Вибір стратегії інвестування підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вибір стратегії інвестування підприємств

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі інвестиційна активність в Україні істотно зменшилась. Це обумовлено тим, що в зв'язку з прийняттям ринкової системи господарювання роль державних вкладень в інвестуванні підприємств постійно скорочується. Разом з тим перехід до конкурентоспроможної економіки неможливий без залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестиційних ресурсів, які перш за все повинні направлятись в реальні об'єкти, тобто підприємства. Діяльність підприємств потребує раціонального розподілу як залучених, так і власних коштів. Тому приплив інвестиційних ресурсів залежить не тільки від сприятливого інвестиційного клімату, який створює держава та органи місцевого самоврядування, але й від підприємства, яке повинно самостійно розробляти програми свого подальшого розвитку, тобто має виділити у своєму складі стратегічні центри господарювання (СЦГ), під якими слід розуміти декілька структурних одиниць підприємства, об'єднаних організаційно-технологічними зв'язками та загальною метою функціонування, розробити для кожного з них власну стратегію інвестування. Таким чином, проблема вибору стратегії інвестування підприємства є актуальною не тільки для зовнішнього інвестора, але й для нього самого з точки зору посилення динамізму розвитку.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженнями щодо вибору стратегії інвестування, знайшло своє відображення у працях відомих вітчизняних і закордонних економістів: Р. Акоффа, І. Ансоффа, І.А. Бланка, Г. Бiрмана, С. Шмiдта, А.Б. Ірдисова, І.В. Лiпсица і В.В. Коссова, Б. Карлофа, У. Кiнга, Д. Клiланда, П. Массе, А.Р. Стерлiнга, А.А. Томпсона, А.Дж. Стрiкленда, В.Д. Шапiро.

Їх роботи послужили методологічною основою виконання цього дисертаційного дослідження. Однак багато теоретичних і практичних питань щодо вибору стратегії інвестування підприємств та його СЦГ в перехідний період розроблені не достатньо повно і потребують подальшого розвитку, а в деяких випадках - уточнення.

Виникає необхідність вирішення теоретичних і методичних питань, що ставляться до поняття інвестиційної привабливості об'єктів інвестування, її оцінки, можливості на основі цієї характеристики, вибрати стратегію інвестування підприємства та розробити механізм формування портфеля об'єктів інвестиційних вкладень. Недостатнє дослідження цих питань, їх актуальність, теоретичне і практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задачі.

Обраний напрямок наукових досліджень співпадає з планами наукового дослідження Харківського державного економічного університету за темою «Стратегія діяльності підприємства в умовах ринкового середовища» (№01984007645) за спільністю елементів та процесів, що досліджуються.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і методичних рекомендацій щодо вибору стратегії інвестування підприємств та їх СЦГ на основі визначення рівня інвестиційної привабливості й рівня ризику внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування.

Для досягнення поставленої мети було вирішено такі задачі:

досліджено економічну категорію «інвестиційна привабливість суб'єктів підприємницької діяльності» та проаналізовано існуючі методи її оцінки;

вибрано головні складові аналізу інвестиційної привабливості підприємства та на їх основі розроблено систему показників фінансово-економічного аспекту його діяльності;

розроблено методичні рекомендації щодо визначення рівня ризику внутрішнього та зовнішнього середовища інвестування підприємства;

розроблено систему альтернативних стратегій інвестування підприємства та його СЦГ;

дослiджено чинники впливу на процес формування ефективного реального iнвестицiйного портфеля підприємства та розроблено рекомендацiї щодо управлiння ним.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є процес реального інвестування підприємств та їх СЦГ, можливості впливу на ефективність його протікання. Об'єктом дослідження служать підприємства України машинобудівної і харчової галузей.

Загальна методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації стали постанови Верховної Ради з питань регулювання інвестиційної діяльності в Україні, працi вітчизняних і закордонних учених-економістів.

У ходi дослідження були вивчені і використані статистичні матеріали періодичних видань за 1992-1998 роки і довідкова література.

Документальною базою дослідження є данi статистичної звітності за 1992-1996 роки по підприємствах машинобудівної та харчової галузей Харківського регіону.

Головними методами дослідження дисертаційної роботи є економіко-математичні методи, методи багатомірного статистичного аналізу, експертні методи, метод динамiчного програмування і теорія прийняття рiшень. Розрахунки були виконані на персональному комп'ютері з використанням програмного пакета STATISTICA.

Наукова новизна результатів, отриманих особисто автором:

обґрунтована необхідність проведення комплексної системної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та їх стратегічних центрів

господарювання з урахуванням фінансово-економічного, технічного, географічного, ресурсного, правового, екологічного, трудового, організаційного, комерційного аспектів, яка дозволяє підвищити об'єктивність процесу інвестування;

запропоновано новий методичний підхід до створення системи кількісних показників оцінки рівня інвестиційної привабливості підприємства та його стратегічних центрів господарювання, який базується на аналізі стану їх фінансів та основних фондів, об'єднаних за допомогою рейтингового показника;

доведено необхідність оцінки рівня невизначеності внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, врахування дїї таких нових додаткових чинників для умов України, як відсутність конкуренції на ринку постачальників сировини та матеріалів, техніко-технологічна залежність від суміжних галузей, наявність податкових та митних пільг;

розроблено методику побудови системи стратегій інвестування підприємства і визначення найбільш дійової з них за допомогою обґрунтованих в роботі критеріїв інвестиційної привабливості й ризику внутрішнього та зовнішнього середовища;

обґрунтовано необхідність застосування для формування ефективного портфеля реальних інвестицій критерію максимізації прибутковості вкладень при найбільш досяжному використанні інвестиційних ресурсів, на його основі розроблено механізм внутрішнього розподілу інвестиційних ресурсів підприємства.

Практична цінність результатів роботи. Практична цінність результатів дисертаційної роботи полягає у можливості їх використання як конкретних рекомендацій щодо вибору стратегії інвестування підприємства та його СЦГ, впровадження яких дозволить динамічно управляти інвестиційними процесами на підприємстві, підвищити рівень їх ефективності в сучасних умовах трансформаційної економіки України. Застосування результатів проведених досліджень дозволить привести у відповідність до вимог інвесторів існуючий ступінь інвестиційної привабливості підприємств, рівень ризику їх інвестування. Практичне значення мають такі науково-прикладні розробки: оцінка рівня інвестиційної привабливості і рівня ризику інвестування підприємства та його СЦГ, методика вибору стратегії інвестування, рекомендації з формування ефективного портфеля об'єктів реальних інвестиційних вкладень.

Апробація роботи. Головні висновки та положення дисертації доповідались і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях молодих економістів (Харків 1996 р., 1997 р., 1998 р.). Матеріали дисертації доповідались також на міжкафедральних семінарах Харківського державного економічного університету.

Отримані результати були впроваджені в АТ «Хартрон» (м. Харків).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових статей, загальним обсягом 1.6 ум.-друк. арк. Особисто автору належить 1.31 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Робота містить 143 сторінки машинописного тексту, 10 таблиць, 17 рисунків, список літератури з 147 найменувань і 6 додатків.

Основний зміст роботи

інвестування фінансовий економічний ризик

У дисертації досліджено процес інвестування підприємств та їх СЦГ в період перехідної економіки.

У першому розділі - «Розвиток інвестиційних процесів у ринковій економіці на сучасному етапі» - розглянуті економічна сутність і сучасний змiст понять «інвестиції» та «інвестиційна привабливiсть підприємства». Подано класифікацію інвестицій за рядом ознак; розглянуті підходи економістів різних шкіл до понять «інвестиції» та «iнвестицiйна привабливiсть». Проаналізовано процес формування інвестиційної стратегії і чинники, що безпосередньо впливають на нього.

1. Вихід України з глибокої економічної кризи можливий тільки при радикальній зміні інвестиційної полiтики держави з метою її впливу на iнвестицiйний процес за допомогою ринкових регуляторів, таких як: податковий - за рахунок зниження податків, надання податкових пільг, норм прискореної амортизації, здійснення її індексації; фiнансово-кредитний - за рахунок зміни резервної норми, операцій на фондовому ринку, ставок банківських процентiв; цiновий - за рахунок зниження вартості енергоносіїв і транспортних тарифів; митний - за рахунок зниження мита. При цьому надзвичайно важливим є активізація не тільки державних, але і корпоративних, приватних інвестицій. Головним об'єктом регулювання даного процесу є інвестиції.

Інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою його наступного збільшення або досягнення соціального ефекту. Вони є базою для застосування iнших вартісних категорій - грошей, фінансів, кредиту, доходу (прибутку), цін, що відбивають відтворення основних фондів і обігових коштів. Слід зазначити, що до 1991 р. поняття «інвестиції» замінялося терміном «капітальні вкладення», що характеризує діяльність замовників (інвесторів). Капітальні вкладення розглядалися в двох аспектах: як економічна категорія, як процес, пов'язаний з формуванням ресурсів, і як система грошових вiдносин, пов'язаних із формуванням вартості, авансованої у довгостроковому періоді в основні фонди від моменту виділення коштів до моменту їхнього відшкодування. Основним об'єктом вивчення виступали капітальні вкладення як процес формування вартості, авансованої в розширене відтворення основних фондів. В сучасних умовах капітальні вкладення можна розглядати лише як одну з форм інвестицій.

Інвестиції передбачають як короткострокові, так і довгострокові вкладання та можуть здійснюватись в основні й обігові фонди. Разом з тим капітальні вкладення можуть бути тільки довгостроковими та здійснюватись в основні фонди. Предметом даного дослідження є реальні інвестиції. Під ними розуміється вкладення засобiв у реальні активи - як матерiальнi, так і нематерiальнi, тобто, іншими словами, вкладення засобiв у виробництво.

2. Інвестиційна діяльність як об'єктивна єдність процесів вкладення ресурсів і одержання прибутку або соціального ефекту в перспективі може здійснюватися на основі збігу інвестиційного попиту і пропозицiї. Суб'єкти інвестиційної діяльності реалізують інвестиційний попит і пропозицiю, вступаючи у певні економічні взаємовідносини за допомогою інвестиційного ринку.

Сучасний ринок інвестицій в Україні характеризується великим попитом і незначною пропозицією. У зв'язку з цим перед інвесторами виникає задача вибору найбільш привабливого об'єкту інвестиційних вкладень, який слід здійснювати на основі порівняння показників інвестиційної привабливості кожного підприємства. Об'єктами інвестування виступають як підприємства, так і виділені в їх складі СЦГ, до складу яких входять підрозділи підприємства, пов'язані технологічно та організаційно, по горизонталі чи по вертикалі. Їх діяльність являє собою єдиний комплекс робіт, проаналізувати який можна за допомогою кінцевих показників. Базуючись на аналізі існуючих думок, автор прийшов до висновку, що інвестиційна привабливість підприємства - це така його характеристика, яка враховує суперечливі цiлi інвестора: максимальний прибуток при мiнiмальному ризику на певному об'єкті.

3. Процес здійснення інвестиційних вкладень завжди пов'язаний із довгостроковим відверненням фінансових, матеріальних та інших засобів, тому його необхідно здійснювати з урахуванням деякої перспективи, яка повинна міститись в розробці стратегії. При формуванні інвестиційної стратегії слід враховувати основні загальні цілі економічного розвитку підприємства. Вони можуть бути сформовані у вигляді забезпечення приросту капіталу, росту рівня прибутковості інвестицій і суми прибутку від інвестиційної діяльності, зміни пропорцій у формах реального і фінансового інвестування підприємства та його СЦГ, зміни технологічної і відтворювальної структури капітальних вкладень, зміни галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм. Для інвестування підприємств можуть бути використані відразу декілька стратегій, тому доцільно сформувати портфель інвестиційних стратегій, виходячи з якого на основі збігу інтересів інвестора і підприємства формується остаточна стратегія його інвестування.

Розуміння сутності таких категорій, як «інвестиції» та «інвестиційна привабливість», а також особливостей формування інвестиційної стратегії дозволяє виявити актуальні напрямки дослідження проблеми вибору стратегії інвестування підприємств та їх СЦГ в умовах економіки, що трансформується. До таких напрямків належить аналіз їх інвестиційної привабливості і рівня ризику капіталовкладень.

В другому розділі - «Аналіз і оцінка діяльності об'єктів інвестиційних вкладень» - досліджено та розкрито фактори і характеристики, що впливають на привабливість підприємств у процесі інвестування, а також обгрунтовано систему показників кількісної оцінки рівня їх інвестиційної привабливості, яка проведена на основі комплексного порівняльного аналізу фінансово-економічного стану підприємств машинобудівної і харчової галузей.

1. У зв'язку зі зміною форм власності, комерціалізацією і корпоратизацією підприємств, створенням акціонерних товариств, концернів, холдингів та асоціацій виникає необхідність в об'єктивній оцінці інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання. Метою проведення цієї роботи є вивчення і визначення рівня інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, виявлення невикористаних резервів і встановлення конкретних шляхів та заходів щодо подальшого удосконалювання їх роботи, а значить, і підвищення інвестиційної привабливості.

Виходячи з цільової спрямованості дослідження, оцінку інвестиційної привабливості підприємства (I) необхідно проводити з позицій системного підходу, заснованого на єдності і взаємодії його аспектів, - технічного (T), географічного (G), трудового (D), організаційного (O), екологічного (E), ресурсного (R), фінансово-економічного (S), правового (N), комерційного (K), тобто:

I = F (T, G, D, O, E, R, S, N, K),

де T, G, D, O, E, R, S, N, K - вектори, що складають відповідні набори показників.

Застосування принципів системного аналізу дозволяє сформулювати поняття «інвестиційна привабливість» як комплекс чинників і характеристик, які впливають на стан об'єкта господарювання, а з позицій економіко-математичних методів - як сукупність показників, що характеризують ефективність роботи підприємства.

У рамках даного дослідження найбільший інтерес має розгляд внутрішніх чинників, що і визначають предметну область. З усього комплексу внутрішніх чинників, які характеризують підприємство, на думку автора, варто прийняти ті, що характеризують фінансово-економічний стан суб'єкта господарської діяльності, підлягають кількісному виміру і є найбільш актуальними в умовах ринкової економіки.

2. Показники оцінки інвестиційної привабливості підприємства за фінансово-економічним аспектом можливо розподілити на декілька груп. До першої групи слід включити аналіз доходності, до другої - рентабельності, до третьої - прибутковості, до четвертої - ліквідності, до п'ятої - фінансової стійкості, до шостої - стан основних фондів.

Проведені дослідження статистичних даних підприємств м. Харкова машинобудівної та харчової галузей за 1992-1996 роки при застосуванні методу головних компонент і факторного аналізу дозволили виділити основні фактори підвищення інвестиційної привабливості підприємств: для машинобудівної галузі - стратегічної і тактичної рентабельності, фондовіддачі, а для підприємств харчової галузі - стратегічної і тактичної рентабельності. В результаті регресійного аналізу були одержані такі рівняння регресії за факторами:

для підприємств машинобудівної галузі:

BALPR=3,0367+0,017273*Factor1+0,944155*Factor2+0,0108062*Factor3

де BALPR - стандартизоване значення балансового прибутку підприємств машинобудівної галузі;

Factor1 - фактор стратегічної рентабельності, який включає показники рентабельності власного капіталу та коефіцієнт використання основного капіталу;

Factor2 - фактор тактичної рентабельності, який включає показники рентабельності реалізованої продукції та валового прибутку продаж;

Factor3 - фактор фондоозброєння, що включає показник фондоозброєності;

для підприємств харчової галузі:

BALPR=1,684187+0,919968*Factor1+0,148991*Factor2,

де BALPR - стандартизоване значення балансового прибутку підприємств харчової галузі;

Factor1 - фактор стратегічної рентабельності, який включає показники рентабельності реалізованої продукції та норму підприємницького доходу;

Factor2 - фактор тактичної рентабельності, який включає показники абсолютної ліквідності та чистої рентабельності підприємств.

Представлені моделі пройшли перевірку на адекватність за критеріями Фішера, Стьюдента та Дарбіна-Уотсона. Розроблені багатофакторні економіко-математичні моделі підтверджують існуючу залежність балансового прибутку підприємства від чинників стратегічної і тактичної рентабельності. На основі отриманих чинників був розрахований рейтинговий показник інвестиційної привабливості по групі підприємств, що аналізуються, значення якого коливається від 0 до 1. Найбільший рейтинг має підприємство з мінімальним значенням порівняльної оцінки. Динаміка рейтингового показника інвестиційної привабливості підприємств машинобудівної та харчової галузей за період з 1992 по 1996 роки представлена на рис. 1. Дослідження показали, що на таких підприємствах, як ВАТ «ХТЗ», НВО «Електроважмаш», ВАТ «Харверст», ВАТ «Укрелектромаш» спостерігається досить стійка тенденція підвищення рейтингового показника, що говорить про поступове зниження рівня їхньої інвестиційної привабливості. Цей факт поясняється зниженням норми підприємницького прибутку, рентабельності реалізованої продукції, чистої рентабельності підприємства, чистої рентабельності власного капіталу, валової прибутковості продажу, тобто зменшенням виручки від реалізації продукції, а отже, і зниженням їх прибутку. На таких підприємствах, як ВАТ «Турбоатом», АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика», АТЗТ «Харківська кондитерська фабрика», ЗАТ «Жиркомбінат» значення рейтингового показника неухильно падає, що свідчить про підвищення рівня інвестиційної привабливості.

У третьому розділі - «Організаційні та економічні аспекти процесу стратегічного інвестування підприємств» - подані методичні рекомендації щодо оцінки ризику інвестування підприємства, розроблена методика побудови системи стратегій інвестування підприємства та його підрозділів у вигляді шахматної матриці, запропонований механізм формування ефективного портфеля реальних інвестиційних вкладень підприємств.

1. Інвестиційна привабливість підприємств тісно пов'язана з поняттям невизначеності. Тому виникає об'єктивна необхідність в її оцінці, з урахуванням впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на процес інвестування. Кількісна характеристика рівня невизначеності повинна розглядатися як ризик.

В процесі дослідження виявлено, що з позицій системного підходу ризики можна розділити на дві групи: макро- і мікрорівні. Також можна класифікувати ризики з іншої точки зору, тобто провести постадійну оцінку ризику інвестування. В процесі інвестування виділяють такі стадії: підготовча, або доінвестиційна; будівельна (зведення необхідних будинків і споруджень, закупівля і монтаж устаткування); функціонування (завершення процесу інвестування й одержання прибутку). Предметом даного дослідження є аналіз і оцінка ризику мікрорівня на доінвестиційній стадії.

2. В дисертаційній роботі запропонована методика оцінки ризику зовнішнього та внутрішнього середовища, яка передбачає застосування експертних методів з розрахунком кількісного показника. Згідно з методикою рівень ризику включає розгляд таких факторів: галузева приналежність, становище підприємства в галузі; мета, тип і термін інвестування; відсутність конкуренції на ринку постачальників сировини та матеріалів; техніко-технологічна залежність від суміжних галузей; наявність податкових і митних пільг. Рівень ризику інвестування був визначений для підприємств машинобудівної та харчової галузей, за якими і оцінювався рівень інвестиційної привабливості. Розрахований показник об'єктивно відображає різноманітні ризики, притаманні кожному об'єкту інвестиційних вкладень та дозволяє робити порівняльний аналіз ризику інвестування підприємств.

Серед проаналізованих підприємств мінімальним рівнем ризику відзначається ЗАТ «Жиркомбінат», а максимальним - ВАТ «ХТЗ».

3. На основі методів портфельного аналізу розроблена система стратегій інвестування підприємства та його підрозділів. Вона передбачає визначення й розмежування стратегічних зон інвестування (СЗІ), тобто здійснення сегментування інвестиційного ринку; визначення розташування кожного об'єкта інвестування в СЗІ; вибір стратегії інвестування для кожної СЗІ.

Система стратегій у вигляді матриці шахматного типу побудована на основі рейтингового показника інвестиційної привабливості підприємств та рівня ризику капіталовкладень і представлена дев'ятьма цільовими сегментами.

Мета інвестування - впровадження у виробництво нових двигунів.

Система стратегій інвестування підприємств у вигляді шахматної матриці подана на рис. 2. Згідно з проведеними дослідженнями такі підприємства, як АТЗТ «Харківська кондитерська фабрика», АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика» та ЗАТ «Жиркомбінат» є найбільш пріоритетними для здійснення інвестиційних вкладень; до них можуть бути застосовані стратегії, метою яких є створення або підтримка лідируючих позицій чи досягнення домінуючого лідируючого положення.

4. В дисертації запропонований механізм формування ефективного реального інвестиційного портфеля на основі системи стратегій інвестування підприємств та їх СЦГ. Основним критерієм формування ефективного інвестиційного портфеля є максимальна прибутковість інвестиційних вкладень за одиницю часу при найбільш досяжному використанні інвестиційних ресурсів. Для оптимального розподілу інвестиційних ресурсів було використано рекурентне співвідношення, тобто критерій оптимальності Беллмана:

де - максимальна прибутковість підприємств або їх СЦГ, що складають інвестиційний портфель (портфель складається з n об'єктів);

S_n прибутковість інвестування коштів в n об'єктів;

- максимальний обсяг інвестиційних ресурсів, необхідний (n-1) об'єктам, який не перевищує (I-V_n).

В дисертації запропонований механізм формування ефективного портфеля реальних інвестиційних проектів підприємств ЗАТ «Жиркомбінат», АТЗТ «Харківська кондитерська фабрика», які згідно з розробленою системою стратегий у вигляді матриці шахматного типу належать до одного сегмента. Застосування запропонованого механізму формування ефективного портфеля інвестування, який може бути використаний на рівні підприємств та його СЦГ, дозволить динамічно управляти процесом їх розвитку з метою підвищення економічної ефективності господарювання.

Висновки

1. В процесі регульованого виходу з кризи промислових підприємств особливу актуальність одержує проблема залучення і використання інвестиційних ресурсів. Оскільки інвестиційний ринок України поки що несформований, перед внутрішніми та зовнішніми інвесторами постає питання визначення найбільш привабливих об'єктів реальних інвестиційних вкладень.

2. На інвестиційну привабливість підприємства впливають фінансово-економічні, технічні, географічні, трудові, екологічні, ресурсні правові, комерційні фактори, найважливішим серед яких є фінансово-економічний. Засобами багатомірного статистичного аналізу доведено, що головними факторами, які формують інвестиційну привабливість, є стратегічна і тактична рентабельність. Крім того, для внутрішніх інвесторів підприємств машинобудівної галузі актуальним є фактор підвищення фондовіддачі.

3. Посиленню обгрунтованості прийняття рішень в області інвестування буде сприяти визначення ризику внутрішнього та зовнішнього середовища, яке можна оцінити за допомогою експертних методів на основі кількісного показника, що враховує додаткові напрямки: відсутність конкуренції на ринку постачальників сировини та матеріалів, техніко-технологічна залежність від суміжних галузей, наявність податкових і митних пільг.

4. Для вибору стратегії інвестування підприємства в умовах ринкового середовища доцільно застосовувати портфельні методи. В роботі запропоновано методичний підхід до створення системи стратегій інвестування, який дозволяє обрати оптимальну стратегію інвестування підприємства та його стратегічних центрів господарювання в залежності від рівня інвестиційної привабливості і рівня ризику капіталовкладень.

5. Для об'єктів господарювання, об'єднаних за ознакою спільності стратегії, запропоновано інваріантний підхід формування ефективного реального інвестиційного портфеля за критерієм максимальної прибутковості інвестиційних вкладень за одиницю часу при найбільш досяжному використанні інвестиційних ресурсів, застосування якого дозволить вирівняти економічний розвиток стратегічних центрів господарювання підприємств, досягти необхідного рівня синхронізації їх функціонування, підвищити економічну ефективність діяльності підприємств.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Оценка привлекательности инвестиционных проектов // Экономика и управление. - 1997. - №4. - С. 13-14.

Особистий внесок автора: запропоновані основні напрямки оцінки інвестиційних проектів та система показників, що їх характеризує.

2. Строкович А.В. Инвестиционная стратегия развития предприятия // Бизнес Информ. -1997. - №9. - С. 29-31.

3. Строкович А.В. Инвестиционная привлекательность предприятий Харьковского региона // Бизнес Информ. - 1998. - №5. - С. 39-40.

4. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Проблемы оценки инвестиционной привлекательности субъектов предпринимательской деятельности // Сб. докл. «Современные проблемы развития производства». - Харьков: Форт ЛТД, 1996. - С. 180-181.

Особистий внесок автора: розглянутий сценарний підхід при оцінці інвестиційної привабливості суб'єктів підприємницької діяльності.

5. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Проблемы стратегии инвестирования предприятий // Сб.статей «Эффективный менеджмент». - Харьков: АО «Бизнес Информ», 1996. - С. 194-196.

Особистий внесок автора: запропонована схема побудови інвестиційного планування і модель управління проектом.

6. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Проблемы эффективности вложения инвестиций. ХГЭУ. Деп. в ГНТБ Украины ИНИОН от 17.07.96 №156Р-96.

Особистий внесок автора: запропоновані етапи вибору інвестиційного проекту і розглянуті чинники, які впливають на роботу підприємства.

7. Ястремская Е.Н., Строкович А.В. Инвестиционная привлекательность объекта приватизации // Сб. докл. «Современные проблемы развития производства». - Харьков: АО: «Бизнес Информ». - 1997. - С. 257-258.

Особистий внесок автора: запропонований метод розрахунку інтегрального показника.

8. Строкович А.В. Формирование эффективного портфеля инвестицион-ных объектов // Бизнес Информ. - 1998. - №20. - С. 49-50.

Строкович А.В. Проблемы формирования портфеля инвестиционных вложений // Зб. наукових праць «Прогресивнi ресурсозберiгаючi технологiї та їх економiчна обгрунтованнiсть у пiдприємствах харчування. Економічні проблеми торгiвлi». Ч. 2. - 1998. - С. 341-343.

Размещено на Allbest.ru