Статистичне спостереження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

Статистичне спостереження

План

1. Сутність статистичного спостереження

2. Програмно-методологічні питання плану спостереження

3. Організаційні питання плану спостереження

4. Форми статистичного спостереження

5. Види і способи статистичного спостереження

1. Сутність статистичного спостереження

Першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації, а саме, статистичне спостереження.

Статистичне спостереження - це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-економічні явища та процеси.

Статистичне спостереження може бути первинним або вторинним. Первинне - це реєстрація даних, що надходять безпосередньо від об'єкта, який їх продукує (поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів у ЗАГСі). Вторинне - збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних (банківських звітів, підсумків біржових торгів).

Статистичні дані - це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ та процесів (обсяг експорту-імпорту товарів, чисельність безробітних, розмір акціонерного капіталу товариства, кількість зареєстрованих зле чинів). Статистичні дані мають відповідати певним вимогам бути:

- вірогідними (відповідати реальному стану); повними (з обсягом та суттю);

- своєчасними;

- порівнянними за часом або у просторі (за складом сукупності, одиницями виміру, метод» кою збирання та обробки, територіальною належністю одиниць);

- доступними.

2. Програмно-методологічні питання плану спостереження

Підготовка спостереження починається зі складання плану спостереження - сукупності програмно-методологічних та організаційних питань. Програмно-методологічні питання плану - це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання:

- для чого проводиться обстеження (мета обстеження);

- що обстежується (об'єкт обстеження);

- складові об'єкта (одиниця сукупності);

- джерело інформації (одиниця спостереження);

- на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).

Мета спостереження - одержання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу. Кінцевою метою є підготовка управлінських рішень та прийняття заходів. Так, метою обстеження суб'єктів малого бізнесу в Укріпні є визначення стану їх виробничо-фінансової діяльності для сприяння подальшому розвитку.

Об'єкт спостереження - сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об'єкта дає можливість уникнути різного тлумачення результатів. Для цього застосовуються цензи, - набори кількісних та якісних обмежувальних ознак. Так, під час обстеження суб'єктів малого бізнесу цензом буде чисельність зайнятих не більше як 50 осіб та обсяг виручки малого підприємництва, що не перевищує 1 млн. грн. Об'єкт спостереження складається з окремих елементів - одиниць сукупності.

Одиниця сукупності - це первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. У перепису населення одиницею сукупності буде кожна людина; при обстеженні проданих на біржах нерухомості квартир - кожна продана квартира.

Ознакою є властивість, що відбиває сутність, характер та особливість одиниці сукупності. За формою виразу ознаки можуть бути: атрибутивними та кількісними. Переписом населення реєструються такі атрибутивні ознаки, як стать, місце народження, сімейний стан, освіта тощо, а при обстеженні проданих на біржі квартир - їх місце розташування, наявність телефону тощо. До кількісних ознак цих одиниць належать:

- вік людини, кількість дітей або житлова (загальна) площа квартири, поверх, кількість кімнат.

Кількісні ознаки можуть бути дискретними або неперервними. Дискретні - ознаки, що набувають цілком певних значень. Як правило, їх отримують в результаті підрахунку (кількість суб'єктів діяльності, чисельність акціонерів, кількість членів домогосподарств).

Неперервні - ознаки, що набувають будь-яких значень у певних межах (сума сплачених дивідендів, кредитна процентна ставка, термін перерий в роботі).

Відомості про ознаки одиниць сукупності збираються від одиниць спостереження. Одиниця спостереження - це первинна одиниця, від якої одержують інформацію. Так, під час перепису населення використовують дві одиниці спостереження: домогосподарство та окремий його член; при обстеженні проданих на біржі квартир одиницею спостереження є біржа.

Програма спостереження - це перелік запитань, на я слід одержати відповіді в результаті спостереження. Змії та обсяг запитань залежать від мети спостереження та можливостей його проведення (грошових, трудових і часових витрат, а також терміну реєстрації). У програму спостережені також включаються: розробка статистичного інструментарію, визначення виду та способу обстеження.

Статистичний інструментарій - це набір статистичних формулярів, інструкцій та роз'яснень щодо проведені спостереження.

Статистичний формуляр - обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об'єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. При складанні формулярів враховується не тільки зміст та інформативність ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Остання забезпечується завдяки застосуванню системи шкал.

Шкала - це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак. Використовуються такі види шкал:

- номінальна - шкала найменувань, що встановлює відношення подібності елементів, за якого порядок розташування ознак значення не має;

- порядкова (рангова) - шкала, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки;

- метрична - кількісна шкала, в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.

Прикладом номінальної шкали можуть бути: класифікатор сфер економічної діяльності, перелік форм власності видів підприємницької діяльності тощо або відповіді на питання анкети такого характеру: "Визначте негативні риси національної телереклами":

1) однотипність прийомів;

2) недостатня художність;

3) примітивність змісту;

4) невиразність ефектів;

5) інше.

Статистична обробка ознак номінальної шкали зводиться до числового вираження якісних характеристик шляхом їх оцифровування (присвоєнням окремим значенням цифр "1" або "0" у разі наявності відповіді чи її відсутності).

Порядкова шкала застосовується під час визначення рівнів успішності учнів, ступеня економічного ризику підприємців рівня кваліфікації робітників, ступеня інвестиційної привабливості об'єктів тощо або при визначенні ставлення респондентів до якогось явища чи процесу, думки експертів.

На приклад, відповіді на запитання анкети: "Чи задовольняє Вас якість обслуговування у громадському транспорті?":

1) так, цілком;

2) не зовсім;

3) зовсім не задовольняє.

Ознаки порядкової шкали оцифровуються шляхом присвоєння рангів (балів) окремим значенням у порядку збільшення чи зменшення їх інтенсивності. Метричною шкалою визначаються обсяги виробництва та реалізації продукції, розміри капіталу, чисельність зайнятих у суспільному виробництві, кількість та вартість приватизованих об'єктів тощо.

3. Організаційні питання плану спостереження

Другою складовою плану спостереження є організаційні питання, що визначають:

- хто проводить спостереження (органи та персонал);

- де проводить (місце спостереження);

- за допомогою чого (матеріально-технічне забезпечення);

- спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження);

- коли проводить (час та період спостереження).

Час спостереження (об'єктивний час) - це час, до якого відносяться дані спостереження. Якщо об'єктом спостереження є процес, то визначається інтервал часу, протягом якого накопичуються дані. Якщо об'єктом спостереження є стан, то обирається критичний момент - момент часу, станом на який реєструються дані. Наприклад, реєстрація кількості укладених угод на біржі відбувається як за період (місяць, квартал, рік), так і станом на певні моменти (дні біржових торгів).

Критичним моментом користуються під час перепису населення. Наприклад, цей момент - "0" годин з 4 на 5 грудня. Оскільки зареєструвати все населення країни в одну хвилину неможливо, то встановлюється період спостереження (суб'єктивний час) - час, протягом якого здійснюється реєстрація даних.

Наприклад, суб'єктивний час перепису населення - 10 днів (з 5 грудня по 14 грудня). Вибір часу спостереження здійснюється у найсприятливіший період (найменша міграція населення; спокійна соціально-політична ситуація). Контроль даних спостереження - це засіб попередження, виявлення та виправлення помилок спостереження, який полягає у перевірці даних на повноту та вірогідність. Повнота даних перевіряється візуально, а вірогідність - шляхом логічного та арифметичного контролю.

Логічний контроль - це перевірка сумісності даних шляхом порівняння спів залежних ознак, яка встановлює тільки наявність помилки, а не її величину.

Наприклад, контроль розміру доходів домогосподарства проводиться шляхом їх порівняння з витратами або вік респондента порівнюється з його сімейним станом.

Арифметичний контроль - перевірка зареєстрованих даних шляхом прямих або непрямих перерахунків.

Залежно від причини виникнення виділяють помилки:

- реєстрації - виникають при будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактів;

- репрезентативності - властиві лише вибірковому спостереженню, виникають внаслідок не суцільного характеру реєстрації або порушення принципів випадковості відбору.

За природою виникнення розрізняють такі помилки реєстрації:

- випадкові - внаслідок збігу випадкових обставин;

- через неуважність;

- недбалість;

- некомпетентність реєстратора або не зосередженість респондента (їх дія у масі випадків врівноважується і на результати не впливає);

- систематичні - внаслідок постійних спотворень в одному напрямі.

Так, існує тенденція до округлення розмірів доходів та витрат до цілих чисел (доходів - у менший бік, витрат - у бік збільшення).

Систематичні помилки бувають ненавмисними і навмисними. Ненавмисні помилки - через необґрунтованість програми спостереження, некомпетентність реєстраторів, необізнаність респондентів. Навмисні помилки - наслідок свідомого викривлення фактів з певною метою.

4. Форми статистичного спостереження

Різноманітність сфер спостереження обумовлює застосування різних організаційних форм, видів та способів статистичного спостереження.

Використовуються такі організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність - форма спостереження, за якою кожен суб'єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органі статистики у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Спеціально організовані спостереження - форма спостереження, яка охоплює сфери життя, що не уловлюються звітністю. До них належать: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Перепис - суцільне спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу станом на певну дату Переписи проводяться одночасно для всієї сукупності (території) за єдиною для всіх одиниць програмою, як правило періодично, з рівним інтервалом (перепис населення - кожні 10 років).

Обліки - суцільні спостереження масових явищ, що ґрунтуються на даних опитування, огляду та документальних записів (облік земельного фонду, облік об'єктів незавершеного будівництва).

Спеціальні обстеження - не суцільні спостереження окремих масових явищ за певною тематикою. Здійснюються періодично або одноразово (бюджетні обстеження домогосподарств, обстеження з питань неформальної зайнятості).

Опитування - частіше не суцільні спостереження думок, мотивів, оцінок, які реєструються зі слів респондентів. Винятком з цього є суцільне опитування всього населення - референдум (масове волевиявлення з принципових соціально-політичних чи економічних питань).

Статистичні реєстри - списки або переліки одиниць певного об'єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, які постійно оновлюються та поповнюються (реєстр населення - поіменний список мешканців регіону із зазначенням їх паспортних даних, реєстр суб'єктів діяльності, реєстр домашніх господарств, реєстр земельного фонду).

5. Види і способи статистичного спостереження

Види спостереження розрізняють за ступенем охоплення одиниць та за часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення одиниць обстеження бувають суцільні та не суцільні.

Суцільні обстеження передбачають реєстрацію всіх без винятку одиниць сукупності (звітність, більшість переписів).

Не суцільні - обстеження, за яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина (вибіркове спостереження, обстеження основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг).

Вибіркове - спостереження, коли реєструється певна частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку (обстеження бюджетів домашніх господарств; суб'єктів малого бізнесу).

Обстеження основного масиву - реєстрація даних щодо переважної частини одиниць сукупності, які є визначальними для характеристики об'єкта спостереження (обстеження міст з найвищим рівнем атмосферного забруднення; обстеження найвпливовіших комерційних банків).

Монографічне обстеження - детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконального вивчення (обстеження діяльності єдиної в Україні фондової біржі, діяльності фонду приватизації майна).

Анкетне спостереження, при якому не всі розповсюджені реєстраційні формуляри (анкети) повертаються з відповідями.

Моніторинг - спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища (моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, моніторинг підсумків валютних торгів). соціальний економічний спостереження

За часом реєстрації даних спостереження поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження - систематична реєстрація фактів стосовно явищ (у міру їх виникнення) або безперервних процесів (реєстрація процесів виробництва та реалізації продукції, надходження платежів, укладання угод).

Періодичне - спостереження, що проводиться через певні як правило, рівні, проміжки часу (перепис населення або виробничих потужностей).

Одноразове - спостереження, що проводиться у міру виникнення потреби у інформації (маркетингове обстеженні адаптації товару до місцевого ринку, обстеження ефективності нових форм побутового обслуговування).

Статистичне спостереження здійснюється такими способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування, експертні оцінки.

Безпосередній облік - реєстрація фактів здійснюється особисто обліковцем шляхом підрахунку, вимірювання, оцінки, огляду (реєстрація товарних запасів, облік готівкової грошової маси у банках).

Документальний облік - реєстрація фактів відбувається за даними, наведеними у документах первинного обліку (складання статистичної звітності про обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, показники діяльності економічних структур, чисельність народжених, померлих тощо).

Опитування - це спостереження, що здійснюється експедиційним шляхом, реєстрацією, кореспондентським чи анкетним способами.

Експедиційне опитування - реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.

Самостійна реєстрація - реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу (обстеження бюджетів домогосподарств).

Кореспондентське опитування - реєстрація фактів на місцях виникнення особами, які добровільно надсилають інформацію у відповідні інстанції (обстеження процесу просування товарів у регіональних умовах ринку).

Анкетне опитування - реєстрація думок, намірів і мотивів респондентів шляхом їх самостійного заповнення анкети (опитування осіб, що втратили роботу внаслідок закриття підприємств та організацій).

Размещено на Allbest.ru