Формування механізму управління оборотним капіталом підприємства (на прикладі підприємств будівельної галузі)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування механізму управління оборотним капіталом підприємства (на прикладі підприємств будівельної галузі)

Момот Тетяна Валеріївна

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному глобалізованому економічному і суспільному житті в умовах реформування економіки України мають бути чітко окреслені й науково обгрунтовані контури та пріоритети нової економічної політики підприємств, спрямованої на забезпечення економічного зростання країни. Перш за все, сьогоднішні розробки мікроекономічного рівня повинні здійснюватись з урахуванням фундаментальних надбань сучасної світової економічної думки, провідним напрямком якої є еволюційна теорія економічного зростання. Спираючись на основні положення цієї теорії, слiд перш за все вiдзначити, що для бiльшостi пiдприємств будівельної галузі України стандартнi управлiнськi, технологiчнi, iнвестицiйнi та фінансові операцiї з великим напруженням підтримують виживання на внутрішньому ринку i не забезпечують достатнiй рiвень конкурентоспроможності на світовому ринку будівельних послуг. Разом з цим, реалiзацiя пошуку, направленого на удосконалення або радикальні зміни внутрішніх механізмів управління, технологій, джерел постачання, маркетингу, тощо потребує значних витрат, супроводжується великим ризиком, а головне, є важкоздiйснюваною через вiдсутнiсть необхiдних фiнансових ресурсiв. Внаслідок цього перетворення національної економіки в напрямку від перехідної до ринкової парадигми, де рушійною силою економічного зростання виступає інноваційна діяльність, здійснюється дуже повільно.

Працюючи в нових умовах становлення ринку і ринкових відносин в Україні, будівельні підприємства самостійно регулюють всі внутрішні аспекти фінансової діяльності, пристосовуючись до макроекономічного середовища. Значний обсяг фінансових ресурсів, що інвестуються в оборотний капітал, його провідна роль у прискоренні обороту всього капіталу і забезпеченні безперервності процесів виробництва і реалізації продукції, визначають першочерговість і складність завдань прийняття рішень з управління оборотним капіталом.

Серед сучасних вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних питань з управління оборотним капіталом, слід відзначити українського I.О. Бланка, російських Є.С.Стоянову, Є.В. Бикову, В.В. Ковальова, представників англо-американської школи Т. Манесса, Д.Зайтлова, Л. Фрейзера, А. Ормінстона, Дж. Хорна, Н. Хілла, У. Сарторіса, Л. Шелла, Ч. Хейлі, французської - О. Меньє, Ф. де Бароле, П. Бульме, Б. Коласса.

Процеси кругообороту та обороту засобiв у галузi “Будiвництво” достатньо дослiдженi в працях таких вчених-економiстiв часiв планової економіки, як С.Б. Барнгольц, А.М. Бiрман, В.В. Бочаров, А.С. Виходцев, Н.А. Жоголєва, Н.С. Лiсiциан, М.Х. Лапiдус, Д.С. Моляков, Л.Ф. Мiрющенко, О.I. Погребняк, М.Б. Поднос, С.А. Черницов, В.П. Щур та iнші. Досягнуто спiльнiсть поглядiв з таких корiнних питань теорiї, як загальна схема руху капiтальної вартостi, змiст економiчних категорiй "виробничi фонди", "основнi фонди", "оборотнi фонди" та "фонди обiгу".

Разом з тим, в сучаснiй науцi не вироблено єдиних методологiчних пiдходiв у трактуваннi категорiї оборотного капiталу, не встановлено чітких меж його спiввiдношення з iншими економiчними категорiями, не достатньо дослiдженi закономiрностi його руху. Досить поширеним для вiтчизняної і деякою мірою для зарубіжної економiчної думки є ототожнення категорiй "оборотний капiтал" i "оборотнi засоби”.

В умовах реформування економіки та кризи перехідного періоду в Україні управління оборотним капіталом набуває особливої актуальності ще й тому, що оборотний капітал складає більш ніж 80% всього капіталу підприємства і являє собою найбільш мобільну частину фінансових ресурсів. Враховуючи те, що метою підприємницької діяльності кожного суб'єкта господарювання є отримання прибутку, необхідно більш ретельно й кваліфіковано підходити до управління оборотним капіталом підприємств з метою максимізації його оборотності та збільшення генерованого ним прибутку. Для цього треба перш за все детально вивчати й аналізувати як внутрішні, так і зовнішні фактори, динаміку, тенденції, показники ефективності або, коротше кажучи, все, що тим чи іншим чином впливає на величину оборотного капіталу для того, щоб забезпечити його ефективне використання.

Діюча сьогодні практика господарювання характеризується відсутністю загальноприйнятих і дійових механізмів управління оборотним капіталом, невідповідністю інформаційної бази підприємств потребам сучасності.

З огляду на умови, що склалися, пошук кожного будівельного пiдприємства повинен бути направлений, в першу чергу, на створення ефективних механiзмiв управлiння фiнансовими ресурсами з метою максимізації кiнцевих результатiв виробничо-господарської дiяльностi, що забезпечили б збільшення інвестиційних можливостей та нагромадження інноваційного потенціалу галузі.

Виникнення проблемної ситуації та невирішеність названих вище питань і зумовили необхідність проведення цього дослідження та вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний у дисертаційній роботі напрямок дослідження зв'язаний з держбюджетною темою “Перехід проектно-будівельного комплексу на ринкові умови”, що розробляється кафедрою економіки будівельного підприємства Харківської державної академії міського господарства.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є оборотний капітал підприємства. Об'єктом дослідження обрано на макрорівні - галузь “Будівництво” України, на мікрорівні - будівельні підприємства Харківської та Полтавської областей.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних та методологічних положень щодо формування і функціонування механізму управління оборотним капіталом підприємства в умовах еволюції парадигм економічного зростання.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішені такі завдання:

на засадах вивчення еволюції економічних категорій “оборотний капітал” і “оборотні засоби” в межах парадигм економічного зростання, з урахуванням потреб часу та міжнародного досвіду здійснено наукове визначення оборотного капіталу, розкрито його зміст, вагомість та межі співіснування з іншими економічними категоріями;

досліджені існуючі класифікації видів оборотного капіталу;

критично проаналізовано існуючі моделі розрахунку різних видів оборотного капіталу;

здійснено систематизацію внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на формування, використання та функціонування оборотного капіталу;

сформовано комплексну систему показників оцінки ефективності використання оборотного капіталу;

досліджено структуру елементів оборотного капіталу, джерела його фінансування, показники ефективності використання на рівні будівельної галузі України та на мікрорівні;

встановлено причинно-наслідковий зв'язок процесів перехідного періоду і оборотного капіталу;

розроблено концепцію механізму управління оборотним капіталом за грошовими потоками;

на основі виробничо-комерційного циклу створено модель грошових потоків підприємства;

запропоновано систему критеріїв оцінки ефективності управління оборотним капіталом підприємства;

запропоновано методику проектування грошових потоків підприємства та здійснено її апробацію;

за вибраним цільовим параметром і на базі спроектованих грошових потоків побудовано модель управління оборотним капіталом підприємства за грошовими потоками;

сформовано принципові схеми управління дебіторською заборгованістю, запасами товарно- матеріальних цінностей, грошовими коштами, кредиторською заборгованістю.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації стали: узагальнені теоретичні положення економічної науки, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, публікації преси, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів.

Використана інформація про результати діяльності підприємств будівельної галузі України, проведене логічне узагальнення вибіркових маркетингових обстежень.

При вирішенні поставлених у дисертації завдань застосовувались системний підхід, статистичні методи, економічний аналіз.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто здобувачем:

враховуючи складність, багатоаспектність і значною мірою новий характер проблеми методології відродження економічної категорії “оборотний капітал”, систематизовано і розширено категорійний апарат вітчизняної економічної науки;

дістала подальший розвиток класифікація оборотного капіталу за різними його видами;

удосконалено модель розрахунку власного оборотного капіталу;

для аналізу оборотного капіталу та процесів перехідного періоду запропонована ієрархічна схема структурного взаємозв'язку факторів зовнішнього середовища та підприємств будівельного комплексу,

виявлені й систематизовані фактори, що впливають на формування, використання та функціонування оборотного капіталу;

запропонована модель розрахунку грошових потоків підприємства;

вперше сформовано механізм управління оборотним капіталом підприємства за грошовими потоками;

запропоновано систему критеріїв оцінки ефективності прийняття рішень з управління оборотним капіталом підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Сформований механізм управління оборотним капіталом за грошовими потоками забезпечує цільовий системний підхід до прийняття оптимальних управлінських рішень, відтворює реальний економічний стан підприємства. Дисертаційне дослідження містить конкретні висновки й пропозиції щодо управління різними видами оборотного капіталу, що забезпечують ефективність формування, використання та функціонування оборотного капіталу з метою інтесифікації процесу кругообороту та максимізації добробуту власників капіталу.

Практична цінність здобутих результатів підтверджується їх впровадженням у практичну діяльність будівельних підприємств.

Основні науково-методологічні положення та інформаційно-аналітична база можуть бути використані в навчальному процесі при вивченні курсів “Економіка будівництва”, “Фінансовий менеджмент”.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладених у дисертації, оприлюдненні на конференціях “Підприємництво та реформи в Росії” (С.-Петербург, 1997), “Бізнес та економічний розвиток у Центральній і Східній Європі” (Брно, Чеська Республіка, 1998), “Економіка технологічних та інституціональних змін” (Страсбург, Франція, 1998), “Розвиток комуністичних і посткомуністичних суспільств” (Мельбурн, Австралія, 1998), “Дослідження та оптимізація економічних процесів” (Харків, 1998), “Інтеграція України у світове співтовариство” (Київ, 1998); Весняних семінарах молодих вчених-економістів “Управління підприємством: нові підходи до вирішення проблем” (С.-Петербург, 1998); наукових конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників та аспірантів Харківської державної академії міського господарства в 1996, 1998 рр. У рамках аспірантської підготовки за програмою ЄС “Навчання та мобільність молодих дослідників” здійснена презентація дисертації (Страсбург, Франція, 1998).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 9 наукових статей та 8 тез доповідей на міжнародних наукових конференціях і семінарах загальним обсягом 3,04 умовн.-друк. аркшів. Особисто автору належить 2,87 умовн.-друк. аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 230 найменувань. Робота містить 150 сторінок машинописного тексту, 15 рисунків, 12 таблиць, 5 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, охарактеризовано ступінь її розробки, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичну цінність отриманих результатів і висновків.

У першому розділі - “Основні теоретичні та методологічні положення з управління оборотним капіталом” - з точки зору потреб часу на основі вивчення в історичному аспекті еволюції економічних категорій “оборотний капітал” та “оборотні засоби”, а також запозичення раціональних здобутків західних економічних шкіл систематизовано і розширено категорійний апарат вітчизняної економічної науки.

Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії оборотного капіталу, закономірностей його руху, меж існування і співвідношення з іншими економічними категоріями (оборотні засоби, оборотні фонди, фонди обігу, тощо). Це підтверджується різноманітністю існуючих літературних джерел, що дозволили розкрити виникнення та еволюцію розвитку економічних категорій “оборотний капітал” та “оборотні засоби”. Синтез проаналізованих в історичному, часовому й просторовому аспектах концепцій дозволив дати визначення цих економічних категорій.

На думку автора, під оборотним капіталом слід розуміти фінансові ресурси, що інвестуються в кожному виробничо-комерційному циклі для створення виробничих оборотних фондів і купівлі робочої сили, які в процесі кругообороту постійно переходять з однієї функціональної форми в іншу, створюючи при цьому фонди обігу, і які відшкодовуються у грошовій формі в кінці кожного циклу кругообороту, забезпечуючи цим самим поряд з основним капіталом безперервність процесу виробництва й реалізації продукції. Відзначено динамічність, високий потенціал структурної трансформації і гнучкість цієї економічної категорії.

Оборотні засоби визначаються як економічна категорія, що виступає операційною характеристикою оборотного капіталу, характеризує ресурсний потенціал підприємства на певну дату і є конкретним вимірником оборотного капіталу з метою здійснення кількісного аналізу.

Складність, багатоаспектність і унікальна особливість оборотного капіталу одночасно існувати в різних видах зумовили доцільність його класифікації за ознаками, що забезпечують єдність співіснування різних його видів у процесі кругообороту (див. табл.1).

Повне розкриття сутності оборотного капіталу пов'язане з необхідністю використання моделей розрахунку різних його видів. Однак у сучасній економічній літературі відсутні єдині методологічні підходи до розрахунку різних видів оборотного капіталу. Автором узагальнено існуючі моделі розрахунку і удосконалено модель розрахунку власного оборотного капіталу підприємства.