Обґрунтування організації раціонального використання і охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОБГРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ НА ЛЬВІВЩИНІ

ЗАЛУЦЬКИЙ Іван Романович

УДК 631.12

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і

охорони навколишнього середовища

ЛЬВІВ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі земельного кадастру Львівського державного аграрного університету Міністерства агропромислового комплексу України протягом 1995 - 1998 років.

Науковий керівник :доктор економічних наук, професор

Гнаткович Дмитро Іванович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри земельного кадастру

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Гуцуляк Григорій Дмитрович,

директор Прикарпатського відділення

Інституту агроекології та біотехнології УААН

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Кравців Василь Степанович,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідувач відділу екологічної політики

Провідна установа: Національний аграрний університет,

кафедра землевпорядного проектування, м.Київ

Захист дисертації відбудеться “ 12 “ січня 1999 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 292040, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий “ 10 ” грудня1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцентК.В.Прокопишак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ВСТУП. Сутність і стан наукової задачі та її значущість обумовлені тим, що Україна з набуттям статусу суверенної держави іде шляхом здійснення економічних реформ, серед яких важливе значення має земельна реформа. Завданням цієї реформи є перерозподіл земель з одночасним наданням їх у володіння громадянам, постійне користування сільськогосподарським підприємствам з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання й охорони земель.

Здійснення земельної реформи відбувається з врахуванням регіональних особливостей земельних відносин, зокрема у Львівській області, яка одна з перших розпочала земельну реформу.

За час проведення земельної реформи на Львівщині нагромаджений певний досвід зміни земельних відносин на селі, але цілий ряд питань потребує наукового узагальнення для усунення окремих недоліків у подальшій роботі. У зв'язку з цим в дисертаційній роботі досліджуються наукові основи організації раціонального використання та охорони земель на перехідному етапі до ринкової економіки, обгрунтовуються її напрямки в процесі земельної реформи. З цією метою проведено детальний аналіз і дана оцінка результатів земельної реформи на Львівщині, для чого залучені статистико- економічні, земельнокадастрові, землевпорядні дані і матеріали, а також публікації в науковій літературі, засобах масової інформації, результати соціологічних досліджень та нормативні документи.

Актуальність теми. У здійсненні земельної реформи в країні спостерігається орієнтація на зміну форм власності на землю у напрямку розширення приватної, формування нових землеволодінь і землекористувань для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі. При цьому менше уваги звертається на вирішення головної мети земельної реформи - організацію раціонального використання й охорони земель, від чого залежить ефективність сільськогосподарського виробництва.

Стан вивчення проблеми. За час реформування земельних відносин в Україні з'явилося ряд наукових праць вчених, які досліджують проблеми функціонування різних форм власності на землю, способи приватизації землі, організації селянських (фермерських) господарств, кооперативів, акціонерних товариств та ін.

У розвиток теорії і практики цих питань суттєвий вклад внесли такі відомі вчені-землевпорядники, як Новаковський Л.Я., Добряк Д.С., Третяк А.М., Гнаткович Д.І., Горлачук В.В., Гуцуляк Г.Д., Казьмір П.Г., Лавейкін М.І., Михасюк І.Р., Мицай М.А., Панчук О.Я., Дроздяк М.В., Ступень М.Г., Сохнич А.Я., Флекей З.П., Юрченко А.Д. та ін.

Наукові праці цих та інших вчених частково охоплюють і організацію раціонального використання й охорони земель, але ще рідко всі питання земельної реформи досліджуються комплексно. У зв'язку з цим необхідність визначення ефективності земельної реформи в області за комплексом всіх землевпорядних робіт обумовила актуальність даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема та зміст дослідження відповідають плану і темі науково-дослідних робіт кафедри земельного кадастру Львівського державного аграрного університету- “Удосконалення методів земельно-кадастрової інформації та застосування її для реалізації земельної реформи (номер державної реєстрації 0193U029512)”. Участь здобувача у виконанні науково-дослідних робіт з державної тематики відображена у наукових звітах кафедри земельного кадастру.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування і розробка практичних рекомендацій щодо організації раціонального використання та охорони земель в умовах здійснення земельної реформи.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі основні задачі:

-- поглибити сутність і завдання організації використання й охорони земель на перехідному етапі до ринкової економіки;

-- обгрунтувати науково-методичні положення формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств ринкового типу;

-- розкрити роль державного земельного кадастру і землевпорядкування при обгрунтуванні заходів з організації раціонального використання та охорони земель та розширити їх зміст в умовах реформування земельних відносин;

-- провести аналіз і дати оцінку результатів земельної реформи в області на перехідному етапі до ринкової економіки;

-- обгрунтувати напрямки організації використання земель на основі персоніфікації земельних часток та на орендних засадах;

-- удосконалити методичні рекомендації щодо формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств в процесі реструктуризації існуючих господарств;

-- розвинути науково-методичні підходи до обгрунтування механізму економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність специфічних зв'язків, відносин і закономірностей та завдання організації раціонального використання й охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині. Об'єктом дослідження є земельний фонд Львівської області в розрізі категорій земель, власників землі і землекористувачів.

Методологія і методика дослідження. В основу методології дослідження покладено діалектичний метод пізнання з допомогою якого процеси організації використання землі вивчались не в статиці, а в динаміці як постійний перехід кількісних змін в якісні.

Дослідження програмних питань в дисертаційній роботі здійснено за допомогою таких конкретних методів, як історичний, статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, варіантний, балансовий, абстрактно-логічний.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку і поглибленні наукових основ раціонального використання та охорони земель; обгрунтуванні напрямків організації використання земель на перехідному етапі до ринкової економіки та науково-методичних рекомендацій щодо формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств ринкового типу; вдосконаленні положень державного земельного кадастру та системи його ведення.

Практична цінність одержаних результатів визначається тим, що вони можуть бути використані : директивними органами влади при розробці нових нормативних актів з питань реалізації земельної реформи на її третьому етапі; органами місцевого самоврядування при формуванні земельних масивів нових агроформувань, селянських (фермерських) господарств; державними земельними органами при здійсненні економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за раціональне використання та охорону земель.

Науково-практичні пропозиції щодо механізмів формування землеволодінь та землекористувань товарних сільськогосподарських підприємств ринкового типу на основі персоніфікації та оренди земельних часток (паїв) в процесі реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, які розроблені за участю здобувача і впроваджуються у Львівській області, можуть бути використані в інших областях України.

Особистий внесок здобувача. Матеріал дисертаційної роботи є результатом особистого дослідження автора під час навчання без відриву від виробництва в аспірантурі на кафедрі земельного кадастру Львівського державного аграрного університету протягом 1995 - 1998рр.

Проведено аналіз процесу та результатів земельної реформи в умовах Львівської області, розкрито регіональні особливості реформування земельних відносин. Розвинуто і поглиблено наукові основи організації раціонального використання та охорони земель в умовах земельної реформи. На підставі експериментального проекту реструктуризації (реформування) колективного сільськогосподарського підприємства “Шахтар” Сокальського району Львівської області, розробленого з участю фахівців Львівського філіалу інституту землеустрою Української академії аграрних наук, автором особисто запропоновані механізми формування землеволодінь, землекористувань товарних сільськогосподарських підприємств ринкового типу. Автором розроблено і запропоновано нову, відповідно до міжнародних показників, класифікацію категорій земель і угідь за видами природного стану і господарського використання, механізм їх кодифікації та створення системи реєстрації земельних ділянок і прав на них.

У статтях, які опубліковані у співавторстві, (0,19 друк. арк.), особистий внесок автора становить 0,12 друк. арк. і полягає в постановці і розробці методичних положень та реалізації результатів досліджень.

На захист виносяться: наукові основи організації використання земель на перехідному етапі до ринкової економіки; науково-методичні положення та рекомендації щодо формування землеволодінь і землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств ринкового типу в процесі реструктуризації існуючих господарств; пропозиції щодо вдосконалення положень державного земельного кадастру та механізму економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель; методичні рекомендації щодо аналізу екологічного стану використання земель за даними екологічної стійкості земельних ресурсів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на наукових конференціях Львівського державного аграрного університету (1996-1998 рр.), державного університету “Львівська політехніка” (1997р.), українсько-австрійському симпозіумі (1996р.), а також відображені у науковому звіті кафедри земельного кадастру за 1997р., поданому Міністерству агропромислового комплексу України.

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 6 статей у наукових збірниках, загальним обсягом 1,25 друк. арк., в тому числі авторських - 1,18 друк. арк., які висвітлюють основні положення дисерта-ційної роботи.

Структура роботи

Вступ

Розділ 1. Наукові основи організації раціонального використання та охорони земель на перехідному етапі до ринкової економіки. 1.1. Сутність і завдання організації раціонального використання та охорони земель. 1.2. Загальна методика і основні методи дослідження. 1.3. Науково-методичні положення формування землеволодінь і землекористувань ринкового типу. 1.4. Державний земельний кадастр як важлива передумова організації раціонального використання та охорони земель. 1.5. Зміст землевпорядкування в умовах реформування земельних відносин.

Розділ 2. Аналіз та оцінка результатів земельної реформи на Львівщині. 2.1. Об'єкт земельної реформи і стан його використання у Львівській області. 2.2. Приватизація землі та її особливості на Львівщині. 2.3. Результати земельної реформи у Львівській області на перехідному етапі до ринкової економіки.

Розділ 3. Напрямки організації використання та охорони земель в процесі здійснення земельної реформи. 3.1. Організація використання земель на основі персоніфікації земельних часток (паїв). 3.2. Організація використання земель на орендних умовах. 3.3. Реструктуризація земле-користувань недержавних сільськогосподарських підприємств як перехідний етап до формування землеволодінь і землекористувань товарних сільськогосподарських підприємств ринкового типу на основі персоніфікації та оренди земельних часток (паїв). 3.4. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Висновки. Пропозиції. Список використаних джерел. Додатки.

Повний обсяг дисертації містить 200 сторінок машинописного тексту, в тому числі 15 рисунків - 13 сторінок, 17 таблиць - 19 сторінок, 8 додатків - 24 сторінки та список використаних літературних джерел (169 найменувань) - 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

земельний реформа львівщина

У вступі обгрунтовано сутність і стан наукової задачі, актуальність теми дослідження, визначені мета і завдання дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Наукові основи організації раціонального використання та охорони земель на перехідному етапі до ринкової економіки” - досліджено сутність і завдання організації використання й охорони земель, розкрито та обгрунтовано методи її здійснення шляхом формування землеволодінь і землекористувань ринкового типу. Враховуючи завдання сучасного етапу суспільного виробництва, дослідженням встановлено, що нині організація використання земель повинна спрямовуватися на вдосконалення системи таких чинників, як форми власності на землю і, передусім, розширення і закріплення приватної власності, оптимізація складу і структури земельних угідь в напрямку зменшення розораності земель, захист їх від негативних природних процесів і явищ, обгрунтування та запровадження відповідних систем впорядкування і використання земель залежно від їх цільового призначення.

Всі ці чинники обумовлені сукупністю глибинних зв'язків, відносин і закономірностей, що визначає тенденцію їх розвитку. З цією метою в дисертації розкривається методика і методи дослідження організації використання й охорони земель.

Виходячи із завдань земельної реформи в галузі сільського господарства, в цьому розділі дисертації обгрунтовуються нові типи підприємств, формування території яких виражається у поєднанні приватного землеволодіння керівника господарства і тимчасового землекористування за рахунок земельних паїв громадян. У зв'язку з цим висвітлена роль державного земельного кадастру та зміст землевпорядкування в організації раціонального використання та охорони земель. При цьому запропоновано механізм переходу існуючої земельнокадастрової звітності України до стандартної, що розроблена і рекомендована Статистичною комісією та Європейською Економічною Комісією (ЄЕК) ООН для застосування у міжнародній практиці. Реформування земельних відносин відбувається шляхом землевпорядкування, яке, у зв'язку з цим, нині має особливості, спрямовані на створення організаційно-територіальних умов функціонування нових форм землеволодіння і землекористування з метою забезпечення рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки та раціонального використання й охорони земель.

У другому розділі - “Аналіз та оцінка результатів земельної реформи на Львівщині”- дана характеристика сучасного стану використання земельного фонду області як об'єкта земельної реформи. При цьому в дисертації зазначається, що з метою раціонального використання та охорони земель в ході земельної реформи необхідно ретельно аналізувати не тільки економічний рівень, але й особливо екологічний стан земель з тим, щоб передаючи їх у власність або надаючи у користування, надалі не допускати зниження родючості грунтів.

Одним з важливих показників, що характеризують екологічний стан земель, є їх екологічна стійкість, яку нині рекомендують визначати, як відношення площі сінокосів, пасовищ, лісів та інших лісовкритих площ до площі ріллі. В дисертації обгрунтовується віднесення до екологічно стійких угідь земель під болотами і під водою. З врахуванням цього в таблиці 1 наведені результати розрахунків автора щодо площ екологічно стійких земель Львівської області.

Беручи до уваги рекомендації вчених-екологів про те, що співвідно-шення орних земель, лугів і лісів має становити 1:3, 1:3, 1:3, то очевидно коефіцієнт екологічної стійкості земель повинен мати оптимальне значення 2/3:1/3=2.

Таблиця 1 -Екологічна стійкість земель сільськогосподарських підприємств Львівської області (станом на 1.01.1998 року)1)

Район	Площа умовно стійких угідь, тис.га	Коефі-
	рілля	сіно- коси	пасо-вища	ліси та інші лісо-вкриті площі	болота	під во-дою	цієнт еколо-гічної стій-кості земель
Поліська зона
Бродівський	37,9	3,5	4,5	5,7	0,2	1,1	0,28
Кам.-Бузький	28,9	4,3	5,8	5,7	-	1,1	0,58
Жовківський	37,2	3,7	3,7	6,7	0,2	1,8	0,45
Радехівський	42,3	3,9	3,9	4,8	0,1	0,8	0,35
Сокальський	53,1	7,8	7,8	6,3	-	1,2	0,40
Яворівський	24,2	2,0	2,0	9,9	0,1	1,5	0,74
У зоні	223,6	25,2	25,2	39,1	0,6	7,5	0,46
Лісостепова зона
Буський	25,7	3,7	4,3	3,7	0,2	1,1	0,51
Городоцький	27,4	2,6	3,7	0,5	-	2,1	0,32
Золочівський	36,8	2,9	3,6	2,1	0,2	0,8	0,26
Жидачівський	32,1	4,2	4,6	6,2	0,5	1,0	0,51
Мостиський	33,6	2,1	3,0	1,3	-	0,7	0,21
Миколаївський	15,0	3,2	4,0	2,2	-	1,3	0,71
Перемишлянський	28,1	1,9	4,4	3,4	-	0,4	0,36
Пустомитівський	27,1	3,6	4,0	1,5	0,1	0,8	0,37
У зоні	225,8	24,2	31,6	20,9	1,0	8,2	0,38
Гірська зона
Дрогобицький	21,8	4,3	3,3	3,2	-	0,5	0,52
Самбірський	26,8	5,8	3,6	1,0	-	0,7	0,41
Сколівський	2,3	0,9	0,5	12,6	-	0,1	4,56
Старосамбірський	21,8	1,2	3,8	23,1	-	0,6	1,32
Стрийський	20,3	2,3	2,6	4,9	0,1	1,1	0,54
Турківський	0,9	-	0,1	6,9	-	0,3	8,44
У зоні	93,9	14,5	13,9	48,1	0,1	3,3	0,85
В області	543,3	63,9	75,8	108,1	1,7	19,0	0,49
В Україні	27865,2	1647,2	3793,4	2806,0	599,3	518,5	0,34

1) розрахунки проведено на основі даних Львівського обласного управління земельних ресурсів.

У дисертаційній роботі проведено детальний аналіз і розкрито особливості й результати земельної реформи у Львівській області, яка супроводжувалася роздержавленням і приватизацією земель колективних сільськогосподарських підприємств з видачею сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку).

Особливістю було те, що до числа громадян, яким надавалась середня земельна частка, були віднесені також особи, зайняті у соціальній сфері на селі. Іншою особливістю приватизації землі на Львівщині було те, що в області не відбулося закріплення земель у колективну власність сільськогосподарським підприємствам.

Можливість врахування регіональних особливостей при реформуванні земельних відносин підтверджена Президентом України, який 29 жовтня 1996 року погодився з напрямками реформування земельних відносин на Львівщині за обласною програмою.

У процесі земельної реформи в області відбулися суттєві зміни у структурі землеволодінь і землекористувань, які наведені в таблиці 2.

Ефективність земельної реформи характеризується рівнем продуктивності праці на землі, залежно від того, хто є її власником. Розрахунки показують, що ефективність використання землі у приватному секторі сільського господарства області має переваги над громадським сектором.

Таблиця 2 - Зміни у структурі землеволодінь і землекористувань Львівської області в ході здійснення земельної реформи. 1)

Рік	Загальна площа, тис.га	Сільськогосподарські підприємства	Громадяни	В тому числі власники селянських (фермерських) господарств	Організації, підприємства, установи	землі державної власності
		кількість одиниць	площа, тис.га	кількість одиниць	площа, тис.га	кількість одиниць	площа, тис.га	кількість одиниць	площа, тис.га	площа, тис.га
1990	2183,1	551	1386,8	600836	149,4	24	0,3	623	594,2	52,7
1991	2183,1	602	1026,3	663446	173,4	312	2,8	719	604,8	378,6
1992	2183,1	676	954,3	680944	408,1	797	7,6	707	622,9	197,8
1993	2183,1	720	994,8	924741	421,9	1085	10,7	9956	635,7	130,9
1994	2183,1	762	967,5	903101	423,9	1211	12,1	9868	634,1	157,6
1995	2183,1	775	943,1	928633	440,9	1239	12,9	9725	638,1	161,0
1996	2183,1	802	920,2	959375	467,6	1396	17,8	13804	636,9	158,4
1997	2183,1	808	878	990173	499,7	1317	39,6	14777	632,0	173,4

1) За даними Львівського обласного управління земельних ресурсів.

Так, при майже вдвоє меншій площі, яка знаходиться у власності і користуванні в приватному секторі, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в 1997 році становили 23,7% в господарствах суспільного і 76,3% - приватного сектора.

Реалізація земельної реформи в області має не тільки важливе економічне значення, але й відіграє позитивну соціальну роль, оскільки сприяє розширенню чисельності суб'єктів володіння і користування землею, що відповідно створює нові робочі місця для сільського населення. Так, зокрема, чисельність працюючих в сільській місцевості в 1990 році становила 182,10 тис.чол., а в 1997році - 188,92 тис. чол., що складає 33,4% і 35,7% зайнятості сільського населення у відповідні роки.

У третьому розділі - “Напрямки організації використання та охорони земель в процесі здійснення земельної реформи”- обгрунтовані рекомендації щодо організації використання земель на основі персоніфікації середніх земельних часток (паїв) та на орендних засадах, апробовано механізм реструктуризації землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств з метою формування землеволодінь і землекористувань ринкового типу, а також розвинуті науково-методичні підходи до обгрунтування механізму економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.

Згідно з чинним земельним законодавством у країні визначилися два напрямки організації використання землі, а саме: у формі колективного господарювання (спілки, фірми, об'єднання, товариства тощо) та у формі індивідуальних, селянських господарств (особисті підсобні, фермерські), які базуються на надільних землях, переважно у вигляді середньої земельної частки (паю) громадян.

Досліджуючи дані напрямки використання земель, в дисертації акцентується увага на те, що персоніфікація землі, тобто виділення середніх земельних часток громадянам в натурі (на місцевості), потребує складання детального робочого проекту, а не схеми поділу земель. При цьому обгрунтовується необхідність визначення і встановлення середніх земельних часток в натурі (на місцевості) у фізичних гектарах. Вирівнювання у продуктивності і доходності різних за якістю земель доцільно здійснювати шляхом оподаткування, встановлення диференційованих ставок плати за землю залежно від якості і місцеположення земельних ділянок.

Спираючись на наявну в країні правову базу для оренди землі в сільському господарстві та переваги останньої в організації використання землі, в дисертації розроблені пропозиції щодо формування землеволодінь новостворюваних агроформувань ринкового типу шляхом реструктуризації землекористувань недержавних сільськогосподарських підприємств. При створенні нових агроформувань на базі колишніх землекористувань роздержавлених господарств виникає питання: скільки і яких розмірів необхідно формувати землекористування нових господарств, кому надавати право їх очолювати? Для обгрунтування цього питання поки що в землевпорядній науці немає конкретних рекомендацій. У зв'язку з цим пропонується метод формування землеволодінь і землекористувань нових агроформувань залежно від розміру земель у приватній власності керівника новостворюваного господарства, щоб кількість земельних часток (паїв) забезпечувалася дивідендами у перерахунку на вартість земель засновника агроформування.

Даний підхід до формування землекористувань нового типу апробований в проекті реструктуризації колективного сільськогосподарського підприємства “Шахтар” Сокальського району Львівської області, розробленому Львівським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук з участю автора. На базі даного підприємства запроектовано приватну агрофірму “Острів”, фермерське господарство “Бас” і товариство з обмеженою відповідальністью “Доброчин”, кількість середніх земельних часток в яких передбачена відповідно: 408, 272 і 136. Для розрахунку площ земель, орендованих новостворюваними агроформуваннями за рахунок часток громадян, нами пропонується формула:

Рз Бз

Рор = --------------- : 0,03 ,

Бс.зв.

де Рор - площа орендованих земель, га; Рз і Бз - відповідно площа, га, і бал бонітету грунтів певного виду угідь у приватній власності засновника агроформування; Бс.зв. - середньозважений бал бонітету грунтів даного виду угідь підприємства, що підлягає реструктуризації; 0,03 - коефіцієнт, що відповідає капіталізації чистого доходу протягом одного року використання землі за 33-річний період (згідно із затвердженою методикою грошової оцінки земель).

Формування землеволодінь та землекористувань новостворюваних агроформувань певної спеціалізації за рекомендованими розмірами для конкретних природно-кліматичних зон пропонується здійснювати при умові наявності у засновника агроформування мінімально граничної площі земель у приватній власності, яку пропонується визначати за формулою:

Рз = 0.03 Рор ,

де Рз - площа земель у приватній власності засновника агроформування, га;

Рор - рекомендований розмір землекористування агроформування певної спеціалізації для конкретної природно-кліматичної зони, га;

Формування нових землекористувань в процесі реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств потребує обгрунтування терміну оренди землі в громадян, який, на нашу думку, повинен бути єдиним для всіх новостворюваних агроформувань в межах місцевої ради. Термін оренди землі є найбільш доцільним у 5років, оскільки достатньо відповідає нині найбільш оптимальній п'ятипільній системі сівозмін. В інших випадках короткотермінова оренда землі невигідна орендарям, а довгострокова- орендодавцям.

Встановленням єдиного фіксованого терміну оренди обумовлюється можливість періодичного одноразового впорядкування використання земель в межах місцевої ради між існуючими і новостворюваними агроформуваннями шляхом складання схем або проектів землевпорядкування для створення умов раціонального та ефективного використання земель.

В системі організації раціонального використання й охорони земель важливе значення має економічне стимулювання власників землі, землекористувачів, в тому числі орендарів, спрямоване на збереження і відтворення родючості грунтів, захист земель від негативних наслідків виробничої діяльності. В дисертації розкривається зміст заходів з економічного стимулювання використання та охорони земель, його напрямки і шляхи, методи і показники. Дослідженнями встановлено, що на даний час в основному увага зосереджена на економічному стимулюванні раціонального використання земель у вигляді розмірів ставок плати за землю і менше уваги звертається на економічне стимулювання щодо охорони земель. До таких заходів пропонується включати: повне відшкодування коштів організаціями, винними у псуванні або руйнуванні землі; звільнення від плати за землю на термін, передбачений проектом освоєння або поліпшення сільсько- господарських земель; звільнення від плати за землю на час її рекультивації або тимчасової консервації сільськогосподарських угідь тощо.

У випадках псування або руйнування землі, які відбуваються з вини власників землі і землекористувачів, мова повинна йти не про економічне стимулювання, а про економічні санкції, які потребують відповідного законодавчого закріплення.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень зроблені такі висновки:

1. З матеріалів щодо формування території сільських, селищних рад, роздержавлення земель недержавних сільськогосподарських підприємств видно, що у Львівській області в основному правильно проведено перерозподіл земель за їх видами і формами власності. Однак не є доцільним та обгрунтованим збільшення до 15% земель резервного фонду для перспективного розвитку сіл і селищ міського типу, що обумовило значне розширення територій населених пунктів без зміни цільового використання сільськогосподарських угідь. За рахунок цих земель слід повніше задовольняти звернення громадян, особливо працівників соціальної сфери і пенсіонерів, щодо надання їх для ведення особистого підсобного господарства тощо.

2. Особливістю земельної реформи на Львівщині на перших етапах було те, що вона супроводжувалася процесами роздержавлення та приватизації шляхом паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств з видачею сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) обласного зразка, згідно з яким середня земельна частка надавалася особам, що працюють в сільському господарстві, пенсіонерам та працівникам соціальної сфери.

3. В ході земельної реформи селянам створені рівні стартові умови для організації використання земель. При відсутності законодавчого регулювання механізму створення раціональних землекористувань, землеволодінь в ринкових умовах, з огляду на забезпечення ефективності використання землі за участю та в інтересах власників земельних часток (паїв), використання земель здійснюється такими способами:

- персоніфікація земельних часток в натурі (на місцевості) для ведення особистого або селянського господарства та сільськогосподарського використання;

- оренда землі, яка на нинішньому етапі земельної реформи дозволяє її власникам конкретизувати умови договору оренди, особливо щодо розмірів плати за землю та її охорони.

4. Здійснення земельної реформи досягається проведенням землевпорядних дій, які на даному етапі в основному зводяться до правового регулювання земельних відносин, зокрема, розширення, зміцнення стійкості та охорони приватної власності на землю.

Особливістю формування території нових агроформувань є те, що їх земельний масив включає землі у приватній власності засновника підприємства (землеволодіння) і земельні ділянки (землекористування), орендовані у громадян.

5. Про ефективність земельної реформи в області свідчать, з одного боку, показники економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в приватному секторі, яке в 1997 р. становило 76,3% від загального обсягу, а з другого боку, - дані про позитивну її соціальну роль, внаслідок чого чисельність працюючих в сільському господарстві на цей час зросла порівняно з 1990 р. з 33,4% до 35,7%.

ПРОПОЗИЦІЇ

За результатами досліджень розроблені такі пропозиції:

1. У зв'язку з переходом в Україні на міжнародну систему обліку і статистики про землю, створенням автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру пропонується:

а) запровадити поділ земельного фонду країни за видами природного стану і господарського використання на п'ять категорій земель:

- сільськогосподарські землі;

- ліси та інші лісові землі;

- забудовані землі;

- води та заболочені відкриті землі;

- сухі відкриті землі;

б) прийняти єдину систему тризначної кодифікації категорій земель і відповідних їм видів угідь (перший розряд визначається назвою категорій земель, другий і третій- порядковим номером виду угіддя в межах даної категорії земель);

в) розглядати цільове (функціональне) призначення земель, як встановлений в нормативному порядку правовий режим використання земель або їх правовий статус залежно від виду діяльності суб'єкта права власності на землю, права користування землею або суспільних інтересів з присвоєнням уніфікованих державних кодів кожному виду цільового призначення землі;

г) застосувати на основі прийняття системи класифікаторів і кодифікаторів інформації відкриту пошарову схему її внесення в автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру: кадастровий номер земельної ділянки ідентифікаційний код власника землі або землекористувача код форми і відповідного їй виду власності на землю код цільового призначення земельної ділянки код категорії земель та виду угідь код виду сервітуту і т.д.

2. З метою раціонального використання та охорони земель в ході земельної реформи необхідно проводити детальний аналіз не тільки економічного рівня господарювання на землі, але й особливо екологічного стану земель, з тим, щоб після їх передачі у власність або надання у користування не допускати погіршення природного стану земель. У зв'язку з цим пропонується поглибити науково-методичні положення визначення екологічної стійкості земель відношенням площі не тільки сінокосів, пасовищ, лісів та інших лісовкритих площ до площі ріллі, але й земель під болотами та водою, які також є відносно стійкими за місцем розміщення і площами. Розраховані коефіцієнти екологічної стійкості земельних ресурсів області дозволяють орієнтуватися на загальноєвропейський рівень розораності земель (41,2%).

3. Підтримуючи курс на колективні форми організації використання землі, які мають безперечні переваги над індивідуальною формою господарювання на землі, необхідно враховувати право громадян на реальну земельну частку (пай), персоніфіковану в натурі (на місцевості). З цією метою доцільно, як завершальний одноразовий захід у реформуванні недержавних сільськогосподарських підприємств, розробляти проекти реструктуризації їх землекористувань, не складаючи схеми поділу земель на території місцевої ради на земельні частки (паї). Результатом реалізації проектів реструктуризації буде формування землеволодінь, землекористувань новостворюваних товарних сільськогосподарських підприємств ринкового типу переважно на умовах оренди земельних часток (паїв). Поділ на індивідуальні земельні частки (паї) при наявності бажаючих отримати їх в натурі пропонується виокремлювати складовою частиною проекту реструктуризації.

4. З метою створення умов для раціонального та ефективного використання земель пропонується прийняття в державі єдиного терміну оренди землі для сільськогосподарського використання - 5 років. Цим забезпечується можливість один раз у п'ять років в межах кожної місцевої ради, як планомірний періодичний державний захід, здійснювати впорядкування використання земель з врахуванням зональних особливостей, наявної інфраструктури, екологічних нормативів і сервітутних обмежень за участю та в інтересах власників земельних часток (паїв) шляхом складання проектів організації використання земель місцевих рад. Таким чином, землевпорядний процес на рівні місцевої ради набуватиме планомірного і безперервного характеру.

5. Оптимальні розміри новостворюваних агроформувань на умовах оренди земельних часток (паїв) пропонується визначати з дотриманням необхідного співвідношення між землями у приватній власності засновників агроформувань та орендованими в необхідній кількості і площах земельними частками громадян. Основою для даного співвідношення рекомендується граничний розмір орендної плати, що не повинен перевищувати коефіцієнт капіталізації чистого доходу в сільському господарстві за один рік використання земель -0,03, з тим, щоб у випадку банкрутства засновника агроформування компенсувати вартістю його власних земель дивіденди орендодавцям.

6. Ефективність організації раціонального використання та охорони земель обумовлюється певними заходами економічного стимулювання власників землі і землекористувачів. Пропонується розширити в чинному законодавстві зміст заходів щодо економічного стимулювання:

раціонального використання земель встановленням рівнонапружених ставок та обсягів плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, зниженням ставок плати за землю для суб'єктів оподаткування з балами оцінки землі нижче середнього в районі, звільненням від плати за землю на 5 років за поліпшення якості земель, родючості грунтів;

охорони земель звільненням від плати за землю на період освоєння, рекультивації або тимчасової консервації земель, компенсацією шкоди коштами організацій, винних у псуванні або руйнуванні землі, погіршенні її якості, зниженні родючості грунтів.СПИСОК ОПУБЛІКОВАХ ПРАЦЬ

1. Залуцкий И.Р. Эффективность объединения отдельных участков в поля севооборотов.//Использование и устройство земель в условиях Юго-Западного региона: Научн. тр. Львовского сельскохозяйственного института. - Львов, 1983.-С. 65-68. - 0,25 друк. арк.

2. Залуцький І.Р. Із досвіду проведення земельної реформи в Золочівському районі Львівської області //Сучасні проблеми реалізації земельної реформи в Україні: Зб. наук. пр. Львівського державного сільськогосподарського інституту. - Львів, 1996. - С. 71-74. - 0,25 друк.арк.

3. Залуцький І., Лелюх Д., Ільків Т., ДорожинськийО. Використання матеріалів аерофотознімання минулих літ для інвентаризації земель //Геодезія, картографія і аерофотознімання: Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Вип. 58. - Львів, 1997. - С.105-107. - 0.19 друк.арк., в т.ч. автора - 0.12 друк.арк.

4. Залуцький І.Р. Сучасний стан земельних ресурсів Золочівщини //Вісник Львівського державного аграрного університету: Проблеми реформування земельних відносин в умовах Західного регіону України.-Львів, 1997. - №1. - С.202-203. - 0.12 друк.арк.

5. Залуцький І.Р. Оргацізація використання землі на орендних засадах // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядку-вання і земельний кадастр.- Львів, 1998. - №2. - С.73-76. - 0.25 друк.арк.

6. Залуцький І.Р. Обгрунтування розмірів нових землеволодінь і землекористувань в процесі реструктуризації недержавних сільсько-господарських підприємств // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. - Львів, 1998. - №2. - С.83-85. - 0.19 друк.арк.

Залуцький І.Р. Обгрунтування організації раціонального використання і охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Львівський державний аграрний університет, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни,1998.

Захищається дисертаційна робота, присвячена обгрунтуванню наукових основ і практичних рекомендацій щодо організації раціонального використання та охорони земель в умовах земельної реформи. Результати досліджень спрямовані на формування нових сільськогосподарських підприємств на базі середніх земельних часток громадян та оренди землі, що сприяє розвитку товарного виробництва та ринкових земельних відносин.

Ключові слова: земельна реформа, використання земель, охорона земель, оренда, середня земельна частка.

Залуцкий И.Р. Обоснование организации рационального использования и охраны земель в условиях осуществления земельной реформы на Львовщине. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 -Экономика природопользования и охраны окружающей среды. -Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, Жовковский район, г.Дубляны,1998.

Защищается диссертационная робота, посвященная обоснованию научных основ и практических рекомендаций по организации рационального использования и охраны земель в условиях осуществления земельной реформы. Результаты исследований направлены на формированне новых коллективных сельскохозяйственных предприятий на базе средних земельных долей граждан и аренды земли, что способствует развитию товарного производства и рыночных земельных отношений.

Ключевые слова: земельная реформа, использование земель, охрана земель, аренда, средняя земельная доля.

Zalutskyj I.R. Substantiation of organizing rational land use and land protection under conditions of conducting the land reform in Lviv region. Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Economics on Speciality 08.08.01. Economics of Nature Use and Environmental Protection. Lviv State Agrarian University. Lviv region, Zhovkva district, Town of Dubljany, 1998.

Thesis dedicated to substantiation of the scientific basis and practical recommendations as to organizing rational land use and land protection under conditions of the land reform are defended. The results of the research are derected towards formation of new agricultural enterprises on the basis of average land shares of the sitizens and on land lease, this promoting development of commodity production and market land relations.

Key words: land reform, land use, land protection, lease, average land share.

Размещено на Allbest.ru

...