Мотивація аграрної праці

Кучерук І.В. Мотивація аграрної праці.

Дисертацією є рукопис.

АННОТАЦИЯ

Кучерук И.В. Мотивация аграрного труда.

Диссертацией есть рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - демография,экономика труда, социальная экономика и политика. Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1999.

Изложены основные результаты исследования проблемы мотивации аграрного труда в условиях социально-экономического кризиса. Обоснована необходимость усовершенствования мотивационного механизма труда в сельском хозяйстве и разработаны перспективные направления мотивации труда в сельскохозяйственных предприятиях, которые базируются на принципах современной теории бихевиоризма. Практическая ценность исследования состоит в том, что результаты работы благоприятствуют эффективному использованию различных факторов мотивации труда, достижению эффективного уровня продуктивности труда, ориентации руководящих и хозяйственных органов в направлении усовершенствования мотивационных механизмов управления производством в условиях социально-экономического кризиса.

В работе акцентируется внимание на влиянии различных факторов на мотивацию труда. Их можно разделить на три группы: факторы социально-экономического характера, к которым относятся демографично-трудовой потенциал, профессионально-квалификационное обеспечение, социальная и производственная инфраструктура; внутренние и внешние факторы; факторы групповой мотивации. Из факторов социально-экономического характера в настоящий момент ни один не соответствует должному уровню. Так, демографично-трудовой потенциал села находится в кризисном состоянии, а именно по таким причинам: повышенная смертность населения, снижение жизненного уровня, ухудшение медицинского обслуживания, увеличение количества разводов, падение уровня рождаемости. В профессионально-квалификационном обеспечении кадрами наблюдается тенденция к снижению. Больше половины специалистов, которые окончили сельскохозяйственные учебные заведения, работают в других сферах, а не в агропромышленном комплексе. Существенные недостатки имеют место в методологическом, материально-техническом обеспечении учебных заведений, что приводит к ухудшению качества обучения и уменьшает численность работников, заинтересованных работать в сельском хозяйстве. Существующий экономический механизм хозяйствования не обеспечивает эффективного функционирования социальной и производственной инфраструктуры. Введение хозрасчетных отношений на селе не обеспечило достаточных денежных ресурсов для их самофинансирования. Выделены и глубоко изучены факторы внутренней мотивации, которые связаны с трудовой деятельностью сельскохозяйственных работников, а также факторы внешней мотивации, которые находятся под влиянием условий, независящих от трудовой деятельности. Сущность научной новизны результатов заключается в следующем: обоснованы теоретические основы мотивационного механизма труда в сельском хозяйстве в связи с кризисной ситуацией; дана оценка состоянию использования факторов мотивации труда в сельскохозяйственных предприятиях Житомирской области, выявлены перспективные мотивы, которые в большей степени отвечают рыночным условиям; показаны методологические подходы к формированию и функционированию мотивов труда; разработаны перспективные направления мотивации труда в сельскохозяйственных предприятиях, которые основываются на принципах современной теории бихевиоризма. Мотивация труда в сельском хозяйстве ослаблена. Материальные мотивы имеют очень большое значение в настоящее время, хотя уровень заработной платы низкий, а чаще заработная плата вообще не выплачивается. Постепенно низкий уровень оплаты снижает мотивационную функцию. Усовершенствование материального стимулирования базируется на распределении конечного результата труда в соответствии с вкладом каждого работника, что отражается в картах результативности, представляющих собой задание для каждого подразделения, работника.

Учитывая социально-экономический кризис, в работе сосредоточено внимание на учении “человеческих отношений”, а именно теории бихевиоризма, которая базируется на принципе кооперативного поведения людей, т.е. основные стратегические вопросы решаются коллегиально, в соответствии с реальными желаниями и потребностями. Возрастает роль активизации совета коллектива, формирования органов самоуправления, сотрудничества с неформальными лидерами и группами.

Настоящая диссертационная работа направлена на формирование нового мотивационного механизма в сельском хозяйстве , который учитывает кризисное состояние в социальной и экономической сферах.

Ключевые слова: мотивация, материальное стимулирование, оплата труда, вознаграждение, условия труда.

аграрний економіка мотивація праця

ANNOTATION

Kucheruk I.V. Motivation of agrarian labor.

Manuscript.

Thesis on a candidate of Economic Science Degree, specialization 08.09.01.- demograpfy, labor economics, social economy and policy. - The Institute of Agrarian Economics, the Ukrainian Academy of Agrarian Scientists, Kyiv, 1999.

Basic results of studing the motivation problem of the agrarian labor under social and economic crisis are given. The necessity of motivational mechanism of agrarian labor improvement and promising directions of labor motivation in agricultural enterprices based on the principles of modern theory of behaviorism are substantiated. The practical value of this research is that the work facilitates the effective use of different labor motivation factors, appropriate level of labor productivity motivation, administrative and economical bodies relating to the improvement of enterprise management motivational mechanisms under the conditions of social and economic crisis.

Key words: motivation, material incentives, wages, recompense, labour conditions.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Людина завжди була і залишається головною продуктивною силою, займаючи центральне місце у суспільному виробництві. Але, на жаль, нині склалася зовсім інша ситуація у використанні праці в аграрній сфері. У працівників села спостерігається низька заробітна плата, порушений цикл відтворення робочої сили, відбувається падіння професійно-кваліфікаційного та культурно-морального рівня.

Все це зумовлено загальною соціально-економічною кризою виробництва, а саме: погіршенням рівня технічної оснащеності і забезпеченням виробництва; низьким рівнем соціальної розбудови села; недосконалістю відносин власності, насамперед земельної; нестабільністю цін та інфляційними процесами; падінням мотивації у виробників сільськогосподарської продукції. Зниження інтересу у працівників села до виробництва послабило рівень їх свідомості, дисципліну, творчу активність.

В аграрній галузі не створено адекватного соціально-економічній ситуації мотиваційного механізму праці, хоча відбулися перетворення в політичній, економічній та соціальній сферах. Практично у більшості працівників аграрної сфери зруйновані активні мотиви і стимули до праці.

Тому мотивація праці в аграрному секторі економіки в умовах соціально-економічної кризи є актуальною проблемою, що і обумовило вибір теми та структурну побудову дисертаційної роботи.

Стан вивчення проблеми. Проблема мотивації аграрної праці в останній період знаходить досить широке відображення в економічній літературі. Значний вклад в розробку теоретичних і методологічних аспектів мотивації аграрної сфери АПК внесли праці вітчизняних вчених, таких як Завадський Й.С., Бугуцький О.А., Юрчишин В.В., Малік М.Й., Гудзинський О.Д.,Дишлюк Н.І., Дієсперов В.С., Нижній М.І., Купалова Г.І., Поліщук М.П., Калінчик М.В., Краснов Ю.М., Ходаківський Е.І., Якуба К.І., Орлатий М.К. та інші. Багатогранність та складність проблеми мотивації в нинішній період реформування економіки України потребують глибокого вивчення соціально-економічних, демографічних, технологічних і матеріальних факторів мотивації, що і зумовлює необхідність поглибленого дослідження мотиваційних механізмів активізації аграрної праці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно тематичного плану відділу цін на матеріальні ресурси та робочу силу, під час проходження очної аспірантури 1996 - 1999 рр. в Інституті аграрної економіки УААН.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення стимулів і мотивів у сільськогосподарському виробництві та розробка сучасного мотиваційного механізму розвитку економіки сільського господарства.

Реалізація мети вимагала вирішення наступних завдань:

- обгрунтувати теоретичні основи механізму мотивації праці з урахуванням теорії і практики зарубіжного та вітчизняного досвіду, специфічних особливостей формування мотивації праці на селі за нинішньої соціально-економічної ситуації;

- проаналізувати діяльність сільськогосподарських підприємств і вплив на них діючої системи мотивації праці;

- обгрунтувати основні напрями щодо створення сучасного мотиваційного механізму розвитку економіки сільського господарства.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування і розвитку мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах. Об'єктом дослідження обрано господарства Житомирської області. Поглиблений аналіз проводився на матеріалах статистичної звітності Житомирського, Бердичівського та Коростишівського районів. В роботі використовувалися матеріали анкетування, проведеного серед працівників КСП “Дружба” Бердичівського району , агрофірми “Сінгури” та працівників фермерських господарств Житомирського району. Для детального дослідження моделі групової мотивації широко використана первинна інформація агрофірми “Сінгури”.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження, положень, висновків, пропозицій, що виноситься на захист, полягає в наступному:

обгрунтовані теоретичні основи мотиваційного механізму праці у сільському господарстві в зв`язку з його кризовою ситуацією;

запропоновані стимули і мотиви, що найбільше відповідають ринковим умовам;

розроблені карти результативності, як інструмент мотивації праці, що орінтує роботу підрозділів і окремого працівника на кінцевий результат;

визначено перспективні напрями мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах, що грунтуються на принципах внутрішніх і зовнішніх чинників та сучасної теорії біхевіоризму.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає в тому, що результати роботи сприяють ефективному використанню різних чинників мотивації праці, досягненню високого рівня продуктивності праці, орієнтації керівних і господарських органів в напрямі удосконалення мотиваційних механізмів управління виробництвом в умовах соціально-економічної кризи.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Виділено і поглиблено вивчено фактори внутрішньої мотивації, які пов'язані з трудовою діяльністю сільськогосподарських працівників, а також фактори зовнішньої мотивації, що знаходяться поза межею праці. З'ясований механізм мотивації праці в фермерських (селянських) господарствах в Поліській зоні. Розроблені карти результативності застосування мотивації праці, що забезпечують найвищий економічний ефект роботи підрозділу та окремого працівника. Вперше в Україні запропоновано модель групової мотивації праці, що грунтується на принципах біхевіоризму, яка проходила апробацію в агрофірмі “Сінгури” та її первинних підрозділах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати досліджень апробовані на:

міжнародній науковій конференції “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки”, Львів (листопад 1997 р.);

науково-методичній конференції секції економіки Поліської молодіжної академії наук, Житомир (листопад 1996 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 5 наукових праць в спеціальних фахових виданнях загальним обсягом 1,7 друкованих аркуші, в тому числі одна праця в співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках комп`ютерного тексту, містить 26 таблиць, 9 рисунків, 15 додатків. Список використаних джерел включає 120 найменувань.

Структура дисертаційної роботи:

Вступ.

Розділ 2. Економіко-соціальний механізм мотивації аграрної праці. 2.1. Структура механізму матеріальної мотивації праці. 2.2. Демографічно - трудовий потенціал. 2.3. Професійно - кваліфікаційне забезпечення. 2.4. Соціальна інфраструктура. 2.5. Виробнича інфраструктура.

Розділ 3. Фактори підвищення мотивації аграрної праці. 3.1. Фактори внутрішньої мотивації праці. 3.2. Фактори зовнішньої мотивації праці. 3.3. Мотивація праці в фермерських (селянських) господарствах. 3.4. Модель групової мотивації праці.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

У цьому зв`язку в дисертації висвітлюються різні підходи до створення макромоделей ефективної мотивації праці. Відповідно до Закону про регулювання сільського господарства (США, 1933 р.) визначена концепція паритету сільськогосподарської політики, згідно з якою кожний рік певний обсяг виробництва сільськогосподарської продукції повинен дозволити фермеру отримати певну кількість товарів та послуг, що стимулювало їх до результативнішої праці та було основним мотивом.

*Сума перевищує 100%, бо у відповідях респондентів зазначалося два і більше факторів.

Таблиця 2

Вплив зовнішніх факторів на мотивацію праці в сільськогосподарських підприємствах,1997 р.*

*Сума перевищує 100%, бо у відповідях респондентів зазначалося два і більше факторів.

Серед зовнішніх факторів мотивації респонденти перевагу надали “Оплаті праці”, але по-різному. Так, в КСП “Дружба”-97%, в агрофірмі “Сінгури” - 69%, можливо через те, що останнє підприємство функціонує біля міста Житомира і його працівники мають інші джерела задоволення матеріальної мотивації. В ієрархії мотивів також значне місце займають “Умови праці” та “Організація праці” (табл.2).

Спонукальним мотивом високопродуктивної праці є задоволення особистих потреб людей. Ріст рівня оплати праці стимулює трудову активність працівників і сприяє поліпшенню економічних показників виробничої діяльності підприємств. Тому правомірне підвищення ролі оплати праці. Але це багатопланова проблема. В її розв`язанні важливу роль відіграє реалізація заходів щодо вдосконалення системи основної, додаткової оплати праці і преміювання. Удосконалення повинно грунтуватися на провідній ролі людського фактора в успіху господарства та покращанням віддачі усіх видів ресурсів. Простежити взаємозв`язок між вкладом працівника в доход господарства, його оцінкою і винагородою досить важко. В цьому зв`язку нами запропоновано удосконалення системи винагороди в контексті сучасних підходів до мотивації праці, що стосується системи преміювання, надбавок, оцінки працівників за внеском в кінцевий результат. Принциповими відмінностями таких пропозицій є:

-постановка планів та завдань кожному підрозділу господарства та окремому працівнику;

-періодична звітність підрозділів та працівників щодо виконаних завдань і відповідна виплата премії за врахованими досягненнями;

За нашими розрахунками, для господарства визначено максимальний преміальний фонд у сумі, еквівалентній 20% чистого прибутку. Чистий прибуток за рік становив 380120 грн. Преміальний фонд становить 20% х 380120 грн. = 76024 грн. Оцінка результативності роботи господарства за рік - 79,8%. Преміальний фонд господарства до розподілу становить 76024 х 79,8% = 60667 грн.

Преміальний фонд бухгалтерсько - планового та кадрового підрозділу становить 76024 х 0,2 х 0,75 = 11403,60 грн.

Преміальний фонд обслуговуючого підрозділу 76024 х 0,2 х 0,75 = 11403,60 грн.

Преміальний фонд рослинницького підрозділу 76024 х 0,3 х 0,86 = 19614,19 грн.

Преміальний фонд тваринницького підрозділу 76024 х 0,3 х 0,8 = 18245,76 грн.

Економічні успіхи будь-якої країни залежать, насамперед, від ефективності функціонування її основних галузей і підприємств, що входять до них. Підприємства повинні забезпечувати високий рівень виробництва, гарантувати нормальні умови праці. Для цього необхідно, перш за все, зацікавити кожного конкретного працівника в результативній, продуктивній праці.

Вивчаючи сучасні методологічні підходи та теорії мотивації праці, ми дійшли висновку, що коли національна економіка перебуває на депресійному відрізку або потрапляє в “довгу хвилю” криз і чинники матеріальної мотивації з цих же причин унеможливлюються, пріоритети здобувають теорії, описані концепцією “людських відносин” і так званою школою “біхевіоризму”.

Найбільш яскравим представником цієї школи в теперішній час є лауреат Нобелівської премії професор Герберт Саймон (США). Згідно його концепції “економічного біхевіоризму” мотивація розглядається з точки зору групової кооперативної поведінки, і рішення в організації приймаються колективно її членами.

Апробацію положення нової теорії біхевіоризму здійснено на об`єктах агрофірми “Сінгури”, виходячи із виняткової актуальності цієї теорії до умов сьогодення національної економіки і, особливо, її аграрного сектора. Адже традиційні провідні чинники матеріальної мотивації праці і, зокрема, аграрної, зруйновані вщент: люди роками не отримують платні, водночас не просто відвідують роботу, а навіть працюють на необхідному технологічному рівні.

Для дослідження власної шкали цінностей кожного члена колективу з метою побудови біхевіористської моделі мотивації в агрофірмі використані дані результатів масового соціологічного тестування, а також проведено додаткове анкетування за спеціальними тестами та окремі інтерв`ю з керівними працівниками, які мають великий практичний стаж роботи.

Визначення шкали цінностей проводилось на 3-х рівнях(рис. 2.):

1-й - керівник господарства; 2-й - головні та галузеві спеціалісти, керівники середньої та низової ланки; 3-й - безпосередні виконавці - працівники молочно-товарної ферми.

Показово те, що керівник цього багатогалузевого, економічно кращого у Житомирській області підприємства Довбиш Віталій Васильович, маючи стаж керівної роботи понад 16 років і відповідаючи на тести нашої анкети, визнав, що реально ефективне управління на рівні сільськогосподарського підприємства в сучасній ситуації може здійснюватись лише колегіально, через колектив, а управлінські рішення повинні прийматися, адаптуючись з думкою, пропозиціями та бажанням підпорядкованих, тобто безпосередніх виконавців.

В період кризи в стратегії менеджменту домінує ситуаційне управління. В свою чергу, ситуаційні рішення вимагають великих витрат інтелектуальної та фізичної енергії. В поведінці керівника відчувається перевтома, як наслідок постійного перевантаження, що може призвести до втрати лідерства і генерації ідей, а відтак і власного іміджу і, головне, підірвати його здоров`я.

Отже, за шкалою цінностей нормалізація управлінського навантаження і відповідальності для керівника агрофірми має найвищий рівень. А реалізація стратегії мотивації полягає, в першу чергу, в делегуванні частини повноважень до колективних органів управління.

Рис.2. Біхевіористська модель групової мотивації в агрофірмі “Сінгури”

Вивчаючи думку спеціалістів та керівників підрозділів агрофірми щодо мотивів праці (по суті справи - неоплачуваної праці), понад 90 відсотків заявили про бажання працювати колективно і визнали, що найкращі рішення - колективні. А на запитання, “Які мотиви Вашої роботи в колективі?” переважна більшість відповіла: сумісна праця, взаємодопомога, необхідність спілкування, можливість вижити в критичній ситуації, звичка до колективної праці і до колег по роботі. А краща форма організації праці - бригадна. В стратегії реалізації мотивації праці спеціалісти і керівники підрозділів визнали: необхідність формування органів самоуправління, співпраця з неформальними лідерами і групами в підготовці найбільш відповідальних управлінських рішень, удосконалення системи оплати праці.

В низовій управлінській ітерації, якою ми обрали колектив молочно-товарної ферми с.Сінгури, на запитання “Ваша думка про стиль і форму керівництва колективом?” майже одностайно заявили - “колегіально”, “через Раду колективу”. Серед відповідей на запитання “Що Вам заважає в роботі?” найбільше респондентів зазначали “низька зарплата”. Водночас, у відповідях на питання “Ваша думка, як покращити роботу Вашого колективу?” досить високу питому вагу (близько 30%) - займають відповіді “покращити збут”, “реалізацію продукції”. З відомих причин можливості підняти рівень оплати праці на фермі дуже обмежені. Залишається лише альтернатива покращання становища з допомогою інших чинників мотивації, серед них, як “підказали” респонденти - “покращити організацію праці”, “покращити управління колективом”, бо як зазначено в анкетах, “нетактовне ставлення начальства” досить часто зустрічається.

Іншими словами, застосування чинників внутрішньої мотивації і, зокрема, тих, що стосуються управління кооперативною поведінкою, для здобуття організаційної рівноваги, цілком реальні.

В схемі моделі групової мотивації і засобів реалізації стратегії виділяється необхідність демократизації управління шляхом активізації роботи ради трудового колективу, колегіальності підготовки, прийняття і виконання рішення.

ВИСНОВКИ

В сучасний період реформування економіки на ринкових засадах сформувалися погляди розгляду мотивації аграрної праці як провідного елементу механізму розвитку економіки та у взаємодії з трудовим потенціалом, професійно - кваліфікаційним станом, соціальною і виробничою інфраструктурою.

3.В умовах соціально-економічної кризи чи депресії економіки класична схема механізму матеріальних чинників трудової мотивації: Зусилля - Результат - Винагорода - Валентність, що окреслена теорією очікування Портера-Лоулера, діє обмежено. Як показали економіко-статистичні дослідження на об`єктах колективних сільськогосподарських підприємств Лісостепової зони Житомирської області, низький рівень оплати праці знижує мотиваційну функцію, що призводить до погіршення якості робіт та зниження рівня продуктивності праці, зміни структури матеріальної мотивації, в якій заробітна плата втрачає одноіменне значення, оскільки виникають такі види матеріального стимулу, як трудові та соціальні (пенсії, субсидії та інші). Домінуюча нині форма натуральної оплати не є ефективним чинником мотивації, тому що не сприяє прогресу виробництва на основі товарно-грошових, а значить, ринкових відносин.

4.Значний спад виробництва сільськогосподарської продукції, зменшення кількості сільського населення, погіршення його вікової структури, невиплата заробітної плати, зниження життєвого рівня, зростання смертності, особливо дітей, зменшення народжуваності - призводить до руйнації трудового потенціалу і знищення головних чинників мотивації праці в колективному секторі.

5.В нинішній соціально-економічній ситуації сільськогосподарських підприємств механізм розвитку економіки доцільно будувати на таких блоках: мотивація праці, демографічно-трудовий потенціал, професійно-кваліфікаційний стан, соціальна та виробнича інфраструктура. Мотивація праці, як провідний блок цього механізму, грунтується на основі представлення робочої сили, як невідтворного ресурсу, де кожен працівник сприймається як особистість. А зростання продуктивності праці пов`язано, в першу чергу, з особистими якостями і мотивацією кожного працівника.

6.Враховуючи комплексний характер підвищення мотивації аграрної праці, досягнення необхідного рівня ефективності можливо на основі внутрішніх, пов`язаних і породжених самою трудовою діяльністю, та зовнішніх, що знаходяться поза межею праці, факторів, зокрема: зміст роботи, усвідомлення своїх досягнень, прагнення до просування по службі, почуття відповідальності та самореалізації у праці, методи управління, стиль керівництва, умови праці, психологічний клімат, винагороди, суспільний та професійний статус.

7.Із факторів внутрішньої мотивації найвпливовішими мотивами є: обрана професія, відносини з товаришами по роботі, почуття відповідальності, самореалізація у праці. В сучасних агрофірмах перевага надається відповідальності, самореалізації у праці. У фермерських господарствах більшість віддає перевагу змісту праці, професії та самореалізації у праці.

Серед зовнішніх факторів мотивації найбільш вагомими є оплата праці, умови і організація праці, психологічний клімат, а у фермерських господарствах - наявність прибутку.

8.Оскільки з усієї працездатної частини населення тільки невелика частина бере участь у сільськогосподарському виробництві, яка теж має динаміку до зниження, сподіватися на поліпшення забезпеченості сільського господарства робочою силою найближчим часом підстав немає. Покращання демографічної ситуації шляхом стабілізації абсолютної кількості населення можливо, розширюючи сферу зайнятості, особливо молоді, за рахунок створення робочих місць в соціальній інфраструктурі села, розширенні агрофірмового кооперування, розвитку інших підприємницьких структур та розвитку малого бізнесу на селі.

9. Удосконалення мотивації праці доцільно грунтувати на провідній ролі людського фактора в успішному господарюванні та покращанні віддачі всіх видів ресурсів з орієнтацією на кінцевий результат, який може бути виражений і у натуральній, і у вартісній формі. Для об`єктивного розподілу кінцевого результату праці запропоновано ввести карту результативності, яка являє собою бізнес-план, тобто завдання для кожного підрозділу, співставлені з цілями господарства в часі з його ресурсним забезпеченням. Це дає змогу для керівників господарств полегшити механізм мотивації підпорядкованих, досягти кращого розуміння цілей діяльності, встановити більш ефективне взаєморозуміння між керівниками і керованими, спрямувати працівника на результат, необхідний господарству; покращити якість роботи працівників.

10.В період тривалої соціально-економічної кризи, коли чинники матеріальної мотивації праці унеможливлюються, бо як такі відсутні, в шкалі мотиваційних цінностей перевагу здобувають чинники управління кооперативною поведінкою людей, що описані сучасною теорією біхевіоризму. Застосування їх сприятиме: підвищенню ступеня адаптованості управлінських рішень до виробничої ситуації на рівні сільськогосподарського підприємства і його підрозділів; в здобутті та регулюванні достатньо стійкої організаційної рівноваги, необхідної для стабілізації роботи колективів в кризових умовах; в генералізації управлінських рішень та здійсненні провідної функції менеджменту - управління людьми, грунтуючись на бажанні, задоволенні потреб та мотивів працюючих.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.-Кучерук І.В. Формування механізму мотивації аграрної праці// Економіка АПК. - 1997.-№6-С.91-94 (0,33 др.арк).

2.-Кучерук І.В. Професійно - кваліфікаційнийрівень сільсько-господарських кадрів Житомирщини// Економіка АПК. - 1997.-№10-С.69-73 (0,35 др.арк).

3.-Кучерук І.В. Демографічно-трудовий потенціал на селі Житомирщини// Агроінком. 1998.-№1-2.-С.32-34 (0,14 др.арк).

4.-Бугуцький О.А., Кучерук І.В. Чинники мотивації праці// Україна: апраці. 1998.-№6.-С.3-7., ( загальний обсяг 0,6 др.арк., в т.ч. автора 0,3 др.арк.)

5.-Кучерук І.В. Мотивація праці в сільському господарстві.// Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки. Львів, 1997. С. 185-188 ( мотиви праці та їх значення в умовах кризи). (0,20 др.арк).

Размещено на Allbest.ru