Соціально-економічний розвиток транскордонного регіону (на прикладі Єврорегіону "Буг")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Соціально-економічний розвиток транскордонного регіону (на прикладі Єврорегіону “Буг”)

Луцишин Наталія Петрівна

Львів-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мальський Маркіян Зіновійович, Львівський державний університет ім. Ів. Франка, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Школа Ігор Миколайович, Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича, завідувач кафедри

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем прогнозування та регулювання економіки

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Анотація

економічний транскордонний регіон буг

Луцишин Н.П. Соціально-економічний розвиток транскордонного регіону (на прикладі Єврорегіону “Буг”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 1999.

В дисертації розкрито суть, цілі, завдання, напрямки і структуру співробітництва в транскордонному регіоні, особливості та фактори формування і розвитку прикордонних господарських комплексів, вплив зовнішньоекономічної політики України на розвиток регіону. Виявлено проблеми та вироблено стратегію розвитку Єврорегіону “Буг”, а також основні напрямки реалізації проектів та заходів щодо активізації економічного життя Волинського прикордонного господарського комплексу до 2010 р.

Ключові слова: транскордонний регіон, транскордонне співробітництво, прикордонний господарський комплекс, зовнішньоекономічна діяльність, стратегія і концепція розвитку, єврорегіон.

Annotation

Lutsyshyn N.P. Social-economic development of cross-border region (Euroregion “Bug” as an example).-Manuscript.

Thesis for a candidate`s degree by speciality 08.10.01.-Distribution of productive forces and regional economy.- Institute of regional research of National Academy of Sciences, Lviv, 1999.

Dissertation presents the essence, aims, tasks, directions and structure of cooperation in cross-border region, peculiarities and factors of the formation and development of border economic complexes, the role of foreign economic policy of Ukraine in social economic development of region. The main problems of cooperation are discovered. The development strategy of Euroregion “Bug” and main directions of the realization of projects and acts aimed on the activization of economic life of Volhyn border region to 2010 are also worked out.

Key words: cross-border region, cross-border cooperation, border economic complex, foreign economic activity, development strategy and conception, Euroregion.

Аннотация

Луцишин Н.П. Социально-экономическое развитие трансграничного региона (на примере Еврорегиона “Буг”). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований Национальной Академии Наук, г.Львов, 1999 г.

Трансграничному сотрудничеству на региональном уровне свойственны четыре этапа процесса развития: изучение существующих связей между партнерами региона; определение стратегии развития; разработка и обеспечение программы развития, мониторинг и оценка. Оно происходит в нескольких направлениях: правительственно-региональном и регионально-локальном. Движущей силой последнего являются взаимосвязи с соседями, которые вызваны хозяйственной необходимостью, а также сотрудничество в области культуры.

Среди организационных форм такого сотрудничества важное значение имеют еврорегионы, под которыми понимается определенное, юридически закрепленное, пространственное формирование с четко определенными границами, в состав которого входят приграничные хозяйственные комплексы не менее двух государств, имеющих общую границу, целью которого является: сообща и слаженно стимулировать социально-экономическое развитие своих территорий.

Еврорегион “Буг” - это трансграничное объединение, в состав которого входят Волынская область Украины, Люблинское воеводство и Тарнобжегский уезд Подкарпатского воеводства Польши, а также Брестская область Беларуси. Его основные задачи: стимулировать сотрудничество между членами еврорегиона в отраслях экономики, науки, экологии, культуры, образования; помогать в разработке конкретных проектов сотрудничества; стимулировать добрососедские отношения; определять потенциальные отрасли сотрудничества; содействовать сотрудничеству членов еврорегиона с международными организациями. Руководящими органами Еврорегиона “Буг” являются: Совет, Президиум и Секретариат. Финансирование деятельности структур обеспечивается каждой стороной согласно отдельно установленым кретериям.

Трансграничное сотрудничество в пределах Еврорегиона “Буг” осуществляется между тремя частями территорий принадлежащих к хозяйственным структурам разных стран, и являющихся составными элементами народнохозяйственных комплексов Украины, Польши и Беларуси. Эти территории формируют приграничные хозяйственные комплексы (ПХК) своих стран.

ПХК мы понимаем как сложную полиструктурную систему взаимосвязанных компонент, которые находятся между собой в генетических, функциональных и территориальных связях. Каждая компонента делится на множество отдельных однокачественных элементов. Главными свойствами данной системы являются: территориальность, целостность, структура, иерархичность и самоорганизация. Основная задача системного исследования ПХК - это поиск путей влияния на него в определенных условиях для достижения конкретной цели.

В диссертации раскрыты особенности и факторы формирования и развития приграничных хозяйственных комплексов, влияние внешнеэкономической политики Украины на развитие региона, проанализированы важнейшие отраслевые и межотраслевые комплексы участников трансграничного региона. Обнаружены проблемы и выработана стратегия развития Еврорегиона “Буг”, проектов и мероприятий с целью оптимизации экономической жизни Волынского ПХК к 2010 году.

Касательно Еврорегиона “Буг”, концепция развития может принять две разные формы: 1) преодоление цивилизационной отсталости, быстрое экономическое развитие, а также интеграция с ЕС (сценарий “шанс”); 2) сдерживание реформ, политическая и хозяйственная дестабилизация, а в результате-пребывание на периферии развитой объединенной Европы (сценарий “угроза”). Учитывая эти две ситуации разработаны три гипотезы регионального развития: поляризация хозяйственного развития, экоразвитие и равномерное развитие. Последняя представляется нам самой оптимальной для построения концепции развития Еврорегиона “Буг”. Она предполагает, что процесс модернизации хозяйственного развития будет согласовываться с экологическим развитием. Основой хозяйственной системы еврорегиона станут: “метрополии”, и “европолисы”, которые в процессе международной конкуренции создадут узлы бизнеса и новшеств. Составными этой гипотезы развития являются три блока: экономический; транспорт и инфраструктура; охрана окружающей среды.

В перспективе возможны такие основные этапы реализации мероприятий и проектов его социально-экономического развития: 1) 1996-2000 гг. - этап приспособления экономики и населения области к новым рыночным условиям хозяйствования, адекватной им структуры хозяйственного комплекса, приостановка спада производства в основных секторах и отраслях экономики; 2) 2001-2205 гг. - этап кардинальных структурных перемен в экономике области, обеспечение стабильных темпов экономического роста в основных отраслях хозяйства, значительное повышение уровня жизни всех слоев населения области; 3) 2006-2010 гг. - этап завершения формирования оптимально сбалансированной по ресурсам и возможностям структуры хозяйства области, обеспечение ускоренных темпов экономического роста, достижение стандартов уровня жизни населения высокоразвитых стран мира с рыночной экономикой.

Ключевые слова: трансграничный регион, трансграничное сотрудничество, приграничный хозяйственный комплекс, внешнеэкономическая деятельность, стратегия и концепция развития, еврорегион.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасні тенденції і процеси господарського розвитку в Україні спричиняють появу нових і загострення існуючих проблем суспільно-територіальних процесів і явищ. У такій ситуації розвиток транскордонного співробітництва набуває нового значення, його актуальність посилюється з розвитком інтеграційних процесів на ґрунті ринкових відносин. Проявляються нові територіальні аспекти транскордонного співробітництва, які потребують всестороннього аналізу. За останні роки наукова розробка проблем міжнародного співробітництва дещо посилилась. Опубліковано ряд праць, присвячених, головним чином, міжнародному співробітництву на загальнодержавному рівні. Але регіональний аспект, тобто транскордонне співробітництво, в них відображені недостатньо. Мало проводиться досліджень з питань розвитку транскордонних регіонів на українсько-польському пограниччі за участю адміністративних областей. Разом з тим, саме обласний рівень в умовах переходу економіки України на ринкові засади стає основним об`єктом територіального прогнозування та індикативного планування. Ще більшої актуальності набувають питання транскордонного співробітництва в міждержавних формуваннях типу “єврорегіонів”.

Потребує поглиблення транскордонне співробітництво в Єврорегіоні “Буг”, який має сприятливі можливості для подальшого розвитку всіх сфер господарського комплексу, використовуючи своє прикордонне положення в зоні контактної взаємодії і стику України, Польщі і Білорусі. Вигідність геополітичного положення Волинського прикордонного господарського комплексу (ПГК) та Єврорегіону “Буг” сприяє поглибленню господарської спеціалізації, розширенню участі у загальнодержавному і міжнародному поділі та інтеграції праці, а також транзитному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України і Польщі та інших європейських держав. Необхідність розробки наукових проблем транскордонного співробітництва на регіональному рівні, оцінка стану його вивченості взагалі та в Україні зокрема зумовили вибір теми дослідження, а також визначили коло дослідницьких питань.

Зв`язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація пов`язана з дослідженнями по держбюджетній темі 4-42 “Модель розвитку транскордонного регіону в аспекті процесів європейської інтеграції (на українсько-польському прикладі)” розділ “Оцінка соціально-економічного розвитку транскордонного регіону (№ 0194 U 038206 держреєстрації).

Результати дослідження були використані при розробці окремих розділів науково-дослідної тематики Волинського державного університету “Раціональне природокористування у Волинській області” та “Проблеми розвитку народногосподарського комплексу Волинської області”.

Мета і основні завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретико-методичному обгрунтуванні основних засад вироблення концепції соціально-економічного розвитку транскордонного регіону та розробці практичних рекомендацій щодо поглиблення співробітництва між його складовими.

Досягнення мети зумовило постановку і вирішення таких завдань:

- проведення системного аналізу основних тенденцій та сучасних особливостей транскордонного співробітництва;

- розробка системи ефективних методів та методичних прийомів дослідження соціально-економічного розвитку транскордонного регіону;

- вивчення сукупності факторів, що впливають на розвиток Єврорегіону “Буг”;

- аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку прикордонних господарських комплексів Єврорегіону “Буг”;

- оцінка сучасного стану та обгрунтування напрямків поглиблення транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Буг”;

Предмет, об`єкт і методологія дослідження. Предметом дослідження є теоретичні і прикладні аспекти соціально-економічного розвитку транскордонного регіону. Об`єкт дослідження - Єврорегіон “Буг” з його основними складовими - прикордонними господарськими комплексами.

Методологічну і методичну основу дослідження становлять сучасні теорії ринкової економіки, системний і програмно-цільовий підходи, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених з питань регіонального соціально-економічного розвитку та транскордонного співробітництва.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:

- виявлено форми, основні напрямки, характерні ознаки і особливості транскордонного співробітництва та його вплив на соціально-економічний розвиток прикордонних господарських комплексів єврорегіону;

- визначено параметри впливу різноманітних факторів і зовнішньоекономічної політики України на розвиток транскордонного регіону та його ПГК;

- розроблено нові методичні підходи дослідження соціально-економічного розвитку транскордонного регіону;

- визначено ресурсний потенціал та встановлено основні проблеми розвитку Єврорегіону “Буг”, розроблено практичні заходи щодо їх розв`язання;

- розроблено основні засади стратегії розвитку Єврорегіону “Буг” та концепції розвитку Волинського ПГК на період до 2010 року.

Практичне значення отриманих результатів полягає в застосуванні теоретичних розробок, методичних підходів та конкретних пропозицій щодо покращення соціально-економічного розвитку не тільки Єврорегіону “Буг”, але й інших транскордонних формувань за участю України. Рекомендації прикладного характеру використовуються управлінням економіки та зовнішньоекономічної діяльності Волинської облдержадміністрації при розробці поточних і перспективних прогнозів і планів соціально-економічного розвитку області.

Теоретичні положення, методологічні принципи і методичні розробки використовуються в навчальному процесі при читанні курсу “Європейське транскордонне співробітництво”, при підготовці студентами курсових та дипломних робіт на факультеті міжнародних відносин Волинського державного університету.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження, що містяться в дисертації, доповідались і обговорювались на міжнародних конференціях. “Transformation in Eastern Europe” (Прага, Чеська Республіка, 1994), “The Future of East-Central Europe” (Люблін, Республіка Польща, 1994), “Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва” (Луцьк, 1995), “Polska-Ukraina, problemy wspolpracy regionalnej. Doswiadczenia Euroregionu Bug” (Наленчов, Республіка Польща, 1997), “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998); на республіканській конференції “Правобережжя України: вчора, сьогодні, завтра” ( Луцьк, 1997), а також науково-практичних конференціях працівників Волинського університету (1996\98 роки).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 19,2 д.а., в тому числі особисто автору належить 9,3 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків загальним обсягом 175 сторінок машинопису, списку використаної літератури (206 найменувань), 15 рисунків і 13 додатків.

2. Основний зміст дисертації

Розділ І. Теоретико-методологічні принципи функціонування і розвитку транскордонного регіону

Транскордонному співробітництву на регіональному рівні властиві чотири етапи процесу розвитку: вивчення існуючих зв`язків між партнерами регіону; визначення стратегії розвитку; розробка і забезпечення програм розвитку, моніторинг і оцінка. Воно проходить у декількох напрямках: урядово-регіональному і регіонально-локальному.

В першому випадку співробітництво спирається на міжнародні угоди. Воно поширене там, де є велика децентралізація управління. Регіонально-локальне співробітництво розвивається досить спонтанно. Його рушійною силою є особисті контакти з сусідами, які викликані господарськими потребами, а також співпраця в галузі культури. Створення такої організаційної форми як “єврорегіони” та прийняття Мадридської конвенції (1980 р.) склали міцний правовий фундамент для розвитку транскордонного співробітництва на регіональному і локальному рівнях. Під поняттям “єврорегіон” розуміється певне законодавчо закріплене просторове формування із чітко окресленими межами, до складу якого входять прикордонні господарські комплекси щонайменше двох держав, що мають спільний кордон, яке має за мету спільно і узгоджено стимулювати соціально-економічний розвиток своїх територій. До інших типів транскордонних організаційних форм відносяться: 1) “робочі спільноти”, які базуються на певних угодах, мають обмежені можливості і рідко включаються в європейські програми розвитку прикордонних територій; 2) різні установчі договори, які слугують для виконання певних програм.

Транскордонний регіон - це наявність щонайменше двох територій різних країн, що мають спільний державний кордон, між якими встановились тісні виробничі і соціально-економічні зв`язки. Про об`єктивний процес формування транскордонного регіону свідчить рівень розвитку різного роду зв`язків (виробничих, соціально-економічних тощо), які здійснюються між двома територіями різних країн, що мають спільний державний кордон. Без наявності таких зв`язків не може формуватись транскордонний регіон.

Єврорегіон “Буг” - це транскордонне об`єднання, до складу якого входить Волинська область України, Холмське, Замостське, Люблінське, Тарнобжезьке і Білопідляське воєводства Республіки Польща¹¹ Примітка 1. З 1.01.1999 р. за новим адміністративно-територіальним поділом Польщі це Люблінське воєводство і Тарнобжезький повіт Підкарпатського воєводства

2. Білопідляське воєводство Польщі та Брестська область Білорусі увійшли до складу Єврорегіону “Буг” 15.04.98 р., тому в господарство єврорегіону вони ще не встигли інтегруватись. та Брестська область Білорусі2. Він має такі завдання: 1) організовувати та координувати дії, що сприяють співробітництву між членами єврорегіону в галузях економіки, науки, екології, культури та освіти, 2) надавати допомогу у розробці конкретних проектів транскордонного співробітництва, що становлять взаємний інтерес; 3) сприяти розвиткові добросусідських відносин між країнами-членами єврорегіону; 4) визначати потенційні галузі багатостороннього співробітництва; 5) бути сполучною ланкою і сприяти співробітництву членів єврорегіону з міжнародними організаціями, установами та агенствами. Керівними органами Єврорегіону “Буг” є: Рада, Президія, Секретаріат. Ці органи виконують координаційні, дорадчі і представницькі функції, що пов`язані з реалізацією цілей і завдань Єврорегіону “Буг”. Для вирішення визначених спільних завдань Рада створює постійні робочі групи. Фінансування діяльності структур забезпечується кожною стороною згідно окремо встановлених критеріїв.

В результаті демократичних змін в Центральній і Східній Європі, які призвели до відкриття кордонів, виникла потреба в інтенсивному розвитку зв`язків між цими територіями. На Едінбурзькій Європейській конференції (грудень 1992 р.) було вирішено, що Європейський Союз фінансово підтримає “трансєвропейські мережі”, в тому числі у менш розвинутих країнах. Ці мережі повинні стати фокусами розвитку європейського автомобільного і залізничного транспорту.

Рішення щодо головної транспортної мережі реалізуються на національному рівні і рівні Європейського Союзу. З регіонального рівня підтримуються ті проекти, які орієнтуються на контейнерні термінали, центри туризму тощо. Відвантажувальні термінали (їх уже в Європі нараховується 40) будуть розміщені в більшому просторі прикордонних регіонів, у тому числі і в Україні (створена акціонерна компанія “Інтерпорт Ковель”).

Важливим для досліджуваної території є формування Балтійсько-Чорноморської осі транскордонного співробітництва, яка пройде вздовж західного кордону України і Білорусі. На цій осі Україна внаслідок свого геополітичного положення та потужного виробничого потенціалу займе ключове положення. Саме це і забезпечить її інтеграцію в Європейську соціально-економічну систему. Розвиток цієї осі та формування Єврорегіону “Буг” зумовлює необхідність трансформації планувальної структури Волинського ПГК. Тобто головними будуть планувальні осі: Київ-Сарни-Ковель-Любомль-Холм-Люблін-Варшава та Київ-Житомир-Рівне-Луцьк-Володимир-Волинський-Устилуг-Грубешів-Замость-Краків.

Головною передумовою реалізації зовнішньоекономічної політики України з урахуванням особливостей і економічних інтересів регіону, є загальна орієнтація країни на інтеграцію у світогосподарські зв`язки.

Зовнішньоекономічна політика України зосереджуватиметься на вирішенні таких завдань: забезпеченні переходу до активної експортно-орієнтованої стратегії економічного розвитку на базі цілеспрямованого формування і ефективної реалізації експортного потенціалу у пріоритетних галузях економіки; органічному поєднанні заходів щодо послідовної лібералізації сфери зовнішньоекономічних зв`язків, з використанням ринкових засобів їх регулювання; регіональному спрямуванні зовнішньоекономічної політики.

Транскордонне співробітництво в межах Єврорегіону “Буг” здійснюється між трьома частинами територій, що належать до господарських структур різних країн і є складовими елементами народногосподарських комплексів України, Польщі і Білорусі. Ці території формують прикордонні господарські комплекси своїх країн.

Прикордонний господарський комплекс ми розуміємо як складну поліструктурну систему взаємопов`язаних компонент [природа (природне середовище), населення і його розселення, сфера матеріального виробництва і сфера послуг], які знаходяться між собою в генетичному, функціональному і територіальному зв`язку. Кожна компонента поділяється на безліч відносно одноякісних елементів (промислове чи сільськогосподарське підприємство, населений пункт тощо). Тобто ПГК - це господарська система високого рівня організації зі складною структурою і відносинами взаємної обумовленості між компонентами, які підпорядковані економічним законам і закономірностям. Найважливішими ознаками даної системи є: територіальність, цілісність, структура, ієрархічність і самоорганізація. Системний підхід в аналізі ПГК дозволяє розглядати структуру (будова і внутрішня форма організації) і функції (зовнішні прояви властивостей об`єктів у певній системі відношень). Оскільки кожна з компонент та її елементи в ПГК виконують певну функцію, доцільно розглядати його функціонально-компонентну структуру. Остання характеризує сукупність видів людської діяльності, їх роль у формуванні зовнішнього і внутрішнього аспектів функції, виражених міжнародними зв`язками та особливостями взаємовідносин ефективного комплексно-пропорційного розвитку виробництва. Основне завдання системного дослідження ПГК - це пошук шляхів впливу на нього в певних умовах для досягнення конкретної мети.

Розділ 2. Фактори формування і розвитку Єврорегіону “Буг”

Соціально-економічний розвиток Єврорегіону “Буг” відбувається під впливом багатьох факторів, найважливішими з яких є природно-ресурсний і трудоресурсний потенціали, сукупність матеріальних русурсів, науково-технічний потенціал, ємкість і екологічний стан території тощо. Вони формують господарську структуру регіону, яка, в свою чергу, визначає зовнішньоекономічний потенціал території. У відповідності з положенням теорії порівняльних переваг найсуттєвішими для зовнішньоекономічного потенціалу регіону є ті ресурси, які детермінують параметри виробництва у галузях міжнародної спеціалізації.

З природних чинників на розвиток регіону важливий вплив мають земельні ресурси. В українській частині цей показник дещо менший, ніж в польській (відповідно 2014 тис. га і 2392 тис. га), частка ріллі в структурі сільськогосподарських угідь польських воєводств також вища, ніж у Волинському ПГК (79,6% і 62,2%). Це зумовило вищий кількісний показник поголів`я свиней польської частини єврорегіону (72,8 шт\100 га угідь по відношенню до 38,5 т\100га угідь Волинського ПГК).

Регіон володіє порівняно незначними запасами мінерально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів. Найбільше значення з української сторони мають поклади кам`яного вугілля, торфу, крейди, піску, цегельно-черепичної сировини і газу. На польській частині - кам`яне вугілля, сірка, торф і будівельна сировина.

Одним із важливих чинників розвитку Єврорегіону “Буг” є порівняно вигідне його геополітичне положення. Його слід розглядати через призму геопросторових стосунків між прикордонними господарськими комплексами країн, що входять до складу єврорегіону. Із цієї точки зору, наприклад, Волинський ПГК є периферійним в Україні, але характеризується центральністю в Європі. Феномен контактності положення області як ПГК України визначає соціально-економічну своєрідність території і дає потужний стимул для розгортання різних видів господарської діяльності. Єврорегіон “Буг” - це “з`єднувальний міст”, через який пролягають найкоротші шляхи з СНД та України до країн Західної Європи, а також між країнами Балтійського і Чорноморського регіонів. Оцінюючи можливості розвитку Волинського ПГК як складової частини транскордонного регіону, з урахуванням вигідності геополітичного положення, можна виділити декілька важливих напрямків реалізації потенціалу: розвиток експортних та імпортних виробництв на основі спеціалізації виробництва і кооперування із сусідніми територіями; створення на його території міжнародних господарських об`єктів, спеціальних (вільних) економічних зон (ВЕЗ), технополісів і технопарків; налагодження співробітництва в галузях промисловості, сільського господарства, рекреації і туризму; створення транзитних транспортних коридорів; раціональне і комплексне використання природно-русурсного потенціалу.

Особливе значення серед факторів, що впливають на розвиток транскордонного регіону, належить населенню та людським ресурсам. На території Єврорегіону “Буг” проживає 3454,0 тис. чол., з них в українській частині 31,1%, а на польській - 68,9%. Густота населення в польській частині майже вдвічі вища (99 чол./км2) від цього показника у Волинській області (53 чол./км2). Проте рівень урбанізації української частини є вищим (51,9%), ніж польської (47,1%).

Чисельність працюючих в межах єврорегіону становить 1387,0 тис. чол. (72,7% в польскій частині і 27,3% в українській). Рівень безробіття значно перевищує середньодержавні показники в обох країнах. У польських воєводствах він нерідко перевищує 25%, а інколи сягає 50%.

Зміна суспільно-економічної ситуації в Польщі і в Україні на рубежі 80-90 років активізувала господарську діяльність в регіоні. Особливо важливе значення тут відіграє приватизація. Наприклад, у 1997 р. у Волинському ПГК в державних підприємствах, установах та організаціях було зайнято 64,9% всіх працюючих, в підприємствах колективної власності - 28,4%, в господарствах особистопідприємницької власності - 6,7%.

Раціональна організація ПГК потребує врахування всіх груп факторів, які впливають на формування його структури, розвиток зв`язків тощо. В дисертації зроблено аналіз розвитку господарства і бізнесу, маркетингу, попиту та пропозиції, транспорту, суспільної організації виробництва, науково-технічного прогресу, інформаційних ресурсів, рівня господарської освоєності території тощо.

Розділ 3. Особливості розвитку прикордонних господарських комплексів Єврорегіону “Буг”

Як уже зазначалось, у найзагальнішому вигляді компонентами ПГК виступають: природа, населення, сфера матеріального виробництва і сфера послуг. Функції цих компонент можуть бути визначені шляхом вивчення їх функціональних зв`язків. На їх основі у ПГК обох частин єврорегіону сформувався ряд міжгалузевих і галузевих комплексів.

Паливно-енергетичний комплекс становить собою єдину систему видобування паливно-енергетичних ресурсів, їх транспортування, зберігання, розподілу, використання і характеризується великою кількістю зв`язків зі всіма галузями господарства. У Волинському ПГК на нього припадає 8,3% загального обсягу промислового виробництва. В обох частинах єврорегіону функціонує вугільна промисловість і виробництво торфу. З метою покращення забезпечення Волині природним газом, необхідно освоїти Локачинське газове родовище потужністю 4,5 млрд. куб. м. Електроенергія постачається від Добротвірської ДРЕС та Рівненської АЕС. В Тарнобжезькому воєводстві є дві великі електростанції - в Полянці і в Стальовій Волі.

Машинобудівний комплекс є одним з провідних у структурі прикордонних господарських комплексів. Найбільшого розвитку зазнало сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування, які дають до 22% виробництва продукції в кожній з країн. Найбільшою концентрацією підприємств машинобудівного комплексу (в тому числі і ВПК) характеризується Тарнобжезьке воєводство, де в цій галузі зайнято 42,7% працюючих.

Будівельно-індустріальний комплекс сформувався на основі потужної місцевої сировинної бази. У польській і українській частинах єврорегіону цей комплекс дає до 50% загального виробництва в країні окремих видів продукції (наприклад, м`яких покрівельних матеріалів у Волинській області, будівельного скла у Тарнобжезькому воєводстві і цементу у Холмському воєводстві).

Аграрно-промисловий комплекс зосереджує 36,4% зайнятих працівників у всьому господарстві Волинської області і ще більше у польській частині єврорегіону. Тут отримали розвиток такі спецалізовані АПК: зернопродуктовий, цукробуряковий, плодоовочеконсервний, льонопромисловий, картоплепромисловий, м`ясопродуктовий, молокопродуктовий, птахопродуктовий, спирторобний. За виробництвом багатьох видів сільськогосподарської продукції вони займають 1-4 місця у національних економіках.

Для розвитку лісопромислового комплексу з усіх компонентів природного середовища найбільше значення мають лісові ресурси. У Волинському ПГК добре розвинуті лісозаготівельна і лісопильна галузі на базі місцевої сировини, тоді як у польській частині єврорегіону переважають підприємства деревообробної галузі (меблеві і паперові фабрики). Особливо виділяється Замостське воєводство, де в цій галузі зайнято 11,2% працюючих. Розвиток цього комплексу в українській частині повинен спрямовуватись на вирішення таких основних проблем: здійснення реконструкції і модернізації діючих та спорудження нових підприємств, зокрема, заводу деревноволокнистих плит, паперової та сірникової фабрик; удосконалення галузевої структури; прискорення розвитку прогресивних виробництв; збільшення випуску найбільш необхідних видів продукції, підвищення якості і конкурентоспроможності виробів; раціональне використання лісових ресурсів тощо.

Легка промисловість єврорегіону характеризується високими показниками у чотирьох польських воєводствах, але недостатньо розвинута у Волинському ПГК. Частка цієї галузі у легкій промисловості України складає лише 1,9%. З метою нарощування виробництва потрібно розвивати власну сировинну базу для текстильної промисловості, зокрема створити нове виробництво в м. Ковелі, прискорити процеси формування мережі малих та спільних підприємств.

Важливою складовою ПГК єврорегіону є сфера послуг, яка покликана задовільняти матеріальні і духовні потреби людей відповідно до реальних можливостей суспільства на даному історичному етапі його розвитку. Наприклад, у Волинському ПГК на сферу послуг припадає 32% всіх зайнятих. Найбільша частка належить матеріально-побутовому блоку галузей (51,1%). Друге місце посідає культурно-освітній (30,8%), третє - лікувально-оздоровчий (17,7%) блоки.

Однією з найважливіших проблем соціально-економічного розвитку регіону є житлово-комунальне господарство. У забезпеченні житлом Волинський ПГК дещо випереджує польську частку єврорегіону (відповідно 309 квартир на 1000 жителів і 286). Істотним показником добробуту є благоустрій квартир - оснащення водопроводом, каналізацією, газом. Польські воєводства за цими показниками значно відстають від Волинської області. В області не задовільняється попит на послуги з ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, складної побутової техніки, меблів тощо.

Система освіти в Україні радикально відрізняється від польської. Однак, на загальноосвітньому рівні існуюча шкільна мережа цілком задовільняє потреби регіону. Стосовно вищої освіти, то на польській території нараховується 50,1 тис. студентів, а на українській - 12 тис. студентів (табл. 1).

Медичну допомогу населенню регіону надають 9,3 тис. лікарів (5,6 тис. на польській і 3,6 тис. на українській стороні). Кількість лікарів на 10 тис. населення у Волинській області вища (33), ніж на польській території (23,9), середнього медичного персоналу - відповідно 119,0 і 58,3, лікарняних ліжок - 112,4 та 54,2. У Волинській області функціонує 99 лікарень, а на польській стороні єврорегіону тільки 37.

Мережа культурно-освітніх закладів єврорегіону досить широка. Тут працює 1536 громадських бібліотек (з них 813 у Волинській області). На Волині кількісно переважають бібліотеки і кінотеатри, а на польскій території - театри і музеї.

Розвитку туристично-рекреаційного комплексу сприяють значні рекреаційні ресурси. Кількість туристичних об`єктів достатня для задоволення потреб відпочиваючих, проте їх якість не є висока, що фактично виключає приїзд багатих туристів.

Природоохоронний комплекс є важливою складовою транскордонного регіону, адже питання охорони довкілля мають транскордонний характер. Важливою проблемою є ліквідація джерел забруднення і відновлення природи шляхом створення очисних споруд та реструктуризації промисловості. Актуальним є управління довкіллям як спільним ресурсом, включаючи дії, що запобігають його деградації.

Фінансово-кредитний комплекс відіграє важливу роль в розвитку Єврорегіону “Буг”, оскільки передумовою розвитку господарства є капіталовкладення у підприємства всіх галузей і секторів. Такі грошові вливання надходять від різних фінансових інституцій, а також приватних осіб і фондів у вигляді позик, грантів чи інвестицій. На одного жителя Волині припадає 26 дол. США іноземних інвестицій, на польській території - 117 дол. США. Для інвесторів особливо привабливими є хімічна, деревообробна, машинобудівна та харчова галузі промисловості.

Підприємства і організації Волинського ПГК і польських воєводств традиційно підтримують виробничо-економічні зв`язки з партнерами у багатьох зарубіжних країнах. Цьому сприяє вигідне їх положення, доповнене хорошими транспортними зв`язками. Однак існує диспропорція в обсязі експорту української і польської частин єврорегіону. Вартість експорту в розрахунку на 1 жителя польської частини становить 304,4 дол. США, української - 58,6 дол. США, тобто існує співвідношення 5,2:1.

Розділ 4. Проблеми і перспективи розвитку Єврорегіону “Буг”. Єврорегіон “Буг” поки що є на початковому етапі свого формування, тому стратегія його розвитку повинна включати такі основні сфери цілей і дій: 1) сфера бізнесу: орієнтація підприємств на ринки іншої сторони і на кооперацію з ними; вільний рух товарів, капіталу, робочої сили; розвиток виробничої і ринкової інфраструктури; обмін інформацією; 2) сфера господарського розвитку: посилення інтеграції, розвиток комунікацій і зв`язку; формування регіональних транскордонних систем технічної інфраструктури; інтеграція поселенських систем; розвиток і вдосконалення інтеграції рекреаційної бази; 3) соціальна сфера: охорона довкілля і співробітництво в галузі екології; розвиток інтеграції у сфері культури; співробітництво у сфері освіти і науки; інтеграція систем соціального забезпечення; охорона права і громадського порядку; охорона здоров`я; розвиток інтеграції і контактів в інших сферах.

У методичному плані при розробці стратегії розвитку Єврорегіону “Буг” можна виділити п`ять етапів: 1) гіпотеза намірів; 2) первинне упорядкування проблем; 3) стратегія розвитку Єврорегіону “Буг”; 4) сценарій майбутнього прогнозу; 5) елементи поточної політики розвитку єврорегіону.

Програма розвитку Єврорегіону “Буг” повинна окреслити його нове місце в економічному просторі України, Польщі й Білорусі, а також врахувати інтеграційні європейські процеси. Сторони повинні використати досвід країн Європейського Союзу. В програмі розвитку повинні знайти вирішення декілька груп проблем, характерних для Єврорегіону “Буг”: 1) організація транскордонної діяльності (зміна ролі кордону, його обладнання, перерозподіл транспортних потоків); 2) економічні (створення регіональних центрів економічної активності); 3) підготовка кадрів (підготовка спеціалістів-професіоналів з регіонального маркетингу і менеджменту, комерційної діяльності, міжнародних відносин); 4) організаційні і правові; 5) розробка спільних проектів; 6) культури і самовизначення; 7) екології; 8) пропаганди досвіду роботи єврорегіону.

Стосовно Єврорегіону “Буг” концепція соціально-економічного розвитку на переломі ХХ і ХХІ століть може прийняти дві крайні форми: 1) подолання цивілізаційної відсталості, швидкий економічний розвиток, а також інтеграція з ЄС (сценарій “шанс”); 2) гальмування реформ, політична і господарська дестабілізація, а в результаті - опинення на периферії розвинутої об`єднаної Європи (сценарій “загроза”). Враховуючи ці дві крайні ситуації, опрацьовано три гіпотези регіонального розвитку: поляризація господарського розвитку, екорозвиток і рівномірний розвиток. Остання з гіпотез представляється нам найоптимальнішою для побудови концепції розвитку Єврорегіону “Буг”. Вона передбачає, що процес модернізації господарського розвитку узгоджуватиметься з екологічним розвитком. Основою господарської системи єврорегіону будуть: метрополії, що слугуватимуть місцем локалізації капіталу, новаторств і європейського бізнесу, та осередки соціально-економічного розвитку європейського значення “європоліси”, які в процесі міжнародної конкуренції утворюватимуть вузли бізнесу і новаторств. Ця гіпотеза розвитку включатиме три блоки: економічний; транспорт і інфраструктуру; охорону довкілля.

До пріоритетів розвитку Волинського ПГК на період до 2010 року слід віднести: поліпшення демографічної ситуації, розвиток соціальної інфраструктури малих міст і сіл; розвиток інтенсивного м`ясного тваринництва; завершення конверсії підприємств військово-промислового комплексу; створення можливостей для розвитку господарства на забруднених радіонуклідами територіях; пом`якшення територіальних диспропорцій у господарському розвитку; орієнтація підприємств легкої та харчової промисловості на виробництво продукції з місцевої сировини; реконструкція осушувальних систем, відродження деяких річок та озер; перепрофілювання екологонебезпечних підприємств на технології, що не знищуватимуть природи; реконструкція історико-культурної спадщини, використання її у виховній і в культурно-освітній роботі та розширення туристської діяльності; розвиток взаємовигідних економічних зв`язків з партнерами в інших регіонах України та зарубіжними країнами, особливо воєводствами і повітами Польщі, які входять до Єврорегіону “Буг”.

Виходячи з реалій сучасного економічного стану, що склався в Україні, а також, враховуючи регіональні особливості соціально-економічного розвитку Волинського ПГК, в перспективі можливі такі основні етапи здійснення заходів та проектів його соціально-економічного розвитку: 1) 1996-2000 рр. - етап пристосування економіки і населення області до нових ринкових умов господарювання, адекватної їм структури господарського комплексу, припинення спаду виробництва в основних секторах та галузях економіки; 2) 2001-2005 рр . - етап докорінних структурних змін в економіці області, забезпечення стабільних темпів економічного росту в основних галузях господарства, істотне підвищення рівня життя всіх верств населення області; 3) 2006-2010 рр. - етап завершення формування оптимально збалансованої за ресурсами та можливостями структури господарства області, забезпечення прискорених темпів економічного росту, досягнення стандартів рівня життя населення високорозвинутих країн із ринковою економікою.

В дисертації містяться конкретні завдання і параметри розвитку всіх складових Волинського ПГК. Практична їх реалізація зможе створити необхідні організаційні, правові та економічні умови для комплексного розвитку області, ефективного використання місцевих ресурсів і на цій основі у перспективі істотно поліпшити умови життя населення та підвищити ефективність використання господарського потенціалу за рахунок його науково обгрунтованої територіальної організації.

Висновки

1. Транкордонне співробітництво як форма кооперації є обов`язковою для європейської інтеграції. Для його успішного здійснення потрібні партнерство та зміни у розширенні співпраці на регіональному рівні, яка є джерелом цього співробітництва. Транскордонне співробітництво на європейському континенті є “мостом” між сусідами, а єврорегіони виступають “локомотивами” процесу європейської інтеграції.

Створення Єврорегіону “Буг” є позитивним фактором як з точки зору національних інтересів України в плані зміцнення стосунків із сусідніми державами і розширення мережі зв`язків у Центрально-Східній Європі, так і з позиції загальноєвропейських інтересів - у плані сприяння міжнародній стабільності в регіоні.

2. Прикордонний господарський комплекс (ПГК) - це складна поліструктурна система, яка характеризується багатокомпонентним вмістом і складною внутрішньою будовою. Йому властива різна функціональна структура. До елементів функціонально-галузевої структури ПГК Єврорегіону “Буг” відносяться галузеві і міжгалузеві комплекси. Аналіз сучасного їх соціально-економічного стану (як з української так і польської сторони) дає можливість констатувати різні рівні їх розвитку. Різний набір товарів і послуг відкриває широкі можливості для співробітництва у сфері матеріального виробництва, обміну готовою продукцією та наданню послуг.

3. Вплив міжнародного поділу праці на формування структури транскордонної діяльності є вторинним. Серед первинних факторів виступає потреба в одержанні додаткового прибутку в економіці, в демографічно-соціальних контактах. Тобто, транскордонне співробітництво виступає необхідним фактором соціально-економічного розвитку ПГК, визначає економічні пропорції розвитку території, розміщення продуктивних сил, розвиток господарської інфраструктури. Транскордонна інтеграція сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, підвищенню продуктивності праці і якості матеріальних продуктів та послуг, інтенсифікації економічного розвитку прикордонних територій.

4. Дослідження соціально-економічного розвитку транскордонного регіону доцільно проводити в три етапи. На першому етапі визначаються прикордонні господарські комплекси транскордонного регіону, складові цих комплексів як єдиних цілісностей, вивчаються виробничі, соціальні та природоохоронні зв`язки, що існують між ними, аналізуються умови, ресурси і фактори формування та розвитку кожного ПГК з метою виявлення особливостей розміщення об`єктів - складових комплексів та специфічних закономірностей їх розвитку на досліджуваній території.

На другому етапі проводиться структурний аналіз компонентної і територіальної структур прикордонних господарських комплексів. Надзвичайно важливим тут є виявлення міжгалузевих і територіальних диспропорцій в розвитку ПГК на основі розробки моделей вказаних структур та встановлення виробничих, економічних і соціальних зв`язків між окремими ПГК.

На третьому етапі розробляється стратегія розвитку Єврорегіону “Буг”, основні напрямки розвитку прикордонних господарських комплексів, визначаються шляхи оптимізації структури досліджуваних ПГК і раціоналізації зв`язків між ними та різними ланками, розробляється концепція розвитку ПГК на перспективний період.

5. У такій складній системі як ПГК, що складається з декількох різноякісних підсистем, той чи інший компонент однієї підсистеми може виступати в ролі умов або факторів розвитку будь-якого компонента другої підсистеми або всієї системи. Сукупному впливу умов і факторів всіх компонент (їх взаємозв`язкам) піддається весь ПГК, особливо його основні форми (виробничі і соціальні комплекси).

Обсяги експорту, його товарна і територіальна структури, визначаються особливостями геополітичного положення, структурою і масштабом виробництва, характером комплексоутворення, рівнем розвитку транспортної інфраструктури. Величину і територіальний розподіл імпортних надходжень зумовлюють явища та процеси соціального характеру (характер розселення, чисельність населення).

6. Рівень зовнішньоекономічної діяльності Волинського ПГК значно нижчий, ніж в середньому в Україні. З метою її розвитку необхідно здійснити такі заходи: поглибити товарну диференціацію зовнішньої торгівлі, збільшивши частку машин і обладнання, продукції хімічної і легкої промисловостей та сільськогосподарської галузі; вдосконалити просторові пропорції розвитку зовнішньоекономічної діяльності, розширити сектор і підвищити якість експортних послуг з огляду на перспективу наближення межі Європейського Союзу до Західного кордону України тощо.

7. Стратегія розвитку Єврорегіону “Буг” включає три основні сфери цілей і дій: сферу бізнесу, сферу господарського розвитку та соціальну сферу.

Концепція соціально-економічного розвитку єврорегіону на період до 2010 р. базується на сценарії “шанс”. Серед опрацьованих гіпотез регіонального розвитку найоптимальнішою є гіпотеза рівномірного розвитку, яка включає три блоки: економічний, транспорт та інфраструктуру, охорону довкілля.

8. Концепція розвитку Волинського ПГК на 1996-2010 рр. спрямована на підвищення рівня життя його населення, активну мотивацію до трудової та підприємницької діяльності, створення сприятливих умов для всебічного розвитку людини, зростання ефективності виробництва в усіх галузях економіки, пристосування основних виробничих об`єктів до ринкових умов господарювання.

Основнi публiкацiї

1. Луцишин Н.П., Клімчук Б.П., Федонюк С.В. Єврорегіон Буг: Зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно-територіального комплексу/ Відп. Ред. Луцишин П.В.- Луцьк: Волинський державний університет, 1998.-194 с. Особистий внесок автора: розкрито функціональну структуру, проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності та розроблено методику її дослідження- 2,5 д. а.

2. Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Коротка характеристика Єврорегіону “Буг”/ Єврорегіон Буг: Волинська область. - Луцьк: Волинський державний університет, 1997.- С. 6-12. Особистий внесок автора: дана коротка характеристика Єврорегіону Буг - 0,4 д. а.

3. Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Транскордонне співробітництво області /Єврорегіон Буг: Волинська область. - Луцьк: Волинський державний університет, 1997.-С. 385-395. Особистий внесок автора: визначено потенціал та особливості транскордонного співробітництва Єврорегіону “Буг” - 0,7 д. а.

4. Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Перспективи розвитку господарського комплексу Волинської області/Єврорегіон Буг: Волинська область. - Луцьк: Волинський державний університет, 1997.- С. 396-404. Особистий внесок автора: розкрито основні завдання розвитку господарського комплексу області - 0,5 д. а.

5. Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Суть і структура європейського транскордонного співробітництва// Український географічний журнал. - 1998.-№ 2.-С. 41-45. Особистий внесок автора: виявлено форми, основні напрямки, характерні особливості транскордонного співробітництва - 0,2 д. а.

Размещено на Allbest.ru

6. Луцишин Н.П. Проблеми і перспективи розвитку транскордонного співробітництва в межах Єврорегіону “Буг”// Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Економічні науки - 1997.-№ 7.-С. 82-84.

7. Луцишин Н.П. Людський фактор соціально-економічного розвитку Єврорегіону “Буг”// Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Географічні науки - 1998.-№ 5.-С. 61-64.

8. Луцишин. Н.П., Луцишин П.В. Територіальна організація Волинського суспільно-географічного комплексу// Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Географічні науки - 1998.-№ 5.-С. 11-17. Особистий внесок автора: розкрито форми територіальної організації Волинського супільно-географічного комплексу- 0,4 д. а.

9. Lutsyshyn N. Transition to Democracy in Ukraine: Reality and Prospects// The Future of East-Central Europe.- Lublin: Maria Curie-Sklodowska University Press.-1996.-P. 459-460.

10. Lucyszyn N., Lucyszyn P. Zagadnienia dotyczace strategji rozwoju Euroregionu Bug// Euroregion Bug.-t.16.-1997.-S. 289-295. Особистий внесок автора: розроблено основні засади стратегії розвитку єврорегіону “Буг” до 2010р.- 0,2 д. а.

11. Луцишин Н.П. Польсько-українське транскордонне співробітництво і економічні перетворення в Україні //Збірник наук. праць: Єврорегіон Буг: економічна і соціальна географія Волині. - Луцьк: Волинський державний університет.-1995. - С. 36-38.

12. Луцишин Н.П. До питання формування єврорегіонів в Центрально-Східній Європі //Збірник наук. праць: Єврорегіон Буг: економічна і соціальна географія Волині. - Луцьк: Волинський державний університет.-1995.-С. 38-42.

13. Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Природні ресурси// Географія Волинської області. - Луцьк: Луцький державний педагогічний інститут.-1991. - С. 91-100. Особистий внесок автора: проаналізовано ресурсний потенціал області - 0,3 д. а.

14. Луцишин Н.П. Боборович І.П. Транспортна система//Географія Волинської області. - Луцьк: Луцький державний педагогічний інститут.-1991.-С. 136-141. Особистий внесок автора: розкрито структуру транскордонної системи області - 0,2 д. а.

15. Луцишин Н.П., Бобрович І.П. Формування та розвиток агропромислового комплексу Ківерцівського району//Збірник наук. праць: Економічна і соціальна географія Волині. Вип. 1 - Луцьк: Луцький державний педагогічний інститут. - 1992. - С. 120-131. Особистий внесок автора: з`ясовано рівень розвитку К іверцівського району - 0,3 д.а.

16. Луцишин Н.П. Проблеми європейського транскордонного співробітництва//Збірник наук. праць: Єврорегіон Буг: проблеми і перспективи транскордонного співробітництва.-Луцьк: Волинська обласна держадміністрація. - 1996. - С. 38-43.

...