Зведення і групування статистичних даних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Практична робота № 1

Практична робота № 2

Практична робота № 3

Практична робота № 4

Практична робота № 5

Практична робота № 6

Практична робота № 7

Список використаних джерел

Практична робота № 1

«Зведення і групування статистичних даних»

Провести групування студентів-заочників за віком, розбивши дану сукупність на групи, підрахувати кількість студентів, які входять до кожної з груп та в цілому по сукупності.

Вік студентів заочників академічної групи (років):

26, 30, 28, 24, 30, 38, 40, 36, 34, 20, 26, 18, 24, 26, 22, 29, 42, 40, 38, 35, 32, 28, 26, 30, 25.

Розв'язання

Для побудови дискретного групування використаємо статистичну таблицю, у першій графі якої покажемо вік студентів-заочників у порядку зростання, у другій - кількість студентів певного віку, у третій - кількість груп, у четвертій - частку студентів кожного віку в загальній кількості.

Групування студентів в групи за віком

Отже, провівши групування ми отримали 6 груп: у 1-ій - 1 чол., у 2-ій - 4 чол., у 3-ій - 8 чол., у 4-ій - 5 чол., у 6-ій - 3 чол.

Практична робота № 2

«Відносні величини»

Обчистити різні види відносних величин. Зробити висновки.

Розв'язання

Відносна величина є мірою співвідношення статистичних показників і відображає відносні розміри соціально0економічних явищ. Отримують її шляхом ділення однієї величини на іншу.

Визначимо відносну величину динаміки (ВВД). Цей показник використовують для аналізу інтенсивності розвитку і визначають як відношення фактично досягнутого рівня до базисного. Цей показник показує у скільки разів поточний рівень перевищує попередній (базисний) або яку частку від останнього становить:

; ;

Визначимо відносну величину планового завдання (Кп.з). цей показник показує, у скільки разів планове значення того чи іншого показника перевищує фактичне його значення в базисному періоді:

Визначимо відносну величину виконання плану (Кв.п.). Цей показник показує у скільки разів фактичне значення показує більше або менше за його планове значення:

Дані розрахунків занесемо в статистичну таблицю:

Звідси можемо зробити висновки, що ВВД на 1-цю продукції в 2006 році порівняно з 2005 роком: А - зменшилась на 11%; Б - зменшилась на 13%; В - залишилась без змін.

Відносна величина планового завдання в 2006 році на 1-цю продукції порівняно з фактичним становить: А - залишилась без змін; Б - у плановому періоді більше на 0,09%; В - у плановому періоді більше на 0,07%.

Відносна величина виконання плану в 2006 році на 1-цю продукції: А - план не довиконано на 11%; Б - план не довиконано на 20%; В - план не виконано на 16%.

Практична робота № 3

«Середні величини»

Умови першої задачі даної практичної роботи:

а) обчислити моду та медіану;

б) використовуючи спосіб моментів, визначити середній розмір заробітної плати.

Розв'язання

Мода (Мо) - це значення варіанти, яка найчастіше повторюється в ряді розподілу. У дискретному ряді моду легко відшукати візуально за максимальною частотою, або часткою. Наприклад, в результаті опитування населення щодо самовизначення матеріального стану за чотирма градаціями (добрий, задовільний, незадовільний, нестерпний) більшість респондентів визначили свій стан як незадовільний. Або у розподілі сучасних сімей за кількістю дітей найпоширенішими є малодітні сім'ї, що мають одну дитину. Зустрічаються ряди, що мають дві моди (бімодальний ряд) або декілька (полімодальний). В інтервальному ряді легко відшукати модальний інтервал, а приблизне значення моди обчисляють за формулою:

де хМо - нижня межа модального інтервалу;

іМо - велична (розмір) модального інтервалу;

fMo - частота модального інтервалу;

fMо-1 - частота передмодального інтервалу;

fMo+1 - частота післямодального інтервалу.

Медіана (Ме) - варіанта, яка припадає на середину упорядкованого ряду розподілу і ділить його на дві рівні за обсягом частини. У дискретному ряді для знаходження медіани обчислюють півсуму частот, і визначають значення ознаки, для якої накопичена частота (частка) дорівнює або перевищує половину обсягу сукупності. В інтервальному ряду в такий спосіб визначається медіанний інтервал, а значення медіани в інтервалі визначається за формулою:

;

де xMe - нижня межа медіанного інтервалу; iMe - величина (розмір) медіанного інтервалу; - півсума частот; SMe-1 - сума накопичених частот перед медіанного інтервалу; fMe - частота медіанного інтервалу.

Умова другої задачі: на основі даних задачі обчислити середній розмір заробітної плати працівника.

Розв'язання

Щоб визначити середню заробітну плату, потрібно фонд оплати праці розділити на кількість працівників:

Звідси розрахуємо кількість працівників, діленням фонду заробітної плати на заробітну плату працівників:

Отже, середній розмір заробітної плати працівника становить приблизно 811,00 грн.

Практична робота № 4

«Показники варіації»

На основі першої задачі практичної роботи №3 обчислити показники варіації згідно свого варіанту та зробити висновки.

Практична робота № 5

групування статистичний медіана варіація

«Ряди динаміки»

Обчислити показники рядів динаміки (базисні, ланцюгові), а також середній рівень динамічного ряду, середній абсолютний приріст,середній коефіцієнт зростання та приросту. Зробити висновки.

Розв'язування

Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на порівнянні рівнів ряду. При порівнянні певної множини послідовних рівнів база порівняння може бути постійною чи змінною. За постійну базу вибирається або початковий рівень ряду, або рівень, який уважається вихідним для розвитку явища, що вивчається. Характеристики динаміки, обчислені відносно постійної бази, називаються базисними. Якщо кожний рівень ряду порівнюється з попереднім , характеристики динаміки називаються ланцюговими.

Визначаємо суму послідовних ланцюгових приростів:

Отже, за період з 2003 по 2006 вироблених деталей більше на 2 тис. грн.., або на 9%.

Добуток кількох послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту зростання:

Відношення наступного базисного зростання до попереднього дорівнює відповідному ланцюговому коефіцієнту зростання:

Темп приросту можна розрахувати за формулою:

В інтервальному ряді абсолютних величин, рівні якого динамічно адитивні, середня арифметична проста:

Отже за період 2003-2006 у середньому щорічно вироблялось деталей на суму 24 тис. грн..

Середній абсолютний приріст:

Отже в середньому щорічно вироблялось деталей на 66,6 тис. грн..

Середній темп зростання обчислимо за формулою середньої геометричної з ланцюгових темпів зростання:

Середній темп приросту:

Тобто середньорічні темпи виготовлення деталей зросли на 6%.

Практична робота № 6

«Індекси»

Умови першої задачі: обчислити середню ціну реалізації продукції, зробити висновки.

Розв'язання

Середню ціну реалізації продукції розраховують за формулою:

р1 - ціна продукції у звітному періоді;

q1 - ціна продукції у базисному періоді.

Умова другої задачі: обчислити середній фізичний обсяг продукції, зробити висновки.

Умова третьої задачі: обчислити загальні індекси вартості продукції, фізичного обсягу та цін. Показати взаємозв'язок між даними індексами та обчислити їх абсолютні прирости у взаємозв'язку. Зробити висновки.

Розв'язання

Визначимо загальний індекс вартості продукції за формулою:

Визначимо загальний індекс фізичного обсягу за формулою:

Визначимо загальний індекс цін за формулою:

Взаємозв'язки в індексній системі:

Отже, провівши розрахунки можемо зробити висновки, що загальний індекс вартості продукції в звітному періоді порівно з базисним збільшився на 116,00 тис. грн., або на 2,5%; загальний індекс фізичного обсягу зріс на 130,00 тис. грн.., або на2,8%; загальний індекс цін зменшився на 14,00 тис. грн.., або на 1%.

Практична робота № 7

«Кореляція»

Згідно свого варіанту обчислити показники тісноти зв'язку: коефіцієнт кореляції та детермінації. Побудувати кореляційне поле залежності між двома ознаками. Зробити висновки.

Розв'язання

Оцінка щільності зв'язку - це характеристики ступеня залежності між ознаками. Найчастіше використовують коефіцієнт кореляції та детермінації.

Визначимо показник детермінації за формулою:

Індекс кореляції визначається за формулою:

Додатне значення цього коефіцієнта свідчить про прямий зв'язок, від'ємне - про зворотній. Що більше значення, тим сильніший зв'язок між у та у1 і навпаки.

У нашому випадку коефіцієнт кореляції має від'ємне значення, отже зв'язок не щільний.

Побудуємо кореляційне поле залежності у та у1:

Список використаних джерел

1. Бек В. Л. Теорія статистики. -- К.: ЦУЛ, 2010. -- 286 с.

2. Елисеева И. И., Гордеенко Н. М., Долотовская О. В., Егорова И. И., Нерадовская Ю. В., Курышева С. В. Статистика. -- М.: Высшее образование, 2008. -- 565с.

3. Єріна А. М., Пальян З. О. Теорія статистики. -- К.: Знання, 2006. -- 255 с.

4. Мармоза А. Т. Теорія статистики. -- К.: Ельга, 2010. -- 392 с.

5. Овчарик Р. Ю. Теорія статистики. -- К.: Видництво Європейського ун-ту, 2009. -- 104 с.

6. Серова И. А., Зима А. Г. Статистика. -- Х.: ИД "ИНЖЭК", 2009. -- 112с.

Размещено на Allbest.ru