Системне управління підприємством на основі організаційно-економічних моделей

Запропонована горизонтально-вертикальна інваріантна структура виробничого менеджменту виробничого підприємства дає можливість чітко сформулювати цілі та функції як підприємства в цілому (на рівні генерального менеджменту), так і на послідуючих рівнях управління, а також обрати та створити певний тип організаційної структури управління виробничим підприємством.

Побудована за принципами системного підходу така структура дозволяє визначити досліджуваний об'єкт, як органічну конструкцію з її цілісністю, структурністю, взаємозалежністю, ієрархічністю, різноманіттям опису.

Основу методології сучасного управління складають організаційно - економічні моделі багатофункціонального управління виробничим підприємством. Розроблено такі моделі стосовно функціональних (проблемних менеджментів): стратегічного, маркетинг-менеджменту, кадрового, фінансового, інноваційного, екологічного, інформаційного, операційного, які розкривають організаційно-економічний механізм функціонування різних напрямків діяльності підприємства. Поглиблена структуризація цих моделей дозволяє побудувати провідні структурні підрозділи підприємства, визначити їх функції, політику відповідно до стратегії розвитку усього підприємства, створити механізм економічних відносин, виробити критерії оцінки діяльності та проводити аналіз результативності роботи за ними.

В межах операційного менеджменту (управління виробничим процесом) розроблені окремі підсистеми: оперативне управління, управління товарними ресурсами, управління продуктивністю та якістю, управління підлеглими (персоналом) як складові частини єдиної соціотехнічної системи та як елементи багатофункціональної операційної системи. Такий підхід має принципове значення для практики реструктуризації великих промислових підприємств, в ході якої створюються холдингові компанії. Дочірнім підприємствам холдингу доцільно використовувати запропонований механізм управління виробничою діяльністю, так як він забезпечує оптимальну організацію в умовах високого ступеня самостійності. Функціональні менеджменти на рівні холдингу є зовнішніми факторами, що діють на дочірні підприємства. Між ними створюється організаційно-правовий баланс інтересів.

При здійсненні оперативного управління виробництвом важливо враховувати наступні принципи: можливість реалізації системного підходу при вирішенні проблем управління; забезпечення встановлення зв'язків: науково-методичних, нормативних, матеріальних та інших; координуюча роль управління полягає не тільки у визначенні загальної мети, випливаючих із неї окремих цілей, але й в раціональному розподілі ресурсів в забезпеченні їх спільного та цілеспрямованого використання; можливість оперативно регулювати сам процес, вносити корективи в окремі рішення, пов'язувати їх з виходом програми в цілому в залежності від зміни ситуації проходження організаційного розвитку системи.

Розроблений алгоритм та методика управління конкурентоспроможністю продукції дозволить автоматизувати цей процес і проводити його при формуванні портфеля замовлень (товарної асортиментної програми), при розробці нових товарів, і, звичайно ж, при визначенні конкурентних позицій своєї продукції та продукції партнерів на ринку.

При функціональному підході до проблеми якості усі дослідження проводяться відносно функцій товару, які розглядаються з позиції їх значущості, форм прояву, сприйняття споживачем і т. інше. Таке подання якості дає можливість дослідити фактори, які визначають якість і затрати в комплексі на усіх стадіях життєвого циклу товару. Робота по підвищенню конкурентоспроможності товару повинна включати такі процедури, як: формування можливих напрямків покращення певних властивостей товару; аналіз та відбір основних властивостей, найбільш бажаних з боку покупця; порівняльний аналіз відібраних властивостей аналогічних товарів на ринку; формування цільових установок покращення властивостей виробу з урахуванням факторів затрат виробництва та технологічних обмежень; оцінка очікуваної конкурентоспроможності створюваного товару; складання технічного завдання на розробку конкурентоспроможного товару.

Системний підхід до управління якістю передбачає організацію виконання рішень в єдиному процесі формування, відтворення і підтримки якості об'єкту на усіх стадіях його «життєвого циклу» і полягає в цілеспрямованій роботі всіх служб підприємства по забезпеченню підвищення ефективності виробництва і якості роботи. Важлива роль в цій роботі відводиться підприємству.

Контролінг як система управління прибутком підприємства знаходить все вагоміше місце в організаційно-економічному механізмі вітчизняних підприємств. Запропонована модель контролінгу дає можливість чітко усвідомити цей процес, визначити його місце в структурі підприємства, умови функціонування та проводити детальний аналіз економічних і фінансових показників діяльності підприємства з метою управління його прибутком.

Узагальнені результати досліджень суті контролінгу показують, що умовами його функціонування є: наявність філософії фірми, тобто розробленої системи узгодження цілей генерального менеджменту підприємства; застосування планування, що грунтується на системі прямого і зворотного зв'язку, з циклічним аналізом планових і фактичних показників. Існування саморегульованого зворотного зв'язку з навколишнім середовищем, розроблена система обліку повних затрат і система обліку сум покриття; активізація нематеріальних факторів, таких як мотивація і можливість проявити усі особисті якості для надійного забезпечення і існування фірми. Особливо ефективна і бажана система контролінгу там, де створено функціональний менеджмент, де функції управління делеговані відділам і службам.

В межах системи контролінгу провідне місце займає управління витратами та виробіткою. Запропонований алгоритм цого процесу - важливий інструмент аналізу та контролю усього процесу виробництва, так як дозволяє організувати його ефективно з орієнтацією на кінцевий результат.

Менеджмент в області витрат повинний охоплювати сукупність методів, які з упередженням впливають на структуру та динаміку витрат в сторону їх зниження.

Важливе значення в умовах структурної перебудови підприємств повинно мати управління затратами на основі видів діяльності, яке дозволить контролювати накладні витрати шляхом виділення першопричин тих чи інших витрат. Такий підхід буде більш системним та раціональним, так як дозволить враховувати, що собівартість продукції визначається операціями, необхідними для створення: розробкою, проектуванням, виробництвом, маркетингом і сервісним обслуговуванням. Тільки зрозумівши всі операції, що входять до того чи іншого виробництва, можна управляти затратами.

Для створення ефективної та діючої системи менеджменту виробничого підприємства, яка б спиралася на чітку та обгрунтовану стратегію розвитку, розроблено комплексну комп'ютерну систему підтримки прийняття рішень (СППР) для стратегічного менеджменту «АДІС», що призначена для вищого (генерального) керівництва підприємства. Ця інформаційно-вирішуюча система класу «порадницьких» інформаційних систем дозволяє виробляти конкретне управлінське рішення, вибирати потрібні альтернативні варіанти, змінювати чи корегувати їх і взагалі відхиляти неефективні з них.

Вимоги до інформаційного забезпечення управління в умовах динамічної кон'юнктури ринку визначаються неповнотою інформації, доступної особі, що приймає рішення (ОПР), а також неозначеністю та непередбаченістю цілей і завдань управління.

Робота системи «АДІС» спирається на два основних комплекса дій стратегічного менеджменту підприємства: стратегічного планування, як постанови перспективних (масштабних та довгострокових) цілей, збалансованих із засобами, що забезпечують їх та контролінгу, як безперервного корегування норми (цілей і засобів), зважаючи та постійно діючі зміни в зовнішніх та внутрішніх середовищах підприємства.

Запропоновані методики оцінки ефективності менеджменту мають принципове значення як для вчених, що займаються проблемами менеджменту, так і для практиків (керівників підприємств), які впроваджують нові організаційні структури та організаційні інновації. Традиційні підходи з обов'язковим розрахунком економічної ефективності в коштовному вираженні не дають об'єктивної оцінки запропонованих нововведень, так як створення нової системи менеджменту - це глибокий інноваційний процес, який охоплює не тільки економічний а, перш за все, соціально-психологічний, мотиваційний механізми людей і впливає на формування організаційної культури підприємства в цілому.

Розроблена методика оцінки ефективності менеджменту дозволить проводити цей процес більш цілеспрямовано і врахувати цілу систему результуючих показників, що характеризують якісні властивості як об'єкту, так і суб'єкту управління.

Ефективність менеджменту може оцінюватися залежністю від впливу підсумкового показника діяльності на підвищення кінцевих результатів виробничої діяльності підприємства. Сукупність функцій, що реалізується даною групою людей (підрозділом) подається як об'єкт (система), що аналізується. Характеристика об'єкта, що відображає його відповідальність принципам сучасності, актуалізації, зосередження і гнучкості виконуваних функцій, відображає його функціональну організованість.

Сучасні умови пред'являють якісно нові вимоги до системи менеджмента в цілому, до менеджерів та бізнесменів, викликаючи більш високу напруженість їх праці, вимагають вміння цінувати час, володіння комплексами організаційних та психологічних якостей, зростає елемент творчості в їх роботі. У зв'язку з цим змінюються критерії оцінки ефективності впровадження організаційних інновацій, до яких можна віднести і запропоновану авторську систему менеджменту для виробничих підприємств.

Розроблена система менеджменту виробничого підприємства та окремі його функціональні моделі впроваджені на конкретних підприємствах при проведенні процесу їх реструктуризації.

Враховуючи повідомлений урядом країни курс на реструктуризацію як усієї економіки, так і окремих її галузей та підприємств і, беручи до уваги досвід такого процесу в постсоціалістичних країнах, керівництво великих підприємств усвідомлює, що тільки ринкова реструктуризація зможе привести до докорінного злому старої структури підприємств і створення нової, більш якісної і самостійної, яка дозволить вижити в мінливих умовах ринку. Реструктуризацію потрібно розглядати як інноваційний процес в економіці країни (на макрорівні) та як стратегію розвитку підприємств при адаптації до ринкових умов (на мікрорівні). Це багатогранний творчий процес, який потребує різнобічних знань, досвіду роботи, вміння передбачати й ризикувати.

Запропонована методологія системного підходу знайшла відображення при розробці проекту реструктуризації ВАТ «Суднобудівний завод «Океан». Прогнозований економічний ефект від створення нової системи організаційної структури управління за принципами менеджменту складає 120 тис. грн. на рік. При реалізації проекту реструктуризації за даною методологією створено економічно і фінансово самостійний підрозділ ВАТ «Суднобудівний завод «Океан» - «Котельня-Океан» по виробництву теплоенергії. Очікуваний ефект від впровадження нової форми організації роботи підрозділу підприємства за рахунок зниження накладних витрат складає 1.2 млн. грн.

Окремі теоретичні положення та практичні розробки і методики впроваджено в навчальний процес.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Федулова Л.І. Організаційно-економічні моделі багатофункціонального управління виробничою діяльністю підприємства на основі сучасного менеджменту.-Миколаїв: УДМТУ, 1997. - 170 с.

Федулова Л.І. Інформаційне та програмне забезпечення функціонування системи стратегічного менеджменту «АДІС» (Адміністративна Інформаційна Система): Науковий посібник. - Миколаїв: УДМТУ, 1997. - 32 с.

Федулова Л.И. Инновационный менеджмент: Методические указания. - Николаев: УГМТУ, 1995. - 27 с.

Федулова Л.І. Проблеми управління промисловим підприємством. - (Препр./ УДМТУ) Миколаїв:УДМТУ, 1997. - 32 с.

Федулова Л.І., Коблош М.О. Проблеми суднобудування: економічний аспект. - Донецьк: НАН України Ін-т економіки пром-сті, 1997. - 48 с.

Особистий внесок: ідея та теоретичне обгрунтування економічних процесів в галузі суднобудування.

Федулова Л.И. Моделирование деятельности производственных систем // Новые информационные системы: Сб. науч. тр./ Николаев: УГМТУ, 1997.-С. 45-49.

Коблош М.О., Федулова Л. І. ВАТ «Суднобудівний завод «Океан»: шляхи виходу з кризи // Економіка України. - 1997. - №11. - С. 37-42

Особисто Федуловою Л. І. запропоновано методологію розробки проекту реструктуризації підприємства.

Коблош М.О., Федулова Л. І. Розукрупнення і диверсифікація на конкретному прикладі // Український економіст. - 1997. - №3. - С. 28-29

Размещено на Allbest.ru