Економічна оцінка та інвестування розвитку енергетичних об’єктів (на прикладі гідроенергокомпаній)

Визначення оптимальної потужності та економічної ефективності розширення гідроелектростанцій Дніпровського каскаду річок шляхом додаткової установки оборотних гідроагрегатів. Еколого-економічна оцінка перспективних наслідків модернізації ГЕС каскаду.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 08.09.2013
Размер файла 38,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львів -1999

Державний університет «Львівська політехніка»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічна оцінка та інвестування розвитку енергетичних об'єктів

(на прикладі гідроенергокомпаній)

Акіншина Олена Василівна

УДК 338.008.668.26:8

Спеціальність 08.02.02 - Економіка управління науково-технічним

прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Державного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти України

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент КРИКАВСЬКИЙ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ, Державний університет «Львівська політехніка, завідувач кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор кафедри економіки і організації промислових технологій та енергетики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» НЕДІН ІГОР ВАЛЕНТИНОВИЧ

- кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри економіки підприємства Івано-Франківського Державного технічного університету нафти і газу ДАНИЛЮК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

Провідна установа:

Технологічний університет Поділля Міністерства освіти України, кафедра економіки і менеджменту, м. Хмельницький

Захист дисертації відбудеться «26» листопада 1999 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Державному університеті «Львівська політехніка» за адресою: 290646, м. Львів-13, вул. Ст. Бандери, 12, IV корпус, ауд. 406.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного університету «Львівська політехніка» за адресою: 290646, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «25» жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пащенко І.Н.

Загальна характеристика роботи

гідроелектростанція модернізація дніпровський

Актуальність теми

Важливим напрямком економічної політики на сучасному етапі розвитку України є максимальна реалізація переваг ринкової економіки на основі науково-технічного прогресу. Прискорення соціально-економічного розвитку країни передбачає перебудову інвестиційної політики шляхом перерозподілу капіталовкладень на користь реконструкції діючих об'єктів.

Ефективний розвиток паливно-енергетичного комплексу країни вимагає проведення у всіх галузях економіки країни активної та цілеспрямованої роботи з економії паливно-енергетичних ресурсів та широкого використання відновлювальних джерел енергії. Виконанню даного завдання сприяє прискорене створення маневрених потужностей, яке передбачено енергетичною політикою Уряду. У зв'язку з цим розширюються масштаби введення маневреного електроенергетичного обладнання.

Гідравлічні та гідроакумулюючі електростанції є найбільш дієвими джерелами пікової та резервної потужності у енергетичних системах. У країнах ближнього та дальнього зарубіжжя як перспективний намічений напрям, який передбачає розширення діючих гідроелектростанцій та їх модернізацію з метою підвищення їх ефективності. Раціональне використання додаткової потужності гідравлічних (ГЕС) та гідроакумулюючих (ГАЕС) електростанцій у покритті добового графіка електричного навантаження об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) дозволяє вилучити зі складу основного обладнання теплових електростанцій найменш економічні агрегати, які мають найбільшу питому витрату умовного палива, що обумовлює отримання паливного ефекту ГЕС - ГАЕС.

Важливість забезпечення енергетичної безпеки держави в контексті забезпечення її економічної безпеки шляхом належного розвитку енергетичної галузі, недостатній науковий і прикладний рівень вирішення проблем розвитку гідроенергетики в ще більшій мірі актуалізують дисертаційну проблему.

Питанням розвитку гідроенергетики, економіки та експлуатації ГЕС та ГАЕС, визначення їх паливного ефекту, ролі у забезпеченні надійної і сталої роботи енергетичних систем та інвестиційного забезпечення розвитку енергооб'єктів присвячені фундаментальні праці відомих вчених В.В.Болотова, Б.Л.Бабуріна, І.А.Бланка, Ф.Ф.Губіна, В.Я.Гуменюка, М.О.Данилюка, М.В.Держко, В.І.Денісова, С.В.Дікмарова, П.П.Долгова, Т.Л.Доценко, Б.Л. Ерліхмана, А.Г.Загороднього, Л.А.Кароля, Є.В.Крикавського, О.Є.Кузьміна, Г.Кунца, А.А.Макарова, Л.А.Мєлєнтьєва, І.В.Недіна, В.Р.Окорокова, С.О'Доннела, Й.М.Петровича, Я.Д. Плоткіна, Р.І.Сіліна, Б.Твісса, Р.Уотермена, Дж.Р.Хікса, О.М.Шишова, Л.С.Щавєлєва, та інших.

Водночас аналіз наукових публікацій свідчить, що проблемам економічної оцінки та інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів приділена недостатня увага, не повністю вирішено питання оцінки впливу розширення каскадів гідроелектростанцій шляхом додаткової установки оборотних гідроагрегатів (ОГА) на ефективність роботи теплових електростанцій об'єднаних енергетичних систем, недостатньо реалізований системний підхід до формування енергозабезпечення держави, не повністю досліджені резерви і джерела інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів в умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів.

Нині паливно-енергетичний комплекс України знаходиться у кризовому стані, який обумовлений недостатнім інвестиційним забезпеченням в масштабах, необхідних для здійснення надійного і економічно прийнятного постачання енергоносіями на внутрішньому ринку.

Крім подолання перепон щодо створення сприятливих умов для інвестування іноземного капіталу у енергетичний сектор держави, важливим завданням є оволодіння вітчизняними партнерами методикою підготовки пропозицій щодо фінансування проектів, прийнятою у промислово розвинених країнах і міжнародних фінансових інститутах.

Недостатній науковий та прикладний рівень вирішення економічних проблем розвитку енергетичних об'єктів, його оцінки та інвестиційного забезпечення зумовили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Одним із ключових моментів в нормативно-законодавчих актах України (Національній енергетичній програмі України, Законі України «Про енергозбереження», Законі України «Про електроенергетику»), що стосується забезпечення енергетичної безпеки, визначаються проблеми реалізації пріоритетності розвитку енергетичних об'єктів, що вимагає консеквентної економічної оцінки доцільності енергетичних проектів, можливості їх інвестиційного забезпечення. Такі рішення на сучасному етапі ускладнені проведеною реструктуризацією та формуванням енергоринку, що безумовно, послабило роль централізованого впливу на розвиток енергетичних об'єктів. Такий причинно-наслідковий механізм унаочнює наявність зв'язку дослідження із державними програмами в галузі енергетики.

Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових напрямків кафедри економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Державного університету «Львівська політехніка»: «Проблеми переходу базових галузей народного господарства України на ринкові відносини», «Проблеми ресурсо- та енергозбереження в економіці України», затверджених науково-технічною радою ДУ «Львівська політехніка» (протокол № 11 від 17.11.95 р.), і відповідає науковому напряму Координаційного плану № 68 «Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем», затвердженого наказом Міносвіти України від 13 лютого 1997 р. № 37.

Мета і задачі дослідження

Метою даного дослідження є проведення економічної оцінки та обгрунтування інвестиційної політики стосовно розвитку енергетичних об'єктів гідроенергетичних компаній в напрямі гідроакумулювання в контексті формування достатньої енергетичної безпеки.

Для досягнення поставленої мети у роботі розв'язувались такі завдання:

здійснення перспективної оцінки економічного стану енергетичної галузі з огляду на забезпечення гідроенергокомпаніями енергетичної безпеки держави та ефективних напрямів розвитку гідроенергетики;

дослідження теоретичних передумов техніко-економічного обгрунтування розширення гідроенергокомпаній та перспективи інвестиційного забезпечення такого розвитку енергетичних об'єктів;

вдосконалення методичного забезпечення економічної оцінки розвитку гідроенергокомпаній розширенням ОГА;

визначення оптимальної потужності додатково встановлених на ГЕС каскаду ОГА та економічної ефективності розширення ГЕС Дніпровського каскаду річок шляхом додаткової установки ОГА;

оптимізація режимів роботи ГЕС-ГАЕС спільно з АЕС та ТЕС у ОЕС та адаптація контрактингової моделі інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній;

здійснення екологічної оцінки впливу режимів роботи ГЕС-ГАЕС на стан водосховищ.

Предметом дослідження є процес формування економічної оцінки доцільності розвитку гідроенергокомпаній шляхом їх модернізації за рахунок встановлення ОГА та обгрунтування напрямів інвестиційного забезпечення такого їх розвитку. Об'єктом дослідження є гідроенергокомпанії України та гідроелектростанції, що входять до їх складу.

Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження були праці вітчизняних і зарубіжних вчених, закони України, укази Президента України, постанови і нормативні матеріали Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, міністерств і відомств.

Вихідною інформацією у здійсненні досліджень були дані статистичної та оперативної звітності електростанцій, що входять в об'єднану енергосистему, узагальнені результати наукових досліджень, що отримані автором при виконанні науково-дослідної роботи «Повышение эффективности использования ГЭС каскада рек» (№ д/р 76065887) на кафедрі економіки енергетичних і хімічних підприємств та маркетингу Державного університету «Львівська політехніка».

У роботі використані сучасні методи дослідження, а саме: системний, факторний і порівняльний аналізи, економіко-математичне моделювання досліджуваного процесу, розроблено відповідне програмне забезпечення для ЕОМ.

Наукова новизна одержаних результатів

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

на основі перспективної структурованої оцінки економічного стану енергетичної галузі в контексті формування енергетичної безпеки України вперше обгрунтована доцільність пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній - складової ефективної стратегії розвитку електроенергетичної галузі держави. Визначені основні тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу та основні тенденції електроспоживання, які комплексно характеризують сучасний стан енергетики і актуальність забезпечення енергетичної безпеки і дають змогу обгрунтовано формулювати перспективну політику галузі;

вперше виявлено та систематизовано енергоекономічні передумови доцільності і пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній в напрямі розширення ГЕС ОГА, що сприятиме ефективному використанню водних ресурсів, потужності теплових електричних станцій (ТЕС), оптимізації режимів і забезпеченню соціально-економічного розвитку регіонів. Визначені техніко-економічні принципи та названі пріоритетні напрями розвитку гідроенергетики генерують підвищення ефективності використання діючих каскадів ГЕС розширенням їх ОГА з використанням їх водосховищ для гідроакумулювання;

поглиблена методика економічної оцінки гідроакумулювання, що враховує синергічний ефект як результат оптимізації енергетичних режимів та результат оптимізації використання водних ресурсів. З її допомогою доведено ефективність розширення ГЕС ОГА та використання їх як маневрених пікових агрегатів. Названа методика дозволяє здійснити техніко-економічне обгрунтування розширення окремих ГЕС та каскадів ГЕС ОГА та визначення оптимального варіанту роботи ГЕС та ГАЕС у ОЕС;

вперше визначена оптимальна потужність ОГА, які додатково встановлюються на ГЕС каскаду, та обгрунтовано умови їх сумісної оптимізації з ТЕС і АЕС у об'єднаній енергосистемі. Реалізація методики для визначення оптимальної потужності ОГА та методики оптимізації режимів роботи ГЕС-ГАЕС сумісно з АЕС та ТЕС у ОЕС дає можливість покращити структуру паливно-енергетичного балансу країни і знизити потребу ПЕК в дефіцитному органічному паливі, в результаті реалізації методики для визначення оптимальної потужності ОГА які додатково встановлюються на ГЕС каскаду; розроблена методика оптимізації режимів роботи ГЕС-ГАЕС сумісно з АЕС та ТЕС у об'єднаній енергосистемі;

розвинуто та поглиблено теоретичні і методологічні засади формування комплексної еколого-економічної оцінки перспективних наслідків модернізації ГЕС каскаду, що дає можливість зберегти родючі землі які підпадають під затоплення під час спорудження нових ГЕС та ГАЕС;

вперше обгрунтовано умови адаптації контрактингової моделі інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній як найбільш вірогідного напряму створення інвестиційного забезпечення їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні знань про механізм здійснення розширення ГЕС, що працюють у каскаді шляхом додаткового встановлення на них оборотних агрегатів з подальшим використанням їх як маневрених пікових потужностей у ОЕС в оптимальному режимі роботи.

Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо розвитку гідроенергокомпаній у напрямку підвищення економічної ефективності використання поновлювальних джерел енергії та інвестиційного забезпечення цього розвитку, що сприятиме розв'язанню головного завдання середньострокового прогнозу економічного і соціального розвитку України, а саме: досягненню ефективного використання існуючого виробничого потенціалу, адаптації підприємств до ринкових умов та поступовому нарощуванню інвестиційних процесів. Практичну значимість посилюють методичні рекомендації щодо економічної оцінки розширення окремих ГЕС та каскадів ГЕС ОГА з визначенням їх оптимальної потужності і створенням оптимального режиму їх роботи у ОЕС. Розроблена адаптована контрактингова модель інвестування розвитку гідроенергокомпаній, яка дає можливість розв'язати проблему інвестиційного забезпечення шляхом залучення стратегічних інвесторів.

Дослідження підвищення ефективності ГЕС виконані у науково-методичному та прикладному планах для реконструкції діючих ГЕС, при проектуванні каскадів ГЕС та при експлуатації ГЕС України.

Основні положення результатів дослідження викладені у науково-дослідній роботі, яка виконана для ЦДУЕЄС, передані для розгляду у Міненерго України.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані Національною комісією з питань регулювання електроенергетики, Міненерго та іншими компетентними організаціями для вдосконалення майбутньої структури галузі, принципів діяльності енергокомпанії «Дніпрогідроенерго» та для вироблення ефективної інвестиційної і інноваційної стратегії управління електроенергетикою з метою забезпечення енергетичної безпеки держави.

Результати конкретних розрахунків можуть мотивувати привабливість у потенційних інвесторів в процесі реалізації контрактингової моделі фінансування інвестиційних проектів.

За висновком постійно діючого наукового семінару «Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки» основні результати та рекомендації роботи є надзвичайно корисними в умовах сучасного стану електроенергетики України. Реалізація пропозицій автора роботи може розглядатись, як важливий інвестиційний ресурс, використання якого в умовах гострого дефіциту інвестиційного капіталу дозволить підвищити ефективність функціонування енергооб'єднання України швидше, ніж в разі реалізації інших відомих проектів.

Результати наукових досліджень, узагальнені в дисертації, використані в навчальному курсі «Економічна ефективність нової техніки» для студентів спеціальності «Менеджмент організацій (виробнича сфера)» Державного університету «Львівська політехніка».

Особистий внесок здобувача

Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць опублікованих в співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації

Матеріали представленої дисертаційної роботи викладені у доповіді та обговорені у технічному управлінні Міненерго України на нараді з модернізації обладнання електростанцій, на обласній науково-технічній конференції «Економічне обгрунтування раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у галузях народного господарства області - важливий фактор успішного розв'язку завдання Енергетичної програми», м. Львів, 17 жовтня 1985 р., та науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу ДУ «Львівська політехніка» (1970-1997р.р.), республіканській науково-практичній конференції «Повышение эффективности использования топливно-энергетических ресурсов в отраслях народного хозяйства УССР», м. Київ, 27-29 травня 1986 р., всесоюзній науково-практичній конференції «Технико-экономические проблемы оптимизации режимов электропотребления промышленных предприятий», м. Міасс, 8-11 вересня, 1987 р., республіканській науково-технічній конференції «Научно-технический прогресс и интенсификация производства», м. Донецк, жовтень 1988р., всесоюзному семінарі «Методы прямого преобразования энергии», м. Київ, 4-6 липня, 1989р., всесоюзній науково-технічній конференції «Эффективность новых форм и методов хозяйствования», м. Іжевськ, 17-18 жовтня, 1989р., науково-практичній конференції «Проблеми переходу України до ринкових відносин» (ВПІ Міжнародний інститут гуманізації та розвитку освіти. Вінницьке обласне відділення Спілки економістів України), м. Вінниця, червень 1993р., міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і шляхи ресурсозбереження України», м. Ів.-Франківськ,7-10 грудня 1993р., всесоюзній науково-практичній конференції «Основные пути решения вопросов производства и потребления топливно-энергетических ресурсов в рамках реализации энергетической программы», м. Київ, 22-24 травня 1994р., міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми розвитку промислового виробництва», м. Одеса, жовтень 1995р., на міжнародній науковій конференції «Проблеми становлення маркетингу і зовнішньоекономічного комплексу в перехідних умовах», м. Львів, 1996р., міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту», м. Львів, 24-25 жовтня 1996р., засіданні постійно діючого наукового семінару «Економічні проблеми забезпечення енергетичної безпеки» на тему: «Конкуренція в енергетиці: можливості і проблеми» за міжнародною участю, смт. Славсько, Львівська обл., 9-12 червня 1998р., ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту», м. Львів, 22-24 жовтня 1998 р.

Публікації

Основні положення дисертації відображені в 30 наукових працях (монографія, наукові статті, методичні рекомендації, методика, тези доповідей) загальним обсягом 18,7 друкованих аркушів, з них особисто автору належать - 7,27 д.а.

Структура дисертації

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, обсяг дисертації 169 стор. друкованого тексту, крім того наведені список літератури з 225 назв і 18 додатків. Дисертаційна робота містить 22 таблиці, 11 рисунків (графіків, схем). Структура дисертації має вигляд:

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретичні та економічні аспекти інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів» розглянуто нові умови і основні завдання розвитку паливно-енергетичного комплексу України, техніко-економічні принципи та напрями розвитку гідроенергетики, теоретичні передумови техніко-економічного обгрунтування гідроакумулювання та перспективи інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів.

Глибока економічна криза, що охопила економіку України негативно відбилась на стані паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) держави. На рис.1 наведено укрупнені фактори кризового стану енергетики України і їх взаємозв'язок з головними факторами впливу на рівень захищеності від загроз енергетичній безпеці держави.

Для відновлення виробництва на ТЕС електроенергії в перерахуванні на рядове вугілля у 2005 році буде потрібно 55,9 млн.т палива. При наявності капіталовкладень на розвиток шахт за поміркованим (більш реальним) варіантом, ресурси для Міненерго можуть збільшитись лише до 39 млн.т, таким чином дефіцит складатиме 17 млн.т. Очікуваний рівень виробництва 146 млрд. кВтЧгод в 2005 на ТЕС, передбачений НЕПУ, можливо досягти лише у 2015р. оскільки для будівництва шахт з урахуванням проектування і відновлення шахтобудівної бази потрібно не менше, ніж 15 років. Таким чином, відзначений рівень можливо досягти лише у 2015 році. До того ж і попит на природний газ при цьому не зменшиться.

Ситуація додатково погіршується надмірним зношенням генеруючого обладнання ТЕС (82% енергоблоків відпрацювали розрахунковий ресурс, а 48% - граничний ресурс), що призвело до зростання питомих витрат палива (з 1993 по 1995 рік на 9,3 г/кВтЧгод), неможливості накопичення в електроенергетиці власного інвестиційного капіталу та загостренню техногенних загроз енергетичній безпеці країни. Особливої уваги потребує проблема покриття пікової частини добових графіків електричного навантаження ОЕС.

Розв'язанню проблеми не в стані сприяти окремі реконструкційні або емісійні рішення.

До диверсифікаційних рішень, які послабили б дефіцит енергоносіїв і створили б сприятливі умови для накопичення власних фінансових коштів за рахунок збільшення відпуску енергетичної продукції та зменшення її собівартості, слід віднести підвищення техніко-економічної ефективності капітальних вкладень в існуючі каскади гідроелектростанцій шляхом їх реконструкції за рахунок додаткової установки оптимальної потужності ОГА і перетворення їх таким чином в каскади ГЕС-ГАЕС, з подальшою оптимізацією режимів роботи ГЕС-ГАЕС в ОЕС паралельно з ТЕС і АЕС.

Здійснена перспективна структурована оцінка економічного стану енергетичної галузі в контексті формування енергетичної безпеки України показала на доцільність пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній.

Дослідження теоретичних передумов техніко-економічного обгрунтування розширення гідроенергокомпаній виявило відсутність системного підходу до розроблення методики економічної оцінки розвитку об'єктів гідроенергетичних компаній з врахуванням синергічного ефекту.

Аналіз перспектив інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів показав, що галузь електроенергетики є привабливою для потенційного інвестора. Нагальною є необхідність пошуку альтернативних обгрунтованих інвестиційних проектів.

У другому розділі «Економічна оцінка розвитку гідроенергетичних компаній як системний (синергічний) ефект енергосистем України» досліджено методи і моделі оптимізації режимів енергетичних систем, оптимізація використання водних ресурсів гідроенергокомпаній ОГА та економічні аспекти модернізації гідроелектростанцій у ГЕС-ГАЕС.

В основу застосування методів оптимізації в енергетиці покладений системний підхід, який передбачає врахування інтересів генеруючих, постачальних і споживаючих систем енергії за умови обов'язкового дотримання якості енергії і надійності в роботі.

Аналіз методів оптимізації режимів енергетичних систем показав, що існують математичні моделі для різних модифікацій задач найвигіднішого розподілу навантаження. За ними розроблені алгоритми і програми розрахунків на ЕОМ, однак залишається актуальним питання їх реалізації.

Оцінка розширення гідроенергокомпаній ОГА зі створенням каскаду ГЕС-ГАЕС, що працює в ОЕС, викликала необхідність аналізу комплексного використання водних ресурсів.

Каскадні схеми, в яких окремі ступені каскаду зв'язані між собою гідрологічно, гідравлічно, водогосподарчо і електрично, дозволяють здійснити повну оптимізацію водних ресурсів.

Виконаний аналіз показує, що наявність водосховищ, які регулюють на каскаді Дніпровських ГЕС, розташування та повний об'єм дозволяють їх використовувати для здійснення процесу гідроакумулювання при розширенні діючих ГЕС каскаду ОГА (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика Дніпровських водосховищ

Найменування показників

Одиниці вимірювання

Водосховища

Київське

Канівське

Кременчуцьке

Дніпродзержинське

Дніпровське ім. Леніна

Каховське

Середня багаторічна побутова витрата

м3/с

1050

1390

1510

1640

1650

1650

Середньорічний побутовий стік

км3

33,1

43,9

47,8

52,0

52,2

52,2

Повна пропускна спроможність гідровузла при НПГ

м3/с

11200

18600

22000

20200

40000

25200

Повний об'єм водосховища при НПГ

км3

3,73

2,62

13,5

2,45

3,3

18,2

Галузева специфіка енергетики в цілому і гідроакумулюючих електростанцій зокрема визначає значні особливості та умови проведення техніко-економічних розрахунків з обгрунтування гідроакумулювання.

Проектні та дослідницькі роботи з гідроакумулювання, які проводились до теперішнього часу, спрямовані на обгрунтування будівництва крупних ГАЕС із можливо більшою потужністю агрегатів, що призводить до зниження питомих капіталовкладень у дані станції і підвищує їх конкурентоздатність із замінюваними потужностями. Однак, можливість застосування гідроакумулювання на гідравлічних і насосних станціях шляхом додаткового встановлення ОГА, хоча і порівняно невеликої потужності при низьких напорах, вимагає значно менших інвестицій, ніж на ГАЕС несумісного акумулювання.

Методика економічної оцінки розширення ГЕС ОГА, яку запропоновано в даній дисертації, основана на визначені економічного ефекту ГЕС-ГАЕС при роботі у об'єднаній енергосистемі при зіставленні з рядом замінюваних електростанцій різних типів, оскільки особливо важлива роль належить ГЕС-ГАЕС у регулюванні добових графіків електричного навантаження ОЕС, яка полягає у заповненні їх проваль за рахунок здійснення гідроакумулювання у нічні години доби та покритті гостропікової частини сумарною встановленою потужністю існуючих ГЕС і додатково встановлених ОГА.

У третьому розділі - «Методика та інвестиційне забезпечення розширення ГЕС ОГА» - наведено методику визначення оптимальної потужності ОГА, що встановлено додатково на ГЕС каскаду, та методику оптимізації режимів роботи ГЕС-ГАЕС сумісно із АЕС та ТЕС у ОЕС. Визначено ефективність розширення ГЕС каскаду за рахунок додаткової установки ОГА. Розроблена контрактингова модель інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній.

Результати розрахунків, виконаних за розробленими методиками визначення оптимальної потужності, додатково нарощуваної на ГЕС каскаду, потужності, додатково нарощуваної на окремих ГЕС та економічної ефективності реалізації рекомендацій подано автором у додатках до дисертаційної роботи.

У дисертаційній роботі запропоновано визначити оптимальну потужність ОГА, які додатково встановлено на каскаді ГЕС, за допомогою залежностей питомих зведених витрат енергетичного ланцюга, ОЕС при роботі у складі її обладнання ГЕС-ГАЕС та замінюваних електростанцій.

За результатами розрахунку річних паливно-енергетичних балансів ОЕС, питомих умовно-постійних витрат, питомих капіталовкладень у електропередачу, видобуток палива, транспорт палива та інше, розраховуються витрати енергетичного ланцюга, які зведено до одного року експлуатації.

За отриманими числовими значеннями для і-тої кількості приростів потужності ГЕС-ГАЕС (варіант І) та на альтернативній ТЕС (варіант ІІ) будуються залежності =¦(DN) для порівнювальних варіантів. Точка перетину кривих залежностей питомих зведених витрат енергетичного ланцюга, від приросту потужності ОЕС, що побудовано для варіантів І та ІІ дозволяє з точки зору народного господарства визначити оптимальну потужність ОГА, що додатково встановлюються на ГЕС каскаду (рис.3).

Водний баланс ГЕС-ГАЕС зводиться за допомогою наступного рівняння:

Qоп+ Qбп+ Qопд.+ Qа н.р.+ Qв-ща= Qе+ Qзаб+ Qщл+ Qвтр.± Qв-ща ,

\де Qоп - основний приплив води у водосховища; Qбп - бічна припливність; Qвтр- витрати води з водосховища; Qопд- опади, що впали на дзеркало водосховища; Qа н.р- витрата води, що перекачується ОГА у насосному режимі з нижнього водосховища у верхнє; Qв-ща- витрати спрацювання та накопичення водосховища (плюс відноситься до періоду спрацювання, мінус - до періоду накопичення); Qе- витрата води, через гідротурбіни на ОГА, що працюють у турбінному режимі; Qзаб- беззворотній забір води з верхнього б'єфу для забезпечення різних водоспоживачів; Qщл- витрати води на шлюзування.

Застосування каскадної схеми використання річки вимагає розрахунку водоенергетичних балансів для кожної ГЕС-ГАЕС каскаду з наступним узгодженням результатів розрахунків по всій річці від витоку до гирла.

Оптимізація режиму роботи ГЕС-ГАЕС у структурі обладнання ОЕС здійснюється для чотирьох екстремальних варіантів використання потужності ОГА.

Оцінка варіантів роботи ГЕС-ГАЕС, які порівнюються, у енергетичній системі здійснюється за результатами розрахунку річного паливно-енергетичного балансу ОЕС, що виконано на основі добових та сезонних паливно-енергетичних балансів. Оптимальним буде варіант який має найменшу річну витрату умовного палива на корисний відпуск електроенергії.

В даному розділі розроблена контрактингова модель інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній (рис.4), згідно якої погашення кредиту, наданого іноземним контрактінговим партером, відбувається за рахунок прибутку.

За розрахунком термін окупності додаткових капіталовкладень в розширювану частину каскаду ГЕС гідроенергокомпанії дорівнює 4,5 року.

Висновки

Перспективна оцінка економічного стану енергетичної галузі з огляду на забезпечення енергетичної безпеки держави показала, що енергетика України знаходиться в кризовому стані, обумовленому впливом кризових факторів (спад виробництва у всіх галузях паливно-енергетичного комплексу (за 10 років максимальне навантаження об'єднаної енергосистеми України знизилося з 60 млн. кВт до 27 млн. кВт); значне і швидко зростаюче зношення основних виробничих фондів енергетики; різкий спад інвестиційної активності тощо.

Існуючий стан енергетики є небезпечним, оскільки він характеризується відсутністю стійкості до загроз енергетичній безпеці і майже повною відсутністю «імунітету» до негативних впливів, потенційно спроможних втрутитися в процес нормального функціонування виробничих сил і соціальних систем, а також створити загрозу досягнутому рівню життя населення.

Одним із найбільш ефективних диверсифікаційних рішень щодо подолання кризового стану енергетичної галузі є забезпечення пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній у напрямі розширення їх ОГА.

Дослідження енергоекономічних передумов теоретичного обгрунтування доцільності і пріоритетності гідроакумулювання в інвестиційному розвитку гідроенегокомпаній виявили, що існуюче і особливо перспективне електроспоживання характеризується все зростаючою добовою нерівномірністю, у структурі електроенергогенеруючих потужностей енергосистем збільшилась питома вага енергоблоків 500-1000 з обмеженим діапазоном регулювання. З'явився дефіцит маневрених потужностей енергоустановок, що виробляють електроенергію для пікових зон добових графіків електричного навантаження енергосистем.

Введення пікового режиму роботи базисними енергоблоками веде до зниження їх економічності (збільшення питомої витрати палива на 2-3 %), виникнення аварійних ситуацій, виходу з роботи, передчасному зносу, зменшенню міжремонтних періодів, збільшення обсягів ремонтних робіт, посиленню техногенних загроз енергетичній безпеці держави.

Конкурентним необхідно розглядати варіант розширення діючих ГЕС ОГА, яке сприятиме розв'язанню проблеми покриття пікових навантажень, збереженню дефіцитних паливно-енергетичних ресурсів, підвищенню ефективності використання основних виробничих фондів.

Дослідження щодо перспектив інвестиційного забезпечення енергетичних об'єктів показали, що галузь електроенергетики є привабливою для потенційних інвесторів в країнах ринкової економіки і Україна не є виключенням, але відсутність системного підходу не сприяє перетворенню потенційного інвестора в ранг реального. Виникає нагальна потреба пошуку альтернативних обгрунтованих інвестиційних проектів з метою створення додаткової привабливості для іноземних інвесторів, що могла би грунтуватись на переконливих розрахунках прирісної ефективності інвестицій (наприклад, на різниці зональних тарифів тощо).

Аналіз методичного забезпечення теоретичного обгрунтування доцільності і пріоритетності гідроакумулювання вказав на необхідність вдосконалення методичного забезпечення техніко-економічного обгрунтування гідроакумулювання в контексті формування енергетичної безпеки країни.

За дослідженнями, які проведено, встановлено, що на сучасному етапі розвитку гідроенергетики підвищення ефективності ГЕС можна досягти за рахунок:

розширення діючих ГЕС ОГА;

оптимізації режимів роботи ГЕС, що працюють спільно із ТЕС і АЕС у енергетичних системах.

Конкурентним необхідно розглядати варіант отримання маневреної потужності на діючих каскадах ГЕС шляхом додаткового встановлення ОГА, внаслідок чого вони перетворюються в ГЕС-ГАЕС.

Оптимальна потужність ОГА, яку визначено з точки зору народного господарства, що додатково встановлюється на ГЕС Дніпровського каскаду , у порівнянні з замінюваними ГТС складає 2350 МВт, КЕС із спрощенням енергоблоками 500 МВт - 2314 МВт та КЕС з енергоблоками 800 МВт - 2274 МВт.

Запропонована методика економічної оцінки розширення ГЕС ОГА. Дослідженнями доведено, що розширення ГЕС каскаду ОГА має велике значення у народному господарстві - зокрема при середньодесятирічному стокові Дніпра ОЕС України може щорічно зберігати понад 1,5 млн. т умовного палива, 34,4 млн. у.о. річних експлуатаційних витрат та 47, 4 млн. у.о. зведених витрат по замикальному паливу.

Оптимальним режимом роботи ГЕС-ГАЕС у структурі обладнання ОЕС є такий, при якому гідроакумулювання протягом року повинно здійснюватись тільки у робочі дні (вівторок, середа, четвер, п'ятниця), що обумовлено дефіцитом електроенергії при покритті гостропікової зони вечірнього максимуму добового графіка електричного навантаження ОЕС. При цьому у зимовий період у робочі дні оборотні гідроагрегати беруть участь у покритті вечірнього максимуму електричного навантаження ОЕС всією встановленою потужністю ГЕС-ГАЕС, а у повінь та влітку - лише її частиною.

На основі системного підходу розроблена методика економічної оцінки гідроакумулювання, що враховує синергічний ефект як результат оптимізації використання водних ресурсів.

Особливо важливого значення набуває розширення ГЕС ОГА в умовах загостреної екологічної ситуації, яка пов'язана із збереженням родючих земель, які піддаються під затоплення під час спорудження нових ГЕС та ГАЕС.

Обгрунтовано умови адаптації контрактингової моделі інвестування розширення ГЕС енергокомпаній як найбільш ймовірного напряму створення інвестиційного забезпечення їх розвитку.

Економічна оцінка розширення ГЕС ОГА, що виконана у поданій дисертаційній роботі, показала, що даний вид реконструкції існуючих ГЕС не тільки є доцільним з економічної точки зору, але і дає значну, більш ніж у 3 рази, економію капітальних витрат у порівнянні із спорудженням нових гідроенергетичних об'єктів.

Підвищення ефективності ГЕС за рахунок додаткового встановлення оптимальної потужності ОГА з наступною оптимізацією режимів їх роботи в об'єднаній енергосистемі України позитивно впливає на функціонування електроенергетики, посилюючи імунітет щодо загроз енергетичній безпеці, підвищує рівень захищеності від цих загроз і посилює енергетичну безпеку держави.

На підставі результатів дисертаційного дослідження рекомендуємо врахувати такі пропозиції:

Міністерству енергетики України - методику оцінки гідроакумулювання, що враховує синергічний ефект як результат оптимізації енергетичних режимів, так і результат оптимізації використання водних ресурсів, та обгрунтування доцільності і пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній в напрямі розширення ГЕС ОГА для вдосконалення майбутньої структури галузі; адаптовану контрактінгову модель інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній, як найбільш ймовірного напряму створення інвестиційного забезпечення розвитку енергетичних об'єктів.

Комітету Верховної ради з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв'язку - результати дисертаційного дослідження щодо обгрунтування доцільності пріоритетного розвитку гідроенергокомпаній в напрямі розширення ГЕС ОГА, результати розрахунку оптимальної потужності ОГА, які додатково встановлюються на ГЕС Дніпровського каскаду, екологічну оцінку перспективних наслідків модернізації ГЕС каскаду.

Національній комісії з питань регулювання електроенергетики - висновки дисертаційного дослідження для вдосконалення функціонування оптового ринку електроенергії і структурної перебудови в електроенергетичному комплексі.

Національному диспетчерському центру електроенергетики - висновки щодо оптимізації роботи обладнання об'єднаної енергосистеми України.

Держкомітету по енергозбереженню - адаптовану контрактінгову модель інвестування енергетичних об'єктів для створення інвестиційного забезпечення заходів з енергозбереження.

Міністерству освіти при підготовці студентів у напрямі «Менеджмент» за спеціальністю «Менеджмент організацій» - методичні розробки з економічної оцінки та обгрунтування розвитку енергетичних об'єктів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Праці у наукових фахових виданнях:

Акіншина О.В. Контрактингова модель інвестування розширення ГЕС гідрокомпанії. // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Зб. наук. - прикл. пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1999. - №369. - С. 216-223.

Акіншина О.В. Підвищення конкурентоспроможності гідроенергетики. // Проблеми економіки та управління. Вісник ДУ «Львівська політехніка». Зб. наук.- прикл. пр.- Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1998. - № 353. - С. 146-149.

Акіншина О.В., Третякова Л.І. Особливості розробки бізнес-плану інвестиційного проекту енергетичного підприємства. // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Зб. наук-прикл. пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1996. С.22-23. Особисто автором визначені особливості розробки бізнес-плану інвестиційного проекту енергетичного підприємства.

Акіншина О.В., Третякова Л.І., Починок М.Й. Енергоощадні заходи в умовах економічної кризи.// Проблеми економіки та управління. Вісник Державного університету «Львівська політехніка» Зб. наук-прикл. пр.- Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1996. - № 306 - С. 3-6. Особисто автором узагальнено досвід енергозбереження економічно розвинених країн, впровадження якого не вимагає великих капіталовкладень та запропоновано ряд першочергових заходів для подолання економічної кризи в Україні.

Крикавський Є.В., Акіншина О.В., Починок М.Й. Антиінфляційні засоби та приватизація. // Проблеми економіки і управління. Вісник Державного університету «Львівська політехніка» Зб. наук-прикл.пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1995. - № 293. - С. 92-94. Особисто автором визначена роль державних органів управління у вирішенні проблеми стримання інфляції і доведення її темпів зростання до рівня, що має місце в економічно розвинутих країнах, та активізації інвестиційних процесів.

Акіншина О.В., Наритник О.А. Екологічні наслідки підвищення ефективності електричних станцій. // Проблеми економіки і управління. Вісник. Державного університету «Львівська політехніка» Зб. наук-прикл.пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка ». - 1994. - № 284. - С. 52-54. Особисто автором досліджено вплив реконструкції каскаду існуючих ГЕС шляхом встановлення на них оборотних гідроагрегатів на режим роботи їх водосховищ.

Акіншина О.В., Наритник О.А., Закінчак І.А. До питання про модернізацію теплових електростанцій. // Проблеми економіки і управління. Вісник Державного університету «Львівська політехніка» Зб. наук-прикл.пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка ». -1993. - № 274. - С. 76-78. Особисто автором систематизовані основні способи модернізації паротурбінних електростанцій, сформульований підхід до вибору варіанту модернізації, досліджено зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на економічність роботи ТЕЦ.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації:

Акіншина О.В. Інвестування гідроакумулювання: економіка, конкурентоспроможність, енергетична безпека. // Вісник УБЕНТЗ. - 1998. - №5. - С.45-48.

Гронська Н.С., Білик М.В., Акіншина О.В., Старокожев П.Б. Діагностика конкурентоспроможності в енергетиці. // Проблеми економіки та управління. Вісник ДУ «Львівська політехніка». Зб. наук. - прикл. пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1998. -№ 353. - С.22-24. Особисто автором розроблена схема інформаційних потоків об'єднаної енергосистеми.

Акіншина О.В., Іванишин Л.Р. Впровадження ФВА - мобілізація внутрішніх резервів підприємства. // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Зб. наук-прикл.пр. - Львів, ДУ «Львівська політехніка». - 1996. -№306. - С.44-45. Особисто автором досліджено вплив впровадження ФВА на підвищення ефективності господарської діяльності підприємства.

Дикмаров С.В., Семенюк В.М., Садовский Г.Г., Гураль Р.И., Акиншина Е.В. Опыт увеличения пиковой мощности тепловой электростанции. // Электрические станции. _ 1974. - №3. - С.5-7. Особисто автором розроблена методика і виконані розрахунки щодо визначення економічної ефективності, що отримується від покриття пікового навантаження за рахунок збільшення робочої потужності турбоагрегатів.

Дикмаров С.В., Акиншина Е.В. Эффективность регулирования электропотребления питательных насосов энергоблоков 200 МВт. // Энергетика и электрификация. - 1985. _ № 1. _ С. 18-20 Особисто автором розроблена методика визначення ефективності регулювання електроспоживання живильних насосів енергоблоків 200 МВт і виконані відповідні розрахунки.

Дикмаров С.В., Акиншина Е.В., Нарытник А.А. Определение оптимальной мощности, дополнительно наращиваемой на ГЭС Днепровского каскада рек за счет установки обратимых гидроагрегатов. // Вестник Львовского политехнического ин-та «Совершенствование организации управления и контроля.» - 1985. - № 195. - С. 46-48. Особисто автором розроблена методика розрахунку оптимальної потужності, що додатково нарощується на ГЕС каскаду річок за рахунок монтажу ОГА і виконані розрахунки щодо визначення питомих зведених затрат енергетичного ланцюга для варіанта з ГЕС-ГАЕС.

Дикмаров С.В., Акиншина Е.В. Повышение эффективности ГЭС за счет увеличения её напора. // Вестник Львовского политехнического ин-та «Совершенствование организации управления и контроля.» - 1986. - № 205. - С. 63-64. Особисто автором досліджено вплив підвищення нормального підпорного горизонту (НПТ) на ефективність ГЕС.

Дикмаров С.В., Акиншина Е.В. Эффективность расширения Днепрогэс-І за счет Днепрогэс-ІІ. // Вестник Львовского политехнического ин-та «Совершенствование организации управления и контроля.» - 1988. - № 225. - С. 62-64. Особисто автором досліджено джерела утворення економічної ефективності при розширенні Дніпрогес-І за рахунок Дніпрогес-ІІ і згідно із розробленою методикою виконані роз рахунки.

Анотація

Акіншина О.В. Економічна оцінка та інвестування розвитку енергетичних об'єктів (на прикладі гідроенергокомпаній) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 - Економіка управління науково-технічним прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси, - Державний університет «Львівська політехніка», Львів, 1999.

Дисертація присвячена питанням економічної оцінки та інвестування розширення ГЕС ОГА.

На основі системного підходу розроблена методика економічної оцінки гідроакумулювання. Визначена оптимальна потужність ОГА, які додатково встановлюються на ГЕС каскаду, та обгрунтовано умови їх сумісної оптимізації з ТЕС і АЕС у об'єднаній енергосистемі, здійснена економічна та екологічна оцінка модернізації ГЕС каскаду.

Обгрунтовано умови адаптації контрактингової моделі інвестування розширення ГЕС гідроенергокомпаній як найбільш ймовірного напряму створення інвестиційного забезпечення їх розвитку.

Ключові слова: економічна оцінка, об'єднана енергосистема, оптимізація енергетичних режимів, оборотні гідроагрегати, ГЕС-ГАЕС, екологічні наслідки, інвестування, контрактингова модель.

Summary

Akinshina E.V. The economic appraisement and investment for the development of power engineering object (on the example of hydroelectric power station). - Manuscript.

The dissertation for a degree of candidate in economical by specialty 08.02.02. - The Economic for Scientific and Technical Progress Management, Investment and Innovation Processes. - State University «Lviv Polytechnic», Lviv, 1999.

The dissertation contains the issues concerning economic appraisement and investment providing for the hydroelectric power-station enlargement by recircable hudroaggregates.

On the bases of system approach the method for the economic appraisement of hydroaccumulation. The optimal power for recircable hudroaggregates which additionally planted on HES cascades is defined and the conditions for their joint optimization with TES and NES in frames of the consolidate power engineering system are substantiated. The economic and environmental appraisement of the result of HES cascade modernization is carried out.

The condition for the contracting model of investment for HES hydroenergetic companies enlargement as the most possible way for creation of their investment development providing are substantiated.

Key words: economic appraisement, joint power engineering system, the optimization of power engineering regime, recircable hydroaggregates, HES-HNES, environmental consequences, investment providing, contracting model.

Аннотация

Акиншина Е.В. Экономическая оценка и инвестирование развития энергетических объектов (на примере гидроэнергокомпаний) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02. - Экономика управления научно-техническим прогрессом, инвестиционные и инновационные процессы. - Государственный университет «Львівська політехніка», Львов, 1999.

Диссертация посвящена вопросам экономической оценки и инвестиционного обеспечения расширения ГЭС обратимыми гидроагрегатами (ОГА). В первом разделе «Теоретические и экономические аспекты необходимости инвестиционного обеспечения развития энергетических объектов» рассмотрены новые условия и основные задачи развития топливно-энергетического комплекса Украины, обозначены технико-экономические принципы и направления развития гидроэнергетики, теоретические предпосылки технико-экономического обоснования расширения гидроэнергокомпаний и перспективы инвестиционного обеспечения развития энергетических объектов. Выявлены и систематизированы энергоэкономические предпосылки целесообразности и приоритетности развития гидроэнергокомпаний в направлении расширения ГЭС ОГА. Приоритетным направлением в строительстве гидроузлов является их переход на каскадное и региональное сооружение. Одной из возможностей использования гидроэнергоресурсов является сооружение малых ГЭС и микро ГЭС, что следует рассматривать как полезное дополнение к большой энергетике. Перспективным является развитие энергетических объектов гидроэнергокомпаний в направлении реконструкции их в ГЭС-ГАЭС, требующее сравнительно небольших инвестиций. Исследованы перспективы инвестиционного обеспечения развития энергетических объектов.

Второй раздел «Экономическая оценка развития гидроэнергокомпаний как системный (синергический) эффект энергетики Украины» посвящен анализу методов и моделей оптимизации режимов энергетических систем, оптимизации использования водных ресурсов гидроэнергокомпаний - составляющей синергического эффекта, исследованию методических основ экономической оценки развития расширения гидроенергокомпаний ОГА и экономическим аспектам модернизации гидроэлектростанций в ГЭС-ГАЭС. Разработан системный подход к методике экономической оценки гидроаккумулирования.

Наличие на Днепре каскада водохранилищ позволяет более эффективно использовать его водные ресурсы путем перераспределения воды в течение года. Вопросы работы каскада Днепровских ГЭС рассматриваются в непосредственной связи с намеченными на перспективу значительными отборами воды из Днепра.

Выполненный анализ показывает на наличие регулирующих водохранилищ на каскаде Днепровских ГЭС, размещение и полный объем которых позволяют использовать их для осуществления гидроаккумулирования при расширении действующих ГЭС каскада обратимыми гидроагрегатами.

Использование существующих водохранилищ в качестве бассейнов для аккумулирования воды позволяет разрешить экологическую проблему, связанную с затоплением огромной площади плодородных земель.

Методика экономической оценки расширения ГЭС ОГА основана на определении экономического эффекта ГЭС-ГАЭС, работающих в объединенной энергосистеме при сопоставлении с рядом заменяемых электростанций разных типов, поскольку особо важную роль выполняют ГЭС-ГАЭС в регулировании суточных графиков электрической нагрузки объединенной энергосистемы, которая состоит в заполнении их провалов за счет гидроаккумулирования в ночные часы суток и покрытии остропиковой части суммарной установленной мощностью существующих ГЭС и дополнительной установленной мощностью обратимых гидроагрегатов.

В третьем разделе «Методическое обеспечение расширения ГЭС обратимыми гидроагрегатами» на основе системного подхода разработана методика экономической оценки гидроаккумулирования, учитывающая синергический эффект как результат оптимизации энергетических режимов и оптимизации использования водных ресурсов. Определена оптимальная мощность ОГА, дополнительно устанавливаемых на ГЭС каскада и обоснованы условия их совместной оптимизации с ТЭС и АЭС в объединенной энергетической системе. Осуществлена экономическая и экологическая оценка перспективных последствий модернизации ГЭС каскада. Оценка сравниваемых вариантов работы ГЭС-ГАЭС в объединенной энергетической системе произведена по результатам расчета годового топливно-энергетического баланса, выполненного на основе суточных и сезонных топливно-энергетических балансов объединенной энергосистемы Украины, оптимальным является вариант, имеющий наименьший годовой расход условного топлива на полезный отпуск электроэнергии. Обусловлены условия адаптации контрактинговой модели инвестирования ГЭС гидроэнергокомпаний как наиболее вероятного направления создания инвестиционного обеспечения их развития. Предложена контрактинговая модель инвестирования расширения ГЭС гидроэнергокомпаний. Экономическая оценка расширения ГЭС обратимыми гидроагрегатами показала, что данный вид реконструкции существующих ГЭС дает значительную экономию капитальных затрат в сравнении с сооружением новых гидроэнергетических объектов.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.