Оцінка ефективності діяльності підприємств нових форм господарювання на основі показників ресурсозбереження

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НОВИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКІВ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ

Спеціальність: Економіка підприємства і організація виробництва

Баланова Раїса Іванівна

Донецьк, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток економіки України характеризується пошуком нових форм та засобів управління господарським комплексом. Одним з напрямків економічних перетворень з'явилося формування підприємств нового типу. Для підприємств, що придбали повну фінансову самостійність, важливе значення має раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових та інших виробничих ресурсів. Сучасні підприємці прагнуть раціонально використовувати власні ресурси, а також цілеспрямовано розподіляти прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. У зв'язку із зростанням цін на природні та паливно-енергетичні ресурси, недоцільністю використання залучених грошових засобів, необхідністю дотримання суворого режиму економії, актуальність цієї проблеми стає все гостріше для господарюючих суб'єктів.

Аналіз ефективності діяльності підприємств в Україні за останні роки свідчить про зниження її рівня. Рентабельність виробництва промислової продукції у 1995 р. склала 16,6%, 1996 р. - 8,9%, 1997 р. -9,1%. Кількість збиткових підприємств тільки за 1996 р. збільшилась з 22 до 43% всієї кількості підприємств.

В таких умовах зростає роль методів оцінки ефективності господарчої діяльності підприємств. Розрахунки на прикладі підприємств Донецької області свідчать, що зниження рівня ємності ресурсів виробництва на 0,001 грн. дозволяє отримати додатково приріст біля 0,05% прибутку та 0,015% платежів до бюджету за рік у вигляді податку на прибуток.

У зв'язку з цим, найважливішою умовою пошуку джерел поповнення та задоволення потреб в ресурсах стає інформація, одержана від проведення якісного, різнобічного та ефективного аналізу, спрямованого на ресурсозбереження. Інформація про ефективність використання ресурсів дасть можливість підприємствам нових форм господарювання самостійно проводити ресурсозберігаючі заходи та спрямовувати кошти на такі напрями розвитку, що наводять до зростання виробництва продукції на основі впровадження інновацій.

За останні роки відбулися значні перетворення в організаційно-економічному механізмі підприємництва. Створюються підприємства нових форм господарювання: акціонерні товариства, консорціуми, концерни, асоціації, розвивається малий та середній бізнес.

Разом з тим науково-методичні засади аналізу економічних показників, що складають базу ресурсозберігаючого управління, розроблені недостатньо. Значна частина досліджень присвячена аналізу ефективності використання окремих видів виробничих ресурсів: фінансових, трудових, матеріальних, використанню основних фондів.

В практичній діяльності застосовуються такі показники як матеріалоємність, фондовіддача, продуктивність праці одного працюючого в місяць, рентабельність витрат, фондоозброєність, прибутковість праці. Ці показники рекомендовані “Методикою проведення секторного аналізу економіки”, затвердженою спільним наказом Мінекономіки України, Мінстату України, Антимонопольного комітету, Фонду Держмайна України № 22-27/20 від 12.07. 93 р. В “Положеннi про порядок санацii державних пiдприємств”, затвердженому постановою Кабінета міністрів України №67 від 08.08.94 р., передбачено коефіцієнти платоспроможності, абсолютної ліквідності, оборотності та наявності власних обігових коштів. Згідно наказу Агентства з питань запобігання банкрутству № 81 від 27.06.97 р. розроблено “Методику проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій”.

Однак в сучасних умовах цього недостатньо. Прискорені перетворення, що відбуваються в підприємницькій сфері, вимагають постійних модифікацій різних аспектів аналізу та показників бізнес-плану, системи аналізу та аудіту ресурсозберігаючої діяльності підприємства. Однією з вирішальних умов досягнення високої результативності використання ресурсів є створення системи ресурсозберігаючого менеджменту. Все це обумовлює необхідність досліджень, направлених на вдосконалення ресурсозберігаючого управління на підприємствах нових форм господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Інституті економіки промисловості НАН України в рамках досліджень по таких наукових темах:

- “Прогноз экологических последствий социально-экономического развития старопромышленных регионов” (1993-1996 рр., № державної реєстрації 0193U024087);

- “Исследование и развитие научных основ государственного регулирования экономики” (1996-1997 рр., № державної реєстрації 0194U046248);

- “Исследование и разработка научных основ региональной промышленной политики” (1997-2000 рр., № державної реєстрації 0198U002555).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є системне дослідження методів аналізу ефективності діяльності підприємств нових форм господарювання в ринкових умовах, розробка науково-методичних та практичних рекомендацій для оцінки та прогнозування ефективності діяльності підприємств на засадах показників ресурсозбереження.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні необхідно було вирішити такі задачи:

- запропонувати поняття “підприємства нових форм господарювання”, дати їхню класифікацію і проаналізувати діяльність;

- доповнити поняття “ресурсозбереження” в сучасних економічних умовах;

- обґрунтувати склад показників для оцінки ефективності ресурсозберігаючої діяльності підприємств;

- розробити методичні рекомендації для аналізу ефективності діяльності за допомогою ресурсозберігаючих показників для підприємств нових форм господарювання;

- розробити та обґрунтувати новий підхід до оцінки ємності ресурсів на підприємствах нових форм господарювання;

- розробити рекомендації по прогнозуванню рівня ємності ресурсів в залежності від змін факторів, що його складають, та його впливу на фінансовий стан підприємства;

- сформулювати поняття системи ресурсозберігаючого менеджменту;

- розробити пропозиції по вдосконаленню оцінки економічного ефекту, що одержується від реалізації заходів, проведених на підставі результатів аналізу показників ресурсозбереження на підприємствах всіх форм господарювання.

Предметом дослідження є система управління підвищенням рівня ресурсозбереження на підприємствах нових форм господарювання.

Об'єктом дослідження є підприємства нових форм господарювання з різних галузей господарчої діяльності.

Методологія та методи дослідження, джерела інформації. Методологічною основою дослідження стали діалектичний метод, системний підхід, основні положення теорії економічного та статистичного аналізу. Використані такі методи досліджень як засіб порівнянь та угруповань, статистичний та графічний, метод експертних оцінок, економічного прогнозування, нормативний. В ході дослідження були вивчені законодавчі акти та нормативні документи з питань економічного аналізу, обліку, фінансування, підвищення ефективності використання ресурсів. Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід обліку та аналізу в сфері ресурсозбереження.

В якості інформаційної основи дослідження використано економічну літературу вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали міжнародних та регіональних конференцій, результати досліджень Інституту економіки промисловості НАН України та інших наукових закладів. Емпіричною базою дослідження послужили дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, матеріали обстеження підприємств Донбасу. Наукова новизна результатів дослідження наведена сукупністю теоретичних, методологічних та методичних положень і висновків, серед яких основними є:

- внаслідок вивчання процесу формування та розвитку ринкових відносин в Україні запропоновано поняття “підприємства нових форм господарювання”, яке включає в себе характерні риси підприємств в сучасних умовах;

- доповнено поняття “ресурсозбереження”, що розглядається, як процес підвищення ефективності використання не тільки матеріальних, трудових та фінансових ресурсів безпосередньо від продажу продукції, але і всіх інших грошових ресурсів підприємства;

- обґрунтовано перелік ресурсозберігаючих показників: індивідуальних (матеріалоємність, трудова ємність, зарплати ємність) та узагальнюючих (ємність ресурсів, ресурсозбереження), необхідних для аналізу діяльності підприємства в ресурсозберігаючому режимі управління;

- адаптовано до сучасних умов комплексний підхід до оцінки ресурсозбереження, що включає в себе систематизовану оцінку результатів роботи підприємства та дозволяє врахувати витрати всіх видів виробничих ресурсів, отриманих валових доходів;

- запропоновано вживання системи ресурсозберігаючого менеджменту в господарчій діяльності підприємства, який уявляє собою сукупність принципів, методів, заходів та форм управління виробництвом. Характерною рисою являється можливість використання їх з метою визначення напрямків розвитку та раціонального використання ресурсів;

- розроблено методичні рекомендації оцінки діяльності підприємства нового типу на основі показників ресурсозбереження;

- розроблено пропозиції з розрахунку прогнозних оцінок показників ємності, а також економічного ефекту, одержаного від реалізації заходів по ресурсозбереженню, які ґрунтуються на даних аналітичного аналізу та їх практичному використанні.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в формуванні методу розрахунку показника ємності, згідно з яким його можна одержати на основі даних податкового та бухгалтерського обліків, поширенні та розвитку методології оцінки діяльності підприємств за допомогою даних по ресурсів ємності та ресурсозбереженню.

Основна ідея роботи полягає в розробці методичних заходів для оцінки ефективності діяльності підприємств в нових умовах господарювання на засадах показників ресурсозбереження для вдосконалення форм і методів аналізу діяльності.

Практичне значення та реалізація результатів дослідження полягає в тому, що застосування результатів дослідження забезпечує підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів на підприємствах нових форм господарювання. Запропонований методичний підхід до оцінки та аналізу ресурсозбереження дає можливість визначати напрямки розвитку діяльності підприємств та раціонального ресурсозбереження, що наводить до пошуку додаткових ресурсів на розвиток підприємств та збільшення виробництва продукції, одержання додаткового прибутку та збільшення платежів до бюджету.

Апробація роботи та впровадження результатів дослідження. Висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: “Регион в независимой Украине: поиск стратегии оптимального развития” (Харьков, 1994 г.), “Развитие движения за продуктивность на Украине” (Краматорск, 1994 г.), “Методические принципы формирования и реализации стратегии предприятия в условиях смешанной экономики” (Донецк-Артемовск, 1995 г.), “Проблемы и перспективы формирования цивилизованного общества на Украине” (Донецк, 1995 г.), “Направления развития экономики Украины в современных условиях” (Донецк, 1996 г.), “Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины” (Донецк, 1997 г.), “Актуальные проблемы формирования механизма антикризисного управления и банкротства предприятий” (Донецк, 1998 г.), на міжнародному еколого-экономічному форумі “Инновационно-инвестиционные технологии устойчивого развития: Образование. Предпринимательство. Туризм” (Бердянск, 1998 г.).

Результати дослідження стали науковою основою для розробки методичних положень та рекомендацій, що знайшли своє відображення в таких документах:

- доповідних записках: “Пропозиції по оцінці ефективности діяльності підприємств Донецької області на основі аналізу показників ресурсозбереження”, ухвалена на засіданні секції вченої ради Інституту економіки промисловості НАН України “Проблеми організації управління виробництвом і удосконалення господарського механізму” (протокол №2 від 17.06.97 р.) та “Вдосконалення форм статистичної звітності на основі аналізу показників ресурсозбереження”, а також розроблені на її основі рекомендації по вдосконаленню форм статистичної звітності, які направлені в Донецьке обласне управління статистики (лист №127/514 від 21.05.97 р.), а також у Державний комітет по статистиці України (лист № 01-100 від 23.05.1997 р.);

- методичні рекомендації по аналізу діяльності підприємства на основі ресурсозберігаючих показників застосовані в практичній діяльності АТЗТ “Сантар” (м. Донецьк), компанії “Акотранс”, (м. Донецьк), Дочірнього підприємства Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” “Донецька Індустріальна Спілка” (м. Донецьк), МКП “Надра” (Донецька обл., Волноваський район), ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” (Луганська обл., м. Алчевськ);

- пропозиції з економічного прогнозування рівня ресурсоємності застосовані при укладанні бізнес-плану підприємством “Донецька Індустріальна Спілка”.

Публікації. По результатах дослідження опубліковано 16 наукових робіт.

Загальний обсяг публікацій по темі дисертації 5,50 д. а., з них 3,90 д. а. належить дисертанту.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку. Обсяг основного тексту - 155 машинописних сторінок, містить 29 таблиць, 4 рисунка, 4 додатка. Список використаної літератури складається із 146 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертації на основі проведених досліджень та розробок захищаються теоретичні та практичні висновки по вдосконаленню управління діяльністю підприємств нових форм господарювання на основі ресурсозбереження.

Розділ 1. Об'єктивна необхідність та передумови використання показників ресурсозбереження для аналізу та оцінки діяльності підприємств. В роботі розглянуто особливості функціонування підприємств в сучасних умовах; надано класифікацію підприємств нових форм господарювання; відбито їхні характерні риси; проаналізовано показники розвитку діяльності підприємств в Україні; розглянуто стан аналізу сучасних форм та засобів оцінки діяльності підприємств.

Формування нових економічних зв'язків, товарно-грошовім відносин, принципів господарювання привело до структурних перетворень в економіці України, з'явлення нових форм власності, розвитку підприємництва, удосконаленню законодавчої бази, це викликало створення нових організаційних форм господарювання. Це підприємства, що характеризуються певними формами власності, організаційно-правовими формами господарювання, відношенням до підприємницької діяльності, мають особливості в формуванні статутної діяльності, та фондів, а також розподілу прибутку. Аналіз статистичних даних свідчить, що в 1997 р. в Україні серед підприємств-виробників продукції 74,1% займали підприємства недержавної форми власності. Їх питома вага в загальному обсязі прибутку дорівнювала 58,7%. Існує об'єктивна необхідність оцінки ефективності господарчої діяльності таких підприємств.

Механізм управління діяльністю різноманітних форм господарювання повинен будуватись на наступних принципах:

1. Принцип узгодження економічних інтересів-індівідуальних, колективних, регіональних і загальнодержавних, дотримання якого забезпечує належну мотивацію в задоволенні першочергових потреб суспільного розвитку.

2. Принцип системності, дотримання якого забезпечує наявність зворотних зв'язків у системі управління і дає змогу своєчасно і ефективно реагувати на зміни в економіці, пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу.

3. Принцип поєднання державного регулювання і ринкової саморегуляції економічних процесів. Його дотримання дає змогу, з одного боку-використати механізм конкуренції стосовно підвищення ефективності виробництва, перш за все на основі впровадження ресурсозберігаючих технологічних систем, з другого-коригувати економічні процеси у відповідності зі довгостроковою стратегією розвитку господарства України в цілому.

Аналіз проблем, які виникають в процесі формування підприємств в сучасних умовах, свідчить про невідповідність названих принципів та існуючої практики.

Важливішим критерієм, який характеризує рівень розвитку виробництва, стан економіки, технологічність, маркетинг, кваліфікацію та рівень виробництва на підприємстві, є показник ресурсозбереження. Ресурсозбереження-головна умова підвищення ефективності виробництва, що дає можливість досягти економії матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, їх раціонального використання. Схема кругообігу ресурсів охоплює процеси виготовлення продукту, його збут, одержання валових доходів, використання їх на відновлення технологічного процесу. Внаслідок цього повторюється господарчий цикл. Головними результатами зниження ємності ресурсів господарчої діяльності підприємства є збільшення обсягів та покращання структури проданого продукту, прискорення обігу усіх видів обігових коштів, зниження залишків незавершеного виробництва, підвищення продуктивності праці та ін.

Розділ 2. Обґрунтування методичних підходів до аналізу та оцінки діяльності підприємств за ресурсозбереження. В розділі розглянуто існуючі підходи до аналізу та оцінки діяльності підприємств, уточнено поняття ресурсозбереження, обґрунтовано застосування в системі економічного аналізу показника ресурсозбереження, запропоновано схему розрахунку показника ємності ресурсів та методичні рекомендації по аналізу динаміки показників ресурсозбереження для підприємств різних форм господарювання.

Одним з напрямків ефективного використання ресурсів є включення в систему економічного аналізу на підприємствах та на регіональному рівні показника ресурсозбереження, що дозволить виявити резерви підвищення ефективності виробництва, визначити напрямки економії ресурсів, підвищити ефективність виробництва згідно бізнес-планів. При цьому поняття ефективності ґрунтується на раціональному використанні усіх видів ресурсів, зниженні витрат обертання, матеріальних і трудових витрат.

Незважаючи на стихійність та непередбаченість в формуванні виробничих та господарчих зв'язків, координації виробництва та збуту, потреба в аналітичній оцінці дій підприємств та прогнозі їхніх наслідків стає все більш актуальною. Тому аналіз змін показників ресурсозбереження потрібно пов'язувати з динамікою його складових. При подальшому вивченні причин відхилень ресурсозбереження, їх необхідно тісно пов'язувати з динамікою показників економічного аналізу, що характеризують стан обладнання, рівень технології виробництва, ступінь підготовки матеріалів та їхню якість, доцільність використання даного виду ресурсів, кваліфікацію робітників і оплату їхньої праці. В сучасних умовах посилюється необхідність комплексного підходу до аналізу ємності та ресурсозбереження. Традиційно застосовувані показники собівартості, матеріалоємності, трудової ємності, фондоємності, продуктивності праці характеризують однобічно використання різних факторів виробництва. Жоден з них не може охопити увесь комплекс витрат та доходів підприємства в цілому.

Існують різні показники ефективності і засоби комплексної оцінки діяльності підприємства з точки зору ресурсозбереження. Первісно ресурсозбереження ототожнювалося тільки з економією матеріальних ресурсів. При такому тлумаченні матеріальним ресурсам відводилася провідна роль в процесі виробництва продукції. Однак, в сучасних умовах розвитку підприємств, їхньої повної господарчої самостійності таке поняття вимагає доповнень з точки зору більш раціонального використання всіх видів власних та залучених ресурсів.

Таким чином, доповнення поняття “ресурсозбереження”, на відміну від запропонованого раніше, полягає в тому, що ресурсозбереження - це економічна категорія, що постійно вдосконалюється, являє собою процес підвищення ефективності використання ресурсів на підприємствах всіх типів та форм власності. Ресурсозбереження є основою ресурсозберігаючого менеджменту, направлений на підвищення ефективності матеріальних, трудових та усіх видів фінансових ресурсів, проявляється в зниженні затрат живої праці на виробництво одиниці споживчої вартості продукції з урахуванням усіх видів фiнансових надходжень.

Досягнення ефективності ресурсозбереження зумовлене застосуванням нових ресурсозберігаючих технологій, конкуруючих із діючими зараз, вдосконаленням структури управління на підприємствах, розвитком фінансового та ресурсозберігаючого менеджменту, залученням у виробництво вторинних ресурсів та ін. Ресурсозбереження - це постійне якісне трансформування ресурсозберігаючого управління у процесі виробництва та розвитку нових форм підприємництва.

Рівень ресурсозбереження виражається різницею показників, що складають ресурсів ємність виробництва в порівнюваних періодах. Дослідження складових ресурсозбереження свідчать, що показник ємності повинен мати числове значення менше 1,0. Коливання значень ємності для підприємств сучасних формувань будуть різними, в залежності від джерел формування доходів та структури затрат по їх використанню. Групування показників витрат та доходів виконується для всіх типів підприємств за однаковими показниками для забезпечення порівнянності.

В сучасних умовах вивчення використання кожного з великої кількості застосованих на підприємстві ресурсів не може задовольнити потреб управління фінансовими ресурсами. Необхідно робити цілісний комплексний аналіз ресурсів використання на підприємстві. Так, доцільно уточнити нарахування зносу (амортизації), конкретизувати структуру фонду оплати праці, виключити з валових витрат медичне страхування, уточнити формування витрат по експлуатації автотранспорту, врахувати в доходній частині кошти від реалізації продукції допоміжних виробництв, позареалізаційного прибутку, в т. ч. доходи від володіння корпоративними правами, що є додатковим оборотним капіталом та сприяють прискоренню виробництва.

В процесі дослідження обґрунтовано необхідність комплексного підходу до оцінки рівня ресурсів ємності та ресурсозбереження, розроблено методичні рекомендації по аналізу ємності та ресурсозбереження на рівні підприємств нових форм господарювання. Під ємністю продукції розуміється сукупність витрат всіх видів ресурсів, припадаючи на одиницю доходів від реалізації продукції та інших видів грошових засобів, що беруть участь в формуванні податкового та балансового прибутку підприємства.

Для визначення рівня ємності необхідно враховувати витрати на виробництво та реалізацію продукції, а також збитки та витрати, зв'язані з використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, віднесених на рахунок прибутків та збитків, витрати з прибутку, що залишаються в розпорядженні підприємства. Окрім валових доходів від продажу, в доходній частині прийняті інші грошові надходження .

Аналіз ресурсозбереження здійснюється в два стани. На першому - визначається комплексний показник ємності. Наступним етапом є розрахунок на його основі досягнутого рівня ресурсозбереження.

Показник ємності (Р) визначається за формулою:

Р = -грн./грн. (1)

Де:

ВР - валові витрати;

А(З) - амортизаційні відрахування (знос) основних засобів та не матеріальних активів;

ДР - інші витрати, що не входять до складу валових витрат;

СВД - сукупний валовий доход;

ВД - валовий доход від продажу продукції (робіт, послуг);

ДП - інші надходження.

Зниження витрат на виробництво та збут продукції може викликати зростання витрат за рахунок прибутку, в результаті чого ємність може залишитися на початковому рівні або далі зрости. Дослідження, проведені на підприємствах показали, що частка витрат, здійснюваних за рахунок прибутку, з загальної суми витрат, прийнятих для розрахунку ємності, складає біля 5-7%.

У відповідності до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-вр від 28.05.97 р., який набрав чинність з 1.06.97 р., встановлено порядок формування валових витрат, скоригованого валового доходу, чистого прибутку. Витрати, що не включаються до складу валових витрат, робляться підприємствами за рахунок власного прибутку. При розробці рекомендацій враховувалися процеси, що виявляють вплив на діяльність підприємства (інерційність, конкурентоспроможність). З урахуванням цих факторів виявлено тенденції змін основних показників, що складають показник ємності.

В зв'язку із змінами, пов'язаними з розрахунком податкового прибутку, податком на додану вартість, змінами розмірів нарахувань та переліком зборів в бюджетні, позабюджетні фонди, зроблено групування витрат та доходів, необхідних для розрахунку показників ресурсозбереження та ємності на рівні підприємства.

При ємності пропонується брати до уваги не тільки кошти від продажу продукції, але й кошти на розвиток, фінансову допомогу, цільове фінансування, бюджетні асигнування.

Завдяки цьому показник ємності стає універсальним, може застосовуватися не тільки на виробничих, але й на комерційних підприємствах, як тих, що фінансуються з бюджету, так і існуючих за рахунок внесків та ін.

Другий етап аналізу передбачає розрахунок показників ресурсозбереження, інтегрального, узагальнюючого показника.

Ресурсозбереження - це різниця між поточним та базисним значеннями ємності:

r = Рп - Рб (2)

Де:

Рп, Рб - ємність продукції (робіт, послуг) в поточному та базисному періодах відповідно.

На підставі значень показника ресурсозбереження складається висновок щодо рівня інтенсифікації використання ресурсів, здійснюється оцінка ефективності діяльності підприємства.

Методичні рекомендації по аналізу ресурсозбереження на підприємствах нових форм господарювання, на основі показника ємності, дозволяють проаналізувати фактори, випливаючи на ефективність виробництва, та визначити рівень їхнього взаємозв'язку.

В роботі враховано зміни у законодавстві України, інструктивних матеріалах по віднесенню витрат на рахунок валових витрат та прибутку, вивчено їхній вплив на показник ємності, враховано нову структуру формування оподатковуваного прибутку підприємства. Результати аналізу служать базою для використання даних при складанні бізнес-рекомендацій підприємствами та при прогнозуванні рівня ємності.

Розділ 3. Механізм використання показників ємності та ресурсозбереження для управління діяльністю підприємства. В роботі сформовано систему оціночних ємних показників діяльності підприємств, запропоновано рекомендації по прогнозуванню рівня ємності в залежності від змін факторів його зниження та впливу на фінансовий стан підприємств, зроблено оцінку ефективності використання ресурсів в результаті ресурсозбереження, викладені висновки проведених наукових досліджень.

На основі даних аналізу складено систему показників ресурсозбереження, що включає як первинні, так і узагальнюючі (синтетичні) показники. До первинних відносяться матеріалоємність, фондоємність, трудової ємність, ємності зарплати. Ресурсів ємність продукції та показник ресурсозбереження виступають як узагальнюючі (синтетичні) показники.

З метою об'єктивної оцінки тенденцій показника ресурсоємності визначено вплив на нього його складових: доходів від продажу, матеріальних витрат, трудової ємності, зарплати ємності, фондової ємності, незавершеного виробництва, невикористаних запасів, накладних та інших витрат.

Таблиця 1. - Показники ресурсозбереження та ємності ресурсів по підприємству ВАТ “Алчевський коксохімічний завод”:

Найменування показників	1996р.	1997р.	Ресурсозбереження
Ресурсів ємність	0,896	0,890	-0,006
Матеріалоємність	0,007	0,004	-0,003
Фондоємність	1,800	1,950	0,150
Трудової ємність	0,007	0,006	-0,001
Зарплати ємність	0,320	0,310	-0,010

З даних табл. 1 виходить, що діапазон значень є індівідуальним для кожного показника. Трудова ємність одиниці продукції знизилася на 0,001 або 14,3% по відношенню до 1996 р., що свідчить про підвищення ефективності використання трудових ресурсів. При цьому відбулося і зниження зарплати ємності продукції на 0,001 або 0,04% до 1996 р. Знизилася на 42,9% матеріалоємність продукції.

Незважаючи на зростання фондоємності продукції на 0,15 або 8,3% до 1996 р., значне покращання використання трудових та матеріальних ресурсів призвело до зниження ресурсів ємності продукції в цілому на 0,006 або на 0,7% у порівнянні з 1996 р.

В сучасних умовах доцільно було б здійснювати короткострокове прогнозування на період до 6 місяців.

Наприклад, при укладанні прогнозу по дочірньому підприємству Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” “Донецька Індустріальна Спілка” використано фактичні за 1997 р. та очікувані на 1998 р. витрати по статтях витрат, інформацію про договори, укладені на 1998 рік, кредиторську та дебіторську заборгованості покупців та постачальників, схему транспортного сполучення товарних поставок.

Результати прогнозування наведені в табл. 2. Фактичне відхилення від прогнозних даних складає від -0,62% до -4,59%.

Таблиця 2. - Порівняння фактичних та прогнозних значень ресурсів ємності за 1 півріччя 1998 р. по дочірньому підприємству “Донецька Індустріальна Спілка”:

Найменування	1 півріччя 1998 р.
показників ресурсів ємності	01	02	03	04	05	06
Прогнозний	1,039	0,917	1,011	1,061	1,007	0,967
Фактичний	1,089	0,912	1,058	1,098	1,045	0,973
Відхилення +, -	-0,050	0,05	-0,047	-0,037	-0,038	-0,006
Відхилення, %	-4,59	-0,55	-4,44	-3,37	-3,64	-0,62

Вивчення причин цих відхилень дає змогу установити фактори, що привели до збільшення матеріальних та транспортних витрат, проаналізувати структуру валових доходів.

Рис. - Діаграма змін значень показника ресурсоємності в прогнозному періоді:

Ряд 1 - прогнозний показник за 1 півріччя 1998 р.

Ряд 2 - фактичний показник за 1 півріччя 1998 р.

Ряд 3 - фактичний показник за 1997 р.

Названі вище параметри, фінансові та трудові ресурси, є головними елементами процесу прийняття рішень. Цей процес пов'язаний з необхідністю впливу на об'єкт управління з метою одержання очікуваного прогнозного результату.

Тому є всі підстави запропонувати як одну з мір по вдосконаленню діяльності підприємства формування системи ресурсозберігаючого менеджменту. Ресурсозберігаючий менеджмент - це форма організаційної діяльності управління підприємством з метою аналізу, виявлення резервів, визначення приоритетних напрямків розвитку діяльності та раціонального використання ресурсів. При оцінці ефективності діяльності підприємства із використанням методів ресурсозберігаючого менеджменту необхідно виявити не тільки негативні, але й позитивні боки діяльності підприємств, розробити рекомендації, скласти прогноз на наступний господарчий період.

На основі даних аналітичного аналізу розроблено пропозиції з розрахунку економічного ефекту від реалізації заходів по ресурсозбереженню. Бюджетна ефективність використання ресурсів характеризується економічним ефектом, що виражається в додатковій сумі надходжень в бюджет у вигляді податку на прибуток, а також в збільшенні проданої продукції та одержанні додаткового оподатковуваного прибутку, з якого буде нараховане та сплачено податок на прибуток. Таким чином, відбувається поповнення бюджету на суму податку, отриману за рахунок реалізації заходів по заощадженню ресурсів.

Де:

Е - економічний ефект застосування показників ємності та ресурсозбереження в управлінні господарською діяльністю підприємств, що виражається в збільшенні надходжень до бюджету у вигляді податку на прибуток;

(dРп-0,001)_і - зміна п-го значення показника ресурсозбереження за i-й період на 0,001;

dРпі - п-е значення показника ресурсозбереження за i-й період;

і - період діяльності, прийнятий для аналізу;

Об- обсяг виконаних робіт, послуг за базисний період, грн.;

Пб - прибуток за базисний період, грн.;

0,3 (30%) - встановлена відсоткова ставка для розрахунку суми податку на прибуток у відповідності з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Зменшення рівня ресурсозбереження на 0,001 за календарний рік по Донецькій області на одиницю проданої продукції дозволяє отримати додатково біля 0,05% прибутку та 0,015% платежів в бюджет в рік у вигляді податку на прибуток.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведеної роботи досліджено, що в процесі трансформування економіки, в Україні виникли підприємства нових форм господарювання. Це обумовлює необхідність адаптації менеджменту підприємств до нових умов господарювання. Однією з основних проблем низького рівня ефективності господарювання на підприємствах нових форм господарювання є високий рівень матеріалоємності продукції Доведено, що існує об'єктивна необхідність проведення ресурсозберігаючої політики на основі показників ресурсозбереження і оцінки ефективності їхньої діяльності.

2. Доведено, що існуючі методи оцінки діяльності підприємства дають характеристики за окремими показниками, а в разі застосування інтегрального показника - методика аналізу складна та непрактична. На основі критичного аналізу цих методів запропоновано для економічного аналізу використання показника ресурсозбереження. Цей показник вже було використано раніше, але зараз його адаптовано до сучасних умов та законодавства.

3. Уточнено поняття “ресурсозбереження”, яке відрізняється від сформульованного в 1991 р. таким чином, що в складі доходів запропоновано розглядати всі види грошових коштів, зарахованих підприємству. Запропоновано методику розрахунку показника ресурсоємності, згідно якої цей показник можна розраховувати на основі даних податкового та бухгалтерського обліків. На прикладі підприємств Донбасу показано, що значення показника ресурсів ємності повинно бути менше 1,0. Чим нижче значення показника ресурсів ємності, тим ефективність діяльності вища.

4. Розроблено методичні рекомендації для оцінки ефективності ресурсозберігаючої діяльності підприємств. Ці рекомендації дають можливість зробити аналіз складових частин показників ресурсів ємності та ресурсозбереження виявити вплив на них факторів змін цін, накопичення зайвих запасів сировини, неустановленого обладнання, зміни чисельності працюючих.

5. Обґрунтовано склад показників для оцінки ефективності ресурсозберігаючої діяльності.

6. Запропоновано механізм використання показників ресурсоємності та ресурсозбереження для управління діяльністю підприємства. Показана роль ресурсозбереження при виборі варіантів розвитку, а також декілька направлень прогнозування діяльності.

7. Запропоновано формування та застосування ресурсозберігаючого менеджменту як однієї з мір по вдосконаленню управління в умовах ринкової економіки, що охоплює такі етапи, як проведення аналізу пошуку резервів та розробка заходів по ресурсозбереженню.

8. Розроблено пропозиції по розрахунку економічного ефекту, одержаного від реалізації заходів по ресурсозбереженню. Економічна ефективність ресурсозбереження висловлюються в збільшенні платежів до бюджету у вигляді податку на прибуток.

9. Розроблено практичні рекомендації по вдосконаленню форм статистичної звітності з урахуванням ресурсозберігаючої направленості в діяльності підприємств. Ці рекомендації прийнято Донецьким обласним управлінням статистики та направлено до Державного комітету по статистиці України.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Конищева Н.И., Балашова Р.И. Научно-методические основы экономического анализа эффективности использования производственных ресурсов предприятия // Взаимодействие предприятий и учреждений в системе регионального управления. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. - С. 6-13.

2. Балашова Р.И. Оценка эффективности деятельности предприятий Донецкой области на основе анализа показателей ресурсосбережения // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. научных трудов докторантов, аспирантов и соискателей. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - С. 102-107.

3. Балашова Р.И. Информационное обеспечение прогнозных расчетов показателей ресурсосбережения на примере “Донецкого Индустриального Союза” // Финансовые и организационные аспекты функционирования производства. Сб. научных трудов докторантов, аспирантов и соискателей - Донецк: ИЭП НАН Украины,1998. - С. 328-334.

4. Балашова Р.И., Ходнев Ю.С. Особенности политики налогообложения и финансирования предприятий в новых условиях хозяйствования // Государственное регулирование экономики: практика и проблемы: Сб. научных трудов. - Донецк: ИЭП НАН Украины,1995. - С. 181-185.

5. Балашова Р.І. Методичні підходи до аналізу, оцінки та прогнозування ефективності господарської діяльності // Проблемы формирования антикризисной политики и механизма банкротства предприятий: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. Раздел I. С. 65-70.

6. Конищева Н.И., Балашова Р.И. Управление ресурсосбережением на предприятиях новых форм хозяйствования // Современные проблемы управления экономикой: Сб. научн. трудов. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1994. - С. 133-144. господарювання ринковий економіка

7. Балашова Р.И. Проблемы становления ресурсоберегающего менеджмента на предприятиях // Проблемы экономического и социального развития предприятий территориальных комплексов. Сб. научных трудов - Донецк:ИЭП НАН Украины, 1998. - С. 376-381.

8. Балашова Р.И. Ресурсосбережение как метод предотвращения банкротства предприятий // Проблемы формирования антикризисной политики и механизма банкротства предприятий: Сб. научных трудов - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. Раздел ІІ. С. 191-196.

Размещено на Allbest.ru

...