Регулювання відтворення і реформування виробничого апарату

2.32 Для забезпечення реалізації майнових інтересів трудових колективів шляхом розширення власності працівників в процесі приватизації в умовах діючого законодавства в Україні може бути рекомендована модель реформування промислових підприємств, що передбачає здійснення таких етапів перетворень: перехід підприємств на оренду з правом викупу; збільшення питомої ваги власності орендного колективу в процесі функціонування орендного підприємства; викуп організацією орендарів державної частки майна (із застосуванням ПМС членів організації орендарів і залученням при необхідності кредиту в обмін на частку орендного майна або під випуск продукції); персоніфікація майна орендного колективу у відповідності з способом викупу; перетворення орендного підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю чи ЗАТ у процесі приватизації; перетворення підприємства у ВАТ із залученням зовнішніх інвесторів і консолідацією частки власності працівників на рівні не менш 25-35% шляхом формування “партнерського” товариства.

Важливим елементом моделі є використання розроблених за участю автора роботи методичних рекомендацій стосовно порядку викупу державної частки майна і персоніфікації колективної власності організації орендарів.

2.33 Прогноз тенденцій відтворення виробничого апарату в промисловості України у 1998-2000 рр. свідчить, що переорієнтація процесу відтворення ОВФ у прогнозному періоді на нормативний режим (оптимістичний варіант) дозволить забезпечити суттєве оновлення виробничого апарату промисловості, призупинити процес старіння засобів виробництва, дасть змогу при зменшенні кількості робочих місць підвищити змінність їх функціонування (коефіцієнт змінності до 1,32 у 2000 р. проти 1,26 у 1996 р.), технічний рівень (на 33,9%) і віддачу (на 53,7%). Збереження обсягів вибуття ОВФ на рівні 1,2-1,5% (песимістичний варіант) не тільки не дозволить нормалізувати процес відтворення ОВФ, але й призведе до подальшого погіршення його стану.

Адаптація приватизованих підприємств до ринкових умов і підвищення ефективності їх роботи відбувається приблизно на 2-3-й рік після приватизації. Приймаючи до уваги, що масова приватизація великих і середніх підприємств промисловості почалася фактично в 1995 р., то з 1998 р. слід очікувати більш стрімкого підвищення ефективності їх роботи, що забезпечить загальне зростання обсягів промислового виробництва.

Проведені автором дослідження дають змогу зробити такі висновки.

3.1 Формування системи державного регулювання відтворення виробничого апарату є одним з найважливіших аспектів державної економічної політики. Її реалізація зумовлює необхідність як удосконалення теоретичних засад, методологічних і методичних підходів, так і впровадження практичних заходів, спрямованих на забезпечення дійового державного регулювання процесів відтворення виробничого апарату, а також його реформування. Виробничий апарат слід розглядати як сукупність (систему) робочих місць, оснащених організаційно і технологічно об'єднаними засобами праці (ОФ), здатних (за наявності інших факторів) забезпечити виробництво продукції (виконання робіт, послуг). При такому підході первинним структурним елементом виробничого апарату визначається робоче місце, де здійснюється інтеграція факторів виробництва, формуються найважливіші народногосподарські пропорції, а в процесі реформування відносин власності закладаються виробничі відносини і, зокрема баланс інтересів між власником засобів виробництва, господарем і найманим працівником.

3.2. Регулювання відтворення виробничого апарату передбачає взаємоузгоджене управління процесами відтворення робочих місць, ОВФ і виробничих потужностей. Якщо перший із зазначених аспектів має на меті забезпечення збалансованості факторів виробництва, то другий - регулює фінансові потоки і відтворення робочих місць в натурально-речовому вигляді, а третій розглядає процес виробництва з позицій виготовлення визначеного виду продукції (робіт, послуг) конкретною системою робочих місць. Єдину методичну основу для регулювання відтворення виробничого апарату галузей економіки повинна складати розроблена система взаємоузгоджених балансів робочих місць, ОФ, робочої сили і капітальних вкладень.

3.3. Регулювання відтворення системи робочих місць і забезпечення зайнятості населення повинно бути важливою органічно вбудованою складовою частиною механізму регулювання соціально-економічного розвитку, а заходи, що передбачається реалізувати на всіх рівнях виконавчої влади, повинні пройти відповідну експертизу стосовно їх впливу на процеси створення і збереження робочих місць. Важливим інструментом механізму регулювання повинні стати розробка і реалізація комплексної програми заходів щодо створення і збереження робочих місць, а також Генеральної схеми створення робочих місць. Крім того, необхідно налагодити облік робочих місць і ввести державну звітність про їх наявність і рух; розробляти територіально-галузеві баланси робочих місць і робочої сили, узгоджувати їх з відтворенням ОВФ та інвестиційною діяльністю.

3.4. Основними напрямками вдосконалення регулювання відтворення ОФ і виробничих потужностей є: взаємоузгодження процесів їх відтворення з вдосконаленням структури промислового виробництва; забезпечення джерел фінансування і стимулювання оновлення виробничого апарату (вдосконалення амортизаційної політики; обгрунтування пільг при активізації інвестиційної діяльності; стимулювання розвитку лізингових відносин; залучення коштів населення як джерела фінансування; залучення інвестицій в процесі інституціональних перетворень тощо). На галузевому рівні повинні бути розроблені довгострокові національні програми розвитку окремих комплексів і галузей промисловості з визначенням прогнозних обсягів і напрямків виробництва. Необхідні маркетингові дослідження щодо кон'юнктури товарних ринків; налагодження кооперації і оновлення технологічних ланцюгів підприємств з виробниками близького і далекого зарубіжжя; сприяння створенню потужного корпоративного сектору економіки на основі холдингових компаній, ПФГ.

3.5. Для забезпечення поповнення внутрішніх джерел фінансування оновлення виробничого апарату і стимулювання активізації інвестиційної діяльності необхідно розробити і прийняти Закон України “Про амортизацію”, в якому викласти принципові положення амортизаційної політики. Серед них слід назвати такі: регламентувати середні нормативні строки служби ОФ, надавати можливість підприємствам відхилення від середньої величини не більш ніж на 20- 30%; передбачити крім лінійного (пропорційного) методу прискорені методи амортизації з різними способами її нарахування (залишку, який зменшується, суми років тощо); чітко визначити ті види класифікаційних груп ОФ, списання яких може здійснюватися прискореними методами; дозволити підприємцям самостійно приймати рішення про прискорену амортизацію. Підприємець повинен мати право (з врахуванням особливостей використання ОФ, а також наслідків і фінансових аспектів функціонування підприємств та проведення інвестиційної політики) гнучко застосовувати норми амортизації, передбачені Законом, не перевищуючи їх гранично допустимого розміру, за чіткої фіксації цих змін в облікових та бухгалтерських документах, а також право переходу з прискорених методів нарахування амортизації до рівномірних (пропорційних) відрахувань.

3.6. Реформування відносин власності повинно бути зорієнтоване не на досягнення короткострокових ефектів (перш за все поповнення поточних доходів бюджету), а на вирішення стратегічних завдань виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови економіки; сприяти формуванню інноваційно-технологічної моделі розвитку на базі технічного оновлення виробництва за рахунок активізації інвестиційної діяльності. Це можливо лише за мінімуму соціально-економічних і політичних витрат, а також при забезпеченні балансу інтересів як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. На макроекономічному рівні необхідно дотримуватися балансу інтересів держави, приватного капіталу і широких верств населення, тобто забезпечити злагоду в суспільстві і підтримку реформ. На мікроекономічному рівні ця вимога задовольняється завдяки балансуванню інтересів так званого твердого ядра, яке контролює до 75-85% акцій (паїв) і до складу якого входять трудовий колектив, адміністрація і стратегічні інвестори.

3.7. Важливим аспектом приватизації на другому її етапі є залучення інвестицій як в процесі приватизації, так і в постприватизаційному періоді. Для цього доцільно: ширше застосовувати продаж акцій на некомерційних конкурсах під інвестиційні зобов'язання з посиленням контролю за їх виконанням; спростити процедуру проведення конкурсу, щільніше співпрацювати з потенційними покупцями (з позицій визначення взаємоприйнятливих умов конкурсу), стимулювати їх шляхом надання можливостей збільшення частки в статутному фонді при здійсненні інвестицій; застосовувати більш гнучкі системи розрахунків за об'єкт, що приватизується; надати пільги стратегічним інвесторам (розстрочку при сплаті вартості придбанного майна, пільгових кредитів під заставу, зниження вартості майна, особливо екологічно небезпечних підприємств, з фізично та морально зношеними ОФ тощо); збільшити використання коштів, отриманих від приватизації, на цілі інвестування технічного оновлення приватизованих підприємств.

3.8. Для стратегічно важливих об'єктів доцільно застосовувати широко поширений у світовій практиці механізм так званої “золотої акції”. Права держави на таких підприємствах мають бути чітко визначені, інакше гальмуватиметься залучення приватних інвесторів. Термін дії механізму “золотої акції” доцільно визначати залежно від особливостей галузі та умов її функціонування.

3.9. Однією з умов успішного і безконфліктного здійснення перетворень відносин власності є забезпечення більш широкої участі в приватизації підприємств їх працівників. В процесі реформування відносин власності в Україні є сприятлива можливість розширення власності працівників як прогресивного напрямку вдосконалення суспільних відносин. Для цього до законодавства України стосовно приватизації необхідно внести такі зміни: забезпечити реалізацію пріоритетного права трудового колективу у приватизації підприємств, а також виборі форм підприємництва; закріпити на законодавчому рівні право трудящих на участь в управлінні виробництвом; надати пільги працівникам підприємств на викуп підприємств та придбання акцій, впровадити пільгове оподаткування банків, які надають кредити трудовим колективам на повний чи частковий викуп майна підприємства; забезпечити можливість нарощування власності працівників за рахунок подальшого інвестування розвитку приватизованих підприємств шляхом застосування програм, аналогічних ЕСОП.

3.10. Для забезпечення сприятливих умов формування ПФГ в Україні необхідно передбачити реалізацію таких заходів. По-перше, зняти необгрунтовані обмеження щодо їх створення. По-друге, доцільно взаємно узгодити законодавчу базу України з цього питання і країн СНД. По-третє, забезпечити створення сприятливих умов для активізації участі фінансових установ у приватизації за рахунок пільг (в разі, коли вони братимуть на себе роль стратегічного інвестора), передачі в управління контрольних пакетів акцій. По-четверте, передбачити пільги при довгостроковому кредитуванні, оподаткуванні прибутку при його реінвестуванні в рамках ПФГ, а також застосування пільгового режиму амортизації. По-п'яте, вдосконалити антимонопольне законодавство виходячи з вимог і особливостей сучасного стану економіки.

3.11. Реалізація зазначених заходів дозволить забезпечити формування системи державного регулювання відтворення виробничого апарату. Це сприятиме успішному вирішенню актуальних проблем, пов'язаних з активізацією інвестиційної діяльності, оновленням виробничого апарату і його ефективним функціонуванням, що забезпечить необхідні передумови для економічного зростання.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Монографії, розділи в колективних працях:

1. Рудченко О.Ю. Регулювання відтворення і реформування виробничого апарату. - К.: Товариство “Знання”, 1998. - 213 с.

2. Рудченко А.Ю. Воспроизводство рабочих мест: теория, регулирование. - К.: Наукова думка, 1993. - 119 с.

3. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Моногр. у 5 т. Т.2. Проблеми реформування відносин власності в Україні /За ред. В.Ф.Бесєдіна, О.Ю.Рудченка. - К.: НДЕІ Мінекономіки, 1996. - 312 с. (співавтори: Бесєдін В.Ф., Ковальов О.Ф., Білан В.І., Демідіон В.О., Кучеренко О.В., Головко О.В., Омельянчик Н.І., Пономарьова О.С.; належить особисто автору 6,0 др. арк.).

4. Интенсификация воспроизводства основных фондов / Ковалев А.Ф., Северин А.М., Рудченко А.Ю. и др. - К.: Тэхника, 1987. - 192 с. (співавтори: Ковальов О.Ф., Северин О.М., Бричко О.С., Могилевський Д.Я.; належить особисто автору 3,0 др. арк.).

5. Основные производственные фонды: анализ и планирование /Ковалев А.Ф, Рудченко А.Ю., Зинкович Л.М. и др. - К.: Тэхника, 1990. - 240 с. (співавтори: Ковальов О.Ф., Зинкович Л.М., Омельянчик Н.І., Єхануров Ю.І.; належить особисто автору 3,0 др. арк.).

6. Сбалансированность рабочих мест и рабочей силы /Анишина Н.В., Бондарь И.К., Дорошенко Л.С. и др. - К.: Техніка, 1989. - 152 с. (співавтори: Анішина Н.В., Бондар І.К., Дорошенко Л.С., Колешня Л.Г., Ковальов О.Ф., Щербак М.Г.; належить особисто автору 1,5 др. арк.).

7. Обновление pабочих мест и их сбалансиpованность с тpудовыми pесуpсами. - К.: Наукова думка, 1987.- 247 с. (Розд.2.1 - 0,8 др.арк.; співавтор - Бричко О.С.; належить особисто автору 0,5 др. арк.)

8. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Моногр.у 5 т. Т.1. Огляд економіки України за 1990-1994 роки /За ред. В.Ф. Бесєдіна, Л.К. Кульпінської. - К.: НДЕІ Мінекономіки, 1996. - 480 с. (Розд.X - 1,0 др.арк.; співавтори: Демідіон В.О.Ковальов О.Ф., Пономарьова О.С., Омельянчик Н.І.; належить особисто автору 0,5 др. арк.).

9. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Моногр. у 5 т. Т.3. Макроекономічна політика, прогнозування і державне регулювання економіки. - К.: НДЕІ Мінекономіки, 1996. - 440 с. (Розд.7.11 - 0,7 др.арк.; співавтор Демідіон В.О.; особисто автору належать 0,35 др. арк.).

Брошури, методики, статті, тези доповідей:

10. Методические pекомендации по учету и сбалансиpованности pабочих мест и pабочей силы на пpомышленных пpедпpиятиях. - К.: УкpНИИНТИ, 1984.-1,8 др.арк. (співавтори Бондар І.К., Ковальов О.Ф., Анішина Н.В., Колешня Л.Г.; належить особисто автору 0,5 др.арк.)

11. Рекомендациии по учету, аттестации и сбалансиpованности pабочих мест и pабочей силы на пpомышленых пpедпpиятиях г.Киева.- К.: ЭНИИ Госплана УССР, 1984. - 1,7 др.арк. (співавтори Бондар І.К., Ковальов О.Ф. Анішина Н.В., Колешня Л.Г.; належить особисто автору 0,5 др.арк.)

12. Методические pекомендации по сбалансиpованности pабочих мест и тpудовых pесуpсов по терpитоpии (области). К.: ЭНИИ Госплана УССР, 1989. - С.24. -1,25 др.арк. (співавтори Бондар І.К., Анішина Н.В., Колешня Л.Г., Друзева Н.І., Щербак Н.Г., Волосожарова В.А.; належить особисто автору 0,1 др.арк.).

13. Методические pекомендации по pазгосудаpствлению и пpиватизации собственности.- К.: АСЭК, 1991.- 140 с. - 0,6 др.арк. (співавтори Бесєдін В.Ф., Ковальов О.Ф.; належить особисто автору 0,2 др.арк).

14. Методика моніторингу соціально-економічних і екологічних наслідків приватизації.- К.: НДЕІ Мінекономіки, 1996.- 1,75 др.арк. (співавтори Долішній М.І., Пила В.І., Давимука С.А., Ковальов О.Ф.; належить особисто автору 0,5 др.арк.).

15. Ввод, освоение и использование пpоизводственных мощностей.- К.: УкpНИИНТИ, 1989. - С.22.- 1,4 др.арк. (співавтори Ковальов О.Ф., Зинькович Л.М., Петренко В.Г., Ткаченко В.І.; належить особисто автору 0,3 др.арк.).

16. Опыт внедpения многосменного pежима pаботы на пpомышленных пpедпpиятиях /Давыдова М.И., Ковалев А.Ф., Рудченко А.Ю.,Ткаченко В.И. .- К.:УкpНИИНТИ, 1989.- 24 с. - 1,4 др.арк. (належить особисто автору 0,7 др.арк.).

17. Козуб В.М., Рудченко А.Ю. Состояние пpизводственного аппаpата пpомышленности и особен-ности его обновления.- Зб.”Пути повышения эффективнос-ти капитальных вложений и основ-ных фондов в Укpаинской ССР”. - К.: ЭНИИ Госплана УССР, 1989. - С.4-14. - 0,7 др.арк. (належить особисто автору 0,25 др.арк.).

18. Ковалев А.Ф., Рудченко А.Ю. Совеpшенствование pасчета пpоиз-водственных мощностей //Сб.”Пути повышения эффективности капитальных вложений и основных фондов в Укpаинской ССР. - К.: ЭНИИ Госплана УССР, 1989. - С.46-51.- 0,4 др.арк. (належить особисто автору 0,2 др.арк.).

19. Ковалев А.Ф., Рудченко А.Ю. Коэффициент сменности - регулятор сбалансированности рабочих мест и рабочей силы //Экономика Советской Украины. - 1990. - № 4. - С.60-64. - 0,5 др.арк. (належить особисто автору 0,25 др.арк.).

20. Рудченко О.Ю., Ковальов О.Ф. Здійснення права громадян України на безвідплатну приватизацію державної власності //Економіка Укpаїни. - 1993. - № 10. - 0,8 др.арк. (належить особисто автору 0,4 др.арк.)

21. Рудченко О.Ю., Омельянчик Н.І., Тютюн М.Ф. Оцінка процесів перетворення відносин власності в промисловості України //Економіка України. - 1994. - № 9. - С.35-42. - 0,8 др.арк. (належить особисто автору 0,3 др.арк.).

22. Рудченко О.Ю., Омельянчик Н.І.Залучення іноземних інвестицій при приватизацї в Україні //Економіка України. - 1995. - № 11. - С.46-52. - 0,8 др.арк. (належить особисто автору 0,3 др.арк.).

23. Ковальов О.Ф., Рудченко О.Ю. Регулювання орендних відносин в Україні і ефективність функціонування орендних підприємств //Економіка України. - 1995. - № 4. - С.67-72.- 0,6 др.арк. (належить особисто автору 0,3 др.арк.).

24. Ковальов О.Ф., Рудченко О.Ю. Соціально-економічні аспекти приватизації //Україна: аспекти праці. - 1995. - №№ 3, 4. - 0,5 др.арк. (належить особисто автору 0,25 др.арк.).

25. Ковальов О.Ф., Рудченко О.Ю. Власність працівників підприємства //Україна: аспекти праці. - 1995 . № 7. - 0,6 др.арк. (належить особисто автору 0,3 др.арк.).

26. Ковальов О.Ф., Рудченко О.Ю., Сахній І.С. Соціально-економічні наслідки приватизації в Україні //Україна: аспекти праці. - 1997. - № 8. - С.36-41.- 0,6 др.арк. (належить особисто автору 0,3 др.арк.).

27. Рудченко А.Ю. Проблемы воспроизводства производственного аппарата: Материалы конференции “Проблемы перехода к социально ориентированной рыночной экономике в постсоциалистических странах”. - К., 10-11 июля 1997 г. - 0,2 др.арк.

Размещено на Allbest.ru