Попит та пропозиція

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Сутність, зміст попиту і пропозиції

1.1 Попит, крива попиту, закон попиту

В економічних працях вчених є багато визначень терміну попиту. Доктор економічних наук, професор Мочерний С.В. у своєму підручнику «Основи економічної теорії» сформулював таке визначення.

Попит - платоспроможна потреба, або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідний для них товар або послугу.

Із визначення випливає, що попит на товар чи послугу залежить від ціни. Графічно зобразити це можна так рис. 1.1.

Рис.1.1. Крива попиту

Крива попиту - відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.

Крива попиту показує кількість товару, який вдасться продати за певний час по цінах даного рівня.

Вона має негативний вплив, що показує зворотну залежність між двома змінними - ціною за одиницю товару P і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зростає, обсяг продаж скорочується. Будь-якій точці на кривій попиту відповідає певне значення двох змінних Р і Q. Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива попиту не змінюється, не зміщується в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту показує лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, спираючись на нецінові чинники (суб'єктивні погляди покупців, моди тощо). Проте в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники.

Дані кривої попиту не дають відповіді на запитання, яка ціна є ринковою. Вони тільки показують, як змінюється величина попиту, якщо змінюється ціна, а всі інші чинники залишаються незмінними. Графічне зображення вказує на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовлює зменшення величин попиту на нього, і навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Закон попиту - закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту, і навпаки.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв'язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту:

QD=f(P),

де QD - обсяг попиту на товар, P - ціна товару.

Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. В цілому закон попиту відображає головну тенденцію - згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше - між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави - чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Закон попиту проявляється за допомогою двох форм: ефект заміщення та ефект доходу. Мочерний С.В. у підручнику «Основи економічної теорії» аналізує їх так.

Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни товару споживач може купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів.

Ефект заміщення виражається в тому, що за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

Отже, сукупний попит визначає величину обсягу продукції, яку готові купувати за даного рівня цін та інших незмінних умов. Компоненти видатків містять: а) споживання, яке залежить здебільшого від використовуваного доходу; б) інвестиції, які залежать від поточного і сподіваного обсягу виробництва і від процентних ставок і податків; в) урядові видатки на товари і послуги.

1.2 Пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції

Визначення пропозиції у своєму підручнику «Теорія економіки» професор Постоловський Р.М. сформулював так.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності, що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок за певну ціну в певному обсязі і в певний час.

У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом.

Об'єм, величина пропозиції - це кількість продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників.

Із визначення випливає прямий зв'язок між ціною і пропозицією товару, зобразимо його кривою пропозиції (малюнок 2).

Крива пропозиції ? показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати. Основним чинником, що впливає на обсяг пропонування є ціна.



Рис. 1.2. Крива пропозиції

Ціни ресурсів чинять вплив на пропозицію через витрати виробництва. Зниження цін ресурсів дозволяє виробляти більше продукції. Наприклад, якщо ціни енергоносіїв або матеріалів знизяться, фірма за інших рівних умов зможе закупити більше ресурсів і виробити більше продукції. Крива пропозиції зміститься праворуч.

Більш досконалі технології виробництва дозволяють фірмі виробляти більше з тими ж самим ресурсами. Крива пропозиції зрушиться праворуч.

Збільшення числа продавців на ринку призводить до зростання пропозиції, крива пропозиції зміщується праворуч, і навпаки, зменшення числа продавців змістить криву пропозиції ліворуч.

Податки скорочують пропозицію, якщо розглядаються виробниками як збільшення витрат виробництва. Субсидії, навпаки, покривають частину витрат виробника, внаслідок чого пропозиція зростає. Податки зрушують криву пропозиції ліворуч, дотації - праворуч.

Зміни цін інших товарів чинять вплив на пропозицію через зміни у структурі виробництва. Якщо, наприклад, фермер вирощує два види сільськогосподарської продукції - моркву та цибулю, і ціни на моркву зростають, фермеру буде вигідно збільшити угіддя під морквою за рахунок зменшення площ під цибулею. Пропозиція цибулі зменшиться, хоча її ціна залишилася незмінною. Крива пропозиції цибулі зміщується ліворуч.

В очікуванні зміни цін поведінка продавців є прямо протилежною поведінці споживачів. Якщо виробники очікують зростання цін у майбутньому, вони вже сьогодні скоротять пропозицію, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропозиції зміститься ліворуч.

Закон пропозиції - загальний економічний закон, згідно з яким за незмінюваності всіх інших параметрів між змінами кількості товарів і послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність.

Математичним виразом закону пропозиції є функція пропозиції:

QS=f(P),

де QS - обсяг пропозиції товару, Р - ціна.

Закон пропозиції показує прямий зв'язок між ціною і кількістю запропонованого товару. Чим вища ціна, тим більше прибутку отримує підприємство і означає тим сильніше його спонукальні мотиви для збільшення об'єму пропозиції.

Об'єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом - законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобто основних суб'єктів конкурентної боротьби. Отже, процесопричиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов'язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

Якщо ціна знижується, то при тій самій масі товарів і послуг підприємець одержує менше коштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв'язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв'язок.

У кожний конкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів і послуг виробляється (надається) при тих самих витратах виробництва. Ця обставина змушує виробників змінювати тактику. Насправді витрати виробництва не змінились, але цю саму масу товарів і послуг через зниження ціни продано дешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це досить серйозний привід для оцінки доцільності виробництва цього виду товару.

Підприємець має вжити заходів щодо зміни асортименту товару або щодо зниження витрат виробництва. Закон пропозиції, по суті, вимагає привести пропозицію у відповідність з існуючим попитом або знизити витрати виробництва, узгодити їх з новою ціною.

Отже, пропозиція - сукупність товарів і послуг з певними цінами, які виробники готові продати на ринку. Зростання пропозиції товарів і послуг повинно відбуватись відповідно до обсягів платоспроможного попиту, із зниженням якого виробникам необхідно домагатись зменшення суспільно необхідних витрат на виробництво одиниці продукції зарахунок зростання продуктивності праці, економії ресурсів.

1.3 Еластичність попиту і пропозиції

Закон попиту і пропозиції діє по різному. Щоб знати як взаємодіє попит і пропозиція потрібно знати конкурентний рівень їх зниження та зростання, коли, наприклад, ціна зростає або дохід зменшується. Для цього потрібно користуватись поняттям еластичність.

Еластичність - це міра реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни другої змінної величини.

Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.

Еластичність попиту - це залежність сукупного попиту від ціни товару.

Підвищення ціни на товар спричиняє зменшення попиту на нього і збільшення його пропозиції. Зниження ціни супроводжується протилежними наслідками: попит на товар збільшуєтеся, йогo пропозиція зменшується. Проте для всебічного вивчення економічних процесів урахування даної загальної закономірності є недостатнім, оскільки різні товари по-різному реагують на зміну ціни. Наприклад, якщо ціна на молоко зросте у два рази, то попит на молоко зменшиться. Але якщо у два рази зросте ціна на пляшку солодкої води, то попит зменшиться значно більше, ніж у випадку з молоком. Це пояснюється тим, що людям легше обійтися без солодкої води, яка має багато замінників, ніж без молока, замінників у якого мало.

Відношення відсотка зміни попиту на товар до відсотка зміни ціни називають еластичністю попиту за ціною. Цей показник характеризує ступінь реагування покупців на зміну ціни і позначається через E(d)

Еластичність попиту - відсоток зміни величини попиту на товар / відсоток зміни ціни товару.

Еластичність попиту завжди має від'ємне значення. Знак «мінус» підкреслює обернену залежність між ціною і величиною попиту. Зазвичай знак «мінус» опускають і звертають увагу лише на абсолютне значення еластичності попиту за ціною.

Залежність попиту на товар від його ціни має кількісне визначення у коефіцієнті еластичності попиту. Коефіцієнт еластичності - відношення зміни обсягу попиту чи пропозиції до зміни цін (у відсотках). Він визначає індивідуальну чутливість попиту на кожний вид товару від ціни.

Розрізняють такі види еластичності:

1. Якщо коефіцієнт еластичності більший одиниці, то попит еластичний. Тобто коли зменшуються ціни на товар на певний відсоток, на більший відсоток зростає попит.

2. Якщо коефіцієнт еластичності менший одиниці, то попит нееластичний. Тобто при збільшенні ціни на певний відсоток, попит на товар зменшиться на ще нижчий відсоток і навпаки.

3. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці, то попит називається еластичний. Коли зменшуються ціни на товар на даний відсоток і на стільки ж зростає попит на даний товар і навпаки.

4. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює нулю, то попит є абсолютно нееластичним. Коли ціна є незміною на даний товар і попит на товар також не змінюється.

5. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює нескінченості, прямує до межі можливостей споживачів. Тобто навіть якщо відбувається найменше зниження цін покупець збільшує свою закупівлю від нуля до межі своїх можливостей.

Якщо еластичність попиту описує реагування покупців на зміну ціни, то відповідно еластичність пропозиції описує реагування продавців на зміну ціни.

Еластичність пропозиції - це залежність сукупної пропозиції виробників товарів та послуг від ринкової ціни.

Коефіцієнт еластичності пропозиції вимірюється так само як і коефіцієнт еластичності попиту і має однакові види.

Найбільшим впливом на еластичність пропозиції є величина часу, тобто ринковий період, який є у розпорядженні виробників, щоб відреагувати зміною обсягу випуску на зміну ціни товару. За тривалий період часу виробник може розподілити по новому свої ресурси, збільшити чи зменшити витрати виробництва товару в залежності від ціни.

Основні визначники еластичності пропозиції за ціною.

1. Час.

2. Вартість розширення виробництва.

3. Можливості і вартість зберігання товару.

4. Взаємозамінюваність ресурсів у виробництві.

Отже можна зробити висновок що покупці і продавці реагують на зміну цін різних товарів і послуг неоднаково, через те особливим аналізом є дослідження концепції еластичності попиту і пропозиції за ціною.

Також важливим питанням в концепції еластичності попиту є встановлення взаємозалежностей між зміною ціни та зміною загального доходу продавця за еластичного, нееластичного та одинично-еластичного попиту.

2. Рівновага попиту і пропозиції, їх взаємодія

2.1 Досягнення ринкової рівноваги: надлишок, дефіцит

При наявності конкуренції на ринку існує велика кількість як покупців, так і продавців, і кожен з них планує свою діяльність незалежно від інших суб'єктів ринку. Коли ж вони зустрічаються для купівлі-продажу, то може виявитися, що багато з них не в стані реалізувати свої бажання. Наприклад, якщо кількість благ, які споживачі планують купити, перевищує кількість благ, котрі виробники бажають продати за існуючою ціною, то частина покупців змушена буде змінювати свої плани.

Можливо і таке, що при певній ціні кількість благ, запропонованих виробниками для продажу, дорівнює тій кількості благ, яку споживачі бажають купити за певною ціною, тобто плани виробників та споживачів співпадають і їх не потрібно змінювати. В такій ситуації вчені стверджують, що ринок перебуває в стані рівноваги.

Ринкова рівновага - досягнення стабільності ринкової кон'юнктури, коли обсяг і структура попиту на товари і послуги збалансована з обсягом і структурою пропозиції товарів і послуг.

Рис. 2.1. Ринкова рівновага

На малюнку показано взаємодію попиту і пропозицій під впливом ціни.

Криві попиту (D) і пропозиції (S) перетинаються в точці Б - точці рівноваги даного ринку, де величина попиту дорівнює величині пропозиції - Q_d = Q_s. Вони синхронізуються ціною рівноваги даного ринку - Р₀. За даного рівня ціни кількість товару, яку прагнуть придбати покупці, дорівнює кількості товару, яку пропонують продавці. Такий ринок знаходиться в стані рівноваги.

Ціну, при якій величина пропозиції дорівнює величині попиту, називають ціною рівноваги.

Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: QD=QS.

Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропозиції. Якщо ціна відхиляється вгору від рівноважної, з'являється надлишок товарів у продавців, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважного, а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну, то виникає дефіцит товарів і, користуючись конкуренцією серед покупців, продавці піднімають ціну. Отже, зміна ціни повертає ринок до попередньої рівноваги. Точка рівноваги є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Коли величина попиту перевищує величину пропозиції, то різницю між ними називають нестачею, або дефіцитом.

На більшості ринків першою ознакою появи нестачі є різке зменшення товарних запасів, тобто тих товарів, які уже вироблені і готові до продажу або споживання. Продавці (чи виробники) часто тримають певну кількість товарів у запасі, щоб оперативно реагувати на зміни попиту. При різкому зменшенні цих запасів власники, намагаються повернути обсяг запасів до нормативного. Цієї мети можна досягнути, нарощуючи випуск продукції або збільшити замовлення виробникам, одночасно будуть збільшуватись ціни. У результаті цих дій відбудеться рух по кривій вверх і вправо, тобто ціна і обсяг пропозиції зросте.

Оскільки дефіцит здійснює тиск на ціну знизу, покупці змушені змінювати свої плани. Щоб уникнути черги і мати можливість постійно споживати даний товар, деякі споживачі готові заплатити більшу ціну, інші скорочують споживання даного товару або відмовляться від нього через високу ціну. Ці дії спричинять рух по кривій попиту вверх і вліво.

Коли величина обсягу пропозиції перевищує обсяг попиту відбувається надлишок.

У цьому випадку продавці не можуть продати весь обсяг товарів, який вони запропонували до продажу за даною ціною, в результаті чого товарні запаси різко зростають. Для припинення цього процесу продавці скорочують обсяг виробництва даного товару і знижують його ціну, щоб заохотити споживачів збільшувати свої закупки. В галузях, де створення товарних запасів неможливе, надлишок приводить до формування черг продавців, які шукають покупця. Продавці, які перебувають у кінці черги, з метою залучення покупців будуть знижувати ціну. В результаті відбуватиметься рух по кривій пропозиції - вниз і вліво, що призведе до зниження ціни і величини пропозиції.

Споживачі внаслідок зменшення ціни збільшуватимуть величину попиту, тобто відбуватиметься рух по кривій попиту вниз і вправо для досягнення ситуації рівноваги. Зміна нецінових факторів попиту або пропозиції приводить до того, що покупці (продавці) бажають купити (продати) іншу кількість товарів за тією ж ціною, що приводить до порушення ринкової рівноваги і виникає дефіцит або надлишок.

Отже, рівновага може змінитися під впливом будь-якої з нецінових факторів. Точка рівноваги переміщується в нове положення і не повертається назад, ринкова система набуває нової рівноваги з іншими параметрами рівноважних цін і обсягу.

Причиною виникнення дефіциту є зростання попиту або зменшення пропозиції, а надлишку - зменшення попиту або зростання пропозиції. Після цього механізм ринкового регулювання вступає в дію і відновлює рівновагу на ринку. Тому на ринку досконалої конкуренції дефіцит і надлишок носять миттєвий характер, тобто відновлюються майже зразу після їхнього виникнення.

2.2 Ціна ринкової рівноваги: рівноважний обсяг та ціна

Ринковим процесом ціноутворення керують закони попиту та пропозиції. Встановлення рівноважної ціни відбувається на ринку під впливом тенденцій і специфічних особливостей, як попиту, так і пропозиції.

Конкретне співвідношення попиту і пропозиції на ринку певного товару залежить від багатьох чинників: запасу товару, динаміки цін, грошових доходів споживачів, організації торгівлі, реклами та іншого. Це співвідношення може здійснюватись в трьох варіантах:

1) коли пропозиція товарів перевищує попит на них;

2) коли попит на певний товар перевищує його пропозицію;

3) коли попит на товар та його пропозиція співпадають.

У першому випадку пропозиція може бути більшою не тільки через надлишковий випуск товару, а й внаслідок надмірного здуття цін на неякісний товар, нестачі грошових доходів. В другому випадку виникає незадоволений попит і товарний дефіцит, що обертається прямим чи прихованим зростанням цін. У третьому випадку відповідність обсягів попиту і пропозиції створює рівновагу ринку даного товару.

За умов вільної ринкової економіки конкурентні сили сприяють синхронізації цін попиту і цін пропозиції, що веде до вирівнювання величин попиту і пропозиції.

Рівноважний обсяг - це певна кількість продукції, яка може бути продана за певною ціною.

Рівноважна ціна - це ринкова ціна при якій по кожному товарі на ринку немає ні надлишку ні дефіциту. Тобто, обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. Це ціна яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають.

Однак, рівновага ринку може порушуватись під дією певних факторів. У цих випадках реальна ціна буде відхилятись від рівноважної. За будь-якої ціни, відмінної від рівноважної, баланс попиту і пропозиції порушується, ринкова рівновага втрачається.

Якщо на ринку встановлюється нижня межа ціни, яка перевищує ціну рівноваги, тоді пропозиція товару зростає, а попит на нього (за законом попиту) впаде. Утворюється різниця між обсягами попиту і пропозиції, що відображає надлишок товару на ринку. Ціна не може знизитись до рівноважної, адже встановлена її нижня межа, тому надлишок пропозиції буде постійним.

При встановлені верхньої межі ціни на рівні ціни, то це утворить товарний дефіцит на даному ринку. В такому випадку величина попиту буде перевищувати величині пропозиції.

На вільному ринку відхилення рівня ціни від рівноваги обов'язково приведе до вирівнювання величин попиту і пропозиції за нового рівня ціни рівноваги. При цьому надлишок пропозиції тисне на ціну вниз, а надлишок попиту піднімає ціни вгору, що створює компромісну ціну ринкової рівноваги. Так діє стихійний і об'єктивний ринковий механізм ціноутворення. Але, коли є стійкі обмеження рівня ціни, рівновага такого ринку стихійно і об'єктивно не відновлюється.

З цього випливає, що ринковий економічний механізм - це механізм стихійного і об'єктивного ціноутворення, що є результатом взаємодії конкурентних ринкових сил - ціни, попиту і пропозиції.

Якщо на ринку за певних рівних умов зростає (скорочується) попит, то рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), а якщо зростає (скорочується) пропозиція, то рівноважна ціна зменшиться (збільшиться), а рівноважний обсяг зросте (скоротиться). Якщо одночасно зростає (скорочується) і попит і пропозиція, рівноважний обсяг продукції зросте (скоротиться), але вплив на рівноважну ціну є невизначеним, він залежить від ступеня взаємних змін попиту і пропозиції. Рівноважна ціна зменшиться якщо попит зросте в меншій мірі, ніж пропозиція, і зросте, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція.

Внаслідок регулювання ринкової ціни на ринку утворюються штучно занижені або завищені ціни, обов'язкові для всіх учасників купівлі-продажу.

Регулювання обсягу купівлі-продажу, яке здійснюється шляхом встановлення певних обмежень величини пропозиції чи попиту.

Утручання держави в процес формування ринкової ціни, як правило, призводить до деформації ринкового механізму, оскільки перекручується інформація, «закодована» в цінах. Помилкова інформація позбавляє суб'єктів ринку можливостей прийняти адекватне зміненим умовам рішення щодо попиту та пропозиції товарів та послуг. Законодавче встановлення максимальної ціни призводить до ліквідації її розподільної функції. Це дефіцит, що породжує нерівний доступ до дешевих товарів, необхідність нормованого розподілу, тіньовий ринок. Реальної економічної шкоди зазнає і практика законодавчого встановлення мінімальної ціни.

Отже, Рівновага ринку може порушуватись і внаслідок зміни обсягу попиту чи обсягу пропозиції і відновлюватись лише за відповідної зміни рівня рівноважної ціни.

Зміна обсягу попиту зміщує його криву з позиції D в позицію D1. У цьому випадку точка рівноваги зміститься по графіку пропозиції S із координат Е1 до Е2. Відповідно, при зміні величини пропозиції її крива зміщується з позиції S в позицію S1, що змістить точку рівноваги по кривій попиту D у координати Е3. Одночасне пропорційне зміщення кривих попиту і пропозиції змінить лише координати точки рівноваги (Е4), але не рівень рівноважної ціни (Р0).

Рис. 2.2. Ринкова рівновага

Зміна обсягу попиту і обсягу пропозиції, що відбивається через зміщення їх кривих на графіку, відбувається під впливом нецінових факторів (зміна попиту чи пропозиції під впливом зміни ціни даного товару відображатиметься рухом точки по їх кривих). Серед нецінових факторів попиту варто виділити зміну цін інших товарів, грошові доходи і смаки покупців, обсяг нагромадженого багатства, а серед нецінових факторів пропозиції - зміну цін інших товарів, технологію і організацію виробництва, податки і субсидії, природно-кліматичні умови.

2.3 Порушення ринкової рівноваги

Зміни параметрів ринкової рівноваги можуть відбуватись в результаті втручання держави, коли вона встановлює податок на виробників або надає їм субсидію. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції, крива пропозиції зміщується ліворуч. Зміщення кривої пропозиції залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У випадку встановлення податку з одиниці товару на виробників крива пропозиції зміщується паралельно до початкової на величину податку по вертикалі.

З встановленням відсоткового податку крива пропозиції також зміщується ліворуч, але не паралельно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропозиції.

Порушення рівноваги під впливом нецінових факторів.

Якщо наприклад, під впливом будь-якого з нецінових чинників попит зростає з D0 до D1 за незмінної пропозиції, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна підвищується до Р1, а рівноважний обсяг збільшується до Q1. Якщо попит скорочується з D0 до D2 за незмінної пропозиції, то рівновага зміщується з точки E1 в точку E2. При цьому рівноважна ціна знижується до Р2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2.

Якщо під впливом будь-якого з нецінових факторів пропозиції зростає з S0 до S1 за незмінного попиту, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна знижується до P1, а рівноважний обсяг зростає до Q1. Якщо пропозиція зменшується з S0 до S2, то рівновага зміщується з точки Е0 в точку Е2. При цьому рівноважна ціна зростає до P2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2.

За одночасних змін попиту і пропозиції відбувається зміщення точки рівноваги, а рівень нових рівноважних цін і обсягів визначається відносними змінами попиту та пропозиції. Розглянемо декілька типових ситуацій.

Якщо попит та пропозиція зростають одночасно, рівноважний обсяг продукції зростає, але вплив на рівноважну ціну є невизначеним. Рівноважна ціна може не змінюватися, якщо відбувається пропорційне зростання попиту та пропозиції. Рівноважна ціна буде зростати, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція. Рівноважна ціна буде спадати, якщо попит зростає в меншій мірі, ніж зростає пропозиція.

Аналогічно, якщо попит і пропозиція одночасно скорочуються, то рівноважний обсяг продукції зменшується, а вплив на рівноважну ціну є невизначеним. У всіх випадках, коли попит чи пропозиція змінюється на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих.

Зміни рівноваги цін та обсягів відбуватимуться і у випадку відсоткових змін у попиті чи пропозиції. Відмінність полягає у тому, що зміщення кривих попиту та пропозиції будуть іншими.

Порушення рівноваги під впливом державного регулювання.

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави. Метою встановлення та зміни податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі податки скорочують доходи споживачів. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких, є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців.

Наприклад, виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропозиції.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У випадку потоварного податку ? як сума з одиниці товару ? крива пропозиції зміщується паралельно до початкової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщується з до (Мал. 7). У точці нової рівноваги ціна пропозиції P_S, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної - ціни попиту, за якою купують товар покупці, на величину податку: P_D-P_S=Т. Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропозиції або попиту.

Іншим є вплив відсоткового податку. Коли податки стягуються як відсоток від ціни товару, крива пропозиції також зміщується ліворуч, але неправильно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропозиції - менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропозиції, більше - для цін, що відповідають більшим обсягам пропозиції. Як і у випадку податку з одиниці товару, ціна пропозиції відрізняється від рівноважної ціни попиту, але між ними різне співвідношення.

На відміну від податку з одиниці товару, для відсоткового податку розрахунки за двома способами корекції рівнянь дають результат з незначною розбіжність даних, що пов'язане з незначною властивістю процентів. В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна товару зростає не на величину податку, а на меншу величину.

Субсидії діють навпаки, вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропозицію.

Ще одним із впливів на ринкову рівновагу відноситься оподаткування. Податок виступає одним з економічних важелів регулювання ринку. Зміщаючи точку рівноважної ціни, податок не порушує законів попиту та пропозиції.

Оподатковування є прерогативою держави, що застосовує безліч різновидів прямих і непрямих податків. Наслідки оподатковування негативно позначаються як на споживачах, так і на виробниках товарів. Ці наслідки виражаються в збільшенні ціни товару, з одного боку, і в скороченні обсягів виробництва товарів - з іншого. При зростанні цін, викликає скорочення споживчого попиту, внаслідок чого відбувається скорочення обсягу продажу товарів, що потрапили під оподатковування. Однозначно виробники відреагують на таку ситуацію: вони скорочують виробництво і пропозицію товарів, попит на які знизився. Порушення законів попиту та пропозиції не відбувається, тому що податок лише створив передумови для переміщення точки рівноваги попиту та пропозиції на більш високий рівень.

Отже, виходячи з цього аналізу є контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й інші монопольні структури. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції.

Державне втручання в ринкове ціноутворення найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги. Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ; нерівність у доходах і т.д. Однак ще ніколи не вдавалося вирішити хоча б одну з цих проблем методом втручання в механізм ціноутворення. Наслідки контролю над цінами можуть бути різноманітними, але всі вони, як правило, мають негативний ефект у соціальній і економічній сфері. Наслідки контролю над цінами чи будь-якого втручання в ринкову конкурентну рівновагу знайдуть себе в товарному дефіциті, недостачі і недовиробленні товарів, що негативно позначиться на всьому суспільстві через недоспоживання.

3. Саморегулювання та забезпечення ринкової рівноваги

3.1 Саморегулювання ринкової рівноваги

Структура ринку - це організаційна будова, що характеризує співвідношення між його елементами з їх власним порядком, способами зв'язку та закономірностями свого розвитку. Ознаками будь-якої структури є: тісний зв'язок елементів; визначена усталеність цих зв'язків; цілісність, сполучність даних елементів. Сукупність усіх ринків, незалежно від критеріїв, що досить різноманітні, утворює систему ринків.

Принципи класифікації ринку.

Можна виділити такі критерії для характеристики структури і системи ринку:

· за об'єктами: ринок товарів і послуг (споживчий ринок); ринок робочої сили; ринок засобів виробництва; ринок цінних паперів, валюти; ринок науково-технічних розробок, патентів; ринок інформації; ринок обігових коштів; ринок окремих товарів або товарних груп (м'яса, одягу, взуття); ринок ліцензій та ін.;

· за суб'єктами: ринок покупців; ринок продавців; ринок державних структур; ринок проміжних продавців-посередників;

· за географічним положенням: місцевий (локальний) ринок; регіональний ринок; національний ринок; світовий ринок;

· за галузями: автомобільний ринок; комп'ютерний ринок і т.д.;

· за характером продажу: оптовий ринок; роздрібний ринок;

· за ступенем зрілості: нерозвинутий ринок; ринок, що формується; розвинутий ринок;

· за ступенем обмеженості конкуренції: вільний ринок; монополістичний ринок; олігополістичний ринок; змішаний ринок;

· за відповідністю чинному законодавству: легальний ринок; нелегальний («чорний») ринок.

Виокремлюють також аукціони, ярмарки, довгострокові контракти, телефонно-телексний ринок, разові угоди, біржову торгівлю тощо.

При всій важливості згаданих критеріїв ринків слід зазначити, що його констатуючими факторами є попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Попит - це виражена в грошовій формі суспільна потреба. Платіжний попит - це платоспроможна потреба. Пропозиція - сукупність представлених до продажу товарів. Ціна - грошовий вираз вартості. Конкуренція - змагання між ринковими суб'єктами. Зв'язки і залежності, що виникають у процесі руху і взаємодії зазначених категорій, разом з відповідними характеристиками реалізуються як закони.

Суть закону попиту полягає в тому, що зниження цін на товари і послуги призводить до підвищення попиту на них, а при рості цін попит зменшується. Реакція попиту на зміну ціни визначає еластичність попиту. Еластичним він буває, коли розмір попиту змінюється на більший процент, ніж ціна; нееластичним - коли платоспроможна потреба покупців не реагує на зміну цін. Крім ціни, на динаміку попиту впливають такі нецінові фактори: зміна смаків та уподобань споживачів, зміна числа покупців, зміна доходів споживачів та їх очікувань щодо цін і доходів та ін.

Сутність закону пропозиції полягає в тому, що підвищення цін за інших рівних умов збільшує пропозицію товарів. Вища ціна призводить до зростання норми прибутку, що створює сприятливі умови для розвитку і вдосконалення виробництва. Зниження цін діє в зворотному напрямі - веде до зменшення пропозиції. Пропозиція еластична, коли вона змінюється більшою мірою, ніж ціна. Пропозиція нееластична, якщо ступінь її зміни (у відсотках) менше за рівень зміни ціни. До нецінових факторів, що впливають на динаміку пропозиції, належать зміни: цін на ресурси; податків і субсидій; цін на інші товари; числа виробників; структури пропозиції.

3.2 Забезпечення ринкової рівноваги

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову кон'юнктуру. При цьому виникають такі основні варіанти ринкової ситуації:

1. Попит перевищує пропозицію. Причини: ріст грошових прибутків, виробництво непотрібної продукції, штучне зниження цін. Наслідки: криза недовиробництва, ріст цін, спекуляція. Вихід: стримування зростання доходів, збільшення виробництва, підвищення цін на дефіцит.

2. Пропозиція перевищує попит. Причини: зайве виробництво, штучне підвищення цін, невисока якість товарів, дефіцит грошей та ін. Наслідки: затоварення (криза надвиробництва). Вихід: зниження цін.

3. Рівновага попиту і пропозиції. Це оптимальна ситуація на ринку, те, до чого він постійно прагне. Тут товари і послуги продаються за ціною ринкової рівноваги. Сила, що змушує виробництво і ринок рухатися до рівноваги, є конкуренція. Взаємодія законів попиту, пропозиції, ціни, конкуренції визначає появу і дію механізму ринкового саморегулювання.

Вивчення механізмів функціонування ринку робить необхідним повернення, але вже в новій якості, до теорії граничної корисності. Справа в тому, що фундатори теорії граничної корисності та їх послідовники намагалися використовувати її в розробці законів ринку в цілому, зокрема при дослідженні її впливу на попит, пропозицію і т.д. Основні положення цієї теорії досить повно висвітлені в навчальній літературі. Наприклад, досить вдалу інтерпретацію її дає В.З. Балікоєв. Перед тим, як зрозуміти суть теорії граничної корисності, необхідно засвоїти вихідні посилання: по-перше, висока ціна на товар зазвичай перешкоджає придбанню його покупцем, а низька ціна стимулює покупку. По-друге, при тих самих розмірах доходу споживача низькі ціни створюють ефект росту прибутку. Реальні доходи споживача дійсно зростають, і саме це явище називається ефектом доходу. По-третє, при споживанні супутних товарів зниження ціни на один з них стимулюватиме ріст його споживання. Він заміщатиме собою інші, більш дорогі товари в структурі споживання покупця, стаючи привабливішим через відносну дешевину. Це явище називається ефектом заміщення. По-четверте, грошові доходи споживачів, за рідкісним винятком, завжди обмежені. Отже, вони мають стримуючий ефект щодо споживачів. По-п'яте, потреби людей у принципі безмежні. До того ж з багатьох об'єктивних причин вони мають схильність до зростання. Проте окрему потребу в конкретному товарі мож на задовольнити.

Потреби мають свою напругу, яку протягом визначеного проміжку часу необхідно задовольнити. Визначена потреба задовольнятиметься відповідно до спаду корисності кожної наступної (додаткової) одиниці товару. Отже, для споживача остання одиниця означатиме граничну корисність, яка завжди спадає, оскільки потреба насичується, а напруженість її знижується. Це явище відоме як закон спадної корисності. Як уже зазначалося, під корисністю розуміється спроможність товару задовольняти потребу людей. Звідси очевидно: корисність - явище чисто суб'єктивне, а не об'єктивне, що не піддається точному кількісному визначенню.

Цінність продукту визначатиметься, згідно з даною теорією, цінністю останньої його одиниці. Таким чином, корисність того або іншого блага зменшується для споживача залежно від того, яким великим його запасом він володіє. Отже, корисність пов'язана ще й з поняттям рідкості.

Вартість усього товарного запасу можна виміряти, зрозумівши методологію маржиналізму в порівнянні з теорією трудової вартості. Представники останньої виходили з логічного ланцюжка: виробництво - розподіл - обмін - споживання, тобто з тієї принципової позиції, що праця є джерелом будь-якого багатства.

Маржиналісти до економічної дійсності підійшли з іншого, зворотного боку: споживач - потреба - корисність - попит - пропозиція (виробництво). Принципова відмінність цього підходу полягає у формуванні потреб людини, розміщення їх у центрі будь-якого виробництва як головної мети економічної діяльності. Адже заради людини і для її блага здійснюється будь-яке виробництво, тобто людина і є критерієм розвитку економіки.

Разом з тим у теорії граничної корисності однозначного кількісного визначення цінності немає. Проте маржиналісти дійшли до узагальненого висновку: цінність (вартість) блага формується при зустрічі граничних оцінок корисності блага покупцями і продавцями. Отже, ціни на товари формуються на базі попиту і пропозиції.

Об'єктивну класичну економічну теорію із суб'єктивістським маржиналізмом органічно поєднав А. Маршалл у знаменитому, всім добре знайомому «хресті Маршалла». У ньому пропозиція пояснюється з погляду процесу виробництва, а попит - з погляду граничної корисності блага. Сам же зв'язок корисності і ціни добре відстежується в падінні кривої попиту. Очевидно, що при зниженні граничної корисності внаслідок насичення потреби покупець одержуватиме додаткові одиниці даного товару тільки при зниженні ціни на них.

Висновки

З результатів проведеного аналізу можна зробити такий висновок, що ринок є механізмом взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів - споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.

Основними ринковими змінними є попит, пропонування та ціна, які формують ринковий механізм саморегулювання.

Ринкова ціна є складною функцією попиту і пропонування.

Водночас попит і пропозиція виступають як функції ціни.

Попит - це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг попиту - це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть купити за деякий період часу за певного значення ціни.

Пропозиція - характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами.

Об'єм, величина пропозиції - це кількість продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв'язок.

Закон пропонування полягає у тому, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв'язок.

Ціна є основним чинником попиту і пропозиції, зміни ціни спричиняють зміни в обсягах попиту і пропозиції.

Нецінові чинники попиту і пропозиції спричиняють зміни у попиті та пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу.

Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються; не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції.

Ціна рівноваги - це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнював обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають.

Рівноважна ринкова ціна є основним індикатором, який визначає поведінку покупців і спрямовує зусилля та ресурси виробників.

Рівновага окремого ринку певного товару називається частковою рівновагою. Точка ринкової рівноваги є стійка.

За своєю природою ринковий механізм є механізмом ліквідації дефіцитів та надлишків. Урядове втручання в ринкове ціноутворення, відхилення цін від рівноважних призводить до розбалансування ринку. Запровадження податків чи надання субсидій ведуть до зміни параметрів рівноваги.

Ціна ринкової рівноваги встановлюється під впливом попиту та пропозиції на певному проміжку часу. Також слід зазначити що наслідки її порушення адміністративними методами, в обхід природних законів ринкової економіки ведуть до негативних наслідків. Серед них можна назвати: дефіцит товарів (оскільки виробникам невигідно їх виробляти), розвиток тіньового сектору економіки, криміналізація суспільства. А оскільки ринкова економіка є динаміка цін і обсягу угод, то домагатися їхньої бажаної зміни можна, регулюючи величину попиту (доходу споживачів) і величину пропозиції (прибуток виробників).

Цінова еластичність пропозиції, показує ступінь реагування величини пропозиції на одновідсоткову зміну ціни і визначається як відношення відносної зміни величини пропозиції до відносної зміни в ціні. Еластичність попиту - це ступінь зміни його величини залежності від рухів в якому-небудь факторі, що впливає на попит. Цінову еластичність можна визначити як ступінь чутливості споживача на зміну ринкової ціни товару чи послуги. Коефіцієнт еластичності характеризує три ступеня зміни попиту: коли коефіцієнт, більше одиниці (еластичний попит); коли коефіцієнт менше одиниці (еластичний попит); коли коефіцієнт дорівнює одиниці (одинична еластичність). Визначимо основні фактори ринкового ціноутворення - суспільна вартість товару, ціна товару, кількість споживчих вартостей, суспільна потреба чи платоспроможний попит, які визначаються через механізм взаємодіє між собою і визначають коливання ринкової ціни. На практиці використовується такі види ринкової ціни: базова, номінальна, довідкова, фактурна, ціна виробництва, ціна пропозиції, ціна попиту, оптова ціна, роздрібна, монопольна, світова. Таким чином можна зробити узагальнюючий висновок про те, що співвідношення сукупних попиту і пропозиції показує можливості суспільного виробництва щодо задоволення народногосподарських і особистих потреб. Відповідних Зіставлення відповідних показників виробництва і споживання, а саме їх вартісно-грошових обсягів, що реально сформувалися в господарстві, визначає співвідношення сукупних попиту та пропозиції, їх відповідність чи незбалансованість.

Список джерел

попит пропозиція рівновага ринковий

1. Білецька Л.В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник/ Л.В. Білецька, Л.В. Білецький, В.І. Савич; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 651 с.

2. Дзюбик С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак. - К.: Знання, 2006. - 481 с.

3. Дратвер Б. Економічна теорія: Навчальний посібник/ Борис Дратвер, Наталія Пасічник,; Мін-во освіти і науки України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В.К. Винниченка. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - 256 с.

4. Економічна теорія: Підручник/ В.М. Тарасевич, В.В. Білоцерківець, С.П. Горобець, О.В. Давидов та ін.; За ред. В.М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 779 с.

5. Економічна теорія. Політекономія: Підручник / Віктор Базилевич, Віктор Попов, Катерина Базилевич та ін.; За ред. В.Д. Базилевича. - 3-є вид., доп. і перероб. - К.: Знання-Прес, 2004. - 615 с.

6. Економічна теорія. Політекономія: Підручник / Віктор Базилевич, Віктор Попов, Катерина Базилевич, Надія Гражевська; За ред. В.Д. Базилевича. - 6-те вид., доп. і пе-рероб. - К.: Знання-Прес, 2007. - 719 с.

7. Крупка М. Основи економічної теорії: Підручник/ Михайло Крупка, Петро Островерх, Сергій Реверчук,; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. - К.: Атіка, 2001. - 343 с.

8. Лановик Б. Економічна теорія: Курс лекцій/ Богдан Лановик, Микола Лазарович. - 6-те вид., стереотип. - К.: Вікар, 2006. - 405 с.

9. Мочерний С. Економічна теорія для менеджерів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Степан Мочерний, В.М. Фомішина, О. І. Тищенко. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2006. - 624 с.

10. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник / Відповідальний ред. Г.Н. Климко. - 5-те вид. виправлене. - К.: Знання-Прес, 2004. - 614 с.

11. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ В.О. Білик, О.І. Гойчук, М.М. Гузик та ін.; За ред. В.О. Білика, П.Т. Саблука. - К.: Інститут аграрної економіки, 1999. - 466 с.

12. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ Авт. кол.: В'ячеслав Алєксєєв, Ольга Андрусь, Марина Вербицька та ін.; За заг. ред. Петра Круша, Валентини Депутат, Світлани Тульчинської. - К.: Каравела, 2007. - 447 с.

13. Основи економічної теорії: Підручник/ В.Г. Федоренко, Ю.М. Ніколенко, О.М. Діденко и др.; За наук. ред. В.Г. Федоренка; М-во освіти і науки України. - К.: Алерта, 2005. - 510 с.

14. Предборський В.А. Економічна теорія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ В.А. Предборський, Б.Б. Гарін, В.Д. Кухаренко; Під ред. В.А. Предборського. - К.: Кондор, 2003. - 491 с.

15. Рудавка С.І. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ С.І. Рудавка, Л.Б. Ольшевський; За ред. С.І. Рудавки. - 3-є вид. перероб. і доп. - Вінниця: Тезис, 2003. - 340 с.

16. Уразов А. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ Анатолій Уразов, Петро Маслак, Ірина Саух,; Міжрегіон. академія управління персоналом, Житомирський ін-т МАУП. - К.: МАУП, 2005. - 323 с.

Размещено на Allbest.ru

...