Удосконалення організації технологічних процесів як фактора поліпшення економічних показників гірничо-збагачувального виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення організації технологічних процесів як фактора поліпшення економічних показників гірничо-збагачувального виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу відіграють важливу роль в гірничодобувній промисловості України. Вони випускають щорічно товарної продукції на суму 2140 млн. грн.., що складає 65% загальної продукції по концерну «Укррудпром», який забезпечує значну частину валютних надходжень до республіки. В результаті кризового стану економіки України по концерну відбувся спад виробництва по відношенню до рівня 1990 р. руди на 46,8, концентрату - 51,1, агломерату - 49,2, окатишів - 61,5%. На більшості криворізьких ГЗКів обсяги товарної продукції менше витрат на її виробництво та реалізацію.

Продукція гірничо-збагачувальних комбінатів характеризується високою матеріалоємністю. Доля матеріальних витрат в її собівартості складає 70%. Серед криворізьких ГЗКів у найважчому стані знаходиться Центральний ГЗК. Зниження його обсягу виробництва відбулося швидше - 6,8% за рік. Витрати на 1 грн. товарної продукції у 1998 р. склали 1,23 грн. Заробітна плата по ЦГЗКу складає 80% від середньомісячної зарплати по ГЗКам.

Як собівартість, так і якість продукції ГЗКів в значній мірі залежать від організації технологічних процесів видобутку та переробки руди. Здійснення процесів у режимі раціональних технологічих параметрів, що досягається організаційними рішеннями, дозволяє покращити економічні показники виробництва. Тому невідкладною задачею сьогодення є розробка системи оплати праці, яка б сприяла удосконаленню організації процесів у взаємозв'язку з собівартістю та якістю металургійної сировини.

В науково-технічній літературі недостатньо досліджено вплив організації технологічних процесів на якісні показники рудопотоку, який надходить на збагачувальну фабрику, не узагальнена оцінка взаємозв'язків між цими показниками та витратами на процеси. Аналіз публікацій та звітних даних показує, що стимулювання праці по зниженню витрат на виробництво і підвищення якості металургійної сировини в діючих положеннях по оплаті праці на криворізьких ГЗКах або не застосовуються, або зовсім відсутні. На підставі вищевикладеного в дисертаційній роботі сформульована і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в розробці наукових основ та практичних рекомендацій по удосконаленню організації процесів видобутку і переробки руди шляхом активного стимулювання праці робітників гірничих цехів, що забезпечують конкурентоспроможність продукції криворізьких ГЗКів.

Дисертаційна робота виконана на базі тематичних планів науково-дослідних робіт Національної гірничої академії України в галузі підвищення ефективності та ресурсозбереження при видобутку корисних копалин, які входять до складу цільової комплексної держбюджетної програми «Створення економічних методів управління матеріальними, природними та фінансовими ресурсами» (т. 011033 №ДР 0.196.U. 014.190).

Мета і задачі дослідження

Мета дослідження - забезпечення конкурентоспроможності продукції гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом зниження її собівартості та підвищення якості на основі установлених взаємозв'язків між параметрами технологічних схем, якістю відвантажуваної руди та економічними показниками процесів її видобутку і переробки. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі сформульовані і вирішені наступні наукові задачі:

1. Систематизувати способи формування якості залізної руди в процесах видобутку і переробки та установити вплив організації процесів на показники якості рудопотоку, який надходить на збагачувальну фабрику.

2. Дати кількісну оцінку економічного ефекту від підвищення якості рудної сировини та стабілізації збагачуваного рудопотоку за потужністю і вмістом заліза.

3. Виконати попроцесний аналіз експлуатаційних витрат на видобуток і переробку сирої руди та обґрунтувати шляхи їх зниження.

4. Розробити пропозиції по стимулюванню праці з метою зниження собівартості та підвищення якості продукції криворізьких ГЗКів як кінцевих результатів, що визначають її конкурентоспроможність.

Предмет і об'єкт дослідження

Предметом дослідження є механізм впливу організації технологічних процесів видобутку і переробки руди на економічні показники гірничо-збагачувального виробництва. Дослідження виконані для залізорудних комбінатів України, розрахунки і рекомендації наведені стосовно до Центрального ГЗКу.

Методологія дослідження. Теоретичною і методологічною базою виконаних досліджень є фундаментальні положення економіки і організації виробництва, логічна побудова наукових задач, методи математичної статистики, техніко-економічного аналізу та аналітичні методи.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

1. Економічний ефект від управління якістю і стабілізації обсягів відвантаження руди, яка надходить на збагачення, формується за рахунок того, що питомі витрати на процеси видобутку і переробки знижуються (на 10…20%) при підвищенні виходу концентрату, а вихід концентрату збільшується із збільшенням вмісту магнетитового заліза в руді та зменшенням його коливань і обсягів відвантаження по прямолінійній залежності.

2. Організація технологічних процесів видобутку і переробки руди є визначаючим фактором управління об'ємами сировини, які при коефіцієнті варіації 0,05…0,25 обумовлюють стабілізацію і рівень вмісту заліза, а також потужність рудопотоку, необхідні для випуску заданого обсягу концентрату.

Наукова новизна отриманих результатів

Основний науковий результат полягає в розробці методичного підходу до організації процесів видобутку і переробки руди в режимі параметрів, раціональних по собівартості та якості продукції залізорудних ГЗКів на основі активного стимулювання праці робітників гірничих цехів. А саме:

1. Складена нова структурна схема взаємозв'язків між технологічними процесами та економічними показниками гірничо-збагачувального виробництва. Використання взаємозв'язків дозволяє підвищити у широкому діапазоні якість рудопотоку, його усереднення і стабілізацію обсягів відвантаження.

2. Уперше проведена індивідуальна експертиза факторів, які впливають на економічні результати роботи гірничо-збагачувального підприємства. Установлено, що необхідні зміни в системі мотивації праці (54% числа опитаних), а також економії матеріальних ресурсів (69%), котра дозволить знизити собівартість продукції на 10…15% (85%).

3. Для Центрального ГЗКу установлені статистичні залежності місячних показників збагачення від магнетитового модуля. Найбільше модуль впливає на витяг заліза та вихід концентрату (R² =0,34 і 0,53 відповідно); на собівартість концентрату - вміст магнетиту у вихідній руді і об'єм виробництва (R² = 0,36). Визначені взаємозв'язки, які показують шляхи покращення економічних показників гірничо-збагачувального виробництва.

4. Зроблено аналітичний опис економічного ефекту від зниження коливань і якості руди, а також підвищення вмісту заліза в руді, що надходить на збагачувальну фабрику, який відрізняється тим, що собівартість видобутку руди і виробництва концентрату виражена в залежності від витягу заліза, заданого якістю руди, коливанням об'ємів відвантаження і якості.

5. Уперше на основі функції беззбитковості досліджено вплив величини фонду оплати праці на раціональні об'єми виробництва. «Заморожування» зарплати у порівнянні зі зміною її пропорційно обсягу виробництва в умовах ЦГЗКу дозволяє знизити мінімальний обсяг виробництва на 8%.

6. Уперше виконано аналіз преміальних доплат ІТП і робітників у взаємозв'язку з економічнними результатами роботи за місяць. Розроблено сукупний аналіз статистичних даних по якості, вартості концентрату, обсягу його випуску та заробітної плати, який дозволяє оцінити роль останньої в мотивації праці для покращення цих показників.

7. Запропонована економіко-математична модель фонду оплати праці в гірничих цехах залізорудних ГЗКів з урахуванням премії за виконання базових показників, яка відрізняється тим, що розмір премії установлюється по переробкам гірничо-збагачувального виробництва в залежності від собівартості і якості відвантажуваної руди, його коливання і обсягів відвантаження.

Наукове значення отриманих результатів полягає в економічній оцінці ефективності управління якістю рудопотоку, який надходить на збагачувальну фабрику, а також теоретичній розробці основних положень оплати праці гірничих робітників з активним стимулюванням підвищення конкурентоспро - можності продукції.

Практичне значення результатів роботи:

1. Складена анкета експертного дослідження факторів, які впливають на собівартість і якість продукції гірничо-збагачувальних комбінатів.

2. У систематизованому вигляді по процесам гірничо-збагачувального виробництва представлені технологічні та організаційні рішення для управління якістю рудної сировини. Основні зміни в коливанні якості відбуваються у процесах вибухового подрібнення, екскавації та транспортування (45…50%), а також усереднення (30…35%).

3. На базі місячних даних ЦГЗКу установлені статистичні залежності собівартості та якості концентрату від якості вихідної руди, її коливань і обсягів відвантаження. Ці залежності показують напрямки підвищення якості та зниження матеріалоємкості продукції комбінату, які треба стимулювати в системі оплати праці.

4. Розроблена методика розрахунку економічного ефекту шляхом зниження собівартості та коливань якості і обсягів відвантаження руди на збагачувальну фабрику. Визначена економія експлуатаційних витрат в умовах ЦГЗКу при стабілізації якості руди в різному діапазоні. 60…70% економії пов'язано з підвищенням вмісту магнетиту в руді при її видобутку.

5. Зроблені рекомендації по оплаті праці персоналу гірничих цехів, які поєднують його мотивацію і організацію технологічних процесів з урахуванням якості та собівартості рудної сировини. Обгрунтовано оціночні показники мотивації праці по всім переробкам гірничо-збагачувального виробництва, що відображають зацікавленість як працівників, так і підприємства у цілому. Розроблена методика формування фонду оплати праці в гірничих цехах залізорудних ГЗКів.

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і наукових задач, ідеї роботи, розробці методів і проведенні аналітичних, статистичних та експертних досліджень, в обробці і узагальненні отриманих результатів, а також участі в упровадженні цих результатів у проектах і на виробництві.

Апробація результатів досліджень

Результати досліджень схвалені на технічних нарадах концерну «Укррудпром», інституту «Кривбаспроект», Північного та Центрального ГЗКів. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-технічних конференціях «Менеджмент в економіці перехідного періоду» (Донецьк, 1997), «Еколого-економічні проблеми розвідки, розробки та збагачення корисних копалин України» (Дніпропетровськ, 1997), «Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку» (Хмельницький, 1997), «Проблеми комплексного освоєння надр» (Дніпропетровськ, 1998), «Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації» (Дніпропетровськ, 1999), засіданні кафедри прикладної економіки НГА України (1998, 1999 рр.).

Публікації. Основні положення і результати роботи опубліковані у 10 наукових працях (статті, депонована робота, тезиси доповіді).

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел із 84 найменувань, двох додатків; вміщує 179 сторінок друкованого тексту, у тому числі 42 рисунка на 25 сторінках, 20 таблиць, додатки на 15 сторінках.

Основний зміст роботи

Перший розділ. В результаті огляду науково-практичних робіт установлено, що економічні показники гірничо-збагачувального виробництва в значній мірі залежать від організації процесів видобутку і переробки руди в режимі раціональних параметрів по забезпеченню якості рудної сировини, яка надходить на збагачувальну фабрику. У більшості досліджень наводяться рішення організаційних і економічних задач або на рівні кар'єру, або у цілому для гірничо-збагачувального комплексу. Попроцесний аналіз якості рудної сировини і витрат на продукцію, який розкриває можливості покращення її оціночних показників, має достатню наукову і практичну розробку. Економічна ефективність підвищення якості сировини і її стабілізації організаційними методами обгрунтована недостатньо. Мало розглянуті стимулюючі фактори, що забезпечують погашення коливань обсягів видобутку руди і підвищення її якості. Виконана експертиза факторів, визначаючих економічну ефективність роботи гірничо-збагачувальних підприємств.

В другому розділі оцінені умови виробничо-господарської діяльності криворізьких ГЗКів на сучасному етапі. В 1996, 1997 рр. по концерну «Укррудпром» відбувся спад випуску продукції. У порівнянні з 1995 р. виробництво руди знизилося на 6,8% і склало 470 млн т, концентрату - на 9,8% (35 млн т), агломерату - на 21,1% (5,3 млн т), окатишів - на 22,1% (13 млн т). Витрати на 1 грн товарної продукції в середньому по ГЗКам Кривбасу -1,03 грн.

Тільки на ІнГЗКі та ПівдГЗКі результатом господарської діяльності був прибуток (прибутковість 6,2 і 4,5% відповідно). У структурі витрат на товарну продукцію витрати на матеріали, сировину та електроенергію склали 70…75%.

Серед підприємств концерну в найважчому стані знаходився Центральний ГЗК. Тут зниження обсягу виробництва відбулося швидше, ніж на інших ГЗКах, - 29,8%, а у середньому по ГЗКам - 9,5%. Більша частина концентрату, що реалізується, (понад 70%) направляється на експорт. Витрати на 1 грн товарної продукції склали 1,3 грн. Річний виробіток був найнижчий серед інших ГЗКів Кривбасу - 24,5 тис. грн/чол., що нижче середнього по басейну на 32,6%.

По процесам гірничо-збагачувального виробництва систематизовані технологічні та організаційні рішення, які дозволяють підвищувати у широкому діапазоні якість рудопотоку, його усереднення і стабілізацію обсягів відвантаження. Основні зміни в коливанні якості рудної сировини відбуваються в процесах вибухового дроблення, екскавації і транспортування (45…50%), а також усереднення (30…35%).

Організація процесів видобутку і переробки руди в режимі тих чи інших технологічних параметрів визначає, з одного боку, витрати на виробництво продукції, з другого, її якість, а отже, ціну (рис. 1). Ці показники обумовлені іншими економічними показниками (такими як енергоємкість, матеріалоємкість і т. п.). Вони, в основному, формують конкурентоспроможність продукції та інвестиційну привабливість підприємства. Тому якість і собівартість продукції прийняті у системі оплати праці як стимулюючі фактори підвищення економічної ефективності гірничо-збагачувального ввиробництва на основі матеріальної зацікавленості працівників.

Для стабільної роботи цехів між собівартістю продукції та обсягом її виробництва установлена тісна кореляційна залежність (в умовах ПівнГЗКу для концентрату на РЗФ-1 - R² = 0,355, окатишів на ФОК-2 - 0,71), що показує можливість зниження собівартості продукції ГЗКів за рахунок стабілізації і підвищення обсягів виробництва. За рахунок підвищення і стабілізації вмісту магнетиту в вихідній руді, стабілізації обсягів її відвантаження на збагачення відносно середнього рівня собівартість виробництва руди може бути знижена на 10…15, концентрату - 15…20%.

Визначено економічний ефект від організації технологічних процесів видобутку і переробки руди в режимі параметрів, раціональних по якості та рівномірності збагачуваного рудопотоку. За рахунок усунення коливань продуктивності дробильної та збагачувальної фабрик економія по умовно-постійним витратам

ЭQ = С_к (1 - Q_о.ф/Q_д.ф) Т_сN _рn_с, грн/міс,

де С_к - сумарні умовно-постійні витрати по дробильно-збагачувальному комплексу, грн/г; Q_о.ф, Q_д.ф - середньогодинна продуктивність відповідно збагачувальної та дробильної фабрик, т; Т_с,n_с - тривалість робочої зміни, г, та їх число на добу; N_р - число робочих днів за місяць.

Економія експлуатаційних витрат за рахунок підвищення вмісту заліза у вихідній руді

Э_a= (Q_р.max- Q _р.min) (З_р + З_д), грн/міс,

де Q_p.max, Q_p.min - необхідний об'єм руди для виробництва Q_к концентрату при витягненні Е_к металу відповідно при його мінімальному і максимальному вмісті a у вихідній руді, т/міс;

Q_р = Q_к/(aЕ_к/b);

b - вміст металу в концентраті; З_р, З_д - витрати відповідно на видобуток руди, включаючи погашення розкриву та її дроблення, грн/т.

З підвищенням вмісту магнетитового заліза у руді знижуються витрати, безпосередньо пов'зані з процесом збагачення. У цьому випадку економія експлуатаційних витрат

Э_о = [C_к(Fe_м.min) - С_к(Fe_м.max)] Q_о.ф, грн/міс,

де С_к(Fe_м.min), С_к(Fe_м.max) - собівартість виробництва концентрату з руди відповідно пониженої та підвищеної якості по витратам на процес збагачення, грн/т; Q_о.ф - продуктивність фабрики по випуску концентрату, т/міс.

Внаслідок зниження коливань якості руди збільшується вихід концентрату, отже знижуються витрати руди. Економічний ефект від стабілізації якості дробленої руди за витратами на її видобуток та дроблення

Э_d = (Q_d.max - Q_d..min) (З_р + З_д), грн/міс,

де Q_d.max, Q_{d. min} - витрати руди на виробництво Q_к концентрату при витягненні металу відповідно найбільшим і найменшим коливанням якості руди, т/міс;

Q_d = Q_к/ (a_мЕ_к(d) /b);

a_м - середній вміст магнетитового заліза в руді; Е_к(d) - витяг металу в залежності від середньоквадратичного відхилення d якості вихідної руди.

Так само визначається економічний ефект Э_s, який створюється при

зниженні коливань якості руди в процесі її збагачення. Кореляційна залежність собівартості С_к від витягу Е_к описується виразом, наведеним на рис. 2. Загальний економічний ефект від підвищення якості руди, стабілізації обсягів її відвантаження і якості

Э = Э_Q + Э_a + Э_o+Э_d + Э_s, грн/міс.

Виконана оцінка ефективності підвищення якості рудної сировини, а також стабілізації якісних показників рудопотоку, що надходить на збагачувальну фабрику. Для продуктивності 300 тис. т концентрату в місяць сумарний ефект склав 2,48 млн грн/міс, причому 60…70% цієї суми пов'язано з підвищенням вмісту магнетитового заліза в процесі видобувних робіт.

В третьому розділі досліджуються фактори, які визначають рівень собівартості продукції криворізьких ГЗКів. Аналіз структури собівартості (табл. 1) показує, що найбільшу частину складають «Матеріальні витрати» (від 67,8 на ІнГЗКі до 76,2% - ЦГЗКі). Витрати на відтворення основних фондів і оплату праці складають від 3,0 (ПівдГЗК) до 5,3 (ЦГЗК) і від 6,5 (ЦГЗК) до 11,6% (ПГЗК) відповідно.

Виробнича діяльність ЦГЗКу відзначається високою аритмічністю. Місячний обсяг переробки руди коливається в діапазоні 700…1100 тис. т, концентрату - 240…375 тис. т. При цьому змінюється вміст магнетитового заліза в вихідній руді від 20,7 до 23,6%. Дуже коливається вихід концентрату (28,4…33,6%) і витяг заліза (56,0…65,4%).Нестабільні параметри рудопотоку на вході процесу збагачення підвищують собівартість руди (від 6,1 до 9,3 грн/т) і концентрату (від 41,7 до 62,8 грн/т). Як показує практика роботи, шляхом підвищення якості рудної сировини, стабілізації вмісту заліза в руді та обсягів її видобутку собівартість руди може бути знижена на 9, концентрату - 12%.

Працівниками ЦГЗКу, у тому числі автором дисертації, запропонована реструктуризація виробництва на основі зниження обсягів випуску енергоємких і матеріалоємких окатишів. Вивільнені кошти спрямовані на додатковий випуск 3,5 млн т концентрату. Окатиші виготовляються на новій обпалювальній машині ОК-324. Питомі витрати газу скоротилися в 3 рази, електроенергії - на 45%, зменшилися витрати на змінне устаткування та поточний ремонт. Собівартість випуску окатишів знизилась на 15,5 грн/т. Зміна структури продукції дозволяє збільшення експортних поставок товарного конценрату.

Поряд з вмістом заліза загального і магнетиту економічні показники запропоновано розглядати у залежності від магнетитового модуля, який дає можливість ширше управляти якістю рудопотоку, оскільки якість буде регулюватися одночасно двома технологічними параметрами.

Структура витрат на продукцію криворізьких ГЗКів (1997 р.), %

Оплата праці робітників здійснюється за місячними результатами роботи, які залежать від якості рудопотоку, переробляємого протягом місяця. Тому для обгрунтування додаткового заохочення працівників, які організовують і виконують процеси видобутку та переробки руди, установлені залежності економічних показників гірничо-збагачувального виробництва від якості руди по звітним місячним даним.

Як показують кореляційні рівняння, вихід і якість концентрату знаходяться в прямолінійній залежності від вмісту загального заліза та параболічній - від вмісту магнетиту в вихідній руді. Ці показники збагачення найтісніше залежать від магнетитового модуля (табл.).

Коефіцієнт детермінації R² кореляційних рівнянь

У загальному випадку можна прийняти прямолінійну залежність собівартості концентрату від якісних характеристик вихідної руди (рис. 2).

Враховуючи специфіку гірничо-збагачувального виробництва для аналізу витрат застосовано попроцесний метод калькулювання. На Центральному ГЗКі витрати, пов'язані з перевезенням руди, погашенням гірничо-підготовчих робіт, утриманням основних фондів, на матеріали, загальнорудничні витрати в собівартості видобутку мають найбільшу питому вагу (рис. 3). Сировина і напівфабрикати, поточний ремонт, енергія викликають основні витрати на дроблення руди та її збагачення (95 і 75% відповідно собівартості). Заходи по зниженню собівартості продукції повинні бути направлені перед усім на статті витрат для видобувних робіт.

Процес видобутку є найтрудоємкішим (оплата праці складає 24% собівартості видобутку), дроблення - матеріалоємким (витрати на сировину та напівфабрикати 89% собівартості дроблення), збагачення і окускування - енергоємким (49 і 37% собівартості переробки відповідно).

На ЦГЗКі за участю автора запропонована автоматизована система контролю і управління розподілом і використанням енергоресурсів у режимі енергопостачання. Передбачена оплата використаної електроенергії за тарифом, диференційованим по зонам діб, що дозволяє отримати економію експлуатаційних витрат у сумі 3,2 млн грн за рік. Ця система за пропозицією автора упроваджена на Криворізькому ЦРЗ. Економія склала 960 тис. грн. Виконані дослідження дозволяють стверджувати, що ефект «масштабності» у виробництві залізорудних окатишів має значний вплив (собівартість знижується до 20%).

У витрати на виробництво входять витрати на вапняк і бентоніт у сумі, рівній 7% всіх витрат по статті «Сировина і основні матеріали». Автором обгрунтована економічна доцільність використання бентонітових глин, що відвантажуються з кар'єру №4 як розкрив, на фабриці окускування ЦГЗКу замість таких самих глин, отримуваних з Орджонікідзевського ГЗКу. В результаті упровадження цієї пропозиції може бути отриманий економічний ефект 1400 тис. грн за рік.

З метою зниження витрат на залізорудний концентрат по статті «Сировина і напівфабрикати» інженерно-технічними працівниками ЦГЗКу за участю автора дисертації також запропоновано додання в рудопотік із кар'єру з вмістом магнетитового заліза 21,3% багатшої руди з підземного видобутку шх. ім. Орджонікідзе з вмістом магнетиту 24,5%, що дозволяє збільшити вихід концентрату. Економічний ефект складає 1,5 млн грн за рік.

На основі функції беззбитковості досліджено вплив фонду оплати праці на раціональні обсяги виробництва. Установлено, що точка беззбитковості залежить не стільки від розміру фонду, скільки від збитків під час реалізації продукції по бартеру. При зміні збитків з 18 до 36% мінімально необхідні обсяги виробництва знижуються на 30%, а «замороження» заробітної плати, в порівнянні зі зміною її пропорційно обсягу виробництва, дозволяє знизити мінімальний обсяг продукції на 8%.

Четвертий розділ. Досліджено стимулювання працюючих по зниженню собівартості та підвищенню якості продукції, яке передбачено в системі оплати праці. Розглянуті основні положення формування заробітної плати на промислових підприємствах у сучасних умовах господарювання. Виконано аналіз показників і умов виплати заохочувального фонду оплати праці на криворізьких ГЗКах. Тут преміювання гірничих робітників у кар'єрах за підвищення якості переробляємої руди, зниження її собівартості, а також стабілізацію рудопотоку по його обсягу і вмісту заліза не виконується. На базі звітних даних по оплаті праці на ЦГЗКі в 1997, 1998 рр. проаналізовано взаємозв'язок між доплатами і техніко-економічними показниками збагачення. На збагачувальній фабриці преміальні доплати ІТП знаходяться у залежності від обсягу виробництва і вмісту заліза у концентраті (R² = 0,29), між доплатами та собівартістю концентрату взаємозв'язок слабкий, а для робітників цей взаємозв'язок відрізняється досить високим коефіцієнтом детермінації (R²=0,4).

В основу єкономічного механізму визначення фонду оплати праці в гірничих цехах залізорудних ГЗКів прийнята залежність собівартості продукції і ціни на неї, отже, прибутку від якості (шіхти) перероблюваної руди. Визначаючим фактором в формуванні фонду оплати праці є робочий час, його облік і ефективність використання. Фактори стимулювання виробництва діють через систему оціночних показників безпосередньо при формуванні преміальних фондів. Економічний механізм формування фонду оплати праці по окремим категоріям робітників гірничих цехів залізорудних ГЗКів представлено у вигляді алгоритму

ФОТ = [ S(A_iH_iN_р.сК _сп.і) (еК_тjP_j / еP_{j )} К_уТ_с.1К_оТ_с b] х

х k_дl[(1 + d/ 100) (1 + a / 100)], грн/міс,

де m - загальне число типів устаткування (робочих місць); А_і - кількість одиниць устаткування і-го типу; Н_і - чисельний норматив обслуговування робочого місця, чол-змін/од.; N_р.с - кількість робочих змін за місяць; К_сп.і - коефіцієнт списочного складу; n - число розрядів тарифної сітки; К_Тj - тарифний коефіцієнт j-го розряду; P_j - число робітників j-го розряду;

К_o - коефіцієнт співвідношення рівнів трудовитрат; Т_с.1 - тарифна ставка 1-го розряду, яка установлюється відповідно мінімальній заробітній платі, грн/ч; К_у - коефіцієнт співвідношення рівнів оплати праці; Т_c - фонд робочого часу, г/зміну; b - ступінь використання часу зміни; k_д - коефіцієнт додаткової заробітної плати; l - коефіцієнт, враховуючий оплату обслуговуючого та управлінського персоналу; d,a - відповідно коефіцієнти доплат за виконання виробничих завдань, зниження собівартості та підвищення якості продукції, %.

Запропонований алгоритм дозволяє формувати фонд оплати праці по окремим переробкам (буропідривні роботи, екскавація, транспортування і т. п.) з урахуванням специфічних умов їх виробництва. Він забезпечує стан мотивації праці та раціонального використання матеріальних ресурсів.

Висновки

В дисертації, що є завершеною науковою роботою, поставлена і вирішена актуальна наукова задача, яка полягає в розробці наукових основ і практичних рекомендацій по удосконаленню організації процесів видобутку та переробки руди шляхом активного стимулювання праці робітників гірничих цехів, які забезпечують конкурентоспроможність продукції криворізьких ГЗКів.

Стан питання. Важкий економічний стан гірничо-збагачувальних комбінатів України пов'язаний, перед усім, з низькою конкурентоспроможністю їх продукції. Металургійна сировина, що випускається комбінатами, не відповідає вимогам ринку по вартості та якості. Організація процесів видобутку та переробки руди, яка дозволяє покращити єкономічні показники виробництва, удосконалюється повільно, оскільки відсутнє активне стимулювання праці робітників.

Методи розв'язання наукової задачі включають аналіз і узагальнення сучасних досягнень науки та практики, методи математичної статистики, аналітичні та індивідуальної експертизи.

Обгрунтування імовірності наукових результатів, висновків і рекомендацій підтверджується відповідністю методів дослідження поставленим в роботі меті і задачам; застосуванням фундаментальних положень економіки та організації гірничо-збагачувального виробництва; використанням математичних моделей, які базуються на теоретичних основах математичної статистики та достатньому числі спостережень.

Найбільш важливі наукові та практичні результати, висновки і рекомендації містяться в наступному:

1. Проведена експертиза факторів, що впливають на результати діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів. Серед найбільш важливих факторів на Центральному ГЗКі є: відсутність досвіду роботи в ринкових умовах і низька мотивація праці та економії матеріальних ресурсів.

2. У структурі витрат на товарну продукцію криворізьких ГЗКів найбільшу частину (71,2%) складають матеріальні та енерговитрати. Низька продуктивність праці (на 32% нижче середньої по ГЗКам) та його слабка мотивація (заробітна плата на 25% нижча середньої) є однією з причин низької економічної ефективності роботи Центрального ГЗКу.

3. По процесам гірничо-збагачувального виробництва систематизовані технологічні та організаційні рішення, використання яких при коефіцієнті варіації 0,05…0,25 дозволяє підвищити якість рудопотоку, його усереднення і стабілізацію обсягів відвантаження. Основні зміни в коливанні якості рудної сировини відбуваються в процесах вибухового дроблення, екскавації і транспортування (45…50%), а також усереднення (30…35%).

4. Розроблена методика розрахунку економічного ефекту від зниження коливань обсягів і якості вихідної руди, а також підвищення вмісту заліза в руді, яка надходить на збагачення. Урахована залежність собівартості видобутку руди та виробництва концентрату від витягу заліза, що визначається якістю руди, коливанням обсягів відвантаження і якості. Економічний ефект складає понад 2 млн грн/міс, причому 60…70% цієї суми пов'язано з підвищенням вмісту магнетитового заліза в процесі видобувних робіт.

5. Запропоновано управління якістю вихідної руди на основі магнетитового модуля. Виходячи з місячних звітних даних, установлені залежності між якістю руди, технологічними параметрами збагачення та економічними показниками кінцевої продукції. Найбільший вплив на витяг заліза та вихід концентрату робить магнетитовий модуль (R² = 0,34 і 0,53 відповідно), на собівартість концентрату - вміст магнетиту у вихідній руді, а також обсяг виробництва (R² = 0,36). Зі збільшенням обсягу переробки руди та випуску концентрату, вмісту загального заліза і магнетиту собівартість продукції знижується (на 10…20%) по прямолінійній залежності.

6. Виконано аналіз структури собівартості продукції по переробкам технології виробництва. Собівартість концентрату та окатишів доцільно знижувати за рахунок витрат на видобуток руди. Витрати на основні матеріали, сировину та енергоресурси складають 55…65% собівартості. На ЦГЗКі доплати ІТП залежать в основному від обсягів виробництва і вмісту заліза у концентраті (R² = 0,29), а доплати робітникам в більшості установлюються в залежності від собівартості концентрату (R² = 0,4), що не відповідає принципам стимулювання праці.

7. Розроблена методика формування фонду оплати праці в гірничих цехах залізорудних ГЗКів. Запропоновано фонд оплати розраховувати з урахуванням премії за виконання базових показників по якості відвантажуваної руди, її коливання і собівартості вихідної руди по переробкам гірничо-збагачувального виробництва. Сума основної заробітної плати визначається числом робітників, яке установлюється на базі норм обслуговування технологічного устаткування та його кількості, необхідної для виробництва запланованого обсягу продукції.

8. З метою зниження матеріальних і енерговитрат на випуск концентрату та підвищення його якості за участю автора на Центральному ГЗКі упроваджені нові обпалювальні машини ОК-324 (експлуатаційні витрати скоротилися на 20,4 млн грн), запропоновано використання комплексної системи локального обліку, контролю та управління розподілом енергоресурсів у режимі їх збереження (розрахунковий економічний ефект - 3,27 млн грн/рік, на Криворізькому ЦРЗ отримана економія 960 тис. грн), обгрунтована економічна доцільність використання бентонітових глин, що видобуваються в кар'єрі №4 (розрахунковий економічний ефект - 1400 тис. грн/рік), а також запропоновано використання у гірничо-збагачувальному виробництві багатої за вмістом магнетиту руди з шахти ім. Орджонікідзе (економефект - 1,5 млн грн за рік). Частка автора дисертації в сумарному ефекті - 2,75 млн грн.

Рекомендації, щодо використання одержаних результатів

Результати досліджень запропоновані до використання проектним інститутам «Укрдіпроруда» та «Кривбаспроект», а також гірничо-збагачувальним комбінатам ДАК «Укррудпром».

Основні положення дисертації відображені в опублікованих працях

1. Курашов С.В. Анализ структуры фонда оплаты труда на Центральном горно-обогатительном комбинате // Сб. науч. тр. НГА Украины. - 1998. - №3. - Т.7. - С. 65 - 71.

2. Курашов С.В., Шаповал В.А. Методика расчета экономического эффекта от повышения качества руды, поступающей на обогащение // Економічний вісник НГА України. - 1999. - №1. - Т.2. - С. 188 - 192.

3. Курашов С.В. Рыночные элементы в управлении финансовой деятельностью предприятия // Вісник Дніпропетровського університету. Економіка. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський держ. ун-т, 1998. - Вип. 2. - С. 96 - 100.

4. Курашов С.В., Крушевский А.В. Анализ структуры управления горнодобывающих предприятий в условиях перехода к рынку // Менеджмент в экономике переходного периода. - Донецк: Донецкий гос. техн. ун-т. - 1997. - С. 89 - 91.

5. Малецкий Н.А., Курашов С.В. Разработка экономико-математического механизма управления предприятием в условиях хозяйственного риска // Менеджмент в экономике переходного периода. - Донецк: Донецкий гос. техн. ун-т. - 1997. - С. 152-154.

6. Кривошеева А.А., Курашов С.В. Методика расчета заработной платы экскаваторных бригад при активном стимулировании труда // Тр. междунар. конф. «Управление трудовыми ресурсами: проблемы и перспективы развития». - Хмельницкий: Технолог. ун-т Подолья. - 1997. - С. 108-110.

7. Курашов С.В. Анализ производственно-хозяйственной деятельности Центрального ГОКа на современном этапе // Пробл. комплекс. освоения недр. - Днепропетровск: НГА Украины. - 1998. - №2. - С. 141-144.

8. Прокопенко В.И., Курашов С.В. Стратегическое планирование производственно-хозяйственной деятельности Северного ГОКа // Тр. межвуз. конф. «Эколого-эконом. пробл. разведки, разработки и обогащения полезн. ископ. Украины». - Днепропетровск: Наука и образование. - 1997. - С. 76.

9. Вагонова А.Г., Курашов С.В. Оценка влияния загрязнения окружающей среды региона на технико-экономические показатели работы Орджоникидзевского ГОКа // Тр. межвуз. конф. «Эколого-эконом. пробл. разведки, разработки и обогащения полез. ископ. Украины». - Днепропетровск: Наука и образование, 1997. - С. 94-96.

10. Беспалько В.Н., Мельник Ю.И., Курашов С.В. Технико-экономическая оценка эффективности горных работ на глубоких карьерах Кривбасса / НГА Украины. - Днепропетровск, 1997. - 43 с. - Деп. в Укр ИНТЭИ 12.01.98, №49. - Ук 98.

Размещено на Allbest.ru