Методичні основи прогнозування валового внутрішнього продукту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні основи прогнозування валового внутрішнього продукту

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність дослідження. Із входженням України в світове співтовариство як самостійної держави об'єктивно виникла необхідність використовувати для оцінки економічної діяльності адекватні світовій практиці показники. З цією метою в Україні запроваджується система національного рахівництва в рамках виконання Державної програми переходу обліку і звітності на світові засади, а також відпрацьовується методичне підґрунтя для аналітичних і прогнозних розробок макроекономічних показників, в першу чергу валового внутрішнього продукту як узагальнюючого показника результатів економічної діяльності країни. Теоретичні і методичні питання формування валового внутрішнього продукту висвітлюються в працях багатьох зарубіжних авторів.

Ці розробки ґрунтуються на методології національного рахівництва, що розроблена під егідою Організації Об'єднаних Націй, і багатьох методів і моделей, що застосовуються в різних країнах з ринковою економікою. Разом з тим, результати цієї роботи не завжди адекватно відображають реальну дійсність, бо більшість цих методів і моделей базуються на врахуванні тенденції збалансованої економічної системи, яка навіть у кризові періоди залишається доволі стабільною.

У вітчизняній науці питаннями визначення і прогнозування узагальнюючих показників економічної діяльності в системі національного рахівництва займаються академіки: Геєць В.М., Лукінов І.І.; вчені економісти: Бесєдін В.Ф., Панасюк Б.Я., Науменко В.І., Меламед М.Я., Пила В.І., Євдокимова І.М., Крючкова І.В.

Водночас аналіз наукових праць, що досліджують методичний арсенал та інструментарій прогнозування валового внутрішнього продукту, свідчить про недостатнє висвітлення проблем прогнозування макропоказників для економіки, що перебуває в стані системної трансформації, розбалансованих економічних процесів, не має ще багатьох ознак розвинутого ринкового господарства. Разом з тим удосконалення методичного забезпечення прогнозних розробок валового внутрішнього продукту (ВВП) є нагальною проблемою для обґрунтування результативної економічної політики держави, розрахунків бюджету, відпрацювання методів державного регулювання економіки. Актуальність та вагомість цих проблем обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дослідження було використано при виконанні наступних науково - дослідних тем, що виконувались в НДЕІ Мінекономіки України на замовлення Міністерства економіки України:

1-96.2 «Розробка методичних рекомендацій до прогнозування економічного і соціального розвитку України на середньострокову перспективу»;

1-96.3 «Розробка прогнозу економічного і соціального розвитку України на 1997-2000 роки»;

28-96.1 «Розробка методів короткострокового прогнозування і підготовка щоквартальних оглядів і прогнозів розвитку України»;

16-97 «Розробка науково - методичних рекомендацій щодо факторного аналізу та підготовка щоквартальних оглядів, механізмів попередження виникнення негативних тенденцій економічного розвитку».

15-95 «Розробка методики обчислення валової доданої вартості регіону» на замовлення Міністерства статистики України (договір №034 від 2 січня 1995 р.) по розділу Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики «Створення системи національних рахунків»

Апробація результатів дисертації. Принципові положення роботи апробовано при прогнозних розрахунках в Головному управлінні макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних основ прогнозування ВВП для економіки перехідного періоду з їх апробацією в сучасній економічній практиці на базі врахування кризового стану економіки та необхідності реформування економічного середовища в Україні.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені такі задачі:

аналіз методологічних засад формування ВВП в системі національного рахівництва;

оцінка місця і ролі прогнозних показників ВВП в обґрунтуванні управлінських рішень;

обґрунтування концептуальних принципів розробки методичних основ прогнозування ВВП в Україні;

узагальнення та оцінка існуючого методичного інструментарію для прогнозування ВВП з метою застосування окремих його положень для розробки методики прогнозування ВВП України;

розробка модельного апарату для прогнозування ВВП за умов перехідного періоду на основі застосування методології системи національного рахівництва;

дослідження впливу інфляційних процесів на динаміку реального ВВП;

дослідження економічних передумов формування ВВП у прогнозному періоді і обґрунтування рівня показників - регуляторів, що визначаються завданнями економічної політики держави;

розробка прогнозу ВВП України на короткостроковий період і середньострокову перспективу на основі використання запропонованої моделі, оцінка достовірності та аналіз результатів прогнозування, визначення ризиків реалізації прогнозу.

Наукова новизна дослідження. В процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, що становлять його наукову новизну:

Обґрунтовані концептуальні принципи розробки методичних основ прогнозування валового внутрішнього продукту в Україні які полягають: в необхідності врахування умов нестабільності економічного розвитку на перехідному етапі; збалансованості попиту і пропозиції в економіці; відображенні податкового навантаження на виробництво та необхідності його регулювання; зменшенні рівня втручання держави у перерозподіл ВВП; необхідності підтримання обмінного курсу гривні в межах, які б сприяли розвитку вітчизняного товаровиробника; відображенні ступеня реформованості економіки, що включає інституційні перетворення, розвиток малого і середнього бізнесу, полегшеня умов входження в ринок; врахуванні підвищення рівня життя населення.

Розроблено нову економетричну модель, призначену для поквартального прогнозування реального ВВП, що базується на методології національного рахівництва, збалансованості попиту та пропозиції і врахуванні регулюючого впливу державної економічної політики. Завдання економічної політики враховуються через екзогенні змінні, до яких віднесено: рівень державних витрат, рівень оподаткування, темпи зростання реальних грошових доходів населення, реальний обмінний курс, рівень монетизації економіки.

Дістав подальшого розвитку порядок визначення екзогенних змінних за умов нестабільності економіки на перехідному етапі, який полягає в тому, що ці змінні задаються як цільові, або мають законодавчий характер визначення і є найбільш важливими індикаторами стану макроекономічного середовища.

Розроблено новий методичний підхід до прогнозування реального ВВП по місяцях, що базується на графічному визначенні динаміки ВВП в залежності від розвитку основних галузей виробництва товарів - промисловості, сільського господарства, будівництва, який є доповненням до модельних розрахунків і дозволяє їх деталізувати на основі врахування особливостей помісячної динаміки і сезонного характеру виробництва.

Пропонується адаптована до українських умов логарифмічна функція, призначена для оцінки впливу інфляційних процесів на зростання реального ВВП України, що отримана на основі обробки статистичної інформації щодо реального ВВП і інфляції по 22^х країнах, які пройшли період економічного спаду та гіперінфляції.

Проведена апробація запропонованого модельного апарату в процесі розробки короткострокового (на 1999 рік) і середньострокового на період до 2003 року прогнозу ВВП України та його складових за категоріями виробництва і використання з врахуванням обґрунтованих напрямків, цілей і завдань економічної політики. Визначено ризики виконання реалістичного сценарію розвитку України, пов'язані з різною динамікою і спрямованістю процесів реформування економічного середовища.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове і практичне значення. Всі друковані роботи опубліковані автором особисто без співавторів.

Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертації відображені в 4 одноосібних публікаціях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,5 друкованих аркушів.

2. Основні положення дисертаційної роботи

2.1 Процес прогнозування ВВП, тобто визначення його номінальної величини, динаміки та структури, започаткований в Україні з 90-х років з метою обрахунку результатів економічної діяльності, передбачуваних в залежності від наявних ресурсів та ефективності їх використання при регулюючій ролі держави.

Прогноз є цифровим виразом очікуваних результатів економічної політики, отриманих за умов реалізації передбачуваних заходів, що базуються на використанні визначених важелів і засобів в різних сферах економічної діяльності. Мета прогнозу полягає в створенні уявлень про можливі варіанти економічного розвитку, за тих чи інших припущень, концентрації уваги на небажаних процесах та інформуванні Уряду про альтернативні шляхи подальших дій з метою перелому негативних тенденцій. Особливо важливим є прогноз ВВП для обґрунтування доходів і витрат бюджету, монетарних показників, досягнення і підтримки відповідних пропорцій у розвитку економіки, пошуку джерел економічного зростання, вирішення соціальних проблем суспільства. В залежності від якості і достовірності прогнозних розрахунків у великій мірі залежать прийняття стратегічних рішень щодо економічного розвитку нашої держави. Тому прогнозні розрахунки ВВП на стадіях (виробництва і використання) з врахуванням збалансованості попиту і пропозиції мають вирішальне значення і сприяють обґрунтуванню урядових рішень у найважливіших сферах економічного і соціального розвитку.

2.2 Аналіз ВВП за 1990-1997 рр. дозволив визначити основні структурні пропорції та тенденції розвитку економіки періоду системної трансформації.

У виробництві ВВП нагромаджувались диспропорції між розвитком сировинних галузей і галузей, що випускають кінцевий продукт, випуском товарів і послуг. Співвідношення між валовим випуском і проміжним споживанням, випуском і валовою доданою вартістю, валовою доданою вартістю і проміжним споживанням свідчать про зниження ефективності, результативності і віддачі затрат в економіці.

2.3 Разом з тим у виробництві намітилась тенденція до суттєвого скорочення інерції падіння, зростання виробництва в окремих галузях і сферах економіки, що за умов невисокої інфляції свідчить про покрашення пристосованості підприємств до діяльності за умов ринку.

2.4 ВВП за категоріями доходів відображає пропорції між оплатою праці і доходами бізнесу, а також вагомість і спрямованість впливу ресурсів держави на товаровиробника. Пропорція між оплатою праці найманих працівників і доходами бізнесу свідчить про ступінь соціальної спрямованості в економічній політиці держави, стан амортизаційної політики. Разом з тим у ВВП не знаходять відображення процеси посилення соціальної напруженості у суспільстві, пов'язані із заборгованістю по заробітній платі, пенсіях і допомогах. Аналіз внутрішньої структури валового прибутку свідчить про значну роль доходів від не корпоративних підприємств за умов економічної кризи, що виступає як доповнення до недостатнього рівня грошових доходів домашніх господарств. На цій стадії економічного обороту не відображається сукупне податкове навантаження, бо податки на доход і майно не виділяються з валового прибутку на бізнес, а прибутковий податок - з оплати праці найманих працівників. Крім того, сукупне податкове навантаження повинно включати також відрахування на соціальне страхування (як нарахування на заробітну плату). За даними аналізу, сукупне податкове навантаження на виробництво зросло з 24,4 відс. до ВВП у 1990 р. до 45.9 відс. у 1997 р.

2.5 Дослідження структури ВВП за категоріями використання дозволяє оцінити одну із найголовніших пропорцій в економіці - між споживанням і нагромадженням. Так, за період з 1990 року валове нагромадження в структурі ВВП скоротилося з 25,4 відс. до 18,3 відс. у 1997 році. Ця тенденція супроводжувалась глибинними змінами внутрішньої структури нагромадження. Досить висока порівняно з іншими з іншими країнами частка валового нагромадження формувалась значною мірою за рахунок витрат на капітальний ремонт при гальмуючому впливі високих процентних ставок і нестабільного законодавства на процес інвестування. За даних умов недостатні можливості внутрішнього інвестування зменшувалися через від'ємне сальдо поточних операцій платіжного балансу, що спричинило скорочення валових заощаджень.

2.6 На основі узагальнення існуючих методів прогнозування ВВП та аналізу результатів прогнозних розрахунків, виконаних в Україні різними науковими та державними установами, іноземними консультативними групами, спеціалістами міжнародних організацій, в дисертації зроблено висновок, що для отримання більш обґрунтованих результатів прогнозних розрахунків ВВП для економіки періоду системної трансформації недостатньо використовувати існуючі (традиційні) методи і моделі, які до того ж пристосовані головним чином для стабільної економіки. Це пов'язано з не адекватністю відображення ними реальних економічних процесів. Так, при використанні виробничої функції, де головними чинниками є праця і капітал, результати розрахунків спотворюються через значне приховане безробіття та труднощі з оцінкою якості наявних основних виробничих фондів. Застосування у багатьох моделях процентної ставки як одного з основних регуляторів економіки обумовлюється її вагомим впливом на виробництво. Зміна цього показника навіть на декілька відсоткових пункти призводить до значних перетоків капіталу між фінансовою сферою і реальним сектором. Разом з тим в Україні процентна ставка змінюється в межах року на значно більші величини, але через правову невизначеність, економічну нестабільність, відсутність впевненості в майбутньому це не призводить до адекватної реакції в інвестиційній сфері.

2.7 На основі висновків проведеного аналізу, узагальнення і оцінки існуючих методів і моделей прогнозування в дисертації пропонується модельний апарат для прогнозування реального ВВП, заснований на поєднанні і трансформації моделі Бокса-Дженкінса і методів багатофакторного прогнозування. Розроблена в дисертації модель, базується на поквартальних даних і складається з двадцяти ендогенних змінних (дев'яти рівнянь і одинадцяти тотожностей), та п'яти екзогенних змінних, які описують основні залежності національної економіки.

Ендогенні змінні

Рівняння моделі:

(ВДВ_ПР) = 0.5756* (ВДВ_ПР(-2)) - 0.0409* (ЧП(-1)) + 0.1747* (Е(-3)) + 0.1742* (ІМ(-4)) + 0.1413* (ІНВ(-4)) + 0.969 (MA(3))

(ВДВ_БУД) = 0.735 * (ВДВ_БУД(-4)) + 0.4182 * (ІНВ(-4)) - 0.0294 * (ЧП(-2)) +(0.793 (AR(4)) + 0.0971 (MA(3)))

(ВДВ_СГ) = 0.881 * (ВДВ_СГ(-4)) + 0.561 * (СВ) + 0.367 * (СВ(-4)) - 0.0227 * (ЧП(-1)) - 0.357 (AR(4))

(ВДВ_ТЗ) = 0.235 * (ВДВ_СГ(-1)) + 0.598 * (РД(-2)) + 0.618 * (ВДВ_ПР(-2)) + +(0.663 (AR(4)) + 0.917 (MA(4)))

(ВДВ_ОБ) = 0.2189 * (ВДВ_ОБ(-3)) + 0.384 * (ВДВ_СГ(-4)) + 0.226 * (РД(-4)) +0.941 * (СВ_Д(-1)) - 0.0189 * (ЧП(-2)) + (-0.311 (AR(4)) - 0.971 (MA(3)))

(ВДВ_НП) = 0.1737 * (ВДВ_ОБ(-1)) + 0.342 * (ВДВ_БУД(-4)) + 0.0643 * (ВДВ_СГ(-2)) - 0.0148 * (ЧП(-2)) + (0.189 (AR(4)) + 0.971 (MA(3)))

(ІНВ) = 0.927 * (СВ_Д(0)) + 0.810 * (РД(-1)) + 0.191* (М_2 (-2)) + 0.35 * (ВДВ_ПР(-6))

(Е) = 0.571 * (ВДВ_ПР(-3)) + 0.030 * (ВДВ_СГ(-3)) + 0.534 * (К_ОБ(-3)) + (-0.487 (AR(3)) -0.899 (MA(3)))

(ІМ) = 0.536 * (Е) + 0.892 * (ВДВ_ПР) - 0.088 * (К_ОБ(-1)) + (-0.111 (AR(1)) + 0.893 (MA(3))),

Тотожності:

ЧП=ВВП*(ЧП_Р / 100)

ЧП_П= ЧП*0,3

М_2=(@movsum (ВВП, 4))*(М_Р / 100)

log (СВ_П / СВ_П(-4)) = log (РД / РД(-4))

log (РД / РД(-4))= ІРД

СВ_Д=ВВП*ДВ_Р / 100

СВ =СВ_П+СВ_Д

ТБ=Е-ІМ

ВВП_ВР=ВДВ_СГ+ВДВ_ОБ+ВДВ_ТЗ+ВДВ_ПР+ВДВ_БУД+ВДВ_НП+ ЧП_П

ВВП_ВК =(СВ+ІНВ+ТБ)

ВВП=(ВВП_ВР+ ВВП_ВК) / 2,

З метою відображення реалій перехідного етапу розвитку української економіки врахована вимога включення до складу екзогенних змінних лише тих показників, які не можуть бути результатами прогнозу. Екзогенними змінними в моделі є показники, що визначаються законодавчо або є результатом реалізації економічної політики: рівень державних витрат (ДВ_Р, у відсотках до ВВП), рівень оподаткування економіки (ЧП_Р, у відсотках до ВВП), темпи зростання реальних грошових доходів населення (ІРД, у відсотках до відповідного періоду попереднього року), реальний обмінний курс гривні (К_ОБ). Для відображення впливу різних напрямків економічної політики на формування ВВП, що не мають кількісного виразу, в модель вводиться екзогенна змінна, яка характеризує динаміку рівня монетизації (М_Р, у відсотках до ВВП).

Вибір рівня монетизації як відношення грошової маси до ВВП обумовлений його вагомим впливом на попит, пропозицію, пожвавлення інвестиційних процесів і завдяки цьому на динаміку і структуру ВВП. Рівень монетизації на початок 1998 р. складає лише 12 відс. ВВП, натомість в розвинених країнах ця частка сягає 60 відс. і більше. Такий незначний обсяг грошей в економіці України призводить до високої їх ціни (ставка по кредитах на початок 1998 року більше 46 відс.).

Використання екзогенних змінних кардинально порушує принцип замкненості моделі Бокса-Дженкінса, але натомість забезпечує можливість врахування реальних умов формування ВВП в прогнозному періоді.

2.8 За результатом розв'язання моделі передбачена можливість отримати збалансовані обсяги попиту та пропозиції в реальному обчисленні та їх структурні складові: валову додану вартість за галузями економіки, валові інвестиції, експорт та імпорт товарів і послуг; сукупні кінцеві споживчі витрати. Основні взаємозв'язки між показниками моделі представлені на рис. 1.

2.9 З метою деталізації прогнозних розрахунків ВВП на короткостроковий період в дисертаційній роботі пропонується методичний підхід, який базується на врахуванні помісячної динаміки розвитку основних галузей економіки (промисловість, сільське господарство, будівництво), та вагових галузевих коефіцієнтів, визначених за допомогою апарату кореляційно-регресивного аналізу. На основі цих даних розрахована функція (на рис. 2 - «Середнє»), що описує динаміку ВВП в акумулятивному обчисленні і дозволяє визначити її на прогнозний період (рік). При цьому обґрунтовується перевага використання акумулятивних темпів зміни цих показників над темпами їх зміни по відношенню до попереднього місяця, бо забезпечується можливість графічного зображення трапеції, площа якої буде відповідати рівню економічного розвитку (за динамікою ВВП).

2.10 Для визначення впливу інфляційних процесів на формування реального ВВП України в дисертації на основі застосування методу перехресної інформації опрацьовано дані щодо динаміки реального ВВП та інфляції по 22 країнах (Східної Європи, Балтії, СНД, Латинської Америки), що пройшли період економічного спаду і трансформації протягом 1992-1997 рр., і пропонується логарифмічна функція виду

Y = -0.0412Ln(x) - 0.0574*К,

де Y - приріст реального ВВП;

x - приріст інфляції (у розрахунку рік до року).

Для максимального наближення траєкторії реального ВВП, усередненого по вказаних країнах, до умов України за ретроспективний період, в розрахунках передбачено застосування коефіцієнта відповідності (К=1,41636), який визначається методом оптимізації і задовольняє умові припущення щодо глибини спаду української економіки.

2.12 Методичні розробки прогнозування реального ВВП, виконані в дисертаційному дослідженні, доповнюються розробками дефлятора з метою переходу до визначення ВВП в номінальному обчисленні. Прогноз дефлятора базується на прогнозних розрахунках оптових цін, інфляції, а також валютного курсу і структурних показників споживчого та інвестиційного попиту.

2.13 Використання розробленого модельного апарату забезпечує достатню достовірність результатів розрахунків завдяки збалансованості показників попиту і пропозиції, дає можливість оцінити наслідки державного впливу на результати економічної діяльності і підвищити на цій основі обґрунтованість управлінських рішень. Про достовірність прогнозних розрахунків свідчать незначні розбіжності між розрахунковими і фактичними значеннями реального ВВП у 1997 р. (ex post прогноз) та 1998 р.

2.14 На основі використання розроблених автором методичних підходів в дисертації виконано прогнозні розрахунки ВВП України та його структурних складових з боку попиту і пропозиції на коротко (1999 р.) - і середньострокову перспективу до 2003 року.

Варіанти прогнозу базуються на різному рівні екзогенних змінних (рівень державних витрат, оподаткування, реальних доходів населення, монетизації, реального обмінного курсу), що є відображенням сукупного впливу змін економічної політики та управлінських рішень.

2.15 За реалістичним варіантом в прогнозному періоді (1999 р. - 2003 р.) передбачається: скорочення частки державних витрат з 22,8 відс. у 1998 році до 19,8 відс. ВВП у 2003 році, зниження рівня оподаткування відповідно з 14,3 відс. до 11,8 відс. ВВП у 2003 році (за непрямими податками), зростання реальних доходів населення по 2 відс. щорічно починаючи з 2001 року, та зростання рівня монетизації з 12 відс. до 20 відс. на кінець прогнозного періоду. Поступова ремонетизація економіки відбудеться завдяки ліквідації дефіциту бюджету, і, як наслідок, здешевлення грошей для кредитування реальної економіки.

2.16 За прогнозними розрахунками автора в середньостроковій перспективі за 1999-2003 рр. ВВП збільшиться на 8,2 відсотка. (таблиця 1)

Зростання частки інвестицій в структурі попиту супроводжуватиметься їх якісною зміною - поповненням оборотних коштів підприємств при зниженні процентної ставки в 1,5 - 2 рази.

Прогнозні показники розвитку економіки за реалістичним варіантом

Процеси, які відбуватимуться в структурі попиту, матимуть стимулюючий вплив для розвитку і якісного покрашення пропозиції. Позитивні зміни в пропозиції полягатимуть в зростанні частки валової доданої вартості в галузях, які надають послуги (транспорт, зв'язок, сфера обігу, інші послуги). Зростання частки валової доданої вартості сільського господарства пов'язане з поступовою реалізацією його великого ресурсного потенціалу. Незначні зміни питомої ваги промисловості в пропозиції пов'язані з тим, що на протязі прогнозного періоду відбуватимуться відчутні структурні зміни в галузях промисловості завдяки цілеспрямованим діям Уряду на реформування цієї галузі, суттєве зростання частки продукції кінцевого споживання, наукоємної і конкурентноспроможної продукції.

Передбачувана у прогнозних розрахунках динаміка ВВП враховує нагромаджені в минулому значні деформації, які утворились за роки падіння виробництва. Вирівнювання ж економічних диспропорцій до раціонального співвідношення потребує як коштів, так і часу, і виходить за межі досліджуваного періоду.

Висновки

Проведений в дисертаційній роботі аналіз макроекономічної ситуації в Україні на протязі 1990-1997 рр. показав, що набуття контролю над інфляцією, скорочення бюджетного дефіциту, підтримка обмінного курсу створили певні позитивні умови для виходу з економічної кризи, що відображалось в уповільненні інерції скорочення ВВП. Але одночасно з'явились нові чинники, які ускладнюють процес відтворення виробництва: зростання зовнішніх боргів, заборгованість по виплатах заробітної плати і соціальних виплатах; висока вартість залучення кредитів, недостатній розвиток ринкової інфраструктури, незадовільний технічний і технологічний стан підприємств, висока собівартість продукції, криза неплатежів, що розгорнулась як негативна реакція економіки на скорочення грошей в обігу.

За умов економічної кризи зростає важливість прогнозних розрахунків ВВП в зв'язку з тим, що цей показник є орієнтиром для прийняття більшості стратегічних рішень, обґрунтування бюджету держави та монетарних показників. Його структура за галузями виробництва і напрямками використання дозволяє створити інформаційне забезпечення для аналізу наслідків економічної політики в різних сферах, виявлення наявних диспропорцій і обґрунтування шляхів виходу із ситуації, що склалася.

Здійснений в дисертації аналіз наукових праць, що досліджують методи і моделі прогнозування валового внутрішнього продукту, свідчить про недостатнє висвітлення проблем прогнозування макропоказників для економіки, що перебуває в стані системної трансформації, розбалансованих економічних процесів, де ще немає багатьох ознак розвинутого ринкового господарства. Більшість з них призначена для застосування за умов стабільного розвитку і не адаптована до особливостей кризової економіки. В роботі обґрунтовано принципи розробки методичних основ прогнозування ВВП, що дозволяють адекватно відобразити специфіку України.

З метою врахування реалій сьогодення і наслідків економічної політики в середньостроковій перспективі в дисертації розроблена модель прогнозування ВВП (в розрізі кварталів), яка базується на принципах узгодженості попиту і пропозиції, дає можливість відобразити вплив управлінських рішень на економіку через ряд екзогенних показників, що відображають передумови економічного розвитку на перспективу. До них належать: рівень державних витрат (у відсотках до ВВП), рівень оподаткування економіки (у відсотках до ВВП), рівень монетизації, темпи зростання реальних грошових доходів населення, реальний обмінний курс гривні.

Перевагою моделі, що пропонується, є не лише прогнозування реального ВВП, але і його структурних складових на етапах виробництва і використання, що є відображенням наслідків регулюючого впливу держави через її економічну політику у прогнозному періоді.

Для деталізації прогнозних розрахунків ВВП на короткостроковий період в дисертації розроблено методичний підхід, що ґрунтується на графічному визначенні динаміки ВВП по місяцях в залежності від динаміки розвитку основних галузей виробництва товарів. При цьому обґрунтовується перевага використання акумулятивних темпів зміни показників над темпами до попереднього місяця, чим забезпечується можливість графічного зображення трапеції, площа якої буде відповідати стану економічного розвитку.

В дисертаційній роботі запропоновано метод оцінки інфляційного впливу на приріст валового внутрішнього продукту України, розроблений на основі узагальнення відповідної інформації по ряду країн, що пройшли період економічного спаду і трансформації.

На основі розробленого в дисертаційній роботі модельного апарату здійснено прогноз ВВП на 1999 р. і на період до 2003 р. за галузевою структурою пропозиції і напрямками кінцевого використання. Аналіз результатів прогнозних розрахунків на базі розробленої в дисертації моделі показав, що отримані прогнозні значення реального ВВП на протязі 1998 року мають незначну статистичну похибку, що свідчить про достатню надійність запропонованого методичного інструментарію.

Розроблений в дисертації інструментарій прогнозування ВВП сприятиме удосконаленню прогнозних розрахунків, підвищенню обґрунтованості управлінських рішень в сфері економічної політики, що приймаються на основі прогнозу.

Розроблені в дисертаційній роботі методи і моделі знайшли практичне застосування в процесі прогнозних розрахунків формування ВВП в Головному управлінні макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України, та ряду науково-дослідних робіт, виконаних в НДЕІ Мінекономіки, в яких безпосередньо брав участь автор.

Список опублікованих праць

Корабльов М.М. Три підходи до поквартального прогнозування валової доданої вартості // Збірник статей молодих вчених НДЕІ Мінекономіки України «Формування ринкових відносин в Україні», випуск 2 - К., 1996. - С. 100-106.

Корабльов М.М. Методи прогнозування валового внутрішнього продукту та економічного росту країни // Збірник статей молодих вчених НДЕІ Мінекономіки України «Формування ринкових відносин в Україні», випуск 3 - К., 1997. - С. 30-39.

Корабльов М.М. Прогнозне моделювання валового внутрішнього продукту // Збірник статей молодих вчених НДЕІ Мінекономіки України «Формування ринкових відносин в Україні», випуск 5 - К., 1998.-С. 3-16.

Корабльов М.М. Можливі сценарії економічного розвитку України // Регіональні перспективи - Кременчук, вересень №2 (3) 1998 р.-С. 6-7.

Размещено на Allbest.ru