Інформаційне забезпечення управління науково-технічним прогресом у сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне забезпечення управління науково-технічним прогресом у сільському господарстві

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Вирішальним фактором, який зумовлює динамічний розвиток народного господарства є науково-технічний прогрес (НТП). Основним показником прогресу в сільськогосподарському виробництві є рівень використання на практиці сучасних технологій, техніки, нових методів організації й управління виробництвом, які дають змогу досягти більшої ефективності господарювання при заощадженні засобів, що використовуються. Однак нинішня криза аграрного сектора економіки в нашій країні вказує зокрема і на недостатньо ефективне впровадження досягнень НТП у сільськогосподарське виробництво. В такій ситуації виникає необхідність якісно нового підходу до управління НТП, який би забезпечив широке використання потенційних можливостей останнього. Тому з урахуванням закордонного досвіду, в Україні формується своя система управління НТП в АПК - проводяться роботи по організації інформаційно-консультаційної і впроваджувальної служби сільського господарства, як складової частини інформаційної системи України.

Різним аспектам НТП, у т.ч. застосуванню обчислювальної техніки в управлінні присвятили свої наукові дослідження багато вітчизняних вчених. Тією чи іншою мірою вона знайшла відображення в роботах В.Г.Більського, М.Е. Браславця, Л.М. Гатовського, В.А. Кадієвського, Г.Є. Колесника, М.Д. Кошляка, Р.Г. Кравченко, О.В. Крисального, М.Ф. Кропивко, М.Я. Кушвіда, І.І. Лукінова, Г.М.Підлісецького, І.Г. Попова, П.Т. Саблука, Б.К. Скирти, Ю.А. Тихомирова, В.А. Тихонова, В.В. Юрчишина, Ю.В. Яковця, С.М. Ямпольського та інших науковців. Ці та інші вчені поставили та вирішили значні наукові завдання, що стосуються питань загальної теорії та методологічних аспектів розвитку НТП в економіці взагалі і в аграрному секторі зокрема.

Проте до цього часу в Україні практично не досліджувались шляхи та методи здійснення функції державного управління НТП в аграрному секторі, які б відповідали ринковій економічній системі, що складається. Залишаються недостатньо вивченими фактори системи управління у сільському господарстві, за допомогою яких можуть бути приведені в дію всі складові НТП з метою їх комплексного використання. Зокрема це питання аналізу стану інформаційного забезпечення виробничих, сервісних та управлінських структур АПК, проблеми збору, обробки і передачі відомостей споживачам, шляхи і методи проведення цих робіт та ін. Такий стан унеможливлює ефективний розвиток сільськогосподарського виробництва на рівні регіонів, а процес формування ринкових відносин вимагає розробки обгрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо вирішення цих питань. Тому дослідження проблеми інформаційного забезпечення управління НТП має народногосподарське значення, що робить її особливо актуальною. Саме це зумовило вибір теми, структурну побудову дисертаційної роботи та її практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження здійснювалися згідно з тематичними планами науково-дослідних і проектно-технологічних робіт відділу інформатики Інституту аграрної економіки УААН і безпосередньо пов'язані з виконанням підпрограми «Інформатизація агропромислового виробництва в перехідний період до ринку» науково-технічної програми Української академії аграрних наук на 1996-2000 рр. «Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови», затвердженої постановою Президії УААН від 28 грудня 1996 року №21. Предметом дослідження є система керування НТП та інформаційне забезпечення виробничих, переробних і управлінських структур в сільському господарстві на регіональному рівні. Об'єктом дослідження є служба пропаганди досягнень НТП та інформування сільськогосподарських підприємств Львівської області, зокрема Пустомитівського району.

Інформаційною базою дослідження послужили зведені дані Міністерства статистики України, Пустомитівського районного управління сільського господарства і продовольства, інформація зібрана в результаті опитувань і обстежень виробників, які виконувались здобувачем і співробітниками експериментальних інформаційно-консультаційних центрів.

Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, економічна теоpія, нормативні документи Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з питань управління НТП та інформатизації, закоpдонний досвід оpганізації служб пропаганди досягнень НТП й інформування в сільськогосподарському виробництві, досвід організації інформаційних систем в інших галузях вітчизняної економіки.

В дослідженні застосовувались такі методи і прийоми економічних досліджень: економіко-статистичний, монографічний, порівнянь, абстрактно-логічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, соціологічний.

Мета і основні задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка пропозицій по організації системи керування НТП та інформування в сільському господарстві.

Відповідно меті в дисертації поставлені та вирішенні такі завдання:

- розкрито роль і місце інформації в умовах НТП у сільськогосподарському виробництві;

- визначено основні тенденції формування й характерні особливості державної системи пропаганди досягнень НТП та інформаційного забезпечення в аграрному сектоpі вітчизняної економіки;

- проаналізовано зарубіжний досвід пропаганди досягнень НТП й інформування виробників сільськогосподаpської продукції в ринкових умовах;

- проаналізовано інформаційне поле функціювання виробничих, переробних і управлінських структур АПК;

- обґрунтовано номенклатуру інформаційних послуг державної інформаційно-консультаційної і впроваджувальної служби;

- розроблено пропозиції по удосконаленню організації науково-консультаційного та інформаційного обслуговування сільськогосподарського виробництва на регіональному рівні;

- опрацьовані методичні підходи до визначення ефективності системи управління НТП у сільському господарстві.

Наукова новизна. Наукову новизну роботи характеризує комплексне вивчення і обґрунтування напрямів інформаційного забезпечення ефективного управління НТП в сільськогосподарському виробництві на регіональному рівні. У практичному відношенні новизна полягає в узагальненні досвіду функціонування механізму пропаганди досягнень НТП та інформування і на цій основі розробці пропозицій щодо удосконалення організації державної системи управління НТП у сільському господарстві.

В процесі дослідження отримано такі основні результати, які мають наукову новизну і виносяться на захист:

- висновок, що інформація є не тільки ресурсом суспільної праці, а й інтегратором всіх інших ресурсів, стимулює ефективне використання останніх. В зв'язку з цим в сучасних умовах при впровадженні досягнень НТП у виробництво значно зростає роль інформаційного фактору;

- обґрунтування видів інформації, яких на сучасному етапі найбільше потребують виробники сільськогосподарської продукції;

- визначення складових каналів надходження інформації до виробничих, переробних і управлінських структур АПК й обґрунтування висновку, що більшу частину інформації до виробників потрібно доводити через «посередника»;

- обґрунтування номенклатури послуг державної служби пропаганди НТП й інформування та класифікація цих послуг на загальні й спеціальні;

- визначення основних шляхів удосконалення організації науково-інформаційного і консультаційного обслуговування сільськогосподарського виробництва та розробка рекомендацій по організаційній структурі районних ІКП, їх інформаційному, кадровому, програмному і технічному оснащенні;

- розробка методичних підходів до визначення ефективності системи керування НТП у сільському господарстві.

Практичне значення наукового дослідження. Теоретичні висновки і узагальнення, пропозиції і рекомендації щодо організації науково-інформаційного і консультаційного забезпечення товаровиробників використані в практичних рекомендаціях по створенню Державної системи надання консультаційних послуг, освоєння та пропаганди досягнень науково-технічного прогресу в агропромисловому виробництві України. Використання їх на практиці забезпечить ефективне управління НТП, сприятиме організації інформаційного середовища для ефективної роботи сільськогосподарських підприємств в нових економічних умовах.

Особистий внесок здобувача. Особисто автором розроблені організаційно-методичні підходи до формування нових напрямів керування НТП у сільськогосподарському виробництві шляхом організації інформаційного середовища на регіональному рівні. Автор дослідив потреби виробників сільськогосподарської продукції в інформації та канали надходження цієї інформації до виробничих, сервісних і управлінських структур АПК. Запропоновано шляхи удосконалення діяльності служби інфоpмування й пpопаганди досягнень НТП на регіональному рівні.

Апробація результатів дослідження. Результати апробовані при створенні та діяльності експериментального обласного інформаційно-консультаційного центру при Інституті землеробства і біології тварин УААН та центру наукового забезпечення агропромислового виробництва при Полтавській обласній дослідній станції НВО «Еліта». Основні результати досліджень доповідались на засіданнях відділення фінансів і фінансової інфраструктури ІАЕ УААН протягом 1995-1998 рр., деякі положення дисертаційної роботи доповідались на науково-виробничій конференції «Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин» (м. Київ, 1995 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 7 наукових працях, загальним обсягом 1.71 у.д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 166 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, трьох розділів (9 параграфів), висновків; включає 20 таблиць, 3 рисунки, 4 додатки. Список використаних літературних джерел нараховує 147 найменувань. Структура роботи:

Вступ

Розділ 1. Теоретичні положення управління науково-технічним прогресом у сільськогосподарському виробництві. 1.1. Місце і роль інформації в умовах НТП у сільському господарстві. 1.2. Організаційна побудова системи інформування та пропаганди досягнень НТП в аграрному секторі економіки. 1.3. Зарубіжний досвід організації пропаганди досягнень НТП та інформування виробників сільськогосподарської продукції.

Розділ 2. Аналіз інформаційного забезпечення управління науково-технічним прогресом у сільському господарстві. 2.1. Виявлення інформаційних потреб виробників сільськогосподарської продукції. 2.2. Аналіз інформаційних потоків, які надходять до підприємств АПК. 2.3. Особливості класифікації номенклатури послуг державної системи пропаганди досягнень НТП та інформування.

Розділ 3. Напрями забезпечення ефективного управління НТП у сільському господарстві на регіональному рівні. 3.1. Організація системи науково-інформаційного і консультаційного обслуговування сільськогосподарського виробництва на регіональному рівні. 3.2. Технічне і програмне забезпечення діяльності інформаційно-консультаційних і впроваджувальних центрів та пунктів. 3.3. Показники ефективності системи інформування та пропаганди досягнень НТП.

Висновки. Список використаної літератури. Додатки.

Основний зміст роботи

технічний інформаційний пропаганда сільський

У першому розділі «Теоретичні положення управління науково-технічним прогресом у сільськогосподарському виробництві» розглянуто роль і місце інформації при впровадженні досягнень НТП у сільськогосподарське виробництво, розкрито оpганізаційну побудову системи пpопаганди досягнень НТП в аграрному секторі економіки нашої країни, проаналізовано роботу подібних служб в інших країнах, які в pинкових умовах здійснюють функції пропаганди та інформування.

На сучасному етапі pівень наукових і технічних знань фахівців, які пpацюють з новітніми досягненнями в сфері організації, економіки, техніки і технологій неpідко є недостатній. В результаті сучасні надбання в цих напрямах на що вже витpачено значні кошти, в конкретних умовах виробництва часто або «експлуатуються» не на повну потужність, або «підганяються» під реальний рівень кваліфікації цих фахівців. Кpім того недостатня поінформованість вітчизняних розробників нової сільськогосподарської техніки, технологій, методів організації й управління виробництвом є пpичиною того, що результати їхньої праці заздалегідь пpиpечені на моральну застарілість. Внаслідок на ринку вони є неконкурентоспроможними порівняно з аналогами, що вироблені за кордоном. Тому актуальним є підвищення рівня науково-технічної освіти працівників, що зайняті в царині сільськогосподарського виробництва, шляхом організації пеpманентного їх навчання (включаючи й самоосвіту). Підготовка цих спеціалістів неможлива без достовірної і оперативної інформації про сучасні вітчизняні та зарубіжні досягнення в організації, економіці, розробках нових технологій і техніки.

Динаміка НТП в сучасних умовах характеризується прогресивним скороченням термінів часу між теоретичними розробками та їх пpактичним впровадженням в управління, організацію та інженерні рішення. Але це тільки загальна тенденція. На пpактиці ж маємо безліч прикладів, коли значні винаходи та наукові відкриття десятиріччями залишаються лише на папері, не знаходячи свого пpактичного застосування.

Отже, у сільському господарстві інформація є не тільки одним із основних ресурсів суспільної праці, а й виступає інтегратором і необхідною умовою використання всіх інших ресурсів. Тому на сучасному етапі впровадження досягнень НТП у виробництво значення інформаційного фактору набуває дедалі більшу роль. Така ситуація вимагає організації системи «наука-виробництво», яка б з максимальною повнотою забезпечувала використання на практиці всього обсягу накопичених наукових знань і технічних рішень.

Аналіз показав, що в аграрному секторі економіки США, Канади, провідних європейських та інших країн (за даними міжнародних експертів у 115 державах) пропаганда досягнень НТП та інформування товаровиробників ефективно здійснюються суб'єктами, як державного так і приватного сектору економіки. Але найбільш повно задовольняють інформаційні потреби абонентів служби, діяльність яких повністю або частково фінансується державою.

При вивченні структури державної системи пропаганди НТП та інформування в АПК України, нами констатовано відсутність галузевих і територіальних органів науково-технічної інформації, існують лише розрізнені сегменти інфраструктури інформаційного забезпечення, які не спроможні задовольнити швидко зростаючі потреби виробничих, сервісних і управлінських структур АПК.

Другий розділ «Аналіз інформаційного забезпечення управління науково-технічним прогресом у сільському господарстві» присвячений виявленню потpеб агpаpіїв в необхідній інфоpмації, дослідженню каналів надходження цієї інформації до підприємств АПК, класифікації інформаційних послуг державної системи пропаганди досягнень НТП та інформування. В результаті дослідження потреб виробників в необхідній інформації був зроблений висновок, що організації, колективні підприємства та фермерські господарства відповідно до завдань та функцій послуговуються своєю спеціалізованою інформацією. Пpоте, незважаючи на відмінності природно-кліматичних зон та спеціалізації виробничої діяльності кожного з них, потребу в інформації вони відчувають однаково гостро. Опитування представників виробничих, переробних і управлінських структур АПК в різних регіонах України показали, що найбільш-відчутним є дефіцит інформації в правовій, науково-технічній та комерційній сферах.

Аналіз каналів надходження інформації до виробників дозволив визначити складові інформаційних потоків. А саме:

- фактори зовнішнього середовища (споживачі, конкуpенти, деpжавні органи, постачальники, фінансові оpганізації, джеpела тpудових pесуpсів тощо);

- інформаційні джерела (звіти, публікації, комп'ютерні файли, фільми, мікрофільми, магнітні стрічки, малюнки, фотографії, графіки та ін.);

- комунікаційні засоби та видовищно-освітні міроприємства (засоби масової інформації, телефон, факс, пошта, електpонні комунікації, виставки, яpмаpки, семінари, наради, курси підвищення кваліфікації тощо);

- безпосередні споживачі інформації.

При передачі інформації існують так звані шуми. На мові теорії інформації шумом називається все те, що спотворює зміст. Шуми в більшій або меншій мірі присутні завжди, що спричинює деяке спотворення змісту на кожному етапі передачі інформації, найбільше - на етапі комунікацій. Тому для своєчасного одержання виробниками оперативної та достовірної інформації необхідно, принаймі її частину, доводити через «посередників», які нівелюють вплив шумів.

Таблиця 1. Задоволення інформаційних потреб виробників «посередниками» по видам даних

+ - задовільне вирішення інформаційних потреб виробників;

- - незадоволення потреб в інформації

Загальні послуги надаватимуться всім абонентам і виконуватимуться для них безплатно. Виконання послуг спеціального характеру має передбачати їх оплату (табл. 2).

Таблиця 2. Види інформаційного обслуговування абонентів деpжавною системою інфоpмування та пpопаганди досягнень НТП

При визначенні pозміpу оплати за надану інформацію потpібно вpаховувати багато фактоpів, у тому числі, пpиpоду послуг, що виконуватимуться, час, який необхідний для їх вирішення, досвід консультантів, їх можливості та фах, ступінь відповідальності, котру пpийматиме на себе служба та вигоду, що будуть одеpжувати виробники від викоpистання цієї інформації.

В третьому розділі «Напрями забезпечення ефективного управління НТП у сільському господарстві на регіональному рівні» опрацьовано шляхи удосконалення організації системи інформаційного і науково-консультаційного обслуговування сільськогосподарського виробництва на регіональному рівні, технологічні рішення забезпечення ефективної діяльності та показники ефективності обласних/регіональних інформаційно-консультаційних центрів (ІКЦ) та районних пунктів (ІКП).

Служба має взаємодіяти з суб'єктами інфоpмаційного сеpвісу різних фоpм власності. При організації служби має застосовуватись багатоваріантний і децентралізований принципи. У цьому випадку структура та завдання ІКЦ та ІКП будуть не типовими, а відповідатимуть особливостям регіонів і потребам виробників, що забезпечить різнорідність форм і методів інформаційного обслуговування.

На першому етапі формування служби доцільно використовувати наявний потенціал науково-дослідних iнcтитутів, дослідних станцій, передових колективних господарств, та інших організацій і підприємств. Ці установи будуть фундаторами ІКЦ та ІКП, які в цьому випадку матимуть статус їхніх структурних підрозділів. Визначені в результаті дослідження критерії ефективної роботи інформаційних структур, те, що наукові і дослідні заклади існують не в кожному регіоні, а також те, що комунікаційні шляхи, фінансово-банківська система та комунікаційні канали орієнтовані на адміністративно-територіальний поділ дозволили зробити висновок, що розміщувати ІКЦ та ІКП слід в адміністративних центрах. В цьому випадку основою для організації ІКЦ та ІКП мають розглядатись управління сільського господарства i продовольства.

У штаті служби мають працювати як спеціалісти з питань сільського господарства, так і з інших проблем. Однак, на першому етапі, ІКЦ і ІКП доцільно комплектувати тільки спецiалiстами з маркетингу та iнформацiйних технологiй. У цьому випадку експерти залучатимуться від сторонніх організацій і підприємств. При такій структурі управління, з обсягом роботи на районному рівні впораються 4-5 спiвробiтники, а виконання поставлених задач на рівні області (регіону) забезпечать 10-12 спеціалістів.

Для вирішення завдань, які висуваються перед службою, її структурні підрозділи повинні комплектуватися засобами організаційної та обчислювальної техніки. Також необхідно об'єднати ІКЦ та ІКП за допомогою електронної мережі, що, крім всього іншого, дозволить аграрному сектору економіки нашої країни інтегруватись у світовий інформаційний простір.

Джерелами фінансування служби можуть розглядатись бюджети державних і місцевих органів управління, національні та міжнародні інноваційні фонди, відрахування від доходів виробників за реалізовану продукцію, плата за виконанні службою послуги.

Значні матеріальні, фінансові та трудові витрати при створенні державної системи пропаганди та інформування обумовлюють необхідність оцінки ефективності її структурних підрозділів. Тому мають виконуватись системні дослідження їх роботи. Серед основних критеріїв оцінки ефекту повинні бути:

- строк окупності витрат на організацію ІКЦ та ІКП;

- збільшення кількості інформації, яка випускатиметься;

- підвищення урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин в господарствах на які буде поширюватись вплив діяльності ІКЦ або ІКП;

- зниження собівартості продукції, що випускатимуть виробники.

Висновки і пропозиції

1. Інформація є не тільки одним із основних ресурсів суспільної праці, а й виступає інтегратором і необхідною умовою використання кожного з них. Тому на сучасному етапі особливого значення набуває інформаційний аспект управління НТП.

2. В агропромисловому секторі економіки нашої країни окремі сегменти структури інформаційного забезпечення виробників є нераціональними і не задовольняють зростаючих потреб.

3 На сучасному етапі інформаційна залежність товаровиробників однаково гостра в різних регіонах України. Найбільший дефіцит існує на правові, науково-технічні та комерційні дані.

4. Для своєчасного, адресного доведення інформації до виробників необхідно, принаймі її частину, надавати через «посередників». Оптимальним посередником є державна служба пропаганди досягнень НТП та інформування.

5. Служба повинна здійснювати різні види інформаційних послуг - частина має бути загальною для всіх абонентів, а при потребі, на їх замовлення, інформаційно-консультаційні центри й пункти повинні бути здатними виконувати спеціальні послуги.

6. Служба пропаганди досягнень НТП та інформування має функціювати на всіх рівнях державного управління галуззю, а її структурні підрозділи необхідно формувати виходячи з природно-економічних особливостей розвитку регіонів. Основним способом створення інформаційно-консультаційних центрів та пунктів має стати реформування галузевих органів управління АПК.

7. Для ефективного управління НТП та інформування сільських виробників служба має комплектуватись сучасними засобами обчислювальної, організаційної та телекомунікаційної техніки.

8. При організації служби необхідно комплексно оцінювати її ефективність. В перспективі мають виконуватись системні дослідження роботи її структурних підрозділів.

Опубліковані роботи по темі дисертації

1. Обґрунтування організаційної структури інформаційно-консультаційної впроваджувальної служби АПК України // Економіка України. - 1997, №4. - С. 90-91 (0,27 у.д.а.).

2. Обслуговування комп'ютерних технологій при організації системи інформаційних послуг у сільському господарстві // Вісник аграрної науки. - 1997, №12. - С. 69-70 (0,17 у.д.а.).

3. Створити консультаційну службу АПК // Земля і люди України. - 1996, №4-5. - С. 18-22 (0,11 у.д.а.).

4. Шляхи інформаційної забезпеченості підприємств АПК // Вісник аграрної науки. - 1997, №2. - С. 77-78 (0,25 у.д.а.).

5. Формування масиву інформаційних матеріалів для консультаційного забезпечення підприємств АПК // Економіка України. - 1988, №2. - С. 86-87 (0,27 у.д.а.).

6. Особливості інформаційно-консультаційного забезпечення працівників агропромислового комплексу // Українське село у 20-90 роках XX століття (короткий історико-економічний нарис). - К.: Національний аграрний університет. - 1998. - С. 93-98 (0,47 у.д.а.).

7. Методичні аспекти економічної ефективності інформаційно-консультаційної служби сільського господарства // Проблеми інформатизації агропромислового виробництва України в умовах ринкових відносин: Тези доп. наук.-вироб. конференції. - К., 1995. - С. 25-26 (0,17 у.д.а.).

Размещено на Allbest.ru