Статистика витрат виробництва і обігу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

Статистика витрат виробництва і обігу

План

1. Завдання статистики витрат виробництва і обігу

2. Аналіз структури витрат на виробництво і витрат обігу

3. Аналіз собівартості продукції промисловості

4. Статистичний аналіз витрат обігу

1. Завдання статистики витрат виробництва і обігу

Витрати виробництва являють собою сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Вони набувають форми собівартості продукції і відображають витрати засобів виробництва та оплату праці.

Витрати обігу - витрати, які пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (транспортування, зберігання, доробка, розфасування, пакування та ін.).

Основні завдання статистики собівартості та витрат обігу такі:

- вивчення рівня і динаміки собівартості та витрат обігу;

- аналіз структури витрат на виробництво і витрат обігу;

- розрахунок економії витрат на виробництво і витрат обігу;

- аналіз впливу окремих факторів на рівень собівартості і витрат обігу, визначення резервів їх подальшого зниження.

2. Аналіз структури витрат на виробництво і витрат обігу

Аналіз структури витрат здійснюється на основі їх групування за статтями калькуляції та за економічними елементами витрат.

Собівартість реалізованої продукції складається з:

- виробничої собівартості продукції, реалізованої на протязі звітного періоду;

- нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

- понаднормативних виробничих витрат.

У виробничу собівартість продукції включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці (заробітна плата і інші виплати робітникам, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об єкту витрат);

- інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, плату за оренду земельних та майнових паїв, амортизація, витрати від браку, витрати на виправлення браку);

- змінні загальновиробничі (витрати на обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямо пропорційно зміні об'єму діяльності) і постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції встановлюється підприємством.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції, поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Витрати операційної діяльності групують за економічними елементами (відбивають натурально-речовий склад витрат на виробництво):

- матеріальні витрати (сировина і основні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо і енергія, будівельні матеріали, запасні частини, тара і тарні матеріали, допоміжні і інші матеріали);

- витрати на оплату праці (заробітна плата, премії і заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток);

- відрахування на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи);

- амортизація (амортизація основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів);

- інші операційні витрати.

Дані про планову та фактичну собівартість продукції за статтями витрат та економічними елементами наводяться у статистичній звітності.

На основі цих даних:

1. вивчають структуру планової та фактичної собівартості;

2. визначають відхилення за кожною статтею та елементом витрат;

3. визначають їх вплив на динаміку та виконання плану щодо зниження витрат на виробництво у цілому;

4. планують заходи подальшої економії живої та уречевленої праці.

Приклад. У звітному періоді планові витрати на виробництво продукції становили 1859 тис. грн., фактичні - 1767 тис. грн. З них витрати за статтею «Сировина та матеріали» дорівнювали за планом 1005 тис. грн., фактично - 946 тис. грн. План виробництва було виконано на 100,0 %.

5. Частка статті "Сировина та матеріали" у собівартості:

- за планом - 54,1 % (1005/1859*100);

- фактично - 53,5 % (946/1767*100).

6. Абсолютна економія за статтею «Сировина та матеріали» у звітному періоді порівняно з планом становила-59 тис. грн. (1005-946), питома вага цієї статті у собівартості продукції порівняно з планом знизилась на 0,6 % (54,1-53,5);

7. Із загальної суми надпланового зниження витрат на виробництво у розмірі 92 тис. грн. (1859-1767) на економію за статтею «Сировина та матеріали» припадає 64,1 % (59/92*100);

8. Загальні витрати на виробництво були знижені на 4,95 % (-92/1859*100), у т. ч., за рахунок економії сировини та матеріалів - на 3,17% (59/1859*100).

3. Аналіз собівартості продукції промисловості

Рівень собівартості продукції промисловості характеризується показниками:

- собівартості одиниці продукції;

- загальних витрат на виробництво товарної продукції;

- витрат на 1 гр. од. вартості товарної продукції.

Розраховують відносні показники планового завдання, виконання плану та динаміки собівартості. Визначають показники економії витрат на виробництво за рахунок зниження собівартості.

Рівень собівартості одиниці однорідної продукції визначають діленням загальних витрат на її виробництво на випуск у натуральному вираженні.

Зміни собівартості одиниці продукції на конкретному виробництві відображають індивідуальні індекси планового завдання , виконання плану та динаміки :

Де:

та - фактична собівартість одиниці продукції у базисному та звітному періодах;

- планова собівартість одиниці продукції у звітному періоді.

Розмір економії витрат на виробництво за рахунок планового , надпланового та загального фактичного зниження собівартості одиниці продукції, одержаної у звітному періоді, визначається множенням змін собівартості на випуск продукції у звітному періоді q₁.

Між індексами собівартості одиниці продукції та показниками економії витрат на виробництво існує такий взаємозв'язок:

Приклад. Фактичний випуск продукції у звітному періоді становить 4500 одиниць. Собівартість одиниці продукції у базисному періоді - 16,0 грн., за планом - 15,8 грн., фактично - 15,5 грн.

Індивідуальний індекс планового завдання дорівнює 0,988 (15,8/16,0), індекс виконання плану 0,981 (15,5/15,8), індекс динаміки 0,969 (15,5/16,0). Таким чином, планове завдання зумовлювало зниження собівартості одиниці продукції на 1,2 %, проти планового рівня собівартість знизилась на 1,9%, фактична собівартість одиниці продукції порівняно з базисним періодом була нижчою на 3,1 %. У результаті зниження собівартості продукції планова економія витрат на виробництво становила - 900 грн. ((15,8-16,0)*4500), надпланова - 1350 грн. (15,5-15,8)*4500, фактична - 2250 грн. (15,5-16,0)*4500. Індекс фактичного зниження собівартості також можна одержати як добуток індексів планового завдання та виконання плану, а загальну економію-як суму планової та надпланової:

0,988*0,981=0,969;

(-900) + (-1350) = -2250 грн.

Узагальнюючі індекси планового завдання, виконання плану та динаміки собівартості однорідної продукції для груп підприємств будуються у формі індексів середніх величин, тобто через порівняння показників середньозваженої собівартості одиниці продукції:

=

Де:

С - індивідуальний рівень собівартості одиниці продукції на кожному підприємстві;

q - випуск продукції на кожному підприємстві у натуральному вираженні.

Наприклад, узагальнюючі індекси планового завдання мають такий вигляд:

1. Індекс собівартості змінного складу:

- що показує, у скільки разів фактична середня собівартість одиниці продукції відрізняється від планової.

2. Індекс собівартості фіксованого складу:

- що показує, як змінилася середня фактична собівартість одиниці продукції порівняно з запланованою за рахунок індивідуальних змін цього показника на кожному підприємстві. Аналогічний за змістом індекс можна одержати у вигляді середньо-гармонійної з індивідуальних змін собівартості одиниці продукції на кожному підприємстві.

3. Індекс структурних зрушень:



- що характеризує зміну середньої собівартості одиниці продукції проти планової за рахунок зміни частки окремих підприємств у випуску продукції.

Приклад. Визначити індекси собівартості і економію від її зниження.

Таблиця - Підприємства, які випускають однорідну продукцію:

Номер підприємства	Випуск продукції, тис. шт.	Собівартість одного виробу, грн.	Індекс виконання плану собівартості
	За планом	Фактично	За планом	Фактично
№1 №2	80 80	85 100	25 20	22 18	0,880 0,900
Разом	160	185	-	-	-

Індекс собівартості змінного складу:

(22*85+18*100)/185:(25*80+20*80)/160=3670/185:3600/160=19,84:22,50=0,882.

Середня фактична собівартість одиниці продукції була нижчою за планову на 11,8%.

Індекс собівартості фіксованого складу:

9,84:(25*85+20*100)/185=19,84:4125/185=19,84:22,30=0,890.



(22*85+18*100):(22*85/0,880+18*100/0,900)=3670/4125=0,890.

Зміна собівартості на кожному підприємстві привела до зниження середньої фактичної собівартості на 11,0 %.

Індекс структурних зрушень:

22,30:22,50=0,991.

З урахуванням взаємозв'язку індексів середніх величин індекс структурних зрушень можна одержати також як частку від ділення індексу змінного складу на індекс фіксованого складу.

0,882:0,890=0,991.

Структурні зміни у загальному обсягу випуску продукції зумовили зменшення рівня собівартості на 0,9 %.

Економія загальних витрат на виробництво продукції за рахунок зниження собівартості становить:

- у цілому-492,1 тис. грн. (19,84-22,50)*185;

В тому числі за рахунок:

- змін собівартості на заводі-455,1 тис. грн. (19,84 - 22,30) * 185;

- структурних зрушень - 37 тис. грн. (22,30- 22,50)* 185.

Зростання загальних витрат на виробництво продукції проти планового рівня за рахунок збільшення випуску становить: 562,5 тис грн. (185-160)*22,50.

Отже, загальні фактичні витрати на виробництво продукції були меншими за планові приблизно на 70 тис. грн. (-492,1 + 562,5).

Для узагальнення змін собівартості різнорідної продукції використовують агрегатні індекси, що передбачають порівняння загальних витрат на виробництво продукції, яку можна порівнювати (зіставляти):

Взаємозв'язок між агрегатними індексами планового завдання, виконання плану та динаміки відсутній через розбіжність планового та фактичного складу продукції. Тому додатково розраховують індекс планового завдання, що враховує фактичну структуру продукції.

При розрахунку агрегатних індексів собівартості для окремих підприємств у коло порівнюваної продукції включають тільки ті вироби, що випускаються як у звітному, так і у базисному періодах. Неповне охоплення номенклатури продукції, що випускається, є важливим недоліком агрегатних індексів витрат на виробництво. Порівняння чисельника та знаменника агрегатних індексів дає змогу встановити розміри планової, надпланової та фактичної економії витрат на виробництво за рахунок зниження собівартості продукції. Приклад. Розрахувати загальні індекси собівартості продукції і економію від її зниження за даними таблиці.

Таблиця:

Номер виробу	Випуск за квартал, тис. шт.	Собівартість одного виробу, грн.
	І	ІІ	І	ІІ
		за планом	Фактично		за планом	Фактично
1 2 3	100 200 -	95 110 105	80 120 115	8,3 5,4 -	8,2 5,2 8,0	8,1 5,1 8,7

Виріб № 3 у базисному періоді не випускався, тому у розрахунку можуть бути використані дані тільки перших двох виробів.

Агрегатні індекси собівартості порівнянної товарної продукції підприємства становлять:

(8,2*95+5,2*110):(8,3*95+5,4*110) = 1351,0:1382,5=0,977;

(8,2*80+5,2*120):(8,3*80+5,4*120) = 1280,0:1312,0=0,976;

(8,1*80+5,1*120):(8,2*80+5,2*120) = 1260,0:1280,0=0,984;

(8,1*80+5,1*120):(8,3*80+5,4*120) = 1260,0:1312,0=0,960.

Таким чином, планом передбачалось зниження витрат на виробництво за рахунок зміни собівартості порівнянної товарної продукти на 2,3%, а з урахуванням фактичного асортименту - на 2,4%. План зниження собівартості було перевиконано на 1,6%, а загальна зміна витрат на виробництво за рахунок зниження собівартості порівняно з базисним періодом становила 4,0 %. Передбачена планова економія витрат на виробництво в абсолютному вираженні - 31,5 тис. грн.. (1351,0-1382,5), з урахуванням фактичного асортименту продукції - 32 тис. грн.. (1280,0-1312,0). Порівняно з базисним періодом фактична загальна економія витрат на виробництво дорівнювала 52 тис. грн. (1260,0-1312,0), у тому числі надпланова економія - 20 тис. грн. (1260,0-1280,0).

Взаємопов'язаними є результати розрахунку трьох останніх індексів: 0,976*0,984 = 0,960.

При аналізі змін собівартості галузей або груп підприємств за допомогою агрегатних індексів розрізняють продукцію, порівнянну за заводським та галузевим методами. При визначенні кола продукції, що порівнюється за заводським методом, відбір продукції здійснюють по кожному підприємству зокрема. Індекс собівартості продукції, порівнянної за заводським методом, відбиває вплив динаміки собівартості на кожному підприємстві на загальні витрати по виробництву продукції.

При визначенні кола продукції, що порівнюється за галузевим методом, галузь або група підприємств розглядається як одне ціле. Індекс собівартості товарної продукції, порівнянної за галузевим методом, характеризує спільний вплив змін собівартості на кожному підприємстві та змін у розміщенні виробництва на загальний обсяг виробничих витрат за сукупністю підприємств. Приклад:

Таблиця - Розрахувати зведені індекси динаміки собівартості продукції:

Номер підпр.	Вид продук.	Випуск за квартал, тис. од.	Витрати в кварталі на один виріб, грн.
		Перший	Другий	Першому	Другому
1	А Б В	100 200 -	80 120 115	8,3 5,4 -	8,1 5,1 8,7
2	А Б	70 -	110 60	8,2 -	8,0 5,3

1. За заводським методом у коло порівнянної товарної продукції будуть включені продукція А і В заводу № 1 і продукція А заводу № 2, тому що вони випускались на кожному заводі і у базисному, і у звітному періодах.

Індекс динаміки собівартості порівнянної товарної продукції за заводським методом буде становити:

(8,1*80+5,1*120+8,0*110):(8,3*80+5,4*120+8,2*110) = 2140:2214=0,967, або 96,7%.

2. До продукції, що порівнюється за галузевим методом, додатково буде включена продукція Б заводу № 2, тому що з погляду сукупності підприємств не має значення, де саме було організовано її випуск у базисному періоді. Дані продукції В у розрахунках не використовуються, оскільки вона не випускалась у базисному періоді у межах даної групи заводів.

При розрахунку індексу собівартості товарної продукції, порівнянної за галузевим методом, оперують середніми по сукупності підприємств рівнями собівартості одиниці продукції та загальним випуском конкретних видів продукції.

Середня собівартість продукції А:

- у базисному періоді становить 8,26 грн. ((8,3*100+8,2*70):(100+70));

- у звітному - 8,04 грн. ((8,1*80+8,0*110):(80+110)).

Середня собівартість одиниці продукції Б:

- у базисному періоді дорівнює 5,4 грн.;

- у звітному періоді 5,17 грн. ((5,1*120+5,3*60):(120+60)).

Індекс собівартості товарної продукції, порівнянної за галузевим методом, у нашому прикладі становить:

(8,04(80+110)+5,17(120+60)):(8,26(80+110)+5,4(120+60))=2458,2:2541,4=0,967, або 96,7 %.

Для загальної характеристики змін собівартості на рівні підприємств та галузей промисловості використовують показник витрат на 1 грн. товарної продукції в оптових цінах підприємств:

Де:

- загальні витрати на виробництво продукції;

- вартість товарної продукції в оптових цінах підприємств.

Статистичний звіт промислових підприємств передбачає розрахунок показника витрат на 1 грн. товарної продукції у:

- фактично діючих цінах;

- планових цінах;

- виходячи з фактичного випуску і асортименту при плановій собівартості продукції.

Окремо розраховуються показники матеріаломісткості продукції (матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції). Показник (індекс) виконання плану по витратах на 1 гр. од. товарної продукції розраховують діленням умовного звітного рівня витрат на умовний плановий:

Де:

- зміна собівартості продукції внаслідок зміни цін на матеріальні ресурси, що використовуються у виробництві;

- зміна вартості продукції внаслідок зміни якості продукції.

Динаміку витрат на 1 гр. од. товарної продукції вивчають у поточних та базисних цінах на продукцію з урахуванням поправки на зміну цін матеріальних ресурсів порівняно з базисним періодом:

Перший індекс характеризує динаміку витрат на 1 гр. од. товарної продукції під впливом змін внутрішньовиробничих факторів та змін цін на продукцію, другий - вилив внутрішньовиробничих факторів.

Економію витрат на виробництво розраховують порівнюючи чисельники та знаменники відповідних індексів і помноживши одержану різницю на вартість товарної продукції.

4. Статистичний аналіз витрат обігу

собівартість обіг економічний

При плануванні, аналізі витрат, пов'язаних з обігом враховують особливості галузей сфери обігу:

- транспортні підприємства (розраховують витрати на умовну одиницю роботи транспорту: 10 тонно-кілометрів, 1000 кубічних метрів газу);

- підприємства зв'язку (розраховують суму експлуатаційних витрат на 100 грн. виторгу від надання послуг);

- торгові підприємства та підприємства громадського харчування;

- організації матеріально-технічного забезпечення та заготівельні організації.

Основні статистичні характеристики витрат обігу:

1. їх загальна сума і структура;

2. відносний рівень витрат - характеризує частку витрат у товарообігу;

3. показники його динаміки:

- розмір зниження рівня витрат обігу - це різниця між рівнями витрат у звітному та базисному періодах;

- темп зниження рівня витрат обігу розраховують діленням розміру зниження на базисний рівень витрат обігу.

4. абсолютна економія або перевитрати, що пов'язані зі змінами рівня витрат - визначають порівнянням фактичної суми витрат звітного періоду з їх можливим обсягом зі збереженням базисного рівня.

Приклад.

За наведеними в таблиці даними визначити основні показники витрат обігу.

Таблиця:

Період	Товарообіг, тис. грн.	Витрати обігу, тис. грн.
Базисний Звітний	150 193	5,8 7,1

1. Рівень витрат обігу:

- базисний: 5,8:150*100=3,87 %;

- звітний: 7,1:193*100=3,68 %.

2. Розмір зниження рівня витрат обігу:

- 3,68-3,87=0,19 %.

3. Темп зниження рівня витрат обігу:

- 0,19:3,87*100=4,91 %.

4. Абсолютна економія за рахунок зниження рівня витрат обігу у звітному періоді:

- 7,1 - 193/100*3,87=7,1-7,5=-0,4 тис. грн.

Размещено на Allbest.ru

...