Формування ринкового механізму ціноутворення на підприємствах машинобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

ФОРМУВАННЯ РИНКОВОГО МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДУВАННЯ

Єлецьких Світлана Якiвна

Донецьк - 1998

Анотація

ціновий політика промисловий

Єлецьких С.Я. Формування ринкового механізму ціноутворення на підприємствах машинобудування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 1998.

У дисертації розглянуто проблеми вдосконалення методів ціноутворення в умовах економічної самостійності промислових підприємств із врахуванням комплексу цінових обмежувальних факторів, обумовлених особливостями перехідного періоду до ринкової економіки.

Запропоновано комплексний підхід до ціноутворення, в якому різні комбінації цілей і цінових обмежувальних факторів дозволяють встановити оптимальний діапазон рівня цін на даний вид продукції, що дає можливість підвищити ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства. Впровадження результатів дослідження здійснено на промислових підприємствах України в межах науково-дослідної роботи Донбаської державної машинобудівної академії.

Ключові слова: підприємство, ціна, ціноутворення, обмеження, прибуток, витрати, попит, оптимальність, ефективність.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Нагальна необхідність пошуку ефективних шляхів виходу економіки України з кризи вимагає проведення радикальних економічних перетворень та звернення до економічних методів управління підприємством. Ринкові форми функціонування економіки пред'являють новi вимоги до внутрiшнього механізму управління підприємством, передбачають створення умов економічної зацікавленості, можливості пристосування та адаптації до зовнішнього оточення, що забезпечує належну конкурентоспроможність та ефективність діяльності пiдприємства.

Центральне місце серед економiчних методів управління належить ціноутворенню, оскільки саме через ціни забезпечується реалізація основних результатів діяльності пiдприємства, а, отже, ефективність виробництва. Рівень цін на виготовлену продукцію стає одним з основних параметрів ринкової поведінки підприємства, а активна цінова політика - одним з основних напрямів його виробничо-збутової діяльності. За цих умов ціни задають пріоритети технічній політиці підприємства, визначають ефективність її альтернативних стратегій. Ціни на продукцію в сукупності з обсягами продаж є тим універсальним показником, який формує кiнцевi результати виробничо-комерційної діяльності пiдприємства.

Витратний механізм ціноутворення, що дiстався перехідній економіці у спадок від планово-адміністративної системи господарювання, при якому ціни виступають у ролі “фіксатора” росту витрат виробництва, характеризується рядом недоліків, котрі поглиблюють і в наш час кризовi явища в економіці. Ознаками економiчної кризи пiдприємств України є загальне зниження обсягiв промислового виробництва понад 60%, чисельностi працюючих - на 38,9%, рiвня використання виробничих потужностей - з 81,1% у 1991 р. до 35,7% у 1996 р., наявнiсть обладнання з наднормативними строками експлуатації - 28,6% у 1996 р. Це викликає необхідність перебудови, у тому числi системи ціноутворення, що має передбачати перегляд концепції ціноутворення на рівні окремо взятого підприємства, а саме: вироблення нових цілей і принципів формування системи цін, внесення кардинальних змін у методологію ціноутворення, характерною рисою якої ` орієнтація на задоволення потреб споживача, перехiд до цільових принципів формування системи цін на основі врахування попиту та пропозиції.

Потреба у комплексному підходi до розгляду різних ціноутворюючих факторів, всебічному вивченнi ринкової методології формування ціни, оцінки можливостi адаптації до існуючої економічної ситуації свідчить про важливість і актуальність проблеми.

Відсутність практичної реалізації на вітчизняних промислових підприємствах ринкових підходів до формування ціни, а також необхідність розробки оптимізаційних цінових моделей, якi б враховували специфічні і найбільш яскраво виражені особливості функціонування промислових підприємств України в умовах перехідного періоду, визначили актуальність і направленість дослідження.

У звязку з викладеним, для вирішення досліджуваної проблеми формування ціни на продукцію промислового підприємства використано комплексний підхід, заснований на застосуванні маркетингових і мікроекономічних методів аналізу з визначенням обмежувальних факторів, що характеризують умови, за яких функціонує підприємство. На розробку наукового підходу до вирішення досліджуваної проблеми як із позицій теоретичного осмислення, так і з точки зору використання практичного досвіду вплинули наукові розробки і публікації ряду вiдомих вчених- економістів: О.I. Амошi, I.С. Бика, В.П. Бабича, В.В. Герасименка,, В.М. Гальперіна, М.I. Iванова, А.І. Леусського, В.Ф. Максимової, Е.Е. Міллера, В.'. Нейєнбурга, М.Д. Прокопенка, Є.І. Пуніна, С.Б. Ричкова, А.Н. Романова, К.Г. Татевосова, А.Н. Цацулiна, Г.Н. Чубакова, М.Г. Чумаченка та ряду інших. Окремі аспекти проблеми розглянуто у наукових працях Інституту економіки промисловості НАН України, Харківського державного університету i Донбаської державної машинобудівної академії.

Важливість та актуальність досліджуваної проблеми, необхідність розробки теоретичних і методичних питань ціноутворення в умовах перехідного періоду обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її цілі та завдання дослідження, а також методи дослідження й основні результати.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження безпосередньо повязаний із тематикою науково-дослідних робіт Донбаської державної машинобудівної академії (тема Г-09-96 “Дослідження процесів реформування системи управління на приватизованих підприємствах машинобудівного комплексу (на прикладі ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”) (1996-98 рр.)).

Предмет i обєкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти ціноутворення на продукцію промислового підприємства, економічні методи реалізації даного процесу. Обєктом досліждення є промислове підприємство, яке здійснює виробничо-збутову діяльність в умовах економічної самостійності і розширення сфери вільного ціноутворення.

Мета i задачi дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних питань формування цінової політики промислового підприємства, вдосконалення методiв ціноутворення, спрямованих на підвищення ефективності його виробничо-збутової діяльності з урахуванням умов перехідного періоду до ринку.

Досягнення поставленої мети визначило необхідність вирішення таких основних задач:

дослідження теоретичних передумов вiльного ціноутворення у ринковій економіці;

виявлення i врахування основних умов і закономірностей формування механізму ціноутворення в перехідній економіці;

здійснення аналізу існуючих підходів і методів ціноутворення на продукцію промислового підприємства під час становлення ринкових господарських відносин;

обгрунтування маркетингових і мікроекономічних підходів до процесу формування ціни на продукцію підприємства, а також виявлення основних факторів, які визначають особливості ціноутворення в період становлення ринкових відносин в Україні;

обгрунтування комплексного підходу до ціноутворення, пiдходiв та практичних методiв визначення оптимальних цін із врахуванням конкретних умов роботи промислового підприємства;

розробки практичних рекомендацій, які дозволяють максимізувати прибуток підприємства, підвищити ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів в умовах змiни ринкової конюнктури.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведення досліджень є комплексний підхід до процесів ціноутворення, основні наукові положення вітчизняної і зарубіжної економічної науки з досліджуваної проблеми, законодавчі акти, рішення органів виконавчої влади, методичні матеріали з проблеми. В дисертації здійснено дослідження процесів ціноутворення із застосуванням методів математичного аналізу, оптимізаційного моделювання, статистичних угрупувань, регресійного аналізу. Як джерела первинної інформації було використано документи Міністерства статистики України, дані періодичних видань, а також дані статистичної звітності ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод”, дослідного виробництва УкрНДІметалургмаш.

Наукова новизна результатів досліджень. Основна наукова ідея дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні методології комплексного підходу на основі врахування багатофакторності цінових обмежень, обумовлених особливостями перехідного періоду, та їх використання в оптимізаційних цінових моделях з метою підвищення ефективності функціонування підприємств.

До найбільш суттєвих результатів, в яких полягає наукова новизна проведеного дослідження, відносяться такі:

концепція цінової політики промислового підприємства в умовах ринкових відносин, що формуються в Україні, суть якої полягає у комплексному підході до процесу формування ціни на основі багатофакторності цінових обмежень, що дозволяє підвищити ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства;

пропозиції щодо спільного розгляду як цінових обмежень таких ціноутворюючих факторів: витрат виробництва, обсягів випуску продукції, рівня цільового прибутку, обмеженості оборотних коштів, можливих варіантів сполучення циклів виробництва і реалізації продукції, а також обсягiв платоспроможного попиту, що дозволяє пiдвищити ефективнiсть функціонування промислових підприємств в умовах перехідного періоду;

пропозиції щодо розгляду як критеріїв оптимальності при формуванні ціни двох граничних цілей: цільової настанови на забезпечення процесу виживання і різних варіантів максимізації рівня прибутку;

методичний підхід до формування ціни, суть якого полягає у визначенні оптимального діапазону ціни на основі розгляду різних комбінацій цілей і цінових обмежувальних факторів, що дає можливість встановлення меж цінового простору для даного виду продукції;

пропозиції щодо застосування в процесі формування ціни коефіцієнту еластичності прибутку, який дозволяє більш ефективно прогнозувати результати комерційної діяльності підприємства.

Теоретичне значення одержаних результатiв. Теоретична цiннiсть результатiв дослiдження полягає в науковому обгрунтуваннi, а також вдосконаленнi та розвитку методiв цiноутворення на продукцiю пiдприємств машинобудування в нових умовах господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість дисертаційної роботи полягає у розробцi оптимізаційних цінових моделей, що дозволить підприємствам із урахуванням конкретних умов економічної ситуації і поставлених цілей ефективно використовувати наявні матерiальнi та фiнансовi ресурси, обгрунтовано прогнозувати кiнцевi результати виробничо - збутової дiяльностi, оптимізувати співвідношення цін, обсягів і номенклатури виробленої продукції.

Прикладні аспекти результатів, одержаних у дисертації, використовуються в навчальному процесі під час підготовки спеціалістів за напрямком “економіка” і “менеджмент” у Донбаській державній машинобудівній академії, Донбаському інституті техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету. Викладені у дисертаційнiй роботi висновки і пропозиції щодо організації цінової політики промислового підприємства використано при формуванні цін на продукцію дослідного виробництва УкрНДІметалургмаш.

Використання результатів дослідження, рекомендацiй і пропозицій щодо вдосконалення методiв ціноутворення дозволило одержати на дослідному виробництві УкрНДІметалургмаш економічний ефект у сумі 237,0 тис. грн., у тому числі економічний ефект, який відображає внесок автора, складає 47,0 тис. грн.

Апробація результатів дисертацiї. Основні наукові положення і практичні результати досліджень викладено на 5-ти науково-практичних конференціях і семінарах: “Актуальні проблеми економіко-екологічного та соціально-культурного розвитку суспільства” (Краматорськ, 1995р.); Проблеми техніки, технології та економіки машинобудівного виробництва (Краматорськ, 1996р.); “Економіко-екологічні та соціально-культурні проблеми України в сучасних умовах” (Краматорськ, 1996р.); “Нові економічні відносини та кадрове забезпечення виробництва” (Краматорськ, 1996р); “Соціально-економічні аспекти регіональної промислової політики” (Донецьк, 1997р.), а також засіданнях науково-методичного семінару кафедри “Організація управління виробництвом” Донбаської державної машинобудівної академії.

Публiкацiї. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 робіт загальним обсягом 4,1 друк. арк., з котрих особисто автору належить 3,85 друк. арк.

Реалiзацiя та впровадження результатiв дослiдження. Викладенi в дисертацiйнiй роботi висновки та пропозицiї щодо вдосконалення методiв цiноутворення використано при формуваннi цiн на продукцiю дослiдного виробництва УкрНДIМеталургмаш.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків по розділам, загального висновку, викладених на 188 сторiнках машинописного тексту, у тому числi включає 13 малюнків і 10 таблиць на 23 сторінках, а також вміщує список використаних джерел iз 115 найменувань і додаткiв.

2. Основний зміст дисертації

Розділ 1. Теоретичні передумови формування механізму ціноутворення в ринковій економіці. Основні переваги і відмітні риси ринкової економіки значною мірою визначаються дією цінового механізму, заснованого на коливанні вільних цін, що обумовлює необхідність зміни теоретичної бази ціноутворення. Неокласична теорія цін, що є теоретичною базою ціноутворення в розвинених крїнах на сучасному етапі, поєднує положення трудової теорії вартості і теорiї маржиналізму. Згідно з таким пiдходом ціна товару в рівній мірі визначається попитом, повязаним із категорією граничної корисності, і пропозицією, яка формується під впливом витрат виробництва. Ринкові ціни поєднують найкращi показники обсягів виробництва з оптимальною величиною споживання, а також безпосередньо впливають на показники ефективності виробничого процесу. Функція збалансованості попиту і пропозиції, а також стимулююча функцiя визначає основні переваги механізму ринкового ціноутворення: гнучкість, адаптивність, здатність до швидкого коректування і здійснення звязку між виробництвом і споживанням, переважний розвиток найбільш ефективних сфер виробництва, стимулювання економії витрат ресурсів, застосування передової техніки, технології, організації виробництва та інших.

Реалізація переваг ринкового ціноутворення в Українi можлива на основі багатофакторного підходу, який враховує стан попиту, пропозиції, споживчого вибору, альтернативних виробничих можливостей, у результаті здійснення лібералізації цін. Основною рисою останньої є перехід від державної політики цін до цінової політики окремого підприємства. Наслідки радикальної лібералізації цін при практичній відсутності конкурентного середовища, недостатньої насиченостi товарних ринків, високому ступенi монополізації економіки негативно позначаються на господарській діяльності підприємств, що виявляється в падiнні обсягів виробництва. За таких умов найбільш прибутковою сферою вкладення капiталу стає перерозподiльна діяльність при відтоку ресурсів від виробничої сфери. В умовах перехідного періоду введення вільного ціноутворення веде до монопольного характеру цінової поведінки виробника. Стійка інфляція витрат, яка походить із паливно-енергетичного та сировинного секторів економіки, обмежує можливості зниження цін на продукцiю кiнцевого споживання. Цінова політика ринкового субєкта зводиться за цих умов до максимально можливого їх підвищення. За даними Мiнiстерства статистики України динамiка рiвня iнфляцiї у перiод з 1992 р. по 1997 р. характеризується такими даними: у 1992 р. iндекс оптових цiн промисловостi становив 4234,9%, у 1993 р.-9767,5%, у 1994 р.-656,5%, у 1995 р. -277,4%, у 1996 р.-117,3%, у 1997 р.-105,0%. Уповiльнення темпiв iнфляцiї було досягнуто в результатi проведення заходiв щодо фiнансової стабiлiзацiї. Але цi заходи, хоча i стабiлiзували цiни, однак не лiквiдували найважливiшi наслiдки одночасної лiбералiзацiї - скорочення платоспроможного попиту, погiршення фiнансового стану пiдприємств, дефiцит оборотних коштiв. У цій ситуації підприємства орієнтуються на стратегію виживання або закриваються внаслідок збитковості. Зміна економічної ситуації, обумовлена необхідністю ринкових перетворень для вiдновлення дiєздатностi i розвитку дiлової активностi промислових пiдприємств, ставить нові вимоги до механізму ціноутворення з орієнтацією на ринкові підходи до формування ціни. Значні корективи в процес усвідомлення основних закономірностей, функцій і видів ринкового ціноутворення, а також у можливiсть їх застосування в економічних умовах України, вносять специфічні особливостi перехідного періоду, які вимагають детального розгляду, зокрема, у сфері ціноутворення на промислову продукцію.

Запропонована концепція ціноутворення передбачає комплексний підхід до даного процесу. Сутнiсть концепцiї полягає у наступному. В сучасних умовах задача здійснення цінової політики підприємства полягає у визначенні оптимальних цін у межах цінового простору, обмеженого мінімальним рівнем, основаним на беззбитковості, і максимальним рівнем, який визначається економічною конюнктурою. Цінові обмеження, які формують рівень оптимальних цін, повинні враховувати у взаємозвязку дві групи ціноутворюючих факторів - ціновi обмежувальнi фактори виробництва і ціновi обмежувальнi фактори зовнішнього ринкового оточення. До цінових обмежувальних факторів виробництва, крім традиційних (обсяг виробництва, розміри витрат, рівень прибутку), необхідно включити фактори, обумовлені особливостями перехідного періоду, а саме: обмеженість оборотних коштів (обсягiв виробництва), циклічність виробництва всієї або окремих видів продукції та ряд інших.

Цінові обмежувальні фактори, які характеризують вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства, включають в першу чергу попитові обмеження. Їх вивчення і визначення цінової функції попиту дозволяє підприємству здійснювати цінову політику, яка враховує вимоги споживачів. Необхідність спільного врахування відзначених груп ціноутворюючих факторів у поєднанні із критеріями оптимальності - цільовою настановою на максимізацію прибутку або забезпечення процесу виживання, обумовлює потребу в створенi оптимізаційної моделі цінової поведінки підприємства, що є передумовою підвищення ефективності функціонування промислових підприємств.

Концептуальна модель економічного управління ціноутворенням підприємства в перехідний період подана на рис. 1.

Рис. 1. Концептуальна модель економiчного управлiння цiноутворенням

Розділ 2. Аналіз існуючих підходів і методів ціноутворення на продукцію промислового підприємства.

Аналiз свiтової та вiтчизняної теорiї i практики цiноутворення дозволяє зробити висновок, що основоположним принципом цінової політики підприємства в умовах ринку є комплексний підхід, який дозволяє повязувати цілі діяльності підприємства, ресурси і виробничі можливості з вимогами ринкового попиту, предявленого на даний вид продукції. Тому реалiзацiя комплексного підходу до процесу формування ціни на вiтчизняних пiдприємствах висуває необхiднiсть послідовного рішення таких питань:

постановки цілей ціноутворення, пріоритетне значення серед яких має максимізація прибутку в результаті реалізації продукції;

оцінки попиту, закономірності формування котрого визначаються типом ринкової структури, у межах якої функціонує підприємство, виробляючи певний вид продукції;

визначення витрат, закономірності зміни яких визначаються з урахуванням фактора часу, в звязку з чим вони аналізуються окремо в коротко- і довгострокових періодах. Велике значення в практиці ринкового ціноутворення має поділ витрат на змінні і постiйнi, а також аналіз середніх та граничних витрат;

аналіза цін і товарів конкурентів, який передбачає використання нормативно-параметричних методів, а також врахування рівня конкурентоспроможності випущеної продукції, реакції конкурентів на цінові зміни даного пiдприємства;

вибора методів ціноутворення, найбільш ефективним з яких є метод, заснований на застосуваннi мікроекономічної цінової моделі, яка у максимальній мірі враховує обмеження попиту і витрат;

визначення кінцевої ціни на продукцію підприємства з врахуванням законодавчих обмежень і сприятливого психологічного сприйняття даної цiни.

Розробка стратегії й тактики формування ціни є обовязковим елементом полiтики ціноутворення в умовах ринку, який дозволяє у максимальній мірі використовувати фактор ціни для підвищення ефективності діяльності підприємства.

Розглянутий пiдхiд до ціноутворення, як свiдчать результати аналiза, можна запропонувати як відправну базу для формування цінової політики промислового підприємства в умовах переходу до ринку, а мiкроекономічні цінові моделі - як основу оптимізаційного ціноутворення. Однак виникає необхiднiсть певного коректування та виправлення з врахуванням специфіки умов перехідного періоду в Українi.

Аналіз економічної ситуації, в якій знаходяться промислові підприємства України в умовах перехідного періоду до ринкових економічних відносин, дозволяє зробити висновок, що вона характеризується високими темпами перетворення відносин власності. За даними Мiнiстерства статистики в Укра'нi у 1996 р. у колективнiй власностi було 70% пiдприємств вiд їх загальної кiлькостi, у державнiй - 29,8%, у власностi мiжнародних органiзацiй та юридичних осiб iнших держав-0,18%, у тому числi для машинобудування та металообробки цi показники складають вiдповiдно-73,6%; 26,1%; 0,3%. Докорiнна змiна структури власностi на користь колективної її форми передбачає свободу вибору поведiнки пiдприємств, у тому числi i в галузi цiноутворення. За даними Мiнiстерства економiки Укра'ни сучасна економiчна ситуацiя характеризується розширенням сфери вiльного цiноутворення. Так, у 1994 р. державне регулювання охопило 75% цiн i тарифiв, у 1995 р.- 11% цiн. У теперiшнiй час тiльки незначний перелiк цiн на паливно-енергетичну продукцiю, транспорт та комунальнi послуги, як i ранiше, регулюються державними органами (у 1995 р. на 88 товарних ринках, у 1996 р.- на 58 ринках, у 1997 р.- на 23 ринках).

Висока собiвартiсть i низька конкурентоспроможнiсть, невiдповiднiсть цiн споживчим якостям продукцiї вiтчизняних пiдприємств обумовлюють значнi проблеми з її реалiзацiєю. Останнє є пiдгрунтям постiйного погiршення фiнансового стану промислових пiдприємств, показникiв ефективностi їх функцiонування. Рiвень рентабельностi промисловостi України з 1993 р. по 1997р. зменшився з 35,6% до 4,7%. В 1997 р. в результатi падiння попиту на продукцiю, дефiциту фiнансових i матерiальних ресурсiв 42% промислових пiдприємств виявилися збитковими (в 1996 р. - 28%). Цінова стратегія підприємства в цей час має на меті забезпечення процесу виживання або збереження стабільного стану. В міру стабілізації економічного положення промислового підприємства головним мотивом його діяльності стає настанова на максимізацію прибутку. За належністю до певної ринкової структури більшість підприємств машинобудування здійснює свою господарську діяльність в умовах монополії або олігополії. Рiвень монополiзацiї окремих галузей машинобудування досягає 90-100%. Ступінь насичення товарних ринків характеризується як недостатній, потенціальний попит на продукцію виробничо-технічного призначення перевищує пропозицію.

Підприємства здійснюють свою виробничо-збутову діяльність в умовах гострого дефіциту оборотних коштів, обумовленого високими темпами інфляційних процесів на перших етапах лібералізації цін, низьким платоспроможним попитом, жорсткістю системи оподаткування. Виробничо-збутова діяльнiсть характеризується неритмічністю, частими зупинками, вимушеною циклічністю виробничого процесу. Оскільки на даному етапі фінансовий стан підприємств не дозволяє здійснювати інвестування у засоби виробництва, то при розробцi цінової політики необхідно розглядати короткостроковий період. При відсутності зовнішніх джерел фінансування більшість підприємств розраховує на особисті кошти в процесі здійснення виробничо-господарської діяльності.

Аналіз iснуючих методів ціноутворення свідчить про те, що більшість промислових підприємств орієнтується на витратний механізм ціноутворення, (у 1992 р. - 77% пiдприємств, у 1996 р. - 69,5%),що знижує конкурентоспроможність випущеної продукції і ставить до ряду першочергових завдань необхідність оптимізації процесу ціноутворення, який максимально враховує інтереси виробника продукції та її замовника.

Розділ 3. Вдосконалення методів ціноутворення на продукцію підприємств машинобудування.

Методичний пiдхiд до процесу цiноутворення. Рішення задачi визначення оптимального рівня ціни та встановлення меж цінового простору для даного виду продукції здійснюється шляхом реалізації комплексного підходу до процесу ціноутворення на основі використання цінової оптимізаційної моделі. Економічний зміст етапів цінової оптимізаційної моделі подано на рис. 2.

Запропонований методичний підхід до формування вихідного рівня ціни випущеної продукції включає чотири основні етапи:

1) вибір мети цінової політики підприємства;

2) встановлення цінових обмежувальних факторів виробництва;

3) встановлення цінових обмежувальних факторів зовнішнього середовища;

4) визначення оптимального діапазону ціни, який обмежений з одного боку максимальним рівнем прибутку, а з іншого - таким, що забезпечує беззбитковість виробництва, для можливостi встановлення меж цінового простору щодо даного виду продукції.

Як пріоритетні цілі діяльності підприємства вiдповiдно до запропонованого пiдходу розглядаються такi: забезпечення процесу виживання та досягнення максимально можливого прибутку.

Як цінові обмежувальні фактори розглядаються витрати виробництва; обсяг випуску продукції; сума оборотних коштів, які вкладаються у виробництво; платоспроможний попит, що предявляється на даний вид продукції. Визначення меж цінового простору для даного виду продукції пропонується здійснювати за такими напрямками:

визначення мінімального рівня ціни на основі раціоналізації витрат виробництва дрiбносерiйної та серiйної продукцiї, побудови ізопрофіт та на їх основі виділення сфери найбільш пріоритетних цін в умовах платіжної кризи;

визначення оптимальної ціни в залежності від вибору обмежувальних факторів і різних варіантів максимізації прибутку: за абсолютною величиною; по відношенню до використаних для даного виду продукції оборотних коштів; при обмеженому обсязі виробництва; при різних варіантах поєднання циклів виробництва і реалізації продукції.



Рис. 2. Основнi етапи процесу цiноутворення на продукцiю промислового пiдприємства

Розглянуті напрямки визначають основний зміст запропонованої методики.

Визначення областi цiн, якi переважають за умов платiжної кризи. В основі цінових обмежувальних факторів виробництва лежать витрати виробництва і закономірності їх зміни в залежності від обсягів виробництва, і рівня заданого прибутку, а також наявність необхідного обсягу оборотних коштів.

Використання квадратичної залежності величини валових витрат від обсягу випущеної продукції та рівня цільового прибутку дозволило обгрунтувати i виділити сферу мінімальних цін і обсягів виробництва продукції (рис. 3). Одержана залежнiсть може розглядатися як пріоритетна для підприємств, цінова політика яких враховує кризу платоспроможного попиту, і спрямована на забезпечення процесу виживання. При розгляданні як цінового обмежувального фактора виробництва обмеженого обсягу оборотних коштів, необхiдних для покриття валових витрат, у роботi також розглянуто залежнiсть, яка визначає спiввiдношення цiн i обсягiв виробництва продукцiї, котра задовольняє умовi максимiзацiї рентабельностi оборотних коштiв.

Визначена таким чином сфера цін і обсягів виробництва продукції, яка максимізує рентабельність оборотних коштів, дозволяє підприємством з обмеженим їх обсягом досягти граничного збільшення прибутку при заданому рівні цін на продукцію. Результатом комплексного розгляду цінових обмежувальних факторів виробництва є, таким чином, обгрунтування сфери цін та обсягів виробленої продуцiї в якій підприємства можуть досягти мінімізації цiн, i максимiзацiї рентабельності оборотних коштів.

Попит як один із основних цінових обмежувальних факторів. В основі цінових обмежувальних факторів зовнішнього середовища знаходяться попитові обмеження, котрі описуються функцією попиту. Ця функцiя має низхідний характер і може бути отримана на основi використання статистичних методів дослідження попиту на продукцію підприємства. Комплексний розгляд цінових обмежувальних факторів зовнішнього середовища та внутрішніх виробничих ціноутворюючих факторів на основi запропонованого пiдходу дозволяє визначити характерні точки цінового простору на продукцію підприємства (рис. 3):

мінімальну ціну, яка визначається попитом і знаходиться у сферi мінімальних цін, котрі змінюються в залежності від рівня заданого прибутку;

оптимальну ціну, яка задовольняє умові отримання максимального за абсолютною величиною прибутку з урахуванням попиту, який предявляється на даний вид продукції;

ціну, яка максимізує рентабельність оборотних коштів при певному попиті на вироблену продукцію.

В аналiтичнiй формi визначення цiн наведено в табл. 1. Для оцінки впливу відхилення цін від оптимального значення в межах знайденого цінового простору на динаміку зміни прибутку в роботi розглянуто коефіцієнт еластичності прибутку, обгрунтовані основні залежності для його визначення за такою формулою:



де _G - еластичнiсть прибутку по цiнi;

В - емпiричний коефiцiєнт, який характеризує величину попиту;

р₁ - оптимальний рiвень цiни, який вiдповiдає рiвностi граничних витрат i граничного доходу, грн.;

G₁ - максимальний рiвень прибутку,який вiдповiдає оптимальнiй цiнi р₁,грн.; - величина вiдхилення цiни вiд оптимального значення р₁, грн.

Отриманi залежностi дозволяють в подальшому перейти до розрахунку вихiдного рiвня цiни iз врахуванням обмеженостi оборотних коштiв при випуску декiлькох видiв продукцi', а також за умов обмеженого сукупного обсягу виробництва.

Рис. 3. Схема формування цiн на продукцiю промислового пiдприємства з урахуванням цiнових обмежень

1 - крива попиту;

2 - крива середнiх витрат;

3 - iзопрофiти з цiльовим рiвнем прибутку;

4 - iзопрофiти з нульовим рiвнем прибутку;

5 - графiк максимальної рентабельностi оборотних коштiв.

Врахування впливу обмеженості оборотних коштів у процесі формування ціни. Для рішення задачi оптимізації обсягів випуску продукції та цін на неї з урахуванням обмежувальних факторiв виробництва запропоновано порядок розрахунку оптимального значення ціни та обсягу виробництва при досягненнi максимальної сукупної рентабельності оборотних коштів, розподілених між декількома видами продукції. Сутнiсть даного пiдходу полягає у початковiй настановi на обмеження вихiдної суми оборотних коштiв, необхiдних для покриття валових змiнних витрат по виробництву декiлькох видiв продукцiї. При цьому ставиться задача оптимального перерозподiлу цiєї суми мiж окремими видами продукцiї з метою досягнення максимальної сукупної рентабельностi оборотних коштiв при неможливостi її максимiзацiї по окремому виду продукцiї. Запропоновані шляхи оптимізації цін і обсягів випуску декількох видів продукції при обмеженні виробничих можливостей відносно сукупного обсягу випуску, якi полягають у мiнiмiзацiї втрат прибутку при вiдхиленнi обсягiв випуску продукцiї вiд значень, що вiдповiдають обсягу попиту при оптимальнiй цiнi.

Одержані залежності дозволяють з урахуванням цілей цінової політики підприємства конкретизувати ціни у вихідному ціновому просторі кожного виду продукції та добитися раціонального використання оборотних коштів при сукупному випуску всiєї номенклатури виробів.

Визначення рівня ціни з урахуванням темпів реалізації продукції при обмежених оборотних коштах. За умов перехідного періоду економіки України до ринку функціонування багатьох промислових підприємств характеризується частими та тривалими зупинками, неплановими простоями машин і обладнання, що негативно позначається на обсягах виробництва продукції, показниках прибутку підприємств, ефективному використанні оборотних коштів. В основі цих негативних явищ лежить неврахований попит на продукцію, а також відсутність врахування впливу темпів її реалізації на рiвень цiни.

Комплексний підхід передбачає розгляд залежностей, які дозволяють із врахуванням цінових попитових обмежень визначити найбільш раціональне поєднання тривалості періодів виробництва і реалізації продукції.

Сутнiсть такого пiдходу полягає в iмiтацiї умов нерiвномiрної роботи пiдприємства циклiчними процесами, якi вiдображають рiзний взаємозвязок циклiв виробництва i реалiзацiї продукцiї за часом з урахуванням iнформацi' про стан попиту, наявнiсть оборотних коштiв, настанови на максимiзацiю прибутку в заданий промiжок часу.

Таблиця 1. Значення цiн та обсягiв виробництва в межах цiнового простору

Цiновий простір i мета цiнової полiтики пiдприємства	Рiвень цiни	Обсяг виробництва
Мiнiмальна цiна при нульовому рiвнi прибутку (зона ET). Забезпечення процесу виживання		От до
Мiнiмальна цiна, яка вiдповiдає обсягу попита (зона ER) Завоювання пiдприємством ринкiв збуту
Оптимальна цiна. Максимiзацiя прибутку (точка М)	pопт =	Qопn =
Цiна, яка вiдповiдає максимальнiй рентабельностi оборотних коштiв з урахуванням попиту (зона точки L) Рацiональне використання пiдприємством оборотних коштiв	при	при
	при Численне рiшення залежностi при R max

Примiтки: р - цiна одиницi продукцiї, грн;

Q - обсяг виробництва продукцї, шт;

F - умовно - постiйнi витрати виробництва, грн;

k - витрати, пов^,язанi з оперативною пiдготовкою виробництва, грн;

L, D - емпiричнi коефiцiєнти, якi характеризують витрати виробництва, пов^,язанi зi збiльшенням потреби в оборотних коштах при зростаннi обсягiв виробництва;

А, В - емпiричнi коефiцiєнти, якi характеризують величину попиту;

с - середнi витрати виобництва, грн;

R - рентабельнiсть оборотних коштiв.

Це дозволяє здійснювати процес ціноутворення на продукцію підприємства із врахуванням ефективного використання його виробничих і фінансових ресурсів, отримання максимального рівня прибутку при заданому режимі роботи підприємства, запобігти затоварювання продукцією, пiдвищити ефективнiсть використання оборотних коштiв.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі виконаних досліджень здійснено узагальнення, аналіз і практичне вирішення актуальної проблеми вдосконалення методів ціноутворення на продукцію промислового підприємства. Основні теоретичні і практичні результати наукового дослідження зводяться до наступного:

1. Запропоновано концепцію ціноутворення, в основі котрої лежить комплексний підхід до формування ціни, сутність якого полягає у врахуванні багатофакторності цінових обмежень, орієнтованих як на внутрішні виробничі можливості підприємства, так і на умови зовнішнього економічного оточення.

2. Запропоновано методичний підхід і розроблено практичнi рекомендацiї, щодо формування цін на продукцію машинобудівного підприємства, якi враховують особливості перехідного періоду в Україні і дозволяють встановити оптимальні межі цінового простору заданого виду продукції.

3. Обгрунтовано основні залежності, які дозволяють визначити сферу пріоритетних цін підприємства в умовах низької платоспроможності споживача, а також сферу співвідношення цін і обсягів, що забезпечують максимальну рентабельність оборотних коштів.

4. Обгрунтовано, що формування цінового простору на продукцію підприємства в ринкових умовах необхiдно здiйснювати на основi визначення цінової функції попиту, розгляд якої спільно з основними ціноутворюючими факторами виробництва дозволяє сформувати сферу цін, що відповідають основним напрямкам цінової політики підприємства за умов перехідного періоду.

5. Виведено основні залежності, які дозволяють визначити:

мінімальну ціну продукції, яка формується виробничими витратами і попитом;

співвідношення цін і обсягів випуску продукції, які максимізують рентабельність використаних оборотних коштів;

оптимальний розподіл оборотних коштів між декількома видами продукції, які максимізують рентабельність їх використання при відповідних цінах і обсягах виробництва;

оптимальні ціни і обсяги виробництва продукції за умов вимушеного циклічного характеру виробництва при обмежених оборотних коштах.

6. Запропоновано до застосування коефіцієнт еластичності прибутку, який дозволяє більш ефективно прогнозувати результати виробничо-збутової діяльності підприємства.

Список опублiкованих автором праць за темою дисертацiї

1. Елецких С.Я. Необходимость совершенствования методов формирования цены и теоретические основы ценообразования в рыночных условиях. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - 30 с.

2. Елецких С.Я. Совершенствование механизма ценообразования на продукцию промышленных предприятий с учетом эффективного использования оборотных средств // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. - С. 216 - 219.

3. Кутыркин А.Н., Елецких С.Я. Некоторые аспекты формирования цены на продукцию промышленного предприятия // Социально-экономические аспекты региональной промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997.- С. 96-99. Особистий внесок автора полягає у виявленнi особливостей функцiонування промислових пiдприємств в умовах перехiдного перiоду, якi впливають на характер цiнової полiтики.

4. Єлецьких С.Я. Пiдвищення ефективностi виробничо-збутової дiяльностi пiдприємства на основi оптимiзацiї процесу цiноутворення // Продуктивнiсть. - 1998. - № 1. - С. 11-13.

5. Туревский М.Г., Елецких С.Я. Ценообразование и системный анализ затрат на производство продукции // Труды научно-практической конфереции Актуальные проблемы экономико-экологического и социально-культурного развития общества. - Краматорск: КЭГИ, 1995. - С. 3-5. Особистий внесок автора: розроблено методичний пiдхiд до формування цiни на основi побудови номограми залежно вiд рiвня цiльового прибутку.

6. Туревский М.Г., Елецких С.Я. Анализ и прогнозирование затрат, выпуска и реализации продукции в условиях инфляции // Труды межвузовской научно-технической конференции “Проблемы техники, технологии и экономики машиностроительного производства”. - Краматорск: ДГМА, 1996. - С. 79-80. Особистий внесок автора: запропоновано використання статистичних методiв аналiзу щодо врахування iнфляцiйних процесiв в галузi цiноутворення.

7. Туревский М.Г., Елецких С.Я. Системный подход к проблемам ценообразования на основе изучения спроса и предложения // Труды научно-практической конференции “Экономико-экологические и социально-культурные проблемы Украины в современных условиях”. - Краматорск: КЭГИ, 1996. - С. 16-17. Особистий внесок автора: запропоновано методи розрахунку параметрiв функцi' попиту, як одного з основних цiноутворюючих факторiв.

8. Елецких С.Я. Финансовая деятельность предприятия: формирование рыночного механизма ценообразования (на примере машиностроения). // Вестник Донецкого института экономики и хозяйственного права. - Серия: Финансы и банковское дело. Учет и аудит. - Донецк: ДИЭХП, 1997. - С. 30-35.

9. Елецких С.Я. Ценовая политика; Общая характеристика издержек производства и реализации // Экономика и финансы предприятия: Учебное пособие. - Донецк: ДИЭХП, 1997. - С. 220-227; 251-259.

Размещено на Allbest.ru

...