Біржовий ринок сільськогосподарської продукції в Україні

Окремі результати досліджень з питань розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції використані Національною асоціацією бірж України при підготовці проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про товарну біржу”, нормативних документів: “Типового положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім, “Заходів щодо формування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції і продовольства на 1998-2000 рр.” та інш.

Особистий внесок здобувача в досліджувану проблему. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Вперше проведено комплексне дослідження проблеми становлення біржового ринку сільськогосподарської продукції і продовольства і обґрунтовано напрями його подальшого розвитку і ефективного функціонування на перспективу при пріоритетному вивченні питань удосконалення страхування можливих ризиків в умовах біржової торгівлі, законодавчо-нормативної бази розвитку біржової торгівлі, забезпечення стабільності та гарантій виконання укладених біржових контрактів, використання зарубіжного досвіду впровадження в біржову торгівлю ф'ючерсних контрактів та опціонів.

Важливими розробками для суб'єктів ринку сільськогосподарської продукції є методологічні підходи до щомісячних оперативних аналізів та прогнозів біржового ринку сільськогосподарської продукції в Україні.

Апробація результатів дослідження. У процесі дослідження використовувались різні форми апробації одержаних результатів: обговорення на нарадах в Кабінеті Міністрів України (в 1995-1996 рр., 1998 р.), на засіданнях Державної комісії з питань розвитку біржового сільськогосподарського ринку (в 1995-1996 рр.), в Міністерстві агропромислового комплексу України та Міністерстві економіки України (в 1995-1998 рр.), обласних управлінь сільського господарства, керівниками господарюючих суб'єктів виробництва та переробки сільськогосподарської продукції; наукові доповіді на конференціях, нарадах, семінарах; впровадження рекомендацій та пропозицій товарними біржами, які входять до Національної асоціації бірж України.

Основні положення дисертації доповідались автором на першій Міжнародній конференції “Розвиток аграрного ринку в Україні” (м. Київ, Верховна Рада України, 26 червня 1997 р.) та розширеній нараді “Ефективність діяльності біржового сільськогосподарського ринку” в Міністерстві агропромислового комплексу України (м. Київ, Міністерство АПК, 5 серпня 1998 р.)

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових робіт загальним обсягом 1,4 друкованих аркуша, в тому числі 4 одноосібних в спеціалізованих виданнях обсягом 1,1 друкованих аркуша та 1 самостійний підрозділ в книзі “Товарні біржі України” обсягом 0,3 друкованих аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 175 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 32 таблицями, 16 малюнками та схемами. Вона включає список літературних джерел з 198 найменувань і 18 додатків.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ 1. Теоретична та економічна сутність біржового ринку сільськогосподарської продукції. 1.1 Теоретична та економічна сутність біржової торгівлі. 1.2 Передумови розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції в Україні. 1.3 Організаційно-правові та економічні умови становлення товарних бірж.

Розділ 2. Аналіз кон'юнктури та цінової ситуації на біржовому ринку сільськогосподарської продукції. 2.1 Аналіз біржового ринку та прогноз його розвитку. 2.2 Особливості та тенденції формування попиту та пропозиції на біржовому ринку. 2.3 Біржові ціни як індикатор продажу сільськогосподарської продукції.

Розділ 3. Вдосконалення біржової торгівлі в умовах формування ринкового середовища. 3.1 Упередження ризиків на біржовому ринку реального товару. 3.2 Розробка і запровадження механізму (системи) клірингових розрахунків на біржовому ринку як гарантії виконання угод. 3.3. Забезпечення ефективної діяльності товарних бірж на ринку сільськогосподарської продукції.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретична та економічна сутність біржового ринку сільськогосподарської продукції” - розглянуто особливості формування та організаційно-економічного функціонування біржового товарного ринку сільськогосподарської продукції на сучасному етапі становлення ринкових відносин в АПК. В період реформування агропромислового комплексу важливим є не лише фактор виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції, а й створення такої інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, яка давала б можливість реалізувати її за оптимальною ціною і ефективно обслуговувала б товаровиробника аграрної продукції через систему біржових контрактів.

Така інфраструктура почала створюватись на початку 90-х років, а в листопаді 1995 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 916 була затверджена “Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку”, що сприяло його активізації.

Обсяги угод, укладених на біржах в 1995 році становили 54,4 трлн. крб., з них 22,1 трлн. крб., або 40,6 відсотка припало на продаж сільськогосподарської продукції. Організація продажу сільськогосподарської продукції через біржовий ринок дала змогу підвищити ціни на аграрну продукцію і наблизити їх до рівня світових. Так, ціна на пшеницю м'яку ІІІ класу зросла з 92 до 157 долл. США за 1 тонну в травні 1996 року. Майже вдвічі підвищилися ціни на ячмінь фуражний і пивоварний. Зросли ціни і на інші види сільськогосподарської продукції. Створення системи біржового ринку, впровадження не тільки спотових, а й форвардних контрактів, дало змогу товаровиробникам усіх форм власності багатьох регіонів України реалізовувати вироблену продукцію на цьому ринку, а також одержувати кошти авансом за форвардними контрактами (поставка продукції з відстрочкою). На місці були відчутні досягнення біржового ринку сільськогосподарської продукції.

Дослідники сходяться на тому, що головне призначення товарної біржі - це обслуговування товарних ринків, в тому числі продовольчих. Автор поділяє цю точку зору. Але з оглядом на кінцевий результат потрібно її доповнити. Найвищих чинників можна досягти лише тоді, коли виробничі підприємства будуть якнайбільше залучені до біржової торгівлі. Тому обов'язок біржі - постійно дбати про продавців і покупців, створювати найбільш привабливі умови для оптової торгівлі, обміну товарів, забезпечувати контрагентів необхідною інформацією про рівень попиту і пропозицій в межах країни і за кордоном, про світові і внутрішні ціни, платоспроможність і надійність контрагентів по угоді, а також страхувати себе від несприятливих коливань цін на ринку. Важливо також щоб банки надавали виробникам пільгові кредити для виробництва достатніх товарних обсягів продукції.

І останнє, відсутність дієвих процедур з метою застави зерна чи іншої сільськогосподарської продукції з використанням форвардних або ф'ючерсних контрактів ще більше обмежує сільськогосподарський сектор України в опрацюванні питань так необхідного доступу до наявних ринків капіталу.

Викладену в розділі схему організації біржової торгівлі було б неправильно розцінювати як надмірно деталізовану. На наш погляд, вона дозволяє:

по-перше, переконатися в тому, що на біржі присутня повна прозорість і контрольованість операцій по ланцюгу підготовка-проведення торгів-розрахунки;

по-друге, бачити, що аграрні біржі України в основному повторюють структуру та функціональні положення, вивірені практикою, однак не вирішене до кінця нормативне регулювання окремих важливих питань біржової діяльності, що знижує ефективність останньої.

На перехідному етапі необхідний соціально-орієнтований державний механізм, здатний забезпечувати входження аграрного сектору в ринкові умови. При цьому державну систему регулювання слід розглядати як форму, притаманну перехідному періоду, що здатна забезпечувати первинне нагромадження капіталу та розширене відтворення саме за таких умов.

Аграрний сектор опинився у такому стані, що його економіка потребує в першу чергу комплексного державного стимулювання та особливої політики сприяння розвитку галузі, суттєвого коригування ринкового механізму, який до цього формувався стихійно.

Перед державою постають практичні проблеми цілеспрямованого впливу на становлення попиту і пропозиції продовольчих товарів, перерозподілу на користь АПК частини національного доходу і відповідних змін у бюджеті. Важливо, щоб при їх розв'язуванні повніше використовувався біржовий потенціал.

В другому розділі - “Аналіз кон'юнктури та цінової ситуації на біржовому ринку сільськогосподарської продукції” - проаналізовано функціональний стан біржового товарного ринку сільськогосподарської продукції в 1995-1998 роках.

Загальна криза платоспроможності, заблокованість рахунків товаровиробників, порушення товарно-грошового обігу, а завдяки цьому майже суцільна бартеризація на ринку сільськогосподарської продукції та ряд інших причин зумовили різкий спад біржових торгів в кінці 1996 та 1997-1998 роках (табл. 1).

Таблиця 1. Обсяги продажу зернових, соняшнику та цукру на біржовому ринку сільськогосподарської продукції в Україні в 1995-1998 рр. (тис. тонн)

За даними НАБУ.

Крім цього, необґрунтовані дії окремих адміністративних органів на заборону переміщення зерна (до виконання товаровиробниками державного замовлення) в 1996 році призвели до втрати зарубіжних покупців-нерезидентів України, які були інвесторами сільськогосподарського виробництва, а відтак і біржового ринку. Держава, яка повинна була б підтримати ринковий інструмент ціноутворення, яким є біржа на протязі 1996-1997 років, своїми діями лише перешкоджала його становленню. В цей період біржа в якійсь мірі виконувала роль місця, де проводяться торги, розповсюджувала бюлетені про попит і пропозицію, надавала інші інформаційні послуги, але попит, а відтак і продаж були незначними. Тому біржа певною мірою втратила своє головне призначення - формування об'єктивного механізму ціноутворення на товарну продукцію за попитом і пропозицією, перестала бути індикатором, орієнтиром у визначенні ціни на сільськогосподарську продукцію і продовольство для інших ринків, в тому числі позабіржового (табл. 2).

Таблиця 2. Ціни продажу на біржовому та позабіржовому ринку сільськогосподарської продукції в 1996-1998 рр. (на умові СПОТ, за базисом поставки франко-елеватор), грн. за 1 тонну

За даними НАБУ

Ціна включає ПДВ.

Дослідження механізму формування та дії біржових цін на зернопродукцію, дає підстави для висновку про те, що на даний час біржові ціни не виконують повною мірою функції орієнтовних цін, як це природньо має бути. Вважаємо, що існує декілька причин, які обумовили такий стан. Одна з них полягає в неадекватності заходів державного регулювання біржової торгівлі загальноекономічній ситуації в країні. Наприклад, ліквідація інтервенційного фонду зерна, який проіснував не більше року і був ліквідований передачею зерна в кількості 600 тис. тонн одній з країн СНД в рахунок погашення боргів за куплені Україною енергоресурси. За умови суттєвого зменшення обсягів пропозиції і попиту, нестабільності торговельної діяльності інтервенційні торги мали б позитивний регулюючий вплив на величину біржової ціни зерна і, відповідно, цін на інших ринках.

Не сприяє налагодженню процесу ціноутворення і підтримуваний до деякої міри з боку державних органів бартерний обмін зерна на матеріальні ресурси. В такому напрямку реалізується, як правило, найбільш якісне зерно, і до того ж за дуже низькою ціною. Як показують проведені дослідження, товаровиробник несе значні збитки, реалізуючи вироблену продукцію шляхом проведення бартерних операцій (табл. 3).

Таблиця 3. Реалізаційна ціна пшениці 3 класу за різними каналами продажу в липні-серпні 1998 року (грн. за 1 т)*

* КСП Київської області

Однак, він змушений на це йти, оскільки обігових коштів не має, а техніка, пальне, засоби захисту рослин і тварин та мінеральні добрива необхідні сьогодні.

Така ситуація на сьогоднішньому біржовому ринку сільськогосподарської продукції спричиняє досить обмежений обсяг продажу продукції і продовольства на біржах, незважаючи на низькі ціни на зерно, крім насіння соняшнику (табл. 4).

Формування біржових цін на зернових ринках має певну закономірність. Вона пов'язана з тим, що торгові операції зерном розпадаються на ряд послідовних ланок: 1) закупівля зерна у виробника дрібними покупцями; 2) закупівля торгівцями, які створюють більші партії, з якими можна виходити на біржовий ринок; 3) закупівля зерна крупними торговими оптовими фірмами для експорту та біржового перепродажу. Така закономірність не завжди враховується суб'єктами купівлі-продажу, від чого процес ціноутворення здійснюється в іншому режимі, нерідко маловигідному одному з партнерів.

Таблиця 4. Обсяги і середньозважені ціни торгівлі сільськогосподарською продукцією і продовольством на біржовому ринку України в 1998 р.

Скорочення: EXW-франко-завод (елеватор); DAF-поставка до кордону; FCA-франко-перевізник; FAS-франко вздовж борту судна; FOB-франко-борт судна; FOR-франко-вагон; CPT-перевезення оплачене до …; CIF-перевезення та страхування оплачені до …

У третьому розділі - “Вдосконалення біржової торгівлі в умовах формування ринкового середовища” - обґрунтовані напрями відновлення та підвищення ефективності біржового ринку сільськогосподарської продукції.

Торгівля на біржах має бути настільки простою та надійною, наскільки це можливо. А оскільки торгівлі притаманні ризики, то біржова торгівля має звести їх до 0. В цьому і є одне з головних призначень торгової біржі - звести до мінімуму ризики, пов'язані з продажем товару та одержанням коштів за його реалізацію. Біржа є гарантом виконання контрактів (поставки товару і його оплати за ціною, що склалась на торгах), а за допомогою ф'ючерсних контрактів вона може застрахувати виробника від небажаної зміни ціни на його товар, що для виробника сільськогосподарської продукції і продовольства є дуже важливим.

Основними передумовами становлення ринкових відносин в АПК є приватизація, комерціалізація і демонополізація виробництва, а також послуг, розвиток конкуренції. Реформування в АПК потребує створення гнучкої і ефективної інфраструктури оптового ринку сільськогосподарської продукції, складовою якої є біржа, вона створює умови для дії саморегулюючих механізмів реалізації продукції агропромислового комплексу, а також сприяє:

пристосуванню існуючої бази заготівельних організацій, аграрних бірж, торгових домів, підприємств сервісного обслуговування, системи споживчої кооперації до функціонування в ринкових умовах;

створенню умов та сприянню сільськогосподарським товаровиробникам в реалізації виробленої продукції через біржовий ринок;

організаційному удосконаленню та подальшому розвитку всієї інфраструктури оптового ринку;

підтримці вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції і продовольства та сприянню їх виходу на зовнішній ринок.

Дослідження підтверджують спірність пропозицій окремих біржовиків щодо адміністративних методів “проганяти” сільськогосподарську продукцію і продовольство виключно через біржову торгівлю. За таких умов біржі зайняли б монопольне положення на ринку що не сприяло б розвитку інших ринкових структур, деформувало б механізм ціноутворення, особливо на внутрішньому ринку. Існують окремі погляди стосовно товарної біржі, що вона може вирішити всі проблеми ринку, для реалізації яких, на думку прибічників такої позиції, не вистачає адміністративних важелів. Узагальнення ж світової практики розвитку біржового ринку засвідчує інше.

Біржа це ринок, при якому багато продавців протистоять великій кількості покупців. Така ситуація характеризується економічною теорією як досканала конкуренція (вільна, чиста). Щоб ринок відповідав цьому терміну, необхідно щоб на ньому був однорідний товар, продавець і покупець не повинні мати один перед другим ніяких переваг, ринок має бути повністю прозорим, тобто всі його суб'єкти повинні володіти інформацією про ціни, попит, пропозицію, якість і т.п. Такий ідеальний стан ринкового господарства притаманний суспільству з високим розвитком продуктивних сил. Якщо окремі країни світу вже наблизились до такого стану, то нам необхідно ще тривалий час працювати над цим.

Торгова біржа може бути і є складовою частиною ринкової інфраструктури. Дослідження, проведені Національною асоціацією бірж України за участю автора, показують, що як за організаційно-правовим статусом, так і за фаховим та технічними рівнями, біржі готові обслуговувати ринок сільськогосподарської продукції, інших товарних груп, сприяючи розвитку товарно-грошових відносин ринкового типу та усуненню, що очевидно найголовніше, економічних передумов для бартерних операцій.

Цьому може сприяти створення інфраструктури біржового ринку сільськогосподарської продукції, відображеної на схемі 1, де всі учасники ринку взаємопов'язані і перебувають в рівних умовах.

Схема 1. Інфраструктура біржового ринку сільськогосподарської продукції і продовольства Скорочення: Міністерство агропромислового комплексу; **Українська зернова спілка; ***Національна асоціація бірж України; ****Українська зернова асоціація; *****Біржовий союз України

Вирішення згаданих вище проблем відповідає пріоритетним напрямкам економічного розвитку аграрного сектору держави та активізації донорських організацій, які готові розширити свою діяльність за умов прозорості та відкритості товарного ринку в Україні. Крім того, біржовий товарний ринок при наявності належного економічного середовища може забезпечити вирішення таких проблем:

формування ринкових цін на зерно та інші види сировини та продовольства на основі попиту і пропозиції;

легалізація тіньового ринку сільськогосподарської продукції і продовольства та інших товарних груп через прозорість товарних потоків, що забезпечить надходження до державного бюджету значних коштів через систему оподаткування;