності використання основних промислово-виробничих фондів і поліпшення організації їх відтворення;

- запропоновані шляхи удосконалення методики планування відтворення основних виробничих фондів в умовах, які швидко змінюються, та рекомендації щодо поліпшення організації системи відтворення основних промислово-виробничих фондів на підприємстві.

Практичне значення і реалізація результатів дослідження. Практична значимість досліджень полягає у тому, що було розроблено методичні підходи планування відтворення основних промислово-виробничих фондів та аналізу ефективності їх використання. Рекомендації щодо організації цього процесу можуть бути використані на промислових підприємствах при розробці стратегії розвитку. Використання результатів дослідження дозволить урахувати особливості проходження процесу відтворення основних промислово - виробничих фондів у сучасний період та підвищити ефективність діяльності підприємства в цілому.

Результати дослідження у формі методичних рекомендацій щодо планування і організації процесу відтворення основних промислово - виробничих фондів упроваджено на Одеському ВАТ ХК «Краян «, Білгород - Дністровському ВАТ «Завод «Тіра».

Апробація результатів дослідження. Основні висновки та положення дисертації доповідалися на міжнародній конференції «Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики (Одеса, 1998 р.), міжнародній конференції «Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики (Одеса, 1997 р.), на Всеукраїнській науково - методичній конференції «Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі «(Кіровоград, 1998 р.), на третій Всесоюзній науково - практичній конференції «Экономические проблемы ускорения научно-технического прогресса в промышленном производстве «(Одеса, 1990 р.), республіканскій науково-практичній конференції «Проблемы повышения эффективности труда в условиях совершенствования хозрасчета «(Мінськ, 1990 р.), республіканській науково-практичній конференції «Опыт и проблемы организации арендного подряда на предприятиях народного хозяйства «(Іжевськ, 1990 р.), на підсумкових наукових конференціях професорсько - викладацького складу Одеського державного економічного університету (Одеса, 1992-1998 рр.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 6 статей і 3 тези виступів на конференціях.

Загальний обсяг опублікованих робіт 1,8 д.а.

Структура, обсяг і зміст роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Основний зміст роботи викладений на 177 сторінках. Робота містить 16 таблиць, 20 малюнків, 3 додатка на 9 сторінках, список літератури з 215 найменувань на 15 сторінках.

У вступі обгрунтована актуальність теми, визначено цілі та завдання дослідження, відображено наукову новизну, теоретичну і практичну значимість дисертаційної роботи.

У першому розділі розглянута суть основних промислово-виробничих фондів, методологічні аспекти оцінки вартості та індексації основних фондів. У роботі уточнено поняття основних промислово-виробничих фондів, розглянуті особливості іх кругообігу на прикладі машинобудівних підприємств Одеського регіону. При розгляді специфічних рис організації відтворення основних промислово - виробничих фондів у сучасних умовах було з'ясовано місце державного регулювання та його вплив на формування джерел фінансування процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів.

У другому розділі роботи обгрунтовано значення пропорційності та збалансування як основних принципів організації основних промислово-виробничих фондів. Визначені головні пропорції організації основних промислово-виробничих фондів на загальноекономічному і внутрішньовиробничому рівні. Розроблені рекомендації щодо використання системи показників відтворення основних промислово-виробничих фондів. Проведено аналіз впливу дезагрігованих факторів, що відображають проходження відтворення основних промислово-виробничих фондів на прибуток підприємства.

У третьому розділі роботи розроблені регресивні моделі, які демонструють залежність показника прибутку від показників, що відображають відтворення основних промислово-виробничих фондів, та кореляційно - регресивні моделі, які показують вплив джерел фінансування на створення матерільно - технічної бази підприємства.

Обгрунтовані необхідність і доцільність відновлення планування на підприємстві. Розроблено рекомендації щодо планування відтворення основних промислово-виробничих фондів та формування системи організації цього процесу.

У висновках сформульовані основні результати дослідження, узагальнені висновки та рекомендації.

Основні положення дисертаційної роботи

Проведено аналіз кругообігу основних промислово-виробничих фондів та визначено особливості його проходження в сучасних умовах.

Пріоритетним питанням ефективного функціонування кожного промислового підприємства є відповідність існуючих засобів виробництва до вимог науково-технічного прогресу. Вирішення цього питання насамперед пов'язано з ефективністю процесу їх відтворення. Враховуючи, що поняття основних промислово-виробничих фондів характеризується різними підходами, в роботі було розглянуто сутність основних промислово-виробничих фондів і конкретизовано поняття основних промислово-виробничих фондів.

Розгляд питань кругообігу основних промислово-виробничих фондів дозволив зробити висновок, що кожна стадія циклу відтворення впливає на ефективність його проходження, а також окремі стадії взаємно впливають одна на одну. Внаслідок цього процес відтворення вивчався комплексно, розробка рекомендацій і пропозицій була здійснена як по всьому циклу, так і у розрізі окремих стадій, що його складають.

На першій стадії відтворення, в процесі матеріалізації коштів, здійснюється формування основних промислово-виробничих фондів. Достатньо довго це були кошти, які виділялися державою. Останнім часом це особисті кошти власника. Для діючого підприємства вони складаються з грошей амортизаційного фонду та частини прибутку, для нового підприємства - це особисті кошти. Тому вже у цей період було б доцільно використати системи пільгових кредитів на розвиток і організацію виробництва або стимулювати цей процес завдяки утворенню промислово - фінансових груп.

Друга стадія відтворення характеризується тим, що в процесі виробничого споживання відбувається втрачання споживної вартості, що відбивається матеріальним зносом вартості внаслідок науково-технічного прогресу. У цей же час основні промислово-виробничі фонди передають частину своєї вартості створеному продукту, що відображається завдяки амортизації. Але було би невірним вважати, що амортизація має тільки функцію обліку вартості. За допомогою амортизації підприємство має можливість отримати додаткові кошти на розвиток. Крім того, було би помилковим продовжувати практику втручання держави в процес визначення амортизації. Було б доцільним дати можливість підприємству самостійно вирішувати спосіб нарахування амортизації та період, у якій засоби виробництва повинні перенести свою вартість. Це особливо актуально в зв'язку з тим, що в зарубіжних країнах у 90-х роках під впливом науково-технічного прогресу здійснюється відрив величини і швидкості амортизаційних відрахувань від величини зносу основного капиталу. Крім того, жорстка конкуренція товаровиробників потребує від підприємства проводити прискорене списання виробничого обладнання.

На третій стадії кругообігу основних промислово-виробничих фондів має місце перетворення товарних фондів у грошові та процес відокремлення частини вартості, яка перенесена основними промислово-виробничими фондами на вартість товару і формування амортизаційного фонду. Цей процес може бути виконаним тільки внаслідок реалізації товару. Зріст конкуренції призводить до того, що період від виробництва до реалізації зростає, тому підприємству необхідно особливо уважно проводити маркетингові дослідження та рекламні заходи.

При розгляді відтворення основних промислово-виробничих фондів були обгрунтовані умови ефективного проходження цього процесу і вивчено вплив зовнішніх факторів.

Комплексно досліджені особливості відтворення основних промислово-виробничих фондів в сучасний період економічних перетворень в Україні.

Проведене узагальнення статистичних даних діяльності 30 машинобудівних підприємств Одеського регіону за період з 1978-1996 роки дало змогу виявити, що останнім часом на машинобудівних підприємствах було практично повністю зупинено процес відтворення основних промислово-виробничих фондів. Якщо в 1992 році на машинобудівних підприємствах Одеського регіону було комплексно механізовано і автоматизовано 6 цехів (дільниць, виробництв), то в 1995 році -3, в 1996 році -1. Введено в дію в 1992 році -11 механізованих поточних і автоматизованих ліній, то в 1995-1996 рр. не було введено жодної лінії. У 1992 році впроваджено в дію 38 металорізальних верстатів з числовим програмних управлінням, а в 1995-1996 рр. - жодного. Коефіцієнт впровадження в 1996 році в цілому становив

1,0 процента, коефіцієнт вибуття - 1, 4 процента. Постійно зростає коефіцієнт зносу основних промислово-виробничих фондів. Якщо в 1981 році він у середньому по сукупності, що аналізується, не був вище 40 відсотків, то в 1996 році рівень зносу був значно більше 50 процентів.

Однією з причин такого складу є відсутність у підприємств фінансових коштів на розвиток виробництва. Якщо в 1978 році в середньому процент відрахувань від прибутку на розвиток виробництва складав 7 відсотків, а в 1988 році у зв'язку з розвитком самостійності він значно збільшився, то у 1992 році вперше в сукупності, яка аналізується, з'являються підприємства, які не направляють прибуток на розвиток виробництва. В 1996 році половина усіх досліджених підприємств не направляла прибуток на розвиток виробництва.

З 1992 року практично всі підприємства не можуть проводити не тільки розширене, а й просте відтворення. У 1995 році сума коштів на розвиток виробництва відносно середньорічної вартості складала на машинобудівних підприємствах (без судноремонтних підприємств) - 2,4 процента, на судноремонтних підприємствах -2,3 процента. Відсутність кредитної підтримки в зв'язку з великою вартістю кредиту, привела до необхідності використати усі кошти підприємств на покриття поточних витрат. Практично у всіх підприємств після сплати податків не вистачає наявних коштів для здійснення безперервного процесу виробництва. У цих умовах залишковий принцип є основним для планування розвитку і оновлення виробництва.

Зроблені висновки, що однією з причин цього становища є неефективна роль держави у стимулюванні інноваційних процесів, зокрема відсутність пільгових податків і податкових кредитів для стимулювання розвитку виробництва. У зарубіжних країнах держава за допомогою політики прискореної амортизації сприяє відновленню основних фондів. Податкові пільги і знижена шкала оподаткування дозволяють компаніям активно модернізувати обладнання.

У цілому для зарубіжної системи державного регулювання інноваційних процесів характерно наступне:

- система пільг пов'язана з одним показником (в більшості країн - це податок на прибуток);

- спостерігається диференціація пільг залежно від національних інтересів;

- враховується вплив фактора часу, наприклад, податкова знижка починає діяти після впровадження обладнання;

- створення системи пільг відбувається з урахуванням мети інвестиції, отримання податкових пільг затверджено законодавством і настає автоматично.

Останнім часом частина прибутку і амортизаційні нарахування складали основні джерела розвитку виробництва, але в умовах ринкових відносин

з'являються додаткові джерела, які можуть використовуватися на просте та розширене відтворення основних промислово-виробничих фондів. Одним з таких є випуск акцій. Більшість підприємств, що аналізу ться, випустила акції. Але вони були продані за майнові сертифікати і не дали коштів на оновлення виробництва.

Таким чином, у сучасний період склалися несприятливі умови не тільки для розвитку виробництва та здійснювання заходів науково-технічного прогресу, але й для простого відтворення.

Визначено головні пропорції відтворення основних промислово-виробничих фондів на підприємстві.

Внутрішній склад економіки підприємства як цілісної системи визначається сукупністю елементів і пропорцій, які впливають на ефективність її функціонування та забезпечують її цілісність. Порушення пропорцій економіки підприємства змінює стійку рівновагу і може привести до зруйнування усієї системи як єдиного організму, тобто до банкрутства.

Кількісні пропорції, які складаються між елементами економічного зросту, виражаються за допомогою категорії збалансування. Питання збалансування діяльності окремого підприємства до теперішнього часу майже не досліджені. Збалансованість підприємства - це економічна категорія, яка відбиває динамічний стан системи, що працює ефективно, вона визначена безліччю пропорцій, які характеризують взаємодію різних сторін економічного процесу у розвитку. В нашій країні збалансування економіки підприємства тривалий час підтримувалось завдяки адміністративним методам. Вплив економічних факторів не враховувався. В сучасний період необхідно враховувати структурну, лавову і факторну збалансованість, без яких неможливо розробити стратегію розвитку підприємства.

У роботі при розгляді питання збалансування підприємства у центр дослідження було поставлено процес відтворення основних промислово - виробничих фондів. Для характеристики збалансування процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів було розглянуто кілька рівнів. На першому рівні - загальноекономічному - було визначено вплив таких зовнішніх факторів: попит на продукцію, впровадження нових засобів виробництва і нових технологій, скорочення життєвого циклу машин і обладнання, поява технічних новин.

На внутрішньовиробничому рівні обгрунтована необхідність підтримки пропорцій між основними і оборотними фондами, трудовими ресурсами.

Розроблено пропозиції щодо формування та використання системи показників відтворення основних промислово-виробничих фондів та запропоновано кореляційно - регресивні моделі, які характеризують проходження цього процесу.

Всебічно було розглянуто показники, що характеризують процес відтворення основних промислово-виробничих фондів, були з'ясовані недоліки існуючих методик. Насамперед це відрив процесу використання від процесу відновлення основних промислово-виробничих фондів, внаслідок чого кінцеві результати діяльності підприємства не були пов'язані з кінцевими результатами процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів. Було запропоновано використати показники прибутку і рентабельності основних промислово-виробничих фондів, які узагальнюють і визначають кінцеву мету діяльності підприємства.

Враховуючи, що для кожного економічного процесу характерні постійні зміни, потрібно не тільки встановити рівень та розглянути динаміку показників, а й визначити, які фактори і яким чином на них вплинули. Тому було розроблено детерміновану факторну модель (за методологічними підходами д.е.н., професора В.І. Осипова), де результативним показником виступає прибуток, обчислюваний щодо обсягу товарної продукції, а факторами, які його формують, - фондовіддача, фондоозброєність, чисельність робітників і доля прибутку у загальному обсязі товарної продукції. Запропонована модель має вигляд:

П = Ф_В х Ф_О х Ч х ДП,

де П - прибуток підприємства;

Ф_В - фондовіддача підприємства;

Ф_О - фондоозброєність;

Ч - чисельність робітників;

ДП - доля прибутку у товарній продукції.

Збудована модель дає можливість побачити окремі сторони комплексного процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів, але не характеризує непрямі зв'язки. Враховуючи неможливість побудови жорстко детермінованої моделі зі всіма факторами, вплив яких цікаво визначити, було використано метод кореляційно-регресивного аналізу.

За допомогою цього методу було розроблено 6 моделей для кожної групи підприємств, що аналізуються, застосування яких нада змогу відповісти на такі питання: 1) яким чином проходження процесу відтворення впливає на кінцеві результати; 2) яким чином фінансові джерела впливають на проходження та результати процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів. Дослідження у цьому напрямку почалось у 1988 році, і був охоплений період з 1981 року. Ці моделі показують, що у той період на практиці існував дуже невеликий зв'язок між відновленням основних промислово-виробничих фондів і прибутком. Його було необхідно посилювати завдяки підвищенню ефективності відновлення основних засобів виробництва. Однак у 90-х роках цей зв'язок був повністю втрачений і оновлення основних фондів на підприємствах, що аналізувались, взагалі зупинилось.

Для підтвердження цього висновку в роботі була розроблена модель поведінки показника рентабельності основних промислово-виробничих фондів на основі даних за період з 1981 по 1990 роки і з'ясовані загальні тенденції поведінки цього показника до 1996 року. Модель рентабельності основних фондів для періоду з 1981 по 1990 роки має такий вигляд:

y = 23, 787 + 0, 8479 x,

де у - рентабельність основних промислово-виробничих фондів;

х - фактор часу.

Вона демонструє те, що, незважаючи на усі недоліки організації відтворення у той час, загальна тенденція була спрямована на підвищення цього показника.

Крім того, було розроблено модель поведінки показника рентабельності основних промислово-виробничих фондів на основі даних за період з 1990 по 1996 роки, і з'ясовані загальні тенденції поведінки показника до 2000 року. Рівняння регресії має такий вид:

y = 40,925 - 4, 6824 x,

де у - рентабельність основних промислово-виробничих фондів;

х - фактор часу.

Проведений за допомогою ПЕОМ аналіз дає підстави для висновку, що останнім часом внаслідок розбалансування і відсутності планів існування та розвитку підприємства постійно знижується ефективність використання основних промислово-виробничих фондів.

Розроблена методика планування відтворення основних промислово-виробничих фондів, запропоновані рекомендації щодо організації цього процесу.

З кожним роком все важче керувати динамікою розвитку виробництва, спираючись на статистичні форми і методи. Складність процесу, взаємовплив окремих частин, динаміка розвитку обумовили необхідність комплексного підходу до аналізу процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів на підприємстві. Було би помилковим заперечувати прагнення до комплексного підходу в минулі роки. Методологічно складання планів розвитку науки і техніки розглядалося як частка планування НТП, враховуючи, що ті завдання здійснюються через систему показників усіх розділів плану. Однак цей по суті вірний методологічний принцип залишився нереалізованим. Показники НТП, розташовані по всіх розділах плану, не давали уяви про кінцеві результати, про ефективність діяльності, не дозволяли активно впливати на них через економічний механізм.

В умовах повної самостійності система планування і організації відтворення основних промислово-виробничих фондів на підприємстві повинна зазнати кардинальних змін і розроблюватися на базі нової методології. Відмова від планування розвитку підприємства привела до того, що підприємства не мають можливості акумулювати навіть невеликі кошти. Незважаючи на те, що зараз більшість підприємств працює, орієнтуючись на замовлення, вони повинні навчитись не тільки планувати досягнення довгострокових цілей, а й адаптуватися до умов, що швидко змінюються. Планування відтворення основних промислово-виробничих фондів - це логічна послідовність дій, яка спрямована на досягнення найважливіших показників діяльності підприємства за допомогою утворювання нових, перетворення існуючих засобів виробництва або підтримки їх у працездатному стані. Таким чином, план відтворення основних промислово-виробничих фондів - складова та нерозривна частина планування усієї діяльності підприємства.

Метою планування відтворення основних промислово - виробничих фондів є забезпечення безперервної роботи підприємства на засаді високопродуктивно техніки, що відповідає вимогам науково-технічного прогресу. Основу планування відтворення основних промислово - виробничих фондів складає програмно - цільовий метод, який дозволяє органічно зв'язати мету, ресурси та ефективність їх використання.

У роботі були обгрунтовані основні завдання, вирішення яких необхідно провести у період планування основних промислово-виробничих фондів:

- вивчення основних напрямків розвитку економічного потенціалу підприємства;

- забезпечення збалансованого розвитку основних промислово-виробничих фондів як складової частини підприємства;

- забезпечення стійкого розвитку усіх підрозділів підприємства для посилення конкурентоздатності підприємства;

- визначення потенційних постачальників виробничого обладнання;

- розробка ефективної системи амортизації;

- скорочення невиробничих витрат, пов'язаних з ремонтом обладнання та інші.

В роботі обгрунтована необхідність створення системи відтворення основних промислово-виробничих фондів на підприємстві. Ця система заснована на координації окремих частин підприємства і встановленні взаємного інформаційного зв'язку. Це дозволяє швидко та ефективно погоджувати керовані процеси, концентрувати і розподіляти необхідні фінансові і матеріальні ресурси.

Розосередження на практиці витрат на впровадження нової техніки і проведення модернізації основних фондів, а також інформації про їх стан і знос не дозволяє оцінити проходження процесу в цілому. Це призводить до відсутності аналізу доцільності інвестування та неефективності рішень, що приймаються. Стає актуальним упровадження в практику економічної роботи підприємств виробничого обліку проходження кругообігу основних промислово-виробничих фондів. Цей облік, на відміну від бухгалтерського, не тільки відображає реальний стан, а й завдяки науково обгрунтованим нормам і нормативам дає змогу побачити реальні витрати на відтворення основних промислово - виробничих фондів.

Розроблені пропозиції щодо врахування етапів життєвого циклу продукції при плануванні відтворення основних промислово-виробничих фондів.

Фаза початкового зросту завершує тривалий період досліджень. Товар, який виробляється, доступний лише вузькій кількості споживачів. Продажі зростають повільно, прибуток незначний. Але ж ця фаза сприятлива для розвитку виробництва. Її характерною рисою, з точки зору процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів, є відсутність притоку вільних коштів і гостра необхідність укладення коштів на оновлення обладнання. Якщо за допомогою позичкових коштів підприємство вирішує цю проблему, то товар переходить у другу фазу.

Характерним для другої фази є зниження витрат виробництва і зростання попиту на товар. У кінці цієї фази має бути досягнутий максимальний прибуток. У цей період спостерігається стабільність грошей та їх інтенсивне витрачання на розширене відтворення основних промислово-виробничих фондів.

Висновки

кругообіг виробничий фонд машинобудівний

Проведене у дисертаційній роботі дослідження дозволяє зробити такі висновки:

- дослідження теоретичних і методологічних аспектів кругообігу основних промислово-виробничих фондів підтвердило положення про те, що порушення процесу відтворення є одним із факторів, який призводить до неефективної діяльності підприємства;

- проведений аналіз 30 машинобудівних підприємств Одеського регіону за період з 1978-1996 рр. дозволив конкретизувати недоліки процесу відтворення основних промислово-виробничих фондів у сучасний період, зокрема значне старіння виробничого обладнання і його тривалу бездіяльність внаслідок відсутності заказів, постійне зниження коефіцієнтів упровадження і вибуття, зростання зносу і падіння рентабельності основних промислово - виробничих фондів;

- у результаті проведеного аналізу було обгрунтовано те, що однією з причин незадовільного проходження відновлення основних промислово-виробничих фондів є скрутне фінансове становище підприємств внаслідок знецінення інфляцією коштів підприємства, а також невеликі і регламентовані норми амортизації, жорстка система оподаткування, відсутність пільгових кредитів;

- проведений аналіз закордонного досвіду фінансування відтворення основних промислово-виробничих фондів дозволив визначити значну роль державного регулювання у фінансуванні цього процесу;

- в дисертації обгрунтовані принципи збалансованості і пропорційності як основні принципи ефективного функціонування підприємства і розроблені головні пропорції між основними промислово-виробничими фондами та іншими складовими частинами економіки підприємства;

- в дисертаційній роботі знайшло подальший розвиток удосконалення системи показників відтворення основних промислово-виробничих фондів;

- в дисертації розроблені кореляційно-регресивні моделі, за допомогою яких може бути обчислений вплив проходження відтворення основних промислово-виробничих фондів на кінцеві результати діяльності підприємства;

- запропоновані пропозиції щодо планування відтворення основних промислово-виробничих фондів за допомогою програмно-цільового методу, сформульовані його цілі і завдання, а також необхідність впровадження на підприємстві виробничого обліку;

- виконані в роботі дослідження дозволили обгрунтувати та рекомендувати нові підходи щодо організації відтворення основних промислово-виробничих фондів на підприємстві.

Размещено на Allbest.ru