Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ ЕКОНОМIЧНИЙ IНСТИТУТ МIНIСТЕРСТВА ЕКОНОМIКИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність: 08.02.03.

Організація управління, планування і регулювання економікою

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДІДУР Сергій Володимирович

Київ 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Бесєдін Василь Федорович, Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, заступник директора (м. Київ)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гольцберг Макс Абрамович, заступник директора Міжнародного інституту менеджменту (м. Київ)

кандидат економічних наук

Усенко Ярослав Борисович, заступник директора департаменту, начальник відділу управління оренди і лізингу Фонду державного майна України

Провідна установа

Інститут економіки НАН України, відділ теоретичних проблем регулювання економіки (м. Київ)

Захист відбудеться 29 грудня 1998 р. о 14 ³⁰ год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України та Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем міста Києва (252601, МСП, Київ - 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕI Міністерства економіки України.

Автореферат розісланий 25 листопада 1998 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, старший науковий співробітник А.В. Базилюк

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Головні цілі і завдання реформування економіки України на сучасному етапі розвитку полягають у забезпеченні стійкої стабілізації виробництва і відновленні економічного зростання. Дедалі гострішою стає проблема технічного переозброєння промислового і сільськогосподарського виробництва, сфери послуг, впровадження нових технологій і методів організації виробництва, яка ускладнюється економічною кризою, складним фінансовим станом підприємств. Відновлення основного капіталу, підвищення технологічного рівня виробництва - одна з найважливіших проблем економіки України. Обладнання підприємств є застарілим і недостатньо ефективним. Основні фонди, які експлуатуються понад 20 років, становлять 40% загальної їх кількості, 28% - від 10 до 20 років. Рівень зносу досягає 43%, а в промисловості і капітальному будівництві 48 і 62% відповідно. Існують підприємства, де знос основних фондів досягає 80%, що зумовлює підвищені витрати сировини, енергії і, як наслідок зростання собівартості продукції. Це вимагає посилення уваги до розвитку всіх видів і форм лізингу, необхідність якого доведена вітчизняною і зарубіжною фінансово-господарською практикою. Впровадження лізингу дозволяє здійснити повне фінансування капіталовкладень, зберігаючи фінансову незалежність підприємств, прискорити оновлення виробничого апарату і на цій основі його ефективне використання. В ряді зарубіжних країн (США, Німеччина, Франція, Великобританія, Японія, Польща, Угорщина, Чехія та ін.) лізинг став одним з основних інструментів підприємницької діяльності, вигідний для всіх його учасників. Частка лізингу в промислових інвестиціях в цих країнах досягає 20-25%. Важливе значення має формування стимулюючої державної політики щодо підтримки лізингових відносин, що може забезпечити перехід лізингу в принципово нову стадію розвитку, коли відбувається зростання кількості операторів лізингового бізнесу, освоюються фінансовий та інші види і форми лізингу, в тому числі міжнародного, враховуються цілі і завдання інвестиційної та інноваційної політики.

Організаційно-економічний механізм розвитку лізингових відносин в умовах ринкової економіки та стосовно конкретних умов України досліджений недостатньо як в теоретичному, так і в прикладному аспектах. Хоча певною мірою вже функціонує інфраструктура лізингових відносин, є окремі наукові публікації.

Питання розвитку і регулювання лізингу в Україні знайшли відображення в публікаціях В. Бесєдіна, Н. Внукової, М. Гольцберга, В. Демідіона, Є. Кабатової, В. Кононенка, О. Кухленка, Л. Міщенка, О. Слов'янської, Я. Усенка та ін. В ряді цих публікацій обгрунтована необхідність сприяння розвитку лізингу. Відомими є праці зарубіжних науковців - В. Газмана, Н. Прилуцького, Є. Стоянової, Є. Четиркіна (Росія), Р. Брілі, С. Маєрса (США), Д. Фрашона (Франція), Чандра Прассана (Індія), а також вчених Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, Польщі. Вони розробили основні принципи теорії і практики фінансового менеджменту і лізингу, висвітлили взаємодію підприємств і компаній на світовому ринку. Але практично відсутні наробки, з допомогою яких можна було б вирішувати питання взаємодії операторів лізингового бізнесу в умовах перехідного періоду до ринкової економіки, вибору ефективних схем лізингу.

Враховується, що ситуація в розвитку лізингу, як і взагалі в розвитку підприємництва в Україні, постійно змінюється, що знаходиться у прямій залежності від кризових процесів, які відбуваються в економіці, важкого фінансового стану підприємств, невирішеності ряду нормативно-правових питань.

Дослідження ролі і місця лізингу в системі економічних та інтеграційних відносин, питань формування стимулюючого організаційно-економічного механізму, вдосконалення управління лізингом та ефективним його функціонуванням виходячи з конкретних задач, набуває особливої актуальності на етапі пошуку шляхів виходу вітчизняної економіки з кризи.

Актуальність питань, пов'язаних з формуванням ефективних лізингових відносин, необхідність розробки конкретних механізмів їх реалізації визначали тему дисертаційної роботи і структуру досліджень.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обгрунтуванні і розробці організаційно-економічних форм і методів розвитку лізингу та механізмів їх реалізації.

Відповідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:

визначення ролі і місця лізингових відносин у розв'язанні проблем технічного переозброєння і оновлення виробничого апарату підприємств, підвищення технологічного рівня виробництва;

розробка схеми класифікації видів і форм лізингу;

оцінка напрямів діяльності операторів лізингового бізнесу (лізингових компаній і фірм, банків, лізингових фондів) та обгрунтування мережі фінансово-кредитних послуг підприємницьким організаціям;

обгрунтування принципів формування державної політики розвитку лізингу;

аналітичний огляд поширених на світовому ринку видів і форм лізингу, методів організації лізингових компаній, фінансування лізингових проектів і угод з оцінкою можливостей їх використання в Україні;

організаційно-економічний механізм використання основних схем лізингу в інвестиційній та інноваційній діяльності підприємств;

розробка методичних питань оцінки економічної ефективності лізингу;

розроблення методів вибору і обгрунтування схем та організаційно-економічних механізмів здійснення лізингових угод та методики розрахунку лізингових платежів;

визначення вимог до бухгалтерського обліку і оподаткування лізингових операцій (для структур недержавної економіки);

розроблення проекту організації лізингу на прикладі вантажного автомобільного транспорту на території України.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом даного дослідження є методи і форми розвитку і підтримки лізингу шляхом вдосконалення законодавства, організаційно-економічного механізму регулювання лізингових відносин. Об'єкт досліджень - підприємницькі організації, державні і недержавні структури, які впроваджують лізинг, займаються питаннями управління лізинговими відносинами.

Методологічну і методичну основу досліджень становлять зарубіжні та вітчизняні публікації і дослідження з питань теорії і практики організації і управління лізинговими процесами, досвід світової економіки, чинне законодавство України, інших держав світу з досліджуваних проблем.

Теоретичні та методологічні дослідження та розробка методик і практичних рекомендацій грунтуються на аналізі чинної законодавчої бази України та основних відомств з питань підприємництва, розвитку лізингу, ринкових відносин, державних програм і бізнес-планів.

У роботі використані сучасні методи дослідження економічних процесів, впровадження нових технологій, зокрема такі, як: системний аналіз, економіко-статистичні методи опрацювання інформації, монографічний, логічний, експертний методи аналізу тощо. Інформаційною базою дослідження були статистичні дані Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України, Держпідприємництва України, звіти і дані обліку лізингових компаній і банків, підприємств, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного вивчення проблем впровадження лізингу розроблено ефективний організаційно-економічний механізм розвитку лізингових відносин, науково обгрунтовано подальше удосконалення процесів, пов'язаних з управлінням і організаційно-економічною підтримкою розвитку лізингу.

лізинг економічний механізм лізинговий

В результаті дослідження створена цілісна фінансова і технологічна схема розвитку лізингу як підприємницької діяльності та впровадження його в господарську практику на основі нових організаційно-економічних, зокрема фінансових, механізмів. Новими є такі результати досліджень:

класифікаційна характеристика видів і форм лізингу як основа для вибору, обгрунтування і впровадження ефективних схем лізингу, інвестиційних та інноваційних проектів;

принципи побудови державної політики розвитку лізингу на основі визначення і врахування інтересів всіх учасників лізингового процесу;

напрями і принципи формування мережі операторів лізингового бізнесу виходячи з необхідності підтримки лізингових відносин, врахування конкретних потреб і вимог лізингодавців та лізингоодержувачів;

результати оцінки зарубіжного і вітчизняного досвіду, на основі яких доведено необхідність зміни підходів і практичних рішень щодо управління процесами розвитку лізингу в Україні;

організаційно-економічний механізм використання схем лізингу в інвестиційній та інноваційній діяльності підприємств;

рекомендації щодо порядку, вибору і обгрунтування схем та організаційно-економічних механізмів здійснення лізингових угод, припущень і змісту договорів лізингу, типових зразків основних документів, необхідних для укладання лізингових угод;

методика розрахунку лізингових платежів;

проект організації лізингу вантажного автомобільного транспорту на території України.

Теоретична і практична цінність роботи. Теоретична значимість роботи полягає в систематизації і поглибленні знань у напрямах розвитку лізингу стосовно до сучасних вимог (на макро - і мікрорівнях) на етапі переходу до ринкової економіки, коли існують значні труднощі в інвестуванні і фінансовому забезпеченні виробництва, функціонує велика кількість морально і фізично застарілого обладнання, повільно впроваджуються нові технології. Така ситуація спонукає до використання в державній політиці розвитку лізингу принципово нових дійових рішень, враховуючи інтереси всіх суб'єктів ринку.

Практична цінність роботи полягає у визначенні класифікаційних ознак видів і форм лізингу, розробці методичних рекомендацій з питань побудови державної політики розвитку лізингу, організаційно-економічних механізмів реалізації лізингових угод і договорів, державних програм різного рівня, вибору і обгрунтування раціональних схем і видів лізингу, що в цілому дають великий економічний ефект.

Розроблений в дисертації комплекс пропозицій і рекомендацій, методичних питань спрямований на їх раціональне застосування в практиці управління технічним переозброєнням промислових і сільськогосподарських (переробних) підприємств, а також підприємств транспорту і сфери послуг.

Рекомендації автора щодо розвитку і впровадження ефективних видів і форм лізингу, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, інтеграції фінансово-господарських систем знайшли апробацію в лізингових компаніях, комерційних банках і небанківських фінансово-кредитних установах, при формуванні фінансово-кредитних відносин з підприємствами, у тому числі на міжнародному рівні, а також у Фонді державного майна України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, прогнозами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з тематикою і планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, зокрема з темами

2-98. Розробка методичних рекомендацій, Концепції та Державної програми економічного і соціального розвитку України на 1999 рік;

38-98. Вдосконалення методів економічного регулювання і форм підтримки розвитку малих підприємницьких структур на регіональному рівні.

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача у дослідженні є:

визначення понять та економічного значення лізингу в умовах перехідної економіки;

обгрунтування класифікації видів і форм лізингу за системою визначених ознак (критеріїв);

методичні та практичні рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму розвитку і підтримки лізингу, вибору і обгрунтуванню схем і механізмів здійснення лізингових угод, фінансово-юридичному їх оформленню;

обгрунтування критеріїв і показників, за якими має оцінюватися робота лізингодавців і лізингоодержувачів з позицій взаємоузгодження їх фінансових та інших інтересів, підвищення ефективності угод та результатів їх виконання.

У спільній з В. Беседіним роботі (див.1 у списку робіт автора) дисертанту належить визначення переваг фінансового лізингу.

Апробація результатів дослідження. Ключові результати дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на наукових семінарах і нарадах, були використані при розробці установчих документів створення лізингових компаній і фондів, спільних ініціатив і проектів з зарубіжними підприємцями і лізинговими компаніями. Методичні та аналітичні результати досліджень, отримані по темі дисертації, були включені у наукові звіти НДЕІ Мінекономіки України, та доповідні записки, які направлені до Міністерства економіки України.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 4 наукових праці обсягом 2 д. а, з яких 1,7 д. а. належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертації викладено на 177 стор. комп"ютерного набору, в т. ч.18 таблиць і 10 рисунків.

Визначена слідуюча структура роботи:

Вступ

Розділ І. Теоретичні і методологічні основи організації і управління лізинговою діяльністю

Визначення понять та економічне значення лізингу

Класифікаційна характеристика видів і форм лізингу та операторів лізингового бізнесу

Питання методології формування державної політики розвитку лізингу

Розділ ІІ. Формування організаційно-економічних механізмів лізингових відносин в умовах ринкової економіки

Аналіз методів і форм регулювання лізингових відносин на світовомуринку

Оцінка переваг фінансового лізингу як методу фінансування удосконалення виробничого апарату підприємства

Організаційно-економічний механізм використання окремих схем лізингу в інвестиційній та інноваційній діяльності підприємств

Розділ ІІІ. Вдосконалення методів і форм організації і управління лізингом

Методологія оцінки економічної ефективності лізингу

Проблеми вибору і обгрунтування схем та організаційно-економічних механізмів здійснення лізингових угод

Методика розрахунку лізингових платежів

Особливості бухгалтерського обліку і оподаткування лізингових операцій (для структур недержавної економіки)

Проект організації лізингу вантажного автомобільного транспорту на території України

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

2. Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовані актуальність, мета, завдання і структура досліджень, показана наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, їх зв'язок з науковими програмами, прогнозами, планами, темами.

У першому розділі "Теоретичні і методологічні основи організації і управління лізинговою діяльністю” визначені поняття та економічне значення лізингу, подана класифікаційна характеристика видів і форм лізингу, напрямів розвитку мережі операторів лізингового бізнесу, висвітлено питання методології формування державної політики розвитку лізингу та цільовим програмам.

У другому розділі "Формування організаційно-економічних механізмів лізингових відносин в умовах ринкової економіки" дається аналіз методів і форм регулювання лізингових відносин на світовому ринку, оцінка переваг фінансового лізингу як методу фінансування оновлення виробничого апарату підприємства, викладено організаційно-економічний механізм використання схем лізингу в інвестиційній та інноваційній діяльності підприємств.

У третьому розділі "Вдосконалення методів і форм організації і управління лізингом” запропоновані методичні підходи до оцінки економічної ефективності лізингу, вибору і обгрунтування схем і організаційно-економічних механізмів здійснення лізингових угод, юридичного оформлення договорів лізингу та інших документів, методика розрахунку лізингових платежів, бухгалтерського обліку і оподаткування лізингових операцій. В цьому розділі дається розроблений і апробований проект організації лізингу вантажного автомобільного транспорту на території України.

У висновках подано основні положення, результати дослідження, пропозиції та рекомендації, які виносяться на захист.

Світовий досвід, теоретичні практичні дослідження показують, що лізинг і пов'язані з ним правові, організаційні, фінансові, технологічні процеси набувають дедалі більшого поширення і ускладнюються. Це відображає нові для економіки України явища і тенденції, по-новому ставить питання управління лізинговою діяльністю, побудови ефективних схем технічного переозброєння і оновлення виробничого апарату підприємств, підвищення технологічного рівня виробництва. Автором доведено, що забезпечення ефективного розвитку лізингу потребує державного сприяння і підтримки. Тому розвинуті країни світу для утримання своїх позицій на світовому ринку та забезпечення високого рівня ефективності функціонування національних економік, надають велику увагу розвитку лізингу та визначенню напрямів і перспектив його зростання, формують державну політику, вигідну державі і підприємцям. Зарубіжний досвід з питань організації, методів і форм підтримки лізингу є дуже багатим і різнобічним, хоча не всі його методи і форми придатні для умов України, що треба враховувати при плануванні і прогнозуванні розвитку лізингу.

Однією з базових наукових і прикладних проблем є визначення понять лізингу і лізингових відносин. Особливо важливою при цьому є систематизація понять і термінів, розкриття їх економічної суті. Порівняльний аналіз чинного законодавства показав наявність значних розбіжностей у визначенні змісту понять і термінів, що негативно впливає на організацію фінансового і майнового забезпечення лізингу, оподаткування, а також на ефективність роботи підприємницьких структур. З урахуванням цього в дисертації розглянуто напрями удосконалення правового і нормативного забезпечення лізингу.

Аналізуючи процеси становлення і розвитку лізингових відносин, автор виділяє перевагу лізингу порівняно з орендою чи продажем в кредит, розкриває значення лізингу в підтримці вітчизняного товаровиробника.

В роботі здійснено класифікацію видів і форм лізингу, засновану на виділенні і систематизації основних ознак і узагальненні їх функцій - 40 видів і форм класифікованих за відповідними ознаками (критеріями). Проведення методично вірних, кількісних і якісних розрахунків з урахуванням рекомендованих ознак розширює можливості застосування різних схем лізингу, дозволяє укладати найбільш сприятливі для учасників договори, реалізувати ефективні форми і строки лізингових платежів, методи нарахування прибутку. Загальна класифікаційна характеристика видів і форм лізингу приведена на рис.1. Підкреслюється, що в сучасних умовах найбільш поширеними можуть бути фінансовий і оперативний лізинг, у тому числі міжнародний, хоча і решта видів і форм мають значні перспективи розвитку.

Аналіз діяльності існуючих структур-операторів лізингового бізнесу за 1993-1998 рр. показав, що за досліджуваний період в Україні сформувалася мережа лізингових компаній, фондів, фірм, спеціальні лізингові підрозділи виникли в комерційних банках і небанківських фінансово-кредитних установах. За станом на 01.10.98 р. в Україні налічується понад 30 лізингових компаній, ведуться роботи по створенню регіональних лізингових фондів для забезпечення технікою промислових і сільськогосподарських підприємств. Суть розроблених автором пропозицій полягає в тому, щоб забезпечити формування мережі лізингових компаній, зорієнтувавши їх на організацію і підтримку лізингових відносин відповідно до потреб ринку лізингових послуг.

5. В дисертації досліджено комплекс питань, пов'язаних з реалізацією пропозицій автора щодо формування державної політики розвитку лізингу, від чого дедалі більшою мірою залежатиме обгрунтованість тих чи інших практичних рішень. З цих позицій та враховуючи багатофункціональний прямий вплив виваженої політики на удосконалення виробничого апарату підприємств, в дисертації запропонована послідовність і загальна схема формування державної політики розвитку лізингу (рис.2). Сформульовані такі принципи формування політики розвитку лізингу в Україні:

визначення лізингу як прогресивної форми фінансово-господарської діяльності, що відповідає завданням реформування економіки, підвищення ефективності виробництва;

визначення поточних і потенційних можливостей розвитку лізингових відносин з урахуванням становлення ринку лізингових послуг (по секторам ринку);

забезпечення сприяння розвитку фінансового та інших видів і форм лізингу, селективну (вибіркову, цільову) систему його державної підтримки;

сприяння розвитку лізингових компаній, фондів (державних і недержавних), стимулювання участі банків у фінансуванні лізингових операцій, зокрема на пріоритетних напрямах технічного переозброєння і оновлення виробничого апарату (машинобудування, нафтова і газова промисловість, сільське господарство і переробна промисловість, транспорт, сфера послуг);

взаємопов'язання впровадження видів і форм лізингу з прогнозними результатами, які передбачається отримати від цього;

удосконалення чинного законодавства щодо підтримки лізингу, оподаткування прибутку, спрощення обліку;

розробка і реалізація цільових програм розвитку лізингу (обгрунтовується актуальність розробки державної програми розвитку лізингу

Рис.1. Класифікація видів лізингу.

Рис.2. Складові політики державного регулювання лізингу до 2005 року). У цьому зв'язку в дисертації пропонується типова структура програми і дається схема фінансування програмних заходів.

У роботі виділено ряд перспективних напрямів розвитку міжнародного лізингу, зокрема з країнами СНД.

Проведені розрахунки і обгрунтування показали, що міжнародне промислове і лізингове партнерство є економічно вигідним, дає можливість українським лізинговим компаніям використовувати світовий досвід укладання договорів лізингу, методи маркетингових досліджень у сфері впровадження нових технологій і взаємодії в окремих секторах ринку.

Аналіз динаміки і структури лізингу в розвинутих країнах показує, що ті тенденції, які характерні для них, можуть переважати найближчим часом і в Україні (табл.1 і 2).

Таблиця 1.

Динаміка інвестицій в лізинг в Європі

Роки	1986	1990	1997
Обсяги лізингових операцій, млрд ECU	36,1	95,2	96,0
Частка рухомого майна в загальному обсязі лізингових операцій, %	87,0	83,1	81,3

Таблиця 2.

Структура користувачів послугами лізингових компаній (за даними експертних оцінок)

Роки	1991	1995	1997
Всього, %	100,0	100,0	100,0
Сектори економіки (в %), у т. ч.
1. Аграрний сектор	2,6	3,0	3,2
2. Промисловість і будівництво	41,8	35,8	38,1
3. Приватний сектор послуг	41,4	47,3	42,4
4. Комунальне господарство	4,2	5,2	4,7
5. Індивідуальні споживачі	6,8	5,7	7,6
6. Інші	3,2	3,0	4,0

Аналіз розвитку фінансово-кредитних відносин в лізинговій діяльності показав високий рівень окупності кредитування лізингових угод, що показано на прикладі оцінки переваг фінансового лізингу, впровадженні організаційно-економічного механізму використання окремих схем лізингу в інвестиційній та інноваційній діяльності підприємств. Розроблено комплекс основних заходів щодо забезпечення реалізації таких проектів (рис.3).

Рис.3. Комплекс основних заходів щодо забезпечення реалізації інвестиційних та інноваційних проектів на основі лізингу обладнання та іншого майна

Основним напрямом зниження фінансових та інших ризиків лізингодавців є наявність достовірної інформації про фінансово-господарський стан і перспективи розвитку підприємств - лізингоодержувачів. З цих позицій в дисертації запропоновано методи оцінки економічної ефективності лізингу, виявлення джерел підвищення ефективності. Фінансовий стан лізингоодержувача запропоновано визначати на основі розрахунку таких показників: ефективність виробничої діяльності (за даними балансу і бухгалтерського звіту); ефективність інвестицій (за даними плану грошових потоків та капіталовіддачі); ставки фінансування договору лізингу; норма прибутку, чиста рентабельність та ін. Дослідження показали, що лізингова діяльність, незважаючи на відсутність законодавчо регламентованих пільг, по суті, є пільговою через те, що держава регулює розміри податків, норми амортизації, кредитних і тарифних ставок, митних зборів і тим самим стимулює розвиток ефективних видів і форм лізингу.

Потенційні лізингодавці і лізингоодержувачі, маючи необхідність в укладанні лізингових угод, завжди стоять перед проблемами вибору схем лізингу та організаційно-економічного механізму їх реалізації. В дисертації пропонується вести цю роботи в три етапи:

1) проектування, підготовка і обгрунтування лізингової угоди;

2) юридичне оформлення лізингової угоди за результатами прийнятих рішень і розрахунків, виконаних на першому етапі;

3) лізингової угоди. Характер і обсяг роботи на кожному етапі відрізняється, проте необхідно, щоб вони розглядалися в комплексі і були взаємоузгоджені. В дисертації розкрита послідовність робіт, подано перелік необхідних документів та їх зміст. Розроблені типові зразки договору лізингу та інших документів, представлені в додатку. Рекомендована схема організації лізингу подана на рис.4.

Для цілей організації і виконання лізингових угод і договорів автор рекомендує методику складання бізнес-плану підприємства, метою якого є отримання кредиту, залучення інвестицій та потрібнёого обладнання чи іншого майна, визначення стратегічних і тактичних цілей. В свою чергу бізнес-план повинен складатися і лізинговими компаніями-лізингодавцями. Даються рекомендації щодо структури бізнес-плану.

Одним з основних питань здійснення лізингових операцій є амортизація обладнання, яке здається в лізинг. Автор обґрунтував необхідність додержання амортизаційної політики учасників лізингу, скоригованої з загальнодержавною амортизаційною політикою, можливістю надання податкових пільг, оптимізацією розмірів кредитних ставок.

1 - заявка лізингоодержувача;

2 - висновок про платоспроможність з оцінкою ефективності лізингового проекту;

3 - замовлення-наряд;

4 - заявка в банк;

5 - договір купівлі-продажу;

6 - акт здачі-прийняття устаткування;

7 - оплата поставки;

8 - договір лізингу;

9 - договір страхування;

10 - договір на технічне обслуговування;

11 - лізингові платежі;

12 - повернення об'єкту лізингу;

13 - повернення позики, оплата процентів.

Рис.4. Схема організації лізингу (договору лізингу).

Автором пропонуються нові організаційні і економічні методи підвищення ефективності виробництва за рахунок лізингової взаємодії великих і малих підприємств, тобто створення додаткових можливостей інтеграційної підтримки лізингу з позицій державного сприяння і розвитку. Аналіз показав, що на великих підприємствах не використовується велика частина (до 80%) наявних машин, обладнання, іншого майна, тоді як малі підприємства потерпають від нестачі необхідного устаткування. За оцінками, передача і використання лише 20% незадіяного тепер обладнання може забезпечити у сфері малого підприємництва виробництво продукції на 10-20 млрд. грн.

Інтенсивність лізингових відносин значною мірою залежить від обгрунтованого і правильного встановлення плати за лізинг, з урахуванням факторів, які впливають на її формування. В дисертації запропонована методика розрахунку лізингових платежів, розроблена виходячи з таких принципів: поєднання економічних інтересів учасників лізингової угоди; встановлення оптимального строку (періоду) внесення платежу; включення до складу лізингового платежу всіх сум, які належать до сплати. Розрахунок лізингових платежів, якщо договір лізингу передбачає викуп майна за залишковою вартістю, рекомендується здійснювати за формулою:

R_t = a_t = 1,

де: R_t - розмір платежу у періоді t; К - вартість майна (ціна плюс витрати на оформлення лізингу, без плати за кредит); а_t - частка платежу у періоді t (коефіцієнт розстрочки платежів, які визначають частку вартості майна, що погашається при кожній виплаті. Встановлюються угодою лізингу); S - залишкова вартість обладнання; j - процентна ставка за перший період; V - дисконтний множитель по ставці j:

V =

Таким чином, створена методика, яка дозволяє з системних позицій здійснювати обгрунтовані розрахунки розмірів і форм лізингової плати та оцінювати ефективність договорів лізингу та інвестиційних проектів.

В роботі сформульовані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення бухгалтерського обліку і оподаткування лізингових операцій (стосовно структур недержавної економіки). У країнах з ринковою економікою важливою формою економічних взаємовідносин між державою і учасниками лізингу є система податків і податкових пільг. В багатьох країнах такі пільги введені і сприяють розвитку лізингу. В Україні ефективну систему оподаткування лізингових операцій ще не створено, більше того, загальні недоліки існуючої системи характерні і для лізингу. В роботі показано, що діюча система оподаткування підприємницької діяльності і у тому числі лізингу не стимулює його розвиток і не спрямована на вирішення проблем залучення інвестицій та здійснення інновацій. Запропоновано реалізувати такі заходи, які можна взяти за основу формування системи оподаткування підприємництва у сфері лізингу:

диференційований підхід до лізингових угод за пріоритетними напрямами технічного переозброєння і оновлення виробничого апарату підприємств, видами і формами лізингу;

звільнення лізингодавців від сплати податку на прибуток, отриманий ними від реалізації договорів фінансового лізингу з терміном дії не менше 3 років;

звільнення банків та інших фінансово-кредитних установ від сплати ПДВ на строк 3 років і більше для реалізації фінансового лізингу;

прийняття спеціальних правових норм в розроблюваній системі оподаткування і Податковому кодексі України щодо податкової підтримки лізингових операцій.

Особливе місце в роботі, в силу її наукової і прикладної новизни і значення, займає розроблений автором проект організації лізингу вантажного автомобільного транспорту на території України. Цінність цього проекту полягає також у тому, що він розроблений під керівництвом автора спільно з безпосередніми учасниками лізингу, забезпечений фінансовими ресурсами і успішно реалізується.

Висновки

Дисертаційна робота присвячена актуальні проблемі - вдосконаленню організаційно-економічного механізму розвитку лізингу в Україні, яка має велике значення для подальшого розвитку лізингу і управління цим процесом.

Для вирішення проблеми були обрані завдання, розв'язання яких кардинально впливає на діяльність підприємницьких організацій в частині забезпечення умов для ефективного розвитку фінансового, оперативного та інших видів і форм лізингу, виходячи з сучасних і перспективних потреб.

Незважаючи на те, що існує певний теоретичний доробок і нагромаджено практичний досвід організації і управління лізингом, українським підприємцям доводиться освоювати багато аспектів лізингових відносин, створювати свої підходи і теорії, вдосконалювати законодавчо-нормативну базу.

Встановлено напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку лізингу формуються на основі визначення його ролі і місця у вирішенні проблем технічного переозброєння і оновлення виробничого апарату, реструктуризації підприємств. Вирішення цих проблем гальмується недосконалим законодавством, суперечливістю його окремих понять і норм. Автор обгрунтував пропозиції щодо визначення понять та економічного значення лізингу, внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Наукове і практичне значення має розроблена в дисертації класифікаційна характеристика 40 видів і форм лізингу, визначення напрямів і перспектив діяльності операторів лізингового бізнесу (лізингових компаній, загальнодержавних і регіональних фондів та ін.)

Встановлено, що успішний розвиток ринку лізингових послуг неможливий без чітко визначеної і обгрунтованої державної політики. В роботі визначені основні принципи формування політики розвитку лізингу, складові частини її реалізації, дані рекомендації, спрямовані на розробку і реалізацію цільових комплексних програм розвитку лізингу різного рівня. Особливо важливе місце відводиться розробленню питань, пов'язаних з фінансовим забезпеченням програм з залученням альтернативних джерел фінансування, використання іноземних інвестицій, самофінансування.

Аналіз можливостей впровадження ефективних видів і форм лізингу стосовно до рішення тих чи інших практичних завдань показав переваги фінансового лізингу в цілях удосконалення виробничого апарату підприємства, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів.

Ефективність обраних схем, видів і форм лізингу залежить від їх обгрунтування, застосування організаційно-економічних і фінансових механізмів. Для вирішення цієї задачі в роботі визначені принципи і вимоги до структури і змісту договорів лізингу, інших документів, розроблені рекомендації по їх юридичному оформленню, Типові зразки основних документів представлені в додатку до дисертації.

В дисертації обгрунтовано висновок про те,що в процесі укладання і функціонування лізингових угод необхідно спиратися на результати їх здійснення. Автором запропонована методика розрахунку лізингових платежів, яка дозволяє здійснювати вибір розмірів і форм лізингової плати, оцінювати ефективність лізингових угод, інвестиційних та інноваційних проектів.

На основі аналізу і узагальнення існуючої практики розроблені пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення бухгалтерського обліку та оподаткування лізингових операцій, застосування яких дозволитьполіпшити взаємовідносини між учасниками лізінгової угоди.

Результати проведеного дослідження створюють основу для вибору і обгрунтування лізингових проектів, реалізація яких може дати значний економічний ефект. В дисертації представлений проект організації лізингу вантажного автомобільного транспорту, розроблений автором з участю співвиконавців проекту.

Виходячи із реальної ситуації що склалася в країні, і прогнозних даних на найближчу перспективу, можна стверджувати, що ефективність лізингових відносин і підвищення їх впливу на розвиток національної економіки і вирішення конкретних задач можуть бути забезпечені на базі вдосконалення організаційно-економічних механізмів (через вдосконалення законодавства, економічних методів управління, поєднання інтересів учасників лізингу, використання різних джерел фінансової підтримки, спрямування інвестицій в технічне переозброєння і оновлення виробництва).

Список публікацій автора за темою дисертації

1. Беседин В.Ф., Дидур С.В. Преимущества финансового лизинга как метода финансирования совершенствования технического парка предприятия. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник молодих вчених. Вип.2. - Київ. - 1996. - С.72-81.

2. Дидур С.В. Амортизация лизингуемого оборудования. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник молодих вчених. Вип.2. - Київ. - 1996. - С.96-100.

3. Дидур С.В. Організаційно-економічний механізм використання окремих схем лізингу в інвестиційній та інноваційній діяльності підприємств. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник молодих вчених. Вип.5. - Київ. - 1998. - С.107-112.

4. Дидур С.В. Методика розрахунку лізингових платежів. // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник молодих вчених. Вип.5. - Київ. - 1998. - С.179-186.

Размещено на Allbest.ru

...