Соціально-економічні аспекти формування регіонального ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-економічні аспекти формування регіонального ринку праці

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кардинальні перетворення, які відбуваються в українській економіці в останні роки, пов'язані з переходом від адміністративно-планової системи управління державою до ринкового регулювання, привели до значних змін в усіх сферах соціально-економічної діяльності суспільства. Відсутність при цьому в Україні єдиної концепції реформ, їх непослідовність і некомплексність, помножені на інертність суспільної свідомості, викликали такі негативні соціальні наслідки, як падіння життєвого рівня, ріст цін, інфляція, безробіття та ін.

Досвід багатьох країн показує, що при переході економіки на ринкову модель розвитку проблема створення і забезпечення механізму ефективного функціонування ринку праці є однією з найскладніших. З одного боку, ринок здатний в значній мірі підвищити ефективність використання трудових ресурсів у суспільстві. З іншого боку, ринкові перетворення у сфері трудових відносин неминуче приводять до низки негативних наслідків. Безробіття, як одне з найхворобливіших проявів ринкової економіки, являючись результатом конкурентної боротьби на ринку між найманими робітниками, одночасно служить могутнім засобом тиску на зайнятих трудовою діяльністю. Тому дослідження механізмів сприяння повній та ефективній зайнятості населення і мінімізації соціальних наслідків безробіття в умовах перехідної економіки має велике соціально-економічне значення.

Завдання формування ринку праці у контексті становлення економіки ринкового типу є актуальним для України і означає створення принципово нової концепції зайнятості. Складність полягає в тому, що через силу об'єктивно присутніх соціально-економічних особливостей жодна з існуючих у розвинутих країнах моделей ринку праці не може бути застосована в наших умовах у значному обсязі. В той же час, ні в якому разі не можна відкидати величезний досвід, накопичений цими країнами у питаннях регулювання трудових відносин. Тому вкрай актуальною є проблема адаптації загальносвітового досвіду при виробленні політики нашої держави в області зайнятості.

Варто відзначити, що до недавнього часу українські економісти, як правило, приділяли увагу загальнодержавним (макроекономічним) аспектам ринку праці, не враховуючи регіональну специфіку сфери зайнятості. Одначе, такий підхід навряд чи можна вважати ефективним. Загальновідомо, що соціально-економічне становище регіонів опосередковано загальним станом економіки країни. Врахування територіальних особливостей при виробленні соціально-економічної політики, зокрема, в області зайнятості, може пом'якшити негативні наслідки і зменшити соціальну напругу в масштабах всієї держави. Таким чином, питання розробки та вдосконалення методики регулювання процесів в сфері зайнятості та безробіття на регіональному рівні, яка враховує ступінь дії різних факторів, що впливають на ринок праці, і її наступного практичного використання необхідно віднести до числа актуальних. При цьому, дана методика повинна базуватися на загальних принципах і закономірностях, властивих українській економіці, враховуючи в той же час специфіку соціально-економічних відносин у регіоні.

Все вищевикладене і зумовлює вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось у межах плану науково-дослідних робіт Приазовського державного технічного університету. Робота проводилась у контексті основних державних програм, спрямованих на реформування економіки України, у відповідності з тематикою лабораторії соціально-економічного аналізу і прогнозування ПДТУ: «Прогнозування динаміки соціально-економічних процесів промислового регіону півдня України», шифр 15 (91) С (1991-1993 рр.), «Дослідження проблем організації зайнятості населення в умовах переходу економіки України на ринкову путь розвитку з урахуванням особливостей Приазовського регіону», шифр 24 (94) С (1994-1996 рр.) та «Систематизація та оптимізація методики і методології організації підготовки фахівців з гуманітарною та соціально-економічною освітою у вищих навчальних закладах технічного профілю (на прикладі Приазовського регіону)», шифр 9 (97) С (1997-1999 рр.).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і оцінка впливу загальних і територіально-специфічних соціально-економічних чинників на формування і розвиток регіонального ринку праці, а також, розробка методики регулювання процесів у сфері зайнятості регіону.

У відповідності до поставленої мети під час процесу дослідження необхідно було вирішити такі завдання:

виявити роль і значення ринку праці у становленні і функціонуванні ринкової економіки;

уточнити і класифікувати низку понять і визначень, характеризуючих стан ринку праці, зайнятості і безробіття, стосовно до реальної економічної ситуації;

критично осмислити різні концепції ринку праці, проаналізувати і систематизувати вітчизняний і зарубіжний досвід регулювання процесів трудозайнятості в умовах кризового стану економіки, в тому числі, на регіональному рівні;

проаналізувати і узагальнити практичний досвід формування і розвитку регіонального (мікрорівневого) ринку праці у контексті загальнодержавної (макрорівневої) динаміки процесів трудозайнятості;

виявити і систематизувати загальнодержавні і територіально-специфічні фактори, які чинять вагомий вплив на формування регіонального ринку праці;

обґрунтувати необхідність вироблення нових підходів до регіональної політики держави в сфері зайнятості населення;

розробити основні положення методики регулювання регіональної сфери зайнятості на прикладі конкретного регіону з переважно промисловою спеціалізацією, вдосконалити організаційні заходи щодо цього;

оцінити перспективи розвитку ринку праці і сфери зайнятості (на прикладі Приазовського регіону) з урахуванням регіональної специфіки.

Як результат вирішення комплексу поставлених у дисертаційній роботі завдань на захист виносяться наступні наукові положення:

Теза про те, що на розвиток процесів на регіональному ринку праці крім загальних закономірностей, властивих економічній системі держави в цілому, впливають регіональні особливості, внаслідок чого неможливе централізоване регулювання локальних ринків праці єдиними методами.

Твердження про те, що базовим рівнем державної політики зайнятості повинен бути регіональний рівень регулювання, що дозволить врахувати терито-ріальну специфіку.

Положення про те, що формування і розвиток регіонального ринку праці та регулювання процесів у сфері зайнятості на регіональному рівні реалізується шляхом дії на основні соціально-економічні фактори, що впливають на ці процеси.

За предмет дослідження взято динаміку становлення і розвитку регіонального ринку праці в умовах перехідної економіки і її залежність від соціально-економічних факторів.

Об'єктом дослідження є ринок праці і сфера зайнятості Приазовського регіону Донецької області.

Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи послужили закони України, укази Президента України і постанови Кабінету Міністрів України, які стосуються різних аспектів економічної діяльності, а також праці зарубіжних і вітчизняних економістів з питань дослідження теоретичних та практичних аспектів регіональної політики стосовно ринку праці, зайнятості та безробіття. Як інформаційна база використовувались статистичні дані (соціально-демографічні, економічні, виробничі та інші показники), підготовлені державними та регіональними органами статистики і службами зайнятості, а також повідомлення в періодичних виданнях. Додатковим джерелом інформації послужили власні соціологічні дослідження регіональної економіки, а також - результати інших соціологічних досліджень ринку праці, зайнятості та безробіття. Під час роботи використовувались методи наукової абстракції, економіко-статистичного та графічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дисертаційного дослідження були отримані такі нові наукові результати:

уточнено зміст понять «ринок праці», «зайнятість», «повна зайнятість», «безробіття», адаптовано стосовно до умов економіки перехідного періоду категорійну класифікацію складових ринку праці;

шляхом аналізу динаміки розвитку ринку праці в Україні як на загальнодержавному (макро-), так і на регіональному (мікро-) рівнях виявлено основні соціально-економічні чинники, які впливають на процеси у сфері зайнятості;

обґрунтовано необхідність приділення більшої уваги регіональним аспектам формування і розвитку ринку праці в країні;

доведено, що специфіка соціально-економічного розвитку території обумовлює різну динаміку процесів, які відбуваються на ринку праці, внаслідок чого неможлива унітарна політика держави щодо зайнятості населення;

обґрунтовано доцільність прийняття регіонального рівня державної політики зайнятості населення як базового;

проведено соціологічні дослідження ринку праці, показників зайнятості та безробіття у Приазовському регіоні;

розроблено методику регулювання процесів в регіональній сфері зайнятості та вдосконалено організаційні підходи до розвитку ринку праці в регіоні, що має промислову спеціалізацію;

виявлено та систематизовано соціально-економічні, демографічні, етнополітичні, територіально-географічні та інші особливості розвитку регіонального ринку праці (на прикладі Приазов'я);

дано оцінку впливу регіональної специфіки (зокрема, спеціальної економічної зони та спеціального режиму інвестиційної діяльності) на ринок праці Приазов'я.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

Висновки і рекомендації, які містяться в роботі, сприяють розширенню методологічної бази соціально-економічного аналізу проблем зайнятості і безробіття і можуть бути використані в теоретичних і прикладних дослідженнях проблем створення механізму ефективного регулювання ринку праці. Система елементів економічної кон'юнктури може стати основою для побудови регіональної моделі ринку праці.

Розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи методичні положення та вдосконалені організаційні підходи можуть бути використані регіональними службами зайнятості в практичній діяльності.

Систематизація результатів аналізу факторів соціально-економічного розвитку регіону дозволяє використовувати ці дані для вивчення інших секторів регіональної економіки.

Ідентичність процесів соціально-економічного розвитку високоурбанізованих територій півдня і сходу України дозволяє адаптувати застосовану схему дослідження до аналізу локальних ринків праці інших промислових регіонів країни.

Теоретичні розробки і результати дослідження можуть бути використані для викладання курсів «Економічна теорія», «Регіональна економіка», «Економіка та соціологія праці».

Отримані результати прийняті до застосування виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради народних депутатів, а також, низкою підприємств і організацій Приазовського регіону про що є відповідні довідки.

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки, здійснені в межах дисертаційного дослідження і представлені в даній роботі, зокрема, ті, що характеризують наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, виконані автором особисто. Ідеї співавторів наукових праць дисертанта у роботі використані не були, оскільки не відносились безпосередньо до предмету дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації доповідались і обговорювались на III (квітень 1996 р.), IV (квітень 1997 р.) та VI (квітень 1999 р.) Маріупольських регіональних науково-практичних конференціях, на науково-технічній конференції молодих фахівців «Азовсталь - 99» (Маріуполь, 1999 р.), на щорічних (1995-1998 рр.) науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Приазовського державного технічного університету. Впровадження результатів роботи здійснювалось поетапно, відповідно тому, як виконувалась робота.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження було опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 16,8 д. а., з них особисто автору належить 16,5 д. а.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Обсяг дисертаційної роботи складає 194 сторінки комп'ютерного набору. Дисертація вміщує 28 малюнків, 14 таблиць, список використаних джерел, який налічує 226 найменувань.

Основний зміст роботи

ринок економіка праця регіональний

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовані мета і завдання дисертаційної роботи, визначені предмет і об'єкт дослідження, розкрита наукова новизна і практичне значення результатів досліджуваної роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи ринку праці і зайнятості» розкривається наукове положення про те, що ринок праці, виступаючи у якості органічного компоненту загальноекономічного ринкового механізму, є одним з найважливіших факторів формування економічної системи.

Під час дослідження виявлено ступінь значущості ринкових відносин у трудовій сфері для становлення економічної системи в цілому. В дисертації підкреслюється, що ринок праці посідає центральне місце в економіці. Цей факт зумовлюється тим, що суб'єктами даного ринку, на відміну від інших, є люди, що надає йому унікальності. Суб'єктом попиту на працю виступають роботодавці, а суб'єктом пропозиції - робітники, які є носіями робочої сили. В дисертації детально розглядається питання про те, що є об'єктом ринку праці, і робиться висновок, що товаром на даному ринку є праця, а не робоча сила. Суть явищ, які відбуваються на ринку праці, розкриває система відносин, які формуються на вартісній основі між власниками засобів виробництва і найманими працівниками з приводу задоволення попиту на працю підприємців і потреби в роботі по найму як у джерелі прибутку робітників.

Під час виконання роботи було уточнено термінологію понять «ринок праці», «зайнятість», «повна зайнятість», «безробіття» стосовно до умов перехідної економіки, а також класифіковано категорійні складові цих понять.

Оскільки ринок праці є всеохоплюючим і багатогранним поняттям, то його можна розглядати в декількох іпостасях: як механізм розподілу і перерозподілу праці; як деякий простір, на якому трудівники і роботодавці взаємодіють між собою; як систему економічних відносин у трудовій сфері. Необхідно також відрізняти область розповсюдження і межі ринку праці. Ринок праці у «вузькому» розумінні можна визначити як механізм взаємодії попиту на працю і пропозиції праці, який встановлює параметри ціни та вартості праці і соціально-економічні умови трудових відносин. «Широка» дефініція ринку праці представляє собою організаційно-правову і соціально-економічну систему спільної організації сфери праці і зайнятості населення з участю трудящих, роботодавців, держави і профспілок. В цілому ж ринок праці варто розглядати як інтегруюче поняття, яке включає в себе комплекс відносин з приводу формування та взаємодії попиту на працю і пропозиції праці, в якій втілюються виробничі здібності людини, що функціонують у ринковій економіці у формі особового капіталу і реалізуються через систему відтворення, розподілу, перерозподілу між регіонами, секторами економіки і сферами власності.

У дисертації детально розглянуті основні складові ринку праці, серед яких виділяються: попит на працю, пропозиція праці, кон'юнктура і інфраструктура ринку, вартість і ціна праці, конкуренція, резерв робочої сили. Попит на працю формується під впливом: загального рівня розвитку економічної системи, тенденцій економічної динаміки, структурних змін у формах власності, забезпеченості економіки ресурсами, конкурентного середовища, ситуації в кредитно-фінансовій та інвестиційній сферах, обсягів зовнішньоекономічної діяльності. На характер пропозиції праці впливають такі фактори, як: демографічний склад населення, міграційна активність, рівень життя, рівень освіти і професійної підготовки, мотивація зайнятості.

Показники зайнятості населення є одними з найважливіших характеристик економіки. Зайнятість має суттєвий вплив на розвиток соціально-економічної структури держави. Відносини зайнятості включають у себе: пошук роботи і робочої сили, порядок наймання і звільнення робітників, умови і зміст праці, встановлення рівня її оплати, навчання і підготовку кадрів, їх професійну мобільність. Сфера оплачуваної зайнятості, звичайно в межах певного регіону, галузі або групи професій, характеризується поняттям «ринок праці».

Під зайнятістю варто розуміти сукупність соціально-економічних відносин з приводу поєднання особового чинника виробництва з речовим, відображаючих участь робітника в трудовому процесі з метою створення матеріальних і (або) інших благ на умовах індивідуальної оплати, яка б забезпечувала йому (робітнику) відповідний соціальний статус. Зайнятість, як і ринок праці, є багатомірною категорією, що викликає необхідність використання у теорії і на практиці таких видів зайнятості, як повна, продуктивна, соціально-корисна, раціональна, ефективна. Повна зайнятість населення повинна відображати можливість надання всім бажаючим працездатним громадянам права оплачуваної роботи у вибраній сфері трудової діяльності у відповідності із здібностями, покликанням, освітою, професійною підготовкою.

Під час дослідження було проаналізовано причини і наслідки безробіття, яке є природним компонентом ринку, а також, уточнено класифікацію його видів. Безробіття змушує державу нести непродуктивні витрати на надання матеріальної допомоги тим, хто втратив роботу, негативно впливає на життєвий рівень населення, викликає стан психологічної напруги як у самих безробітних, так і у громадян, які ризикують втратити роботу. Позитивний вплив безробіття складається у формуванні резерву робочої сили, що надає певної еластичності виробництву. По відношенню до безробіття існує два принципово різних підходи: або підтримувати максимально повну зайнятість, або допустити існування певного рівноважного рівня безробіття, що називається природним рівнем. В умовах ринку другий шлях більш ефективний.

Світова економічна думка має багатий теоретичний і практичний досвід в осмисленні проблем зайнятості і причин безробіття. У роботі проаналізовано еволюцію теоретичних підходів різних економічних шкіл до процесів на ринку праці. Значну увагу було приділено таким концепціям, як класична, кейнсіанська, неокласична, інституціональна та ін. Вивчення різних моделей ринку праці і зайнятості показало, що дані теоретичні концепції не можуть бути в повному обсязі використані у практиці ринкового господарювання окремої країни або регіону. Для України є корисним підхід, заснований на застосуванні деяких положень різних теоретичних побудов, які можна адаптувати до умов перехідної економіки.

У другому розділі «Комплексний аналіз регіонального ринку праці» розкривається теза про те, що на розвиток процесів на регіональному ринку праці, крім загальних закономірностей, властивих економічній системі держави в цілому, роблять вплив регіональні особливості, внаслідок чого стає неможливим централізоване регулювання локальних ринків праці єдиними методами. На основі цієї тези сформульоване і обгрунтоване положення про те, що базовим рівнем державної політики зайнятості повинен бути регіональний рівень, що дозволить враховувати територіальну специфіку.

Для обґрунтування вищезгаданої тези, перш за все, проаналізовано динаміку ринку праці взагалі в Україні і виявлені тенденції його становлення. При цьому особливу увагу було приділено тому факту, що економіка нашої держави є перехідною і несе в собі елементи як ринкового, так і адміністративно-командного типів господарювання. Існуюча в Україні специфіка трудових відносин поєднує високий рівень прихованого безробіття з широкими масштабами як фрикційного, так і застійного безробіття. На формування ринку праці в певній мірі впливають не ринкові фактори, а спад виробництва, викликаний розривом існуючих раніше господарських зв'язків. Це призводить до зниження ціни праці, наростання невиплат заробітної плати і соціальних платежів, зниження мотивації до праці. Зростають проблеми в квалифікаційному аспекті відтворення робочої сили. Падіння життєвого рівня населення негативно впливає на демографічну складову трудового потенціалу і на динаміку потреби населення в робочих місцях, що веде до погіршення кон'юнктури ринку праці. Вплив фактору зовнішньої міграції поки що має другорядне значення. В останній час посилилось вивільнення робітників під впливом негативних змін у ринковій кон'юнктурі. Безробіття переходить із стадії стагнації фіксованого ринку праці і переважання прихованої форми у стадію обвальної трансформації останньої у відкриту форму. Все це говорить про вкрай несприятливі тенденції розвитку сфери зайнятості в Україні.

Одначе, в регіональному аспекті у сфері трудозайнятості є значні відмінності. У дисертації на основі статистичних даних проаналізовано динаміку формування і розвитку локального ринку праці у Донецькій області і її Приазовському регіоні, а також, виявлено чинники, впливаючі на нього. Під Приазовським регіоном Донецької області в дисертації розуміється її південна частина, центром і соціально-економічною домінантою якої є місто Маріуполь. Порівняльний аналіз процесів на ринку праці на макро- і мікрорівнях дозволяє зробити висновок, що на протязі всього періоду реформ кон'юнктура ринку праці Донбасу і Приазов'я мала кращі, ніж в середньому по Україні, характеристики. Уже в період 1991-1995 рр. негативні показники на фіксованому ринку праці України зростали в середньому в 1,5 рази швидше, ніж у досліджуваному регіоні.

В наступний період (1996-1998 рр.) стали помітними тенденції скорочення різниці між показниками фіксованого ринку праці Донецької області і України (до 20-25%) з одночасним зростанням відмінностей у рівнях безробіття у Донеччині (в цілому) і у Приазов'ї (до 30-40%).

При аналізі стану і динаміки регіонального ринку праці дисертантом були виявлені як загальні фактори, характерні для сфери трудозайнятості всієї держави, так і специфічні умови, властиві лише даному регіону.

Серед факторів, які впливають на пропозицію праці, в роботі виділені: демографічний склад населення, міграційна активність, рівень життя різних соціальних груп та ін.

Соціально-демографічні характеристики Приазовського регіону (скорочення питомої ваги молоді, старіння трудових ресурсів, висока частка пенсіонерів серед міських жителів, негативний природний і механічний приріст населення, перспектива «залпового» повернення трудових мігрантів та ін.) роблять несприятливий вплив на структуру і якість робочої сили у регіоні. На кількісні характеристики трудових ресурсів ці фактори діють різнонаправлено, причому результуюча цих дій на даний час веде до скорочення їх чисельності в регіоні і зменшення тиску на локальний ринок праці. Міграційні процеси у Приазов'ї, які мають на даний час зовнішню спрямованість, дещо стабілізують регіональний ринок праці.

Важливим чинником мотивації трудової діяльності є життєвий рівень населення, однією з основних характеристик якого є купівельна спроможність заробітної плати. В дисертації була досліджена динаміка цього фактора в залежності від загальноукраїнського рівня інфляції (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка реального рівня заробітної плати в галузях народного господарства Маріуполя за період 1992-1996 рр.

У період 1992-1993 рр. різке падіння купівельної спроможності заробітної плати в державному секторі економіки Приазов'я привело до скорочення зайнятих у сфері матеріального виробництва, переходу частини працівників у сектор малого бізнесу або тіньову зайнятість, а також, до виходу їх із складу економічно активного населення. У 1995-1996 рр. купівельна спроможність заробітної плати в окремих галузях господарства регіону значно підвищилась, що призвело до стабілізації кількості зайнятих у промисловості, не дивлячись на зменшення чисельності трудових ресурсів у Приазов'ї. Таким чином, економічна активність населення у 1995-1996 рр. зросла, що можна безпосередньо пов'язати з ростом реальної купівельної спроможності заробітної плати. На даний час заробітна плата в регіоні залишається вищою, ніж в цілому по Україні, обумовлюючи високу економічну активність населення.

Взагалі, соціальні (низький життєвий рівень населення) і економічні (високий рівень заробітної плати в окремих господарських галузях регіону; наявність значної кількості пенсіонерів середнього віку, які мають чималий потенціал для трудової діяльності; розповсюдження прихованого безробіття, яке зменшує тиск вивільнених на ринок праці) складові, що формують пропозицію на ринку праці Приазовського регіону, створюють передумови для росту економічної активності населення. Соціально-демографічні фактори (зменшення припливу на ринок праці, негативне сальдо міграції та ін.), навпаки, скорочують чисельність трудових ресурсів, внаслідок чого регіональний ринок праці знаходиться у стані нестійкої рівноваги. Одначе, в найближчій перспективі ця рівновага може бути порушеною різким вивільненням працівників, що знаходяться у стані прихованого безробіття, зміною тенденцій зворотної міграції, а також, звуженням сфери нерегламентованої зайнятості.

Серед чинників, які впливають на попит на працю, крім загальнодержавних, варто виділити територіальну спеціалізацію економіки, яка дозволяє досягти високих показників навіть в умовах загальної стагнації.

Одним з найважливіших факторів, характеризуючих соціально-економічний стан Приазов'я, є обсяг промислового виробництва. Маріуполь знаходиться серед небагатьох регіонів України, де в період 1995-1997 рр. спостерігався ріст основних показників виробництва (див. табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка темпів зміни обсягів промислового виробництва у містах Донецької області в 1989-1996 рр. (в% до попереднього року)

Поєднання існуючої спеціалізації регіональної економіки із сприятливою загальносвітовою кон'юнктурою сприяло розширенню пропозиції додаткових робочих місць. Це приводило до зростання попиту на працю в промисловості, збереженню високого рівня зайнятості в окремих господарських галузях і, нарешті, компенсувало тиск надлишкової робочої сили на ринок праці. Стагнація і падіння рівня зайнятості у секторі малого і середнього бізнесу не відбилось на сфері працезайнятості Приазов'я в тій мірі, в якій це спостерігалось в більшості регіонів Донбасу і України. Негативним наслідком такої ситуації стало зростання гіпертрофованості структури зайнятості регіону, коли на частку промисловості припадає більше 90% зайнятого населення. На даний час у зв'язку з несприятливими умовами в промисловості Маріуполя спостерігається стагнація виробництва, поглиблена різким зниженням рентабельності. Вже у 1999-2000 рр. це може призвести до трансформації значної частини латентного безробіття, широко розповсюдженого у Приазов'ї, у відкриту форму.

В дисертаційній роботі автором також представлений власний соціологічний аналіз низки аспектів ринку праці і чинників, які впливають на нього, що дало можливість оцінити вірогідність статистичної інформації, яка була у розпорядженні дисертанта.

У третьому розділі «Організаційна політика на регіональному ринку праці» обгрунтовано пропозиції по розвитку регіонального ринку праці і сфери зайнятості через регулювання основних соціально-економічних чинників, діючих на ці процеси. Крім того, тут же виявлено та систематизовано специфічні фактори, які впливають на ринок праці Приазов'я, і запропоновано методичні положення по регулюванню процесів в регіональній сфері трудозайнятості.

В роботі відзначена необхідність вироблення нової регіональної політики нашої держави, в тому числі, і в сфері зайнятості. Державна політика зайнятості повинна бути спрямована на: забезпечення рівних можливостей всім громадянам у реалізації права на працю, підтримку трудової і підприємницької ініціативи, дотримання принципу добровільності праці, соціального захисту, заохочування роботодавців, які створюють робочі місця та ін. Така політика передбачає збалансоване регулювання всіх елементів ринку праці.

У дисертації значна увага приділяється регіональним аспектам формування ринку праці в Україні. Відомо, що створюючи загальноекономічне середовище, макрофактори адаптуються до регіональних умов, породжуючи зустрічний процес висування специфічних ознак, пов'язаних із спеціалізацією економіки регіону, демографічним складом населення, якістю трудового потенціалу та ін. Тому необхідно структурувати державну політику у сфері зайнятості, зробивши її багаторівневою. Потрібно виділити комплекси завдань, вирішення яких можливе на державному, регіональному і виробничо-галузевому рівнях, та розмежувати повноваження між рівнями. Регіональний рівень розвитку ринку праці і сфери зайнятості в цієї ієрархії є найважливішим. На цьому рівні повинна формуватися територіально розгалужена інфраструктура зайнятості. Регіональні органи влади повинні мати реальні права, які стосуються використання виробничих, фінансово-кредитних ресурсів підвідомчої території на основі договірних принципів взаємодії із суб'єктами господарювання всіх форм власності.

На основі наведеного в попередньому розділі аналізу залежності показників регіонального ринку праці від різних чинників розроблено методику і визначено основні напрямки формування та розвитку ринкових відносин в сфері зайнятості регіону. Ця методика передбачає вживання на регіональному рівні низки конкретних заходів різної спрямованості. Серед них: реорганізація роботи регіональних центрів зайнятості; поліпшення інформаційного забезпечення на ринку праці; підвищення фінансової забезпеченості заходів у сфері зайнятості; стабілізація сфери прикладання праці за рахунок створення нових і реанімації існуючих робочих місць; розробка галузевих програм зайнятості, особливо у превалюючих у регіоні галузях; субсидування зайнятості на підприємствах, зокрема, для попередження різкого переходу безробіття із прихованої у відкриту форму; стимулювання добровільної незайнятості, розвиток гнучких форм зайнятості, цілеспрямована соціальна політика по відношенню до робітників передпенсійного і пенсійного віку; організація професійного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів з урахуванням прогнозованої зміни структури попиту на труд; створення можливостей для працевлаштування молоді; проведення особливої політики в області жіночої зайнятості; розвиток системи малого бізнесу; модернізація і активізація програми суспільних робіт; квотування робочих місць для неконкурентоздатних на ринку праці верств населення; розвиток вторинної (позавиробничої) зайнятості; вироблення стимулюючої інвестиційної політики; розвиток недержавних організацій по працевлаштуванню та ін.

Запропоновані в методиці заходи можуть бути згруповані за основними напрямками, серед яких виділяються: політика і програми у відношенні до пропозиції на ринку праці, політика і програми у відношенні до попиту на працю, програми розвитку інфраструктури ринку праці і поліпшення умов його функціонування, програми перерозподілу доходів.

На розвиток ринку праці регіону впливає цілий комплекс різних факторів, які можна класифікувати на економічні, соціальні, демо- і етнографічні, професійно-кваліфікаційні, територіально-географічні, психологічні, інституціональні, геополітичні та ін. Ці чинники проявляються як у загальнодержавних, так і регіонально-специфічних аспектах. Притаманні такі особливості розвитку і Приазовському регіону.

У територіально-географічному плані це: спільний кордон з Російською Федерацією; місцерозташування регіону на узбережжі моря, яке має як транспортне, так і промислове значення; потенційно високі курортно-рекреаційні можливості Приазовського побережжя.

У демографічному та етнографічному плані це: високий навіть у масштабах України рівень смертності, в тому числі, осіб працездатного віку; непрестижність регіону для проживання населення, викликана важкою екологічною ситуацією, що формує негативне сальдо міграції; значна частка працюючих пенсіонерів, зумовлена специфікою раннього виходу на пенсію робітників з превалюючими у регіоні професіями; наявність значної грецької діаспори, що сприяє розширенню інвестицій з цієї країни в економіку регіону.

В економічному плані це: виробництво високоліквідної продукції ведучими підприємствами міста; високі експортні можливості низки регіональних галузей (металургія, машинобудування та ін.); значний інвестиційний потенціал регіону, багато підприємств якого мають свою нішу в загальносвітовому розподілі праці; важливе значення Приазов'я як значного транспортного вузла; нещодавне створення у регіоні спеціальної економічної зони «Азов» та введення в дію спеціального режиму інвестиційної діяльності, що значно поліпшує інвестиційний та податковий «клімат» у регіоні і сприяє створенню нових робочих місць; відсутність характерних для більшої частини Донецької області і Донбасу взагалі проблем, пов'язаних з реструктуризацією вугільної промисловості.

У професійно-кваліфікаційному плані це: висока частка трудових ресурсів регіону, зайнятих у важкій промисловості; високий рівень кваліфікації робочої сили; дисбаланс між реальною потребою і структурою підготовки фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою, яка не забезпечує розвитку невиробничої сфери у регіоні.

У дисертації особливу увагу приділено перспективі діяльності в регіоні спеціальної економічної зони та спеціального режиму інвестиційної діяльності, що при виконанні низки умов у середньотерміновій перспективі стане одним із визначальних факторів кон'юнктури регіонального ринку праці.

У висновках підведені підсумки досліджень, сформульовані основні висновки і пропозиції, наведені практичні дані про впровадження отриманих результатів дослідження.

Висновки

За підсумками проведеного дослідження можна сформулювати такі основні висновки:

Ринок праці, виступаючи як органічний компонент загальноекономічного ринкового механізму, є одним з найважливіших чинників формування економічної системи. Існуючи з іншими ринками, він посідає центральне місце в економіці. Ця обставина зумовлена тим, що товаром на даному ринку є праця, а його суб'єктами, на відміну від інших елементів ринкової системи, виступають люди (суб'єктом попиту на працю - роботодавці, суб'єктом пропозиції праці - робітники, які є носіями робочої сили), що робить ринок праці унікальним механізмом.

Зайнятість населення має значний вплив на розвиток соціально-економічної структури держави, а її показники є одними з найважливіших характеристик економіки. Зайнятість охоплює сукупність соціально-економічних відносин з приводу поєднання особового чинника виробництва з речовим, які відображають участь робітника у трудовому процесі з метою створення матеріальних та (або) інших благ на умовах індивідуальної оплати, яка б забезпечувала йому (робітнику) певний суспільний статус.

Існуючі моделі ринків праці, що використовуються у інших країнах, не підходять у повному обсязі для впровадження в умовах української економіки, оскільки не враховують її специфіку і не адаптовані до ситуації перехідного періоду. У виробленні вітчизняної моделі зайнятості необхідний підхід, пов'язаний з застосуванням деяких моментів різних теоретичних концепцій.

В державах з перехідним характером економіки необхідно виробляти нову концепцію державної регіональної політики, яка б розповсюджувалася на всі аспекти соціально-економічної діяльності суспільства, в тому числі, і на сферу праці і зайнятості.

Здійснюючи регіональну політику на практиці, потрібно мати на увазі, що в різних регіонах України через низку причин економічні процеси протікають неоднаково. Зокрема, в Донбасі і Приазов'ї на протязі всього періоду реформ негативні процеси у сфері зайнятості проявлялись у меншій мірі, ніж в цілому по країні. Це говорить про недоцільність унітарного підходу до локальних ринків праці і необхідність регіоналізації даного процесу. При цьому регіональний рівень регулювання зайнятості повинен бути базовим, оскільки він дозволяє враховувати територіальні особливості сфери працезайнятості.

На регіональний ринок праці діє низка чинників. В цілому ці фактори підрозділяються на економічні, соціальні, демо- і етнографічні, професійно-кваліфікаційні, психологічні, територіально-географічні, інституціональні, геополітичні та ін. Найважливішими з них уявляються економічні і соціальні. Це зумовлено, зокрема, тим, що в кожній з вищеперерахованих груп чинників є соціально-економічні аспекти. У роботі представлено детальний аналіз факторів, які впливають на характер змін як попиту на працю, так і пропозиції праці, і визначено основні напрями і організаційні підходи до розвитку ринку праці і сфери зайнятості у регіоні шляхом діяння на чинники впливу.

Методика регулювання регіональної сфери зайнятості, яка розроблена в процесі виконання роботи, адаптована до умов регіону з промисловою спеціалізацією. Вона включає у себе низку організаційних заходів різної спрямованості, які згруповані за рядом основних напрямків.

Регулювання процесів працезайнятості на регіональному рівні передбачає вивчення особливих умов розвитку соціально-економічних процесів у регіоні і виявлення специфічних тенденцій формування локального ринку праці. У роботі виділено і класифіковано такі чинники стосовно до ринку праці Приазовського регіону.

Крім існуючих на даний час факторів впливу на регіональний ринок праці Приазов'я, у перспективі однією з визначальних умов його кон'юнктури буде ефективність функціонування в регіоні спеціальної економічної зони та спеціального режиму інвестиційної діяльності. Це пов'язано з тим, що значні інвестиції в зональну економіку сприяють створенню робочих місць.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Мелихов А.А. Региональный рынок труда: социально-экономические аспекты / Под ред. Г.И. Бритченко и В.А. Товстика. - Приазовский гос. техн. унив-т, Макеевский экон.-гуман. инс-т. - Макеевка: Графити, 1998. - 264 с.

Мелихов А.А. Анализ динамики рынка труда Приазовья в контексте развития рыночных отношений в Украине // Вестник Приазовского государственного технического университета: Сб. науч. трудов. - Мариуполь: Изд. ПГТУ, 1996. - №2. - С. 241-244.

Мелихов А.А. О некоторых аспектах формирования рынка труда Приазовья в условиях деятельности свободной экономической зоны // Вестник Приазовского государственного технического университета: Сб. науч. трудов. - Мариуполь: Изд. ПГТУ, 1997. - №4. - С. 245-247.

Дмитриев Г.М., Мелихов А.А. Реорганизация социально-экономической политики государства как составляющая рыночных реформ в Украине // Вестник Приазовского государственного технического университета: Сб. науч. трудов. - Мариуполь: Изд. ПГТУ, 1995. - №1. - С. 256-259. (Особистий внесок автора: визначена необхідність розробки концепції регіональної політики в Україні в умовах реформування економіки, в тому числі, і у сфері зайнятості).

Мелихов А.А. Регулирование занятости населения в промышленном регионе в условиях переходной экономики // Придніпровський науковий вісник. - Серія «Економіка». - 1997. - №34 (45). - С. 44-48.

Мелихов А.А. Перспективы регионального рынка труда Приазовья в условиях деятельности свободной экономической зоны (СЭЗ) // Придніпровський науковий вісник. - Серія «Економіка». - 1997. - №38 (49). - С. 22-26.

Бритченко Г.И., Мелихов А.А. Виды и формы занятости в условиях рыночной экономики // Придніпровський науковий вісник. - Серія «Економіка». - 1998. - №117 (184). - С. 94-98. (Особистий внесок автора: проаналізовано види і форми зайнятості населення, дано власну трактовку поняття повної зайнятості в умовах ринковох економіки).

Мелихов А.А. Тенденции и перспективы развития занятости в Приазовском регионе // Бизнес и маркетинговый менеджмент (международные и региональные аспекты) / Под ред. Х. Агурзенидиса, Г.И. Бритченко. - Донецк: ДонГАУ, 1997. - С. 249-262.

Мелихов А.А. Социологические опросы населения как инструмент анализа тенденций занятости в Приазовском регионе // Тезисы докладов 4-й региональной научно-практической конференции, Мариуполь, апрель 1997 г. - Мариуполь, 1997. - С. 13.

Мелихов А.А. Организационная политика на региональном рынке труда // Тезисы докладов научно-технической конференции молодых специалистов «Азовсталь-99», Мариуполь, 1999 г. - Мариуполь, 1999. - С. 71.

Размещено на Allbest.ru