Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Спеціальність: Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

НІЛОВА НАТАЛІЯ МАРКІВНА

Суми, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Загальне техногенне навантаження на навколишнє середовище України в останні роки має тенденцію до зменшення. Однак, взагалі, в атмосферу, водні та земельні ресурси щорічно надходить близько 100 млн. тонн шкідливих речовин. Вирішальний вплив на формування екологічної ситуації має зниження економічної активності, часткове або повне припинення діяльності багатьох підприємств у більшості екологічно небезпечних галузях, а не впровадження природоохоронних заходів.

Разом з тим, необхідність реконструкції, технічного, технологічного переозброєння промислових підприємств визначає подальше вдосконалення системи критеріїв показників та методів оцінки еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів.

При аналізі інвестиційних проектів дії екологічних чинників приділяється недостатня увага. Розрахунок лише економічного ефекту, незалежно від можливих екологічних наслідків, вважається більш важливим та визначальним фактором на користь прийняття рішення про інвестування.

У діючій практиці оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього середовища та визначення еколого-економічної ефективності природоохоронних заходів, використовуються методики, що були розроблені ще в середині 80-х років. Ці методики мають ряд суттєвих недоліків, а також неадекватні існуючим на даний момент в Україні умовам господарювання.

Сучасні методичні рекомендації з оцінки еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів, що використовуються в зарубіжній практиці, реально не враховують розмір додаткових витрат на проведення природоохоронних заходів і компенсацію негативних наслідків забруднення навколишнього середовища або враховують в якісному вигляді, не пропонуючи механізму їх кількісної оцінки. Крім того, вони потребують відповідної адаптації до умов економіки України. Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю більш повного та об'єктивного обліку екологічних витрат при визначенні еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів шляхом коригування грошових потоків, а також необхідністю врахування витрат, що зумовлені понадлімітним забрудненням навколишнього середовища, забезпеченням аварійної та технологічної безпеки виробництва і компенсацією можливих економічних наслідків аварійних ситуацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямки дисертаційного дослідження входять до програм та тем:

- програми Наукової ради НАН України "Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні";

- фундаментальної теми "Економіка сталого розвитку: макро- і мікроекономічні механізми забезпечення" (фінансується Державним фондом фундаментальних досліджень України (ДФФД), №8.4/21);

- держбюджетної теми “Економічна оцінка екологічного ризику з урахуванням впливу на довкілля комплексу різноспрямованих факторів” (65. 01. 02. 97-99), (фінансується Міністерством освіти України);

Викладені у дисертаційній роботі теоретичні положення, практичні результати та висновки були використані при виконанні науково-дослідних робіт за темами:

- “Розробка господарського механізму охорони та відтворення якості природних вод, атмосферного повітря, земельних ресурсів України”,1996 р. (№02.023.01/001 К-95);

- “Еколого-економічне обгрунтування використання мінеральних добрив та інших хімічних речовин в сільському господарстві”, 1996 р. (№6 №/295);

- “Економічний механізм екологічного захисту зовнішньоекономічної діяльності України”, 1994-1995 рр. (№ДР 0194009735).

Мета і задачі дослідження.

Метою дисертаційної роботи є розробка методичного інструментарію оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів із урахуванням екологічного фактору, а також системи відповідних показників.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи були визначені наступні задачі:

- визначити особливості сучасної інвестиційної політики України;

- проаналізувати існуючу систему еколого-економічної експертизи інвестиційних проектів;

- дослідити та провести класифікацію екологічних показників оцінки економічної ефективності інвестицій, що використовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці;

- розробити методичні підходи до екологічного аналізу інвестиційних проектів;

- розробити методику оцінки до визначення економічної ефективності інвестицій з урахуванням впливу екологічного фактору, обґрунтувати відповідні показники для визначення еколого-економічної ефективності інвестицій;

- удосконалити алгоритм розрахунку запропонованих показників еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів;

- розробити методи оцінки впливу еколого-економічних показників функціонування виробництва на фінансові результати роботи підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

- розроблений механізм прийняття інвестиційних рішень з урахуванням внутрішніх економічних збитків від забруднення навколишнього середовища;

- запропоновані методичні принципи формування фінансового профілю інвестиційного проекту з урахуванням економічних наслідків забруднення навколишнього середовища, що мають імовірний характер;

- розроблені методи оцінки еколого-економічних ризиків від понадлімітного забруднення навколишнього середовища при обґрунтуванні ефективності інвестиційних проектів;

- запропонована процедура структуризації економічних збитків від понадлімітних викидів;

- удосконалені методи оцінки витрат на забезпечення екологічних стандартів.

Практичне значення одержаних результатів.

Практичне значення результатів визначається можливістю їх використання у діяльності підприємства й зумовлене тим, що запропоновані підходи до інтегральної еколого-економічної оцінки інвестиційної діяльності дають можливість більш об'єктивно оцінити прийняття інвестиційних рішень.

Розроблені методи еколого-економічної оцінки інвестиційних проектів з урахуванням факторів ризику можливих понадлімітних викидів, а також масштабності, тяжкості їх економічних наслідків можуть бути основою прийняття інвестиційних рішень на комерційному рівні.

Розрахунки внутрішніх економічних збитків при визначенні ефективності інвестицій дозволяють враховувати наслідки понадлімітного забруднення навколишнього середовища з позиції інвестора.

Методика економічної оцінки інвестицій з урахуванням екологічного фактору може використовуватись при екологічній експертизі інвестиційних проектів.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес Сумського державного університету (дисципліни "Основи екології", "Економіка природокористування", “Інвестиційна діяльність”, “Вступ до проектного аналізу”), а також були використані у навчальному курсі для спеціалістів та керівників міського управління "Заочний курс екологічного менеджменту для працівників міських самоврядувань Росії та України" (програма TACIS, 1995-1996 рр.).

Особистий внесок здобувача.

У роботі 1 за списком опублікованих праць автором розглянута система законодавчих заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища.

У роботі 5 за списком опублікованих праць автором проведено аналіз існуючої системи еколого-економічного контролю, зокрема, екологічної експертизи; запропоновано структурно-логічну схему проведення екологічної експертизи проектів.

У роботі 6 за списком опублікованих праць автором розглянуто особливості організації інвестиційних процесів в умовах переходу до ринкових відносин в Україні.

У роботі 7 за списком опублікованих праць проілюстровано, як практично враховуються екологічні витрати, та запропоновано науково-методичні підходи до оцінки привабливості інвестиційних проектів з точки зору інвестора.

У роботі 8 за списком опублікованих праць проведено критичний аналіз існуючої системи еколого-економічного контролю господарської та інвестиційної діяльності.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались і отримали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах:

- науково-технічних конференціях викладачів, співробітників та студентів Сумського державного університету (Суми, 1996-1997 рр.);

- тринадцятій науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економіки природокористування” (Суми, 21-23.05.1996 р.);

- міжнародному підсумковому семінарі з реалізації пілотного навчального проекту “Заочний курс екологічного менеджменту для працівників міських самоврядувань Росії та України” (програма TACIS) (Київ, 1996 р.);

- Третій міжнародній науково-методичній конференції “Досвід і проблеми реалізації ступеневої системи підготування спеціалістів” (Суми, 1997 р.).

Публікації.

Результати дослідження опубліковані у 8 роботах (3 статті у наукових журналах, 5 статей у збірниках наукових праць, 4 - в збірниках матеріалів і тез конференцій) загальним обсягом 2,7 друк. арк., з яких особисто автору належить 1,55 друк. арк.

Структура і зміст роботи.

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 203 найменувань і додатків.

Матеріали дисертації викладені на 143 сторінках основного тексту, 14 таблицях, 5 ілюстраціях, 3 додатках.

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та основні його задачі, охарактеризована наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ “Науково-методичні принципи урахування екологічних факторів при оцінці ефективності інвестиційної діяльності” складається з трьох підрозділів і присвячений аналізу статистичних та наукових даних про існуючі підходи до оцінки інвестиційної привабливості проектів. У роботі проаналізовано тенденції, що переважають у сучасній інвестиційній політиці України, визначено вплив екологічних факторів на еколого-економічну ефективність інвестиційної діяльності, проведено аналіз існуючої системи еколого-економічної експертизи проектів.

У другому розділі “Розробка системи показників еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів” проведена класифікація екологічних показників оцінки економічної ефективності інвестицій, що використовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці. Запропоновані науково-методичні підходи до визначення економічної ефективності інвестицій з урахуванням впливу екологічного фактору. Виконана класифікація екологічних збитків, що зумовлені імовірними понадлімітними викидами, запропонований механізм їх використання. Проаналізовані та удосконалені методи розрахунку показників еколого-економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням екологічних збитків понадлімітних викидів.

У третьому розділі “Урахування еколого-економічних факторів при удосконаленні інвестиційної діяльності” наведена практична реалізація розроблених методичних принципів економічної ефективності оцінки інвестиційних проектів з урахуванням екологічних збитків понадлімітних викидів (скидів) у навколишнє природне середовище.

У висновках наведено основні якісні та кількісні значення результатів, отриманих під час дисертаційного дослідження, обґрунтовано їх достовірність, надано рекомендації з їх практичного використання, запропоновано напрямки подальших досліджень в даній галузі.

У додатках міститься вихідна інформація та результати розрахунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

На основі аналітичного огляду вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, а також аналізу сучасного стану еколого-економічних проблем, зроблено висновок про необхідність удосконалення системи еколого-економічних показників для інтегральної оцінки ефективності інвестиційних проектів.

У роботі розглянуті тенденції, що переважають в інвестиційній політиці України: відмова від переважно директивного, централізованого планування капітальних вкладень, зміна джерел і обсягів фінансування, концентрація інвестицій на проектах, що рентабельні і швидко реалізуються, створення ринку інвестиційних ресурсів, перехід на договірні ціни на готову продукцію і т. п. Характерною є суттєва зміна пріоритетів і напрямків інвестиційної політики держави, що спричинило трансформацію структури і цільового призначення капітальних вкладень.

З точки зору екологічної безпеки, на сучасному етапі забезпечити її досить складно. Тому виникає необхідність встановлення балансу між потребами суспільства в природних ресурсах і об'єктивною можливістю природи їх задовольнити. Превентивні природоохоронні заходи стають більш суттєвими сьогодні, у період формування ринкових відносин. Раніше діюча витратна, природо-містка модель економічного розвитку зумовила спочатку поступове, а потім обвальне нарощування негативних, часом незворотних, змін навколишнього природного середовища.

Поняття “вплив екологічних факторів” розглядається з двох точок зору. У вузькому розумінні, вплив екологічних факторів виявляється в неминучому додатковому інвестуванні заходів, пов'язаних з запобіганням негативного впливу на навколишнє середовище та дотриманням екологічних стандартів. У широкому розумінні, механізм врахування екологічних факторів повинен передбачати оцінку не лише природоохоронних витрат, але й економічних наслідків забруднення навколишнього середовища, які неможливо ліквідувати. Обов'язкове їх відшкодування є основною умовою раціонального природокористування та принципом правової відповідальності.

У дисертації обґрунтовується, що дотримання екологічних стандартів повинно бути обов'язковим для здійснення підприємницької та інвестиційної діяльності, як і розробка нормативної законодавчої бази для введення прогресивних екологічних стандартів, системи екологічного страхування і аудиту.

Через труднощі виміру масштабів екологічних змін досить складно запропонувати стандартну схему екологічного аналізу. Проблема полягає у створенні абсолютно досконалої системи еколого-економічного контролю за виробничою та інвестиційною діяльністю.

У роботі критично розглянуті методи оцінки ефективності інвестицій на предмет врахування екологічного фактору. Взагалі, у теорії оцінки ефективності інвестиційних проектів існують чотири кількісні критерії: чиста теперішня вартість, внутрішня норма прибутковості, термін окупності, індекс прибутковості. Завдання полягає у підвищенні надійності та вірогідності результатів оцінки економічних параметрів інвестиційних проектів та їх адаптації до стандартної схеми визначення ефективності інвестицій з урахуванням екологічного фактору.

У загальному вигляді економічна ефективність капітальних вкладень у будь-який сектор народного господарства визначається сукупністю різних направлених факторів, що характеризують розмір грошових потоків, пов'язаних з реалізацією проектів: система зовнішньополітичних, економічних, регіональних, галузевих та інших ризиків, технічні та технологічні характеристики проекту, рівень кваліфікації персоналу, наявність ресурсів, оптимальність терміну будівництва та інші.

Крім того, при оцінці ефективності інвестицій необхідно враховувати екологічні витрати, пов'язані з попереднім відновленням компонентів оточуючого середовища, які раніше деградували.

Будь-який з підходів до оцінки економічної ефективності інвестицій, що ґрунтується на порівнянні витрат на здійснення проекту і результатів від його реалізації, повинен враховувати можливі додаткові екологічні витрати. Такі витрати мають імовірний характер і можуть збільшувати капіталомісткість заходів, що в результаті зменшить привабливість проекту для потенційного інвестора. Якщо вчасно, на стадії проектних розрахунків, не врахувати цей факт, то фінансові очікування інвестора не виправдаються: фактична ефективність проекту після його здійснення може бути лише розрахунковою.

На практиці існують різні критерії ефективності інвестицій. З боку інвестора це перш за все - прибутковість, а з боку держави, на території якої буде розташовано виробництво, це соціальні та екологічні критерії.

При використанні цих критеріїв на практиці не повністю враховується вплив екологічного фактору, зокрема, екологічні збитки понадлімітного забруднення навколишнього середовища. Як свідчать статистичні дані, в Україні імовірність таких збитків повсякчасно зростає. Тому при прийнятті рішень про інвестування важливо враховувати витрати на забезпечення протиаварійної та технологічної безпеки виробництва, компенсацію можливих економічних наслідків цих ситуацій.

У дисертації запропоновано при визначенні чистої теперішньої вартості (NPV), внутрішньої норми прибутковості (IRR), терміну окупності (PP), індексу прибутковості (PI) враховувати показники екологічно-економічних витрат, що мають імовірний характер та впливають на розмір грошових потоків:

NPV = ГП - ІС - ЕЗпі (1)

Де:

ГП - сума грошових потоків у сучасній вартості;

ІС - сума інвестиційних ресурсів, спрямованих на реалізацію проекту у сучасній вартості;

Езпі - сума економічних збитків, завданих понадлімітними викидами (скидами) у сучасній вартості.

За своєю сутністю ці витрати визначаються як еколого-економічні збитки від понадлімітного забруднення навколишнього середовища. Вони мають імовірний характер і складаються з:

- платежів за сталий понадлімітний викид (скид) забруднюючих речовин в навколишнє середовище;

- компенсацій, сплачених державі в результаті аварійних викидів;

- компенсацій, сплачених державі в результаті залпових непередбачених викидів (скидів);

- штрафів за порушення чинного природоохоронного законодавства;

- внутрішнього економічного збитку, обумовленого понадлімітним забрудненням навколишнього середовища завданого інвестору;

- компенсацій юридичним та фізичним особам за завданий збиток у випадку понадлімітного викиду.

З точки зору еколого-економічних ризиків понадлімітний викид може мати імовірний характер і включає три складові:

- сталий понадлімітний викид;

- аварійний викид;

- залповий непередбачений понадлімітний викид.

Якщо аварійні викиди розглядаються як викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище внаслідок промислової аварії, то залпові викиди як кількісно так і якісно передбачені. В роботі розглядаються залпові викиди (скиди), які непередбачені технологічними регламентами виробництв. Тобто імовірність їх виникнення буде різною.

Аварійний, залповий непередбачений викиди та понадлімітний сталий викид можуть зумовлювати порушення діючого природоохоронного законодавства та викликати відповідні санкції.

Розрахунки розмірів відшкодування збитків, завданих державі у результаті понадлімітних викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище, здійснюються згідно з існуючими методиками.

При еколого-економічній оцінці ефективності інвестиційних проектів у роботі запропоновано враховувати показник внутрішнього економічного збитку, в тому числі внаслідок понадлімітного викиду.

Внутрішній економічний збиток виникає внаслідок забруднення території та цехів підприємства власними викидами та скидами. Це пов'язано з впливом забруднення навколишнього середовища на економічні ресурси підприємства. Дія забруднення навколишнього середовища на основні фонди підприємства виявляється через їх підвищений знос, втрату споживчої вартості, передчасного псування. Це зумовлює економічні наслідки - втрати від не амортизації основних фондів, додаткові витрати на утриманням основних фондів, втрати ефективного фонду часу внаслідок непередбачених простоїв.

Вплив забруднення навколишнього середовища на трудові ресурси підприємства виявляється через підвищення професійної та загальної захворюваності, травматизм. Економічними збитками при цьому вважаються зменшення продуктивності праці, втрати робочого часу, додаткові витрати на усунення та компенсацію соціальних наслідків.

Визначення імовірності виникнення аварійного та залпового викидів (скидів) трактується різними фахівцями неоднаково і має дискусійний характер. У роботі використані дані, засновані на простому розрахунку, що з точки зору теорії імовірності, розглянута сукупність повинна бути однорідною. Підприємства повинні характеризуватися випуском однорідної продукції, використанням однакової сировини, мати типові технологічні процеси та обладнання. Для підприємства імовірність аварійного, непередбаченого залпового чи сталого понадлімітних викидів (скидів) може розраховуватись виходячи з аналізу кількості випадків за певний період часу.

При економічній оцінці інвестиційних проектів у роботі пропонується здійснити коригування грошових потоків з урахуванням еколого-економічного ризику згідно з формулою:

(2)

Де:

ЧПt - чистий прибуток від реалізації інвестиційного проекту у t-му році, без урахування наслідків понадлімітних викидів (скидів);

A_t - амортизаційні відрахування у t-му році;

IC_t - інвестиції у t -му році;

Т - термін реалізації проекту;

Пt - платежі за понадлімітний викид забруднюючих речовин у t-му році;

КДt - компенсація збитків, завданих державі, за аварійні (залпові) викиди (скиди);

Шt - штрафи через порушення природоохоронного законодавства;

ЗВ_t - величина внутрішнього економічного збитку, завданого інвестору в t-му році;

К_t - компенсації юридичним та фізичним особам за завданий економічний збиток у випадку понадлімітних викидів у t-му році;

_t - імовірність сталого понадлімітного викиду в навколишнє середовище у t-му році;

at - імовірність аварійного викиду забруднюючих речовин у t-му році;

Bt - імовірність залпового викиду у t-му році;

t - рік, результати та витрати якого зводяться до розрахункового;

r - облікова ставка.

Аналогічно розраховуються інші показники економічної оцінки інвестиційних проектів: внутрішньої норми прибутковості (IRR), терміну окупності (PP), індексу прибутковості (PI). Ці критерії еколого-економічної оцінки інвестиційних проектів можна використовувати для об'єктів нового будівництва, у випадках реконструкції, технічного переозброєння діючого виробництва. У роботі наведений один із прикладів використання розроблених методичних рекомендацій щодо врахування екологічного фактору при економічній оцінці інвестиційних проектів нового будівництва та реконструкції цехів сірчаного виробництва.

Розрахунки дозволили зробити висновок, що врахування імовірності виникнення понадлімітних сталих, залпових та аварійних викидів (скидів) може привести до зменшення чистої теперішньої вартості на 7-9 відсотків, а також терміну окупності інвестицій.

Аналіз чистої теперішньої вартості показує, що його зменшення здійснюється за рахунок:

- платежів за понадлімітні викиди, компенсацій, сплачених державі внаслідок аварійного (залпового) скиду (викиду), штрафів;

- за порушення діючого законодавства складають до70 відсотків;

- внутрішнього економічного збитку - до 30 відсотків;

- компенсації юридичним та фізичним особам не враховувались.

Зміна структури еколого-економічних витрат впливає на величину чистого доходу. Тобто ця зміна є припущенням проведення оптимізаційних розрахунків, метою яких є встановлення співвідношення еколого-економічних збитків та інвестиційних ресурсів, що знижують еколого-економічний ризик. Крім того, необхідно мати на увазі, що така структура залежить від діючих юридичних активів, які встановлюють, наприклад, розміри платежів, штрафів та ін., за порушення природоохоронного законодавства.

висновки

Удосконалена система еколого-економічної оцінки інвестиційних проектів може бути використана як методична основа для прийняття інвестиційних рішень. Розроблена модель формування системи еколого-економічних показників може бути основою при прийнятті інвестиційних рішень. Врахування внутрішнього економічного збитку дозволяє підвищити обґрунтованість прийняття рішень про проведення превентивних заходів, націлених на зменшення екологічного ризику, це дає змогу підвищити інтерес інвестора у вкладанні коштів на природоохоронні цілі.

Практична реалізація розробленої методики показує, що зміни основних показників економічної оцінки інвестиційних проектів внаслідок урахування понадлімітних викидів та скидів можуть наближатися до 10 відсотків. Результати отримані в дисертаційному дослідженні, дозволяють підвищити надійність методів економічної оцінки ефективності інвестиційних проектів з урахуванням екологічного фактору.

Отримані в роботі результати можуть бути використані:

- міністерством охорони навколишнього середовища;

- при розробці бізнес-планів нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння виробництв, де велика імовірність виникнення аварійних ситуацій, що можуть привести до значних екологічних наслідків;

- при проведені тендерів на будівництво екологічно-небезпечних проектів; інвестування облік екологічний

- міністерством освіти при вивченні дисциплін "Основи екології", "Економіка природокористування", “Інвестиційна діяльність”, “Вступ до проектного аналізу”;

- органами державної екологічної експертизи;

- органами екологічної безпеки та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Мельник Л.Г., Шапочка Н.К., Нилова Н.М. Экономический механизм управления природопользованием в Украине // Экологическая экономика и управление. - Том 1 - Сумы: ИПП “Мрія - 1” ЛТД, 1997. - С. 15-23.

Нилова Н.М. Особенности управления проектами в переходной экономике // Экологическая экономика и управление.- Том 1 - Сумы: ИПП “Мрія - 1” ЛТД, 1997. - С. 176-179.

Нилова Н.М. Некоторые особенности оценки эколого-экономической эффективности инвестиционных проектов // Экологическая экономика и управление. - Том 2 - Сумы: ИПП “Мрія - 1” ЛТД, 1997. - С. 143-147.

Нилова Н.М. Методические принципы эколого-экономической оценки инвестиционных проектов // Вісник УАБС. - 1996. - №1. - С. 24-29.

Карпищенко А.И., Нилова Н.М. Экологическая экспертиза инвестиционных проектов // Актуальные проблемы приватизации и оценки имущества // Сб. науч. тр. - Сумы: ИИЦ УАБД, 1997. - С. 149-153.

Карпищенко А.И., Нилова Н.М. Особенности организации инвестиционных процессов в Украине в условиях перехода к рынку // Вісник УАБС. - 1997. - №2 - С. 30-34.

Карпищенко А., Нилова Н. Влияние эколого-экономических факторов на инвестиционную привлекательность проектов.// Экономика природопользования. - Киев: Наукова думка, 1998 - С. 389-391.

Карпищенко А.И., Нилова Н.М. Анализ существующей системы эколого-економического контроля хозяйственной и инвестиционной деятельности // Вісник СумДУ.-1999. - №3 (14) - С. 130-135.

Размещено на Allbest.ru

...