Методичні основи еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна металургійна академія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.06.01- економіка підприємства і організація виробництва

Методичні основи еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів

Верещак Вікторія Сильвестрівна

Дніпропетровськ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній металургійній академії України Міністерства освіти України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Бень Тарас Григорович (Державна металургійна академія України, завідувач кафедрою економіки промисловості)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Коніщева Наталія Йосипівна (Інститут економіки промисловості НАН України, завідувачка сектором економічних проблем природокористування)

кандидат економічних наук, доцент Дідик Людмила Михайлівна (Національна гірнича академія України, доцент кафедри економічного аналізу та фінансів)

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ інвестиційної політики, м. Київ

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент (Ігнашкіна Т.Б.)

Анотація

Верещак В.С. Методичні основи еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.06.01- економіка підприємства і організація виробництва. - Державна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 1999.

Дисертація присвячена розвитку методів еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів. Проведені в дисертації дослідження включають: аналіз макро- і мікроекономічних факторів інвестиційних проектів з екологічним навантаженням; аналіз беззбитковості із урахуванням виплати екологічних платежів; оцінку ефективності інвестиційних проектів, які передбачають екологічні інвестиції. У дисертації запропоновано новий аналітичний критерій вибору найкращої альтернативи реалізації інвестиційного проекту з екологічною компонентою.

Розроблена комплексна методика еколого-економічного аналізу і оцінки інвестиційних проектів, які передбачають екологічні інвестиції.

Ключові слова: захист навколишнього середовища, інвестиційний проект, показники ефективності, чисте сучасне значення проекту, внутрішня норма прибутковості, джерела фінансування.

Summary

Vereshchak V.S. Fundamental of Methodology of Ecological - Economical Justification of Investment Projects. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of Candidate of economical sciences by specialty 08.06.01 - Economy of Enterprises and Production Management. - Ukrainian State Metallurgical Academy, Dnepropetrovsk, 1999.

The thesis is devoted to development of methods of investment project justification in terms of ecological and economic criteria. The studies include as an analysis of macro- and microeconomic issues of investment projects with substantial environmental protection factor, break-even analysis with concern of ecological payments, assessment of investment projects with environment protection factors.

New analytical criterion was suggested in the thesis for selection of the best alternative scanario of investment project. The comprehensive method of analysis and assessment of ecological investment projects was developed in the thesis.

Key words: environmental protection, investment project, economical efficiency, net present value of the project, internal rate of return, financial sources.

Аннотация

Верещак В.С. Методические основы эколого-экономического обоснования инвестиционных проектов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятия и организация производства. - Государственная металлургическая академия Украины, Днепропетровск, 1999.

В связи с переходом украинской экономики к рыночным отношениям, а также резким обострением экологической ситуации, вопросы эколого-экономического обоснования инвестиций приобретают особую актуальность.

В диссертационном исследовании проанализированы уровни анализа инвестиционных проектов, предполагающих экологические инвестиции. Исходя из последних достижений в области методологии оценки негативного влияния на окружающую среду, обоснован выбор уровня инвестиционного анализа - уровень проектов с учетом требований всех более высоких уровней.

Проанализированы критерии оценки эколого-экономической эффективности. В исследовании используются такие критерии оценки эколого-экономической эффективности, как чистое современное значение инвестиционного проекта и внутренняя норма прибыльности.

Исследована возможность использования существующих методических подходов к анализу безубыточности и целевому планированию прибыли в составе эколого-экономического анализа инвестиционных проектов. Установлено, что при экономическом обосновании инвестиционных проектов, предусматривающих экологические инвестиции, анализ безубыточности следует проводить, исходя из чистой прибыли, поскольку отчисление части экологических платежей производится из чистой прибыли, остающейся в распоряжении предприятия.

Проанализированы особенности анализа операционного риска при эколого-экономическом обосновании экологических инвестиций с учетом отмеченной выше особенности, предусматривающей возможные выплаты за загрязнение окружающей среды из прибыли. Предложена расчетная схема оценки меры операционного рычага в случае как превышения фактического объема реализованной продукции над предельным, так и при обратном соотношении.

В работе проанализированы методические особенности анализа эффективности экологических инвестиций при различных способах финансирования проекта. Предложен и обоснован способ оценки дополнительного денежного потока, который является следствием реализации экологического инвестиционного проекта, приводящего к увеличению выручки, изменению текущих валовых издержек и дополнительным амортизационным отчислениям. Особенности методики исследованы с помощью численного моделирования для трех вариантов финансирования экологической инвестиции: полностью кредитное финансирование, использование собственных финансовых ресурсов предприятия, смешанное финансирование. Рассмотрены различные схемы возврата кредита, исследованы зависимости критерия принятия решения от основных показателей экологической инвестиции. Для варианта смешанного финансирования определено наличие оптимального соотношения заемной компоненты в общей сумме финансирования.

Проведен сравнительный анализ двух альтернатив реализации инвестиционного проекта: инвестировать в очистное оборудование, снижая суммы выплачиваемых платежей за загрязнение или не предусматривать экологических инвестиций. Предложен критерий выбора альтернативы (V-критерий), который базируется на разности величин чистого современного значения альтернативных инвестиционных проектов. Проанализирована закономерность изменения критерия от определяющих его факторов.

Проведен анализ основных финансовых показателей, которые наиболее часто используются в практике финансового анализа с точки зрения отражения ими экологических особенностей деятельности предприятия. Установлено, что на большинство финансовых показателей оказывают влияние особенности экологической деятельности предприятия.

Предложена методика комплексного эколого-экономического анализа инвестиционных проектов, которая была использована для оценки эколого-экономической эффективности регенерации отработанных сернокислотных растворов на ОАО "Нижнеднепровский трубопрокатный завод", а также при разработке комплексного плана мероприятий, направленных на оздоровление экологической ситуации на ОАО “Завод им. Петровского”.

Ключевые слова: охрана окружающей среды, инвестиционный проект, показатели эффективности, чистое современное значение проекта, внутренняя норма доходности, источники финансирования.

1. Загальна характеристика роботи

економічний інвестиція беззбитковість

Екологічний стан України можна визначити як критичний. Протягом останніх років спостерігається деяке зниження обсягу промислових викидів у навколишнє середовище, що є наслідком істотного зниження обсягів виробництва. Але це не викликає адекватного поліпшення стану довкілля. Якщо передбачити, що промисловість України запрацює відповідно до її потенційних можливостей, що є життєво необхідним для економіки країни, то екологічна небезпека може суттєво зрости. Саме тому екологічним аспектам державного розвитку надається велике значення. Сутність поставлених в дисертаційному дослідженні проблем полягає в удосконаленні методики еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів. Дисертаційне дослідження виконано на підставі нижче вказаних програм та плану науково-дослідних робіт Державної металургійної академії України. Теоретичною та методологічною базою дослідження є положення економічної теорії, сутності інвестування та його фінансового аналізу, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. В дисертації використано чисельне імітаційне моделювання різних варіантів інвестиційних проектів та економічна інтерпретація результатів моделювання. Вихідними даними для розробки теми були нормативно-законодавча інформація та матеріали фінансової звітності українських підприємств.

Актуальність теми. Головною причиною критичної екологічної ситуації є тип економічного розвитку, що склався. Цей тип розвитку можна визначити як техногенний та такий, що руйнує навколишнє середовище. Для зберігання екстенсивного, техногенного розвитку з кожним роком необхідно виділяти все більше коштів в галузі, які інтенсивно експлуатують природу. Деградація і виснаження природних ресурсів вимагає величезних капітальних вкладень для розробки нових ресурсів або посилення експлуатації існуючих. З кожним роком ці витрати зростають, однак їх ефективність безперервно знижується. Загострення цієї проблеми привело до необхідності посилення екологічних вимог до економіки.

Потрібно підкреслити, що економічний розвиток внутрішньо суперечливий: з одного боку, він породжує ряд гострих екологічних проблем, а з іншого - в самому економічному розвитку закладена основа для усунення цих суперечностей. Розкрити їх природу - значить збагнути зв'язок двох систем: суспільного виробництва і навколишнього середовища. При цьому в системі "економіка - середовище" не може бути віддана перевага ні економіці перед навколишнім середовищем, ні навколишньому середовищу перед економікою. Необхідно забезпечити таку взаємодію, при якій високі темпи розширеного відтворювання і економічного зростання поєднувалися б не тільки із збереженням, але і з безперервним поліпшенням і розвитком як окремих компонентів, так і всього навколишнього середовища. Необхідна зміна техногенного типу економічного розвитку на стійкий еколого-збалансований тип розвитку. Тільки в цьому випадку вдасться домогтися безпечного і стійкого соціально-економічного розвитку України на перспективу.

Перспективним напрямком розв'язання проблем навколишнього середовища представляється екологічно орієнтована реструктуризація промислових підприємств, перегляд стратегії їх розвитку в напрямі захисту навколишнього середовища.

Екологізація процесу реструктуризації українських підприємств повинна розглядатися в нерозривному зв'язку з інвестиційною діяльністю.

Інвестиційна діяльність підприємств в сучасних умовах стикається з великими проблемами, оскільки підприємства змушені самостійно шукати джерела фінансування програм розвитку. У зв'язку із обмеженістю власних коштів зростає прагнення підприємства "інвестувати в екологію" мінімальні фінансові ресурси. Тому проблеми захисту навколишнього середовища набувають найбільш гострого звучання.

Традиційна дилема в розв'язанні екологічних питань складається з економічного обґрунтування і прийняття рішення на користь однієї з альтернатив:

переважно інвестувати в очисні споруди і устаткування і мінімізувати плату за забруднення навколишнього середовища;

не інвестувати в очисні споруди, а здійснювати значні виплати до бюджету за забруднення навколишнього середовища.

Держава шляхом проведення жорсткої екологічної політики повинна примушувати підприємства вибирати першу альтернативу. Норми плати за забруднення навколишнього середовища слід встановлювати таким чином, щоб стимулювати підприємства інвестувати в природозахисні заходи. У свою чергу підприємства змушені будуть шукати найбільш економічно вигідні напрямки екологічних інвестицій. Це можливе лише за умови використання обґрунтованого методичного підходу до оцінки еколого-економічної ефективності інвестицій.

Теоретичні і прикладні проблеми врахування екологічного фактору при економічному обґрунтуванні господарських рішень досліджувались у працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких Балацький О.Ф., Бронштейн О.М., Голуб О.О., Коніщева Н.Й., Козаченко С.О., Мельник Л.Г., Міщенко В.С., Сахаєв В.Г., Федорищева А.Н., Хачатуров Т.С. та інші. В той же час в науково-методичних працях і практиці інвестиційного проектуваня не було розроблено системного методичного підходу до визначення ефективності, який забезпечує органічне поєднання економічних і екологічних аспектів в обґрунтуванні інвестиційних проектів. В період адміністративного регулювання економіки робилися спроби вирішувати цю проблему в межах централізованого управління економікою країни. Водночас з тим переважала тенденція вивчення окремих вузьких питань і проблема не розглядалася в комплексі. Численні роботи в галузі фінансового аналізу інвестиційних проектів (це в основному зарубіжні видання) не торкаються особливостей еколого-економічного аналізу. Як наслідок, існуючі методики економічного обґрунтування інвестиційних проектів недостатньо враховують екологічний фактор і через це потребують подальшого розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності із міжвузівською комплексною програмою "Розробка критеріїв, методів оцінки та прогнозування впливу гірничометалургійних технологій на екологічний стан та енергоспоживання у промисловому регіоні із використанням імітаційного математичного моделювання", затвердженою Наказом Мінвузу України від 23 березня 1990 р. № 65, "Програмою використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 668, а також планом науково-дослідних робіт Державної металургійної академії України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка комплексної методики еколого-економічного аналізу та обґрунтування ефективності інвестиційних проектів. Для досягнення вказаної мети поставлено такі задачі:

проаналізувати джерела відшкодовування витрат на охорону навколишнього середовища та підходи до оцінки екологічних інвестицій;

виконати дослідження можливостей застосування існуючих методичних підходів до аналізу беззбитковості та цільового планування прибутку у складі еколого-економічного аналізу інвестиційних проектів;

проаналізувати особливості аналізу операційного ризику у процесі еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів;

проаналізувати методичні особливості оцінки ефективності екологічних інвестицій при різних джерелах фінсування проектів;

розробити комплексну методику еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в подальшому поглибленні теоретичних положень та методичних підходів щодо комплексної еколого-економічної оцінки ефективності інвестицій.

У дисертації обґрунтовані і виносяться на захист наступні наукові положення:

методика комплексного еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів, якою передбачено врахування особливостей розрахунку грошових потоків внаслідок екологічних інвестицій;

критерій вибору оптимальної альтернативи в процесі інвестиційної діяльності підприємств, яким передбачається врахування екологічних витрат та платежів у складі собівартості і прибутку підприємств;

спосіб оцінки ефективності екологічних інвестицій при різних джерелах фінансування інвестицій та їх співвідношеннях;

методичні положення аналізу беззбитковості та цільового планування прибутку в процесі господарської діяльності підприємства, які доцільно застосовувати до еколого-економічного аналізу інвестиційних проектів;

методичні основи аналізу операційного ризику господарської діяльності підприємств і ступеня операційного важеля, що відображає особливості інвестиційних проектів екологічного напрямку.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробці методики проведення комплексного еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів, що вміщує аналіз беззбитковості і цільового планування прибутку та оцінку операційного ризику підприємства. Методика пристосована до сучасного стану підприємств України і заснована на тих вихідних даних, які існують у звітності українських підприємств. Розроблені методичні положення еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів можуть бути використані на підприємствах, в проектних інститутах при визначенні економічної доцільності інвестиційних проектів, що передбачають екологічні інвестиції, економічному обґрунтуванні природоохоронних заходів, виборі оптимального співвідношення джерел їх фінансування, а також при обґрунтуванні приоритетних напрямків науково-технічного прогресу, розробці програм екологічного оздоровлення підприємств, регіонів.

Розроблена методика була успішно використана для оцінки еколого-економічної ефективності регенерації відпрацьованих сірчанокислотних розчинів на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (акт про упровадження результатів дисертації № 215 від 07.05.99 р.), а також використана при розробці комплексного плану заходів щодо оздоровлення екологічної ситуації на ВАТ "Металургійний завод ім. Петровського" (акт про упровадження результатів дисертації №010/52-1Н від 08.02.99).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні та визначені аналітичного критерію оцінки еколого-економічної ефективності інвестицій, розробці методики аналізу беззбитковості та оцінки оперативного ризику при еколого-економічному обґрунтуванні інвестиційних проектів, які передбачають екологічні інвестиції, розробці комплексної методики еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів та визначенні термінових кордонів при еколого-економічному обґрунтуванні ефективності інвестицій. Здобувачем також оцінена еколого-економічна ефективність інвестиційного проекту регенерації відпрацьованих сірчанокислотних травильних розчинів ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод". Особистий внесок автора в кожній публікації відображено в списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції "Экологизация производства и управления отходами" Екологічного фонду Придніпров"я та Інституту проблем природокористування і екології НАН України (Дніпропетровськ, 1996); 4-й Міжнародній науково-практичній конференції "Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання" Національного Технічного Університету України "КПІ" (Київ, 1997); Міжнародній науково-практичній конференції "ХХІ столетие - проблемы и перспективы освоения месторождений полезных ископаемых" Національної гірничої академії України (Дніпропетровськ, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" Національної гірничої академії України ( Дніпропетровськ, 1999).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 9 публікаціях, в т.ч. у монографії, 6 статтях та 2 матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 9,2 друк. арк., з яких особисто авторові належить 6 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та додатків. Повний обсяг роботи становить 161 машинописних сторінок; містить 65 таблиць на 31 сторінці, 12 малюнків на 5 сторінках, список використаних джерел з 144 найменувань обсягом 14 сторінок та 2 додатки на 2 сторінках.

Дисертація має таку структуру:

Вступ.

Розділ 1. Макро- та мікроекономічний аналіз інвестиційних проектів, що передбачають екологічні інвестиції.

Розділ 2. Аналіз беззбитковості та цільове планування прибутку у складі еколого-економічного аналізу інвестиційних проектів.

Розділ 3. Методичні особливості оцінки ефективності екологічних інвестицій.

Розділ 4. Комплексний підхід до еколого-економічного обгрунтування інвестиційних проектів.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

2. Основні положення дисертації

У першому розділі, який має характер наукового аналізу і узагальнення відомих макро- і мікроекономічних аспектів економічного обґрунтування екологічних інвестицій проаналізовано можливі засоби відшкодування витрат на захист навколишнього середовища, виконано аналіз критеріїв прийняття рішення щодо інвестиційного проекту.

При еколого-економічному обґрунтуванні інвестиційних проектів велика увага приділяється економічному вимірюванню екологічних наслідків. Вирішення цієї задачі в кожному конкретному випадку потрібно проводити, виходячи з конкретних умов, але загальний напрямок полягає в порівнянні економічного стану підприємства (включаючи його інвестиційні і поточні витрати) в двох варіантах: з інвестиційним проектом і без інвестиційного проекту.

Підходи щодо оцінки екологічних інвестицій, характерні для недалекого минулого, та такі, що іноді використовуються і в сучасній практиці в Україні, а також підходи, що застосовуються у міжнародній практиці, передбачають використання критеріїв абсолютної економічної ефективності, порівняльної економічної ефективності, інтегрального економічного ефекту, чистого сучасного значення інвестиційного проекту, внутрішньої норми прибутковості, дисконтованого періоду окупності проекту. Вибір критерія залежить від деяких факторів, а саме: оцінюємих наслідків, наявності даних, ресурсів часу та коштів. При подальшому дослідженні використовуються такі критерії ефективності, як чисте сучасне значеня інвестиційного проекту та внутрішня норма прибутковості.

В залежності від рівня, на якому розглядаються екологічні проекти, - рівень підприємства (проекту), галузевий рівень, макроекономічний рівень, міжнародний рівень,- використання прийнятих критеріїв і підходів має деякі особливості. Користуючись останніми досягненнями в галузі методології оцінки негативних впливів на навколишнє середовище, найбільш поширеним є вид аналізу на рівні проектів. Наступні дослідження виконані на рівні еколого-економічного аналізу окремих інвестиційних проектів.

Другий розділ присвячений аналізу беззбитковості і цільовому плануванню прибутку у складі еколого-економічного аналізу інвестиційних проектів.

Відмінною особливістю інвестиційних проектів, якими передбачаються екологічні інвестиції, є подвійний характер віднесення екологічних витрат: у складі собівартості продукції та чистого прибутку. Особливості традиційної схеми аналізу беззбитковості передбачають врахування всіх можливих витрат у складі собівартості. Це приводить до неможливості застосування традиційного підходу до аналізу беззбитковості.

Внаслідок цього пропонується аналіз беззбитковості і цільового планування прибутку, який базується на чистому, а не на операційному прибутку (тобто такому, що розраховується до його оподаткування). Особливістю екологічних інвестиційних проектів є також і те, що штрафні виплати за забруднення навколишнього середовища (у кратному розмірі до звичайних платежів) стягуються тільки в тому випадку, коли обсяг викидів перевищить допустиму межу, яка в кожному конкретному випадку встановлюється окремо. У зв'язку з цим у розрахунки введена величина так званого критичного обсягу виробництва N, перевищення якого приводить до виплат за забруднення навколишнього середовища із прибутку. Розрахунок величини чистого прибутку (NI) для випадку, коли обсяг виробництва перевищив граничне значення проводиться за формулою:

 (1)

де p - ціна одиниці продукції;

М - обсяг виробництва;

v - змінні витрати на одиницю продукції;

q та z - змінні екологічні витрати на одиницю продукції відповідно у складі собівартості та чистого прибутку;

F - постійні витрати;

s - ставка податку на прибуток.

Виходячи з цього, точка беззбитковості (BEP) розраховується таким чином:

(2)

Загальне рівняння для визначення точки беззбитковості має вид:

(3)

Для отримання загального рішення в рівняння введено так звану індикаторну функцію (I), яка приймає значення 1, якщо M>N, та 0, якщо M<N.

Виконано дослідження залежності точки беззбитковості BEP від величини граничного обсягу виробництва N (в натуральних одиницях вимірювання). Результат проведеного чисельного моделювання на базі запропонованої моделі беззбитковості та цільового планування прибутку представлений на рис. 1.

Аналізуючи отриману залежність, можна зробити висновок відносно того, що точка беззбитковості не змінюється при зміні граничного обсягу виробництва, починаючи з деякого критичного значення ( так званий "ефект насичення"). При збільшенні обсягу постійних витрат (пунктирна лінія) точка беззбитковості закономірно вище, а ефект насичення з'являється пізніше.

Рис. 1. Залежність точки беззбитковості (BEP) від величини граничного обсягу виробництва (N)

Ступінь операційного ризику підприємства, що реалізує проект з екологічними інвестиціями, повинна бути проаналізована з урахуванням особливостей таких проектів. Пропонується аналіз операційного ризику підприємства за допомогою операційного важеля. У випадку M>N, міру операційного важеля (DOL) слід розраховувати за формулою:

(4)

В іншому випадку, тобто при M<N, схема розрахунку ступіню операційного важелю не відрізняється від класичної формули і розраховується таким чином:

(5)

У загальному вигляді (для обох випадків) формула розрахунку операційного важеля має вигляд:

(6)

У третьому розділі запропоновано підхід до оцінки ефективності екологічних інвестицій.

Розглянемо типову ситуацію, коли підприємство вирішує екологічну проблему, сплачуючи до бюджету за забруднення навколишнього середовища. При виробництві одиниці продукції підприємство сплачує q гривень і відносить ці платежі на собівартість, якщо обсяг виробленої продукції не перевищив N одиниць. У той же час, при виробництві кожної одиниці продукції понад N одиниць підприємство повинно платити відповідну суму з прибутку. Перед підприємством стоїть задача проаналізувати доцільність капітальних вкладень в обладнання, що дасть змогу знизити ці платежі. Припустимо, величина інвестиції складає K гривень. Крім того, експлуатація очисного обладнання потребує v грн. змінних витрат на одиницю продукції і F грн. постійних витрат за рік.

Задача полягає в оцінці доцільності капітальних вкладень по фінансовому критерію, що відображає інтереси підприємства. Істотним при постановці і подальшому розв'язанні задачі є питання про джерело фінансування. Розглянемо такі схеми фінансування:

кредитне фінансування - банківський кредит з фіксованою відсотковою ставкою;

фінансування за рахунок власних джерел підприємства;

змішане фінансування, що включає перші два джерела в певній комбінації.

Спочатку доцільно виконати розрахунки, щоб отримати відповідь: прийняти чи відхилити проект. Далі проводиться узагальнення цього рішення в більш конструктивній постановці: визначити таку величину капітальних вкладень в екологічні заходи, яка економічно доцільна в порівнянні з регулярними поточними платежами за забруднення навколишнього середовища.

Центральне місце в обґрунтуванні екологічної інвестиції має прогноз грошових потоків. У даному випадку грошовий потік від екологічної інвестиції складається з наступних трьох потоків:

- позитивний грошовий потік за рахунок виключення екологічних платежів (Q):

(7)

де D - річний обсяг амортизації очисних споруд, або:

(8)

- негативний грошовий потік за рахунок додаткових експлуатаційних витрат (С):

. (9)

- виплати при обслуговуванні боргу за умови суми процентів I і погашення основної частини боргу Р:

(10)

За критерій прийняття рішення для випадку цілком кредитного фінансування було використане чисте сучасне значення грошових потоків :

(11)

де i - період дисконтування;

Т - кількість періодів дисконтування;

d - показник дисконту.

За показник дисконту d була використана вартість кредиту. Проведене чисельне моделювання запропонованої моделі дозволило віднайти залежність критерію від процентної ставки кредиту.

У разі фінансування екологічних інвестицій за рахунок власних коштів за критерії прийняття рішення про доцільність інвестицій використані чисте сучасне значення грошових потоків і внутрішня норма прибутковості :

(12)

де CF - грошові потоки;

e - показник дисконту.

В цьому випадку за показник дисконту (е) використана вартість власного капіталу.

При змішаному фінансуванні за характеристику структури фінансування прийнято частку кредитної інвестиції h. Особливістю оцінки ефективності інвестицій є те, що кредитна компонента інвестицій безпосередньо враховується при прогнозі грошових потоків, а ефективність проекту оцінюється на основі зіставлення власних вкладень з чистими грошовими потоками при ставці дисконту, яка дорівнює вартості власного капіталу. У результаті, розрахункові формули для критеріїв ефективності мають вигляд:

(13)

(де вартість власного капіталу була використана як ставка дисконту),

(14)

Виконані дослідження дають можливість вибору оптимальної структури капіталу для фінансування інвестиційного проекту. Задача вирішена для конкретних вихідних даних шляхом чисельного моделювання, а саме послідовного розрахунку критерію NPV (грн.) для різних значень h (%). Результати моделювання подані на рис. 2:



Рис. 2. Залежність NPV-критерія від співвідношення джерел фінансування інвестицій h

За результатами аналізу можна зробити висновок про наявність оптимального значення для показника h. Отриманий результат легко інтерпретується. В припущенні того, що меншому обсягу кредитів відповідає менша відсоткова ставка внаслідок більш низької його ризикованості, при збільшенні частки кредиту позначається ефект податкової економії відсоткових платежів, і значення NPV-критерію збільшується. При зростанні частки позикового капіталу, в зв'язку із збільшенням ризику кредитора, відсоткова ставка зростає, тобто капітал дорожчає, що приводить до зменшення NPV-критерію. Перед тим, як починає переважати друга тенденція, значення критерію досягає максимума, що відповідає оптимальному значенню частки кредитної інвестиції.

Четвертий розділ . У цьому розділі запропоновано аналітичний критерій вибору економічно доцільного варіанту інвестиційного проекту екологічного напрямку (V-критерій), і розроблена загальна методика фінансового аналізу і оцінки ефективності проектів.

В сучасних умовах України підприємство, що реалізує інвестиційний проект екологічного напрямку, має можливість вибору однієї з двох стратегічних альтернатив. Згідно з першою альтернативою у складі інвестиційних потреб передбачаються капітальні вкладення на заходи для придбання відповідних очисних споруд і обладнання з метою мінімізації екологічних платежів. Другою альтернативою передбачається весь обсяг капітальних вкладень, що є в розпорядженні підприємства, використати на технологічні і комерційні цілі, виплачуючи за забруднення навколишнього середовища.

Виходячи із загальнодержавних і загальнолюдських міркувань, перша альтернатива має більше переваг. У той же час, вона може істотно збільшити необхідний обсяг капітальних вкладень для реалізації проекту і за фінансовими критеріями виявиться менш ефективною для підприємства. На перший погляд друга альтернатива виглядає більш привабливою для підприємства оскільки за умови обмежених грошових коштів воно може не вкладати певну суму відразу, а відкладає її на невизначений час в майбутньому. У цьому випадку загальна сума платежів за забруднення навколишнього середовища з урахуванням вартості грошей у часі може перевищувати початковий обсяг екологічних капітальних інвестицій з урахуванням витрат на експлуатацію очисних споруд.

У кожному конкретному випадку доцільно порівняти дві альтернативи і вибрати найбільш ефективну. Зрозуміло, що для вибору привабливої альтернативи потрібно проводити порівняльну оцінку інвестиційних проектів, кожний з яких реалізовує відповідну альтернативу. Для цього необхідно мати такий критерій порівняння, який дозволяє на попередній стадії оцінки варіантів розвитку підприємства провести таке порівняння, не вдаючись до детального аналізу проектів. Нами запропоновано критерій такого порівняння і вибору альтернативи (V-критерій), який базується на різниці величин чистого сучасного значення альтернативних інвестиційних проектів.

Схема побудови критерію має наступну послідовність. Виходячи з розміру екологічних вкладень (із загального обсягу інвестицій К), які приводять до додаткових постійних експлуатаційних витрат і змінних витрат на одиницю продукції , розраховуємо показник NPV для першої альтернативи. Далі, виходячи з нормативу виплат за забруднення q грошових одиниць на одиницю виробленої продукції до складу собівартості і z грошових одиниць з прибутку (у разі перевищення граничного обсягу виробництва N), визначаємо показник NPV для другої альтернативи. Різниця двох значень NPV і представляє собою V-критерій.

Загальні вирази для критерію представлені наступними формулами:

для випадку M<N

, (15)

де r - ставка дисконту;

для випадку M>N

. (16)

Більш зручним представляється варіант критерія, виражений через відносні показники:

а) відносні постійні екологічні витрати

,

б) відносні змінні екологічні витрати

,

у) відносні змінні платежі за забруднення в складі валових витрат

,

г) відносні змінні платежі за забруднення, які проводяться з прибутку

,

д) відносне перевищення обсягу реалізації над граничним значенням

.

Загальні вирази для V-критерію з використанням відносних показників мають такий вигляд:

для випадку M<N

, (17)

для випадку M>N

. (18)

Одним з важливих попередніх етапів еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів є фінансовий аналіз підприємства, на базі якого впроваджується проект. Нами виконано аналіз основних фінансових показників, які найчастіше використовуються в міжнародній практиці фінансового аналізу, з точки зору відображення ними екологічних особливостей діяльності підприємства. Встановлено, що на більшість фінансових показників впливають особливості екологічної діяльності підприємства.

Як остаточний результат проведених в дисертації досліджень запропонована методика аналізу інвестиційних проектів, які передбачають екологічні інвестиції. Методика має комплексний характер, консолідує отримані в дисертації результати і представлена у вигляді наступних етапів:

Етап 1. Фінансовий аналіз діяльності підприємства.

Етап 2. Складання таблиці інвестиційних потреб.

Етап 3. Визначення складу і структури фінансових джерел.

Етап 4. Вибір альтернативи інвестиційного проекту.

Етап 5. Аналіз беззбитковості.

Етап 6. Прогноз прибутку і чистих грошових потоків по роках проекту.

Етап 7. Розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту.

Розроблена методика була використана для оцінки ефективності технології регенерації відпрацьованих сірчанокислотних розчинів на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод". На її підставі доведено, що проект є ефективним для кожної з розглянутих схем фінансування.

Висновки

1. Внаслідок подальшого загострення екологічного стану України інвестиційну діяльність підприємств потрібно розглядати із урахуванням екологічного фактору, що можливо за умови комплексного еколого-економічного обґрунтування інвестиційних проектів.

2. Проведено аналіз макро - і мікроекономічних чинників інвестиційних проектів екологічного напрямку. Проаналізовано підходи до оцінки екологічних інвестицій, які використовуються у міжнародній практиці.

3. Розглянуто традиційний підхід до аналізу беззбитковості та цільового планування прибутку при економічному обґрунтуванні інвестиційних проектів та запропоновано методику щодо аналізу беззбитковості, яка враховує особливості віднесення екологічних витрат на собівартість та чистий прибуток підприємства.

4. На підставі проведеного чисельного моделювання варіантів проаналізовано залежність точки беззбитковості від зміни граничного обсягу виробництва продукції. Встановлено наявність так званого ефекту насичення, у відповідності з яким точка беззбитковості зменшується із збільшенням граничного обсягу виробництва до деякого значення, після якого залишається незмінною.

5. Із урахуванням особливостей присутності частки платежів за забруднення навколишнього середовища як у собівартості, так і у прибутку після оподаткування підприємства запропонована розрахункова схема оцінки міри операційного важеля.

6. Визначено особливості розрахунку грошових потоків в обґрунтуванні економічної ефективності екологічних інвестицій, з урахуванням яких запропоновано аналітичний критерій обґрунтування доцільності капітальних вкладень в очисні споруди згідно варіантам фінансування екологічних інвестицій. У випадку змішаного фінансування екологічного інвестиційного проекту встановлено наявність оптимального співвідношення частки позикової компоненти у загальній сумі інвестицій.

7. Згідно із комплексним еколого-економічним підходом до оцінки ефективності інвестицій запропоновано аналітичний критерій вибору відповідної альтернативи реалізації інвестиційних проектів, що передбачають екологічні інвестиції.

8. Проаналізовано вплив екологічних аспектів виробництва на основні фінансові показники підприємства. Встановлено, що на більшість фінансових показників впливають особливості екологічної діяльності підприємства.

9. Узагальнення отриманих в дисертації положень дозволило розробити комплексну методику фінансового аналізу і обґрунтування інвестиційних проектів, що передбачають екологічні інвестиції. Методика може використовуватись при еколого-економічному обґрунтуванні як суто екологічних так і багатоцільових інвестиційних проектів.

10. За допомогою розробленої методики проведена оцінка ефективності екологічного інвестиційного проекту впровадження технології регенерації відпрацьованих розчинів сірчаної кислоти на ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Список опублікованих праць

1. Верещак В.С., Бень Т.Г. Эколого-экономическое обоснование инвестиционных проектов. - Днепропетровск: Институт технологии, 1998.- 122 с.

2. Верещак В.С. Особенности финансового анализа экологических инвестиционных проектов// Академічний огляд. - 1999.-№ 1.-С. 78-80.

3. Верещак В.С. Обоснование экологических инвестиций (комплексный подход )//Бизнес Информ .-1999.-№ 9-10.- С. 116-118.

4. Бень Т.Г., Верещак В.С. Экономическое измерение экологических последствий: теоретические основы и практическое применение// Придніпровський науковий вісник.- 1998.- № 57 (124).- С. 63-65.

5. Бень Т.Г., Верещак В.С. Эколого-экономический подход к оценке эффективности и критерий выбора инвестиционных проектов //Придніпровський науковий вісник. - 1998.- № 57 (124).- С. 36-39.

6. Бень Т.Г., Верещак В.С., Чернявский В.Б. Оценка эколого-экономической эффективности регенерации отработанных сернокислотных растворов на ОАО "Нижнеднепровский трубопрокатный завод" // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1998.-№ 2.- С. 117-120.

7. Верещак В.С. Финансовая эффективность экологических инвестиций// Український інвестиційний журнал WELCOME.- 1997.- Липень 1-2. - С. 23-36.

8. Верещак В.С. Оценка экологического уровня металлургического производства// Материалы Междунар. научно-практич. конф. "Экологизация производства и управление отходами".- Днепропетровск: Приднепровский Центр чистых производств. - 1996. - С. 32-33.

9. Верещак В.С. Особенности управления природопользованием в современных условиях// Матеріали 4-ї Міжнар. науково-практич. конф."Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання".- Київ: НТТУ "КПІ".- 1997.-С. 85.

Размещено на Allbest.ru

...