Ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв’язків України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ IMEHI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 339.9.01 /477/

Ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв'язків України

08.01.01. - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Почерніна Наталія Вікторівна

Київ 1999

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор РУМЯНЦЕВ Анатолій Павлович, завідувач кафедри міжнародної економіки економічного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор СТЕПАНЕНКО Володимир Опанасович, інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент КАНІЩЕНКО Олена Леонідівна,

кафедра промислового маркетингу Національного технічного університет “КПІ”.

Провідна установа:

Національний економічний університет, кафедра політичної економії факультетів управління i маркетингу.

Захист відбудеться “24” червня 1999 р. о 14.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13. Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252022, м. KИЇB, вул. Васильківська 90-а, к.704.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. КИЇВ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий ``24'` травня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Леоненко П.М.

АНОТАЦІЯ

Почерніна Н.В. Ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв'язків України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.01.01 - економічна теорія. - Національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ. - 1999.

Дисертація присвячена питанням розвитку інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків України за сучасних умов. В роботі розкривається економічний зміст ринкової інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності та дається її класифікація. Аналізується особливості розвитку інфраструктури в умовах інтернаціоналізації господарського життя та під впливом дії зовнішньоекономічної політики. Розглядаються нормативно - правові, фінансові та організаційно-економічні інструменти ринкового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Досліджуються основи функціонування ринкової інфраструктури як цілісної системи. Наводяться шляхи оптимізації ринкової інфраструктури зовнішнього сектору економіки України.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, ринкова інфраструктура, елементи інфраструктури, інтегрована система зовнішнього сектору, інтернаціоналізація.

АННОТАЦИЯ

Почернина Н.В. Рыночная инфраструктура внешнеэкономических связей Украины Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01. - экономическая теория. - Национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам развития инфраструктуры внешнеэкономических связей Украины в современных условиях. В работе раскрывается сущность рыночной инфраструктуры внешнеэкономической деятельности и дается ее классификация с точки зрения различных критериев: по общему предназначению, по уровню функционирования и по направлению специализации. Приводятся примеры инфраструктурных элементов ВЭД Украины. Анализируются особенности развития инфраструктуры в условиях интернационализации хозяйственной жизни и ее современных тенденций: нарастания процессов региональной интеграции и транс национализации капитала. Исследуется воздействие на формирование и функционирование рыночной инфраструктуры внешнеэкономической политики государства с точки зрения ее целенаправленности и экономико-географической ориентации.

В работе проводится оценка современного состояния внешнеэкономической инфраструктуры Украины с выделением в механизме ее функционирования нормативно-правового, финансового и организационно-технического секторов. Рассматриваются такие аспекты как законодательная база ВЭД, система международного патентования и лицензирования научно-технических разработок, лицензирование и квотирование экспортно-импортных операций, индикативные цены, тарифная политика, функционирование банковской системы, фондового рынка, товарных бирж, свободных экономических зон, деятельность торгово-экономических миссий Министерства внешнеэкономических связей и торговли, Государственной Таможенной службы, исследуется маркетинговое обеспечение ВЭД, ее информационное обслуживание, а также система транспорта. Приводятся возможные пути совершенствования механизма действия рыночной инфраструктуры ВЭД.

В диссертации внешнеэкономическая инфраструктура рассматривается как обособленная целостная система с определенным набором своих элементов, имеющая свои функции, методы, “дерево целей”; и действующая в сфере внутренних и внешних ограничений. Подробно рассматриваются все системные характеристики инфраструктуры. Проводится анализ отличительных особенностей инфраструктурной системы с точки зрения теории ``общественных благ'` и теории ``фиаско рынка'`, с точки зрения эффективного распределения ресурсов и повышения качественного уровня внешне - экономической деятельности. В работе обоснована необходимость одновременного использования государственных и рыночных регуляторов в развитии инфраструктуры внешнего сектора экономики. Предложены пути оптимизации функционирования внешнеэкономической инфраструктуры в современных условиях развития экономики Украины и мирового рынка.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, рыночная инфраструктура, элементы инфраструктуры, интегрированная система внешнего сектора, интернационализация.

інфраструктура зед національний

ANNOTATION

Pochernina N.V. Market infrastructure of the foreign economic relations of Ukreine. - Manuscript.

Thesis for a condidate's degree in speciality 08.01.01. - economic theory. - Taras Shevchenko National University, Kiev, 1999

The thesis is devoted to the questions of the development of infrastructure of the foreign economic relations of Ukraine. The economic essence of the market infrastructure of the foreign economic relations and its classification are shown. The peculiarities of infrastructure development in conditions of economic internationalization and foreign economic policy are analyzed. The legal, financial and organizational tools of market provision of the foreign economic activity are considered. The ways to optimize the market infrastructure of Ukrainian economic foreign sector are indicated.

Key words: foreign economic activity, market infrastructure, infrastructure elements, integrated system of foreign sector, internationalization.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Перехід України до ринку зумовлює потребу формування відкритої для зовнішнього сектору господарської системи, кардинальних змін у сфері зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на інтегрування її у світове господарство на організаційно - економічних засадах ринкових відносин, на принципах рівноправності і взаємної вигоди у співробітництві. Успішний розвиток зовнішньо-економічних зв'язків грунтується, передусім, на кардинальних змінах в структурі національної економіки України. Одним з напрямів її реформування виступає створення розгалуженої інфраструктури, яка забезпечувала б швидку реалізацію ринкових перетворень, в тому числі й у зовнішньому сектору економіки.

Актуальність теми. Ринкова інфраструктура є надзвичайно важливим утворенням сучасної економіки. Рівень розвитку інфраструктури дозволяє визначити ступінь успіху країни в диверсифікації виробництва та поширенні торгівлі. Безперервно зростаючий рух товарів, робочої сили, фінансових засобів крізь національні кордони України робить необхідним формування та удосконалення інфраструктури зовнішнього сектору економіки. Тому теоретичний аналіз зовнішньо економічної інфраструктури набуває особливого значення при розв'язанні проблем ефективної інтеграції України у світовий економічний простір.

Проблеми формування ринкової інфраструктури, як і проблеми економічної інтеграції, вже знайшли певне висвітлення в працях як зарубіжних, так і вітчизняних економістів, таких як Балакін Р.Л,Будкін В.С, Бураківський І.В., Гайдуцький П.І., Гальчинський М.А., Гринько І.С., Гнатишин І. М., Дудченко М. А., Кандиба А. М., Кістерський Л.Л., Климко Г.Н., Клочко В.П., Кредисов А.І., Лук'яненко Д.Г., Міщенко В.А., Мочерний С.В., Плотніков А.В., Поручник А.М., Рогач О.І., Румянцев А.П., Савчук В.С., Соколенко С.І., Тивончук І.О., Федосов В.І., Філіпенко А.С., Черняк В.К., Чухно А.А. та інших. Однак, питання розвитку інфраструктури зовнішньо економічної діяльності потребує більш детального аналізу. По-перше, через те, що використання зовнішньо економічних зв'язків є одним із напрямів подолання кризових явищ в період переходу до ринку. Розвиток зовнішньоекономічних відносин є одним із перевірених досвідом багатьох розвину-тих країн способів виведення виробничого потенціалу на сучасний технічний і технологічний рівень, підвищення добробуту народу, виходу з кризового становища. По-друге, в умовах інтернаціоналізації господарської діяльності та посилення взаємозалежності національних економік Україна ще має зайняти належне місце у світовій господарській системі. З різних причин, об'єктивних та суб'єктивних, наша країна, яка була периферією колишнього Радянського Союзу, опинилась осторонь від цих процесів. Це сьогодні значно гальмує її розвиток і зумовлює існування цілого ряду проблем у розвитку зовнішнього сектору економіки країни, в тому числі й у сфері його інфраструктури. По-третє, ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв'язків має певні особливості у своєму функціонуванні, оскільки підпадає під вплив дії економічних законів світового господарства. Всі ці фактори зумовлюють актуальність теми та необхідність її більш детального вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація є органічною частиною комплексної наукової теми кафедри економічної теорії економічного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка “ Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні” /державний реєстраційний номер 08,05.01/ 01993 /. Крім того, робота від-повідає планам науково-дослідницьких робіт на кафедрі міжнародної економіки економічного факультету зазначеного університету та науковій темі “Міжнародна економіка i Україна: сучасні тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії”.

Мета i задачі, дослідження. Основною метою дослідження є визначення умов функціонування зовнішньоекономічної інфраструктури як єдиного системного утворення, як важливої складової частини зовнішнього сектору, від ефективної дії якої значною мірою залежить результативність підприємницької діяльності України на світових ринках. Більш конкретними задачами, вирішення яких сприяє досягненню поставленої мети, є :

визначення елементів, що входять до складу зовнішньо економічної ринкової інфраструктури;

аналіз їх розвитку за сучасного стану національної економіки та визначення взаємозв'язків між елементами системи та показ можливих шляхів їх вдосконалення;

наліз механізму дії зовнішньоекономічної інфраструктури, виявлення ендогенних та екзогенних факторів, що впливають на розвиток даної системи;

характеристика суперечностей розвитку ринкової інфраструктури ЗЕД та визначення напрямків їх розв'язання.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження проблеми формування ринкової інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків України полягає в отриманні наступних результатів, які відображають особистий внесок дисертанта в розробку даної теми:

розкрита сутність економічної категорії “ринкова інфраструктура зовнішньоекономічної діяльності, яка нарівні з технічними засобами інфраструктури підкреслює значимість й її інституційних елементів. Удосконалена класифікація інфраструктури зовнішнього сектору економіки з урахуванням різних критеріїв теоретичного аналізу: за загальним призначенням, за рівнем функціонування та за напрямком спеціалізації;

проаналізований вплив на розвиток інфраструктури ЗЕД факторів як базового, так і надбудовного рівня / сучасної інтернаціоналізації виробництва та зовнішньоекономічної політики / та зроблений висновок про необхідність врахування цих факторів при формуванні ринкової інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків нашої держави;

дана оцінка нинішнього стану і можливостей зовнішньоекономічної інфраструктури України з виділенням в механізмі її функціонування нормативно-правового, фінансового та організаційно-технологичного секторів. Наведені можливі шляхи вдосконалення механізму дії ринкової інфраструктури ЗЕД;

застосований системний підхід в аналізі дії інфраструктури. Вона розглянута як відносно автономна складова частина зовнішнього сектору економіки, що має всі властивості системи: сталість, ефективність та життєздатність. Проаналізовані умови функціонування зовнішньоекономічної інфраструктури як цілісної системи, визначений прямий та обернений зв'язок між системою ЗЕД та системою відповідної їй інфраструктури;

розкрито взаємозалежність між цілями, функціями та методами інфраструктури ЗЕД, визначена головна мета функціонування інфраструктури зовнішнього сектору та підпорядкованість шляхів її досягнення через побудову ``дерева цілей”;

обгрунтовано використання державних та ринкових регуляторів для розвитку інфраструктури ЗЕД на основі теорії ``фіаско ринку” та теорії суспільних благ. Зроблено висновок про пріоритетність державного регулювання з одночасним використанням приватного сектору для підвищення рівня комерційної реалізованості послуг інфраструктури;

наведені шляхи оптимізації дії інфраструктури зовнішнього сектора за сучасних умов розвитку економіки України та особливостей дії світового ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, узагальнення i висновки доповнюють як теорію ринкової економіки, так i теорію зовнішньо-економічної діяльності, оскільки ряд положень про розвиток інфраструктури ЗЕД недостатньо або зовсім не розкриті у вітчизняній літературі. Отримані в процесі дослідження результати складають основу формування нових знань, подальших досліджень, розробки i конкретизації ряду економічних категорій, обгрунтуванню рішень, які приймаються по удосконаленню дії зовнішньоекономічного сектора України. Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані в розробці методичних i практичних рекомендацій, концепцій щодо створення, функціонування та управління зовнішньоекономічної інфраструктури, а також при вивченні відповідних тем економічної теорії, макроекономіки, зовнішньоекономічної діяльності, а також при підготовці спецкурсів.

Апробація результатів дисертації. Окремі теоретичні положення дисертації були оприлюднені на двох міжнародних науково - практичних конференціях: ``Україна - Європейський Союз: проблеми зовнішньо - економічної діяльності та перспективи співробітництва'` (листопад 1995 року, м. КИ ЇВ) та “Сучасний менеджмент та маркетинг: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців'` ( квітень 1996 року, м. Київ ). Узагальнення дисертаційної роботи доповідались на науково - практичній конференції ТАТА (1997 рік, м. Мелітополь) та на засіданні кафедри міжнародної економіки економічного факультету Haціoнального університету імені Тараса Шевченка (1998 рік, м. Київ ).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 3 статтях в науковому журналі, в 2 збірниках наукових праць та в 2 збірниках матеріалів та тез конференцій. Загальна кількість публікацій - 7, загальний обсяг - 1,1 умов. друк. арк., особистий внесок автора становить 0,75 умов. друк. арк.

Обсяг i структура дисертаційної роботи. Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження, які детерміновані логікою наукового пошуку та ступенем розробки теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Робота викладена на 193 сторонках машинопису, містить 14 таблиць та 6 схем, кількість додатків - 5, список використаних джерел містить 205 найменувань.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу ринкової інфраструктури в умовах інтернаціоналізації господарського життя

1.1 Економічний зміст ринкової інфраструктури та її класифікація

1.2 Особливості формування ринкової інфраструктури в умовах інтернаціоналізації зовнішньоекономічних зв'язків

РОЗДІЛ 2. Механізм функціонування ринкової інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків України

2.1 Нормативно-правове забезпечення функціонування зовнішнього сектору

2.3 Фінансова ринкова інфраструктура зовнішньоекономічної діяльності

2.4 Організаційно - економічне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності

РОЗДІЛ З. Оптимізація ринкової інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності в Україні

3.1 Напрямки розвитку зовнішньо економічної інфраструктури як цілісної господарської системи

3.2 Використання державних та ринкових регуляторів для розвитку інфраструктури ЗЕД

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

2. ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦІЇ

Дослідження теоретичних основ аналізу ринкової інфраструктури зовнішнього сектору економіки розпочинається з визначення сутності категорії ``зовнішньоекономічна інфраструктура'`. Під ринковою інфраструктурою зовнішньоекономічної діяльності розуміється система міжнародних, державних, приватних i громадських інститутів, а також технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів міжнародних ринкових відносин та забезпечують їx ефективну діяльність та взаємодію. Таким чином, інфраструктура постає як складне системне утворення, що має свої особливості розвитку, свої економічні ресурси та результати, свої цілі та функції. Але, в першу чергу, система характеризується через сукупність її складових елементів та аналіз взаємозв'язку між ними. В узагальненому вигляді класифікація елементів ринкової інфраструктури ЗЕД наводиться у таблиці 1.

Класифікація елементів інфраструктури ЗЕД за різними критеріями дала змогу підкреслити багатоаспектність та різноманітність інфраструктурної системи, що вимагає зваженості i послідовності в її управлінні. У подальшому дослідженні розглядаються фактори, яки впливають на розвиток інфраструктури ЗЕД: особливості сучасного етапу інтернаціоналізації виробництва та пріоритети зовнішньоекономічної політики України.

У сучасному світовому господарстві, з однієї сторони, має місце наростання глобального процесу інтернаціоналізації, а з іншої - економічне зближення країн на регіональній основі, що приймає форму економічної інтеграції. Тенденція зростання регіональної інтеграції має певні наслідки для формування інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності. Перша особливість формування інфраструктури полягає в тому, що фактори виробництва все більшою мірою мігрують в межах інтеграційного простору, тому стає необхідним розвиток тих інфраструктурних елементів, які забезпечують швидке їx переміщення та ефективне використання на території інших країн. Це стосується шляхів сполучення та транспортних засобів, банків, страхових організацій, засобів зв'язку та передачі інформації, фондових та валютних бірж, готелів та ресторанів, митної служби тощо. Друга особливість полягає у тому, що відбувається зміна пріоритету від розвитку зовнішньоторговельних iнфраструктурних елементів до обслуговуючих елементів виробничого характеру (іноземні інвестиції, маркетинг, міжнародний лізинг тощо). Третя особливість - виникнення специфічних інфраструктурних засобів та елементів, які обслуговують інтереси регіонального угрупування. Приклад - діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку. Четвертою особливістю є поєднання зусиль учасників регіонального об'єднання по створенню та спільному використанню об'єктів інфраструктури.

Таблиця 1. Класифікація ринкової інфраструктури зовнішньоекономічної діяльності

Велике значення для формування ринкової інфраструктури за сучасних умов відіграє посилення позицій транснаціональних корпорацій, які сприяють процесу інтернаціоналізації виробництва. ТНК- це джерело значних коштів, які можуть бути використані i на розвиток елементів інфраструктури. Діяльність ТНК сприяє розвитку науково-технічного прогресу у сфері інфраструктури. Орієнтація ТНК на отримання прибутку вимагає постійного підвищення ефективності дії інфраструктурної системи. I нарешті, за сучасних умов поширюється діяльність ТНК у сфері послуг, тобто безпосередньо в інфраструктурному секторі. Розвиток сфери послуг в Україні значною мірою буде залежати у майбутньому від розвитку українських транснаціональних корпорацій.

Іншим важливим фактором, який впливає на формування ринкової інфраструктури, є зовнішньоекономічна політика держави, яку можна розглядати в двох аспектах: з точки зору її сутності та з точки зору її направленості. Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики (у самому загальному огляді) зводиться до програми заходів по підтримці експорту України на світових ринках. Причому стратегія просування національного експорту повинна полягати, як вважає сучасна неокласична теорія, не просто в збільшенні його обсягів, а у сприянні створенню довгострокових конкурентних переваг країни на світовому ринку.

Географічну направленість зовнішньоекономічної політики України показує структура зовнішньої торгівлі товарами. У 1997 році 51 % всього зовнішньоторговельного обороту України припадало на країни колишнього СРСР. З точки зору розвитку інфраструктури зовнішні зв'язки України з цими державами передбачають спільне використання наявних об'єктів інфраструктури і об'єднання зусиль у створенні нових необхідних інфраструктурних елементів. Виходячи з того, що Україна - одна з найбільших європейських держав, для неї особливо важливою є інтеграція саме з країнами Європейського Союзу, а також з країнами Центральної та Східної Європи. Специфічне місце серед інтеграційних угруповань може зайняти Чорноморська зона економічного співробітництва. У зв'язку з цим важливого значення набувають питання спільного використання транспортних інфраструктурних об'єктів: спорудження нафтопроводів - та газопроводів, будівництво автошляхів, морські перевезення та переробка вантажів у портах і таке інше.

Різноманітність та багаточисельність інфраструктурних елементів зумовлюють складність механізму функціонування цієї системи, забезпечують існування різних форм дії інфраструктури. Другий розділ дисертації розглядає такі складові механізму інфраструктури, як нормативно - правове, фінансове та технологічне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Подальша розбудова правових і інституційних засад зовнішньоекономічної політики здійснюється на загальновизнаних принципах, сформульованих ООН, в першу чергу, шляхом наближення до норм та принципів міжнародної багатосторонньої торгівлі системи ГАТТ/СОТ, шляхом приєднання нашої держави до чинних міжнародних гід та шляхом удосконалення зв'язків вітчизняних підприємців з іноземними партнерами через міжнародні договори (контракти). Нормативно-правове забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків має свої особливості у сфері обміну науково - технічними знаннями, де важливу роль відіграють патенти та ліцензії. Іншим видом виступає ліцензування і квотування експортно-імпортних операцій, впровадження індикативних цін на окремі види експортних товарів, сертифікація походження товарів, митний тариф тощо. Ефективність застосування цих інструментів залежить від розвитку відповідних інфраструктурних елементів які у даному випадку виконують регулюючу функцію щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Фінансова ринкова інфраструктура зовнішньоекономічної діяльності представлена банківською системою України, діючими на території країни іноземними банками та міжнародними фінансовими інститутами, лізинговими компаніями, страховими компаніями, а також фондовим ринком України. Сучасний стан цих елементів в Україні просліджується у пункті 2.2. дисертації. Ефективне функціонування зовнішнього сектору економіки України передбачає відповідне організаційно-економічне забезпечення, до якого відноситься інституціонально-управлінська структура ЗЕД, маркетингове та інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, а також транспортне обслуговування зовнішнього сектору.

Початковим рівнем управлінського механізму є структури окремого підприємства - виробника, яке самостійно реалізує свою продукцію на світовому ринку. Наступним рівнем організаційної структури ЗЕД виступають спільні підприємства, посередницькі структури (товарні біржі, торгові будинки), вільні економічні зони. Реалізація зовнішньоекономічної стратегії держави в значній мірі залежить від ефективного функціонування інституційних структур, що регулюють зовнішньо-економічні зв'язки та виконують загальноорганізаційні функції. До числа таких структур відносяться Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків i торгівлі, Державна митна служба, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк, місцеві Ради народних депутатів, інші органи управління у відповідності до своїх функцій. Велике значення для поширення підприємництва за межі державного кордону відіграють торгово-економічні місії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі.

Велике значення для економіки, орієнтованої на експорт, відіграє система міжнародного маркетингу. Без маркетингу українським експортерам не закріпитися на зовнішніх ринках i не досягти переваги на внутрішньому ринку. Вибір відповідного способу виходу на зовнішній ринок залежить не лише від його особливостей, а і від мети вітчизняного підприємця, його внутрішніх можливостей i напрямків підприємницької діяльності. У подальшому розв'язується проблема створення служби, яка відповідала б конкретним умовам зарубіжного маркетингу. Важливим напрямом формування та розвитку маркетингового забезпечення України у світогосподарських зв'язках є наявність та всебічний аналіз інформації про правове, економічне, соціально-культурне середовище збуту товарів, надання послуг на зовнішньому ринку. Це передбачає налагодження сучасної інформаційної системи маркетингу в Україні: використання сучасних інформаційних технологій, реалізації національної програми інформатизації, більш широке впровадження штрихового кодування при маркуванні товарів, перехід на міжнародну систему бухгалтерського обліку i звітності, широка участь у виставках - ярмарках інформаційних технологій i телекомунікацій тощо. Це дасть змогу Україні піднятися на більш високий рівень інформаційної оснащеності i підвищить авторитет країни як ділового партнера.

Наступним елементом механізму зовнішньоекономічної інфраструктури є транспортне забезпечення. Світова практика свідчить, що з розвитком зовнішньоекономічної діяльності значно зростає попит на транспортні послуги. Огляд розвитку транспортної системи України з точки зору її зовнішньоекономічної діяльності, проведений у дисертації, дає змогу стверджувати, що саме транспортна інфраструктура є однією із самих слабких ланок обслуговування зовнішньоекономічного сектору. Низька її якість збільшує витрати підприємців при перевезенні продукції. Розв'язання цієї проблеми можливе лише за умови об'єднання зусиль підприємницьких структур i держави, залучення іноземного капіталу до фінансування транспорту i комунального господарства, ефективності процесів приватизації у цій галузі i т.ін.

Комерційний потенціал послуг транспортної інфраструктури залежить від слідуючих особливостей: виробнича технологія, що веде до формування природних монополій; суспільний характер споживання; труднощі із покриттям витрат; проблеми розподілу; важливість побічного ефекту. Аналіз показує, що потенціал комерціалізації та конкуренції у сфері інфраструктури більш широкий, ніж прийнято вважати. Підвищення ефективності функціонування системи транспорту значною мірою залежить від розвитку конкуренції у цій галузі, а також від раціонального поєднання зусиль приватного i державного секторів.

В цілому, аналіз механізму функціонування зовнішньоекономічної інфраструктури дає змогу зробити висновок, що його ефективність та подальший розвиток напряму залежить від швидкості та якості ринкових перетворень в Україні, від зваженості та послідовності політики Уряду, від загального розвитку економіки держави в цілому.

Зовнішньоекономічна діяльність може позитивно впливати на розвиток національного господарства за умови створення можливостей для її функціонування як певного системного утворення. Теоретичний аналіз ринкової інфраструктури із застосуванням системного підходу проводиться у третьому розділі дисертації. Ефективність зовнішнього сектору економіки в значній мірі залежить від ступеню розвитку інфраструктури, тому зовнішньоекономічний сектор, на наш погляд, слід розглядати як інтегровану систему, яка складається з двох взаємопов'язаних блоків: підсистеми власне зовнішньоекономічної діяльності та підсистеми обслуговуючої її інфраструктури.

Будь - яка система являє собою сукупність певних елементів, що пов'язані між собою через відповідні процеси та технології. Матеріальною основою розвитку такої системи виступають необхідні вхідні ресурси, що забезпечують життєздатність системи та її результативність у вигляді вихідних ресурсів (кінцевої продукції). Стійкість системи частково забезпечується наявністю зворотного зв'язку у розподілі кінцевих результатів функціонування системи, тобто її самозабезпеченням, та існуванням головної цілі, мети, задля досягнення якості i існує відповідна система. Зовнішнє середовище існування системи формують певні обмеження - екзогенні фактори, що регулюють та координують взаємовідносини даної системи з іншими.

Основною метою зовнішньоекономічної діяльності є задоволення потреб національної економіки в рідкісних ресурсах за рахунок зовнішнього ринку: залучення додаткового капіталу, робочої сили, технологій, різноманітних товарів та послуг тощо. Кінцевим результатом підприємництва на зовнішньому ринку виступають економічні блага, надходження яких із світового ринку сприяє зростанню ефективності національної економіки та підвищенню добробуту населення країни. Основна мета інфраструктури полягає в забезпеченні функціонування зовнішньоекономічного сектору як цілісної системи, стійкої до зовнішніх впливів та внутрішніх змін та здатної до саморозвитку. Механізм досягнення цієї мети в дисертації показаний через побудову “дерева цілей” Залучення інфраструктурою певних економічних ресурсів у вигляді праці, землі, капіталу та підприємницького хисту робить можливим їx використання у зовнішньоекономічній діяльності, внаслідок чого інфраструктура отримує додаткові можливості для подальшого розвитку через систему зворотного часткового використання вихідних ресурсів ВЕД.

Інтегрована система зовнішньоекономічного сектору діє у сфері економічних i правових обмежень, які існують в рамках національної економіки та на світовому ринку. В рамках національної економіки зовнішньоекономічна діяльність обмежена дією законодавчих актів, нормативів, пріоритетів політичного і економічного розвитку, існуючою системою господарювання, його нормами, традиціями та звичаями, середнім рівнем розвитку народного господарства, наявністю та рівнем використання природних ресурсів тощо. До обмежень наднаціонального характеру слід віднести норми міжнародного права, міжнародні угоди, рівень монополізації світових ринків, стан світової валютно-фінансової системи i т.д. Наявність економічних i правових обмежень вимагає чіткої координації взаємозв'язків між доповнюючими блоками, тобто між інфраструктурою та зовнішньоекономічною діяльністю. Такий взаємозв'язок можна простежити за допомогою аналізу функцій та методів ринкової інфраструктури ЗЕД (див. рис.1). Наведена схема підкреслює, що націленість інфраструктури на реалізацію інтересів суб'єктів міжнародних економічних відносин обумовлює значимість інфраструктурних елементів в підготовці, обслуговуванні та регулюванні ЗЕД. Рівень обслуговування виступає одночасно і метою, і показником розвитку інфраструктури. Інколи значні капіталовкладення в матеріальну базу інфраструктури не забезпечують потрібної кількості та якості необхідних послуг. Вартість втрат, що виражаються в нереалізованому економічному зростанні та у втрачених можливостях розвитку зовнішнього сектору, непомірно висока і недопустима. Тому слід приділяти особливу увагу якості інфраструктурних елементів, що створюються, аналізувати ефективність їx дії, застосовувати нові, більш досконалі, прогресивні методи.

Значний потенційний вплив інфраструктури на розвиток економіки випливає із деяких технічних та економічних характеристик, що відрізняють її від більшості інших товарів та послуг. Саме ці характеристики, а також особливості функціонування зовнішнього сектору економіки, вимагають особливої уваги держави до зовнішньоекономічної інфраструктури. Держава має координувати дії “природних монополій” в інфраструктурній системі; держава має забезпечувати надання деяких інфраструктурних послуг як “суспільного блага”, або стимулювати приватні фірми до їх виробництва; держава частково забезпечує фінансування значних інфраструктурних об'єктів; держава аналізує вплив інфраструктури на навколишнє середовище; i нарешті, держава забезпечує відповідність взаємовідносин з іноземними партнерами пріоритетним інтересам України як самостійної держави.

Для забезпечення ефективного надання послуг інфраструктури необхідно змінити існуючі стимули для постачальників послуг за допомогою трьох інструментів: управління на основі комерційних принципів, конкуренції та участі зацікавлених сторін. Роль держави в інфраструктурі збережеться, хоча й у зміненому вигляді. Крім проведення заходів з метою покрашення роботи систем інфраструктури, які знаходяться під безпосереднім державним контролем, уряд також відповідає за розробку правових основ, що забезпечують участь приватного сектора у наданні послуг інфраструктури. Необхідним є встановлення повних та чітких “правил гри”, які мають носити не-дискримінаційний характер. Ринкові сили i конкуренція мають покращити роботу інфраструктури та якість її послуг. Крім того, ефективність процесу регулювання може бути додаткова підвищена за рахунок участі у ньому інших зацікавлених сторін, зокрема, споживачів.

ВИСНОВОК

Наявність значного кола суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та різноманітність її видів призводить до необхідності класифікації ринкової інфраструктури ЗЕД за різними критеріями: за загальним призначенням, за рівнем функціонування та за напрямком спеціалізації. Оскільки зовнішньоекономічна діяльність в Україні набуває широкого розвитку лише від початку 90-х років, то для нашої країни на сучасному етапі є важливим як якісне, так і кількісне збільшення інфраструктурних елементів ЗЕД. Першочергового розвитку потребують ті елементи інфраструктури, які мають за мету обслуговування індивідуального суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, а також надання фінансових та страхових послуг.

Участь України в регіональних угрупуваннях, з однієї сторони, дає змогу використовувати інфраструктурні об'єкти, яких поки що немає на території нашої країни, i користуватися послугами інфраструктурних елементів іноземного походження. Крім того, є можливість знизити витрати на обслуговування об'єктів інфраструктури за рахунок їx спільного використання. А з другої сторони, регіональна інтеграція вимагає дуже зваженого підходу у визначенні пріоритетів зовнішньоекономічної політики з метою максимальної реалізації національних інтересів України. На сучасному етапі вважається доцільною більш широка участь нашої держави у спільних проектах інфраструктури з країнами Західної та Східної Європи, колишніми республіками СРСР та країнами Чорноморського басейну.

Поширення процесів транснаціоналізації виробництва i капіталу в сучасному світовому господарстві вимагає відповідного реформування політики капіталовкладень в розвиток інфраструктурної системи України: залучення коштів іноземних ТНК для розвитку інфраструктури та створення власних промислово-фінансових груп в галузі виробництва технічних засобів інфраструктури. Орієнтація зовнішньоекономічної політики на створення у довготривалій перспективі конкурентних переваг нашої держави на світовому ринку вимагає розвитку тих інфраструктурних елементів, які забезпечують продуктивне функціонування експортоорієнтованих галузей виробництва та просування його продукції на іноземних ринках.

Нормативно-правовий аспект розвитку зовнішньоекономічної діяльності вимагає приведення національного законодавства України у відповідність до стандартів міжнародної системи ГАТТ // СОТ. Це потребує значних зусиль з боку державних органів та інститутів. Розвиток фінансово-кредитного сектору інфраструктури ЗЕД вимагає удосконалення дії фондового ринку України, банківської системи, системи страхування ЗЕД, особливо страхування експортних кредитів. Серед напрямків організаційно-економічного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності найбільш важливим за сучасних умов в інституційно-управлінській системі в створення спеціальних (вільних) економічних зон на території України.

Формування системи маркетингу ЗЕД потребує вирішення питання інформаційного забезпечення відповідних установ та вдосконалення системи економічної освіти з метою забезпечення кадрами маркетингових та зовнішньоекономічних служб підприємств. Технологічне забезпечення зовнішньоекономічної операції передбачає ефективну роботу транспортної системи України. Вона має значний конкурентний потенціал. Відтак необхідне подальше реформування галузі транспорту, більш широке залучення приватного сектору для розв'язання певних проблем, можливе його об'єднання з державним сектором для здійснення значних фінансових проектів.

Провідне місце в механізмі здійснення міжнародних зв'язків нашої країни повинні зайняти підприємницькі структури. Вони можуть гнучко й оперативно реагувати на зміну зовнішньоекономічних факторів, оптимально мобілізувати певні виробничі ресурси. I хоча зовнішній сектор передбачає головуючу роль держави в координації розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, це ніяк не зменшує необхідності створення сприятливих умов для діяльності приватного сектору.

Характеристика ринкової інфраструктури ЗЕД об'єктивно вимагає розгляду її як цілісної системи, тобто такої, що потребує лише комплексного підходу щодо власного формування та визначення напрямків підвищення ефективності.

ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ПО TEMI ДИСЕРТАЦІЇ

1. Почернина Н.В. Внешняя торговля Украины услугами // Экономика и управление. -1998.- №3.,с.8-9.

2. Почернина Н.В. Инфраструктура внешнеэкономической деятельности Украины // Экономика и управление. - 1998. - № 4.,с.14-15.

3. Почернина Н.В. Маркетинговое обеспечение внешнеэкономической деятельности предприятия // Экономика и управление. - 1998. - № 5.,с.20-21

4. Почернина Н.В. Рыночная инфраструктура внешне экономичних связей АПК: Сб. науч. трудов ТГАТА. - Мелитополь: ТГАТА, 1996.,с.89-91

5. Рум'янцева Н.С.,Осіпова Л.В., Почерніна Н.В. Механізм реалізації зовнішньоэкономічних зв'язків України // Проблеми менеджменту зовнішньоекономічної діяльності в умовах переходу до ринкової економіки: 36. наук. статей Київського економічного інституту мєнеджменту.-К.: ''ЕКО-МЕН'`, 1996.,с.18-22.

6. Рум'янцева H.С., Гацька Л.П., Почерніна Н.В. Маркетинг як передумова реалізації колективних економічних інтересів підприємств на інтернаціональному рівні // Міжнародна науково - практична конференція “Cучасний менеджмент та маркетинг: теорія та практика, проблеми підготовки фахіці'в”, 25-27 квітня 1996 р., м.Київ. -К.: КДТУ, 1996.,с.35-37.

7. Рум'янцева Н.С., Кубишина Н.С., Почерніна Н.В., Богомольна H.I. Маркетингове забезпечення входження України у світове господарство // Міжнародна науково-практична конференція Україна - Європейський Союз: проблеми зовнішньоекономічної діяльності та перспективи співробітництва'`. Тези доповідей. 22-23 листопада 1995 р., м. Київ. - К.: КДТЕУ, 1995.,с.175-176.

Размещено на Allbest.ru