Актуальність теми. В умовах ринкової економіки, при існуванні різних форм власності і господарювання, ефективність функціонування цих форм цілком залежить від конкретних умов господарювання, матеріально-технічної бази, організаційної структури, методів управління. Найбільш вразливим залишається тваринництво, зокрема молочне скотарство. Виробництво молока майже у кожному господарстві збиткове, хоча у вирішенні питань насичення ринку молоко займає особливе місце і не можна допустити знищення цієї важливої для народного господарства галузі.

Падіння виробництва сільськогосподарської продукції погіршує як показники ефективності аграрних підприємств, так і соціальне становище більшості верств населення. Теперішній кризовий стан сільськогосподарських підприємств зумовлює необхідність вивчення процесів, факторів, особливостей функціонування цих підприємств, пошуків найбільш пріоритетних форм господарювання, шляхів підвищення ефективності.

Проблемами підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва займаються відомі економісти-аграрники І.І. Лукінов, В.В. Юрчишин, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.Н. Зимовець, В.Г. Андрійчук, В.А. Пулім, Р.А. Іванух, І.Я. Петренко, С.І. Кованов, С.А. Асханов, В.А. Добринін, О.І. Сокол та інші. Разом з тим, більшість робіт відноситься до періоду адміністративно-планової економіки, а особливості підвищення ефективності виробництва при зміні форм власності і господарювання досліджені ще недостатньо і потребують пошуку нових шляхів та підходів для вирішення даного питання, чим і зумовлений вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану держбюджетної науково-дослідної роботи Миколаївської державної сільськогосподарської академії ”Розробка базової регіональної автоматизованої системи інформаційно-обчислювального забезпечення сільського господарства півдня України”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці організаційно-економічних основ ефективного розвитку молочного підкомплексу приміської зони м. Миколаєва, визначенні і обгрунтуванні шляхів підвищення економічної ефективності виробництва і переробки молока в умовах становлення і розвитку ринкових відносин.

Конкретні задачі дослідження зводяться до:

розгляду суті категорії ефективності сільськогосподарського виробництва, особливостей визначення економічної ефективності виробництва і переробки молока суб'єктами підприємництва різних форм господарювання;

аналізу сучасного стану та виявлення факторів, що впливають на ефек-

тивність виробництва і переробки молока у підприємствах різних форм господарювання;

дослідження взаємовідносин між виробниками молока і переробними підприємствами;

розробки модулів реструктуризації сільськогосподарських підприємств;

раціоналізації ресурсовикористання у молочному скотарстві;

визначення ролі державного регулювання та виявлення резервів і розробки пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва і переробки молока.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є підвищення ефективності виробництва та переробки молока у підприємствах різних форм господарювання.

економічна ефективність переробка молоко

Об'єктом дослідження є колективні сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарства приміської зони м. Миколаєва (Жовтневий, Миколаївський, Очаківський райони), молокопереробні підприємства міста - українсько-французьке акціонерне товариство закритого типу “Беньє Україна" (колишній Миколаївський міський молочний комбінат), Миколаївський міський маслосирзавод.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є положення ринкової економіки, законодавчі та нормативні акти, постанови уряду країни щодо реформування сільськогосподарських підприємств у організаційно-правові структури ринкового типу.

В процесі дослідження враховувалися рекомендації вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань суті категорії ефективності сільськогосподарського виробництва, особливостей визначення економічної ефективності виробництва і переробки молока суб'єктами підприємництва різних форм господарювання. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувалися за допомогою таких методів дослідження: монографічного, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, графічного.

Наукова новизна одержаних результатів:

здійснено модифікацію інструментальних засобів прогнозування розвитку молочного скотарства в умовах приміської зони м. Миколаєва;

обгрунтовано підвищення економічної ефективності молочного підкомплексу в приміській зоні м. Миколаєва з акцентом на удосконалення механізму взаємовідносин між партнерами по виробництву і переробці молока;

систематизовано і обгрунтовано основні модулі реструктуризації сільськогосподарських підприємств при здійсненні функцій прогнозування галузі молочного скотарства;

виконано прогнозування галузі тваринництва, зокрема молочного скотарства в відкритому акціонерному товаристві “Племзавод ім. Шмідта” Очаківського району Миколаївської області. При цьому обгрунтовані оптимальні розміри виробничих і трудових ресурсів на одиницю поголів'я згідно прийнятної для господарства технології виробництва молока;

запропоновано систему матеріального стимулювання у молочному скотарстві з урахуванням економії по кожній статті витрат.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх сільськогос - подарськими підприємствами різних форм господарювання при прогнозуванні розвитку галузі тваринництва. Адаптацію результатів прогнозування розвитку як галузі молочного скотарства так і тваринництва у цілому було проведено на матеріалах відкритого акціонерного товариства “Племзавод ім. Шмідта” Очаківського району Миколаївської області і одержано позитивну оцінку.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати досліджень, наведені в дисертації, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались і отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного сільськогосподарського інституту в 1996-1998рр.

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані на сторінках фахових видань у 5наукових статтях загальним обсягом 1,0друкарський аркуш.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою на 160 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку 174 використаних джерел і додатків. Робота містить 37 таблиць, 6 рисунків, 14 додатків.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні та методологічні аспекти ефективності і економічної ефективності сільськогосподарського виробництва при різних формах господарювання.

1.1 Суть ефективності і економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

1.2 Показники оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, особливості їх визначення при виробництві і переробці молока в підприємствах різних форм господарювання.

1.3 Вплив форм власності на ефективність сільськогосподарського виробництва. Висновки до розділу 1.

Розділ 2. Сучасний стан функціонування молочного підкомплексу та його економічна ефективність при різних формах господарювання в приміській зоні м. Миколаєва.

2.1 Аналіз розвитку сировинної зони і молокопереробних підприємств м. Миколаєва.

2.2 Економічна ефективність виробництва і переробки молока в господарствах різних форм власності і господарювання. Висновки до розділу 2.

Розділ 3. Обгрунтування підвищення ефективності молочного підкомплексу в приміській зоні м. Миколаєва.

3.1 Прогнозування розвитку молочного скотарства в умовах ринку.

3.2 Реструктуризація сільськогосподарських підприємств - один з факторів підвищення ефективності виробництва молока.

3.3 Удосконалення механізму взаємовідносин між партнерами по виробництву та переробці молока.

3.4 Роль держави у підвищенні ефективності виробництва та переробки молока. Висновки до розділу 3.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти економічної ефективності сільськогосподарського виробництва у підприємствах різних форм господарювання.

Сучасний стан в сільському господарстві у процесі його реформування потребує реального підвищення ефективності виробництва. Конкурентоспроможними можуть бути лише ті підприємства, які досягли високого її рівня. При адміністративно - командній системі існувала система заходів проти банкрутств підприємств. Сьогодні ситуація інша - підприємства самостійно повинні забезпечувати умови відтворення і нормального функціонування. Економічний стан як сільськогосподарських так і переробних підприємств, незалежно від форм господарювання і власності, залежить від результатів їх виробничо - економічної діяльності. Власність створює фундамент під організаційні формування і впливає на вибір тієї чи іншої форми господарювання. Визначити найбільш ефективні форми господарювання і власності можливо лише в порівнянні системи їх показників, причому з всієї системи показників слід вибрати найбільш доцільні з них для конкретних випадків. Набір показників залежить від виду продукції чи то рослинницького, тваринницького або промислового походження, технологічних і організаційних особливостей її виробництва, рівня механізації.

Основним напрямом у підвищенні ефективності виробництва сільсь - когосподарських підприємств різних форм господарювання є раціональне і ефективне використання всіх видів ресурсів: земельних, матеріально-технічних, трудових, а в переробній промисловості ще й сировини.

У другому розділі розкрито сучасний стан функціонування молочного підкомплексу та його економічна ефективність при різних формах господарювання в приміській зоні м. Миколаєва.

Сучасний стан розвитку молочного скотарства визначено у результаті

аналізу динаміки поголів'я корів, продуктивності, обсягів виробництва молока;

виявлення тенденцій у структурних змінах;

впливу основних економічних показників на ефективність виробництва

молока.

Аналіз виробництва молока у колективних господарствах приміської зони м. Миколаєва за 1993-1997 рр. показав, що за досліджуваний період скоротилося поголів'я корів і понизилися середньорічні надої молока від корови. Поголів'я корів у колективних господарствах з 1993 по 1997р. скоротилося майже вдвічі. Валове виробництво молока зменшилося у 3 рази. За той же період у молочному скотарстві погіршилися усі показники його розвитку.

Низька продуктивність тваринницької галузі в досліджуваних районах, так само, як і спад її виробництва, пояснюється значними затратами на виробництво кормів і недостатньою їх кількістю. При досить високій собівартості молока, корми займають найбільшу питому вагу в загальній структурі - 44,4%.

Собівартість 1 ц молока в абсолютній більшості колективних господарств приміської зони Миколаївської області перевищує закупівельну ціну в 1,5 - 2,0 рази. Середня собівартість 1 ц молока у колективних господарствах приміської зони м. Миколаєва за 1996-1997 рр. склала 60,3 грн. проти 26,0 грн. закупівельної ціни. Тому у колективних сільськогосподарських підприємствах організовано переробку сировини на місцях, хоча результати наших спостережень показують, що внутрішньогосподарська переробка молочної сировини збиткова майже у всіх аналізованих господарствах, що мають мініцехи для переробки молока. У таких господарствах дуже низький асортимент продукції, не забезпечується раціональне і комплексне використання сировини, особливо вторинної. Основною продукцією внутрішньогосподарської переробки молока є вершки, сир, масло. Крім того, створення у господарствах власних потужностей для переробки сировини, знижує завантаженість великих переробних підприємств. З вищевикладених причин постачання сировини до молокопереробних підприємств м. Миколаєва зменшилось з 1990 по 1997р. у 5разів.

Зменшення надходжень молочної сировини у молокопереробні підприємства негативно відображається на виробництві молочної продукції.

У колективних господарствах приміської зони з кожним роком скорочується кількість поголів'я корів, а в індивідуальному секторі Миколаївщини в останні роки відбувається його зростання. Аналіз структури надходження сировини у молокопереробні підприємства м. Миколаєва показує, що в 1996р. кількість молока від індивідуального сектору в загальному обсязі надходжень збільшилась на 1,2%. Функціонування господарств приватного сектору забезпечує як власні потреби, так і потреби споживачів. Недосконалість ринкової економіки є результатом розвитку приватного сектору, який в цей період доповнює різні організаційні формування. Ефективність тієї чи іншої форми господарювання може бути доказана тільки в процесі самого виробництва.

У ході проведених досліджень було визначено кількість збиткових і прибуткових господарств по кожній групі організаційних формувань (КСП, радгоспи, акціонерні товариства, асоціації кооперативів, агрофірми) за 1996-1997рр.

В абсолютній більшості господарств різних форм господарювання галузь молочного скотарства збиткова, а це впливає безпосередньо на показники виробничої діяльності цих господарств у цілому. Результати досліджень показали, що не завжди нові організаційні формування ефективніші за попередні, тобто наслідки аграрної реформи слід оцінювати не за кількістю реформованих господарств, а за ефективністю їх діяльності (табл.1)

Таблиця 1

Економічна ефективність виробництва молока у колективних господарствах різних форм господарювання приміської зони м. Миколаєва в середньому за 1996-1997рр.

Детальний розгляд окремо взятих сільськогосподарських підприємств приміської зони будь-то державних або акціонерних, то на сучасному етапі вони володіють однаковими можливостями економічного росту у випадку, якщо технічна база цих підприємств індустріальна і керівник наділений здібностями управляти у складних умовах ринку.

У результаті групування збиткових і прибуткових колективних господарств (табл.2) видно, що в збиткових господарствах занадто високі затрати праці на 1ц молока (у середньому за 1996р. вони склали 27,7люд. - год.), низькі середньорічні надої молока від 1корови - 854кг.

Таблиця 2

Економічна ефективність виробництва молока у колективних господарствах приміської зони м. Миколаєва з різним рівнем рентабельності, 1996р.

Оцінка діяльності прибуткових господарств вказує на те, що найвищої економічної ефективності досягнуто у колективних господарствах IIгрупи. По цій групі високі середньорічні надої, низькі затрати праці і собівартість молока.

Для підприємств як сільськогосподарських так і переробних в умовах ринкової економіки головним критерієм ефективного господарювання є прибутковість. А такий показник як собівартість дає можливість проаналізувати у що обходиться підприємству виробництво того чи іншого виду продукції.

Крім того, за допомогою цих показників можна дати найповнішу порівняльну оцінку діяльності підприємств різного профілю. Результати порівняння економічної ефективності колективних господарств приміської зони і молокопереробних підприємств м. Миколаєва показують, що майже всі показники економічної ефективності переробних підприємств кращі за показники сільськогосподарських (табл.3)

Таблиця 3

Порівняння економічної ефективності виробництва молока у сільськогосподарських і переробних підприємствах м. Миколаєва в середньому за 1996-1997рр.

Аналіз даних табл.3 вказує на нерівні умови діяльності сільськогосподарських і переробних підприємств. Монопольне становище займають переробні підприємства.

У третьому розділі обгрунтовані шляхи підвищення економічної ефективності виробництва та переробки молока у підприємствах різних форм господарювання.

На сучасному етапі розвитку економіки при зміні форм власності, реструктуризації сільськогосподарських підприємств ефективне ведення сільськогосподарського виробництва неможливе без попереднього вирішення питань прогнозування підприємницької діяльності. Але в останні роки питання планування господарської діяльності є законодавчо необов'язковим і тому залишається поза увагою сільськогосподарських підприємств. Хоча досвід країн з розвинутою економікою свідчить, що саме планування дає змогу проаналізувати ситуацію на ринку, ефективно управляти аграрним виробництвом.

Надзвичайно актуальною залишається проблема управління витратами та собівартістю у підрозділах підприємства. Зміна зовнішних і внутрішніх параметрів функціонування сільськогосподарських підприємств, конкурентне середовище вимагає постійного аналізу витрат, здійснення багатоваріантних розрахунків затрат, прибутку з метою вибору найбільш вигідних. При цьому виникає необхідність обробки значного обсягу економічної і облікової інформації. Розрахунки досить трудомісткі і при ручній обробці інформації вимагають багато часу.

Тільки за допомогою ПЄОМ можна проводити багатоваріантні розрахунки, скоординувати зусилля підприємств на виборі напрямів діяльності. Однак в теперішніх умовах сільськогосподарським підприємствам бракує власних коштів на придбання сучасної комп'ютерної техніки. А це означає, що виникає необхідність становлення і розвитку сервісних формувань для наближення інформаційно-консультаційних послуг до виробників. Вирішення питання науково-інформаційного забезпечення сільськогосподарського виробництва в Миколаївській області покладено на центр наукового забезпечення агропромислового виробництва (колишнє науково-виробниче об'єднання “Еліта”).

Відсутність у практичній роботі економічних служб сільськогосподарських підприємств ефективного інструментарію аналізу витрат і прогнозування господарської діяльності обумовили пошук найбільш досконалих.

Одним з розповсюджених інструментарієв оцінки ефективності функці - онування галузей у виробничій системі і прогнозуванні її розвитку є інструментальні засоби розрахунків валового доходу Gross Margin. Переклад формули розрахунків Gross Margin означає вартість (ринкова) продукції мінус змінні витрати. У зв'язку з цим введена умовність при визначенні валового доходу і прибутку - умовно-валовий доход, умовно-чистий прибуток. Розрахунки Gross Margin застосовуються у роботі консультаційних служб Данії, Англії, Шотландії при розробці рекомендацій по розвитку виробництва у фермерських господарствах. В 1997р. виконана адаптація програмного продукту доцентом Московської сільськогосподарської академії Л.І. Філатовим до умов Росії. Адаптація інструментальних засобів прогнозування розвитку сільськогосподарських підприємств до умов України виконана у Миколаївській державній аграрній академії під керівництвом доцента В.О. Бєлякова. Формування витрат у програмному продукті Gross Margin здійснюється за допомогою табличного процесора ЕХСЕL. Хоча програмним продуктом Gross Margin передбачено проведення прогнозування як окремої галузі, так і підприємства в цілому, за допомогою сучасного табличного процесора ЕХСЕL можна робити більш детальний аналіз по підрозділах.

Вдосконалення економічної роботи у сільськогосподарських підприємствах потребує перш за все належної організації нормативного методу планування, основу якого складає нормативна база, яка включає науково-обгрунтовані величини витрачання виробничих і трудових ресурсів на одиницю поголів'я за певний час. При прогнозуванні умовно-чистого прибутку молочного скотарства нами використані науково обгрунтовані нормативи згідно прийнятної для господарства технології вирощування сільськогосподарських тварин.

За допомогою результатів визначення прямих витрат і ум. прибутку на 1голову, можна оперативно здійснити багатоваріантні розрахунки. Причому, варіантність розрахунків передбачає зміни у раціонах, цінах на продукцію, ресурси, зміни продуктивності тварин. Отже, вибір оптимальних параметрів виробничої діяльності за допомогою ПЕОМ і використання науково обгрунтованих норм забезпечує у молочному скотарстві прибуток в розмірі 6,7 тис. грн. проти 136,7 тис. грн. запланованих господарством збитків.

Узагальнення практичного досвіду реформування сільськогосподарських підприємств Миколаївщини показує, що нові форми господарювання повинні розвиватися не на основі руйнування радгоспів, КСП та інших організаційних формувань, а завдяки реструктуризації їх внутрішньогосподарських відносин, трудового процесу, виробничих програм, системи управління. Розглянута нами загальна концепція проекту реструктуризації сільськогосподарських підпри - ємств будується на модулях, що охоплюють рекомендації по реструктуризації окремих виробничих процесів і функцій. Для ефективності проведення реструктуризації слід забезпечити економічну самостійність структурних підрозділів, визначити організаційну систему внутрішньогосподарських відносин, забезпечити точність обліку і системи контролю виробництва в підрозділах, розробити систему матеріальних санкцій у взаємовідносинах між структурними підрозділами підприємства. Для створення належного контролю за витратами виробництва слід витрати розподіляти на змінні і незмінні (постійні). Така побудова обліку дозволяє правильно визначити економію (перевитрати) по кожній статті витрат. При цьому нарахування заробітної плати необхідно прив'язувати до економії витрат, виходячи з економії (перевитрат) окремих статей. Крім того, розподіл витрат на змінні і незмінні дає можливість будувати графіко-математичну модель беззбитковості виробництва. За допомогою даної моделі можна аналізувати параметри галузі: грошову виручку, прибуток, змінні і незмінні витрати при різних рівнях продуктивності (рис.1)

Рис.1 Графіко-математична модель беззбитковості молочного скотарства

Результати розрахунків показують, що беззбитковість молочного скотарства в аналізованому господарстві, враховуючи сукупні витрати, досягається при продуктивності 3463,9 кг.

Підраховано, що підвищення економічної відповідальності, використання технічно обгрунтованих норм, застосування режиму економії є одним з резервів зниження собівартості. Так, в аналізованому господарстві фактична собівартість 1 ц молока за 1998 рік склала 45,9 грн. проти 33,9грн. за нашими розрахунками.

Слід зазначити, що якщо внутрішньогосподарські відносини застосову - ються не на належному професійному рівні, без достатніх наукових обгрунтувань, то така форма господарювання не дасть змогу цілком використати всі її потенційні можливості.

Оптимальна програма розвитку галузі вважається досягнутою, якщо забезпечується збут продукції при високій рентабельності. Виробництво набу - ває значення, коли воно служить споживачу. Якщо продукція користується попитом, відбуваються зрушення у виробництві.

Значну роль у налагодженні ринку молока відіграють інтеграційні процеси. Найбільш прийнятною формою налагодження економічних зв'язків між партнерами по виробництву і переробці молока є вертикальна інтеграція.

Спостереження за діяльністю молочного підкомплексу Миколаївщини показало, що поки однією з найефективніших форм інтеграції залишається контрактна за рахунок її гнучкості та оперативності.

Слід підкреслити, що переробна промисловість повинна брати на себе функції інтегратора. Саме в переробному підприємстві слід організовувати маркетингову службу.

Оволодіти ринком молочної продукції можна тільки якісною і дешевою продукцією, забезпечуючи при цьму різноманітний асортимент.

З розроблених нами основних цілей маркетингової стратегії (рис.2) видно, що переробне підприємство при вивченні ринку приймає рішення про збільшення обсягів виробництва і розширення асортименту продукції. Для досягнення цієї мети необхідно збільшити постачання сировини, закупити технологічні лінії, вдосконалити технологію виробництва. Відповідно до вказаної мети розробляються плани досягнення маркетингових цілей.

Одним з найважливіших питань, що виникає у переробного підприємства є питання приваблення сільського товаровиробника для збільшення постачань сировини у переробну галузь.

Для цього слід передбачити:

встановлення більш високої закупівельної ціни;

надання допомоги у придбанні матеріально-технічних засобів;

участь у підвищенні продуктивності тварин.

На всі ці заходи необхідні кошти. А тому переробні підприємства одержаний прибуток і іноземні інвестиції повинні спрямовувати як на модернізацію власного виробництва, так і на поліпшення продуктивності тварин. Залучення зарубіжних інвестицій саме в переробну промисловість зумовлене тим, що дана промисловість для інвесторів є більш привабливою ніж сільське господарство.

Виникає питання розподілу прибутку в інтегрованих підприємствах. В економічній літературі розповсюджена думка, що розподіляти прибуток необхідно за питомими витратами, по вкладеному капіталу. Ці ствердження є вірними, якщо молочне скотарство у сільськогосподарських підприємствах не збиткове, або інтеграція включає переробну і невелику кількість сільськогосподарських підприємств. Сировинна зона ж включає мінімум 10 - 15 сільськогосподарських підприємств. Причому, зараз склалася така ситуація, що молочне скотарство збиткове майже у всіх колективних господарствах. І якщо одержаний від реалізації продукції прибуток розподіляти між такою кількістю підприємств, то кожному окремому господарству перепала б занадто мізерна сума коштів, яка жодним чином не сприяла б розвитку галузі.

На нашу думку, взаємовідносини слід будувати таким чином, щоб дійсно отриманий прибуток був корисний для всіх підприємств інтеграції.

Практика свідчить, що перехід тільки на акціонерну форму інтеграції сільськогосподарських товаровиробників з переробними підприємствами не забезпечив очікуваних результатів. Економічний механізм регулювання відносин партнерів доцільно будувати на акціонерно-інвестиційних засадах за участю зарубіжних фірм і компаній.

Рис.2 Основні цілі маркетингової стратегії молокопереробного підприємства

За рахунок інвестицій і прибутку від реалізації молочної продукції можна здійснювати технічне переоснащення як переробного підприємства, так і підприємств молочного підкомплексу, основних постачальників сировини.

Прикладом ефективного функціонування підприємств молочного підкомплексу є залучення акціонерним підприємством відкритого типу “Миколаївський міський молочний комбінат” у 1996р. до спільної діяльності французької фірми “Компані Лет'єр Бєньє”. Це дало змогу створити у 1997р. українсько-французьке товариство закритого типу ”Бєньє Україна”. Спільна діяльність дає позитивні результати як для робітників акціонерного товариства, так і для господарств - постачальників сировини. Впровадження нових технологій, залучення інвестицій для оновлення виробничих фондів найсучаснішою технікою зміцнює фінансовий стан підприємства. Свою діяльність акціонерне товариство спрямовує на збільшення заготівель молока від усіх категорій господарств Миколаївщини і деяких господарств сусідньої Херсонщини. Крім своєчасних розрахунків за сировину, а закупівельна ціна, по якій розраховується підприємство за молоко, найвища серед інших молокопереробних підприємств (влітку 1998р. вона склала 235-240 грн., восени того ж року - 290 - 300 грн. за тонну), господарствам - постачальникам сировини надається допомога в придбанні паливно-мастильних, допоміжних матеріалів.

Особливо відчутно вплинуло на зміцнення зв'язків між партнерами безкоштовне встановлення охолоджувачів молока у колективних господарствах Березанського (17штук), Снігурівського (14), Очаківського (11), Жовтневого (10), Миколаївського (6) районів.

Крім того, по 1-2 охолоджувача встановлені у господарствах індивідуального сектору.

Важливо підкреслити, що переробне підприємство спрямовує зарубіжні інвестиції на поліпшення стада ВРХ і кормової бази господарств. Наприклад, в КСП “Колос” Очаківського району передано 50 голів племінної худоби (телиць).

Забезпечення реальних умов налагодження співпраці призвело до таких позитивних зрушень: поширилася сировинна зона, на 12% збільшилося надходження сировини у 1998р. у порівнянні з 1997р.

Отже, вміле використання наданих законодавством України можливостей щодо підприємницької діяльності і вибір найбільш доцільних форм інтеграції дають змогу ефективно господарювати у досить складних умовах.

Висновки