Науково-методичні засади управління ресурсами медичної допомоги регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 361.1 + 614.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.10.01 -- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

ШУТОВ Михайло Михайлович

ДОНЕЦЬК -- 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НАН України (м.Донецьк).

Науковий керівник -- доктор економічних наук, професор Фінагін Валентин Вікторович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, заступник директора

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Інститут економіки промисловості НАН України, завідуючий відділом регіональної економіки

кандидат економічних наук Євсєєв Володимир Іванович, Український Інститут громадського здоров'я, м.Київ, завідуючий відділом економіки охорони здоров'я та медичного страхування

Провідна установа -- Донецька державна академія управління, кафедра менеджменту у невиробничій сфері, Міністерство освіти України, м. Донецьк.

Захист відбудеться “11” грудня 1998 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 340048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 340048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “ 6 ” листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Граніш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Незважаючи на серйозні економічні та соціальні проблеми, сфера охорони здоров'я продовжує діяти як єдина державна система, забезпечуючи максимально можливий рівень надання медичної допомоги населенню. Збереження галузі охорони здоров'я як стійкої системи, яка діє на певних організаційних принципах в умовах порушення міжгалузевих зв'язків та економічної нестабільності, можливе при пошуках і впровадженні нових технологій і методів діяльності лікувальних закладів в умовах розвитку ринкових відносин.

Недостатній обсяг асигнувань, що виділяються на охорону здоров'я, негативно відбився на розвитку галузі: уповільнились темпи зміцнення і обновлення її матеріально-технічної бази, оснащення сучасним обладнанням; забезпечення медикаментами, перев'язочним матеріалом. У результаті цього знизилась ефективність медичного обслуговування і погіршився стан здоров'я населення.

Зміни у здоров'ї, крім інших показників, грунтуються на декількох фундаментальних аспектах оцінки здоров'я: смертність, народжуваність, тривалість життя та його якісний рівень. Скорочення тривалості життя людей завдає соціально-економічних збитків економіці регіону.

Починаючи з 1991 року, по усьому регіону Донбасу відзначається негативний приріст населення. Природні втрати людей катастрофічно зростають, а в 1997 році досягли близько 50 тисяч чоловік. Зросла важливість економічного аналізу безповоротних втрат через недієздатність працюючих у господарському потенціалі суспільства. Тільки економічне розуміння і знання ситуації з боку уряду, регіональних і місцевих органів управління дозволить вжити необхідні радикальні заходи.

Зважаючи на глобальні проблеми життя і смерті неможна все ж забувати про втрати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності та інвалідністю. На думку ряду спеціалістів тільки виробничий травматизм забирає 2-6% загального бюджету області.

Керівники галузі охорони здоров'я постійно шукають форми поліпшення медичної допомоги населенню. На сьогодні існують певні методи, які дозволяють долати слабкості існуючої системи управління, зберігаючи у той же час її сильні боки. На жаль, до основних недоліків старої системи -- залишковий принцип фінансування, адміністративно-командний метод управління, неефективність використання наявних ресурсів, низька якість медичного обслуговування -- додались нові: недостатність бюджетних асигнувань, вимушене зменшення кількості койок та кадрів, нестійкість ринку медичних послуг, дезорганізація управління та ін. А щоб отримати високий рівень розвитку будь-якої системи її слід організовувати на базі економічних знань.

Разом з тим, погано вивчені питання економічного фонду здоров'я, зв'язок таких категорій як здоров'я та економічний потенціал регіону, ефективність управління галуззю охорони здоров'я в умовах реструктуризації господарських та вугільних комплексів нашого регіону.

Тому є актуальними дослідження щодо оцінки соціально-економічної значущості здоров'я, участі охорони здоров'я у перетвореннях, що відбуваються в країні та шляхів формування ринкових відносин у галузі фінансового менеджменту.

Зазначені обставини визначили вибір роботи, її ціль та завдання.

Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Комплекс досліджень даної дисертації виконувався у відповідності до тематики Інституту економіко-правових досліджень НАН України: 3.12.10.9 “Економіко-правове забезпечення управління розвитком великого регіону”. Матеріали дослідження використані при розробленні цієї теми. Протокол постанови Бюро Відділення економіки НАН України від 07.05.97 року. Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення нових методів дослідження і розроблення методичних та практичних положень в управлінні та забезпеченні економічної ефективності охорони здоров'я життєвого циклу людей в умовах переходу до ринкової економіки. Для реалізації цієї мети було поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено особливості формування ринкових відносин у системі охорони здоров'я;

досліджено демографічні зміни і динаміку зростання смертності, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності населення України, Донецького регіону, ряду районів області;

обґрунтовано сучасний стан виявлених змін у порівнянні з рядом країн світу;

розроблено методи формування потреб в основних ресурсах, койках і кадрах;

розроблено і науково обґрунтовано раціональне використання державного і місцевого бюджетів;

виконано аналіз стану матеріально-технічної бази охорони здоров'я області й обґрунтовано необхідність її інтенсивного оновлення;

запропоновано методи оновлення медичної техніки для оптимального терміну служби в умовах обмеженого бюджету;

розроблена оцінка ефективної діяльності охорони здоров'я регіону;

проведено аналіз шляхів мінімізації витрат на організацію охорони здоров'я регіону;

виявлено основні причини розвитку тіньової економіки в галузі охорони здоров'я;

запропоновано концепцію розрахунку цін на медичні послуги в поліклініках та стаціонарах державних лікувально-профілактичних закладів;

розроблено метод обґрунтування витрат при організації платних послуг;

виявлено резерви та додаткові джерела фінансування.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є соціально-економічні та організаційні процеси при вирішенні питань забезпечення населення регіону адекватним рівнем охорони здоров'я в ринкових умовах у зв'язку з погіршенням життя та умов праці населення, наростанням психологічних стресів, скороченням ресурсів галузі.

Об'єктом дослідження вибрано проблему організації медичної допомоги в містах та сільських районах у господарському комплексі Донецької області.

Теоретична та методологічна основа дослідження. Теоретичною і методологічною основою є законодавчі акти та нормативно-методичні документи, спадщина світової економічної науки, а також сучасні праці українських, зарубіжних вчених-економістів та вчених-медиків; матеріали науково-методичних і науково-практичних конференцій, семінарів та з'їздів.

Дослідження базувались на основі системного підходу з використанням рекомендацій і методичних підходів вчених та практичних працівників. Вірогідність і обґрунтованість досліджень та отриманих результатів забезпечувались методом системного або економічного аналізу, математичної статистики, експертних оцінок.

Наукова новизна дослідження. Основні нові результати, отримані автором особисто, які мають наукове значення:

розроблено економіко-математичну модель формування основних ресурсів охорони здоров'я (койок, кадрів, матеріально-технічного забезпечення);

розроблено рекомендації по мінімізації державних витрат на організацію медичної допомоги регіону в умовах обмеженого бюджету;

досліджено роль і місце тіньової економіки в охороні здоров'я та деякі шляхи боротьби з нею;

запропоновано вибір методів оцінки ефективності діяльності лікувальних закладів регіону;

розроблено методологічні положення фінансового менеджменту в галузі охорони здоров'я в умовах ринкових відносин;

рекомендовано економічно обґрунтоване формування цін на медичні послуги в держбюджетних лікувально-профілактичних закладах;

запропоновані моделі, економіко-математичні розрахунки дозволяють керівникам різних рівнів управління охороною здоров'я застосувати найбільш прогресивні форми організації медичної допомоги населенню;

запропоновані моделі організації лікувальної діяльності, які можуть бути використані у будь-яких умовах економічної діяльності закладу (повне державне фінансування, часткове, в умовах страхової медицини);

методичні розробки дозволяють також об'єктивно оцінити вибрану стратегію управління на будь-якому проміжку часу.

Практичне значення роботи. Практична значущість роботи полягає у тому, що результати дослідження, які оформлені у вигляді пропозицій, методичних рекомендацій, наукових доповідей, використовуються в цілому ряді міст і районів області при плануванні ресурсів і оцінці ефективності роботи лікувальних закладів цих регіонів. Окремі розділи дисертації використовувались у навчальному процесі студентів і курсантів-медиків Донецького державного медичного університету ім. Горького.

Апробація роботи та реалізація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на засіданнях Костянтинівської, Новоазовської та Амвросіївської районних держадміністрацій, а також на засіданнях адміністрацій міст Костянтинівки, Слов'янська Донецької області, куди було запрошено всіх працівників планово-економічних відділів, бухгалтерій, постійних комісій по охороні здоров'я. Матеріали схвалено і рекомендовано до практичного використання. Результати роботи доповідались на ІІІ з'їзді соціальних гігієністів і організаторів охорони здоров'я України в м.Одесі (4-6 липня 1997 р.). Висновки і пропозиції визнано і схвалено на з'їзді.

Окремі положення обговорювались на засіданні вченої ради Інституту економіко-правових досліджень НАН України, а також на наукових семінарах Донецького державного медичного університету.

Публікації. Згідно з результатами дослідження опубліковано 12 друкованих праць загальним обсягом 18,36 д. а., з них авторові належить 12,56 д. а.

Обсяг та структура роботи. Обсяг основного тексту -- 178 машинописних сторінок, наведено 18 рисунків, 38 таблиць, 5 додатків. Список літератури -- із 152 найменувань. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури й додатків.

Основний зміст дисертації

ринковий охорона здоров'я медичний

Розділ 1. “Теоретичні основи дослідження проблем організації управління економікою охорони здоров'я регіону”. Нормалізація економіки будь-якого регіону неможлива без розумної організації охорони здоров'я структурного, економічного, юридичного, кадрового характеру. У той же час визначення місця і ролі охорони здоров'я в господарському комплексі регіону неможливо без аналізу економічного стану держави, життєвого рівня людей на сучасному стані в порівнянні з рядом країн СНД та зарубіжжя. Формування різних систем управління галуззю охорони здоров'я та їх розвиток у різних країнах залежить від доходів населення, витрат на лікування та профілактику хвороб, державної політики щодо стану здоров'я.

Верховною Радою України на 1998 рік виділено 704 млн. грн. на охорону здоров'я, що становить лише 27% від реально необхідної суми витрат на нього, або близько 63 грн. на одного мешканця країни. Такий же рівень витрат на охорону здоров'я властивий слаборозвинутим країнам таким, як Бангладеш, Індія, Пакистан, більшість країн Африки. І така позиція держави призвела до негативних наслідків щодо здоров'я суспільства у народногосподарському масштабі, уповільнення економічного розвитку країни. В Україні поки ще існує державна система охорони здоров'я з недостатнім фінансуванням, у стадії розпаду та низькою якістю медичного обслуговування.

Перехід до ринкової економіки без економічного реформування і планування призвів до того, що галузь втратила потрібну стійкість і фактично руйнується.

У зв'язку з цим виникає усвідомлена необхідність використання різних способів збереження здоров'я, відповідального ставлення до нього.

Фінансування витрат лікувальних закладів із бюджету держави, яке зменшується рік у рік, зумовило необхідність вишукування ними позабюджетних джерел для збереження здатності надавати медичну допомогу у повному обсязі.

На сьогодні можна виділити 3 основних джерела позабюджетного фінансування: введення плати на ряд медичних послуг або часткова компенсація їх вартості; меценатство, доброчинні внески громадян та організацій, відрахування з фондів милосердя, страхових компаній, гуманітарна допомога інших країн; залучення коштів за рахунок невластивої лікувальним закладам діяльності (підсобне господарство і цехи, здавання в оренду площі, яка не використовується, медичного і немедичного обладнання, комерційна діяльність та ін.).

Плата за певну частину медичної допомоги не означає руху назад, втрату традицій. Наявність гарантованого державного мінімуму медичних послуг передбачає існування додаткового джерела фінансування, без якого може виникнути питання не тільки про збереження, але й про виживання національної системи охорони здоров'я. Чи тимчасовий це захід і які його часові параметри -- на це запитання дасть відповідь життя, економічні можливості держави, її політика щодо здоров'я населення. У всякому разі це може бути етапом переходу до страхової медицини і дозволить матеріально і морально підготувати економічну базу охорони здоров'я. Проблеми охорони здоров'я, породжені ринковою економікою, привернули увагу не тільки до питань фінансування, а й до організації ринку охорони здоров'я. Ринку, який повинен забезпечити виконання двох взаємопов'язаних завдань. По-перше, створити сильні стимули трудової і господарської активності. По-друге, кардинально поліпшити діяльність охорони здоров'я на основі привнесення елементів саморегуляції. Це реально нове джерело грошових доходів в межах держбюджету.

Згідно з масштабами використання ресурсів, галузь охорони здоров'я сформувала взаємозалежні види медичних ринків, а на перспективу розвитку залишила ринок страхових внесків (схема 1).

Схема 1. Види медичних ринків

Для забезпечення потреб ринку і конкретної здатності надання різних видів медичної допомоги необхідно визначити товар медичного ринку, хоч ми знаємо і розуміємо, що здоров'ям неможна торгувати. Товар медичного ринку -- медична послуга.

Медична послуга -- це продукт праці персоналу щодо задоволення насущних потреб пацієнтів по відновленню і підтримці здоров'я. Медична послуга, на відміну від загальноприйнятого поняття, характеризується: невідчутністю і нематеріальністю; не піддається зберіганню і транспортуванню; персоніфікована -- невіддільна від виробника послуги з мінливістю якості послуги навіть за умов одного виконавця.

Медична послуга, як будь-який товар, повинна мати попит і дотримуватись принципів ринку (схема 2).

Схема 2. Принципи функціонування ринку

Факторами попиту медичних послуг виступають: рівень доходів населення; структура населення; екологічна обстановка; мода та уподобання населення; етнічні особливості населення; стимулювання попиту спеціальними діями.

Плата за послуги -- це плата, яка здійснюється споживачем за отримані конкретні медичні послуги. Таким чином підтримується державна система охорони здоров'я і зменшується залежність медичних закладів від обсягу бюджетних асигнувань.

Перехід об'єктів охорони здоров'я на ринкові умови праці та фінансування супроводжується розвитком і освоєнням нових організаційно-правових форм управління на основі маркетингових досліджень.

Американська медична асоціація визначає маркетинг як “Комплексний процес планування, економічного обґрунтування і управління наданням послуг охорони здоров'я, ціновою політикою в галузі лікувально-профілактичного процесу, просуванням послуг (товарів медичного призначення) до споживачів, а також процесом їх реалізації”. Завданням планування є досягнення збалансованості між різними видами ресурсів і потребою в них. Їх відповідність можливостям фінансування охорони здоров'я з різних джерел. Планування не є самоціллю для медичного закладу і охорони здоров'я регіону, а виступає як засіб вирішення ряду завдань галузі.

У науковій літературі пропонується багато методів планування трудових ресурсів (койки, кадри і т.д.). Доцільно виділити три основні позиції у залежності від підходів до вирішення цього питання:

оптимально-розрахунковий підхід до планування ресурсів;

бюджетно-фінансовий підхід до планування ресурсів (балансовий);

системно-економічне обґрунтоване планування.

При формуванні мережі лікувальних закладів (раціональним розподілом трудових ресурсів) використовуються всі перелічені методи, але в різних обсягах.

Оскільки базисним критерієм планування ресурсів стаціонарної медичної допомоги є визначення койкового фонду, а решта компонентів (у т.ч. кадри) залежні і вторинні, в інших розділах мова йтиме, перш за все, про планування кількості койок.

Оптимально-розрахунковий підхід передбачає використання нормативних показників для планування ресурсів. Методика розрахунку викладена в дисертації.

Бюджетно-фінансовий підхід передбачає, перш за все, наявність сум і справедливий розподіл бюджету згори до ЛПЗ.

Системно-економічне обґрунтоване планування не тільки усуває диспропорції в розміщенні основних фондів (койок, кадрів, матеріально-технічного оснащення), а й сприяє поліпшенню лікувальної роботи. Такий варіант розрахунків і організації роботи показано на прикладі роботи хірургічного відділення Донецького обласного лікувально-клінічного об'єднання в 1996 році. В основі розрахунків лежить методика визначення відносної вартості однієї години роботи хірурга, прийнятої за одиницю.

Аналіз показав, що при збереженні існуючого обсягу роботи за рахунок раціонального використання праці всіх ланок лікувального процесу, необхідно зменшити кількість койок і кадрів. Наведемо порівняльну таблицю штатного розкладу: фактичну і розрахункову (табл.1).

Таке відділення не лише зменшує вартість медичної послуги, але й за самими приблизними підрахунками може принести економію близько 88 тис. грн. на рік.

Особиста відповідальність керівника за ефективну діяльність лікувального закладу дозволяє йому обирати будь-який підхід при плануванні роботи.

З точки зору можливостей зменшення кількості сучасних проблем медико-соціальної допомоги викликає інтерес економічний аналіз втрат регіону при погіршенні здоров'я населення.

Таблиця 1. Порівняння фактичного і розрахункового персоналу хірургічного відділення

	Кількість посад
Посада	Плановому	Ургентному	Усього
	Факт.	Розрах.	Факт.	Розрах.	Факт.	Розрах.
Зав.відділенням	1	1	-	-	1	1
Лікарі	6.0	3.0	3.5	3.5	9.5	6.5
Медсестри	17.5	12.0	4.5	4.5	22.0	15.0
Молодший мед.персонал	19.0	15.0	-	-
Усього	43.5	31.0	8.0	8.0	51.5	39.0

Розділ 2. “Економічна оцінка ефективності управління охороною здоров'я регіону”. Ефективність витрат на охорону здоров'я оцінюється показниками здоров'я населення. Передусім тривалістю життя, рівнем захворюваності, інвалідизацією.

Для визначення економічного тягаря смерті у світовій практиці використовують поняття “рік життя” з поправкою на непрацездатність. Англійська абревіатура цього терміну DALY -- показник, який сполучає роки життя, втрачені через захворюваність та роки життя, втрачені у результаті ранньої смерті. Спостерігається значний розкид втрат DALY по окремим регіонам. Причини для багатьох країн різні (див. рис. 1).

Згідно рис.1 основний розкид втрат залежить від передчасної смерті, в той же час рівень втрат, пов'язаних з втратою працездатності, більш стабільний. 66% загальної кількості втрачених одиниць DALY припадає на передчасну смерть, а 34% -- на непрацездатність.

Слід зазначити, що оцінка життя в DALY не отримала широкого розповсюдження. Зокрема, вона не прийнята статистикою України. Реальність свідчить, що питання вартості життя оцінюється по-різному.

Існує декілька підходів до оцінки життя людини. Один з них: розрахунок людського капіталу. Це найстаріший і найпростіший спосіб, який використовується у статистичній практиці. Він порівнює вартість життя людини з вартістю майбутніх втрат виробництва.

Інший підхід ґрунтується на соціальних та етичних цінностях життя, позначених через очевидні бажання населення в питанні збільшення тривалості життя. Цей підхід до оцінки життя з позиції готовності потенційних жертв сплачувати податки за програми, які скорочують ризик смерті. Логіку підходу роз'яснює Джоунз-Лі. Він вважає, що ринкові відносини “вимагають розробки механізму виявлення даних про суми, які зацікавлені особи згодні будуть платити за зміну рівня надаваємих товарів, про які ринкова інформація відсутня”. Наведемо деякі дані, отримані згідно з цією методикою.



Рис.1. Втрати, пов'язані з передчасною смертністю і непрацездатністю (за даними Міжнародного Банку реконструкції і розвитку. Вашингтон)

Хоч метод аналізу вартості життя на основі розрахунків готовності платити широко підтримується і використовується багатьма економістами розвинутих країн, він нерідко зазнає критики. Суть їх у тому, що аналіз проводиться за умовно обраним ризиком: умовності достовірності даних та незадоволенням тим, що потерпілий, якщо смерть пов'язана з зазначеним ризиком, не може отримати компенсацію за сплачені податки.

Проведемо власний розрахунок вартості життя працюючого населення по витратам на виробництво продукції (табл. 2).

Таблиця 2. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) підприємств і організацій Донецької області та вартість продукції одного працюючого на рік

Найменування	1994 рік	1995 рік	1996 рік
Витрати по колу підприємств, які враховуються, млн.грн.	28234.0	15321.7	18890.9
Середньоспискова чисельність робітників (тисяч чоловік)	1943.4	1847.4	1719.3
Вартість продукції, виробленої одним працюючим за рік (грн.)	14528	8294	10987

Розрахунок витрат на виробництво продукції одним працюючим проведено згідно з даними таблиці. Приклад за 1996 рік:

Склавши дані і поділивши на 3, ми отримали усереднений показник розрахунку людського капіталу при відсутності на роботі 1 чоловіка протягом року або вартість 1 року життя працюючого.

Якщо умовно прийняти за основу 25-річний стаж роботи чоловіка, тобто якщо з'являється право працюючого припинити працю і вийти на пенсію по стажу, то вартість життя (В2) , згідно з методикою розрахунку людського капіталу, буде дорівнювати В2 = В1 х 25

Порівнюючи отриманий показник вартості життя в нашому регіоні з показником зарубіжних авторів, можна сказати, що він відповідає розрахункам західних країн.

Узагальнивши дані, можна підрахувати економічні втрати регіону (Е) в 1996 році тільки в результаті передчасної смерті. У Донецькій області в цьому році померло 86776 чоловік, з них 26% осіб працездатного віку. Вартість одного життя в нашому регіоні 281725 грн. Отже економічні втрати дорівнюють: Втрати за Джоном Лі в $

Очевидно істинні втрати знаходяться в межах 18,0 млрд. дол. і 6,35 млрд. грн.

Серйозними аргументами цього явища в нашому регіоні є, перш за все, економічні умови життя, бідність населення, доходи якого залежать виключно від важкої фізичної праці. Наслідок цього -- погане харчування, рання старість, зростання захворюваності зі збільшенням віку і стажу, рання смерть.

Проведена економічна оцінка безповоротних втрат регіону вимагає термінової розробки і впровадження програм, які обіцяють найбільшу ефективність. Розрахунки за методикою обліку стану здоров'я населення і впливу забруднення навколишнього середовища (дано в 3 розділі) при реальному недостатньому бюджеті охорони здоров'я в 1996 році (344 млн. грн.) вимагали додавання 29,9 млн. грн. на вирішення питань, пов'язаних з ризиком смерті.

На жаль обмеженість фінансування не дозволяє активно впливати на зниження безповоротних економічних втрат регіону.

Гострота проблеми життя і смерті нерідко затьмарює економічні втрати, що виникли внаслідок захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) та інвалідності працюючого населення. Соціально-економічні втрати складаються з вартості невиробленої продукції та соціальних втрат суспільства, необхідних для існування людини і збереження здоров'я.

Для подальшої оцінки соціально-економічних втрат промисловості від ЗТВП, як приклад, ми будемо використовувати статистичні дані вугільної галузі, що є найбільш масштабною в економіці регіону (рис. 2).

Маючи вихідні дані та знаючи принцип підрахунку соціально-економічних втрат (Ев), можна зробити розрахунок річних втрат для будь-якої галузі промисловості. Для вугільної, тільки в 1997 році, вони становили 360,6 млн. грн.

Зазначені розрахунки тільки по одній галузі промисловості вже говорять про величезні соціально-економічні втрати регіону при зростанні ЗТВП і необхідності радикальних заходів по зменшенню ризику хвороб. В економічних умовах, що склалися, коли відбувається руйнування медичної служби, зниження профілактичної роботи, відсутність законодавчої бази, лікарська діяльність обмежується, як і колись, діагностикою, лікуванням та видачею лікарняного листка.

Кількість працюючих в галузі (тис.)		Трудовтрати в днях на 100 працюючих
1994 р. 371,3	1995 р. 343,4		1994 р. 1730,0	1995 р. 1756,8
1996 р. 331,3	1997 р. 307,4		1996 р. 1719,2	1997 р. 1735,7

Виплата допомоги за лікарняним листком в грн. за 1 день непрацездатності

1994 р. 4,98	1995 р. 3,6
1996 р. 7.0	1997 р. 10,5

Рис.2. Динаміка середньогалузевих показників вугільної промисловості

Склалася незвичайна ситуація, коли у видачі листка непрацездатності (лікарняного листка), який є обліковим документом при складанні “Звітної форми 23Тн” (Тн -- тимчасова непрацездатність), зацікавлені всі, крім держави.

З метою розриву порочного замкнутого кола ми пропонуємо методику гарантованої оплати державою частини лікарняного листка з каси підприємств у залежності від віку і стажу роботи (тобто особистого вкладу у ВВП країни), що в корені змінює відношення до стану здоров'я кожного мешканця регіону.

На основі узагальнення викладеного матеріалу дослідження можна було б поставити крапку, але безсумнівний інтерес становить оцінка збитків, пов'язана з стійкою втратою працездатності.

Захворюваність з стійкою втратою працездатності має виражену соціальну обумовленість. Основні фактори, що впливають на втрату працездатності людини, пов'язані з умовами життя і станом навколишнього середовища, а також з біологічними особливостями організму.

Для прикладу, структура і тяжкість інвалідизації гірників вугільної промисловості характеризується такими даними: на долю I групи припадає 2,6-6,4% випадків, ІІ групи -- 28,7-54,4%. Ці показники значно вище, ніж в інших соціальних групах населення. Спробуємо оцінити втрати від інвалідності.

До економічних збитків регіону від втрати працездатності за рік належать збитки від недовипущеної продукції плюс всі види соціальної допомоги, включаючи виплати цільової допомоги непрацездатним та інвалідам для організації лікування поза межами області, реабілітацію, придбання засобів пересування та ін.(табл.3).

Таблиця 3. Виплата цільової грошової допомоги непрацездатним та інвалідам області

	1994 р.	1995 р.	1996 р.	1997р.
Кількість осіб, яким призначена допомога	2045	1847	13943	29654
Виплачені суми (тис.грн.)	-	-	2497,3	20859,0
З них інвалідам (тис.грн.)	-	-	315,5	270,8

Ев інвалідності = 1655,5 млн. грн.+11,7 млн. грн. +9,8 млн.грн.+0,3 млн.грн.= 1677,5 млн.грн.

-- вартість недовипущеної продукції на 1 чоловіка за рік

11269 грн.х146911 інв.=1655,5 млн.грн.

-- виплата пенсійної допомоги -- умовно 80 грн.(без регресу)

80 грн. х 146911 інв. = 11,7 млн. грн.

-- вартість лікування

67 грн. х 146911 інв. = 9,8 млн. грн.

Отримана сума 1655,5 млн. грн. може бути піддана значним коливанням, оскільки неможливо врахувати регрес, міграцію хворих з групи в групу у зв'язку з поліпшенням чи погіршенням здоров'я, відсутня достовірна статистика працюючих і непрацюючих інвалідів та інші причини. Оцінюючи роль та місце охорони здоров'я в економіці регіону, можна сказати, що у 1997 році соціально-економічні втрати від змін у стані здоров'я населення становили:

-- від смертності -- 6,35 млрд. грн.;

-- від інвалідності -- 1,65 млрд. грн.;

-- від ЗТВП по вугільній промисловості -- 360,6 млн. грн.

УСЬОГО - 8,36 млрд.грн., що у 8 разів більше за річний бюджет області.

Виникає питання, яке фінансування потрібне охороні здоров'я, щоб активно впливати на негативні процеси в житті суспільства. Згідно з методикою справедливого розподілу бюджету з урахуванням стану здоров'я населення та впливу забрудненості навколишнього середовища зроблено розрахунок додаткового фінансування до виділеного бюджету охорони здоров'я, виходячи з реальної суми держбюджету області 1997 року -- 1079521,2 тис. грн., коли на організацію медичної допомоги було виділено 344017,5 тис. грн. або 31,8% від нормативного.

Розрахунки показали, що до існуючого бюджету охорони здоров'я області необхідно було додати 128,3 млн. грн. Якщо точніше, то в даному разі підраховані цифри втраченої можливості щодо поліпшення здоров'я трудящих в 1997 році.

На жаль, в галузі охорони здоров'я через залишковий нерегулярний принцип фінансування втрачено ідею планової економіки, припинилось формування комплексних планів оздоровчих заходів. Якщо до цього ще додати дефіцит медикаментів, низький рівень технологій та медико-технічного оснащення лікарень, низьку оплату праці медпрацівників (на 29,0% нижча ніж по промисловості), то така система організації медичної допомоги в регіоні не здатна впливати на формування фізично здорових людських ресурсів, підвищення їх інтелектуального і творчого рівня.

В регіоні грубо порушується “Закон економії живої праці”, суть якого в збереженні загальної тривалості життя, що дає реальну можливість для збільшення строку трудової діяльності людини та особистого внеску кожного в ВВП.

Розділ 3. “Розробка методичних підходів по управлінню фінансовою діяльністю медичних закладів регіону”. Розвал економіки в умовах переходу до ринкових відносин спричинив кризу в управлінні. Організатори охорони здоров'я, не маючи достатніх економічних знань, змушені вирішувати питання реорганізації лікувальних закладів в умовах ринку, раціонального розміщення резервів та використання бюджетних асигнувань, визначати вартість та ринкові ціни на медичні послуги, отримання прибутку, внутрішнього та зовнішнього контролю за використанням загального бюджету, тобто використовувати в роботі основні механізми та методи фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент в медицині передбачає управління рухом фінансових ресурсів об'єкта охорони здоров'я, а також фінансовими відносинами, що виникають у процесі розподілу та використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий менеджмент в охороні здоров'я охоплює систему принципів, методів, форм і прийомів управління ринковими механізмами в галузі фінансів з метою підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності лікувальних закладів.

Важливість фінансового менеджменту зростає в умовах швидких змін, як у самій системі медико-санітарної допомоги, так і в економіці в цілому, оскільки фінансова стратегія, що обрана для об'єкта охорони здоров'я, розраховується на короткі проміжки часу: квартал, місяць, декада. Це розширює можливості самоврядування. Основними компонентами діяльності менеджменту лікувального закладу крім формування бюджету звичайно бувають: розрахунок витрат на лікування хворих, визначення вартості медичних послуг, внутрішній фінансовий контроль, прогнозування рентабельності та ряд інших. Одне із завдань менеджменту -- це вирішення питання організації лікувальної справи.

В роботі вивчено види витрат, їх вартісне вираження, дано три методики розподілу накладних витрат: груповий розподіл накладних витрат, прямий розподіл накладних витрат, розподіл накладних витрат методом послідовного розділу.

Розподіливши накладні витрати і додавши до них прямі витрати, ми матимемо суму, яку легко використати для визначення вартості трудозатрат і ціни на різні види медичних послуг.

Нами запропоновано методику калькуляцій собівартості медичних послуг, рекомендовано розрахунки основного фонду заробітної плати, розподілу накладних витрат та амортизаційних нарахувань.

Певну увагу приділено організації платних медичних послуг в межах держустанов державних закладів. Подано варіанти формування цін у параклінічних підрозділах і госпрозрахункових поліклініках.

В основі розрахунку вартості платних медичних послуг лежать не нормативні, а фактичні витрати на надання лікувально-профілактичної допомоги. Це дозволяє створити новий механізм оптимального використання фінансових ресурсів.

Отримана інформація з менеджерських розрахунків може бути використана тільки в межах одного медичного закладу. Вона не залежить від правових норм та обов'язкових звітів про фінансову діяльність, не обмежує керівника в питаннях прийняття конкретних рішень. Фінансове прогнозування передбачає розробку альтернативних рішень, які характеризують фінансовий стан об'єкта охорони здоров'я, динаміку його витрат, доходів, прибутку. Основними компонентами діяльності менеджера лікувального закладу бувають: формування бюджету для організації ефективної медичної допомоги населенню; раціональний, науково обґрунтований розподіл бюджету; розрахунок витрат на лікування хворих; ціноутворення медичних послуг; внутрішній фінансовий контроль; прогнозування рентабельності та ін.

Фінансові прогнози є основою для розробки фінансових планів. Функцію фінансового плану в ЛПЗ виконує бюджет. До бюджету закладають цілі і завдання медичного закладу, точніше їх грошовий розмір. Формування бюджету базується на комплексі правових документів та положень, звітності про фінансову діяльність перед вищими управлінськими структурами. Він утримує керівника в рамках законності, ґрунтуючись на загальноприйнятих принципах стандартного обрахування витрат виконаного обсягу наданих медичних послуг, за затвердженими Міністерством охорони здоров'я і Міністерством фінансів нормативними статтями витрат на різні види діяльності медичного закладу.

У додатках подано законодавчу базу організації бюджетного фінансування, формування платних медичних послуг.

Слід застерегти, що науково обґрунтований розподіл бюджету можливий лише за умов сукупності своєчасних виплат бюджетних коштів зверху вниз органам охорони здоров'я і оплати основних витрат на організацію медичної допомоги регіону за певний проміжок часу.

Розподіл бюджету має політичний характер, тому перший крок розподілу бюджету дуже важливий і починається з визначення ролі охорони здоров'я в економіці регіону, демографічних пріоритетів окремих районів, політико-національного значення ряду географічних районів, участі економіки регіону у виробництві ВВП.

В розрахунках автора використані методи розподілу бюджету з урахуванням ряду факторів: кількості населення (на одного мешканця);

розподіл населення за віком і статтю; кількості мешканців сільської місцевості; стану здоров'я населення з урахуванням шкідливості навколишнього середовища; потоків пацієнтів між районами та містами; використання обласних лікувальних закладів. Це більш складні розрахунки, які мають свої переваги та недоліки.

При виборі методу йдуть від простого до складного. Вибір залежить від керівника, що бажає більш грамотно і глибоко організувати фінансування витрат з урахуванням фактора, якому він надає перевагу. Єдиної оптимальної методики фінансового управління не існує.

ВИСНОВКИ

Висновки цього дослідження полягають в наступному:

1. В Україні існує державна система охорони здоров'я з недостатнім фінансуванням в стадії розпаду та низькою якістю медичного обслуговування.

2. Організація медичної допомоги потребує серйозних структурних перебудов, орієнтації на збереження здоров'я здорових. Перехід до ринкової економіки без економічного реформування і планування призвів до того, що галузь втратила необхідну стійкість і фактично руйнується.

3. Охорона здоров'я, будучи часткою невиробничої сфери, має важливе значення в прогресі економіки, вирішуючи складні завдання по зменшенню соціально-економічних втрат суспільства, пов'язаних з якістю життя людини та її благополуччям в навколишньому середовищі. Людина є вихідною і кінцевою категорією всієї економіки, а поліпшення її здоров'я залежить не тільки від якості медичної допомоги або ефективної організації охорони здоров'я.

4. Економічна оцінка ефективності управління охороною здоров'я оцінюється кінцевим результатом діяльності ЛПЗ, показниками здоров'я населення. На жаль, динаміка основних показників здоров'я населення Донецької області за останні п'ять років (смертність, народжуваність, тривалість життя, захворюваність) має негативний характер. Соціально-економічні втрати тільки у 1997 році становили близько 8,36 млрд. грн., що у 8 разів перевищує держбюджет області.

5. Проведені дослідження передбачають значні економічні вигоди в регіоні при поліпшенні якості медичної допомоги із залученням певних фінансових коштів. Згідно з розрахунками ця сума повинна становити близько 128,3 млн. грн. 6. В умовах становлення ринкової економіки та реформування галузі надзвичайно важливо, щоб керівники органів і закладів охорони здоров'я володіли сучасними методами економічного управління, впроваджували науково обґрунтовані передові технології, активно розвивали ринок медичних послуг, шукали додаткові джерела фінансування.

7. Дослідження підтвердили значущість, оптимальність і ефективність інноваційних схем управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

За результатами досліджень автором підготовлено й опубліковано 12 наукових праць:

1. Шутов М.М., Барбуль Е.Н. Опыт внедрения автоматизированной системи управления в областной консультативной поликлинике. //Труды I съезда соц.-гигиен, и орг. здр. Украины. -- Киев. -1990. -- С.167-169. (Особистий внесок дисертанта: дано аналіз переваг управління за допомогою ЕОМ над звичайним статистичним обліком).

2. Шутов М.М. Опыт использования ЭВМ для обработки статистической информации. //Актуальные проблемы клинической медицины Донбасса. -- Донецк. -- 1993. -- С.36-39.

3. Бондаревский В.Г., Шаблий С.С., Шутов М.М. Прикладные аспекты использования персональных компьютеров в задачах радиационной безопасности. -- Донецк.: Акад. наук Украины, Дон. физико-техн. инст. им. А.Галкина, 1995. -- 40 с. + 10 пакетов программ.

4. Денисов В.К., Шутов М.М. Экономические аспекты заместительного лечения хронической почечной недостаточности. //Труды 1 съезда транспантологов Украины “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної трансплантології”. -- Запорожье. -- 1995. -- С.61-62. (Особистий внесок дисертанта: зроблено порівняння вартості організації та лікування хворих з недостатністю на Україні і за рубежем).

5. Шутов М.М. Пути рационального инвестирования Украины на переходном этапе к медицинскому страхованию. // Труды конф. МЗ Украины “Перспективы медицинского страхования”. -- Киев, Ялта.-- 1995. -- С.12.

6. Гарина М.Г., Мостинака Л.К., Шутов М.М. Здоровье населения и методы его изучения. //Уч. пособие утв. МЗ ЦМК по ВМО. -- Донецк. -- 1996. -- 187 с. (Особистий внесок дисертанта: написав розділ підручника по оцінці діяльності стаціонарної медичної допомоги).

7. Шутов М.М. Современная система здравоохранения. Опыт работы в условиях рыночной экономики. //Труды III Междунар. конф. “Проблемы введения Закона Украины “О медицинском страховании граждан””. -- Симферополь. -- 1997. -- С.9.

8. Гарина М.Г., Шутов М.М., Орда А.Н. Концептуальные подходы к экономическому управлению в системе здравоохранения. //Труды Сб. раб. III съезда соц.-гигиен. и орг. здр. Украины. -- Том 1. -- Одесса. -- 1997. -- С.49-51. (Особистий внесок дисертанта: проаналізовано методи ефективного управління в ринкових умовах).

9. Шутов М.М. Об экономической значимости здравоохранения в валовом национальном продукте государства. //Вопросы здравоохранения Донбасса. -- Донецк. -- 1997. -- С.102-105.

10. Шутов М.М. Теневая экономика в здравоохранении региона. //Бизнес-информ. -- № 24. -- 1997. -- С.24-26.

11. Каменецкий М.С., Шутов М.М., Т.Д. Бахтеева и др. Методы принятия экономических решений при приобретении рентгеновской аппаратуры. //Весник гигиены и эпидемиологии. -- Том 2, № 1(3). -- 1998. -- С.87-89. (Особистий внесок дисертанта: розроблена методика заміни застарілого рентгенобладнання на нове. Доведено, що ремонт старого медобладнання більш дорогий и менш ефективний шлях витрат).

12. Шутов М.М. Состояние медицинской помощи и зависимость экономического потенциала региона от здоровья населения. -- Донецк: 1998. -- 35 с. /Препр. ( НАН Украины, Ин-т эконом.-правовых исслед.).

АНОТАЦІЇ

Шутов М.М. Науково-методичні засади управління ресурсами медичної допомоги регіону. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 -- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. -- Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 1998.

Обґрунтовано необхідність реформування системи охорони здоров'я регіону у зв'язку з переходом до ринкових відносин. Аргументовано нові підходи до планування і управління ресурсами медичної допомоги. Рекомендовано методики розрахунку і визначення ефективності лікувального процесу. Визначено необхідність підготовки кваліфікованих керівників нової формації. Оцінено роль і можливості фінансового менеджменту з урахуванням тіньової економіки. Подані рекомендації по формуванню вартості платних медичних послуг.

Ключові слова:реформування, економіка, охорона здоров'я, управління, ефективність, менеджмент, регіон, ресурси медичної допомоги, платні послуги.

Шутов М.М. Научно-методические основы управления ресурсами медицинской помощи региона. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 -- Размещение производи-тельных сил и региональная экономика. -- Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 1998.

Обоснована необходимость реформирования системы здравоохранения региона в связи с переходом на рыночные отношения. Аргументированы новые подходы к планированию и управлению ресурсами медицинской помощи. Рекомендованы методики расчета и определения эффективности лечебного процесса. Определена необходимость подготовки квалифицированных руководителей новой формации.Оценена роль и возможности финансового менеджмента с учетом теневой экономики. Даны рекомендации по ценообразованию платных медицинских услуг.

Ключевые слова: реформирование, экономика, здравоохранение, управление, эффективность, менеджмент, регион, ресурсы медицинской помощи, платные услуги.

Shutov M.M. Scientifically-methodical bases of resource governing medical help of region. -- Manuscript.

Thesis on cosearching for scientific degrees of candidate of economic sciences on professions 08.10.01 -- Accommodation of production power and economy of region. -- Institute an economy-legal studies NAS of Ukraine, Donetsk, 1998.

Motivated need of reshaping a system of public health of region in connection with transition on the market relations. Argue new approaches to the planning and resource management of medical help. Recommended strategies of calculation and determination of efficiency a treatment of process. Determined need of preparing the qualify leaders new generation. Evaluated role and possibility of financial management with provision for the dark economy. Given recommendations on forming the prices of pay medical services.

Keywords: reshaping, economy, public health, management, efficiency, region, medical resource, price services.

Размещено на Allbest.ru

...