Міжнародна міграція робочої сили в системі факторів економічного розвитку арабських країн Перської затоки

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Захист відбудеться 2 грудня 1999 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.02 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, м. Київ, вул.Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.Київ, вул.Володимирська, 58 к.10.

Автореферат розіслано 1 листопада 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд.екон.наук, доцент Мазуренко В.П.

Международная миграция рабочей силы определяется как процесс ее перемещения, обусловленный развитием производительных сил и производственных отношений, действием экономических законов и связанный с выходом индивидов из одной географической (территориальной) общности и включением в другую в качестве производителя и/или потребителя материальных благ и платных услуг на достаточно длительный срок, с целью повышения своего уровня жизни на основе более выгодного использования рабочей силы.

В работе показана иностранная рабочая сила как фактор экономического развития стран Персидского залива, поскольку благодаря ей была получена возможность существенно увеличить добычу и экспорт нефти, и тем самым получить финансовые ресурсы для реализации программ индустриализации экономики стран региона, которая происходила также при участии высококвалифицированных иностранных кадров. Реализация программ индустриализации и диверсификации экономики позволила снизить зависимость этих стран от конъюнктуры на мировых товарных рынках, в первую очередь, на рынках нефти, технологического оборудования и т.п.

В ходе исследования определено, что широкое использование мигрантов имеет негативное влияние на социально-культурное развитие региона, в отличие от экономического развития. Это связано с тем, что в странах региона образовались мультинациональные общества, причем контакты между отдельными его составляющими крайне ограничены исключительно официальной сферой общения. Также, учитывая то, что коренное население составляет меньшинство, в регионе получают распространение культурные обычаи и ценности других регионов, в основном Юго-Восточной Азии, и оказывается негативное влияние на развитие арабского языка.

В диссертационной работе изучены политика и методы государственного регулирования миграции в странах Персидского залива, направленные на уменьшение зависимости от иностранных рабочих, повышение национальной экономической и культурной безопасности региона от влияния иностранцев.

Проведенное исследование позволило сделать ряд выводов и рекомендаций. С целью сохранения темпов экономического развития, повышения уровня экономической безопасности, уменьшения рисков, связанных с широким применением иностранной рабочей силы, правительствам стран Персидского залива необходимо реализовывать политику вытеснения иностранцев со своих рынков труда. Вместе с тем эта политика должна учитывать все возможные негативные последствия, которые могут вызвать резкое массовое сокращение иностранных рабочих в регионе. Политика вытеснения иностранцев должна базироваться на тщательном анализе возможных последствий от введения ограничений на использование труда иностранцев, особенно в тех отраслях, где они не могут быть быстро и равноценно заменены местными рабочими. Вместе с тем необходимо провести реформу образовательной системы, сориентировав ее на потребности и нужды национальных экономик, в первую очередь на потребности ненефтяных секторов экономики.

Ключевые слова: Международная миграция рабочей силы, Совет сотрудничества арабских государств Персидского залива, факторы экономического развития, Ближний Восток, государственное регулирование международной миграции.

ANNOTATION

IYAD Sayah Maklad. International labour force migration in the system of Economic Development Factors in the Arabian Countries of the Persian Gulf.

Dissertation is a manuscript.

Dissertation for Ph.D in Economic with major in 08.05.01. World Economics and International Economic Relations.

Institute of International Relation of Kyiv University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 1999.

The dissertation is dedicated to scientific research of influence of international labour force migration on social economic development of Arabian Countries in the Persian Gulf. In his work the author examines theoretical aspects of international labour force migration, its economic effects also International labour force migration tendencies in developing countries at present stage.

Key words: International labour force migration, Gulf Co-operation Council, factors of economic development, The middle East, state control of international migration.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дисертаційного дослідження. Сучасні міжнародні економічні відносини характеризуються значним посиленням взаємозалежності як окремих країн у регіонах, так і регіонів між собою. Глобалізація світового розвитку вже давно сягнула за межі зовнішньої торгівлі та переливання капіталу. Все більшого розповсюдження і значення набуває рух людських ресурсів. Постійне зростання масштабів міжнародної міграції, втягнення у неї все нових і нових верств населення та країн робить актуальним дослідження міжнародної міграції робочої сили, як однієї з форм міжнародних економічних відносин, і її впливу на соціально-економічний розвиток світового господарства.

Незважаючи на те, що тією чи іншою мірою міграція охопила майже всі країни світу, необхідно відзначити, що у цілому сформувався ряд центрів міграції, кожен з яких має свої особливості. Одним з таких центрів є субрегіон Перської затоки.

Одночасно Перська затока є одним з найважливіших вузлів переплетіння глобальних процесів світової економіки. Цей регіон сьогодні посів позиції головного паливного сховища світового господарства. У ньому зосереджено більше половини доведених запасів нафти і майже чверть світового запасу природного газу, причому витрати їхнього видобутку є найнижчими у світі. Навіть у випадку форсованого видобутку нафти і газу в інших регіонах: (Мексика, Північне море та інші) арабські країни забезпечують приблизно 1/3 світового видобутку і майже 1/2 експорту нафти у світі. Таким чином, регіон Перської затоки буде залишатися провідним постачальником нафти і газу на світовий ринок.

Дослідження є актуальним також у зв'язку з тим, що, якщо роль видобутку та експорту нафти і газу в соціально-економічному розвитку країн регіону достатньо досліджена та висвітлена в наукових роботах, публікаціях, то роль другого, не менш важливого чинника, який визначив стрімкий економічний розвиток регіону, в тому числі і його індустріалізацію, практично лишилася поза увагою вчених, економістів та політиків. Таким чинником розвитку країн Перської затоки стала іноземна робоча сила, завдяки якій ці країни отримали можливість спочатку істотно збільшити видобуток і експорт нафти та газу, а в подальшому провести промислову революцію.

Таким чином, на сьогодні є актуальним вивчення економічної сутності міжнародної міграції, її впливу на соціально-економічний розвиток країн Перської затоки і досвіду цих країн у регулюванні міграційних процесів. Актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження і структуру його викладу.

Необхідно підкреслити, що проблема використання іноземної робочої сили посідає одне з центральних місць у науково-суспільній думці арабських країн. Ідеї і концепції, практичні напрацювання і рекомендації розроблені арабськими вченими, сприяли розумінню цієї проблеми і окреслили певні шляхи її вирішення. Зокрема, це такі вчені, як Абдул Азиз Аль-Диаури, Аль-Гази Аль-гади бен Мухамед, Аль-Румейхи М., Лабиб А., Мурад А., Саад Ад-дин І., Тарапин А., Ферджана Н. та інші

Аналізуючи ступінь розробки проблеми, автор дисертації вважає необхідним більш докладно зупинитися на роботах Абед Аль Фадила М. і Ад-дина І.С., Аль-касима Д.Б.М., Аль-хасана М.І., Псису А.Н., Псису Ф.Х., Худера Б., спрямованих на вивчення економічного розвитку і міграції трудових ресурсів у країнах Перської затоки. Особливу увагу автора дисертаційного дослідження привернули фундаментальні дослідження Аль-Кауара А. Х., Ан-Наджара Б.С., Ферджана Н. Ці роботи містять багатий статистичний і фактичний матеріали, хоча їхні автори не завжди об'єктивно оцінюють ситуацію, що склалася.

При дослідженні проблеми “націоналізації” місцевих ринків праці країн Перської затоки великий інтерес викликала робота Аль-Гейта М.Б.А. і Аль Машука М.Б.А.А., у якій аналізується сучасна ситуація на ринку праці Саудівської Аравії.

У процесі розробки теми дисертаційного дослідження були широко використані роботи західноєвропейських і американських авторів, присвячені міжнародній міграції робочої сили, місцю регіону у світовому господарстві. Однак головна увага у цих роботах приділяється значенню регіону у світовому господарстві, особливо в паливно-енергетичному секторі.

Актуальність теми дослідження визначила наукову проблему дисертаційної роботи: аналіз впливу міжнародної міграції робочої сили на соціально-економічний розвиток арабських країн Перської затоки та методів регулювання міграційних потоків у цих країнах.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, темами:

Тематика дисертації пов'язана з науково-дослідницькою роботою кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка “Механізм комплексного забезпечення зовнішньоекономічних аспектів суверенітету України”, номер державної реєстрації 97134.

Об'єктом дослідження є механізм впливу використання іноземної робочої сили на соціально-економічний розвиток країн Перської затоки.

Предметом дослідження є місце міжнародної міграції робочої сили в системі чинників економічного розвитку країн-учасниць Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.

Головною метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз міжнародної міграції робочої сили у країнах Перської затоки для виявлення її впливу на соціально-економічний розвиток країн регіону. Реалізація головної мети дисертаційного дослідження визначає основні завдання дослідження:

провести теоретичний аналіз сутності міграції як однієї із форм міжнародних економічних відносин і встановити її вплив на економічний розвиток;

простежити і проаналізувати роль іноземних робочих в економіці країн Перської затоки;

виявити соціально-економічні ефекти від міграції в країнах Перської затоки;

проаналізувати міграційну політику урядів країн регіону, виявивши перешкоди для регулювання міграційних процесів.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від кінця другої світової війни і до наших днів. Особливу увагу приділено подіям 90-х років двадцятого століття, які ще не знайшли детального відображення в літературі.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в роботі вперше на підставі нових джерел здійснено комплексний аналіз сучасного процесу міграції трудових ресурсів, наслідків використання іноземної робочої сили в економіках держав Перської затоки на тлі їх соціально-економічного розвитку, а також політики урядів цих країн відносно іммігрантів.

У роботі практично вперше в економічній науці:

- розглядається іноземна робоча сила як один з найважливіших чинників економічного розвитку арабських країн Перської затоки;

- розкривається роль іноземних робочих у формуванні диверсифікованої структури економіки країн Перської затоки;

- окреслені причини різноманітної структури зайнятості іноземної робочої сили у приватному і державному секторах економіки країн Перської затоки;

- проаналізовані суб'єктивні і об'єктивні чинники витіснення іноземної робочої сили із внутрішніх ринків праці країн Перської затоки на сучасному етапі;

- розглянуті й узагальнені принципи та засоби державного регулювання міжнародної міграції робочої сили у країнах Перської затоки, а також наслідки такого регулювання;

- виявлені можливі негативні наслідки різкого і масового скорочення чисельності іноземної робочої сили для економічного розвитку арабських держав Перської затоки.

Особистий внесок дисертанта у розвиток питань, які виносяться на захист, полягає у такому:

- обгрунтовано, що іноземна робоча сила була і залишається разом із запасами нафти основним фактором економічного розвитку країн Перської затоки;

- доведено, що проведення індустріалізації економік арабських країн було б неможливе без залучення широкого кола іноземних робітників;

- стверджується, що зайнятість іноземної робочої сили переважно у приватному секторі економік країн Перської затоки обумовлена дискримінаційним статусом іноземців відносно місцевої робочої сили;

- розкрито, що широке використання іноземної робочої сили має негативний вплив на соціально-культурний розвиток приймаючих країн;

- виявлено, що велика питома вага іноземних робочих може загрожувати економічній безпеці країн Перської затоки;

- показано, що політика “націоналізації” ринків праці країн Перської затоки зумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами;

- доведено, що в основі державного регулювання міграції у країнах Перської затоки повинні лежати як суто економічні, так і адміністративні важелі.

Теоретичне і практичне значення дисертації.

Висновки та отримані результати роботи можуть бути використані при подальшому вивченні питань, пов'язаних з міграцією і розвитком країн Перської затоки; підготовці рекомендацій для організацій, що займаються проблемами міграції, а також при розробці та читанні курсів і спецкурсів зі світової економіки, економічної теорії, міжнародних економічних відносин, історії країн Азії, Африки та Латинської Америки, міжнародних відносин.

Можна відзначити такі аспекти використання результатів роботи:

науково-дослідний - з точки зору аналізу економічного розвитку регіону;

навчальний - у процесі викладання курсів з ряду економічних і історичних навчальних дисциплін;

практичний - у практиці правоохоронних органів України й арабських країн у сфері боротьби з нелегальною міграцією, а також при розробці політики України у сфері регулювання міграції.

У роботі автор керувався загальновизнаними методами наукового пізнання, принципами системного аналізу, економічних законів, моделями і положеннями ООН, МОТ, соціально-економічної комісії для країн Західної Азії, Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Принципово важливими для даної роботи були й ідеї, висловлені провідними вченими України, арабських країн, Західної Європи і США у галузі міжнародних економічних відносин.

Джерельна база дисертаційного дослідження охоплює широке коло документів і матеріалів, багато з яких вперше вводяться в науковий обіг. Джерельну базу умовно можна розділити на декілька груп:

1) теоретичні дослідження міжнародної міграції робочої сили, у яких розкривається сутність міжнародної міграції робочої сили, її форми та види. Ці дослідження на підставі економічних моделей досліджують економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для світової економіки в цілому, для країн еміграції та імміграції, для самих мігрантів. До цієї групи джерел також слід віднести роботи з історії розвитку міграційних процесів;

2) огляди та дослідження різноманітних науково-дослідницьких центрів арабських країн, у роботі яких беруть участь представники усіх країн Перської затоки і, насамперед, Бейрутський центр дослідження арабської єдності;

3) статистичні збірники ООН, Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ), Соціально-економічної комісії для країн Західної Азії (СЕКЗА);

4) європейські, американські та арабські періодичні видання.

Впровадження та апробація теоретичних результатів дослідження.

Головні положення і висновки, що містять наукову новизну, доповідалися на методологічних семінарах, що відбувались на засіданнях кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин та наукових конференціях Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Основні ідеї роботи викладені у 4 наукових статтях загальним обсягом 1,8 д.а., що публікувалися у наукових журналах і виданнях та відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційного дослідження обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, таблиць, списку використаних джерел та літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації 150 сторінок, та 3додатки на 27^сторінках. При написанні дисертації використано 203 літературних джерела, 3 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Міграція включає в себе два взаємопов'язані процеси: імміграцію (immigration) та еміграцію (emigration). Існує також поняття рееміграція (re-emigration). В історичному плані можна виділити два шляхи розвитку міграційних процесів: екстенсивний та інтенсивний. Найрозповсюдженими є постійна і тимчасова форми міграції.

Існують, принаймні, чотири особливості сучасної міжнародної міграції, що суттєво підвищують її вагу в системі міжнародних економічних відносин: це висока територіальна концентрація міграційних потоків, зосередження мігрантів у певних галузях економіки приймаючих країн, політичний аспект протистояння розвинених країн і країн, що розвиваються, а також специфіка самої робочої сили як об'єкту економічних відносин між державами. Ця специфіка полягає у тому, що робочу силу, на відміну від інших основних об'єктів міжнародних економічних відносин не можна розглядати тільки як товар, оскільки вона сама є єдиним джерелом додаткової вартості.

Головна причина міжнародної міграції робітничої сили полягає у сутності сучасного ринкового засобу виробництва, а саме: коли безпосередній виробник відділений від засобів виробництва. Функцію сполучення робочої сили із засобами виробництва виконує капітал. Саме масштаби, темпи і структура накопичування капіталу визначають рівень і напрямки переміщення робочої сили.

Розглядаючи міграційні процеси у часі, можна виділити декілька етапів розвитку міжнародної міграції в нову епоху. Кожний з них мав свої особливості у переселенському русі та спрямуванні потоків. Сучасний етап міграції почався після другої світової війни і триває до цього часу. Особливості цього етапу полягають у швидкому зростанні внутріконтинентальної міграції в Європі, Африці, Азії, посиленні державного регулювання трудової міграції, її обумовленості науково-технічною революцією, монополізацією міжнародних ринків праці і капіталу, інтернаціоналізацією виробництва.

Нині міграція стала здебільшого тимчасовою: мігранти, як правило, після закінчення певного терміну вертаються додому. Таким чином, міграція носить ротаційний характер. Масового розповсюдження така міграція набула у 60-і роки двадцятого сторіччя. Специфічною рисою міграції останніх років є також нелегальна міграція.

З розвитком відносин купівлі-продажу робочої сили все частіше використовуються поняття “міжнародний ринок робочої сили” та її “інтернаціональна вартість”. Вартість товару робоча сила визначається вартістю тих життєвих засобів, що необхідні для підтримання життя робітника і підтримання його працездатності. Тут, у першу чергу, маються на увазі поточні витрати робочого на себе і родину з урахуванням рівня потреб, що існують у країні. Однак обсяг і структура таких потреб у різних країнах різні. Це і призводить до труднощів у визначенні інтернаціональної вартості робочої сили. По-перше, заробітна плата, одержувана іммігрантом за кордоном, дасть йому можливість задовольняти такі потреби, що не були йому необхідні на батьківщині. Разом з тим заробітна плата іноземних робочих є урізаною, вони не одержують соціальні пільги.

По-друге, практично неможливо розрахувати вартість товарів і послуг, що споживаються іммігрантами у високорозвинених країнах. Це пов'язане з тим, що ціни на товари, як правило, відхиляються від їхньої вартості.

По-третє, та частина, яку іноземні робочі пересилають додому, включається у вартість їхньої робочої сили. Але вартість, отримана в одній країні і переправлена у грошовій формі в іншу, внаслідок різниці в рівнях економічного розвитку набуває іншого значення.

Найбільш активна теоретична розробка проблем міжнародної міграції почалася з кінця 60-х років у рамках моделей економічного зростання. Їхня основна ідея полягає у тому, що міжнародне переміщення робочої сили, як одного з чинників виробництва, впливає на темпи економічного зростання.

Сучасна міграція робочої сили має суто економічний характер, причому основні міграційні потоки є односпрямованими з менш розвинених країн у більш розвинені. Більшу частину мігрантів складають робочі з низькою кваліфікацією.

Аналіз ефектів міграції робочої сили можна здійснити за допомогою двокраїнової економічної моделі. Припустимо, що у світі існують дві країни: одна з них багата, інша бідна, а міжнародна міграція робочої сили між ними заборонена законом. На рис. 1 зображені ринки праці цих країн, де показано, що рівень оплати праці у країні А істотно вищий, ніж у країні В. Справді, пересічення кривих попиту і пропозиції на ринку праці країни А дасть середню ставку зарплати Wа, а у країні В, відповідно, Wв, так що Wа > Wв. Таким чином, крапки Еа і Ев покажуть різницю в рівні оплати праці у цих країнах.

Припустимо, що обидві країни зняли обмеження на вільне пересування робочої сили. Оскільки середня реальна зарплата у двох країнах різна, робітники країни В будуть пересуватись на ринок праці країни А, де рівень оплати помітно вище. Це призведе до того, що в країні А зростання пропозиції праці за рахунок іммігрантів перемістить рівновагу з крапки Еа у крапку Еа', що призведе до зниження рівня оплати у цій країні. У країні В від'їзд емігрантів скоротить пропозицію праці, що підвищить ставку зарплати з Wв до Wв?. Однак, як показує рис. 1, різниця в рівнях оплати праці між країнами, хоч і у менших розмірах збережеться у зв'язку з існуванням витрат міграції.

Вільне пересування робочої сили між країнами А та В призведе до виграшів і втрат окремих категорій економічних агентів, зміні рівня добробуту двох країн і світового співтовариства у цілому. Аналіз ситуації, зображеної на рис. 1, демонструє деякі явні, але, можливо, неочікувані загальноекономічні наслідки свободи пересування для "постійного" населення у цілому.

Передусім, оцінимо ці наслідки для країни А. У цілому, країна А, безумовно, виграє у стандартних економічних термінах: виграш підприємців (і всіх споживачів, що купують їхню продукцію) явно переважає втрати робочих: область (а+b) не може бути меншою, ніж область а. Країна еміграції (В) після від'їзду мігрантів певно втрачає: втрати підприємців (c+d) не можуть бути меншими, ніж виграш робочих с.

Робочі, що залишалися в країні В, виграють завдяки тому, що зниження конкуренції за робочі місця підвищує їхні зарплати, виграш робочих складе еквівалент площі с. Їхні наймачі втрачають частину прибутків, оскільки примушені платити робітнику більш високу зарплату. Втрати підприємців країни В складуть область (c+d). Підприємці у країні А, звичайно, виграють від додаткової пропозиції праці. Зниження зарплати приносить їм область (а+b) у додаткових прибутках. Робочі, які вже перебували у країні А, втрачають область а, бо знижуються їхні зарплати. Чистий виграш мігрантів складає (d+е). Таким чином, створюється враження, що приймаючі країни і самі мігранти виграють у цьому процесі, тоді як країни еміграції втрачають. Світ у цілому виграє, оскільки свобода міграції дозволяє людям переміщатися у країни, де вони можуть внести більший чистий вклад у світове виробництво.

Ніні більше половини потоків міграції у світі припадає на країни, що розвиваються. Разом з тим у 80-і роки, коли економічна криза призвела до антиміграційних настроїв, багато мігрантів повернулися на батьківщину. Останнім часом спостерігається підвищення попиту на тимчасову робочу силу у країнах Азії, які переживають економічний розквіт. Побоювання масового переселення народів у результаті розпаду СРСР не виправдалися ані в межах регіону, ані в країнах Заходу.

Незважаючи на вигоди від міграції, дискусії навколо стратегії країн, що розвиваються, в області експорту робочої сили призвели до встановлення обмежень на легальну еміграцію. Це пов'язане з тим, що отримані вигоди носять короткостроковий характер всупереч довгостроковим перевагам, які можна отримати у результаті національного розвитку. Існують побоювання, що виїзд робочої сили призведе до її нестачі на місцевому ринку праці, що потягне за собою нееластичність виробничого циклу.

Однак за наявності диверсифікованої економічної структури, достатньої пропозиції робочої сили, фінансової системи, здатної акумулювати грошові ресурси з різних джерел й інвестувати їх в економічну діяльність, що змогло б забезпечити зростаючий попит на результати інвестицій, грошові перекази могли б стати зовнішньоекономічним чинником розвитку економіки, як і будь-який інший чинник розвитку. За відсутності будь-якого з цих умов грошові перекази іммігрантів не є чинником розвитку.

У другому розділі “Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для народного господарства арабських країн Перської затоки” були проаналізовані соціально-економічні та культурні наслідки широкого використання іноземної робочої сили, визначене місце мігрантів у системі факторів економічного розвитку регіону та їх вплив на розвиток ринку праці.

Необхідно відзначити, що економічний розвиток країн Перської затоки залежить від стану нафтодобувної промисловості, кон'юнктури на світовому ринку нафти. Крім того, особливою рисою регіону є велика залежність економік країн від іноземних робочих, частка яких у виробництві складає більше 50% від усієї робочої сили, що пов'язане з недостатньою кількістю місцевої кваліфікованої робочої сили та з низькою вартістю іноземної робочої сили. Тобто, іноземна робоча сила, починаючи з повоєнних років, була і залишається, разом із запасами нафти, основним фактором економічного розвитку країн Перської затоки, який відіграє значну роль в економічному розвитку країн. Показано, що в 40-60-і роки за рахунок широкого залучення іноземних робочих вдалося суттєво збільшити обсяги видобутку та експорту нафти і газу і за рахунок цього збільшити прибутки арабських країн Перської затоки, які спрямовувались на розвиток інженерно-промислової та соціальної інфраструктури країн. Починаючи із 70-х років завдяки залученню, в першу чергу, високваліфікованих іноземних робочих країнам регіону вдалося провести індустріалізацію та диверсификацію своїх економік, що з одного боку дозволило зменшити залежність країн від коливань кон'юнктури на світовому ринку нафти, а з іншого - покращити життєвий рівень своїх мешканців.

Схожість національних економік країн регіону стала об'єктивною передумовою інтеграційних процесів, головною метою яких є створення економічного союзу, що забезпечить підвищення рівня життя населення країн Перської затоки і більш повне забезпечення потреб країн власними ресурсами.

У 1996 р. сукупний ВВП країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки зріс на 5.9% і склав 225,754 млрд. долл., а в 1997 р. у зв'язку з падінням цін на нафту на світовому ринку темпи зростання ВВП цих країн знизилися до 3%. У 1998 р. ВВП досяг 235.331 млрд. долл. США при темпі зростання в 1.2%. Ключовим сектором економіки цих країн є нафтовий сектор, який, залишаючись найбільш високо інтегрованим сектором світового господарства, швидко реагує на будь-які процеси, що відбуваються в ньому. Так, зменшення цін на світовому ринку нафти автоматично призводить до зменшення прибутків від продажу нафти, що у свою чергу тягне за собою зменшення ВВП цих країн. Країни РСАДПЗ у 1996-1997 рр.. вдало скористувались кон'юнктурою, що склалася на світовому ринку нафти, і зберегли відносне підвищення своїх нафтових прибутків, що сприяло зменшенню їх бюджетних дефіцитів. Так, тільки у 1996 р. ці країни змогли зменшити дефіцит державних бюджетів, чого не вдавалося їм зробити в попередні 5 років, з 18 млрд. долл. сукупного бюджетного дефіциту у 1994 р. до 11.2 млрд. долл. у 1996 році.

Що стосується робочої сили, то, на відміну від сорокових років, коли уряди країн Перської затоки були зацікавлені у залученні іноземної робочої сили, останнім часом у регіоні реалізується політика витіснення іммігрантів шляхом заміни їх місцевими робочими. Але частка іноземців на ринку праці і надалі залишається високою.

Це пов'язане з тим, що політика "кувейтизації", "бахрейнизації", "саудизації" і таке інше наштовхується на ряд об'єктивних перешкод, подолання яких неможливе силами однієї крани і вимагає тривалого часу. Перша група перешкод пов'язана з невідповідністю між системою освіти, професійною підготовкою місцевого населення та потребами економіки країн регіону. Друга група перешкод грунтується на небажанні місцевого населення працювати у приватному секторі, де мотивації трохи нижчі, ніж у державному секторі, і прагненні приватних підприємців використовувати іноземну робочу силу, оскільки витрати на неї нижчі.

Можливими шляхами витіснення іноземних робочих з ринку праці країн регіону є підпорядкування системі утворення потреб економічного розвитку, в основному, приватного сектора, підвищення мотивації праці у приватному секторі, стимулювання внутрішнього споживання.

Результатом здійснення політики витіснення іммігрантів повинне стати зниження залежності від іноземців для економічного розвитку регіону, збільшення зайнятості місцевого населення, підвищення заробітної плати у приватному секторі і зростання добробуту місцевого населення, збільшення внутрішніх інвестицій.

Необхідно відзначити, що міжнародна міграція робочої сили має, в основному, негативний вплив на соціальний розвиток країн Перської затоки, на відміну від позитивних економічних ефектів. Це зумовлене тим, що місцеве населення через свою малочисельність неспроможне асимілювати мігрантів, нав'язавши їм свої культурні та історичні цінності, внаслідок чого широкого розповсюдження, особливо в місцях компактного проживання іноземних мігрантів, набувають культурні традиції інших регіонів, які поступово змінюють і цінності місцевого населення. Поглиблення такої ситуації в подальшому може призвести до знищення національної самобутності арабського населення. Негативно впливає міжнародна міграція і на культурний розвиток країн регіону. Так, уже отримує розповсюдження так звана “легка арабська” мова, що суттєво відрізняється від класичної арабської мови.

Широке використання іммігрантів призводить до зниження національної безпеки країн Перської затоки, оскільки іммігранти можуть паралізувати цикл виробництва шляхом масового від'їзду, підтримувати опозицію в країні перебування (це показане на прикладі Кувейту, коли внаслідок війни та масового відтоку мігрантів, переважно з країн, які підтримували Ірак, було зірвано цикл економічного розвитку), стати виправданням для зовнішнього втручання. Тобто доведено, що велика частка іноземних робочих порівняно з місцевим населенням може бути реальною загрозою для політичної, військової та економічної безпеки країн.

У третьому розділі “Проблеми державного регулювання імміграції в країнах регіону” досліджуються та аналізуються методи державного регулювання ринку праці у країнах Перської затоки, розглядаються досягнення та проблеми у цій галузі, визначаються можливі негативні наслідки непродуманого втручання держави у міграційні процеси. Обгрунтовується думка, що сучасна урядова політика націоналізації ринків праці країн Перської затоки зумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами, а також комплексно досліджені методи державного регулювання міграції у країнах Перської затоки, в основі яких лежать як суто економічні, так й адміністративні важелі державного впливу на соціально-економічний розвиток країн регіону.

Необхідно підкреслити, що приймаючі країни за допомогою державного регулювання міграції намагаються вирішувати принаймні чотири задачі. По-перше, забезпечити ринок праці іноземною робочої силою в обсягах, які відповідають потребам національного економічного розвитку та ринку. По-друге, гарантувати достатньо високі параметри іноземної робочої сили. По-третє, забезпечити професійний склад мігрантів, передусім для галузей, у яких відчувається нестача робочої сили. По-четверте, встановити оптимальний термін перебування іноземних працівників з урахуванням циклічних коливань економіки.

Одним з найважливіших методів регулювання трудової імміграції є укладення міжнародних угод, які можуть бути глобальними міжнародними угодами [в основному регламентують права мігрантів]; двосторонніми договорами [встановлюють розміри міграції і її організаційні форми] і внутрішнє регулювання, конкретизують ці угоди і договори відповідно до умов даної країни і регламентують перебування мігрантів.

Можна відзначити, що ставлення до міграції у країнах Перської затоки нині змінилося. Якщо після другої світової війни політика урядів була спрямована на залучення іноземців в економіку країн Затоки, то зараз вживаються заходи щодо обмеження потоку іммігрантів і поступового витіснення їх з регіону та самозабезпечення національних економік місцевими працівниками. Необхідно відзначити, що уряди арабських країн Перської затоки розробили загальний підхід до проблем міграції, яка в кожній із країн має лише незначні відмінності від інших. Обмеження потоку іммігрантів проводиться як на законодавчому рівні, шляхом встановлення обмежень, квот, регламентів і так далі, прийняттям відповідних законів і підзаконних актів, так із використанням економічних важелів - заохочення підприємств, що наймають місцеву робочу силу: надання пільгових кредитів, урядових контрактів тощо.

Разом з тим у розділі доводиться, що зайнятість іноземної робочої сили на сучасному етапі переважно у приватному секторі економік країн Перської затоки обумовлена дискримінаційним статусом іноземців відносно місцевої робочої сили у зв'язку із жорстким регулюванням умов перебування у країні, їх залежності від свого роботодавця тощо. Також умови утримання іноземців та рівень оплати їх праці значно нижчі, ніж місцевого населення, що робить вигідним для місцевих підприємців наймати саме іноземну робочу силу.

Проте, нині у країнах Перської затоки проводиться активна політика витіснення іноземної робочої сили. Однак у цьому процесі існують деякі перешкоди, як правило, економічного характеру. Основною з них є небажання приватного сектору розлучатися з іноземними робочими, витрати на утримання яких (заробітна плата, умови праці, умови життя і так далі) значно нижчі, ніж видатки на місцеву робочу силу, а відповідно прибуток вище. Однак, за прогнозами урядів, частка іноземців буде поступово скорочуватися.

Відповідно до наукової мети та завдань дисертаційного дослідження були зроблені такі висновки:

Міжнародна міграція робочої сили визначається як процес її переміщення, зумовлений розвитком продуктивних сил і виробничих відносин, дією економічних законів, і пов'язаний з виходом індивідів з однієї географічної (територіальної) спільноти і включенням в іншу в якості виробника та /або споживача матеріальних благ і платних послуг на достатньо тривалий термін з метою підвищення рівня свого життя на основі більш вигідного використання робочої сили.

У роботі показана іноземна робоча сила як фактор економічного розвитку країн Перської затоки, оскільки завдяки їй була забезпечена можливість значно збільшити видобуток і експорт нафти, який у 1996 році склав 13849 тис. барелей на добу, а завдяки цьому отримати фінансові ресурси для реалізації програм індустріалізації економіки країн регіону, яка була здійснена за участю висококваліфікованих іноземних кадрів. Реалізація програм індустріалізації і диверсифікації економіки дозволила знизити залежність цих країн від кон'юнктури на світових товарних ринках, у першу чергу, на ринках нафти, технологічного обладнання і таке інше.

У процесі дослідження визначено, що широке використання мігрантів має негативний вплив на соціально-культурний розвиток регіону, на відміну від економічного розвитку. Це пов'язане, насамперед, з тим, що у країнах регіону утворилися мультинаціональні суспільства, причому контакти між окремими його частинами обмежені винятково офіційною сферою спілкування. Також, враховуючи, що місцеве населення складає меншість, у регіоні набувають розповсюдження культурні звичаї і цінності інших регіонів, в основному, Південно-Східної Азії, та спостерігається негативний вплив на розвиток арабської мови.

У дисертаційній роботі досліджені політика і засоби державного регулювання міграції у країнах Перської затоки, спрямовані на зниження залежності від іноземних робочих, підвищення національної економічної і культурної безпеки регіону від впливу іноземців.

У роботі також запропоновано ряд рекомендацій щодо збереження темпів економічного розвитку, підвищення рівня економічної безпеки, зменшення ризиків, пов'язаних із широким застосуванням іноземної робочої сили. Урядам країн Перської затоки необхідно здійснювати політику витіснення іноземців зі своїх ринків праці. Водночас ця політика зобов'язана враховувати усі можливі негативні наслідки, які можуть бути спричинені різким масовим скороченням чисельності та питомої частки іноземних робочих у регіоні, і має базуватися на ретельному та всебічному аналізі можливих наслідків від застосування обмежень на використання праці іноземців, особливо у тих галузях, де вони не можуть бути швидко і рівноцінно замінені місцевими робочими. Разом з тим необхідно провести реформу освітньої системи, зорієнтувавши її на потреби національних економік, у першу чергу на потребу ненафтових секторів економіки.

міграція перський регулювання

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Фактори економічного розвитку арабських країн Перської затоки на сучасному етапі// Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Вип. 7. - Ч. І. - 1997. С. 52-60.

2. Економічний розвиток арабських країн Перської затоки і проблеми імміграції: Катар // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Вип. 7.- Ч. ІІ. - 1997. С. 115-120.

3. Соціальні наслідки імміграції робочої сили для арабських країн Перської затоки // Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.7. - Ч. І- 1998. С.84-100.

4. Міжнародна імміграція і розвиток національних ринків праці в арабських країнах Перської затоки. // Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.7. - Ч. ІІ.- 1998. С.155-173.

Размещено на Allbest.ru